С. Маслов (1880–1957) як учений, організатор архівної та бібліотечної справи

Вивчення наукової біографії Маслова. Розкриття специфіки та цінності його архівно-бібліотечної спадщини. З’ясування його особистого внеску у розвиток архівної та бібліотечної справи, історіографії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 48,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ

Український науково-дослідний інститут архівної справи

та документознавства

УДК 929 Маслов (477) ”1880/1957”: [930.25+02]

Спеціальність 07.00.06 - історіографія,

джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ МАСЛОВ (1880-1957) ЯК УЧЕНИЙ, ОРГАНІЗАТОР АРХІВНОЇ ТА БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

Ємчук Оксана Ігорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства Державного комітету архівів України

Науковий керівник: док тор історичних наук, професор МАТЯШ Ірина Борисівна, Державний комітет архівів України, перший заступник Голови

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор КОВАЛЬЧУК Галина Іванівна, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, завідувач відділу стародруків та рідкісних видань

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник МАГА Ірина Миколаївна, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, директор

Захист відбудеться ” 5 ” липня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.864.01 в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науковій архівній бібліотеці за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24.

Автореферат розіслано ” 4 ” червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук С. Л. Зворський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми дисертації визначається потребою об'єктивного дослідження історії України та відтворення процесів розвитку історичної науки. Трансформація парадигми сучасних історіографічних досліджень зумовлює вивчення і переосмислення діяльності провідних українських учених, які на початку ХХ ст. заклали підґрунтя наукової школи в галузі джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, продемонстрували активну громадянську позицію у справі охорони історичних пам'яток.

До таких осіб належить відомий учений, книгознавець, архівознавець, бібліограф Сергій Іванович Маслов (1880-1957). Наукову спадщину С. Маслова донині повністю не розглянуто та не залучено до наукового обігу. Найважливішим джерелом вивчення процесу формування С. Маслова як ученого, організатора архівної та бібліотечної справи, інших аспектів його діяльності є великий за обсягом фонд особового походження (8 351 од. зб.), що зберігається у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Активна науково-педагогічна та громадська діяльність С. Маслова протягом 55 років припала на декілька переломних етапів в історії України, свідчення про які збережено в документах його фонду.

Крім того, актуальність дисертаційного дослідження засвідчує потреба в комплексному ґрунтовному аналізі наукової біографії С. Маслова, об'єктивній оцінці його внеску в науку і практику архівної та бібліотечної справи та в усуненні неточностей, допущених в історіографічних виданнях про життя та діяльність ученого.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з планом науково-дослідної і методичної роботи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (Розділ 1.1. “Загальні методологічні та теоретичні дослідження, історія архівної справи”).

Об'єктом дослідження є наукова, педагогічна, організаційна діяльність С. Маслова; комплекс архівних та друкованих джерел, пов'язаних із життям та діяльністю вченого.

Предметом дослідження є процес формування особистості С. Маслова як ученого, природа його світогляду, принципи наукової та практичної роботи вченого в галузі архівної та бібліотечної справи.

Хронологічні межі дослідження зумовлені роками життя С. Маслова (1880-1957) та часом формування джерельної бази дослідження з другої половини ХІХ ст. до 2000 р., коли закінчилося надходження документів до фонду особового походження від членів родини С. Маслова.

Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному ґрунтовному вивченні наукової біографії С. Маслова, з'ясуванні його особистого внеску у розвиток архівної та бібліотечної справи, історіографії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін. Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких головних завдань:

- проаналізувати стан вивчення наукової спадщини С. Маслова в українській історіографії та з'ясувати інформаційний потенціал джерельної бази дослідження;

- простежити вплив родинного оточення на формування особистості С. Маслова як ученого;

- розглянути діяльність С. Маслова як представника наукової школи академіка В. Перетца;

- здійснити систематизацію, проблемно-тематичний аналіз наукового доробку С. Маслова із залученням маловідомих джерел фонду особового походження С. Маслова;

- розкрити специфіку, зміст та цінність його архівно-бібліотечної спадщини; маслов бібліотечний джерелознавство архівний

- з'ясувати внесок С. Маслова у розвиток історичної науки, організацію архівної та бібліотечної справи.

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об'єктивності та системності. Використано методи історіографічного аналізу і синтезу, історико-хронологічний, порівняльний та ретроспективний методи, а також методи історичного джерелознавства: наукової евристики, класифікації та критики джерел.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській історіографії комплексно розглядається наукова, педагогічна й організаційна діяльність С. Маслова як ученого широкого діапазону наукових інтересів. На підставі залучення до наукового обігу маловідомих архівних джерел досліджено особливості родинного та професійного оточення вченого, створено генеалогічну схему родоводу Маслових-Александренко, складено розгорнутий перелік основних дат життя та діяльності С. Маслова.

Доповнено, конкретизовано та систематизовано основні напрями його наукових праць, зокрема, історіографічні, археографічні, історико-краєзнавчі, книгознавчі розвідки. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз діяльності С. Маслова в Київському археологічному інституті (КАІ) та в Музеї війни та революції при Київському університеті.

З'ясовано та обґрунтовано джерелознавчу цінність архівно-бібліотечної спадщини С. Маслова. Вперше простежено етапи формування приватної бібліотеки вченого та представлено бібліографічні покажчики до неї як свідчення його масштабних наукових пошуків. На відміну від попередніх історіографічних досліджень, поглиблено розглянуто науковий метод, світогляд, принципи роботи вченого-енциклопедиста.

Практичне значення дисертації полягає у систематизації та узагальненні наукового доробку С. Маслова, що може стати підґрунтям для залучення до наукового обігу документів, необхідних для підготовки науково-практичних і навчально-методичних видань з історіографії, джерелознавства, архівознавства, біографістики, книгознавства, бібліотекознавства та філологічних дисциплін.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження доповідались автором на кількох наукових конференціях, зокрема: Міжнародній науковій конференції “Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів”: круглий стіл “Документальні ресурси спеціалізованих фондів бібліотек у сучасному інформаційному просторі” (Київ, 2008); Волинській історико-краєзнавчій конференції: секція “Історіографія, джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни” (Житомир, 2008); Всеукраїнській науковій конференції “Вивчення та збереження картографічної спадщини в музеях України” (Біла Церква, 2009); Всеукраїнському круглому столі “Проблема впровадження новітніх наукових розробок у навчальний процес при вивченні історії України періоду Другої світової війни (1939-1945 рр.)” (Київ, 2009); науково-практичній конференції “Діяльність літературознавця, педагога, професора Василя Івановича Маслова у контексті історії та сучасності” (Прилуки, 2009); Міжнародній науковій конференції “Славістика: образи минулого та нова історична ситуація”: секція 3 “Бібліотеки та бібліотекарі слов'янських країн” (Київ, 2010).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у десяти одноосібних публікаціях, із них сім - у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, загальним обсягом 5,2 авторських аркушів.

