Книги Забіл (1671-1745): історія, структура, склад (упорядкування та вступна стаття Ігоря Ситого)

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Книги Забіл (1671-1745): історія, структура, склад (упорядкування та вступна стаття Ігоря Ситого)



Анотація

рукописний забіл історичний культура

Серед багатьох колекцій Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського привертає до себе увагу збірка рукописних книг XVI-XIX ст., бо саме в них відображений рівень історичної свідомості та загальної культури українського суспільства, світогляд та ментальність його освічених представників. Книги Забіл хронологічно охоплюють період з 1671 р. по 1745р. і знайомлять нас з побутом козацької старшини, з поглядами сучасників на історичні подіїXVII-XVIIIст., так би мовити, зсередини, висвітлюють особистості таких діячів, як І. Мазепа, В. Дунін-Борковський, В. Кочубей, І. Ломиковський, П. Забіла, І. Забіла та інш. Ці книги складаються з документів родинного архіву, який був упорядкований Іваном Забілою у середині XVIII ст. і через посередництво відомого історика Гетьманщини О. Лазаревського потрапили до збірки українських старожитностей Василя Тарновського.

Ключові слова: Забіли, архів, козацька старшина, Гетьманщина.



Серед багатьох колекцій Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського (ЧІМ) привертає до себе особливу увагу збірка рукописних книг XV^XK ст., бо саме в них відображений рівень історичної свідомості та загальної культури українського суспільства, світогляд та ментальність його освічених представників1. Але й і до сьогодні ми не маємо повноцінного каталога цієї збірки, хоча є окремі праці В. Модзалевського2, І. Ситого, О. Коваленка3, О. Лазаревського4, Б. і М. Грінченків5, де описані деякі пам'ятки і серед них частково т. зв. «Книги Забел» (інв. № Ал 14, 359, 395). Хронологічно вони охоплюють період з 1671 р. до 1745 р. (за датованими документами, малюнками, філігранями) і знайомлять нас з побутом козацької старшини, з поглядами сучасників на історичні події XVII-XVIII ст. так би мовити, зсередини, висвітлюють особистості таких діячів, як І. Мазепа, В. Дунін-Борков- ський, В. Кочубей, І. Ломиковський, П. М. Забіла, І. П. Забіла, І. І. Забіла та інших. Отже, значення цих книг виняткове, і тому описом саме їх ми вирішили продовжити каталогізацію рукописної збірки ЧІМ, одночасно розглядаючи цю роботу як продовження праці В.Л. Модзалевського «Материали по истории Малороссии. Выпуск 1. Письма к Ивану Петровичу Забеле и его вдове (1687-1713)». Тоді, у 1912 році, було оприлюднено лише 59 із 196 документів.

Зараз у музеї зберігаються 3 книги, в яких зібрано 178 документів та 18 окремих документів з архіву Забіл. Але В. Модзалевський вважав, що було принаймні 5 книг: три - у збірці музею В. В. Тарновського, одна у збірці П. Я. Дорошенка і, можливо, одна була розпорошена, частково, В. Тарновським.

Перша книга (інв. № Ал 14) найскладніша за своєю структурою і змістом. Починається вона сторінковою ілюстрацією із зображеннями князів Володимира, Гліба та Бориса (за О. Коваленком - це копія гравюри з київського «Синопсиса» 1680 р.) Окрім цієї ілюстрації в книзі містяться також сторінкові портрети з гербами: гетьмана

Венжика Хмельницького (фактично, за іконографією, І.Скоропадський), гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного (?) (фактично, за іконографією, І. Скоропадський), гетьмана Д. Апостола, гетьмана Юрія Хмельницького (перемальований з портрета

І.Скоропадського), короля Яна Собєського, Петра І з написом «рисован 1745 г. февраля», гетьмана Івана Скоропадського, а також малюнок сріблястою фарбою державної печатки України. Ілюстрації цікаві, бо тут ми знаходимо невідомі зображення І. Скоропадського, П.Сагайдачного, Д. Апостола. Автором малюнків можна вважати одного з двох канцеляристів, які переписували виписки з «Синопсиса» та скороченої редакції «Краткого описанія Малороссии», хоча рука Івана Забіли їх також торкалась (наприклад - портрет Ю. Хмельницького). Датувати їх можна 1745 р., виходячи з напису на портреті Петра І, та за філігранями на папері (1744, 1734-1751 рр.)7. Зразками слугували книжкові та окремі гравюри, родинні портрети. За технікою малюнки дуже прості - це перо, чорне та червоне чорнило з розтушовкою. Стосовно першої ілюстрації можна зазначити, що вона має суттєві відмінності від книжкової гравюри.

У арк. 52 містяться історичні виписки, про які ми вже згадували, а також відомості про події 1734-1740 рр., можливим автором яких є І. Забіла8. Тут же ми знаходимо царські укази про створення Малоросійської колегії, коронацію Петра II, відновлення гетьманства, запровадження правління гетьманського уряду, копії універсалів Д. Апостола та ніжинського полковника І. Хрущова, розпоряджень Генеральної військової канцелярії, в яких ідеться про захист південних кордонів від нападів кримчаків, про заходи гетьмана щодо зміцнення порядку у державі. На арк. 45-46 І. Забіла виклав долю ряду визначних діячів ХVII-ХVIII ст. Як негативна по відношенню до України схарактеризована діяльність Брюховецького, Самойловича, Дорошенка, Виговського, Мазепи, Меншикова, Бірона. З цих же записів можна зробити висновок, що автор стояв на позиціях автономіста Павла Полуботка щодо статусу України у складі Російської імперії. З арк. 53 починаються оригінали різноманітних майнових документів з крайніми датами 1679-1734 рр., пов'язаних переважно з активною діяльністю І. Забіли по купівлі земель та угідь. У них багато цікавих відомостей з топоніміки, грошового обігу, про стосунки між різними категоріями населення та їхній статус, про закріпачення українського населення (це важливий факт, бо до цього в Україні кріпаками були переважно росіяни) тощо. Окрім цього тут уміщені документи, пов'язані із службовою діяльністю І. Забіли (поїздки у Росію, участь у захисті південних кордонів Росії, виконання доручень Генеральної військової канцелярії - збір податків, проведення ревізій, прокурорський нагляд), а також описи сіл Обтів, Погорілівка, містечка Вороніж (частково опубліковані О. Лазаревським9), реєстри документів архіву Забіл, генеалогічні нотатки по лінії П. М. Забіли та С. П. Забіли (тут знаходимо суттєві доповнення до родоводу Забіл, які залишилися поза увагою В. Модзалевського).

