Іван Курас: життєвий шлях, суспільно-політична і наукова діяльність

Дослідження постаті Івана Федоровича Кураса – визнаного науковця-дослідника, організатора науки, відомого політика, особистості, що власними заслугами завоювала високий авторитет і повагу своїх сучасників. Зростання загального престижу вітчизняної науки.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 57,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

УДК 929 (477) (043)

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ІВАН КУРАС: ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (1939-2005 РР.)

Прилуцька Ольга Петрівна

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі історії України Черкаського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор історичних наук, доцент Чубіна Тетяна Дмитрівна, Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України, професор кафедри гуманітарних та соціальних наук

Офіційні опоненти

Солдатенко Валерій Федорович доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

Шкварець Валентин Павлович доктор історичних наук, професор завідувач кафедри історії України Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського, заслужений діяч науки і техніки України

Захист відбудеться "5" липня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.053.02 у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили за адресою: вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, 54003, Україна.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чорноморського державного університету імені Петра Могили (вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, 54003)

Автореферат розісланий "2" червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор історичних наук, професор Пронь С.В.

Анотації

Прилуцька О.П. Іван Курас: життєвий шлях, суспільно-політична і наукова діяльність. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Чорноморський державний університет імені Петра Могили. курас науковець дослідник

У дисертації досліджується постать Івана Федоровича Кураса - визнаного науковця-дослідника, організатора науки, відомого політика, особистості, що власними заслугами завоювала високий авторитет і повагу своїх сучасників. Його діяльність сприяла зростанню загального престижу і авторитету вітчизняної науки не лише в Україні, але і за її межами. Напружену наукову і науково-організаційну роботу Іван Федорович успішно суміщав із обов'язками державного діяча, зарекомендувавши себе послідовним організатором та державником.

Дисертаційне дослідження дає змогу стверджувати, що багатогранна діяльність І.Ф. Кураса становить вагомий пласт в інтелектуальному, науковому, національно-культурному та державному розвитку України.

Ключові слова: біографічний портрет, просопографія, знакова постать, особистість, Національна академія наук України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса.

Прилуцкая О.П. Иван Курас: жизненный путь, общественно-политическая и научная деятельность. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черноморский государственный университет имени Петра Могили.

В диссертации исследуется фигура Ивана Федоровича Кураса -признанного исследователя, научного работника, организатора науки, известного политика, личности, что собственными заслугами завоевала высокий авторитет и уважение своих современников. Его деятельность способствовала росту общего престижа и авторитета отечественной науки не только в Украине, но и за ее пределами. Эта личность повлияла не только на становление науки в Украине, но и принимала непосредственное участие в ее прогрессивном развитии. Напряженную научную и научно организационную работу Иван Федорович совмещал с обязанностями государственного деятеля, зарекомендовав себя последовательным организатором и государственником.

Исследование общественно-политической и научной деятельности историка свидетельствует о его разнообразном и многогранном творческом труде. Иван Федорович настолько яркая и разносторонняя фигура в украинском общественно-политическом и научном процессах, что изучение его творчества указывает не только на важное значение этой личности в истории нашего народа. Оно дает возможность глубже понять обстоятельства возрождения украинской соборности, становления украинской исторической науки, выяснить причины и характер общественно-политических событий, которые происходили в Украине в исследуемый период. Изучение самых разнообразных аспектов деятельности ученого дает возможность воспроизвести малоизвестные страницы истории украинской науки, работу отдельных общественных организаций и государственных институций, обозначить эволюцию научной мысли в данный исторический период.

Иван Федорович Курас - выдающийся ученый, политик, публицист, организатор науки, государственный и общественный деятель, который работал на изломе эпох и всегда имел стойкие убеждения и стремления постоянного движения вперед. История, политология, социология, национальные вопросы и научное сотрудничество - далеко не полный перечень областей науки, в которых плодотворно работал академик.

С этой точки зрения, исследование самых разнообразных аспектов деятельности академика И.Ф. Кураса, проработка на современном уровне результатов его многолетнего поиска имеет исключительное как научное, так и практическое, значение. В своем конечном результате оно открывает возможность воссоздания малоизвестных страниц науки, ее социальной, гуманитарной и политологической составляющей, освещения механизма функционирования ряда структурных подразделений Национальной академии наук Украины, Института политических и этнонациональных исследований НАН Украины, культурно-образовательных заведений, общественных организаций, органов власти, позволяет произвести конкретные рекомендации относительно применения лучшего опыта, приобретенного конца ХХ - начала ХХІ вв. в условиях государственной независимости Украины.

Диссертационное исследование дает возможность утверждать, что многогранная деятельность И.Ф. Кураса составляет весомый пласт в интеллектуальном, научном, национально-культурном и государственном развитии Украины. Такой вывод - результат комплексного рассмотрения фигуры Ивана Федоровича в системе мировых духовных ценностей и конкретной ситуации в Украине конца ХХ - начала ХХІ вв.

Ключевые слова: биографический портрет, просопография, знаковая фигура, личность, Национальная академия наук Украины, Институт политических и этнонациональных исследований им. И.Ф. Кураса.

Prulutska O. P. Ivan Kuras: course of life, socio-political and scientific activity. - A manuscript.

The dissertation is for obtaining the Ph. D. academic degree (specialty 07.00.01 - History of Ukraine). - Chornomorskyi State University named after Petro Mogyla.

The personality of Ivan Kuras, a popular scientist-explorer, an organizer of science, a famous politician, and individuality, which due to his own services has earned an authority and esteem among contemporaries is investigated in the dissertation. His activity promoted the increasing of general prestige and authority of the science of our country not only in Ukraine but outside. The scientist combined hard work and scientific-organizational work with statesman's duties having established himself as a consistent organizer and state-politician.

The dissertation investigation gives an opportunity to assert that I.F. Kuras' multiform activity consist the great layer in the intellectual, scientific, national-cultural and state Ukraine's development.