Структуру дисертації зумовлено поставленою метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, 4 розділів (11 підрозділів), висновків, переліку скорочень, 3 додатків на 11 арк. та списку використаних джерел і літератури - 353 позиції на 38 арк. Обсяг основного тексту дисертації становить 174 с., загального - 223 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми, сформульовано мету та завдання дисертації, визначено її хронологічні межі, засвідчено новизну та практичне значення дослідження.

Розділ 1 “Історіографія та джерела дослідження” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1. “Історіографія питання” розглянуто науковий доробок учених-історіографів та визначено три основні хронологічні періоди у вивченні наукової спадщини С. Маслова: за життя вченого, після його смерті та сучасний етап, починаючи від 1991 р. Історіографічні праці представлено в різних групах досліджень: рецензії та відгуки на твори С. Маслова, висвітлення окремих напрямів його наукової діяльності у фундаментальних спеціальних виданнях, праці монографічного характеру, а також спогади, епістолярій.

Для всіх етапів вивчення наукової спадщини С. Маслова характерною є її загальна позитивна оцінка з боку історіографів. Перші рецензенти наукових творів, наставник С. Маслова академік В. Перетц та більшість учених наголошували на новаторському підході, особливій сумлінності, ґрунтовності, точності наукового аналізу історичних джерел у працях С. Маслова Перетц В. Новые труды по источниковедению древнерусской литературы и палеографии. Вторая серия. ХV-XXV : критико-библиогр. обзор / В. Перетц. - К., 1910. - С. 6-12. - Рец. на вид. : Описание рукописей Исторического Общества Нестора-летописца : с приложением неизданных проповедей Г. Конисского и М. Максимовича / С. Маслов. - К., 1908. - 108 с. - Відб. із вид. : Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. - 1908. - Кн. 21, вып. Ѕ; Обзор рукописей Библиотеки Императорского Университета святого Владимира / С. Маслов. - К., 1910. - 42 с. - Відб. із журн. : Унив. изв. - 1910. - № 5.. Першим значним історіографічним виданням став збірник “Сергій Маслов. 1902-1927” Сергій Маслов. 1902-1927. - К. : УНІК, 1927. - 50 с., в якому визнано авторитет ученого та цінність наукового доробку С. Маслова як “...живий доказ його глибокої любові до досліду культурного минулого України” Перетц В. Нарис наукової діяльності проф. С. І. Маслова / В. Перетц // Сергій Маслов. 1902-1927. - К. : УНІК, 1927. - С. 34. .

Другий етап в історіографії життя та діяльності С. Маслова відрізнявся численними публікаціями біографічного характеру в довідкових та енциклопедичних виданнях Маслов В. І. Сергій Іванович Маслов / В. І. Маслов // Рад. літературознавство. - 1957. - № 1. - С. 153-160 ; Історія Київського університету, 1834-1959 : (До 125-річчя з дня існування) / відп. ред. О. З. Жмудський. - К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1959. - С. 279. ; Українська радянська енциклопедія. Т. 8. - К. : УРЕ, 1962. - С. 528.. Дослідження монографічного типу започаткував І. Корнєйчик, який вказав на те, що С. Маслов був першим ученим, який сформував цілісне уявлення про українську стародруковану книгу Корнєйчик І. І. Український книгознавець, бібліограф та бібліотекознавець С. Маслов (1880-1957) / І. І. Корнейчик // Бібліотекознавство та бібліографія. - Х., 1967. - Вип. 4. - С. 101-114.. Діяльність С. Маслова як одного з визначних українських філологів ХХ ст. простежив В. Крекотень Крекотень В. І. Вибрані праці / В. І. Крекотень ; відп. ред. О. Мишанич. - К. : Обереги. - К., 1999. - С. 316-325., підготувавши до друку в 1984 р. його велику працю про Кирила Транквіліона-Ставровецького Маслов С. И. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность : опыт ист.-лит. моногр. / С. И. Маслов ; вступ. ст. В. І. Крекотня ; уклад. А. І. Павленко. - К. : Наук. думка, 1984. - 246 с..

Третій етап у дослідженні наукової спадщини С. Маслова розпочався на початку 1990-х рр. Дослідниця життя та діяльності вченого Г. Ковальчук, а також Н. Королевич, Я. Ісаєвич, С. Міщук та інші вчені вивчали наукову діяльність С. Маслова в галузі книгознавства, бібліографії та бібліотечної справи Ковальчук Г. І. Книгознавець, бібліограф і бібліотекар Сергій Іванович Маслов (1880-1957) : бібліогр. нарис / Г. І. Ковальчук, Н. Ф. Королевич ; Нац. парлам. б-ка України. - К., 1996. - 44 с. - (Видатні діячі української книги ; вип. 4) ; Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття / Н. Ф. Королевич. - К. : Кн. палата України, 1998. - С. 138-169 ; Ісаєвич Я. Українське книгознавство : етапи розвитку / Я. Ісаєвич // Вісн. Львів. ун-ту. Серія : Книгознавство. - 2006. - Вип. 1. - С. 7-19 ; Міщук С. М. Збирання та наукове описування рукописно-книжкової спадщини України (друга половина ХІХ-30-ті роки ХХ ст.) / С. М. Міщук ; відп. ред. Л. А. Дубровіна. - К. : [НБУВ], 2009. - 380 с., зокрема, у 1995 р. вийшла книга Г. Ковальчук, Н. Королевич “Книгознавець, бібліограф і бібліотекар Сергій Іванович Маслов (1880-1957): Біобібліографічний нарис”. І. Матяш уперше визначила цінність його роботи в галузі архівної справи Матяш І. Яскрава постать української науки : Сергій Маслов і архівна справа / І. Матяш // Спец. іст. дисципліни. - 2002. - № 8/9, ч. 2. - С. 247-268.. У 1997 р. відбулися Перші книгознавчі читання, присвячені С. Маслову. У збірнику, виданому за результатами читань, було розглянуто джерелознавчу цінність його архівної спадщини, складні часи критики С. Маслова з боку радянської влади, його активну педагогічну діяльність та засвідчено актуальність наукових творів Перші книгознавчі читання : зб. наук. пр. / редкол. : О. С. Онищенко (відп. ред.) [та ін.]. - К. : НБУВ. - 1997. - 146 с.. Філологічну спадщину С. Маслова досліджено сучасними історіографами дещо фрагментарно Бадрак В. М. Сергій Маслов - дослідник панегіричної спадщини Івана Величковського / В. М. Бадрак // Літературознавчий збірник : зб. наук. пр. / Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2008. - Вип. 33/34. - С. 62-67 ; Бевз О. Місце С. І. Маслова у вітчизняній медієвістиці / О. Бевз // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : зб. матеріалів VII Всеукр. наук.-практ. конф., 15-16 трав. 2004 р. У 7 т. - К., 2004. - Т. 5. - С. 89-91 ; Рева Л. С. І. Маслов як теоретик компаративістики / Л. Рева // Філол. семінари / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології. - К., 2006. - Вип. 9 : Національні моделі порівняльного літературознавства. - С. 102-107..

