Європейська цивілізація та місце у ній України
Основні підходи до визначення цивілізації. Критика організмістського та редукціоністського підходів до її визначення. Системний підхід до вивчення цивілізацій, виміри та 5 критеріїв її визначення. Виявлення місця України у європейській цивілізації.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.02.2019 |
| Размер файла | 43,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Книжкові зібрання українських архієреїв ранньомодерного часу в європейському культурному контексті
С. Кагамлик, канд. іст. наук,
ст. наук. співроб.
Анотації
У статті досліджено склад приватних книжкових колекцій українських архієреїв ранньомодерного часу. Встановлено, що на формуванні бібліотек значною мірою позначилися європейські культурні впливи, проаналізовано їх характер і специфіку.
Ключові слова: українські архієреї, церковна еліта, книжкові зібрання, європейські впливи, бібліотечні каталоги.
В статье исследован состав частных книжных коллекций украинских архиереев раннемодерного времени. Установлено, что на формировании библиотек в значительной степени сказались европейские культурные влияния, проанализированы их характер и специфика.
Ключевые слова: украинские архиереи, церковная элита, книжные собрания, европейские влияния, библиотечные каталоги.
In this article author investigated the composition of private book collections of Ukrainian bishops early modern times. Author established that the formation of libraries was largely predefined by European cultural influences. Their character and specific is analyzed also.
Key words: Ukrainian bishops, church elite, book collection, European influences, library catalogs.
Основний зміст дослідження
Загальновідомо, що в ранньомодерну епоху своєї історії Україна в силу свого геополітичного розташування відіграє роль посередника між Сходом і Заходом Європи, а українську культуру цього періоду слушно визначають як синкретичну, мотивуючи це взаємодією середньовічної спадщини й барокової освіченості, а також появою елементів Просвітництва [5, с.130]. ЇЇ творцями були передусім представники вищого духовенства, які закладали культурні інституції, постачали літературну продукцію, формували освітній процес.
У контексті дослідження інтелектуального потенціалу української церковної еліти цього періоду важливо простежити читацькі інтереси вищого українського духовенства, використовуючи широкий спектр джерел, зокрема, каталоги бібліотечних зібрань духовних осіб, книжкові пожертви, екслібриси на книгах тощо.
Дана проблема знайшла своє відображення в історичній літературі лише фрагментарно - на рівні окремих, найвідоміших персоналій. Зокрема, слід відзначити аналіз бібліотеки Стефана Яворського, яку ґрунтовно проаналізував С. Маслов [10]. Відомий дослідник українського книговидання Я. Ісаєвич простежував каталоги приватних книгозбірень низки світських і духовних осіб, в тому числі Петра Могили [5, с.362-368].
інтелектуальний потенціал українська церковна еліта
Основний зміст дослідження
З діаспорних учених окреме дослідження з цієї тематики належить Д. Чижевському, який, зокрема, вивчав бібліотеку Феофана Прокоповича [12].
Склад і подальшу долю бібліотек духовних осіб досліджували російські вчені. Зокрема, С. Луппов у монографії з історії книги післяпетровського часу [8] зосередив свою увагу і на книгозбірнях архієреїв з українців - Феофана Прокоповича, Феофілакта Лопатинського, Лаврентія Горки. Розвідки у книгознавчій царині продовжив В. Хотєєв - йому належать певні дані щодо аналізу бібліотек Симона Тодорського, Іоасафа Горленка, Варлаама Ванатовича, Платона Малиновського [17]. Проте російські вчені окремо не виділяли духовних осіб з українського духовенства, розглядаючи їх разом з корінними росіянами в числі церковних діячів, які посідали провідні становища в синодальній ієрархії Російської імперії. Існує також низка й інших праць, які характеризують склад і долю книжкових зібрань окремих церковних діячів найвищого, ієрархічного сану [7; 9; 16].
