Концепція селянської революції В. Данилова в контексті революційних потрясінь 1917-1921 рр.

Основні причини, масштаби, перебіг та наслідки селянського руху у період революційних подій в Росії й Україні в 1917-1921 рр. Наукова значущість концепції В. Данилова, його внесок в дискусію про селянську революцію та роботу над міжнародними проектами.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2018
Размер файла 20,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція селянської революції В. Данилова в контексті революційних потрясінь 1917-1921 рр.

В.Л. Калитвянська здобувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

У статті на основі аналізу наукової літератури cхaрaктеризовaно внесок видатного історика в дискусію про селянську революцію та роботу над міжнародними проектами. З'ясовано розуміння істориком революційних подій 1917--1921 рр. Зроблено спробу проаналізувати деякі аспекти концепції селянської революції В. Данилова. Розкрито розуміння істориком значення ведення величезного масиву джерел з історії селянства першої половини XX ст. до наукового обігу. Доведено, що громадськість і світова наука отримали доступ до більшої частини з них завдяки зусиллям колективу вчених, які об'єдналися навколо видатного історика-аграрника.

Ключові слова: В. Данилов, концепція селянської революції, міжнародні проекти, аграрне питання, 1917-- 1921.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю ґрунтовного вивчення концепції В. Данилова в контексті головних віх вітчизняної історії поч. XX ст. Потреба в аналізі обраної проблематики аргументована винятковою цінністю поглядів видатного історика, дисидента на тогочасні аграрні перетворення.

Теоретичну основу статті становлять праці авторитетних вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі аграрної історії, досить нового напряму у світовій науці другої половини ХХ ст. Першим ученим, наукові праці якого залучено до аналізу, є Віктор Петрович Данилов, автор п'яти великих монографій, трьохсот п'ятдесяти наукових статей, розділів у колективних працях, ініціатор, упорядник і редактор великої кількості публікацій, учасник та керівник загальносоюзних, загальноукраїнських і міжнародних симпозіумів, конференцій та проектів з аграрної й політичної історії Радянської Росії [1, 72]. Варті уваги й роботи таких фахівців з аграрної історії, як В. В. Кондрашин, Н. А. Івницький, М. А. Вілцан, І. Е. Зеленін, які працювали над міжнародними проектами під професійним керівництвом В. Данилова. Їхній науковий шлях розпочався ще в радянський час, а праці стали яскравим прикладом еволюції поглядів радянських істориків під впливом зовнішніх щодо науки факторів розвитку (суттєвих політичних змін у нашій країні) у 1990 - 2000-х рр.

У дослідженнях В. Данилова продемонстровано, що селянський рух у період революційних подій 1917 - 1921 рр. був закономірним та історично зумовленим явищем тогочасної дійсності. Він був аргументований комплексом об'єктивних і суб'єктивних причин, пов'язаних із головною подією вітчизняної історії початку XX ст. - революційним потрясінням, складником якого була селянська революція як реакція селянської країни на нездатність держави розв'язати аграрне питання в інтересах більшості населення. За концепцією дослідника, історія селянського руху в розглянутий період - це обстоювання селянами свого варіанта розвитку сільського господарства перед натиском державної влади, що ставила село у вкрай важкі умови, несправедливі з погляду селянських інтересів. Селянський рух був породжений жорстким тиском на село радянської влади, з огляду на сформовану важку суспільно-політичну та соціально- економічну ситуації. В аналізований період суть державної політики полягала в одному головному елементі - за рахунок селян розв'язувати державні проблеми, незважаючи при цьому на їхню позицію [2, 320].

Ситуація ускладнилася початком громадянської війни, відрізавши промислові центри від країв багатих хлібом, а також низьким урожаєм 1917 р. Крім того, занепад промислового виробництва унеможливив взаємовигідний, еквівалентний обмін між містом і селом. Неминучість селянського протистояння з державною владою виникала з факту, що селянство не могло не брати участь у громадянській війні через такі фактори, як мобілізація, трудові повинності. При цьому додавалася моральна й фізична втома села від трирічної імперіалістичної війни, що в комплексі з окресленими обставинами повинно було негативним чином позначитися на селянському господарстві, а отже, і на політичних настроях селян, створити в селі найсильніший осередок опору державній політиці [5, 7].