Таким чином, високу оцінку С. Маслова як “...видатного діяча української гуманітарної науки” Войцехівська І. Видатний гуманітарій ХХ ст. / І. Войцехівська // Пам'ять століть. - 2006. - № 6. - С. 119. донині не підкріплено спеціальним розгорнутим і ґрунтовним аналізом його науково-педагогічної та організаційної діяльності.

У підрозділі 1.2. “Джерельна база дослідження” проаналізовано комплекс джерел, необхідних для повноцінного розгляду наукової спадщини С. Маслова. Аналіз біобібліографічної інформації про С. Маслова в енциклопедичних, довідкових виданнях та наукових статтях дав можливість виявити деякі неточності в описі життя та діяльності С. Маслова Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення (1834-2004) / під. ред. Г. Д. Казьмирчука. - К., 2004. - С. 248. , непорозуміння в публікаціях портрета вченого Київський університет ім. Тараса Шевченка. Незабутні постаті / гол. ред. В. В. Скопенко. - К. : Світ успіху, 2005. - С. 363.. З метою усунення таких помилок у додатках до дисертації представлено розгорнутий перелік основних дат життя та діяльності С. Маслова, його фотографії та схему родоводу Маслових-Александренко.

Публікації праць С. Маслова, які фактично не перевидавались після його смерті, найбільш повно представлені у фондах НБУВ. Цінними джерелами аналізу наукової спадщини С. Маслова стали публікації Г. Ковальчук, Н. Солонської, І. Войцехівської, що містять актуалізовані архівні документи фонду особового походження вченого Ковальчук Г. І. Неопублікована інструкція С. І. Маслова по опису українських стародруків / Г. І. Ковальчук // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2000. - Вип. 4. - С. 47-49 ; Ковальчук Г. І. Про роботу С. І. Маслова над темою “П. П. Должиков та його бібліотека “Аптека для души” / Г. І. Ковальчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2002. - Вип. 7. - С. 146-185 ; Солонська С. Сергій Маслов - “будівничий на полі книгознавства” / С. Солонська // Перші книгознавчі читання : зб. наук. пр. / редкол. : О. С. Онищенко (відп. ред.) [та ін.]. - К. : НБУВ. - 1997. - С. 48-69 ; Войцеховская И. “Опыт русской историографии” В. С. Иконникова в творческом наследии Сергея Маслова: из неопубликованных источников / И. Войцеховская // Спец. іст. дисципліни: питання теорії та методики / Ін-т історії України НАН України. - К., 2005. - № 12. - С. 292-308..

У роботі використано архівні документи Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ф. 166, ф. Р-2), Державного архіву м. Києва (ф. 16), Центрального державного історичного архіву України, м. Київ (ф. 1235), а також архівні документи фондів Інституту рукопису НБУВ: Академії наук (УАН-ВУАН) (ф. 10), Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) (ф. 47), фондів особового походження О. В. Коваленка (ф. 93), В. І. Маслова (ф. 243), О. А. Назаревського (ф. 78), П. М. Попова (ф. 285), С. П. Постернака (ф. 52) та ін. Джерелом реконструкції наукової біографії ученого були спогади його родичів, колег та учнів.

Основу джерельної бази дисертації становлять архівні документи фонду особового походження С. І. Маслова в ІР НБУВ (ф. 33), який налічує 8 351 од. зб. Використано описи, путівники та наукові огляди фонду Видатні вчені Національної Академії наук України : Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (1918-1998) : путівник / НАН України, НБУВ / редкол. : О. С. Онищенко (гол. ред.) ; уклад. О. С. Боляк. - К., 1998. - С. 65-71 ; Воронкова Т. І. Маслов Сергій Іванович / Т. І. Воронкова // Особові архівні фонди Інституту рукопису : путівник. - К., 2002. - С. 354-360 ; Ковальчук Г. І. Архів С. І. Маслова як джерело з історії створення та діяльності відділу стародруків ВБУ / Г. І. Ковальчук // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвід. зб. наук. пр. - К., 1999. - Вип. 1 : Архів і особа. - С. 175-182. ; Степченко О. П. Українські вчені - фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918-1934) / О. Степченко. - К., 2008. - С. 93-109.. Хронологічні межі фонду охоплюють період від XV ст. і до середини XX ст. Документи професійно систематизовані й атрибутовані фондоутворювачем. Фонд С. Маслова демонструє багаторічну наукову, громадську, педагогічну діяльність, велику кількість його наукових розвідок. Джерелознавчу цінність мають збережені, на відміну від втрачених під час революції, більшовицького терору, війни, історичні документи. С. Маслов робив власноручні копії офіційних документів, детальний опис важливих подій, записи почутих виступів та доповідей. Цінними джерелами є також носії інформації фонду: аркуші газет, журналів, листівки, плакати, бланки, афіші, на звороті яких писав С. Маслов.

У дисертації проаналізовано біографічні матеріали, у першу чергу, щоденники та записні книжки вченого, які відтворюють родинне та професійне оточення, атмосферу життя наукової еліти тих часів, розкривають внутрішній світ особистості. У дисертації використано документи родини Маслових та інших осіб, збережені у фонді, документи бібліотеки С. Маслова (інвентарні книги, покажчики, схеми), різноманітні фотографії, розглянуто склад колекційних документів. Змістовний епістолярій С. Маслова склав велику частину джерельної бази дисертації та продемонстрував зразок професійного обліку й атрибутації документів.