У справі вивчення складу бібліотек українських ієрархів важливе значення має опрацювання книжкових реєстрів, які дають змогу дослідити та проаналізувати склад приватних книгозбірень українських церковних діячів. Погана збереженість джерел ХУІІ ст. не дає повної картини складу бібліотек українських ієрархів цього часу. Попри це, збереглися відомості про належність їм окремих примірників книг на підставі власницьких записів на стародруках.
Існують дані, які свідчать, що вже архієреї першої половини XVII ст. широко послуговувалися виданнями Заходу та Півдня Європи. Так, у складі бібліотеки Мелетія Смотрицького були: "Житія святих" (Кельн, 1616), "Собори вселенські і місцеві" (Венеція, 1585), твори святих отців Георгія, єпископа Нисського та Василія Великого (Париж 1615), "Коментар на пророка Ісайю" Прокопа Газського паралельними текстами грецькою та латинською мовами (Париж, 1580), грецькомовні видання "Історія Пелопоннеської війни" Фукідіда (Віттенберг, 1561) та "Синопсис" Неофіта Родіно (Рим, 1633), "Лексикон греко-латинський" (Базель, 1584), вибірка Прокопія з різних оповідань з пророка Ісаї про Біблію (Візантія, 1560), збірка законів цивільних - "Corpus Juris Civilis" (Ліон, 1590), Кодекс Юстиніана (Ліон, 1517) [7, с.63-64].
Значним зібранням латинських і польських книг володів Петро Могила. Це, зокрема, засвідчує реєстр книг, придбаних ним у Варшаві й Кракові у 16321633 роках. У цьому переліку (74 примірники) значилися книги з історичної, філософської тематики та математичних наук [5].
Значно краща картина збереженості каталогів книгозбірень діячів ХVІІІ ст. Проте їх дослідження та ідентифікація часто ускладнені неточностями у написанні назв книг. Передусім це стосується іншомовних видань, які часто наводилися в описах не мовою оригіналу, а в неточному, спрощеному перекладі (подекуди й без вказівки мови перекладу) чи у формі російської транскрипції іноземних слів.
Аналіз зазначених реєстрів (каталогів) книг українських архієреїв засвідчує, що крім богослужбових книг слов'янською мовою, потрібних їм у священнослужінні та церковно-адміністративній діяльності, значний відсоток, а подекуди й більшість, становили польсько- та латиномовні книги, траплялися і книги грецькою чи французькою мовами, що пояснювалося відповідним рівнем освіченості у Києво-Могилянській академії.
Для вивчення кола інтересів освітніх і церковних діячів, вихованих Київською академією, важливе значення має опис бібліотеки одного з найвищих церковних сановників, віце-президента Синоду, архієпископа Новгородського і Великолуцького Феофана Прокоповича, яка нараховувала під кінець його життя понад три тисячі томів. За галузями наук вони розподілялися таким чином: з теології - 548, з історії - 508, з філософії - 365, з права - 512, навчальних посібників з філософії та інших дисциплін - 678. За мовною ознакою бібліотека Прокоповича була у переважній більшості латинською, оскільки книг іншими мовами було всього близько 140, з них слов'яно - руських - 45 [15, с.373-417; 8, с.257 - 265].
Другою за кількістю видань і значимістю книгозбірнею після зібрання Феофана Прокоповича була бібліотека архієпископа Тверського і Кашинського Феофілакта Лопатинського - у ній значилося 1416 книг. В основній масі це були латиномовні книги, книг слов'яноруських було близько 110, крім них значилося також близько 50 книг грецькою (включно з греко-латинською) та близько 50 книг польською мовами, меншою мірою представлена література на німецькій, французькій, італійській, єврейській, іспанській та інших мовах. Загалом бібліотека Феофілакта Лопатинського відображала його творчі зацікавлення та потреби як письменника і перекладача [8, с.268 - 274].
