Повсякденне життя сільського населення у 1941-1945 рр. (на матеріалах центральних областей України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"

УДК 94(477.4)"1941/1945":314,923

07.00.01 - історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Повсякденне життя сільського населення у 1941-1945 рр.

(на матеріалах центральних областей України)

Нагайко Тарас Юрійович

Переяслав-Хмельницький - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Тараненко Микола Григорович, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", доцент кафедри теорії права і держави факультету соціології і права

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Потильчак Олександр Валентинович, Національний педагогічний університетімені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти

кандидат історичних наук, доцент Перехрест Олександр Григорович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри всесвітньої історії

Захист відбудеться "26 " червня 2009 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 у ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30, Зал В.О. Сухомлинського).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30).

Автореферат розісланий " 26 " травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент О.Ф. Глоба

Анотації

Нагайко Т.Ю. Повсякденне життя сільського населення у 1941-1945 рр. (на матеріалах центральних областей України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі повсякденного життя сільського населення центральних областей України у 1941-1945 рр. На різноманітному фактичному матеріалі, із залученням широкого кола репрезентативних джерел досліджено соціально-правове становище сільських мешканців за "нового порядку", схарактеризовано соціально-економічні реалії повсякденного життя селян в умовах нацистської окупації. Простежено характер і шляхи соціально-побутового забезпечення сільського населення регіону в 1941-1943 рр., оцінено його соціально-економічне становище у визначений період. Висвітлено соціальні аспекти аграрної політики окупантів та показано вплив цих "перетворень" на рівень життя сільського населення. Окреслено стан житлової проблеми на селі після визволення від окупації. Розкрито особливості задоволення повсякденних соціально-побутових потреб, розглянуто стан сфери дозвілля та відпочинку сільського населення визначеного регіону в 1943-1945 рр. У дисертації обстоюється думка, що повсякденне життя сільських мешканців в окупованій ворогом і розореній війною країні було надзвичайно складним.

Ключові слова: повсякденне життя, сільське населення, житлові умови, соціальне забезпечення. соціальний правовий нацистський

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - ГВУЗ "Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды". - Переяслав-Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена проблеме повседневной жизни сельского населения центральных областей Украины в 1941-1945 гг. На разнообразном фактическом материале с привлечением обширного спектра репрезентативных источников исследовано социально-правовое положение сельских жителей в период "нового порядка". Дана характеристика социально-экономических реалий повседневной жизни сельчан в условиях нацистской оккупации. Прослежено характер и пути социально-бытового обеспечения сельского населения региона в 1941-1943 гг., оценено его тогдашнее социально-экономическое положение. Освещены социально-экономические аспекты аграрной политики оккупантов, показано влияние этих "преобразований" на уровень жизни сельского населения. Изучено состояние жилищной проблемы на селе после освобождения от оккупации. Раскрыты особенности удовлетворения повседневных социально-бытовых потребностей, рассмотрено состояние сферы досуга и отдыха сельского населения региона в 1943-1945 гг.

Автором комплексно проанализированы социально-экономические аспекты условий существования граждан в украинском селе на протяжении нацистской оккупации и в послеоккупационный период. Эти два основных периода жизни крестьян в военное время совмещают в себе значительные трансформации в свете изменения политических режимов. Рассматриваемые в диссертации аспекты проливают свет на особенности условий жизни и быта сельского населения как через призму официальных документов, отражающих политику действующих режимов, так и через спектр источников альтернативного происхождения. Ценным моментом исследования есть использование в нем устных свидетельств, воспоминаний, а также мемуарных и дневниковых записей очевидцев. В рамках исследования этого и последующего периода в диссертации рассмотрены вопросы правового статуса граждан, охарактеризованы аспекты сельскохозяйственной и повседневной жизни, уровень экономического обеспечения крестьян, жилищно-бытовые условия, состояние сферы социального обеспечения: питание, медицинское обслуживание, культурный отдых и досуг.

Повседневная жизнь сельского населения в период военного лихолетья во многом приобрела характер выживания. В основу жизненного уклада крестьян вошли новые стратегии поведения. Ощутимым стал вопрос сосуществования с властями - коллаборационизм. Социальная и экономическая составляющие жизни сельского населения в оккупационный период оказались наиболее пострадавшими. Политика оккупационных властей обозначилась антигуманным подходом к использованию человеческого ресурса на захваченной территории. Вследствие этого крестьяне исследуемой территории оказались вынуждены существовать в крайне тяжелых условиях, постоянно завися от произвола властей. Под влиянием оккупационного режима уровень жизни сельского населения значительно снизился.

Антисоциальная суть политики оккупантов в отношении сельского населения обозначилась на всех сферах его жизнедеятельности, от рабочей занятости до духовно-религиозной составляющей. За период оккупации существенно упал показатель уровня здоровья среди сельских граждан. Медицинская помощь в сельских районах практически была недоступной. Кроме того, культурная жизнь села в исследуемый период свелась к тому, что в сельской местности практически не было проявлений организованного досуга. Существовавшие же в этот период формы отдыха не обеспечивали населению морального и физического удовлетворения. Фактор продолжающейся длительное время войны и соответствующее отношение оккупационных властей делали невозможными также и другие характерные составляющие повседневной жизни крестьянства. В это время прекратилось обучение детей в школах, была отменена базарная торговля.

Послеоккуационный период времени охарактеризовался отсутствием возможности крестьян быстро перейти к привычному для них способу жизни. В условиях разрушенной инфраструктуры и демографических изменений в сельской местности проживающее там гражданское население вынуждено было приспосабливаться к неблагоприятным моментам существования. В тяжелых экономических условиях крестьяне отстраивали свои жилища, восстанавливали разрушенные хозяйства. Крайне трудно происходило социальное обеспечение нуждающихся категорий сельского населения. Жители деревни в этот период испытывали сильный недостаток в качественном питании, промышленных изделиях, медицинском обслуживании и культурном отдыхе.