Key words: biographical portrait, prosopography, signed personality, individuality, National Academy of Science, Institute of Political and Ethnonational investigations named after I. F. Kuras.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідницької роботи. Сьогодні, в період розбудови незалежної і демократичної держави, зростає науковий і громадський інтерес до питань виваженого об'єктивного аналізу власної національної історії, розгляду державотворчих процесів, вивчення творчої спадщини знакових постатей української історії.

Становлення України як суверенної демократичної держави відбувається на основі вивчення багатовікового історичного досвіду, що разом з наполегливим прагненням українського народу реалізувати власне право на самовизначення, поза усяким сумнівом, гарантуватиме у недалекому майбутньому досягнення поставленої мети. Розбудова держави вимагає високого рівня національної свідомості її народу, у формуванні якої велику роль відіграє історична наука. Саме завдяки використанню у своїй діяльності глибоких знань минулого, кожне покоління, вступаючи в життя та спираючись на історичний досвід, вирішує проблеми суспільно-політичного виховання та соціально-економічного будівництва.

Актуальність дослідницької роботи з вивчення питання ролі особистості в історії підштовхнуло автора наукового дослідження до опрацювання і спроби систематизації даних до просопографічного портрету та життєвого шляху визнаного науковця та громадсько-політичного діяча - Івана Федоровича Кураса, який жив і творив на зламі двох абсолютно полярних епох. Саме тому, дослідження найрізноманітніших аспектів діяльності визнаного історика-дослідника, опрацювання на сучасному рівні результатів його багаторічного пошуку має виняткове як наукове, так і практичне значення. У своєму кінцевому результаті воно відкриє можливість відтворення маловідомих сторінок науки, її соціогуманітарної та політологічної складової, висвітлення механізму функціонування Національної академії наук України, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, культурно-освітніх закладів, громадських організацій, органів влади; дасть змогу виробити конкретні рекомендації щодо застосування кращого з досвіду, напрацьованого в кінці ХХ - початку ХХІ ст. в умовах державної незалежності України.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету і є складовою держбюджетної науково-дослідної теми "Історія української державності" (номер державної реєстрації 0103U003693).

Об'єктом вивчення роботи є всебічне дослідження постаті академіка Івана Федоровича Кураса.

Предметом дослідження є вивчення життєвого шляху, громадсько-політичної та наукової діяльності І. Ф. Кураса в контексті розвитку української науки та суспільної практики.

Хронологічні рамки роботи обумовлюються специфікою дослідження персоналії й охоплюють роки життя та діяльності вченого (1939-2005 рр.). Проте особливу увагу автор приділив періоду від 60-70-х рр. ХХ ст. і до 2005 р. При цьому, нижня межа є часом становлення і утвердження Івана Федоровича як особистості, науковця та громадсько-політичного діяча, а верхня - датою смерті вченого. Для більш повного, глибинного з'ясування окремих подій та їхніх наслідків дисертантка інколи виходила за означені хронологічні межі.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі неупередженого аналізу архівних, опублікованих документальних матеріалів та спеціальної літератури здійснити комплексний, об'єктивний аналіз життєвого шляху історика-дослідника, системи поглядів науковця та визначити на основі вивчення наукової спадщини і громадсько-політичної діяльності місце й значення діяльності вченого у вітчизняній історичній науці та політичній практиці.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних наукових завдань:

· з'ясувати стан наукової розробки теми, проаналізувати і визначити рівень джерельної бази та висвітлити методологічне підґрунтя і методи наукового пошуку;

· висвітлити просопографічний портрет на тлі епохи, розглянути етапи формування й розвитку І. Ф. Кураса як особистості, з'ясувати вплив оточуючого соціального середовища та політичної ситуації на сферу становлення його як дослідника;

· розкрити віхи становлення ученого як високопрофесійного науковця, сподвижника соціогуманітарних наук незалежної України та простежити науково-організаційну діяльність академіка;

· розглянути головні напрямки громадської активності ученого, його участь у створенні та діяльності чисельних громадських організацій України;

· дослідити діяльність науковця на державно-політичній ниві та розкрити особливості його участі як державного діяча у політичному процесі становлення України;

· на основі аналізу повного комплексу джерел виявити малодосліджені аспекти творчості науковця;

· на основі представленої друкованої спадщини прослідкувати основні етапи становлення ученого як здібного публіциста та активного журналіста-організатора;

· визначити ступінь участі академіка в сучасному розвитку міждержавного наукового співробітництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації вперше в українській історіографії на основі залучення у науковий обіг значної кількості нововиявлених архівних матеріалів, преси та літературних джерел, а також систематизації опублікованих документів здійснено комплексне дослідження біографічного портрета, наукової та громадсько-політичної діяльності вченого. Проведене дослідження життя вченого, створена цілісна та повна його біографія з урахуванням суспільно-політичної ситуації, інтелектуального середовища; розглянуто процес становлення науковця як особистості, вченого. Здійснено загальну характеристику як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, які відповідним чином впливали на результати роботи дослідника, визначено пріоритетні напрямки наукового пошуку та здійснено класифікацію праць історика. Систематизовані розрізнені відомості, подані в історичній літературі, джерелах із проблеми дослідження; простежені оцінки доробку науковця, його діяльності, внеску в розбудову вітчизняної науки, соціальної та політичної сфери розвитку суспільства. Розглянуті різні аспекти діяльності Івана Федоровича як науковця, державного та громадсько-політичного діяча. Доведено, що академік істотно збагатив українську історичну та політологічну науку новими працями, в яких торкнувся не вирішених раніше питань національної наукової сфери.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що наявний у ній фактичний та теоретичний матеріал, а також висновки дослідження можуть бути використані у навчально-виховній роботі, при підготовці та написанні спеціальних праць, підручників. Теоретичні положення роботи можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії України, соціогуманітарних та політологічних наук, історіографічних видань, складанні біографічних довідників, посібників, впровадженні у навчальні дисципліни.