Отже, для початку селянського руху в 1917 р. існували причини, що мали об'єктивний характер. Селянські повстання стали природною захисною реакцією селянства проти державного насильства. Те, що селянський протест вилився у форму масового стихійного руху, який супроводжувався всіма притаманними «мужицькому бунту» виявами, не дає ніяких підстав для звинувачення селян в антипатріотизмі, темряві, «стадній люті». У зазначений період у них просто не було іншого способу захистити себе від жорсткого державного тиску, обмежити його до мінімального рівня. Антидержавним селянський рух був тому, що влада в умовах господарської розрухи не змогла забезпечити село еквівалентним і справедливим товарообміном, не залишивши селянам вибору, як протистояти їй на тлі справді грабіжницької щодо села політики [4, 38].

У своїх працях В. Данилов характеризував соціальний склад учасників виступів і демонстрував, що проголошений радянською владою курс на класовий пріоритет сільської бідноти на практиці виявився нездійсненним. На особливу увагу заслуговують три проекти очолювані В. Даниловим: «Селянська революція в Росії. 1902 - 1922 рр.», «Радянське село очима ВЧК - ОГПУ - НКВС. 1918 - 1932 рр.» і «Трагедія радянського села. Колективізація і розкулачення. 1927 - 1937 рр.». Серед них особливе місце посідає перший проект - «Селянська революція в Росії». Його авторами є В. Данилов та один із засновників західного селянознавства, професор Манчестерського університету Теодор Шанін [3, 21]. Т. Шанін протягом багатьох років працював над проблемами історії селянства, був автором таких відомих книг, як «Незручний класс» і «Революція як момент істини». Селянський рух початку XX ст. за концепцією вчених потрактований як основа всіх революційних змін і потрясінь, які сталися в перші десятиліття XX ст. На основі селянської революції розгорталися всі інші соціальні та політичні революції, зокрема більшовицька революція в жовтні 1917 р.

В інтерпретації авторів зазначеного вище проекту йдеться не просто про селянський рух як про постійний фактор суспільно-політичного життя Росії в пореформений період, а про селянську революцію як самостійний феномен, який мав свою лінію розвитку. На думку В. П. Данилова та Т Шаніна, початком цієї революції став 1902 рік, оскільки тоді в Полтавській і Харківській губерніях розпочався селянський рух, що поширився потім на колишні райони закріпачення Європейської Росії, принципово відрізнявся від попередніх селянських виступів. Перш за все відмінності полягали в масштабах руху, його цілях, поведінці селян. В. Данилов уважає, що новим явищем у селянських виступах 1902 рік став радикалізм селянських настроїв і вимог. Саме вони свідчили, що на історичну сцену відкрито виступив новий селянин - селянин епохи революції з революційним гаслом ліквідації поміщицького землеволодіння і приватної власності на землю. «Земля і право вільного господарювання на ній» - така головна мета селянської революції. Згодом, і в 1917 р., і в роки громадянської війни її втілення в життя було головним змістом селянського руху в усіх його формах та в усіх регіонах [6].

На думку авторів проекту, селянська революція закінчилася в 1922 р. перемогою, незважаючи на розгром селянського повстання. Такий парадоксальний, на перший погляд, висновок В. Данилов аргументує фактом ухвалення більшовиками в 1922 р. нового «Земельного кодексу». В. Данилов зазначає, що перемога селянської революції виявилася рівносильна поразці, оскільки селянство не змогло створити владу, яка б захищала їхні інтереси.

Наукова значущість концепції В. Данилова полягає в тому, що вона ґрунтована на величезному комплексі архівних джерел із центральних і регіональних архівів, уперше введених до наукового обігу в ході реалізації проектів [7, 18].