Ключевые слова: повседневная жизнь, сельское население, жилищные условия, социальное обеспечение.

Nagayko T. Yu. Everyday life of rural people in 1941-1945 (based on materials from central regions of Ukraine). - Manuscript.

The dissertation paper for the degree of Candidate of Sciences in History, Specialty 07.00.01 - History of Ukraine. Completed at SIHE "Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University". - Pereyaslav-Khmelnytsky, 2009.

This dissertation is devoted to the issue of everyday life of rural people in the Central Ukraine in 1941-1945. Based on varied factual background with the use of a wide range of representative historical sources, the author attempts a comprehensive and profound study of social and legal status of rural people in the times of the so-called "new order." He also characterizes social and economic realities of everyday rural life under the Nazi occupation. The research follows the character and ways of social protection and welfare for rural people in 1941-1943 and sheds light on its social and economic status in the period under consideration. The dissertation also provides insight into the social aspects of the occupants' agricultural policies and illustrates the impact of these "changes" on the living standards of rural population. It provides an outline of the housing conditions problem in the country just after the occupation ended. The author concentrates on peculiarities of how basic social and communal needs of the people residing in the particular region of Ukraine were satisfied, including the state of affairs in the field of leisure and recreation activities in 1943-1945. The dissertation defends the thesis that everyday life of rural people in the war-ravaged and occupied country was particularly hard.

Key words: everyday life, rural population, housing conditions, social protection and welfare.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Нинішній стан розвитку вітчизняної історичної науки зумовив появу якісно нових тенденцій і підходів до вивчення минулого. Сучасна історична думка намагається виходити з багатовекторності та суспільної значущості досліджуваних проблем. Зокрема починають активно розроблятися напрями, що вивчають соціальні аспекти життя суспільства в конкретний історичний період. Традиційно склалося так, що українське село з його мешканцями відігравало важливу роль в історичному розвиткові нашої держави. Цей взаємозв'язок простежується на всіх ключових етапах історичного минулого України.

Одним із визначально трагічних моментів вітчизняної історії став період війни нацистської Німеччини та Радянського Союзу в 1941-1945 рр., коли Україна зазнала жахливих демографічних і матеріальних втрат, а мільйони співвітчизників опинилися в нестерпних злиднях, пережили нелюдські поневіряння, чи не найтяжчі в новітній історії України. Найчисельнішою та найменш захищеною верствою в умовах війни було українське селянство.

На сучасному етапі розвитку історичної науки бракує досліджень, предметом вивчення в яких були б соціальні аспекти, пов'язані з повсякденним життям сільського населення України в 1941-1945 рр. Одним із важливих аспектів, що визначає актуальність вивчення обраної теми є суспільна потреба засвоєння історичної спадщини, що й зумовлює необхідність дослідження соціальних процесів на тлі тих чи інших історичних подій. Актуальним у цьому контексті є регіональний підхід. Його застосування дає можливість простежити реалізацію державних соціально-економічних планів не лише в макрорівневій площині, а й на місцевому рівні, у системі "індивід-соціум". Особливої актуальності аналіз даної проблеми набуває з огляду на те, що з плином часу втрачається зв'язок між безпосередніми свідками досліджуваного історичного проміжку часу та сучасними поколіннями.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами та напрямами. Дисертація є складовою частиною комплексної наукової теми кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Соціально-політичне життя України ХХ ст.".

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу архівних матеріалів, опублікованих документів, наукових праць, усних джерел дослідити умови життя та побуту сільських мешканців центральних областей України в роки війни Німеччини і СРСР.

Відповідно до визначеної мети основна увага автора дисертаційного дослідження зосереджена на вирішенні таких дослідницьких завдань:

- методом аналізу теоретико-методологічних засад проблеми, її історіографії та джерельної бази з'ясувати стан наукової розробки теми дослідження;

- дослідити соціально-правове становище сільських мешканців центральної України за "нового порядку";

- охарактеризувати соціально-економічні реалії повсякденного життя селян в умовах нацистської окупації, простежити характер і шляхи соціально-побутового забезпечення сільського населення центрального регіону України в 1941-1943 рр., оцінити його соціально-економічне становище у визначений період;

- висвітлити соціальні аспекти аграрної політики окупантів в українському селі та показати вплив цих "перетворень" на рівень життя сільського населення;

- проаналізувати стан житлової проблеми на селі в контексті вивчення повсякденного життя сільського населення регіону після визволення від нацистської окупації;

- розкрити особливості та показати дійсний характер задоволення повсякденних соціально-побутових потреб сільського населення центральних областей Української РСР у 1943-1945 рр.;

- розглянути стан сфери дозвілля та відпочинку сільських мешканців регіону в післяокупаційний період.

Об'єктом дослідження є сільський соціум на тлі економічних, політичних і суспільних чинників у досліджуваний період.

Предметом дослідження виступають умови життя та побуту сільського населення регіону центральної України в період німецько-радянської війни 1941-1945 років.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941-1945 рр. Нижня межа - початок війни, верхня - її закінчення.

Географічні рамки дисертації окреслені територією центральної України в теперішніх адміністративних кордонах Київської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є універсальні принципи історичного дослідження: наукової об'єктивності, комплексності, історизму, критичного підходу до джерел, що передбачають цілісний усебічний підхід до вивчення обраної теми. У роботі над дисертаційним дослідженням автором використано проблемно-хронологічний підхід, структурно-системний, порівняльно-історичний методи, метод контекстного аналізу нормативно-правових актів і статистичний метод.