Однією із найзначніших була й бібліотека архієпископа Псковського, Ізборського і Нарвського Симона Тодор - ського, яка складалася з 800 томів. Серед праць з орієнталістики німецькою, латинською, грецькою, єврейською мовами було тут і чимало рукописів, на індійських діалектах, на санскриті, татарською, арабською, ефіопською та іншими мовами, що засвідчувало високу культуру, широту кругозору й інтересів вченого [13, с.28].
За даними C. Маслова, у бібліотеці місцеблюстителя Московського патріаршого престолу, митрополита Рязанського і Муромського Стефана Яворського значилося 609 книг, у тому числі 28 рукописних. З них було 443 латиномовних, 88 слов'яноруських, 75 польськомовних і 1 рукопис французькою мовою [10, с.122].
Значним зібранням книг європейського походження володів архієпископ Новгородський і Великолуцький Амвросій Юшкевич: у його складі була 601 книга, з них 48 (8%) слов'яноруських, решта - в основному латинською мовою, значно менше книг на грецькій і польській мовах. За тематикою - це книги загалом релігійного змісту, передусім богословські [8, с.283-284].
Відомим бібліофілом був Кирило Ляшевецький - єпископ Воронезький і Єлецький, Чернігівський і Новгород-Сіверський. В його книгозбірні значилося близько 400 примірників книг переважно латинською, німецькою, польською мовами. У ній переважала богословська і філософська література, зокрема значилися окремі праці німецьких пієтистів: Й. Будде, А. Міхаеліса, філософів X. Вольфа, X. Баумейстера, латиномовні видання Публія Овідія, Квінта Горація, Джона Локка та ін. Були також російські переклади М. Монтеня, С. Пуффендорфа, Д. Локка [6, c.337].
У книгозбірні єпископа В'ятського і Великопермського Лаврентія Горки значилося 355 книг, серед яких були примірники, які належали ще Петру Могилі та Інокентію Гізелю, у тому числі твори Томазо Кампанелли, "Про природу речей" Лукреція Кара, венеціанське видання "Божественної комедії" Данте (1536). трактати Г. Горація, праці Ю. Ліпсія, К. Курція, Г. Светонія та ін. [6, с.147; 8, с.274-281].
Єпископ Рязанський і Муромський Гавриїл Бужинський також мав значну бібліотеку - 365 книг, половина з яких була світського змісту. Це - книги з історії права (Г. Ґроцій.Н. Макіавеллі, С. Пуффендорф), філософії (Арістотель, Сенека), історії (Т. Лівій, Фукідід, Ю. Цезар, К. Курцій), а також з військової справи, математики, медицини (Гомер, Вергілій, Горацій, Овідій) та ін. Разом з книгами Лаврентія Горки книгозбірня Гавриїла Буржинського фактично поклала початок бібліотеці Московської слов'яно-греко-латинської академії [6, с.91].
Комплектація бібліотек часто пояснювалася місцем і обставинами несення духовної служби. Наприклад, як припускають дослідники, майбутній архієпископ Меле - тій Смотрицький придбав "Історію Пелопоннеської війни", видану 1561 р. у Віттенберзі, під час подорожі через Сілезію і Словаччину, супроводжуючи молодого князя Богдана Соломирецького. Молодий ще тоді учений залишив у цій книзі чимало поміток власницького характеру [7, с.60].
Стефан Яворський почав формувати свою бібліотеку, ще навчаючись за кордоном. На одному з його творів - "Mowca polski" (Каліш, 1683) збереглася примітка "ex libris Stephani Javorsci, indigni monachi, empties Posnaniae" [10, с.118-119]. За словами єзуїта Франциска, у 1702 р. Яворському дісталася бібліотека Паладія Роговського, вивезена з Риму, яка складалася з 500 книг, головним чином святоотецьких творів, соборних постанов і полемічних трактатів [10, с.119].