Апробація результатів дослідження. Загальну концепцію дисертації обговорено на засіданнях кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету. Основні положення та висновки дослідження знайшли відображення у статтях та доповідях автора на IV Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток наукових досліджень 2008" (Полтава, листопад 2008), V Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених "Українська державність: історія і сучасність" (Маріуполь, листопад, 2008), VIII науковій конференції "Гуманітарні науки очима молодих дослідників - 2008" (Черкаси, листопад 2008),V Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження - теорія та експеримент" (Полтава, травень 2009), П'ятих Курасівських читаннях (Київ, листопад 2009).

Публікації. Основні результати, положення та висновки дослідження викладено в 11 наукових статтях, п'ять з яких - у фахових виданнях з історії, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 3,6 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації обумовлені метою, завданнями та проблемно-хронологічним принципом роботи над дослідженням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку, додатків і списку використаних джерел та літератури (290 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 242 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт і предмет наукового пошуку, хронологічні межі, охарактеризовано наукову новизну одержаних результатів дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, визначено практичне значення отриманих результатів роботи, наведені дані про апробацію результатів дослідження та публікації, вміщено дані щодо структури й обсягу роботи.

Перший розділ "Історіографія, джерельна база та методологія дослідження" складається з трьох підрозділів. У ньому опрацьовано спеціальну літературу, проаналізовано джерельну базу наукового пошуку, окреслено загальні теоретико-методологічні підходи і конкретні методи, застосовані дисертантом.

У підрозділі 1.1. "Стан наукової розробки теми та характеристика використаної літератури" з'ясовано стан наукового вивчення теми, що досліджується. Зазначено, що постаті І. Ф. Кураса присвячено незначну кількість наукових напрацювань. Пов'язано це з тим, що майже вся представлена література базується переважно на спогадах сучасників академіка, тому містить частково суб'єктивний характер, а отже потребує критичного підходу в опрацюванні. Що, однак, не зменшує історичної та дослідницької ваги використаних праць.

До першої групи використаної літератури належать роботи, в яких подано загальну характеристику особистості вченого, розкрито деякі сторони його діяльності та містяться дані автобіографічного характеру. До цієї групи слід віднести статті написані Ю. І. Шаповалом Шаповал Ю. І. І. Ф. Курас: спроба неупередженої біографії / Ю. І. Шаповал // Наукові записки. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К, 2005. - Вип. 30, кн. 1 (підсерія "Курасівські читання")., Л. І. Нагорною Нагорна Л. І. Іван Федорович Курас (Українські історики ХХ століття) / Л. І. Нагорна // Історія України. - 1999. - № 47., Б. Є. Патоном Патон Б. Є. Вступне слово / Б. Є. Патон // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009., а також авторські статті І. Ф. Шарова Шаров І. Ф. Курас Іван Федорович. Ішов до України, до людей / І. Ф. Шаров // Вчені України: 100 видатних імен. - К.: АртЕк, 2006; Шаров І.Ф. Патріот і державник / І.Ф. Шаров // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009; Шаров І. Ф. Згадуючи Івана Кураса / І. Ф. Шаров // Урядовий кур'єр. - 2009. - 3 жовтня. та В. І. Меншун Меншун В. І. Добре слово про лектора. "Очистити джерела, які живлять ріку народної історії" / В. І. Меншун // Трибуна лектора. - 1989 - № 8; Меншун В. І. Добросовісний працівник науки / В. І. Меншун // Трибуна. - 2001. - № 3.. У них автори розкривають життєвий і творчий шлях науковця починаючи від шкільної, студентської та аспірантської лави до доктора наук, професора і академіка, від архівіста і доцента університету, наукового співробітника до директора Інституту та віце-президента НАН України, від партійного функціонера до віце-прем'єра Українського уряду та народного депутата ВР України.

Невеликі за обсягом біографічні відомості вміщено в сучасній довідковій літературі, зокрема, - колективній праці "Хто є хто в Україні?" Курас Іван Федорович // Хто є хто в Україні? - К.: Вид-во "К.І.С.", 1999., де дисертанткою знайдено інформацію щодо значного впливу академіка на розвиток наукового та суспільно-політичного життя, чим вчений відіграв помітну роль у самоствердженні української історичної науки та державної політики.

Особливої ваги серед літературно-джерельної бази роботи слід надати колективній праці колег-сучасників Івана Федоровича на чолі з Б. Є. Патоном Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009., які зібрали вагомі дані, свідчення рідних і близьких, друзів та колег про науковця і його діяльність у різних сферах суспільного життя. Подібне видання є чи не першою комплексною роботою, що містить у собі значний обсяг матеріалів про життєвий шлях, наукову та суспільно-політичну діяльність вченого-гуманітарія. У статтях знайшла ствердження думка про те, що відновлення, вивчення та поширення українських академічних та наукових історичних традицій було одним із важливих виявів багатоаспектної діяльності вченого. Дослідження допомагають відтворити багатоплановість і неоднозначність особистості І. Ф. Кураса як дослідника та показати широке коло його наукових інтересів та громадсько-публіцистичну діяльність.

Другу групу історіографічних джерел становлять статті та колективні роботи, які відображають віхи наукового і суспільного оформлення, предметні зацікавлення і діяльність вченого та його вплив на становлення вітчизняної наукової та політичної сфер життя суспільства. Так, інформацію про перші кроки та зацікавлення майбутнього академіка дисертанткою знайдено у статті Д. Батуєва Батуєв Д. Успішно завершуємо навчальний рік / Д. Батуєв // За наукові кадри. - 1960. - 23 червня.. Продовжує тематику Р.Я. Пиріг Пиріг Р.Я. І. Ф. Курас - архівіст / Р.Я. Пиріг // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009., який розглядає активну діяльність вченого як провідного архівіста України.