Наукова новизна дослідження полягає в постановці та розробці актуальної проблеми, яка на сьогодні в історичній науці всебічно й об'єктивно не розкрита. У дисертації вперше зроблено спробу комплексного дослідження умов життя та побуту сільських мешканців регіону центральної України в період війни нацистської Німеччини та СРСР у 1941-1945 рр. Удосконалено: до наукового обігу залучено значну кількість нових даних, отриманих на основі опрацювання архівних матеріалів і джерел усної історії. На основі аналізу значного масиву архівних джерел, опублікованих документів, періодики, мемуарів, усних свідчень очевидців досліджуваних подій, а також вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних істориків відтворено реалії повсякденно-побутового життя воєнних років в українському селі.

Вивчено нові аспекти соціально-правового становища та соціально-економічних реалій повсякденного життя сільських мешканців Центральної України в умовах нацистської окупації; дістало подальшого розвитку вивчення соціальних аспектів аграрної політики нацистів в українському селі та її впливу на рівень життя сільського населення; розкрито особливості задоволення повсякденних соціально-побутових потреб сільського населення, зокрема, у сфері дозвілля та відпочинку сільських мешканців центральних областей УРСР у 1943-1945 рр.; окреслено важливість і проаналізовано стан житлових проблем у контексті повсякденного життя сільського населення регіону після визволення від нацистської окупації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що фактичний матеріал, теоретичні положення, висновки та узагальнення, що містяться в роботі, суттєво розширюють сучасні знання соціальної історії війни, сприяють поглибленню досліджень проблематики повсякденності та дотичних тем. Результати дослідження можуть бути використані в навчальній роботі вузів, зокрема при підготовці нормативних і спеціальних лекційних курсів, підручників і посібників з новітньої історії України, історії Другої світової війни. Окремі положення дисертації є важливими чинниками для оптимізації соціальної політики в Україні, зокрема збалансування соціально-побутового розвитку села.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації наукові результати та висновки отримані автором особисто. Наукові статті автора в фахових виданнях є одноосібними.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та її результати доповідались автором на міжнародних і загальноукраїнських науково-практичних конференціях: "Українське державотворення: від минувшини до сьогодення" (м. Коломия, 2004), "Національні рухи опору в Центральній і Східній Європі кінця 1930-х - середини 1950-х років" (м. Київ, 2005), "Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість" (м. Київ, 2005), "Друга світова війна: український вимір" (м. Київ, 2005), "Україна соборна: історична ретроспектива" (м. Черкаси, 2005), "Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури" (м. Переяслав-Хмельницький, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження автором одноосібно опубліковано 9 наукових праць (загальним обсягом 4,5 ум. друк. аркушів), із них 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (331 позиція) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 188 сторінок. Повний обсяг дисертації 273 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, окреслено хронологічні межі й територіально-адміністративні рамки дисертації, визначено її методологічну основу та наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, вказано рівень апробації, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ "Методологія, історіографія та джерельна база дослідження" структурно поділяється на три підрозділи. У першому підрозділі - "Теоретико-методологічна основа дослідження" подано аналіз теоретичних і методологічних аспектів, які зумовили інтерес дослідників до вивчення історії повсякденності, умов життя та побуту громадян у різний історичний час. Проаналізовано становлення та розвиток історії повсякденності як окремого напрямку історичної науки, оцінено сучасний стан розвитку цього напрямку в Україні. Досліджено основні ознаки та закономірності стану наукової розробки досліджуваної теми.

Історія повсякденності як окремий напрям досліджень сформувався в західноєвропейській історіографії протягом 60-90-х рр. ХХ ст. Передумовою до його утвердження стала діяльність представників французької історичної школи "Аналів" М. Блока, Л. Февра, Ж. Ле Гоффа, Ф. Броделя. Зокрема останній увів до наукового обігу термін "повсякденність". Інституалізація даного напряму завершилася на початку 90-х рр. у Німеччині, де було започатковано спеціалізоване періодичне видання - "Історична антропологія. Суспільство. Культура, Повсякденність", що мало на меті вивчення історії крізь призму життя простих людей. Цей підхід отримав назву "історія ментальностей" ("етнологічна соціальна історія").

У 90-х рр. ХХ ст. тенденції з історії вивчення повсякденного життя людини поширилися на пострадянські країни. У цьому контексті варто відзначити появу робіт Ш. Фіцпатрік, О. Зубкової, Н. Лєбіної, Н. Козлової, Г. Андрєєвського та інших. Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Советской России в 30-е годы: город / Ш. Фицпатрик. - М.: РОССПЭН, 2001. - 336 с.; Фицпатрик Ш. Сталинские крестьяне. Социальная история Советской России в 30-е годы: деревня / Ш. Фицпатрик. - М., 2001. - 422 с.; Зубкова Е. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945-1953 / Е. Зубкова. - М. : РОССПЕН, 1999. - 232 с.; Лебина Н.Б. Повседневная жизнь российского города: Нормы и аномалии: 1920-1930 годы / Н.Б. Лебина. - СПб.: Журн. "Нева": Летний Сад, 1999. - 316 с.; Козлова Н. Советские люди: сцены из истории / Н. Козлова. - М. : Европа, 2005. - 544 с.; Андрєєвский Г.В. Повседневная жизнь Москвы в сталинскую эпоху 1920-1930-е годы / Г.В. Андреевский. - М. : Молодая гвардия, 2003. - 573 с. Ближчими у хронологічному вимірі до досліджуваної нами теми є праці М. Зінича, О. Сенявської. Зиныч М. Будни военного лихолетья 1941-1945 / М. Зиныч. - М., 1994. - Вып. 1. - 128 с.; Зиныч М. Будни военного лихолетья 1941-1945 / М. Зиныч. - М., 1994. - Вып. 2. - 144 с.; Сенявская Е. Психология войны в ХХ веке: исторический опыт России / Е. Сенявская. - М., 1999. - 382 с.