В одному з листів до свого друга Я. Маркевича з Петербурга 1720 р. Феофан Прокопович описав шляхи поповнення своєї книгозбірні: "Бібліотека наша збагатилася над сподівання рясно. Крім інших, раніше куплених, я придбав минулого літа на 200 крб. більше 200 вельми гарних книг: більшу частину з Нарви й декілька з Ревеля; і вже майже 300 книг мав, коли почув, що в збройній палаті псковській зберігаються книги, забрані в Дорпатум. Я відразу ж попрохав імператора, щоб велів їх мені передати. І він велів. Передано було сюди й мені доставлено 2500 книг. Однак досі ще не переслані твори святих отців в Голландії, для купівлі яких, ще коли ти у нас гостював, дали ми купцеві 500 крб. Коли ті прибудуть, бібліотека налічуватиме понад 3000 книг. До огляду й користування нею, о, якби то ти забажав прийти!" [15, с. 206]. Зміст листа, зокрема, вказує на те, що крім купівлі книг в імперії і за кордоном, Прокопович поповнював свою бібліотеку також трофейним майном, захопленим російськими військами.
Примітки на книгах Лаврентія Горки засвідчують процес формування його бібліотеки, зокрема місця, пов'язані з географією духовного служіння, та обставини придбання книг. У власноручно укладеному реєстрі книг Горка також виділив книги, які "из-за моря в Санкт-Петербург вывезены и были пропали, ныне в Москве сысканы". Тобто, йдеться про книги (в основному релігійні видання, вірші Яна Кохановського і самого Горки, а також три лексикони і твори Саллюстія і Сенеки), які Горка виписував з-за кордону, причому неодноразово. Так, в опису під №195 значиться каталог книжкової крамниці в Гданську. Відомо також, що з метою придбання книг Горка користувався послугами барона Г. Гюйссена, про що свідчить примітка на одній з книг - "Ex libris Huyssen". На іншій книзі - "Antiquitates ecclesiae orientalis" - зазначено, що вона була придбана в Голандії у 1724 р. [8, c.278].
Як видно, у діячів найвищого церковного сану переважали західного походження, передусім латиномовні, книги. Серед них - книги з догматичного богослов'я переважно західноєвропейських і польських католицьких письменників; проповідницька література польських богословів Меффрета, Клеменса, Качинського, Млодзяновського; окремі праці німецьких пієтистів: Й. Будде, А. Міхаеліса, філософів X. Вольфа, X. Баумейстера; книги протестантських авторів Франца Буддея, Мартина Лютера, Еразма Роттердамського, Мельхіора, Томазія, Йогана Буксдорфа, Ляйбниця. Як відзначила В. Нічик, повідомлення В. Щукіна про присутність у бібліотеці Тодорського книг Ляйбниця було першим документальним свідченням наявності творів великого німецького мислителя в бібліотеках вихованців Київської академії [13, c.28].
Наявність значної кількості польсько-латиномовних книг в приватних книгозбірнях церковних діячів свідчить про те, що українська національна еліта в особі духовенства і шляхти часів середньовіччя була тісно пов'язана з польською культурою. Зокрема, це отримана ними відповідна освіта - в Києво-Могилянській академії особливої уваги надавалося латинській мові, навчання в західноєвропейських навчальних закладах і контакти з ними, можливість українських ієрархів придбати необхідні книги за кордоном тощо. Культурна орієнтація української шляхти на Польщу, на думку І. Шевченка, тривала до середини ХУІІІ ст. [19, c.129]
Як стверджувала В. Нічик, польська література відігравала суттєву посередницьку роль в ознайомленні українців з творами поетів і письменників італійського Відродження. Чимало з них ставали відомими їм спочатку в польському перекладі. Так, у лекційних курсах, прочитаних у Київській академії, окремі новели з "Декамерона" використовувалися у польському перекладі Яроша Морштина з латинської версії Леонардо Бруні, а "Визволений Єрусалим" цитувався у перекладі Петра Кохановського [12, с.93].