У роботах В.Ф. Солдатенка Солдатенко В.Ф. Курас Іван Федорович / В.Ф. Солдатенко // Українські історики ХХ століття. Бібліографічний довідник. - Вип. 2, Ч. 1. - К.- Львів, 2003; Солдатенков В.Ф. Талант ученого - організатора науки / В.Ф. Солдатенко // Пам'ять століть. - 1999. - № 5., а також у його ж статті в співавторстві з В.А. Смолієм Смолій В. А., Солдатенков В.Ф. Внесок І. Кураса у розвиток історичної науки / В.А. Смолій, В.Ф. Солдатенко // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009. досить повно зображується науковий і творчий шлях видатного вченого-історика, зображено принциповість і талант ученого як організатора історичної науки в Україні. Автори статті стверджують те, що політологічні та етнологічні розвідки, як історичного минулого України, так сучасного стану проблематики, Івана Федоровича набули широкого резонансу у середовищі дослідників даних питань наукового пізнання.

Конкретний фактичний матеріал до питань наукових зацікавлень історика знаходимо у статті Ю. І. Шаповала Шаповал Ю. І. Іван Курас: життя, справа, доля. Бібліографія / Ю. І. Шаповал // Серія "Бібліографія вчених України" - К.: Наукова думка, 2005., в якій стисло розглядається науковий та професійний шлях ученого. Автор відмічає невгамовну наполегливість Івана Федоровича - проникливого дослідника, який у своїх оцінках подій і осіб завжди докопується до істини з метою позбавити історію від історичної напівправди, кон'юнктурщини та повніше служити справжній науці.

У колективному дослідженні колег-науковців І.Ф. Кураса П.П. Кононенка, Я.С. Калакури та М.І. Панчука Кононенко П., Калакура Я., Панчук М. Національна ідея покликана консолідувати українську націю (Пам'яті академіка І.Ф. Кураса) / П. Кононенко, Я. Калакура, М. Панчук // Українознавство. - 2005. - № 4. академік постає як учений-історик, етнополітолог, українознавець, педагог, менеджер науки і просто як непересічна особистість і громадянин. Тут же знаходимо інформацію про значний вплив, що справив Іван Федорович на розвиток українського наукового та суспільно-політичного життя і тим самим відіграв помітну роль у самоствердженні української історичної науки та державної політики.

Аналітичну спрямованість має колективна стаття "Іван Федорович Курас" Президія Національної Академії наук України. Іван Федорович Курас // Вісник НАН України. - 2005. - № 10., у якій дослідники відображають становлення національної соціогуманітарної науки на прикладі особистості вченого, яка вплинула не лише на становлення науки в Україні, але й брала безпосередню участь у її становленні.

На значні досягнення Івана Федоровича під час роботи на посаді віце-президента НАН України звертає увагу у своїй статті О.С. Онищенко Онищенко О.С. Віце-президент НАН України / О.С. Онищенко // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К. : Парламентське вид-во, 2009.. Автор акцентує увагу на здібностях організатора та невпинному творчому піднесенні в період, коли академік став визнаним главою української соціогуманітаристики.

Видатного історика, засновника етнополітологічної науки в Україні та знаного політолога розглядають у колективній роботі Ю.А. Левенец, О.С. Онищенко, М.І. Михальченко, О.М. Майборода Левенець Ю.А., Онищенко О.С., Михальченко М. І., Майборода О.М. І. Ф. Курас і становлення політології в Україні / Ю.А. Левенець, О.С. Онищенко, М. І. Михальченко, О.М. Майборода // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009.. Автори наголошують, що вироблена науковцем політична орієнтація є надзвичайно корисним теоретичним і практичним надбанням наукової думки.

Своєрідним продовженням тематики політичного спадку Івана Федоровича є стаття В.М. Литвина Литвин В.М. Депутатські будні й ініціативи / В.М. Литвин // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні / [редкол. Б. Є. Патон, В.М. Геєць, Ю.А. Левенець, В.Ф. Солдатенко та ін.]. - К.: Парламентське вид-во, 2009.. В ній відомий вчений, політик та колега розглядає портрет законотворця з точки зору послідовного державника, професіонала та стратега гуманітарної сфери Української держави.

Важливе значення для розкриття діяльності Івана Федоровича мають статті К.В. Балабанова Балабанов К.В. Академік Іван Федорович Курас та його внесок у розвиток українсько-грецьких відносин / К.В. Балабанов // Наукові записки ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. - К., 2007. - Вип. 34. (під серія "Курасівські читанні"). та С.В. Мякушко Мякушко С. Роль договірно-правової бази у становленні та розвитку українсько-грецьких зв'язків / С. Мякушко // Вісник НАН України. - 2002. - № 5., в яких розглядається вагомий внесок науковця-державника у розвиток українсько-грецьких відносин. А також стаття С.В. Кульчицького Кульчицький С. Про діяльність українсько-російської комісії істориків при Президії НАН України та Президії РАН / С. Кульчицький // Україна та Росія: як зміцнити фундамент стратегічного партнерства: історичний, соціокультурний та геополітичний чинники розвитку відносин між двома державами і народами. - К.: Знання України, 2008., в якій автор аналізує діяльність українсько-російської комісії істориків при Президії НАН України та Президії РАН.

Розглянута історіографія проблеми надає можливість досліднику прослідкувати розкриття авторами статей проблемних питань портрету історика, його особистого життя, громадсько-політичної та наукової діяльності. Таким чином, сьогодні фактично створено підґрунтя для конкретного й подальшого вивчення життя і творчої спадщини вченого. Однак, не викликає сумніву доцільність опрацювання поставленої наукової проблеми, створення узагальненої характеристики особи вченого, його участі в науковому та громадсько-політичному житті України, чим і зумовлене звернення дисертантки до вивчення даної теми.