У наш час історію повсякденності ототожнюють з історичною антропологією. Вона об'єднала у собі такі напрями як: мікроісторія, локальна історія, історія "знизу", історія ментальностей, нова культурна історія, міська історія, історія сім'ї, ґендерна історія та ін. Спільним для всіх цих напрямків є вивчення життєвого досвіду звичайної людини в історичному контексті.

На основі напрацювань зарубіжної та вітчизняної історичної науки можна визначити такі основні складові предмету історичного пізнання повсякденного життя людини ("структури повсякденності"): житло, одяг, харчування, медичне забезпечення, культурне обслуговування. Дослідницький процес передбачає реконструкцією окремих елементів обраної теми в єдину взаємозв'язану систему, що потребує поєднання методів мікро- та макрорівнів історичного дослідження. Для історії повсякденності характерною ознакою є міждисциплінарний зв'язок із соціологією, психологією, культурологією, етнологією тощо.

У сучасній Україні науковцями робляться перші кроки з вивчення повсякденного життя громадян у різні історичні періоди. Доробок вітчизняних дослідників в останні роки збагатився низкою публікацій, у яких на теоретичному рівні розглядаються питання предмета, об'єкта та методології історії повсякденності. У цьому плані варто назвати праці О. Удода, С. Куделко, Г. Васильчука, В. Головка, О. Коляструк. Удод О.А. Історія повсякденності як методологічна проблема / О.А. Удод // Доба. - К., 2002. ? № 3. - С. 6-18; Удод О.А. Істрія повсякденності: питання методології, історіографії та джерелознавства / О.А. Удод // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст. : зб. наук. праць, присвячений пам'яті акад.. НАН України Ю.Ю. Кондуфора. В. 2-х тт.. / - Т. 2. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2004. - С. 286-313; Куделко С.М. История повседневности в контексте исторического краеведения / С.М. Куделко // Епоха. Культуры. Люди (История повседневности и культурная история Германии и Советского Союза. 1920-1950-е годы). - Х., 2004. - С. 144-149; Васильчук Г.В. Вивчення "радянської повсякденності" 20-30-х років сучасними російськими істориками: проблеми теорії та методології дослідження / Г.В. Васильчук // Україна ХХ ст. : культура, ідеологія, політика: зб. ст. / - К., 2007. - Вип. 12. - С. 275-276; Головко В. "Риба та м'ясо" історії повсякденності : теоретичні засади напрямку / В. Головко // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвід. зб. наук. пр. / Ін-т історії України НАН України. - К., 2007. - Вип. 17. - С. 87-101; Коляструк О.А. Історія повсякденності як об'єкт історичного дослідження: історіографічний і методологічний аспекти / О.А. Коляструк. - Х., 2008. - 112 с. Безпосереднім конкретно-історичним зрізам проблеми повсякденності присвячені дисертаційні праці М. Герасимової, Т. Заболотної, О. Шамрая, О. Прохоренко, Н. Хоменко, О. Лукашевича, О. Ісайкіної, В. Вовка Герасимова М.С. Повсякденне життя історії Донбасу в 1945-1953 рр. : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / М.С. Герасимова; Донецький нац. ун-т. - Донецьк, 2007. - 20 с. ; Заболотна Т.В. Повсякденне життя населення Києва в роки нацистської окупації 1941-1943 рр. : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Т.В. Заболотна; Ін-т історії України НАН України. - К., 2008. - 20 с. ; Прохоренко О.А. Повсякденне життя науково-педагогічної інтелігенції України в другій половині 40-х - першій половині 50-х рр. ХХ ст. : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / О.А. Прохоренко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2008. - 18 с. ; Хоменко Н.М. Повсякденне життя студентської молоді України (1950-1960-ті рр.) : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.М. Хоменко; Ін-т історії України НАН України. - К., 2008. - 20 с. ; Шамрай О.Г. Культурно-освітня сфера та духовне життя українського села в 1943-1950 рр. (за матеріалами центральних областей Української РСР) : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Г. Шамрай; Черкаський нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2007. - 20 с. ; Лукашевич О.М. Побут та дозвілля сільського населення України (1920-1930 рр.) : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М Лукашевич, Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2006. - 16 с. ; Ісайкіна О.Д. Побут і дозвілля міського населення України в повоєнний період (1945-1955 рр.) : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / О. Д Ісайкіна; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2006. - 20 с. ; Вовк В.М. Побут та дозвілля міського населення України в 50-80-х роках ХХ століття: автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Вовк; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2007. - 20 с. . Важливе значення для дослідження проблематики повсякденності мають роботи Н. Коцур, О. Трубенок, Л. Ковпака, В. Даниленка Коцур Н. І. Соціальне становище міського населення України в умовах НЕПу (1921-1929) : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Н. І. Коцур; НАН України Ін-т історії України. - К., 1997. - 20 с.; Трубенок О.М. Матеріально-економічне становище та умови праці робітників України (друга половина 20-х - початок 30 рр. ХХ ст.) : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М. Трубенок; НАН України, Ін-т історії України. - К., 2001. - 20 с.; КовпакЛ. В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині ХХ ст. (1945-2000) / Ковпак Л.В. ; НАН України Ін-т історії України - К., 2003. - 250 с. ; Даниленко В.М. Повсякденне життя українських селян у повоєнний період (1945-1953 рр.) / В.М. Даниленко // Україна ХХ ст. : культура, ідеологія, політика: зб. ст. / Ін-т історії України НАН України. - Вип. 9. - К., 2005. - С. 3-16. та інших.