Отже, фонд особового походження С. Маслова - “...воістину скарб історії вітчизняної літератури, книги, культури загалом” Ковальчук Г. І. Архів професора С. І. Маслова як джерело з історії філологічних студій та Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Г. І. Ковальчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2009. - Вип. 13. - С. 48.. Обсяг та зміст джерельної бази достатньо інформативний і репрезентативний для об'єктивного аналізу наукової біографії С. Маслова.

Розділ 2 “С. І. Маслов як учений” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1. “Вплив родинного оточення на формування особистості С. І. Маслова” зазначено, що С. Маслов зростав у дружній атмосфері релігійної купецької родини. Вітчим С. Маслова Г. Карамзін перший звернув увагу на неординарність, різноплановість Сергія, підтримав його потяг до науки під час навчання в Прилуцькій чоловічій гімназії. Основний вплив на формування особистості С. Маслова як ученого мав його дядько по материнській лінії - юрист міжнародного права, історик В. Александренко, обдарований винятковою інтуїцією архівіста. Вплив іншого родича, революціонера, письменника В. Маслова-Стокоза відчувався у захопленні С. Маслова студентським революційним рухом, за участь в якому його у 1901 р., як студента Імператорського університету св. Володимира, було покарано службою рядовим солдатом у м. Луцьку разом з іншими 183 студентами.

Молодший брат С. Маслова Василь Маслов (1884-1959) був відомим літературознавцем, педагогом, етнографом, організатором музейної справи. Брати продемонстрували один із кращих прикладів партнерських, творчо надихаючих взаємин двох учених. Дружина Сергія Івановича Олена Митрофанівна Маслова (дівоче прізвище - Шуляк) (1887-1934) була талановитим філологом, книгознавцем, мала різнопланові наукові інтереси, здебільшого в галузі зарубіжної літератури.

С. Маслов втілив свій талант педагога, передусім, у вихованні двох надзвичайно обдарованих синів та онука. Старший син Юрій (1914-1990) - відомий учений-лінгвіст, доктор філологічних наук. Молодший син Олексій (1916-1941) - талановитий математик. Він трагічно загинув на фронті під м. Ленінградом. Доля єдиного онука - Сергія Юрійовича Маслова (1939-1982), доктора фізико-математичних наук, доводить спадковість не тільки наукового таланту, а й сміливого, принципового характеру. Сергій Юрійович був одним із організаторів правозахисного та культурологічного руху в Радянському Союзі. Отже, вплив яскравих представників родини на формування особистості С. Маслова став підґрунтям для розвитку його вроджених наукових здібностей у різноманітних галузях знань, таланту вченого-енциклопедиста, успадкованого згодом його нащадками.

У підрозділі 2.2. “С. І. Маслов як послідовник наукової школи В. М. Перетца” простежено його формування як ученого-гуманітарія, представника історико-філологічної школи В. Перетца, їхні професійні та дружні зв'язки впродовж 30 років. З 1907 р. С. Маслов активно студіював давню українську та російську літературу в Семінарі російської філології, принципи та основні напрями роботи якого проаналізовано в дисертації. Розглянуто діяльність академіка В. Перетца (1870-1935) як продовжувача історико-філологічної школи М. Максимовича, науковий доробок С. Маслова за роки навчання в Семінарі.

У 1914 р., після переїзду В. Перетца до м. Петербурга, С. Маслов протягом року виконував його обов'язки завідувача кафедри російської словесності та викладача навчального курсу “Литература юго-западной России XV-XVІІІ вв.”. Пізніше він організував науковий гурток подібного до Семінару напряму. Одним з учнів С. Маслова був відомий згодом учений П. Попов. У 1917 р. С. Маслов очолив Історико-літературне товариство при Університеті св. Володимира, яке підхопило традиції Семінару. До складу товариства входили: М. Гудзій, В. Маслов, О. Назаревський, І. Огієнко, П. Філіпович, С. Шевченко, П. Рулін, О. Дорошкевич, Л. Білецький та ін. У 1919 р., як голова Історико-літературного товариства, С. Маслов очолив Музей війни та революції при Київському університеті.

З 1939 р. по 1950 р. С. Маслов очолював відділ давньої української літератури в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Традиції наукової школи В. Перетца було розвинуто також протягом 1944-1950 рр. в організованому С. Масловим науковому гуртку давньої російської літератури при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка.http://www.nas.gov.ua/ Багато учнів С. Маслова гідно продовжили традиції історико-філологічної школи, поєднали активну науково-педагогічну діяльність з практикою евристично-джерелознавчої роботи, розвитком наукових студій в галузі фольклористики та слов'янознавства.

У підрозділі 2.3. “Основні напрями наукових досліджень С. І. Маслова”, на підставі проведеного аналізу наукової спадщини вченого, основні напрями його наукових досліджень доповнено та конкретизовано. Традиційно визначено чотири основні напрями наукових досліджень С. Маслова:

- книгознавчі твори та розвідки з історії книгодрукування;

- бібліографічні праці;

- евристично-літературознавчі та філологічні роботи;

- твори синтетичного, універсального характеру.

Ці напрями розширено іншими науковими працями, наприклад, доповнено археографічними дослідженнями, працями зі спеціальних історичних дисциплін, бібліотекознавчими творами. Комплекс історико-краєзнавчих, етнографічних, фольклорних досліджень розглядається в дисертації як окремий маловідомий напрям творчості С. Маслова, в якому здійснено ґрунтовний аналіз історичних джерел. Книгознавчий напрям творів ученого доповнено його курсами лекцій з історії книги та загальної теорії книгознавства.

Як типовий приклад універсальних праць історіографічного характеру проаналізовано твір “Культурно-національне відродження на Україні в кінці XVI і першій половині XVII століття” (1943). Розглянуто один із синтетичних творів “Нариси історії української літератури” (1945 р., за ред. С. Маслова та Є. Кирилюка), який було засуджено за буржуазний націоналізм постановою ЦК КП(б)У. Відзначені історіографами філологічні, книгознавчі та бібліографічні здобутки С. Маслова, втілені у книзі “Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. Опыт историко-литературной монографии”, доповнено у новій площині: С. Маслов проаналізував світогляд Транквіліона як знавець історії філософської думки в Україні. Вперше розглядається напрям науково-методичних праць, представлений, зокрема, курсом лекцій “Основи науково-дослідної роботи”, а також напрям науково-популярних творів з історії науки та освіти в Україні, діяльності видатних учених. Отже, результати наукової творчості С. Маслова збагатили різні галузі гуманітарних наук.