До речі, ці нотатки дозволяють нам вважати Івана Івановича Забілу одним з перших українських генеалогів, тобто він поділяє пальму першості у цій галузі з генеральним підскарбієм Яковом Марковичем10.

Загалом у книзі налічується 67 документів на 110 аркушах. Авторська нумерація змішана: аркушева і нумерація окремих документів. Частина останніх потрапила до книги вже після її упорядкування І. І. Забілою, тому має лише фондову облікову нумерацію аркушів (ф. н.). Документи на с. 37-38 та № 64 (за авторською нумерацією) відсутні.

У другій книзі (інв. № Ал 359) зібране численне листування Івана Петровича та Івана Івановича Забіл з І. Мазепою, В. Кочубеєм, В. Дуніним-Борковським, І. Ломиковським, І.Чарнишем, М. Миклашевським тощо. Частина цього листування пов'язана з розміщенням компанійців у маєтностях Забіл, що завдавало йому значних економічних збитків11. Частина документів розповідає про міжнародну торгівлю Забіл, зокрема з Кримом та Литвою, про сімейні зв'язки Забіл з Дуніни- ми-Борковськими та Кочубеями, про вироблення високоякісного обтівського пива, яке Забіли надсилали і своїм родичам, і Рихлівському монастирю, і навіть Мазепі, про виготовлення в с. Ревутинці дзвона-ґодинника, про значне скорочення населення цього села та Обтова, що можна пов'язати з виснажливими війнами 30-х рр. XVIII ст.12, про довготривалу тяганину за угіддя між І.І.Забілою та Данилом Забілою, яка призвела зрештою до розладу між Данилом та його сином Петром, про службу І. І. Забіли на Північному Кавказі.

Хронологічно зібрані у книзі документи обіймають період з 1687 по 1736 рр. У ній налічується 70 аркушів з 59 документами (враховуючи чернетки на форзацах і пізніше підкладені документи). Згідно з каталогом музею Тарновського 1900 р., у книзі відсутні документи № 17, 19, 28, 46-49, але вони зберігаються у т. зв. розсипу і, ймовірно, були вийняті ще В.Тарновським 13 (інв. № Ал 501/9/17, 9, 40, 25; інв. № Ал 501/10/30, 32). На відміну від першої книги у другій пронумеровані тільки документи.

У третій книзі (інв. № Ал 395) містяться документи про повернення І. Забілі с. Клишки, яке свого часу одібрав І. Мазепа, незважаючи на приязні стосунки з цією родиною, листи до Ганни Забіли (Дуніної-Борковської), на яку ліг весь тягар господарських турбот після смерті чоловіка - І. П. Забіли, документи про вже згадану тяганину І. Забіли з Д. Забілою, про торговельні зв'язки І. П. Забіли з калузькими купцями, численні купчі записи на придбання маєтностей І. П. Забілою, П. М. Забілою, І. І. Забілою. У кінці книги міститься цікавий для історії музичної культури України XVIII ст. лист І. Полянського до І. І.Забіли, де йдеться про відрядження до російською генерала «гуслиста», яких «в Коропе довольно». На аркушах форзаців та ненумерованих аркушах початку книги містяться виписи про падіння Царграда у 1453 р., релігійно-моралізаторські повчання з Святого письма, реєстр купчих записів І. І. Забіли. Як бачимо, за своїм змістом ця книга тяжіє до другої, але, на відміну від перших двох, зібрані в ній документи більше пов'язані з П. М. та І. П. Забілами, хронологічні ж рамки обіймають 1671-1728 рр. У книзі вміщено 52 документи та вже згадані записи на форзацах та перших 3-х ненумерованих аркушах на початку (85 аркушів). Відсутні 1 і 2 документи, хоча, можливо, їх можна знайти серед тих самих 18 документів, про які ми згадували вище (інв. № Ал 160, Ал 501/9/17, 9, 40, 25, 13-14, 26-28, 48, 52; Ал 501/10/ 30, 32; Ал 501/11/1,3-4, 13). Шість із них, як ми вже показали, належали до другої книги, решта вірогідно до ймовірної п'ятої та першої.

Усі три книги є дуже цінним джерелом для реконструкції міського та сільського самоврядування у чотирикутнику Вороніж - Кролевець - Батурин - Короп.

Не менш цікавий і сфрагістичний матеріал, який міститься у цих книжках. Нами описано 49 печаток (139 відбитків) приватних осіб, урядовців, гетьманів, державних установ, міст Коропа, Батурина, Кролевця.

Оправи книг є характерним взірцем інтролігаторського мистецтва XVIII ст. Вони шкіряні, прикрашені широкими смугами тисненого стилізованого рослинного орнаменту. Ймовірно всі оправи виготовлені одночасно одним майстром.

Коли ж Іван Іванович Забіла впорядкував ці книги? Скоріше за все у 50-ті роки XVm ст. На це вказує кілька даних. Востаннє ім'я І. І. Забіли у друкованих джерелах зустрічається у 1744 р. Філіграні теж датуються 1744-1750 рр. На аркуші 45-46 першої книги Е. Бірон згадується як регент (1740 р.) і ще живий, генерал Павло Ягужинський - як померлий (1736 р.), генерал Станіслав Понятовський - як живий (помер у 1762 р.), король Август III (1736-1763 рр.), родина Розумовських - як графи (1744 р.), один з братів Розумовських - як камергер і генерал-аншеф (якщо це Олексій, то це відповідно 1741 р. і 1756 р., якщо Кирило - то це 1745 р. і 1764 р.), вказується, що маєтності Меншикова відійшли до Розумовського, у т. ч. і Батурин (а це 1750 р., хоча повне закріплення пожалувань відбулося у 1760, 1764 рр.). Малюнок Петра I датовано, як ми писали вище, 1745 р. Наведені дати дають підстави зробити висновок, що робота над впорядкуванням книг почалася у другій половині 40-х рр. XVIII ст., а закінчилася на початку 60-х рр., хоча скоріше за все у 50-ті рр. XVIII ст.