У підрозділі 1.2. "Аналіз джерельної бази" зазначено, що основу дисертації становить опрацьований і використаний автором комплекс різнобічних історичних джерел.

У біоісторіографічному дослідженні з даної проблеми можна виділити письмові джерела, джерела інтернет-ресурсу, а також фотодокументи та відеоджерела. Блок джерельних матеріалів є найбільш цінним, оскільки дає змогу відстежити як процес тематичного розвитку наукових праць вченого, так і реконструювати неопубліковану частину його творчої спадщини. Особливу цінність мають вказані матеріали також для реконструкції біографії вченого та авторської самооцінки.

Групи наявних документів дозволяють максимально повно і об'єктивно зобразити усесторонній портрет життя і становлення особистості, встановити фактори зовнішнього впливу на персону та її діяльність.

До першої групи джерел відносимо найбільш важливий вид джерел - письмові. Цей вид джерел можна згрупувати за такою схемою:

1) особисті документи І.Ф. Кураса.

До них відносимо такі, що вперше вводяться у науковий обіг та розкривають основні біографічні віхи життя історика, його наукове та кар'єрне зростання. Тут представлено велику кількість оригіналів різних дипломів і документів про нагородження (наукового, державного та міжнародного рівнів).

2) біографії та автобіографічні роботи ученого.

Це, зокрема, автобіографії І. Ф. Кураса; спогади про вченого, які можна класифікувати за походженням: спогади його рідних і близьких та мемуари колег і сучасників (С.Б. Курас, П.Т. Тронька, П.П. Толочка, В.Я. Тація, В.Г. Кременя, М.Є. Горєлова та О.П. Моці, О.В. Омельченка, Б.І. Олійника, В.Ф. Солдатенка та ін.); проведені автором інтерв'ю з представниками родини (С.Б. Курас, А.І. Курасом, Д.І. Курасом) та відомими вченими-колегами (В.Ф. Солдатенком, М.Є. Горєловим, А.Д. Пахарєвим, П.Т. Троньком). Вони містять цінні відомості до біографії науковця, дозволяють визначити коло його зацікавлень на початковому етапі наукової кар'єри.

Значний блок біографічних джерел становлять спогади про І.Ф. Кураса, які можна класифікувати за походженням: спогади його рідних і близьких та мемуари колег і сучасників. У спогадах сучасників про академіка знаходимо значний обсяг матеріалу про особистісні та професійні якості видатного вченого та державника.

3) опубліковані та рукописні наукові та публіцистичні праці вченого.

Увесь науковий доробок ученого можемо розподілити за тематикою написаних робіт на такі: історичні праці, дослідження етнополітологічної проблематики, розробка важливих аспектів соціогуманітарної науки, національних питань, проблем регіональної історії, розкриття питань удосконалення державного устрою та політичної системи України та ін.

4) документи про діяльність ученого у різних наукових та державних інституціях.

Цей комплекс джерел представлений матеріалами, які відображають професійне зростання І.Ф. Кураса: участь у наукових конференціях і круглих столах, політична й законотворча діяльність, журналістська та публіцистична творчість, активна робота у сфері наукового співробітництва.

Другу групу джерел становлять матеріали, розміщені в мережі Інтернет. Це нормативно-правові документи, які стосуються політичної та наукової сторони діяльності вченого. Цінними є також матеріали, вміщені на офіційному сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.

Цікаві й чисельні фотодокументи, що становлять третю групу джерел, дозволяють наочно простежити життєвий та професійний шлях Івана Федоровича. Серед них: фотознімки історика з президентами України Л.М. Кравчуком і Л.Д. Кучмою, з президентом НАН України Б.Є. Патоном, з президентом Азербайджану І.Г. Алієвим, митрополитом Володимиром, Папою Римським Іоанном Павлом II та ін. Ряд фотознімків розкривають наукову та міжнародну діяльність І.Ф. Кураса.

До особливої і маловживаної групи джерел дослідження відносимо відеоматеріали з приватної відеоколекції родини Курасів, які представляють четверту групу джерел. Представлені відеоматеріали дали змогу автору більш яскраво зобразити особистісні характеристики постаті вченого, передати більш глибше і точніше образ І. Ф. Кураса як науковця, політика та активного громадського діяча.

Таким чином, блок джерельних матеріалів є репрезентативним та найбільш цінним, оскільки дає змогу об'єктивно і достовірно розкрити зміст дисертації. Кожен з видів джерел представлений значною кількістю опублікованих та неопублікованих документів, ґрунтовний аналіз яких дозволяє розкрити роль та місце вченого в історичній спадщині України, а також визначити його бачення шляхів розвитку держави. Введення до наукового обігу неопублікованих раніше джерел сприяє висвітленню невідомих раніше аспектів життя та діяльності вченого.

У підрозділі 1.3. "Методологія та методи наукового пошуку" обґрунтовано методологію дисертації. Науковий пошук ґрунтувався на принципах історизму та об'єктивності з урахуванням конкретно-історичних чинників. Методи аналізу й синтезу, зіставлення й узагальнення дозволили проаналізувати наукову спадщину І.Ф. Кураса, розглянути професійне та особистісне зростання його як вченого та державного діяча, створили логічну основу для вироблення спеціально-історичних підходів. Найбільш продуктивними серед них виявилися історико-генетичний, порівняльний, типологічний, хронологічний, історико-психологічний, просопографічного аналізу, історіографічного та джерелознавчого аналізу й синтезу. З міждисциплінарних методів були використані структурно-системний та соціологічний.

Другий розділ "Життєві віхи та історичні умови формування поглядів І. Ф. Кураса" складається з трьох підрозділів і розкриває питання біографії та наукового становлення вченого.

У підрозділі 2.1. "І.Ф. Курас: портрет на тлі епохи" автором розглянуто просопографічний портрет ученого, а також зображено тло епохи, в умовах якої жив і творив науковець.