На початку 90-х рр. ХХ ст. був створений «Центр селянознавства і аграрних реформ», який очолив В. Данилов. Під його керівництвом проходила основна робота над проектом «Селянська революція в Росії». У межах проекту була реалізована робота з виявлення й публікації джерел з історії селянської революції в період її кульмінації. У центрі уваги опинилися події в селі в 1917 - 1922 рр. Подібний вибір був не випадковим.

Він був зумовлений кількома обставинами. Одна з них це той факт, що, практично не вивчивши теми селянських повстань, радянські історики створили вкрай спотворену з погляду офіційної ідеології картину. Радянська історіографія звела всі селянські виступи до «контрреволюційних куркульських заколотів», ініційованих «есерами і агентами білих армій».

В. Данилов вирішив зосередитися на виконанні роботи під час проектів у центральних і місцевих архівах, щоб під час висвітлення ключових аспектів проектів перш за все «надавати слово документу» [8, 32].

Найважливішим результатом проекту «Селянська революція в Росії» стали нові знання про причини, масштаби, перебіг і наслідки селянського руху в Росії й Україні в 1917-1922 рр. Була доведена єдина основа селянських повстань у розглянутий період у всіх вивчених регіонах колишньої Російської імперії, що полягала в прагненні селян захистити свої права на землю й вільне господарювання на ній, завойовані внаслідок аграрно-селянської революції 1917 р.

Селянські повстання на території Тамбовської губернії, на Дону, Поволжі та в Україні в 1918 - 1921 рр. мали антидержавний характер, були спрямовані проти політики «воєнного комунізму» більшовиків. Водночас вони не мали контрреволюційного характеру, не були спрямовані проти основних завоювань революції: радянської влади й аграрного законодавства більшовиків 1917 р. [6].

Описувані селянські виступи не можуть бути кваліфіковані як «куркульські», оскільки основними їхніми учасниками були середняки. Документи збірок переконливо доводять, що селянські й козацькі повстання в Тамбовській губернії, на Дону, Поволжі й на Півдні України в 1918 - 1921 рр. за своїм характером були стихійним обуренням народних мас антиселянською політикою більшовиків, а не спровокованими есерами, анархістами, агентами білих армій. Антибільшовицькі партії не вели селян і козаків, а йшли за ними та разом з ними, надаючи їхньому руху більш організованого характеру: есери в «Антоновщині», анархісти «махновщині» та ін. [1, 67].

Із кожним новим масивом досліджених документів усе більше вимальовувався стихійний характер селянської революції, рух якої намагалися використовувати різні політичні сили. Проте селянство забезпечило більшовикам перемогу в громадянській війні. Парадокс полягав у тому, що селяни з двох зол, «червоних» і «білих», вибрали меншу - більшовиків, оскільки вони не зазіхали на головні завоювання революції, а білі армії несли загрозу реставрації колишніх порядків, насамперед поміщицького землеволодіння. Страх селян перед цією загрозою виявився сильнішим, ніж їхня ненависть до комуністів, особливо влітку 1919 р. у період успішного наступу білих.

Проект «Селянська революція в Росії», як й інші проекти В. Данилова, позитивно вплинув на розвиток регіональної історіографії, а також на основі документів підтвердив концепцію вченого.

Отже, науковий проект «Селянська революція в Росії. 1902 - 1922 рр.» укотре продемонстрував погляди В. Данилова на проблемні питання аграрної історії, а також зробив безсумнівний позитивний внесок у розвиток історіографії. Завдяки йому до наукового обігу введено величезний масив джерел, що характеризують поведінку селянства в епоху революції та громадянської війни. Його учасниками виконані серйозні дослідження про причини, масштаби, характер і результати селянського руху в розглянутий період у низці найважливіших епіцентрів.