До колекції В. В.Тарновського ці книги ймовірно потрапили наприкінці XIX ст. через посередництво О. Лазаревського14. Як відомо, після смерті збирача згідно із заповітом збірку успадкувало чернігівське губернське земство і у 1902 р. відкрило на її базі «Музей украинских древностей В. В.Тарновского», а ще раніше у 1900 р. Б. і М. Грінченки видали каталог цього музею, де вперше описали книги Забіл під № 92, 93, 94.

Кілька слів про упорядника - Івана Івановича Забілу. Він походив із старовинної козацько-старшинської родини, відомої ще з ХVІ ст. Представники цієї родини обіймали посади генерального обозного, генерального судді, генерального хорунжого, були ніжинськими полковниками, ніжинськими, коропськими і борзенськими сот-никами. Чимало серед них налічувалося бунчукових і військових товаришів, канцеляристів, писарів. Були серед них у пізніші часи і генерали, і поети, згадаймо хоча б друга Т Г Шевченка і М. І. Глінки Віктора Забілу, автора вірша «Не щебечи со ловейку».

Дід І.Забіли, Петро Михайлович, свого часу змагався за гетьманську булаву з Самойловичем, був двічі одружений (удруге у 80 літ), прожив 109 років. Від другого шлюбу народилися син Іван (бл. 1665 р.), донька Федора (у майбутньому дружина генерального осавула Василя Жураковського). Іван був улюбленцем старого Забіли і тому успадкував основну частину його маєтностей (села Обтів, Клишки, Погорілівка, Млини). Помер у 1702 р. Від його шлюбу з Ганною Василівною Дуніною-Борков- ською (померла 1713 р.) і народився єдиний син Іван Іванович. Він був одружений з Параскою Василівною Скоропадською, донькою чернігівського полкового обозного (ймовірно картини цієї родини і стали взірцем для портретів Скоропадського у першій книжці). До речі, одна з трьох сестер Івана - Явдоха була дружиною відомого літописця Григорія Грабянки15, гадяцького полковника, який поділяв погляди П. Полуботка. Можливо, звідси інтерес Івана Забіли до літописів та його погляди щодо автономії України. Як знати, може, у гіпотетичній 5-й книзі містилося його листування з Грабянкою, і це стало причиною її зникнення? Іван Іванович, як і його батько, не займав високих посад. Відомо, що в 1713 р. він згадується як знатний військовий товариш, у 1727-1730, 1736, 1738 рр. - бунчуковий товариш, у 1730-1733 рр. - хорунжий генеральної артилерії. Він здобув кращу на той час освіту (Києво-Моги- лянська академія), знав латинську і польську мови16. Мав власну бібліотеку, цікавився історією, літературою світською і богословською, морально-етичними проблемами, особливо стосунками між батьками і дітьми, між родичами, тому тяжко переживав свій розлад з Данилом Забілою, а останнього з його дітьми: «Данила Забели сини Іван, Петро, Семен, Данило, Василь, от плода древа рожден горесного, порождения к разорению». Як бачимо, для Забіли характерний і провіденціалізм. За політичними поглядами І. І. Забіла був поміркованим полуботківцем. Але, попри все, Іван Іванович твердо стояв на землі і господарські турботи були для нього на першому місці. Про це, до речі, свідчать і документи про його діяльність у Прилуцькому полку по розгляду скарг, з яких видно, що він будь-яким чином намагався ухилитися від цього відрядження, бо це шкодило його господарству. Можна також сказати, що це була дуже обережна, далекоглядна, виважена людина. Іван Забіла вмів добре приховувати свої істинні погляди, йти в разі потреби на компроміси, підібрати ключі до будь-якого можновладця, проявити впертість у досягненні поставленої мети. Все це допомогло йому пройти крізь бурхливі події XVIII ст. (Мазепинщина, її наслідки для України, виступ П. Полуботка, горезвісні канальні роботи, російсько-турецькі війни, економічна криза 40-х рр. тощо) і прожити порівняно довге життя (ймовірно близько 60-ти років, враховуючи, що його батьки одружилися після 1687 р.17, себто він народився наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. XVH ст., а помер скоріше за все у 50-і рр. XVIII ст.) та упорядкувати на схилі літ родинний архів - безцінне джерело для реконструкції історії України, в т.ч. і Чернігівщини XVII-XVm ст.

Книги описані наступним чином: спочатку зовнішній вигляд, потім склад - текст та документи згідно з авторською нумерацією та розташуванням, що дозволяє простежити структуру кожної книги. В описі документів, що не мають ніякої авторської нумерації, вказується фондова облікова фоліація, що обумовлюється (ф. н.). Опис документа складається з назви, дати, короткої анотації, розміру у долях аркуша і сантиметрах, зазначення адресатів, характеристики мови та стану збереженості, опису печатки, бібліографічних посилань, у яких указані публікації документів та печаток. Стосовно останніх указані також публікації подібних печаток. Оригінальний текст передається у спрощеному вигляді, наближеному до сучасного правопису, скорочення розкриті у дужках. У покажчиках арабськими цифрами вказані номери і сторінки документів, а римськими, у дужках, номери книг.

У додатку вміщено опис документів, що не увійшли до книг Забіл.



Література

1. Апанович Е.М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине. Исторические сборники. - К., 1983.

2. Модзалевский В.Л. Материалы по истории Малороссии. Вып. І: Письма к Ивану Петровичу Забиле и его вдове (1687-1713). - Чернигов, 1912; Його ж. Материалы и заметки //Труды Черниговской архивной комиссии. - Чернигов, 1915. - Вып. 2. С.101-177, 183-192.

3. Коваленко О.Б. Рукописні збірники історичного змісту XVIII ст. із зібрання Чернігівського історичного музею //Третя республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: Тези доповідей. - К., 1984; Коваленко О.Б. Маловідомий список «Літопису Самовидця» //Український історичний журнал. - 1979. - № 12; Коваленко О.Б. Список літопису Г. Грабянки із зібрання Чернігівського історичного музею //Чернігівська старовина: Збірник наукових праць, присвячений 1300-літтю Чернігова. - Чернігів, 1992; О.Б. Коваленко, І.М.Ситий. Рукописні історичні збірники XVIII ст. із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського (3 історії української рукописної книги та історичної думки) //Сіверянський літопис. - 1998. №2. - С. 96-99; Ситий І.М. Книги Забіл (1671-1745) //Сіверянський літопис. - 1999. - № 1. - С. 116-120; Ситий І.М. Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І.І.Забіли //Сіверянський літопис. - 1999. (№ 4. - С. 166-169; Ситий І.М. Книги Забіл (1671-1745). Книга 1 //Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Дніпропетровськ, 2001. - Вип. 2. - С. 521-543; Ситий І.М. Рукописні книги у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського //Скарбниця української культури. Збірник наукових праць. - Чернігів, 2004. - Вип. 4. - С.3-37; Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії //Дніпропетровський історико-археографічний збірник /За ред. О.І. Журби. - Дніпропетровськ: Ліра, 2009. - Вип. 3: На пошану професора Анатолія Григоровича Болебруха. - С. 437-448.