Автор вказує на непростий період, коли народився майбутній вчений -період фашистсько-німецької окупації та повоєнної відбудови, що не могло не відбитися на подальшому формуванні особистості та поглядах дослідника на події національної історії.

На основі аналізу документальних матеріалів дисертантка доходить висновку, що своєю діяльністю упродовж життя науковець заклав міцний фундамент в організацію науки - він працював академіком-секретарем Відділення історії, філософії і права НАН України, став засновником та незмінним директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, був обраний академіком та членом Президії НАНУ, незмінно обіймав посаду віце-президента НАН України.

Діяльність історика сприяла зростанню загального престижу та авторитету вітчизняної науки не лише в Україні, але й за її межами. Великого значення вчений-державник надавав справі налагодження міждержавного діалогу і співробітництва, в тому числі й наукового. Автор наголошує на високій оцінці самовідданої праці І.Ф. Кураса, його вагомий внесок у розвиток української історичної науки, що підтверджують численні державні та міжнародні нагороди.

Напружену наукову і науково-організаційну роботу Іван Федорович суміщав із обов'язками державного діяча, зарекомендувавши себе вмілим та відповідальним керівником, послідовним патріотом та державником. Політик постійно переслідував ідею необхідності створення стабільної та дієвої законодавчо-правової бази для втілення можливості практичної реалізації програми реформування всіх сфер життя суспільства, забезпечення внутрішньої стабільності і комфортності, а також створення умов для прогресивного розвитку держави. Свідченням цього була політична активність Івана Кураса на державному рівні. Зокрема, великий вплив учений справив на політичне життя держави під час віце-прем'єрства в уряді та виконання депутатських повноважень у Верховній Раді України.

У підрозділі 2.2. "Формування наукових поглядів вченого" автор з'ясовує причинно-наслідкові зв'язки формування особистості І. Ф. Кураса на тлі двох полярних епох.

Автор дослідження підтверджує влучне твердження про те, що історик-дослідник і неперевершений науковець був людиною свого часу, - "людиною кількох епох". Ця обставина не лише відбилась на всьому науковому доробку вченого, на його набутках у теоретичному і практичному розумінні соціального процесу, на його працях і життєвих пріоритетах, але й, практично, стала визначальною обставиною впливу на його особисте бачення історичного процесу, на кристалізацію наукових поглядів ученого-дослідника.

Починаючи від шкільної парти і аж до перших успіхів у творчому процесі навчальних буднів студентського життя, наукових ініціативах та практичній діяльності у Івана Федоровича поступово викристалізувались стійкі погляди на життя, сформувався непереборний інтерес до національної історії, до історії партійного будівництва в державі. Це була не лише школа інтелектуального збагачення, глибинного проникнення і вивчення усіх граней історичного процесу. Ці роки стали для майбутнього історика справжнім стартом до початку ґрунтовних наукових пошуків, формування власного погляду на дослідження історичної дійсності.

Дисертантка зазначає, що супротив застиглим канонам та суспільним кліше, що переслідували вченого під час роботи в партійних установах виховали в ученому особистість максимально об'єктивну і чесну в своїх судженнях та рішеннях. В період перебудови та незалежності науковцем була сформована когорта новаторів, які намагались долати застарілі погляди, пробували переосмислити суперечливі події національної історії.

Автор наголошує, що важливими факторами впливу на формування подібних якостей були суспільні та державні процеси, через вплив-прес яких довелося пройти історику та завдяки яким учений став справжнім науковцем.

У підрозділі 2.3. "Іван Федорович Курас - подвижник соціогуманітарних наук незалежної України" досліджені особливості діяльності науковця та його успіхи у процесі практичної розбудови соціогуманітарної складової науки в Україні.

Дисертантка підкреслює, що завдяки активній діяльності історика, його безпосередній участі у процесі розбудови наукової сфери, вченими-соціогуманітаріями було закладено міцний фундамент в організацію науки. Ще задовго до розпаду СРСР Іван Федорович ініціював створення в Інституті історії партії сектору історії, теорії і практики міжнаціональних відносин і почав створювати наукову школу з дослідження цієї проблематики. Пізніше, вчений працював академіком-секретарем Відділення історії, філософії і права НАН України, був членом Президії НАН України, обіймав посаду віце-президента НАН України, перебував у полі політичної боротьби в межах парламенту та уряду всіма можливими засобами сприяючи розвитку соціальних і гуманітарних наук у незалежній Україні. Зокрема, під час безпосередньої участі у діяльності центру української наукової думки академік зміг повністю наблизитись до реалій стану розвитку соціогуманітаристики, успішно знайти способи гармонізації фундаментальних досліджень з прикладними, посприяти процесам розширення міждисциплінарних зв'язків та проектів, які об'єднали наукову теорію з повсякденною практикою.

Таким чином, завдяки дослідженню основних життєвих віх, факторів впливу на формування особистості та участі історика у науковому відродження соціогуманітарних наук, автор зазначає значний вплив та непересічність І.Ф. Кураса як науковця та громадянина. Автор з упевненістю говорить про унікальність особистості вченого, який живучи на зламі двох полярних епох зумів сформувати власний погляд на суспільно-політичні явища, історичну науку та сформувати власну історико-політичну школу.

У третьому розділі "Громадська та політична діяльність Івана Федоровича Кураса", який складається з трьох підрозділів, автор зупиняється на вивченні громадсько-політичної та організаційної діяльності вченого.

Підрозділ 3.1. "Видатний організатор науки: науково-організаційна діяльність академіка" присвячений висвітленню науково-організаційної роботи вченого.