Важливе місце в каталогах приватних книгозбірень українських церковних ієрархів займала німецька книга, яка користувалася широким попитом у всій Європі. Цьому сприяв високий рівень освіти і книговидавничої справи на німецьких землях, різноманітний репертуар німецьких видань і широке коло особистого спілкування в середовищі церковної і світської еліти обох народів. За дослідженнями В. Нічик та О. Дзюби, основний масив німецької книги склала видана в німецьких друкарнях переважно німецькою мовою богословська, філософська, класична література і праці власне німецьких авторів в галузі філософії, теології, права, словники, географічні описи [2; 13]. Зокрема, твори протестантського автора Мартина Лютера значилися в описах бібліотек Феофана Прокоповича, Симона Тодорського, Феофілакта Лопатинського, а також у митрополита Тобольського і всього Сибіру Філофея Лещинського і архієпископа Новгородського і Великолуцького Стефана Калиновського [2, c.310]. У бібліотеці Феофана Прокоповича було повне зібрання творів головного ідеолога пієтистів з центром в університеті м. Галле професора Й. Будде, окремі його праці значилися в книгозбірнях Феофілакта Лопатинського, Кирила Ляшевецького, Амвросія Юшкевича, Стефана Калиновського, а також у митрополитів - Київського і Галицького Арсенія Моги - лянського, Смоленського і Дорогобузького Гедеона Ви - шневського [2, c.311-312]. Латиномовні твори протестантського теолога і містика Й. Арндта були у користуванні його перекладача Симона Тодорського, Стефана Калиновського, архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Амвросія Дубневича, митрополита Тобольського і всього Сибіру Антонія Стаховського, єпископа Іркутського і Нерчинського Інокентія Неруновича та єпископа Псковського, Ізборського і Навського Варлаама Ліницького [2, c.313-314].
Широкі контакти української церковної еліти з німецькою культурою, наслідком яких стала велика кількість у їхніх приватних книгозбірнях німецьких видань, підкреслює відома дослідниця Києво-Могилянської академії В.М. Нічик, аналізуючи їх у своїй окремій праці. За її даними, теоретичними розробками німецьких учених активно послуговувалися українські письменники - ієрархи у своїй педагогічній та літературній діяльності.
Так, Феофан Прокопович, у книгозбірні якого кількість лише німецьких видань налічувала 420 примірників, особливо цінував тогочасних мислителів - Йогана - Франца Буддея (мав у бібліотеці 11 його творів), Юста Ліпсія (8 творів), Самуїла Пуфендорфа (9 творів) [12, с.104-105]. Твори останнього у перекладі Гавриїла Бужинського, передусім "Вступ до історії європейської", були представлені у книжкових колекціях більшості українських ієрархів.
Особливістю книгозбірень української церковної еліти ранньомодерного часу була наявність у них значної кількості творів античних мислителів та істориків - Квінта Курція, Горація, Ювенала, Корнелія Непота, Ціцерона, Вертія, Сенеки, Геродота, Тацита, Плутарха, Юлія Цезаря, Йосифа Флавія та ін. Одним із найпопулярніших античних мислителів, яким захоплювалися церковні діячі з вихованців Києво-Могилянської академії, був знаменитий римський філософ Сенека. Як вказує І. Захара, практично всі відомі на той час його твори зберігалися в академічній бібліотеці і в особистих книгозбірнях відомих церковних і культурних діячів. Зокрема, Стефан Яворський і Феофан Прокопович широко використовували ідеї Сенеки у своїх курсах із етики, логіки і натурфілософії і давали високу оцінку його вченості [3].