Розділ 3 “Діяльність С. І. Маслова в галузі архівної справи та його праці зі спеціальних історичних дисциплін” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1. “Основні етапи роботи С. І. Маслова в галузі архівної справи” розглянуто основні ідеї архівної реформи, які були темою дискусії на ХІV Археологічному з'їзді в 1908 р. у м. Чернігові. С. Маслов, як делегат з'їзду, успішно виступив із доповіддю “К истории западно-русских типографий ХVІ в.”. У 1916 р., під час евакуації, С. Маслова було обрано дійсним членом Саратовської вченої архівної комісії. У 1917 р. він зробив важливі архівні знахідки під час експедиції до Галичини та Буковини. Розглянуто діяльність ученого як голови бібліотечної секції в Комітеті охорони пам'яток історії та мистецтва Української Академії наук (УАН). У 1922 р. С. Маслов керував розбиранням і ліквідацією архівних фондів Контрольної палати та СОГОРу (“Союз городов”).

З серпня 1924 р. С. Маслов очолив Комітет для опису видань, що вийшли друком на території України в XVI-XVIII ст. З травня 1927 р. - виконував обов'язки секретаря Паритетної Комісії у справі розподілу архівних матеріалів відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (ВБУ) та передавання їх до архівних установ. У січні 1929 р. разом з О. Оглоблиним він очолив Комісію Київського інституту народної освіти у справі аналізу та вилучення архівних та інших матеріалів на користь паперової промисловості. С. Маслов брав активну участь у боротьбі за збереження історичних цінностей Києво-Печерської лаври. У 1930 р. С. Маслова обрано дійсним членом Археографічної комісії Всеукраїнської Академії наук (ВУАН).

Проаналізовано роботу вченого в роки Великої Вітчизняної війни, коли він досліджував архіви та бібліотеки м. Уфи, та післявоєнні часи, коли він співпрацював з архівними установами як експерт, науковий керівник аспірантів. Ґрунтовною прикладною розробкою С. Маслова в галузі архівної справи була “Інструкція для відновлення музеїв, бібліотек і архівів у містах, звільнених від німецьких загарбників” (1942 р., співавтор Л. Славін).

У підрозділі 3.2. “Археографічні праці С. І. Маслова та дослідження зі спеціальних історичних дисциплін” проаналізовано його найбільш відомі археографічні праці: “Рукописи Софіївської катедри в Києві”, “Описание рукописей Исторического общества Нестора-летописца”, “Обзор рукописей библиотеки Императорского университета св. Владимира”.

З початку 1919 р. С. Маслов працював заступником керівника археологічної та археографічної секцій Підвідділу по “ЛИРУ” (рос. “ликвидации имущества религиозных установлений”) Колегії соціального забезпечення Київського міськвиконкому. Було описано архіви та бібліотеки 50 храмів різних конфесій. Архівні документи засвідчили драматичні етапи зміни влади в м. Києві та наполегливу боротьбу вчених за збереження історичних пам'яток. Цінні рукописи та стародруки із релігійних установ передавали згодом до фондів ВБУ, де С. Маслов, як завідувач відділу стародруків, керував справою впорядкування, описування та дослідження історичних документів.

У галузі спеціальних історичних дисциплін проаналізовано досліди вченого з хронології, некрополістики, які становлять великий масив архівних документів, що заслуговують на опублікування. С. Маслов намагався створити ґрунтовний історичний довідник “Київський некрополь”. У 1930-х рр. учений виконав опис “Спасо-Преображенский некрополь” та рішуче виступив проти руйнування поховань. Спеціальні розвідки він присвятив епітафіям. Загалом, реєстри фондів, описи колекцій, путівники по архівосховищах і бібліотеках, описи некрополів були сумлінно та професійно виконані С. Масловим.

У підрозділі 3.3. “Внесок С. І. Маслова у становлення архівної освіти в Україні” на підставі документів фонду особового походження С. Маслова розглядається історія створення та діяльності КАІ. С. Маслов викладав палеографію, працював головою професорської Ради КАІ, згодом - проректором з наукової частини. Від жовтня 1921 р. до лютого 1922 р. С. Маслов працював ректором КАІ. Саме цей період був часом складних суперечок та спроб реформування КАІ. Увага до загальнолюдських цінностей, зацікавленість у симбіозі української та російської культур, ідеологічна та фінансова незалежність від владних установ були причинами декількох перерв у діяльності КАІ. На думку С. Маслова, втрата чималого спектра навчальних дисциплін і досвідчених викладачів на тлі примусової українізації була помилковим шляхом. Згодом С. Маслов виступив проти поглядів ректора КАІ М. Гулі, який скеровував інститут до повної комерціалізації та русифікації. Архівні документи свідчать про наміри жахливих репресій влади у серпні 1924 р. проти тих, хто намагався відродити КАІ на базових засадах.

Слухачі КАІ протягом трьох років отримували як теоретичні, так і практичні ґрунтовні знання від кращих фахівців тогочасної історичної науки. С. Маслов брав активну участь у публічних лекціях, семінарах, вступних колоквіумах. У серпні 1923 р. С. Маслов також прочитав курс лекцій з палеографії на перших Курсах архівних працівників, програма якого розглянута в дисертації. С. Маслов послідовно намагався розвинути кращі традиції європейської архівної освіти в Україні, незалежної від будь-яких політичних і кон'юнктурних чинників.

Розділ 4 “Наукова спадщина С. І. Маслова у книгознавстві та бібліотечній справі” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 4.1. “Книгознавчі та бібліографічні праці С. І. Маслова” проаналізовано роботу вченого в УНІК, співробітництво з журналом “Бібліологічні вісті”, його діяльність як голови Комітету для опису видань, що вийшли друком на території України в XVI-XVIII ст. при Археографічній комісії АН УРСР. С. Маслов очолив підготовку до святкування 350-річчя українського книгодрукування, створив працю “Друкарство на Україні в ХVI-ХVIІІ ст.”, яку вперше серед книгознавчих творів було перевидано у зарубіжному виданні у 1926 р. У праці універсального характеру “Українська друкована книга ХVI-ХVIІІ ст.” С. Маслов першим відтворив цілісну картину історії української друкованої книги. Розглянуто дванадцять “Етюдів з історії стародруків” та інші твори С. Маслова, зокрема, його публікацію “Нові роботи з історії українського друкарства”, в якій він позитивно оцінив працю І. Огієнка. У часи розгрому УНІК та репресій у ВБУ С. Маслов дивом вижив, поводив себе порядно, хоча його піддавали суворій критиці колеги за буржуазні погляди, аполітичність та релігійність, і як результат, - протягом чотирьох років він не мав змоги публікувати свої праці, писав “у стіл”.