Великий обсяг науково-організаційної роботи був виконаний академіком під час заснування і піднесення наукової ваги дослідницької роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень, директором якого був. Однак, талант Івана Федоровича Кураса як ученого і організатора науки найбільш повно розкрився в період його віце-президенства в Національній академії наук України, де він очолив Секцію суспільних і гуманітарних наук, а згодом був обраний на посаду віце-президента НАНУ. Зростання нового знання та поліпшення організаційної роботи і співробітництва вчений вбачав у розширенні міждисциплінарних проектів, які б змогли об'єднати більшість установ Секції суспільних і гуманітарних наук. А головним їх результатом вважав підготовку висновків та рекомендацій для суспільної поведінки та управлінських рішень. Справедливо враховуючи ці особливості науковець взяв курс на організацію підготовки науково обґрунтованих концепцій, стратегій, прогнозів, моделей, програм з питань модернізації суспільства у підвідомчих йому інститутах.

Автор наголошує на тому, що свої організаторські здібності науковець-дослідник проявив у роботі на численних посадах, займаючись не лише організацією науко-практичної діяльності, але й спрямовуючи значні зусилля на розширення наукового знання та дослідження найбільш актуальних суспільних питань (етнополітологія, історія, регіоналістика та ін.). Йому вдалося поглибити вплив наукової теорії на політичну практику, поєднуючи наукову роботу з обов'язками державного діяча.

У підрозділі 3.2. "І. Ф. Курас як громадський діяч" дисертантка розкриває основні етапи громадської активності ученого-гуманітарія.

Автор зазначає, що вчений активно брав участь у роботі громадських утворень і організацій починаючи від часів студентства, плідно працюючи у межах організованого історичного гуртка.

Згодом, історик став всіляко сприти примноженню і внутрішньому процвітанню кожного з наукових чи суспільних проектів, в яких брав участь чи здійснення яких ініціював особисто. Науковець вів плідну лекторську роботу як член товариства "Знання", був головою Спостережної ради національного фонду "Взаєморозуміння і примирення", сприяв появі культурного центру України у Москві. Важливим аспектом громадської діяльності вченого було прагнення розширити грані суспільного розвитку, подолати камерність українського громадського руху. Академік намагався сприяти науково-громадському і культурно-освітньому діалогу з країнами ближнього і дальнього зарубіжжя.

Дисертантка зазначає, що значним поштовхом до активізації громадянської складової діяльності вченого стала його участь у державному житті країни. Як політик, Іван Федорович ініціював ряд депутатських пропозицій щодо проведення урочистостей присвячених відзначенню подій державного масштабу. Не обходив увагою учений і справ збереження культурно-пам'яткового спадку України. На це були спрямовані Проект Закону про територію захисту культурної спадщини "Гетьманські столиці" та Проект Закону про територію захисту культурної спадщини "Шевченківський національний заповідник".

У підрозділі 3.3. "Участь науковця у політичному житті країни" проаналізовано науково-дослідницьку та практичну діяльність І. Ф. Кураса у політичній сфері.

Автор розкриває прагнення вченого до подолання однобокого бачення політичного розвитку країни, забезпечення науковими розробками і висновками та практичними пропозиціями політичної сферу становлення молодої держави і, що найголовніше, - забезпечення практичного втілення наукових напрацювань у цій сфері під час перебування на посаді віце-прем'єра з гуманітарних питань в уряді та депутатства у ВРУ.

І.Ф. Курас, у першу чергу як учений, активно долучився до політико-правового забезпечення політичних трансформацій власними науковими розвідками і теоретичним обґрунтуванням назрілих політичних змін. Зокрема, академічні секції та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень на чолі з академіком активно долучались до розробки державних програм та пропозицій політичного та соціально-економічного спрямування. Таких як: Концепція етнонаціонального розвитку України, Концепція розвитку гуманітарної сфери України, Концепція політичної реформи та інші.

Таким чином, автор переконує, що вчений зарекомендував себе талановитим організатором і менеджером науки, активним громадським і політичним діячем. Його енергійна діяльність у керівному штабі науки і державного управління сприяла зростанню авторитету української науки, її престижу в світі.

Четвертий розділ "Творча спадщина вченого-історика" складається з трьох підрозділів й відображає науковий доробок І. Ф. Кураса, результати його журналістської та публіцистичної діяльності та особистий вплив академіка на встановлення міждержавних наукових зв'язків.

Підрозділ 4.1. "Основні історичні праці та концептуальні засади наукових досліджень" присвячений аналізу та виокремленню концептуальних основ наукової спадщини дослідника.

Автор зазначає, що велика строкатість представленої тематики в науковому доробку змусила автора обминути увагою декотрі, однак, не менш вагомі за своїм науково-практичним наповненням, наукові роботи дослідника, беручи до уваги, що учений перш за все був дослідником історичної спадщини українського народу.

Звертаючись до тематичного спрямування наукового доробку дослідника дисертантка вказує на широкий спектр історичних зацікавлень академіка. Зокрема, вчений-історик займався вивченням подій національно-визвольної революції 1917-1920 рр., дослідженням впливу національної ідеї на партійне будівництво, аналізом історії українських національних партій, переоцінкою ролі діяльності політичних лідерів і питаннями української багатопартійності.

Звичайно ж, стверджує автор, роботи дослідника носять відбиток часу, однак, вони містять власний погляд вченого на історичні проблеми. У нових умовах дослідник не став переписувати власні праці, виправдовуючись, а використав багатий науковий досвід для того, щоб активно включитись в громадську і політичну діяльність спрямовану на розбудову незалежної України.

Історичні науки, які студіював дослідник, стали суттєвим підґрунтям для об'єктивного вивчення питань політичної теорії та практики з урахуванням специфіки історичного розвитку України. Вагомими стали наукові пошуки вченого й у сфері етнополітології та похідних наук, чому присвячено ряд концептуальних праць дослідника.

Автор наголошує на важливості того, що роботи ґрунтуються на залученні широкого спектру джерельних та архівних документів, що свідчить про їх достовірність і високий професійний рівень.