4. Лазаревский А.М. Иван Петрович Забила, знатний войсковой товарищ (16651703) //Киевская старина (далі - К.С.). - 1883. - № 7. - С. 506-538.

5. Каталог Музея украинских древностей В.В.Тарновского /Сост. Б.Д Гринченко. Чернигов, 1900. - Т 2.

6. Модзалевский В.Л. Материалы по истории Малороссии ... - С. 5-6.

7. Клепиков С.А. Филиграни на бумаге русского производства XVIII - начала XX века. - М., 1978. - № 933. - С. 236. - Табл. № 2-3.

8. Модзалевский В.Л. Материалы по истории Малороссии... - С. 9; Коваленко О.Б. Ситий І.М. - Вказ. праця. - С. 99.

9. Див: Лазаревский А.М. - Вказ.праця.

10. Лукомский В., Модзалевский В. Малороссийский гербовник. - К., 1993. - С. XIII-XIV.

11. Модзалевский В.Л. Материалы по истории Малороссии... - С. 6-7.

12. Коваленко О.Б., Ситий І.М. - Вказ. праця. - С. 99.

13. Модзалевский В.Л. Материалы по истории Малороссии... - С. 6.

14. Коваленко О.Б., Ситий І.М. - Вказ. праця. - С. 98, Модзалевский В.Л. - Материалы по истории Малороссии... - С. 3-5.

15. Модзалевский В.Л. Материалы по исторни Малороссии... - С. 9; Коваленко О.Б., Ситий І.М. - Вказ. праця. - С. 99.

16. Модзалевский В.Л. Материалы по истории Малороссии... - С. 11-12.

17. Там само. В. Кривошея вважає його значно старшим. На нашу думку, він плутає Івана Петровича Забілу з Іваном Івановичем (Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. - К., 2010. - С. 356).

18. Першодрук цієї книги див.: Ситий І. Книги Забіл (1645-1745 рр.). Книга 1 // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Дніпропетровськ: Генеза, 2001. - Вип. 2. - С. 521-543. Не з вини упорядника у цій публікації багато технічних помилок. Наприклад: літера «е» подана як «с» тощо.

19. Портрети гетьманів опубліковані, див.: Ситий І. Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товарища І. І. Забіли //Сіверянський літопис. - 1999. - №1. - С. 166-169.

20. Опубліковано, див.: Ситий І. До питання про великий герб України //Сіверянський літопис. - 2006. - № 1. - С. 109-110. Пізнішу репліку цього малюнку бачимо у копії 2 половини XVIII ст. літопису Грабянки (Hryhorij Hrabjanka's. The Great War of Bohdan Xmel'nyc'kyj/Григорія Грабянки Действия презельной брани Богдана Хмел- ницкого. - Distributed by Harvard University Press for the Ukrainian Research Institute of Harvard University /Український науковий інститут Гарвардського університету, 1990. - V. 9/Т 9. - С.14).

21. Опубліковано, див.: Ситий І. Универсал нежинского полковника по поводу военной тревоги 1728 г. //Вторые Кубанские литературно-исторические чтения. - Краснодар, 2000. - С. 69-71.

22. Цей та всі інші універсали гетьманів опубліковані, див.: Ситий І. Гетьманські універсали в колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Сіверянський літопис. - 1998. - № 1. - С. 83-90; № 2. - С. 31-46; № 3. - С. 72-84; № 4. - С. 37-58; № 5. - С. 67-82; № 6. - С. 62-85.

23. Мається на увазі Іван Іванович Забіла.

24. Опубліковано, див.: Ситий І.М. Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли //Сіверянський літопис. - 1999. - № 4. - С. 166-169.

25. Коваленко О.Б., Ситий І. М. Вказ. праця. - С.5. Можна припустити, що було продовження історичних нотаток І. І. Забіли.

26. Киевская старина (далі - К.С.). - 1883. - T.VI. - С. 508.

27. Модзалевський подає іншу дату його смерті - 1740 р. Див: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. - Т.2. - К., 1910. - С. 79.

28. Опубліковано, див.: Ситий І.М. Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли //Сіверянський літопис. - 1999. - № 4. - С. 166-169.

29. Тепер с.Карильське Коропського району Чернігівської області.

30. Усі печатки описані у дисертації: Ситий І. Козацькі печатки Гетьманщини (середина XVII-XVIII ст.). За архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. - Чернігів, 2002. Рукопис. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

31. Міські печатки Лівобережної України XVII-XVIII ст. зі збірки Чернігівського історичного музею ім.В.В. Тарновського. Каталог //Упор. Ситий І. - Львів;Чернігів, 1995. - С. 8-9. - № 11 (далі - Міські печатки).

32. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини за матеріалами Чернігівського історичного музею ім.В.В.Тарновського //Родовід. - Ч.15. - К., 1997. - С.101. № 9-10 (далі - Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини).

33. К.С. - 1883. - TVI. - С. 538.

34. Ситий І. Герб Кролевця //Знак. - 1994. - Ч.5. - С.8-9; Міські печатки. - С. 10-11. № 15.

35. Крип'якевич І. З козацької сфрагістики //Записки наукового товариства імені Шевченка (далі - ЗНТШ). - Т 123-124. - 1917. - № 9 (печатка І.Скоропадського, тип ІІ).