Другий підрозділ - "Історіографія проблеми" - містить аналіз стану наукової розробки досліджуваної теми. В історіографічному процесі стосовно досліджуваної теми умовно виділяємо три основні періоди: 1) 1940-ві - 50-ті рр.; 2) 1960-ті - 80-ті рр.; 3) 90-ті рр. ХХ - початок ХХІ ст. У перший період відбулося становлення концепції історії війни, її виділення в окремий напрям вітчизняної історичної науки, намітилася тенденція до узагальнення подій. Перші загальні праці, у яких висвітлювались окремі аспекти становища українського селянства в досліджуваний період, з'явилися безпосередньо в роки війни. Серед них публікації А. Мацкіна, А. Шарова, З. Шульги, К. Гурова, Л. Новиченка, А. Леонтьєва Мацкин А. Гитлеровские колонизаторы на Украине / А. Мацкин, А. Шаров // Знамя. - 1942. - № 7. - С. 135-146; Шульга З. Українське селянство не буде у фашистській неволі / З. Шульга. - Уфа: Вид-во АН УРСР, 1942. - 36 с.; Гуров К. Фашистський розбій на Україні / К. Гуров. - М. : Политиздат, 1942. - 42 с.; Новиченко Л. Гітлерівська кріпаччина: про "німецьку земельну реформу" на тимчасово окупованій території України / Л. Новиченко. - Саратов: Укрвидав, 1942. - 20 с. ; Леонтьев А. "Зеленая папка" Геринга / А. Леонтьев. - М. : Госполитиздат, 1942. - 42 с. . На середину 1940-х рр. з'являються дослідження, що показували згубний вплив окупаційного режиму на життя населення України. Передусім це праці П. Городнього, Н. Стаднійчука, Д. Стріхи, М. Супруненка, Т. Лефортової, І. Литвинова, О. Марзєєва. Для цих досліджень характерною була патріотично-пропагандистська спрямованість, викривальний характер, акцентування на злочинах проти громадян.

Другий період розвитку радянської історіографії теми позначився розширенням горизонтів наукового пошуку. Упродовж 1960-1980-х рр., дослідниками звертається увага на побутовий аспект життя селянства як на один із перспективних напрямків дослідження історії Великої Вітчизняної війни. З'являються багатотомні узагальнюючі праці присвячені цій події, а також фундаментальні дослідження з історії радянського селянства История советского крестьянства: в 5 т. - М. : Наука, 1987. - Т. 3. Крестьянство в годы укрепления и защиты социалистического общества (1931-1945) / ред. кол. : И.М. Волков (отв. ред.) и др. - 390 с. ; История крестьянства СССР. История советского крестьянства: в 5 т. - М. : Наука, 1987. - Т. 3. Крестьянство накануне и в годы Великой Отечественной войны (1938-1945) / под ред. М.А. Вылцана, В.Т. Анискова, Ю.В. Арутюняна и др. - 447 с.. Становищу селянства в період 1941-1945 рр. присвячено праці Ю. Арутюняна, В. Аніскова, М. Вилцана, С. Лаути, М. Буцька та М. Лавріновича. Арутюнян Ю.В. Советское крестьянство в годы Великой Отечественной войны / Ю.В. Арутюнян. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - 469 с.; Анисков В.Т. Подвиг советского крестьянства в Великой Отечественной войне: историогр. очерк / В.Т. Анисков. - М., 1979. - 151 с.; Вылцан М.А. Советская деревня накануне Великой Отечественной войны (1938-1941 гг.) - М. : Политиздат, 1970. - 200 с.; Лаута С.П. Колгоспне селянство України в роки Великої Вітчизняної війни / С.П. Лаута. - К. : Вид-во Київ-го ун-ту, 1965. - 208 с. ; Буцько М. Відродження колгоспного села: Комуністична партія України - організатор відбудови народного господарства республіки в роки Великої Вітчизняної війни / М. Буцько, М. Лаврінович. - К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1968. - 168 с. У них класових позицій розглядається поступ колгоспного селянства, продемонстровано його трудові звершення.

У зазначений період дослідники починають вивчати й окремі аспекти матеріально-побутового та соціального становища громадян. Зокрема це стосується робіт В. Кучера, А. Ларіна, Т. Грищенко, В. Томека. Кучер В. І. Партизанські краї та зони на Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1944) / В. І. Кучер. - К. : Наук. думка, 1974. - 141 с.; Ларін А.Ф. До питання про матеріально-побутове постачання населення України (1943-1945 рр.) / А.Ф. Ларін // Укр. іст. журн. - 1978. - № 5. - С. 102-106; Грищенко Т.Т. Піклування партії та уряду про інвалідів Вітчизняної війни та сім'ї фронтовиків у 1943-1945 рр. / Т.Т. Грищенко // Укр. іст. журн. - 1973. - № 3 - С. 72-79; Томек В.Й. Про деякі форми масово-політичної роботи партійних організацій серед сільського населення у визволених районах України (1943-1945) / В.Й. Томек // Наукові записки з історії КПРС - К., 1969. - Вип. 30. Партійні організації в роки Великої Вітчизняної війни. - С. 166-173. На регіональному рівні зазначена проблематика висвітлювалася в праці П. Ємця та О. Самійленка Ємець П.Н. Полтавщина в роки Великої Вітчизняної війни / П.Н. Ємець, О.П. Самойленко. - Х. : Прапор, 1965. - 104 с..