Аналіз бібліотечних зібрань української церковної еліти вказує на те, що Київська академія становила єдину світоглядно-філософську і культурну школу, представники якої активно цікавились італійським письменством і наукою. Вихованцям Київській академії були відомі ідеї не лише італійських поетів і письменників, вчених і митців, а й мислителів-гуманістів церковно-політичного спрямування. Відомо, що найбільше книг італійських авторів було у Феофана Прокоповича. Зокрема, у його книгозбірні були дві праці Галілео Галілея - "Діалоги про систему світу" (1б41) та "Про систему світу" (1700) [11, с.94], а також дві праці Ніколо Макіавеллі - "Коментар про державу або про державку владу" та "Роздуми про державу, дискурс про яку містить три книги". Відомо, що попри те, що ще в 1559 році майже всі твори цього мислителя потрапили до "Списку заборонених книг", вже Петро Могила купив деякі з них для академічної бібліотеки [11, с.94]. Твори Макіавеллі були також у книгозбірнях Стефана Яворського, Феофілакта Лопатинського і Симона Тодорського. Як показала А. Бичко у передмові до творів Ніколо Макіавеллі, для українців в доробку мислителя першорядне значення мало те, що він був "геній, котрий зміг вперше сформулювати ідею національної державності та показати механізм управління нею" [11, с.94].
За даними російського літературознавця Є. Петряє - ва, у 60-х роках у Кіровській обласній бібліотеці було виявлено окремі книги, які належали Лаврентію Горці, У конволюті під назвою "Риторские книги", значилося 2 твори одного з ранніх представників утопічного комунізму Томазо Кампанелли - "Апология Галилея" (1622) і "О смысле вещей" (1617). Йому ж належала "Божественная комедия" Данте (Венеція, 1536) і твір Андрео Фредро "Генрих Первый, король Польши" [8, с.280)]. Навність у приватних книгозбірнях подібних творів характеризував широкий кругозір їх власників, нетиповий для духовних осіб.
Сучасна дослідниця О. Пахльовська показала, що на перетині контактів італійської та інших західноєвропейських культур з українською у той час з'являється нове вагоме явище - неолатинська українська література, яка, на думку дослідниці, давала змогу українській літературі вільно функціонувати в європейському культурному контексті і водночас протистояти спробам денаціоналізації. Вже те, що неолатинська література існувала в багатьох народів, і зокрема на українсько-білорусько-польсько-молдовсько-сербському погранич - чі, підштовхувало до усвідомлення необхідності національного самовизначення цих народів. В такий спосіб українська неолатинська література прилучалася до загальноєвропейського, започаткованого італійцями, літературного Ренесансу, в якому також поширення латини стало однією з причин створення гуманістами нової концепції національної мови і літератури, розвиток яких був необхідний для культурного поступу всіх народів Європи [14].
Таким чином, аналіз бібліотек українських архієреїв ранньомодерного часу вказує на присутність у них значної кількості видань західного походження, які відображали творчі зацікавлення та потреби їх власників, зокрема як письменників та перекладачів. Основну їх масу становили польсько-латиномовні книги переважно західноєвропейських і польських католицьких авторів, проповідницька література польських богословів, праці німецьких пієтистів, книги протестантських авторів, що обумовлювалося відповідним рівнем освіти в Києво-Могилянській академії. Важливе місце в каталогах приватних книгозбірень українських церковних ієрархів займала німецька книга, чому сприяв різноманітний репертуар німецьких видань і широке коло особистого спілкування. Особливістю книжкових колекцій української церковної еліти також була наявність у них значної кількості творів античних істориків та італійських мислителів - гуманістів церковно-політичного спрямування. Отже, склад приватних книжкових зібрань українських архієреїв відображав активну інтеграцію української церковної еліти в загальноєвропейський культурний процес.
Список використаних джерел
1. Голубев С.Т. Археологическая заметка о памятниках старины, находящихся в некоторых местностях Волынской епархии / С.Т. Голубев // Труды Киевской духовной академии. - 1876. - Т.1. - К., 1876. - С.613-631.
2. Дзюба О.М. Німецька книга в бібліотеках України (ХУІІІ ст.) / Олена Лзюба // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХУІІІ ст.). - Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. - №4. - С.307-319.