36. Лист миргородського полковника Данила Апостола до Івана Забіли від 5.09.1723 р. «з табору при Коломаку от Буцкого броду». Бажає одужати та прибути до війська. 20, 31,4 х 20 см. «Его імператорского пр[есве]тл[о]го в[е]л[и]ч[е]ства Войска Запор. полковник миргородский Данило Апостол». На звороті: «Мні велце зичливому пр[ия]т[е]л[е]ви его мил: п[а]ну Івану Забілі знатному товаришеви войсковому подати». Мова українська. Папір пожовтів, утрати по правому краю. Печатка Д.Апостола (опис див. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - № 15. - С. 105). На приналежність до книги вказує позначка, яку зробив угорі І.Забіла: «75». З цим листом пов'язаний за змістом інший (інв. № Ал 501/11/4). Лист миргородського полковника Данила Апостола до Івана Забіли від 11.09.1723 р. «з табору при Коломаку от Буцкого броду». Бажає (повторно) одужати та прибути до війська і закінчити якусь функцію, покладену на Забілу. 20, 31,4 х 20 см. «Его імператорского пр[есве]тл[о]го в[е]л[и]ч[е] ства Войска Запор. полковник миргородский Данило Апостол». На звороті: «Мні велце зичливому пр[ия]т[е]л[е]ви его мил: п[а]ну Івану Забілі знатному товаришеви войско- вому». Мова українська. Папір пожовтів, утрати по правому краю. Печатка Д.Апостола (опис див. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - № 15. - С. 105).

37. Мабуть, це помилка, треба «1725».

38. Л. Хозяйство украинского пана XVIII ст. //Черниговские губернские ведомости. - 1860. - № 7. - Ч. неоф. - С. 45-46.

39. Опубліковано, див.: Ситий І. Матеріали до історії українського міста і села: реєстр Воронізької сотні 1723 р. та ревізія м. Іваниця з околицями 1750 р. //Сіверянський літопис. - 2006. - № 3. - С. 23-37.

40. К.С. - 1883. - T.VI. - С.526.

41. Нумизматический сборник. - М., 1971. - 4.IV. - Bbm.IV. - Табл.ХХХІ. - № 5 (печатка зразка 1690-1708 рр.).

42. К.С. - 1883. - T.VI. - С.525-526; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.17. - № 7.

43. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.35. - № 28.

44. К.С. - 1883. - T.VI. - C.526; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.22. - № 12.

45. К.С. - 1883. - T.VI. - С.526; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.22-23. - № 13.

46. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.19. - № 10.

47. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.23-24. - № 14.

48. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.25-26. - № 17.

49. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.105. - № 38-39.

50. К.С. - 1883. - T.VI. - С.528; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.27-28. - № 19.

51. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 14.

52. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.41-40. - № 37.

53. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.109. - № 109-111.

54. К.С. - 1883.- T.VI. - С.522; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.45-46. - № 42.

55. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 11.

56. К.С. - 1883. - T.VI. - С.529-530; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.40-41. - № 36.

57. К.С. - 1883. - T.VI. - С.531 (датує 1697 р.); Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.25. - № 16 (датує 1696 р.).

58. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.100. - № 1-3.

59. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.32. - № 25.

60. К.С. -1883. - T.VI. - С.532; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.15-16. - № 5.

61. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 4.

62. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.33-34. - № 26.

63. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 5.

64. Лист ніжинського полковника Стефана Забіли до Івана Забіли, від 15.02.1693 р. З Оржиці. Застерігає брата від зазіхань на його маєтності. 2 аркуші: 20, 30,5 х 19 см. «В[ашем]у м[ило]сти п[а]ну зичливий во всем брат Стефан Забіла полковник ніжинский рукою». На звороті 2-го арк.: «Моему велце рожоному его м[и]л[ос]ти п[а] ну Івану Забілі ку пилному належит отдати». Мова українська. Втрачена печатка полковника. На приналежність до книги вказує позначка угорі «17», яку зробив І.Забіла.

65. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.11-12. - № 11; К.С. - 1883. - T.VI. - С.513-514.

66. Лист генерального обозного Василя Борковського до Івана Петровича Забіли від 22.04.1689 р. «З табору над іатаркою». Висловлює співчуття з приводу смерті родича Забіли. 20, 30,5 х 19 см. «Вам ласкавый Василий Борковский обозний войсковий ене- ралний». На звороті: «Пану Івану Петровичу Zабілі сынови моему в Коропі отдати». Мова українська. Численні розриви паперу. Печатка В.Борковського (опис див. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.100. - № 1-3). На приналежність до книги вказує позначка угорі «19», яку зробив І.Забіла.

67. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С. 52-53. - № 50.

68. Ситий І. Печатки Війська Запорозького Низового та печатка Коша суддівська на документах XVIII ст. //Друга наукова геральдична конференція: Зб. тез повідомлень та доповідей. - Львів, 1992. - С.70.

69. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.38-39. - № 33.

70. Ситий І. Печатки Війська Запорозького низового. - С.70.

71. К.С. - 1883. -T.VI. - С.528-529; Модзалевский. В. Материалы по истории Малороссии. - С.48. - № 46.

72. ЗНТШ. - Т.222. - Львів, 1991. - С.276; Печатка опублікована: Ситий І. Печатка Генерального військового суду //Знак. - 1997. - Ч. 14. - С. 3.

73. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.39-40. - № 34.

74. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.44-45. - № 41.

75. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.37. - № 31.

76. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.49-50. - № 47.

77. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.57. - № 56.

78. К.С. - 1883. - T.VI. - С.527. Лист генерального осавула Івана Ломиковського до Івана Петровича Забіли від 16.11.1700 р. З Батурина. Повідомляє про указ гетьмана стосовно подачі скарг на сердюків. 2 арк.: 40, 19,7 х 18 см. «В[ашей] м[илостиво]м[у] п[а]ну зичливий кум Его царского пресвіт. велич. Вой. Zапор. асаул енералний Іван Ломіковский». На арк. 2зв.: «Его милости п[а]ну Івану Петровичу Zабілі моему м[о]сці п[а]ну и кумові оддат». Мова українська. Печатка І.Ломиковського (опис див. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 19-23). На приналежність до книги вказує позначка «28», на 1-му арк. угорі, яку зробив І.Забіла.

79. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.46. - № 43.

80. Малоросийский гербовник. - С.99; Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 19-23.

81. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.36. - № 30.

82. К.С.- 1883. - T.VI. - С.533-534; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.51-52. - № 49.

83. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.109. - № 114.

84. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.42. - № 38.

85. К.С. - 1883. - T.VI. - С.530; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.43. - № 39.

86. Ситий І. Печатки генеральної і полкової старшини. - С.109. - № 115.

87. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.54. - № 51.

88. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.24. - № 15.

89. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 18.

90. К.С. - 1883. - T.VI. - С.527 (вказана помилкова дата); Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.17-18. - № 8.

91. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.105. - № 24.

92. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.40-41. - № 40.

93. Малороссийский гербовник. - С.111; Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.106.- № 55.

94. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.35-36. - № 29.

95. К.С. - 1883. - T.VL - С.530; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.40. - № 35.

96. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.29-30. - № 21.

97. Ситий І. Печатка Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря // Знак. - 2001. - Ч. 25 (грудень). - С. 4.

98. Лист намісника Захарія Корниловича до Івана Забіли від 27.11.1696 р. «З катедри С[вя]тософийской». Йдеться про призначення парафіального священика у фільварку Забіли. Радить врахувати у цьому питанні позиції воронізького протопопа, парафіян, жордовського священика. 2-а арк.: 20, 30,5 х 19 см. «Вммци пану и добродіеви мні велце ласкавому поволний слуга и богомолец Захарія Корнилович памісник К. М. Софийск.». На арк. 2 зв.: «Мні велце м[о]сци его м[и]л[о]сти пану Іванну Забілі моему ласкавому добродіеви покорне одати». Мова українська. Печатка менша Київської метрополії (опис див. І.Ситий. Церковна старовина. - Чернігів, 2001. - С. 34). На приналежність до книги вказує позначка угорі «46», яку зробив І.Забіла.

99. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.30. - № 22.

100. Лист чернігівського полковника Павла Полуботка до Ганни Забіли від 8.05.1713 р. З Чернигова. Повідомляє, що не може приїхати на весілля її доньки, бо вирушає у похід. 2 арк.: 40, 19,7 х 18 см. «Вммци п[а]ней добра zычливый бажаючий Его ц[а]рского пр[е]світлого в[е]личиства Войска Zапорозкого полковник черніговский Павел Полуботок». На арк. 2 зв.: «Мні велце м[о]сцівой п[а]ней и зычливой пріятелці еи мил: Анні Івановой Zабілиной». Мова українська. Втрати паперу на 2-му арк. Печатка П.Полуботка (опис див. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.107. - № 60). На приналежність до книги вказує позначка «48», яку зробив І.Забіла.

101. Лист генерального писаря Семена Савича до військового товариша Івана Забіли від 21.11.1713 р. З Глухова. Дякує за рибу, що прислав Забіла. 20, 30,5 х 19 см. . «В[ашей] м[ило]сти добра зичливим приятелем Его царского пр[е]світлого в[е]л[и]ч[и]ства Войска Zапорож: Писар енералній Семен Савич». На звороті: «Моему велце ласкавому пріятелеві пану Івану Zабілі подати». Мова українська. Папір дуже пожовк. Печатка С.Савича (опис див. Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини. - С.101. - № 15). На приналежність до книги вказує позначка угорі «49», яку зробив І.Забіла.

102. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії //Дніпропетровський історико-археографічний збірник /За ред. О.І. Журби. - Дніпропетровськ: Ліра, 2009. - Вип. 3: На пошану професора Анатолія Григоровича Болебруха. - С. 441.

103. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 442.

104. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 443.

105. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 443-444.

106. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 444.

107. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 444-445.

108. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 445.

109. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 446.

110. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 447.

111. Ситий І. Епістолярна спадщина Гетьманщини: з листування Івана Забіли, хорунжого генеральної військової артилерії. - С. 447-448.

112. К.С. - 1883. - T.VL - С.521; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.37-38. - № 32.

113. К.С. - 1883 - T.VI. - С.518.

114. К.С. - 1883. - T.VI. - С.519.

115. К.С. - 1883. - T.VI. - С.520-521.

116. К.С. - 1883. - T.VI. - С.534; Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.55. - № 53.

117. Печатка опублікована: Ситий І. Печатка Генерального військового суду // Знак. - 1997. - Ч. 14. - С. 3.

118. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.46-47. - № 54.

119. Печатка опублікована: Ситий І. Печатка Генерального військового суду // Знак. - 1997. - Ч. 14. - С. 3.

120. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.54-55. - № 52.

121. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.56-57. - № 55.

122. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.58. - № 57.

123. ЗНТШ. - Т.123-124. - 1917. - № 8.

124. Малороссийский родословник. - К., 1910. - Т.2. - С.76.

125. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

126. Міські печатки ... - С.10-11. - № 15.

127. Ситий І. Герб Кролевця //Знак. - 1994. - Ч.5. - С.8-9.

128. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.47-48. - № 45. Помилково приєднаний другий аркуш док. № 20.

129. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

130. Міські печатки. - С.8-9. - № 12.

131. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

132. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

133. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

134. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

135. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

136. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

137. К.С. -1883. - T.VI. - С.524.

138. К.С. -1883. - T.VI. - С.523.

139. Міські печатки. - С.8-9. - № 11.

140. К.С. - 1883. - T.VI. - С.524.

141. К.С.- 1883.- T.VI. - С.523. Невірно вказане прізвище «Савелій».

142. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

143. К.С. - 1883. - T.VI. - С.517.

144. К.С. - 1883. - T.VI. - С.517. Помилково вказана дата «1681».

145. К.С. - 1883. - T.VI. - С.517.

146. Помилка, треба «Кунишевці».

147. К.С. - 1883. - T.VI. - С.523.

148. К.С. - 1883. - T.VI. - С.517.

149. К.С. - 1883. - T.VI. - С.517.

150. Модзалевский В. Материалы по истории Малороссии. - С.34. - № 27.

151. Міські печатки. - С.10-11. - № 13.

152. К.С. - 1883. - T.VI. - С.524. Помилкова дата «1699».

153. Малороссийский гербовник. - СПб., 1914. - С.107. Описана печатка 1719 р.

154. К.С. - 1883. - T.VI. - С. 509,517,519, 524.

155. Міські печатки. - С.6-7. - № 2.



Додаток 1

КНИГА І

інв. № Ал 14

Оправа: картон, обтягнутий шкірою з тисненням рослинного та геометричного орнаменту. На верхній кришці наклейка з написом коричневим чорнилом «купъчие», під нею олівцем - «1671», у правому верхньому кутку наклейка із зубчастими краями з написом олівцем - «№ 92». На спинці наклейка з друкованим текстом «Ч.Г.З. Музей украин.древн.В.В.Тарновскаго № 92»1.