У роботі “Визначення дублетів в ділянці стародруків” С. Маслов першим науково обґрунтував необхідність ретельного аналізу не тільки типових ознак книги, а й специфічних особливостей стародруків, з'ясував причини існування дублетів. У статті “Комітет для опису видань, що вийшли на території України в ХVI-ХVIІІ ст.” С. Маслов розглянув мету, зміст та методику роботи Комітету, згодом визначив територіальні межі та обсяг бібліографічного репертуару України, розробив новаторську методику опису видань згідно з територіально-хронологічним принципом. З'ясовано, що всі наукові праці С. Маслова відрізнялись бездоганним та значним за обсягом бібліографічним оснащенням. Книгознавчі та бібліографічні твори С. Маслова залишаються актуальними і сьогодні.

У підрозділі 4.2. “Організаційна та методична робота С. І. Маслова у Всенародній бібліотеці України та в інших установах” проаналізовано його передові ідеї реорганізації, систематизації фондів, вдосконалення інформаційно-довідкового апарату та науково-методичної бази ВБУ. Як завідувач відділу стародруків (1926-1937) він намітив головні завдання відділу щодо поповнення, каталогізації, опрацювання фонду та реставрації видань, розробив “Нарис інструкції для абеткування західноєвропейських та польських видань XVIII ст.”, склав план-схему розміщення відділу, спеціальні вимоги до приміщення та устаткування, визначив режим роботи та обов'язки працівників, до яких висував суворі фахові вимоги. Проведену роботу він підсумував у статті “Відділ стародруків бібліотеки УАН”. С. Маслов дослідив майже всі основні бібліотечні церковні колекції, колекції українських учених. Завдяки його обґрунтованим в офіційних заявах та доповідних записках пропозиціям, до фондів ВБУ потрапили коштовні зібрання книг. С. Маслов розробляв положення роботи бібліотеки масштабно, перспективно, із врахуванням європейського досвіду, особливо щодо технічного оснащення та модернізованих форм презентації бібліотечних колекцій.

С. Маслов, як голова Історико-літературного товариства при Київському університеті, у 1919 р. організував Музей війни та революції, діяльність якого вперше розглядається на підставі архівних документів. Головною метою роботи нового Музею було збирання, накопичення, каталогізація та зберігання історичних документів і різноманітних цінних експонатів про війну та революцію. С. Маслов, працюючи в Музеї, здійснив поглиблене дослідження плакатів і видавництв політичної пропаганди. Більшість накопичених історичних експонатів у 1924 р. потрапила до Комісії з історії Жовтневої революції та Комуністичної партії (більшовиків) Радянського Союзу (Істпарту). Музей війни та революції відрізнявся від подібних університетських музеїв та історичних кабінетів тематичним діапазоном і кількісним складом фонду, насамперед, за рахунок збирання та накопичення примірників періодичних видань. Відсутність даних про спеціальні музейні видання, екскурсійну та виставкову роботу свідчить про специфічний архівно-бібліотечний напрям діяльності закладу.

У підрозділі 4.3. “Бібліотека С. І. Маслова: етапи формування, склад, зміст, цінність” встановлено, що формування приватної бібліотеки (13165 книг), яку згідно із заповітом ученого подаровано ВБУ, розпочалось з років дитинства С. Маслова в м. Ічні та під час навчання в Прилуцькій чоловічій гімназії. Проаналізовано основні етапи складання загального каталога бібліотеки, інвентарні книги, які містять розгорнуті відомості про придбання та опрацювання бібліотечного зібрання. У роки Великої Вітчизняної війни евакуація змусила С. Маслова покинути бібліотеку в м. Києві і її було пограбовано, проте згодом основну частину вдалося відновити.

Методика роботи С. Маслова-бібліофіла, зміст покажчиків та особливості систематизації книг продемонстрували наукову лабораторію вченого, зразкову методику опису величезної бібліотеки. Детально проаналізовано схему розташування карток бібліографічного довідника С. Маслова за 1921-1922 рр. Виявлено, що фонд бібліотеки формувався за умови постійної експертизи цінності й утилізації непотрібних періодичних видань. Проаналізовано сучасну бібліографічну картотеку в генеральному каталозі НБУВ, наведено приклади окремих цінних видань. Щирий дар С. Маслова, розглянутий в контексті історії вітчизняних і зарубіжних книжкових зібрань, заслуговує на вшанування.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз наукової біографії С. Маслова як ученого широкого кола наукових інтересів, організатора архівної та бібліотечної справи, дає можливість зробити такі висновки.

1. У науковій літературі діяльність С. Маслова докладно проаналізовано у таких виданнях, як збірник “Сергій Маслов. 1902-1927”(1927), книга Г. Ковальчук, Н. Королевич “Книгознавець, бібліограф і бібліотекар Сергій Іванович Маслов (1880-1957): Біобібліографічний нарис” (1995) та збірник, виданий за результатами Перших книгознавчих читань (1997). Історіографічні праці вчених Г. Ковальчук, І. Корнєйчика, В. Крекотня, І. Матяш, С. Міщука, О. Степченко та інших дослідників засвідчили актуальність та цінність наукових творів С. Маслова, переважно в галузі книгознавства та бібліографії. Проте інші напрями наукових праць С. Маслова вивчено недостатньо. Інформаційний потенціал його архівної спадщини не було використано сучасними вченими у повному обсязі.

2. Важливим позитивним фактором успішної наукової діяльності С. Маслова було його талановите родинне оточення. Період професійного захоплення С. Маслова природознавчими та точними науками вдало позначився на науковому рівні його творів. Становлення С. Маслова як ученого відбувалося під впливом народницького руху, діяльності української громади, революційного руху студентів, прогресивних тенденцій академічної школи філософії Київського університету св. Володимира.

3. С. Маслов був одним із учасників та послідовників Семінару російської філології під керівництвом В. Перетца. Він успадкував та розвинув новаторські традиції історико-філологічної школи Київського університету, прогресивні ідеї архівної освіти, науково-методичні принципи роботи з історичними джерелами. С. Маслов виховав декілька поколінь талановитих учнів.