Аналіз концепції В. Данилова - справа не одного покоління дослідників, однак і зараз ми можемо оперувати найважливішими положеннями цієї концепції. В. Данилов був і залишається єдиним дослідником, який досліджував історію держави крізь призму аграрно-селянського питання. На відміну від своїх колег, він описував процес аграрного розвитку останніх півтора століття в цілому як єдиний процес. На його думку, аграрні перетворення, які мали вигляд чи то реформ, чи то революцій, що повторювались знову і знову в середньому через 20 років, засвідчували глибоку занедбаність аграрного питання. У підсумку аграрне питання не розв'язане й до сьогодні. Подальше вивчення аграрної історії вкрай актуальне, є одним із пріоритетних наукових напрямів історичних досліджень.

селянський науковий революція данилов

Список використаної літератури та джерел

1. Данилов В. П. Современная российская историография. В чем выход из кризиса? /В. П. Данилов // Россия в XX веке. Судьбы исторической науки. -- М: [б. в.], 1996. -- С. 53-76.

2. Данилов В. Аграрные реформы и аграрная революция в России / В. Данилов // Великий незнакомец: крестьяне и фермеры в современном мире. М. : [б. в.], 1992. -- С. 310--321.

3. Данилов В. П. Советская деревня 1930 -- 1934 гг. по документам ОГПУ--НКВД: введение / В. П. Данилов // Советская деревня глазами ОГПУ--НКВД: в 3 т. : док. и материалы. -- М. : [б. в.], 2003. -- Т. 3. : 1930--1934. -- Кн. 1. : 1930--1931. -- С. 7--46.

4. Данилов В. П. Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. 1927--1939 / В. П. Данилов // Документы и материалы : в 5 т. -- М. [б. в.], 2004. -- Т. 5. : 1937--1939. -- Кн. 1. : 1937. -- 648 с.

5. Данилов В. П. Крестьянская революция в России, 1902-- 1922 гг. В. П. Данилов // Крестьяне и власть. -- Москва-Тамбов, 1996. -- С. 4--23.

6. Данилов В. П. Крестьянская революция в России: 1902-- 1922 гг. /В. П. Данилов //Крестьяне и власть: материалы конф. / Тамб. гос. техн. ун-т ; Моск. высш. шк. соц. и экон. наук. -- М. -- Тамбов, 1996. -- С. 4--23.

7. Кондрашин В. В. Научно-исследовательский проект «Крестьянская революция в России. 1902--1922 гг.» / В. В. Кондрашин // Материалы межвузовской научнопрактической конференции, посвященной 60-летию Пензенского государственного педагогического ун-та имени В. Г. Белинского (гуманитарные науки). -- Пенза, 1999 -- С. 30--37.

Размещено на Allbest.ur

...

Подобные документы

  • Умови і причини жовтневої революції 1917 року. Лютнева революція 1917 року та можливі варіанти її розвитку. Соціалістична революція, її причини та головні наслідки, етапи розвитку та підсумки. Відношення російської інтелігенції до революційних подій.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 20.05.2011

  • Загальні відомості щодо революції. Причини перемоги більшовиків у громадянській війні, встановлення польської влади на західноукраїнських землях, поразки української революції. Уроки української революції 1917–1921 рр., використання в подальшій історії.

    реферат [17,8 K], добавлен 16.12.2010

  • 1917-1918 рр. - період української національно-демократичної революції. Українська Центральна Рада (УЦР) під керівництвом М.С. Грушевського. Напрямки політичної програми УЦР, її прорахунки. Політичний курс більшовиків, наслідки політики індустріалізації.

    презентация [6,4 M], добавлен 06.01.2014

  • Трансформація влади в Росії в 1917 році. Передумови Жовтневих подій. Альтернативи розвитку Росії після Лютневої революції 1917 року. Причини захоплення влади більшовиками. Жовтень 1917 року: проблеми і оцінки, історичне значення і світова революція.

    курсовая работа [103,7 K], добавлен 20.03.2008

  • Передумови та причини революції 1917 року на Херсонщині. Органи міського самоврядування в період революції. Завершення революції. Політична діяльність партій. Події 1917 року на Херсонщині в контексті національного і культурного відродження України.