20,31,5 х 20,5 см.

Арк. 1. Сторінкова ілюстрація «Святый равноапостольный Владимир, великий князь всея России самодержец. Святый князь Глеб. Святый князь Борис».

Перо, чорне і червоне чорнило, розтушовка. Має вигляд книжкової форти. Спрощена копія з «Синопсиса» Київ, 1680. У верхньому правому куті наклейка з написом «Ч.Г.З. Музей украин. Древн. В.В.Тарновскаго N 92 Р».

На звороті текст з «Синопсиса» «О княжении Владимира Всеволодовича Мономаха в Киеве» та віршований коментар латинською мовою І. І. Забіли.

20, 30,5 х 19 см.

Мова російська і латинська.

Сторінки у лінійних рамках.

Арк. 2-3. Виписки з «Синопсиса» «О сем, когда россы письмена знати начаша», «О княжении Великаго князя Владимира в Киеве и в всей России и о самодержавыи его», «О сем откуду российскии самодержци венец царский на себе носиты начаша». Коментар латинською мовою І. І. Забіли.

20, 30,5 х 19 см.

Мова російська і латинська.

Сторінки у лінійних рамках.

Арк. 3зв. - 4. Виписки з «Синопсиса» «О походе Владимира в греческую землю ради крещения», «О разделении княжении Святослава сыном своим и о смерти его», «О княжении Святослава или Святослава Игоровича в Киеве и о смерти благоверныя вел: княгини Елены». Коментарі латинською мовою І. І. Забіли.

20, 30,5 х 19 см.

Мова російська і латинська.

Сторінки у лінійних рамках.

Арк. 5. Сторінкова ілюстрація «Венжик Хмельницький» (фактично І. Скоропадський)2. У верхньому картуші - портрет чоловіка, повернутого на % уліво, із булавою на плечі і рукою за поясом. У нижньому картуші - герб Скоропадських. По краях абревіатура: «Є Ц П В В З Г О С Д В Х». Останні 2 літери переправлені І.І.Забілою з «И С», ним дописано «Венжик Хмельниц.»

Під нижнім картушем написи: «году 1534» і «Primarius dux Ucrainie».

Перо, чорне, червоне і коричневе чорнило, розтушовка.

20, 30,5 х 19 см.

Арк. 6-7. Виписки з «Краткого описания Малороссии» з 1534 р. до 1647 р., зроблені двома особами, та віршовані коментарі латинською мовою І. І. Забіли.

20, 30,5 х 19 см.

Мова російська з українізмами та латинська.

Сторінки у лінійних рамках.

Арк. 8. Сторінкова ілюстрація «Петр Куна» (Конашевич-Сагайдачний?; фактично І. Скоропадський). Зображений у повний зріст середніх літ чоловік у кунтуші, повернутий вправо, у правій руці тримає посох, у лівій - булаву (домальована пізніше). По краях абревіатура «ЄЦПВВЗОСДГПК». Останні 2 літери переправлені І. І. Забілою з «ИС», ним же дописано «Пєтр Куна а.. ай.. чь...», «году 1598».

У лінійній рамці, по кутах стилізований рослинний орнамент. Угорі і внизу коментарі латинською мовою І. І. Забіли.

Перо, чорне, червоне і коричневе чорнило, розтушовка.

20, 30,5 х 19 см.

Арк. 9. Малюнок державної печатки України (печатки Війська Запорозького). У картуші зображений козак з рушницею на плечі та шаблею на поясі. Картуш увінчаний коронованим шоломом з 3 страусовими пір'їнами, його обіймає пишний рослинний орнамент. По краях абревіатура «ПМЄЦПВВЗОСД». Тут же записки латиною, зроблені І. І. Забілою : «divina Providencia anno 1576 sigilum Ucrainie», нижче викладена історія виникнення печатки з допискою І. І. Забіли - «году 1576:»3.

Перо, чорне, червоне і коричневе чорнило, срібляста фарба, розтушовка.

Виписки з «Краткого описания Малороссии» з 1606 р. до 1650 р.

20, 30,5 х 19 см.

Мова російська з українізмами та латинська.

Сторінки у лінійних рамках.

Арк. 10-13. Копія указу Петра І від 27.04.1722 р. про створення Малоросійської колегії з копією інструкції бригадиру Вельямінову, яка була надрукована у московській друкарні 05.06.1722 р.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 13зв. Копія указу Петра ІІ від 10.10.1727 р. про його коронацію в Москві та друкування про цю подію «печатных листов». Переписано з друкованого примірника сенатської друкарні від 12.10.1727 р.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 14. Копія указу Петра ІІ від 17.05.1727 р. правителю Генеральної військової канцелярії Івану Левенцю «с товариши» про скасування податків, установлених Малоросійською колегією, та підтвердження пунктів Богдана Хмельницького щодо збирання податків з українців, а також про відновлення гетьманства в Україні згідно з пунктами Богдана Хмельницького.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 14зв. - 15. Копія указу Петра II від 17.05.1727 р. Генеральній військовій канцелярії про смерть Катерини I, вступ його на престол та проведення в Україні присяги йому.

20, 31,4 х 20 см.

«У подлиной грамоті поміта, получено 1727 году іюня 3 дня, чрез салдата сенац- кого Андрея Ігнатева».

Мова російська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 15. Копія записки Петра II від 07.05.1727 р. до Верховної таємної ради у зв'язку з його вступом на престол, де він зобов'язується бути добрим царем і наказує цю записку надрукувати.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір пожовтів.

Арк. 15зв. Копія грамоти Петра II від 22.09.1727 р., де він дякує за «благодарственную челобитную», надіслану йому від України через бунчукового товариша Семена Лизогуба, стародубського полкового сотника Семена Галецького, срібнянського сотника

Антона Троцину, підтверджує скасування «новоположенных зборов» та відновлення гетьманства, повідомляє про відрядження в Україну таємного радника Федора Наумова та про нагородження імператорським «жалованем» С. Лизогуба та його товаришів.

20, 31,4 х 20 см.

«У подлинной монаршой грамоті подпись, канцлер граф Головкин».

Мова російська.

Папір пожовтів.