4. У науковій біографії С. Маслова визначено основні етапи та пріоритетні напрями діяльності: 1898-1902 рр. - період різноманітних наукових пошуків основної спеціальності, професійне захоплення ботанікою, хімією, філософією; 1902-1914 рр. - становлення та розвиток як ученого-гуманітарія, педагога та організатора науки під впливом наукової школи В. Перетца; 1914-1924 рр. - активна діяльність у різних вищих та середніх освітніх закладах, наукових і громадських установах, зокрема, у галузі архівної справи; 1924-1937 рр. - пріоритетність напряму діяльності в галузі археографії, книгознавства, бібліографії та бібліотечної справи; 1930-1934 рр. - період критики з боку більшовицької влади, відсутність значних наукових публікацій; 1937-1957 рр. - період написання філологічних, джерелознавчих, універсальних, синтетичних наукових праць.

5. Внесок С. Маслова у розвиток архівної справи розглядається нами з двох боків. У першу чергу, його активна практична діяльність у складі архівних комісій, секцій та експедицій, до роботи яких його залучали як авторитетного спеціаліста, організатора справи виявлення, впорядкування та збереження цінної архівної спадщини. Ученим створено цінні археографічні праці та дослідження зі спеціальних історичних дисциплін, які відрізняються ґрунтовним аналізом історичних джерел.

З іншого боку, проаналізовано внесок С. Маслова в розвиток архівної освіти, зокрема, на посаді ректора Київського археологічного інституту, де він продемонстрував організаторські здібності, послідовність та наполегливість у створені освітнього закладу європейського рівня.

6. С. Маслов першим здійснив цілісний науковий огляд українських стародруків, розробив актуальні й донині принципи укладання українського бібліографічного репертуару XVI-XVIII ст., науково обґрунтував необхідність ретельного аналізу всіх ознак стародрукованої книги з метою визначення її дублетів, створив значні праці з історії книги та друкарства. Він активно сприяв вдосконаленню науково-методичної бази ВБУ та збагаченню її бібліотечних фондів. Створений С. Масловим Музей війни та революції при Київському університеті вдало поєднав архівний і бібліотечний напрями його діяльності, зокрема, як голови Історико-літературного товариства.

7. Рідкісний за обсягом та змістом фонд особового походження С. Маслова свідчить про його ґрунтовні знання архівної справи. Більшість рукописних копій історичних документів старанно виконано С. Масловим із дипломатичною точністю. Завдяки такому педантичному документуванню подій, ретельному збиранню та копіюванню документів, оригінали багатьох з яких втрачено в роки війни, сучасні дослідники мають шанс реконструкції важливих історичних фактів.

С. Маслов також зібрав та заповів ВБУ власну цінну й велику бібліотеку, бібліографічні покажчики до якої дали змогу розкрити цілісний, оригінальний підхід ученого до систематизації наук та його унікальні енциклопедичні знання.

8. С. Маслов першим здійснив масштабний розшук, палеографічний і філологічний аналіз та публікацію творів багатьох маловідомих українських письменників ХVI-ХVIІІ ст. Твори С. Маслова збагатили вітчизняну медієвістику, компаративістику, герменевтику, інші історичні та філологічні дисципліни. Такі універсальні праці С. Маслова, як, наприклад, “Культурно-національне відродження на Україні в кінці XVI і першій половині XVII століття”, засвідчили не тільки ґрунтовні знання історії, культури та філософії, а і його талант лаконічно, неупереджено та доступно описувати складні історичні явища. Науково-дослідна та просвітницька діяльність С. Маслова в Археографічній комісії ВУАН, Історичному товаристві Нестора-літописця та багатьох інших наукових товариствах була наслідком його активної громадянської позиції щодо вивчення та збереження історичних пам'яток.

9. Світогляд С. Маслова сформувався на основі загальнолюдських цінностей. Його релігійність, аполітичність, гуманістичне християнське світорозуміння значно вплинули на метод його наукової роботи, визначений історіографами як “науковий реалізм”. Доведено, що його принципові погляди впродовж життя були незмінними. Особливості наукового стилю С. Маслова полягали в неупередженості суджень, об'єктивному аналізі різних точок зору на один предмет, відсутності безапеляційних висновків, прагненні до абсолютної повноти у викладі фактів, старанності наукового аналізу історичних джерел.

10. Необхідність подальшого вивчення, публікації та популяризації творів С. Маслова зумовлено тим, що вченим було вперше залучено до наукового обігу багато історичних джерел, започатковано наукові студії та актуальні наукові методики. С. Маслов розглядається нами як видатний історик книги та літератури, як учений-енциклопедист, організатор науки, незалежний від будь-яких політичних чи кон'юнктурних обмежень, справжній інтелігент з європейським рівнем освіти, особливою інтелектуальною порядністю та багатою духовною культурою. С. Маслов протягом всього життя демонстрував вірність науковим принципам об'єктивного аналізу історичних фактів, попри всі ідеологічні утиски, що відбувались у різні часи його науково-педагогічної та організаційної діяльності.

СПИСОК ПРАЦЬ У НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ВАК УКРАЇНИ ДЛЯ АПРОБАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Ємчук О. “Людина, що щиросердно любить книгу...” : (Доп. С. І. Маслова “Из нашей книжной старины,” виголошена 15 січ. 1942 р. на сесії АН УРСР в м. Уфа) / О. Ємчук // Пам'ятки : археограф. щорічник. - К., 2009. - Т. 9. - С. 35-44.

2. Ємчук О. Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини / О. Ємчук // Архіви України. - 2009. - № 1/2. - С. 105-115.

3. Ємчук О. Праці українських науковців про життя та діяльність С. І. Маслова / О. Ємчук // Студії з архів. справи та документознавства. - К., 2009. - Вип. 17. - C. 155-164.

4. Ємчук О. Cпогади Ю. Л. Булаховської про С. І. Маслова як джерело дослідження наукової біографії вченого / О. Ємчук // Архіви України. - 2009. - № 6. - С. 190-198.

5. Ємчук О. Участь С. І. Маслова у діяльності Підвідділу з ліквідації майна церков та релігійних товариств у 1919 році / О. Ємчук // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвід. зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 10. - С. 225-234.

6. Ємчук О. “Чекаю на Ваш суд - правий, милостивий…” : (Із епістолярної спадщини С. Маслова) / О. Ємчук // Пам'ятки : археограф. щорічник. - К., 2009. - Т. 10. - С. 202-209.