Вітчизняна історіографія періоду незалежності характеризується відходом від стереотипів партійно-радянської історичної концепції, орієнтацією на ліквідацію "білих плям", що залишилися у спадок від попереднього періоду. У 90-ті рр. ХХ ст. відбулося переосмислення ролі та місця України у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах. Розгорнулася наукова дискусія навколо самого терміна "Велика Вітчизняна війна", порушувалися замовчувані раніше теми, більшість із яких була пов'язана із соціальними аспектами. З'явилася низка загальних та індивідуальних праць, створених вітчизняними істориками, де з нових позицій ними були розглянуті питання життєдіяльності суспільства в період війни та окупації. З-поміж них варто виділити праці Т. Вронської, Г. Голиша, І. Дробота, М. Коваля, В. Кучера, О. Лисенка, І. Рибака, А. Скоробагатова, В. Ревегука, А. Слюсаренка, П. Чернеги. Їх авторами через призму загальних історичних подій і діяльність суспільно-політичних організацій розглядалися різні соціальні категорії, верстви населення, аналізувалося їхнє становище в умовах війни.

Варто відзначити появу в зазначений період низки дисертаційних досліджень, де розглядалися окремі аспекти життя українського селянства в умовах війни. Це роботи Н. Антонюк, А. Боляновського, Ю. Волошина, М. Головка, В. Гаврилова, І. Грідіної, О. Замлинської, В. Лаврищука, О. Потильчака, К. Сміяна, І. Тернавського Антонюк Н.В. Українське культурне життя в генеральній губернії (1939-1944 роки) : дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Н.В. Антонюк; Наук.-дослідниц. центр періодики при Наук. бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України; Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. - Львів, 1998. - 419 с. ; А. В Боляновський. Німецька окупаційна політика в Галичині у контексті гітлерівського "нового порядку" в Європі у 1941-1944 роках: дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / А.В. Боляновський; Львівський національний ун -т ім. І. Франка. - Л., 1999. - 250 с.; Волошин Ю.В. Православна церква в Україні періоду нацистської окупації (червень 1941 - жовтень 1944 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Ю.В. Волошин; Полтавський держ. пед. ін-т ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 1997. - 151 с. ; Головко М.Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни 1939-1945 рр. : автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / М.Л. Головко; Донецький нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 45 с.; Гаврилов В.М. Соціальне становище сільського населення у 1943-1953 рр. (за матеріалами областей Північного Лівобережжя України) : автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Гаврилов; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". - К., 2004. - 20 с. ; Грідіна І. М. Православна Церква в Україні під час Другої світової війни 1939-1945рр. : людський вимір: дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І. М. Грідіна; Донецький нац. ун-т. - Донецьк, 2001. - 224 с. ; Замлинська О.В. Культурне життя в Україні у 1943-1953 роках: дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / О. В Замлинська; НАН України, Ін-т історії України. - К., 1995. - 219 с. ; Лаврищук В.И. Фашистский оккупационный режим в западных областях Украины. 1941-1944 : дис... канд. ист. наук: 07.00.01 / В.И. Лаврищук; НАН Украйни, Ин-т истории Украины. - К., 1998. - 215 с. ; Потильчак О.В. Експлуатація трудових ресурсів України гітлерівською Німеччиною у роки окупації : автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Потильчак; Ін-т історії України НАН України. - К., 1999. - 20 с. ; Сміян К.П. Волинь в період німецько-фашистської окупації 1941-1944 років: дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / К. П Сміян; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 1996. - 193 с. ; Тарнавський І. С. Німецько-фашистський окупаційний режим в Донбасі (1941-1943 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Тарнавський І. С. ; Донецький держ. ун-т. - Донецьк, 1999. - 220 с..

У контексті проблематики та територіальних меж нашої теми дотичними є дисертаційні дослідження Н. Глушенок, В. Удовика, Т. Терещенко Глушенок Н.М. Аграрна політика Німеччини в рейхскомісаріаті Україна" 1941-1944 рр. : автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.М. Глушенок; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005; Удовик В.М. Німецько-фашистський окупаційний режим (1941-1944) на території генеральної області "Київ" (Київська та Полтавська області) : автореф. дис… канд. іст. наук. : 07.00.01 / В.М. Удовик; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005 - 16 с.; Терещенко Т.В. Соціально-побутова сфера села центральних областей України в період відбудови (1943-1950 рр.) : автореф. дис… канд. іст. наук. : 07.00.01 / Т. В Терещенко; Черкаський нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2007. - 20 с.. Предметно становище українського селянства в роки війни потрапило в поле зору А. Байраківського, М. Романюка, М. Слободянюка, О. Перехреста, О. Боряк, Т. Нагайка. Байраківський А. І. Селянство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) / А. І. Байраківський // Друга світова війна і Україна: матеріали наук.-практ. конф. (27-28 квіт. 1996 р.) / Ін-т історії України НАН України. - К., 1996. - С. 168-171; Романюк М. І. Українське село у роки німецької окупації / М. І. Романюк // Сторінки воєнної історії України: зб. наук. ст. / НАН України, І-нт історії України. - К., 2002. - Вип. 6. - С. 201-203; Слободянюк М. Селяни України під нацистським окупаційним режимом, 1941-1944 (на матеріалах південних областей) / М. Слободянюк // Київська Старовина. - 2000. - № 2. - С. 48-57; Перехрест О.Г. Життя українського селянства в роки нацистської окупації 1941-1944 рр. / О.Г. Перехрест // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського: зб. наук. пр. Сер. Історія. / за заг. ред. П.С. Григорчука. - Вип. 9. - Вінниця, 2005. - С. 163-172; Боряк О. Повсякденне життя сільського населення України в період окупації під час Другої світової війни / О. Боряк // Архіви України. - № 1-3 (256). - К., 2005. - С. 450-469; Нагайко Т. Життя селян на окупованій території України в роки Другої світової війни / Т. Нагайко // Сторінки воєнної історії України: зб. наук. ст. / НАН України, Ін-т історії України. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 148-165. У сучасній зарубіжній історіографії дисертантом не виявлено праць, безпосередньо присвячених проблемі, винесеній у заголовок дослідження. Дотичний характер мають роботи В. Косика, В. Аніскова, К. Беркгоффа Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / В. Косик. - Париж; Нью-Йорк; Львів., 1993. - 659 с.; Анисков В.Т. Крестьянство против фашизма. 1941-1945 : история и психология подвига / В.Т. Анисков. - М., 2003. - 502 с.; Berkhoff K. Harvest of Despair. Life and Death in Ukraine under Nazi Rule / Berkhoff K. - Cambridge, Massachusetts: The Belkhap Press of Harvard University Press, 2004. -363 рр. та інших.