Підрозділ 4.2. "Журналістська і публіцистична діяльність І.Ф. Кураса" розкриває важливі сфери діяльності вченого - журналістську та публіцистичну.

Завдяки опіці вченого, його особистій підтримці зароджувалися нові й утверджувалися вже існуючі періодичні часописи української держави. Дослідник присвятив чимало уваги багаторічній роботі як член редколегії в "Українському історичному журналі", "Людина та політика", релігійно-філософському та педагогічному журналі "Українознавство", "Трибуна", як шеф-редактор "Історичного журналу", голова редакційної колегії "Наукових записок Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України", член редколегії журналу "Пам'ять століть" і щорічника "Україна дипломатична", а також як член редакційних колегій цілої низки енциклопедій, фундаментальних документальних збірників, передмов до них та ще багатьох інших видань.

Дисертантка зауважує, що науковець активно долучався до комплектації випусків використовуючи власний науковий матеріал, готував статті різної тематики та наукового спрямування, поповнюючи зміст того чи іншого періодичного видання ґрунтовними, актуальними та досить цікавими матеріалами результатів власних розвідок.

Автор підкреслює важливість налагодження наукової співпраці з російськими виданнями та створення часопису "Діалог", що став втіленням наукової співпраці із закордонними вченими.

У підрозділі 4.3. "Активна участь академіка у зміцненні міждержавного науково-практичного співробітництва України" звертається увага на успішні спроби І.Ф. Кураса у встановленні наукових зв'язків учених України із колегами з близького та далекого зарубіжжя.

Автор зазначає, що діяльність академіка у сфері наукового співробітництва стала основою для подальшої (в т.ч. сучасної) плідної співпраці України з іншими країнами на офіційному рівні, укладення міждержавних домовленостей. Науковець брав участь у підготовці та проведенні ряду міждержавних наукових з'їздів, конференцій, симпозіумів та круглих столів.

Особливого значення історик надавав співпраці з російськими академічними та науковими установами, розширенню українсько-грецького, українсько-французького, українсько-німецького наукового співробітництва.

Розглянуті основні історичні праці та концептуальні засади наукових досліджень історика, журналістська і публіцистична діяльність, а також його прогресивна участь у зміцненні міждержавного науково-практичного співробітництва яскраво характеризує науковця як висококваліфікованого ученого, обдарованого журналіста і активного учасника наукової співпраці України на міжнародній арені. Як справжній історик-дослідник науковець І.Ф. Курас не обмежувався одним лише напрямком дослідження протягом науково-пошукової діяльності. Суспільство та історична ситуація визначали характер і напрямок дослідницького шляху вченого. І це, переконує автор, надає його роботам особливої ваги, бо там знаходимо відповіді на питання, яке ставило перед науковим співтовариством саме життя.

У результаті дослідження зроблені такі висновки та положення, що виносяться на захист:

1. На основі наукового аналізу джерельної бази та історіографії проблеми, з'ясовано ступінь вивчення теми, визначено повноту науково-теоретичного обґрунтування. Відсутність узагальнюючого аналітичного дослідження з даної проблеми і певна фрагментарність історіографічних розвідок поставила на перший план важливість опрацювання джерельної бази, насамперед комплексу архівних матеріалів, як основи для вивчення цієї непересічної особистості. Залучена джерельна база є різноплановою, методологічне підґрунтя і методи наукового пошуку дозволяють досягти поставленої мети, вирішити дослідницькі завдання.

...

Подобные документы

  • Життя та діяльність українського освітнього і церковного діяча, вченого-філолога Івана Могильницького. Дослідження української мови та церковної історії, їх зв'язок з долею українського народу. Домагання поширення мережі українських народних шкіл.

    реферат [12,0 K], добавлен 19.01.2011

  • Громадська і наукова діяльність Івана Яковича Горбачевського. Праця у Відні в Хімічному та Фізичному інститутах. Авторитет і пошанування вченого у Чехії. Наукова праця та перші публікації. Вклад вченого у створення української хімічної термінології.

    реферат [15,0 K], добавлен 07.02.2011

  • Життєвий шлях, аналіз історичної постаті Олівера Кромвеля як полководця та політичного діяча, політична діяльність на посту лорда-протектора під час буржуазної революції, військова діяльність як головнокомандувача військових сил.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 17.05.2011

  • Постать Івана Мазепи, напрямки її вивчення багатьма істориками різних часів. Негативне ставлення українського народу до Мазепи, його головні причини та наслідки. Соціальна та економічна політика гетьмана, особливості діяльності в галузі культури.

    реферат [12,8 K], добавлен 20.09.2011

  • Іван Мазепа та його державотворча діяльність. Діяльність до гетьманства. Політична діяльність гетьмана І. Мазепи. Доброчинно-меценатська діяльність Івана Мазепи. Зовнішньополітичні зв’язки Мазепи. Відносини гетьмана з Петром І. Стосунки з Карлом ХІІ.

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 26.12.2007

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Є.О. Патон - заслужений український діяч науки у галузі зварювальних процесів та мостобудування. Наукова діяльність вченого під час Великої Вітчизняної війни та в післявоєнний період. Проектування та будівництво суцільнометалевого моста через Дніпро.

    реферат [33,2 K], добавлен 29.04.2011

  • Викладацька, політична та творча діяльність І.І. Огієнка, короткий біографічний нарис його життя та навчання. Просвітницька і редакторсько-видавнича діяльність у Варшаві, оцінка писемної спадщини. Канада як останній притулок митрополита Іларіона.

    дипломная работа [139,5 K], добавлен 21.11.2010

  • Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Івана Мазепи. Позиції гетьмана у відносинах з Кримським ханством та Туреччиною. Україна в Північній війні. Криза українсько-московських відносин та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію. Внутрішня політика.

    дипломная работа [132,5 K], добавлен 29.07.2013

  • Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.

    реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.