7. Ємчук О. До проблеми спадковості таланту : родина Сергія Івановича Маслова / О. Ємчук // Сіверян. літопис. - 2010. - № 1. - С. 69-74.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ В ІНШИХ НАУКОВИХ ВИДАННЯХ

8. Ємчук О. С. І. Маслов : формування особистості вченого / О. Ємчук // Волин. іст. зап. : зб. наук. пр. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 1. - С. 219-225.

9. Ємчук О. С. І. Маслов - один із талановитих учнів школи академіка В. М. Перетца / О. Ємчук // Волин. іст. зап. : зб. наук. пр. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 2. - С. 208-212.

10. Ємчук О. С. І. Маслов як дослідник історії філософії України ХVІ-ХVІІI cт. / О. Ємчук // Мультиверсум : філос. альм. - К., 2009. - Вип. № 79. - С. 164-178.

АНОТАЦІЯ

Ємчук О. І. Сергій Іванович Маслов (1880-1957) як учений, організатор архівної та бібліотечної справи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена аналізу наукової біографії ученого С. І. Маслова, його діяльності як організатора архівної та бібліотечної справи. Уперше розглянуто процес формування талановитого вченого, широкого кола його інтересів під впливом родинного оточення та наукової школи В. М. Перетца. На підставі аналізу архівних джерел фонду особового походження С. І. Маслова поширено і конкретизовано основні напрями його наукових творів, з'ясовано їх цінність та актуальність. Висвітлено внесок ученого у розвиток архівної освіти, описано результати творів зі спеціальних історичних дисциплін. Розглянуто книгознавчі та бібліографічні праці С. І. Маслова, етапи формування його бібліотеки.

Ключові слова: Сергій Іванович Маслов, наукова біографія, архівні джерела, фонд особового походження, архівна справа, бібліотечна справа.

АННОТАЦИЯ

Емчук О. И. Сергей Иванович Маслов (1880-1957) как ученый, организатор архивного и библиотечного дела. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена анализу биографии и научного наследия ученого и педагога Сергея Ивановича Маслова (1880-1957), известного книговеда, литературоведа, архивиста и библиографа. Он был автором почти ста опубликованных научных трудов и большого массива научных исследований, сохраненных в рукописях его персонального архивного фонда в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.

В диссертации впервые исследуется процесс формирования С. И. Маслова как ученого, широкого круга его интересов под влиянием талантливого семейного окружения, особенности его мировоззрения и научного метода, названного историографами “научным реализмом”. С. И. Маслов был одним из талантливых представителей научной школы академика В. Н. Перетца, традиции которой продолжили его многочисленные ученики.

На основе анализа архивных источников персонального фонда ученого, основные направления его научных трудов расширены и конкретизированы. Традиционно отмеченные историографами библиографические, книговедческие и филологические произведения дополнены исследованиями историографического характера, работами в области специальных исторических дисциплин, которые заслуживают публикации и широкого изучения.

В диссертации проанализирована деятельность С. И. Маслова в сфере архивного дела, направленная на поиск, описание и сохранение ценных исторических документов. Показана его активная педагогическая и организаторская деятельность в Киевском археологическом институте и других учреждениях. Рассмотрена источниковедческая ценность документов его персонального архивного фонда, которые были профессионально оформлены и укомплектованы с исключительной точностью и аккуратностью.

В диссертации рассмотрено научное наследие С. И. Маслова в области книговедения и библиографии, показаны основные этапы создания его ценной личной библиотеки, подаренной Всенародной библиотеке Украины, в которой он много лет работал. Представлены библиографические каталоги и указатели к личной библиотеке, как иллюстрация масштаба научных исследований С. И. Маслова, его обширных знаний и таланта ученого-энциклопедиста.

...

Подобные документы

  • Дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу доробку. Реконструкція основних етапів його бібліотечної й бібліографічної діяльності. діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотек у Львові.

    автореферат [52,2 K], добавлен 27.04.2009

  • Дослідження стану архівного будівництва в радянській Україні. Особливості відродження та демократизації архівної справи в період встановлення незалежності Вітчизни. Її характерна ознака сучасності - розширення доступу та розсекречення архівної інформації.

    реферат [40,3 K], добавлен 26.02.2011

  • Історичне джерелознавство як спеціальна галузь наукових історичних знань. Витоки українського джерелознавства. Етапи розвитку теорії та практики джерелознавства України. Особливий внесок М. Грушевського та В. Антоновича у розвиток джерелознавства.

    реферат [28,6 K], добавлен 12.06.2010

  • Дослідження кадрової цензурної політики початку ХХ ст., яка істотно змінила образ бібліотекаря, його професійні та етичні якості, що негативно відобразилося на соціальному престижі бібліотек. Основні механізми формування методів бібліотечної цензури.

    реферат [26,0 K], добавлен 12.06.2010

  • Становище друкарів і видавців українських книжок в ХХ столітті. Розвиток видавничої справи на Галичині. Стан друкування української книжки на початку ХХ століття. Особливості розвитку видавничої справи в період українізації та в післявоєнний час.

    реферат [36,5 K], добавлен 19.04.2014

  • Загальні тенденції суспільного та культурного розвитку України. Етнічні складники формування української культури. Політика українізації, її позитивні результати. Розвиток видавничої справи та друкарство книг. Літературний процес після революції.

    реферат [30,4 K], добавлен 24.01.2014

  • Ярослав Мудрий як розбудовник на ниві культури. Об’єктивний аналіз історичної спадщини Ярослава Мудрого, його особистого внеску у розквіт багатьох аспектів українського суспільства: внутрішньої та зовнішньої політики. Дипломатія Ярослава Мудрого.

    курсовая работа [46,3 K], добавлен 29.11.2010

  • Виявлення, джерельний аналіз та запровадження до наукового обігу архівної інформації, що міститься в масиві документів установ НАН України задля з’ясування основних тенденцій і напрямів розвитку української академічної історичної науки у 1944–1956 рр.

    автореферат [46,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.

    контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012

  • Життєвий шлях Петра Могили, його видавнича та просвітницька діяльність. Роль митрополита у заснуванні Києво-Могилянської колегії. Внесок П. Могили у розвиток книговидавничої справи. Філософський зміст праць "Требник", "Катехізис", "Тріадіон", "Літос".

    курсовая работа [75,6 K], добавлен 14.04.2013

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.