У третьому підрозділі - "Джерельна база дослідження" - проаналізовані різнопланові за змістом і походженням джерела. Характер джерельної бази зумовлений метою та завданнями дисертаційного дослідження, постановкою проблем, які перебувають у центрі наукового пошуку. Структуру джерельної бази складають: матеріали центральних і регіональних державних архівів України; збірники документів і матеріалів; періодичні видання воєнної доби; мемуарна література та усні свідчення очевидців.

Використані в дисертації архівні джерела умовно можемо поділити на дві основні групи. Першу з них складають офіційні документи радянського та німецького походження періоду окупації України 1941-1943 рр. Другу - документи і матеріали післяокупаційного періоду.

Серед документів першої групи важливе значення для вивчення теми становлять матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОУ). Серед них документи архівних фондів: КМФ-8 - "Колекція мікрофотокопій документів німецько-фашистських адміністративних установ, армійських груп та їх тилових охоронних підрозділів, які діяли на окупованих східних територіях"; 3206 - "Рейхскомісаріат Україна. м. Рівне"; Р-2 - "Управління справами Ради народних комісарів Української РСР"; 3538 - "Українська республіканська комісія по встановленню збитків і злочинів, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками"; 4620 - "Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни".

У Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГОУ) нами опрацьовано документи фонду 1 - Центральний комітет КП(б)У. Серед них: матеріали опису 22 - "Документи про підпільний партизанський рух у період Великої Вітчизняної війни"; опису 23 - "Документи особливого сектора та організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У про підпільно-партизанський рух в Україні періоду Великої Вітчизняної війни"; опис 70 - "Документи загального сектору (особливий відділ) ЦК компартії України (таємна частина)". Інформаційною наповненістю відрізняються також документи фонду 166 (оп. 3) - "Комісія з питань історії Великої Вітчизняної війни при Академії наук УРСР"; фонду 57 - "Колекція документів з історії Комуністичної партії України" (оп. 4. - "Документи періоду Великої Вітчизняної війни").

Серед матеріалів цих фондів звіти та повідомлення окупаційних властей, інформація радянських розвідувальних органів, зведення керівників партизанських загонів, матеріали комісій з розслідування злочинів, з'ясування та встановлення збитків, завданих населенню під час нацистської окупації, аналітичні статті, звіти тощо.

Вивченню повсякденного життя сільських мешканців на місцевому рівні сприяли документи, що зберігаються у фондах державних архівів Полтавської, Черкаської, Київської областей. Особливу групу цих джерел становлять документи місцевих органів окупаційної влади - сільських і районних управ, накази та розпорядження місцевої адміністрації та сільськогосподарських керівників, звернення та заяви громадян до цих установ.

Особливе значення для відтворення повсякденної дійсності села в умовах воєнного часу мають документи приватного походження - щоденникові записи, свідчення, надані громадянами представникам державних комісій. У цьому плані слід указати на застосування дисертантом фактичного матеріалу, вміщеного у щоденниках Ф. Кушніра та А. Мироненка. Останні є унікальними за фактажем та емоційним наповненням й самодостатньо висвітлюють умови повсякденного життя селян центрального регіону України у період окупації.

Другу групу джерел становлять опубліковані архівні документи. Переважно це матеріали збірників, виданих за радянського часу Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг. : сб. док. и материалов. - Днепропетровск: Кн. изд-во, 1962. - 362 с. ; Історія застерігає : трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників та їх посібників на тимчасово окупованій території України в роки Великої Вітчизняної війни. - К. : Політвидав України, 1986. - 264 с.; Киевщина в период Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. : сб. документов. - К. : Обл. кн. изд-во, 1963. - 734 с. ; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні : зб. док. і матеріалів. - К. : Держполітвидав УРСР, 1963. - 488 с. ; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні 1941-1944 рр. : зб. док. і матеріалів. - К. : Держполітвидав УРСР, 1963. - 348 с. ; Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр. : зб. док. і матеріалів. - К. : Наук. думка, 1977. - 273 с. ; Преступные цели - преступные средства. Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941-1944 гг.). 3-е изд. - Москва: Экономика, 1985. - 328 с. ; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. : документы и материалы: в 3 т. - К. : Наук. думка, 1980. - Т. 1-3. . Для розкриття виокремленої проблеми в дисертації використано матеріали широкого кола періодичних видань - публікації окупаційної та радянської преси. Особливу цінність у контексті наукової інтерпретації джерел становлять матеріали центральних і регіональних газет, що видавались окупаційною адміністрацією, або, з її дозволу, українською допоміжною адміністрацією в регіонах. Серед них газети - "Українська думка", "Нове українське слово", "Українське життя", "Дзвін", "Дзвін волі", "Переяславські вісті", "Життя Зіньківщини", "Іванівські вісті". Їх публікації містять значний фактичний матеріал про повсякдення сільського населення регіону в період окупації.