    курсовая работа [74,2 K], добавлен 17.03.2015

  • Аналіз стану дослідження селянського повстанського руху на чолі з Н. Махном у сучасній українській історіографії. Вплив загальних тенденцій розвитку історичної науки на дослідження махновського та селянського повстанського рухів 1917-1921 рр. загалом.

    статья [53,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Державний лад України в умовах нової економічної політики. Конституція УРСР 1929 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії. Наслідки революційних подій 1905-1907 рр. в Росії та в Україні.

    контрольная работа [25,3 K], добавлен 28.10.2010

  • Загальні тенденції суспільного та культурного розвитку України. Етнічні складники формування української культури. Політика українізації, її позитивні результати. Розвиток видавничої справи та друкарство книг. Літературний процес після революції.

    реферат [30,4 K], добавлен 24.01.2014

  • Революционные партии накануне февральской революции 1917 года. Кризисы политики Временного Правительства. Подготовка к захвату власти и большевистский переворот. Завершение большевизации России в 1918 – 1921 годах. Учредительное собрание и брестский мир.

    реферат [42,4 K], добавлен 06.03.2014

  • Лютнева революція 1917 р. та її вплив на Україну. Утворення ЦР. Перший та другий Універсали. Більшовицький переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. та боротьба за владу в Україні. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Директорія та її політика.

    реферат [26,5 K], добавлен 28.02.2009

  • Основні причини та етапи розгортання на території України роботи анархістських організацій на початку XX ст. Діяльність Конфедерації анархістських груп "Набат", її напрями, задачі та цілі. Обставини виникнення, еволюція та крах махновщини, результати.

    реферат [58,9 K], добавлен 05.02.2010

  • Українська гетьманська держава Павла Скоропадського. Криза влади в Українській державі. Сутність польсько-українського конфлікту. Початок періоду Директорії, основні напрямки державної політики. Військово-політичне зближення з Польщею і його наслідки.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 24.11.2013

  • Продовольча політика більшовицького керівництва та її зміна через незадоволення основної маси селянства. Причини голоду 1921-1923 років. Викачування продовольчих ресурсів України для забезпечення армії і промислових центрів Російської Федерації.

    реферат [41,8 K], добавлен 01.12.2014

  • Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Програма революційних перетворень. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Друга війна більшовицької Росії проти України. Кінцевий етап визвольних змагань. Втрата української державності: причини і наслідки. Відновлення Української народної Республіки.

    презентация [2,5 M], добавлен 20.05.2014

  • Причини до повстання під проводом Івана Болотникова, його особливості, рушійні сили, причини поразки та наслідки для історії Росії. Початок повстання, розгром війська під Москвою. Калузький період повстання, облога Тули та взяття в полон І. Болотникова.

    реферат [53,7 K], добавлен 28.11.2010

  • Історія зародження дисидентського руху в Україні. Діяльність Української робітничо-селянської спілки. Причини активізації опозиційного руху в 1960-1980 рр. Підписання Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України.

    контрольная работа [38,7 K], добавлен 31.10.2013

  • Аналіз ставлення конституційно-демократичної партії до Українського національно-визвольного руху в період березня-липня 1917 р. Саме заперечення кадетами автономії України зумовило липневу урядову кризу.

    статья [22,3 K], добавлен 15.07.2007

  • Аналіз утворення Генерального Секретаріату та його склад. Характеристика процесу русифікації у 70-80 рр. ХХ ст. в УРСР. Перший голодомор в Україні в 1921-1922 рр. - наслідки політики "воєнного комунізму". Виникнення у 1989 році народного руху України.

    контрольная работа [28,0 K], добавлен 13.06.2010

  • Октябрьское восстание в Белоруссии, поднятое большевиками 24 октября 1917 г. Влияние событий революции на создание национальной государственности Беларуси на советской основе. Провозглашение Белорусской Народной Республики и деятельность её Рады.

    курсовая работа [61,9 K], добавлен 24.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.