Дослідження проблем формування української нації у науковій спадщині Микити Шаповала

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ МИКИТИ ШАПОВАЛА

І.О. Телегуз

У статті аналізуються праці відомого українського політика, соціолога Микити Шаповала. Особлива увага зосереджена на проблемі українського націотворення початку ХХ ст. і взаємозв'язок з державотворенням. Представлено короткий аналіз таких характеристик українського суспільства, як національний склад населення українських земель, професійна зайнятість різних етносів, освіченість, урбанізація. М. Шаповал наголошував, що позитивні зміни у творенні української нації та держави залежать від вище перерахованих чинників. Ці процеси мають бути організованими елітою і суспільством.

Ключові слова: нація, державотворення, українці, національна свідомість, національний склад, Микита Шаповал.

Телегуз И. А. Исследование проблем формирования украинской нации в научном наследии Никиты Шаповала

В статье анализируются труды известного украинского политика, социолога Никиты Шаповала. Особое внимание сосредоточено на проблеме украинского нациообразования начала ХХ в. и взаимосвязь с созданием государства. Представлен краткий анализ таких характеристик украинского общества, как национальный состав населения украинских земель, профессиональная занятость различных этносов, образованность, урбанизация. М. Шаповал отмечал, что положительные изменения в процессе создании украинской нации и государства зависят от перечисленных факторов. Эти процессы должны быть организованными элитой и обществом.

Ключевые слова: нация, создание государства, украинцы, национальное сознание, национальный состав, Никита Шаповал.

Teleguz I. O. Study of the problems of formation of the Ukrainian nation in scientific heritage Nikita Shapoval

The article analyzes the work of the famous Ukrainian politician, sociologist Nikita Shapovalov. Particular attention is focused on the problem of creating Ukrainian nation early twentieth century. and the relationship with the creation of the state. Presented a brief analysis of the characteristics of Ukrainian society, as the ethnic composition of the population of Ukrainian lands, professional employment of different ethnic groups, education, urbanization. M. Shapoval stressed that improvements in the creation of the Ukrainian nation and the state depend on the above factors. These processes should be organized elite and society.

Keywords: nation, state creation, Ukrainian, national consciousness, national composition, Nikita Shapoval.

Події Першої світової війни прискорили розпад імперій, які існували на європейському континенті і водночас сприяли появі окремих національних держав. Намагання українців вибороти свою державу закінчилися тим, що українські землі не вдалося зібрати воєдино. На політичній карті з'явилася Радянська Україна, а решта українських земель опинилися під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини. Ці події наштовхнули українських громадсько-політичних діячів того часу звернутися до переосмислення питання українського державотворення і сприяли науковому переосмисленню вищезгаданих процесів. Яскравим прикладом у цьому напрямку є діяльність видатного політичного та громадського діяча Микити Шаповала. український нація науковий шаповал

Сучасна українська історіографія нараховує ряд праць, присвячених різним аспектам суспільно-політичної діяльності Микити Шаповала, зокрема, таких науковців як, В. Солдатенко [1], Н. Миронець [2], О. Чумаченко [3], Д. Курас [4]. та ін. Його вважають одним із фундаторів вітчизняної соціології. І саме в цій царині його наукові розвідки є дуже цікавими для істориків, оскільки стосуються такої актуальної на сьогодні теми, як формування сучасної української нації.

Метою цієї статті є історичний аналіз творчої спадщини М.Шаповала, присвяченій питанню українського націотворення.

Проблеми етнонаціонального розвитку України стали одним із пріоритетних напрямів його наукових розробок в часи еміграції. Переосмислюючи невдачі українських визвольних змагань 1917 - 1920-х років Микита Шаповал, як безпосередній учасник тих подій, прагнув з'ясувати наукову істину в цьому питанні - розкрити соціальний зміст поняття "нація", виділити основні моменти українського націоґенезу у взаємозв'язку з державотворенням.

М. Шаповал зазначав, що недостатня сконсолідованість української нації, низький рівень національної свідомості, обумовлений соціальною структурою населення України, були одними із визначальних причин, що визначили падіння української держави в 1917 - 1920-ті рр. Зрештою, він приходить до усвідомлення того, що українського суспільства перед революцією не було, а було тільки “суспільство на Україні”, яке складалося з різнонаціональних елементів таким чином, що головні соціальні функції в системі поділу праці виконували чужі групи, ворожі самій природі української спільноти [5, с. 3б.].

Науковці, які сьогодні займаються питанням творення націй вважають, що увесь загальний процес модерного націотворення означає шлях перетворення “аграрного, малограмотного і маломобільного суспільства на індустріальне, освічене і мобільне, з широкими політичними правами та економічною свободою для всіх його членів, а не лише для верхівки” [6, с. 14]. На всі ці чинники, які на початку ХХ ст. змінювали суспільство, звертав увагу і Микита Шаповал під час роботи в Українському соціологічному інституті у Празі. Ґрунтовний аналіз структури українського суспільства став одним із визначальних критеріїв осмислення проблем національно-державного самовизначення України.

В наукових працях Шаповала можна чітко простежити таку його думку, що українці в часи революційних подій 1917-1920-х рр. проживали в основному в селах, займалися хліборобством, маючи при цьому низький рівень національної свідомості. Соціальна структура українського суспільства була такою, що понад 90% всіх українців були зайняті хліборобською працею та видобуванням сировини. А от у промисловості, в торгівлі, в органах політичної адміністрації, у військовій сфері етнічні українці становили незначний відсоток [5, с. 31 - 35].

За умов існування міжнаціональної системи поділу суспільної праці, а не всередині українського етносу, продовжує автор, його роль була зведена до становища трудового класу в загальноросійському суспільстві. Така соціальна структура українського суспільства не дозволила ні створити національну державу, ні здійснити право господарської монополії на власній території. Останнє, у свою чергу, неможливе без здійснення монополії політичної і культурної. Але саме через те, що “українська нація не має в своїх руках промислу і торгівлі, транспорту і комунікацій, через те, що не веде вищої науково-культурної праці, через те витиснута з міста, через те політична влада не в її руках” [7, с 17]. Тож представники національно-свідомого українства були маловпливовими у важливих сферах життєдіяльності суспільства.

Продовжуючи досліджувати та аналізувати українське суспільство після приходу до влади більшовиків [8], розглядаючи міжнаціональне становище українського народу [9], М. Шаповал використовує переконливу статистику, зокрема показники освітнього рівня та рівня урбанізації на різних етнічних українських територіях.

Щодо рівня неписьменності українського народу у першій чверті ХХ ст., то він наводить такі дані [9, с. 16]:

Кількість неписьменного населення на різних етнічних українських землях