Арк. 16-17. Копія жалуваної грамоти Петра II від 07.09.1728 р. гетьману Данилу Апостолу, де йдеться про імператорський указ від 20.06.1727 р. про відновлення гетьманства в Україні, про вибори гетьманом Апостола під наглядом таємного радника Федора Наумова, який вручив новообраному гетьману військові булаву, корогву, бунчук та литаври. Згадується про лист Апостола від 27.11.1727 р. з проханням жалуваної грамоти на уряд гетьманський, на маєтності і на булаву, який відвезли до Петра ІІ ніжинський полковий суддя Михайло Забіла, сотник Прилуцького полку Григорій Стороженко, осавул Переяславського полку Лука Васильєв, гадяцький полковий суддя Мартин Стрижевський. Петро II задовольняє це прохання, дозволяє мати військову «армату» з клейнодами згідно з військовими правами та пунктами договору 1654 р.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір пожовтів.

Арк.18зв. Копія указу Анни Іоаннівни від 26.01.1734 р. Генеральній військовій канцелярії та суддям про те, що, у зв'язку із смертю 17.01.1734 р. гетьмана Данила Апостола, вона наказує князю Олексію Шаховському взяти на себе тимчасове виконання обов'язків управителя України, клейноди здати у Генеральну військову канцелярію, а всі справи щодо гетьманського правління, управління військом та Генерального військового суду вирішувати разом.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір дуже пожовтів.

Арк.19зв. Сторінкова ілюстрація «Данило Апостол». Зображений у повний зріст, повернутий вправо кремезний чоловік у шапці і свитці. Одне око заплющене, у правій руці тримає булаву, ліва - упирається у бік, на лівому боці шабля, через плече одягнена орденська стрічка з зіркою, така сама зірка на грудях. Зірки, лівий вус домальовані І. І. Забілою. По краях абревіатура: «ЄИПВГВЗДА».

У лінійній рамці, кути якої прикрашені стилізованим рослинним орнаментом. Угорі і внизу написи польською мовою, зроблені І. І. Забілою.

Перо, чорне, червоне і коричневе чорнило, розтушовка.

20, 30,5 х 19 см.

Арк. 20-21. Копія маніфесту Петра ІІ, надрукованого у Санкт-Петербурзі р., де йдеться про заколот 1726 р. проти Петра ІІ Антона Девієра, Петра Толстого, Івана Бутурліна, Григорія Скорнякова, генерал-лейтенанта Писарєва, Андрія Ушакова, Івана Долгорукого, Олександра Наришкіна, про покарання заколотників, а також тих, хто у майбутньому буде зазіхати на царський престол, порушуючи статут 1722 р. про престолонаслідування.

20, 31,4 х 20 см.

Мова російська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 22-23. Копія універсалу ніжинського полковника Івана Хрущова від 14.05.1728 р. Даний у Ніжині. Батуринський, кролевецький, воронізький, коропський та новомлинський сотники сповіщаються про загрозу нападу кримчаків, які концентруються біля Азова. Їм пропонується привести сотні у повну бойову готовність. Цікаво, що татари іменуються «козаками»: «...прибыли де к Азову з Кубаны, Емисански татаре в десяти тисячахъ козаков...»4.

20, 31,4 х 20 см.

Мова українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 23. Копія універсалу гетьмана Данила Апостола від 28.04.1728 р. Даний у Москві. Наказує святкувати коронацію Петра ІІ 12.05.1728 р. на всій Україні5.

20, 31,4 х 20 см.

Мова українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 24. Копія універсалу гетьмана Данила Апостола від 19.01.1728 р. у Ніжинський полк. Даний у Глухові. Йдеться про виконання царського указу 1727 р. про заборону великоросіянам купувати грунти в Україні. Гетьман наказує повернути вартість грунтів російським покупцям згідно із купчими, заборонити наперед володіти росіянам землями у Ніжинському полку, вислати російських торговців, які не мають паспортів, дозволяється торгувати лише тим, хто має паспорти та орендує місця з відбуванням всіх «градских обувателей повинностей». Нижче подається копія розпорядження ніжинського полковника Івана Хрущова від 26.01.1728 р. наказному коропському сотнику про виконання універсалу.

20, 31,4 х 20 см.

Мова українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 25. Копія універсалу гетьмана Данила Апостола від 16.03.1728 р. Даний у Москві. Сповіщає про моровицю у Астрахані, наказує встановити в Україні караули з боку Астрахані та карантин.

20, 31,4 х 20 см.

«За реента канцелярист Демян Оболонский». «С подленним сводил канцелярист Яков Оболонский».

«Универсал Григорія Химича».

Мова російська і українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 26. Лист ніжинського полковника Івана Хрущова коропському сотнику від 19.04.1728 р. Ніжин. Йдеться про організацію перевезення з Коропа до Ніжина «зборного за бывшой Малоросійской коллегиі правіянту» річкою до Салтикової Дівиці, а звідтіля підводами.

20, 31,4 х 20 см.

Мова українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 26зв. Лист наказного коропського сотника Вакули Соломки хорунжому генеральної військової артилерії6 від 20.06.1734 р. Короп. Сповіщає, що 20 лютого отримав указ Генеральної військової канцелярії про приведення сотні у повну бойову готовність у зв'язку з нападом татар 5 лютого на с. Задніпровське Орельської сотні Полтавського полку та повідомляє, що надсилає хорунжому копію указу.

20, 31,4 х 20 см.

Мова українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 27. Копія указу Генеральної військової канцелярії від 16.02.1734 р. Даний у Глухові. Засеймських сотень сотникам - глухівському, воронізькому, кролевецькому, коропському, новомлинському і ямпільському - повідомляється про напад татар на с. Задніпровське Орельської сотні Полтавського полку. Наказується привести сотні у повну бойову готовність, залучити для захисту міщан та посполитих, про виконання доповісти.

20, 31,4 х 20 см.

Мова українська.

Папір дуже пожовтів.

Арк. 28. Сторінкова ілюстрація «Юрась Хмельницький». У верхній частині у медальйоні поясне зображення гетьмана у лицарських обладунках з булавою у руці, на плечах хутряний плащ. Перемальований ймовірно з портрета І. Скоропадського І. І. Забілою. Під медальйоном у складному щиті герб Скоропадських, над щитом - корона з страусовими пір'їнами, по боках якої 2 булави. Щит обіймають 2 гілки, навколо них абревіатура «ЄЦПВВЗХЮС», «Х» і «Ю» перемальовані І.Забілою з «ГИ» з дописом: «Хмельницький Юрась».

...