Окрему групу матеріалів, використаних у дисертації, становлять джерела мемуарного характеру, рукописні спогади та усні свідчення громадян. З-поміж них особливою інформативністю відрізняються опубліковані мемуари Ф. Пігідо-Правобережного, Д. Малакова, Д. Хмельницького. Пігідо-Правобережний Ф. Велика Вітчизняна війна: спогади та роздуми очевидця / Ф. Пігідо-Правобережний. - К. : Смолоскип, 2002. - 288 с. ; Малаков Д. Оті два роки... у Києві при німцях / Д. Малаков. - К. : Амадей, 2002. - 317 с. ; Малаков Д.В. Кияни. Війна. Німці / Д.В. Малаков. - К. : Амадей, 2008. - 364 с. ; Нагайко Т. Сторінки щоденника Данила Хмельницького (епізоди окупації Переяславщини) / Т. Нагайко, І. Капась, М. Ярмоленко // PEREYASLAVICA : наук.і записки Нац. іст.-етногр. заповідника "Переяслав" : зб. наук. ст. - 2008. - Вип. 2 (4). - С. 318-338.. Корпус використаних у праці усних свідчень охоплює матеріали навчально-наукового центру усної історії ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", зібрані під час пошукової роботи, та спогади, опубліковані в наукових і публіцистичних виданнях повоєнного періоду.

Підсумовуючі слід відзначити відсутність до останнього часу у вітчизняній історичній думці достатньої концептуально-методологічної бази, яка б дозволила ґрунтовно розкрити це питання попереднім поколінням дослідників. Відображення досліджуваної теми у вітчизняній та зарубіжній історіографії носить фрагментарний характер. Отже, є очевидним, що вивчення проблеми повсякденного життя сільського населення центральних областей Української РСР періоду німецько-радянської війни у 1941-1945 рр. є одним із перспективних напрямків вітчизняної історичної науки.

Другий розділ - "Сільський соціум в умовах окупаційного режиму" - поділяється на три підрозділи. У першому - "Соціальні та правові виміри повсякдення українського села періоду нацистської окупації і становище населення" - розкриваються основні риси політики окупаційної влади щодо життя сільських мешканців досліджуваної території.

З початком війни на селі було організовано евакуацію колгоспного майна: сільськогосподарської техніки, худоби та інших стратегічних ресурсів. Зважаючи на швидке просування ворога вглиб радянської території, селяни терміново залучалися до збирання врожаю, збору коштів, особистого майна, цінних речей і продовольства до фонду оборони, інших ініційованих "згори" патріотичних акцій. Поспішний відступ Червоної Армії й дезорганізація влади спричинили численні прояви анархічних настроїв у середовищі селянства, а розграбування колгоспного майна, збіжжя, знищення техніки та обладнання набуло системного характеру. Джерела усного походження свідчать про існування на селі напередодні вторгнення Німеччини тривожної атмосфери невизначеності та очікування війни.

Прихід німців в українські села позначився створенням окупаційних господарських органів, заходами організаційного та режимного характеру, що передбачали облік і реєстрацію населення, обмеження права на вільне пересування. Мешканці окупованих сіл потерпали від переслідування за політичними мотивами, свавілля чиновників та німецьких вояків: побиття, знущання, ґвалтуваннь та вбивств. Типовим явищем періоду окупації в центральноукраїнському селі, яке вкрай негативно відбилося на повсякденному житті його мешканців, було відверте пограбування місцевого населення, що, зазвичай, здійснювалося у формі різноманітних реквізицій: худоби, збіжжя, інших продуктів і сільськогосподарської сировини.

Одним із найжорстокіших проявів нацистського окупаційного режиму була примусова мобілізація селянства на роботи до Німеччини. Ця політика стала ще одним чинником соціальної напруги та саме в центральному регіоні України набрала виразних рис тотальної примусової трудової депортації, змушуючи місцеве населення шукати будь-яких шляхів уникнення сумної долі "остарбайтера". Втечі, переховування, навмисне завдання тілесних ушкоджень, зараження хворобами, їх імітація набрали центральному регіоні протягом 1942-1943 рр. значних масштабів.

Документи засвідчують, що під кінець окупаційного періоду характер життя сільського населення значно ускладнився. Посилення партизанських нападів та активізація боротьби з ними німецьких каральних органів, наближення фронту та заходи з так званої "евакуації" місцевого населення з прифронтової зони в тил, реалізація окупантами політики "випаленої землі" вдруге за роки війни повернули в суспільну свідомість селянства тривогу за майбутнє, атмосферу невизначеності та паніки.

У підрозділі 2.2. - "Соціально-економічні реалії повсякденного життя сільських мешканців" - охарактеризовано соціально-економічні реалії повсякденного життя селян в умовах нацистської окупації, простежено характер і шляхи соціально-побутового забезпечення сільського населення регіону в 1941-1943 рр., оцінено його соціально-економічне становище в умовах окупації.

Оптимальні природно-кліматичні умови та родючі ґрунти центральних областей України сприяли перетворенню цього регіону на базовий з постачання продовольчих ресурсів до рейху. Архівні документи свідчать, що в регіоні експропріаційні заходи окупантів здійснювалися особливо інтенсивно восени 1941 - восени 1942 рр., наслідком чого стало майже повне вилучення нацистами в селян запасів збіжжя та інших сільськогосподарських продуктів.

Намагаючись зберегти видимість якогось еквівалентного обміну, окупанти розраховувалися із селянами за здане ними зерно грошима, кредитними розписками та встановили жорсткий контроль за здісненням натуральних поставок. За невиконання встановлених норм поставки сільськогосподарської продукції селяни піддавалися відвертому тиску, штрафам, відкритому терору. Відтак обов'язкові поставки на користь окупантів справляли вкрай негативний вплив на повсякденне життя сільського населення, посилюючи рівень його зубожіння.