3. Захара И.С. Философское наследие Сенеки в Киево-Могилянской академии // Отечественная философская мысль ХІ - ХУІІ вв. и греческая культура. - К.: Наукова думка, 1991. - С.266-273.
4. Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні ХУІІ ст.: східна традиція і західні впливи / Ярослав Ісаєвич // Україна ХУІІ ст. між Заходом та Сходом Європи. Матеріали 1-го українсько-італійського симпозіуму 13-16 вересня 1994 р. - Київ - Венеція, 1996. - С.114 - 135.
5. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича, 2002. - 520 с.
6. Києво-Могилянська академія в іменах. ХУІІ - ХУІІІ ст.: Енциклопедичне видання / Упор. З.І. Хижняк. - К., 2001. - 736 с.
7. Лосієвський І. Бібліотека Мелетія Смотрицького / Ігор Лосієвський // Київська старовина. - 1992. - №5. - С.59-65;
8. Луппов С.П. Книга в России в послепетровское время 1725-1740/С.П. Луппов - Ленінград: "Наука", 1976. - 380 с.
9. Луцкая Ф.И., Мазманьянц В.К. Судьба библиотеки Стефана Яворского / Ф. И Луцкая, В.К. Мазманьянц // Книга. Исследования и материалы. - Сборник 70. - М., 1995. - С. 194-199.
10. Маслов С.И. Библиотека Стефана Яворского / С.И. Маслов. - К., 1914. - 102 с.
11. Нічик В. Від ренесансної Італії до реформаційної Німеччини / Валерія Нічик. // Релігійно-філософська думка в Києво-Могилянській академії: європейський контекст. - К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2002. - С.77 - 98.
12. Нічик В.М. Києво-Могилянська академія і німецька культура. - К.: Український центр духовної культури, 2001. - 252 с.
13. Нічик В.М. Симон Тодорський і гебраїстика в Києво-Могилянській академії / Валерія Нічик. - К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2001. - 48 с.
14. Пахльовська О. Українсько-італійські літературні зв'язки ХУ - XX століття / Оксана Єжі-Янівна Пахльовська. - К., 1990. - 215 с.
15. Прокопович Феофан. Філософські твори. В 3 томах / Феофан Прокопович. - Т.3: Математика, історичні праці, вірші, листи / Переклад з латинської. - К.: Наукова думка, 1981.
16. Романова Н.И. Книжное собрание святителя Георгия Конисского как часть историко-культурного наследия Украины и Беларуси / Н.И. Романова // Могилянські читання. 2005. - К., 2006. - С.459 - 465.
17. Хотеев П.И. Книга в России в середине ХУІІІ века. Частные книжные собрания / П.И. Хотеев. - Ленінград: "Наука", 1989. - 142 с.
18. Чижевський Д. Бібліотека Теофана Прокоповича / Дмитро Чижев - ський // Науковий збірник. - Нью Йорк: Українська вільна академія наук у США, 1953. - С.127-136.
19. Шевченко І. Польща в історії України / Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку ХУІІІ ст. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2001. - 250 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення виникнення, місця розташування цивілізації Майя – цивілізація в Центральній Америці, що існувала приблизно з 1500 р. до н.е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Майя.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 05.06.2010Загальна характеристика еволюції господарства на етапі ранніх цивілізацій та європейської цивілізації середньовіччя. Опис головних особливостей європейської цивілізації ХХ – початку ХХІ століть. Аналіз ідей та досягнень основних нобелівських лауреатів.
тест [13,8 K], добавлен 06.10.2010Особливості Мінойської цивілізації та її культурне значення. Історично-культурна спадковість мікеньської цивілізації та її відмінність від мінойської культури. Релігійні світобачення давніх греків. Міфологічні цикли, присвячені Крито-Мікенській культурі.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 17.11.2012Вивчення формування людської цивілізації на території України. Особливості розселення давніх кочових племен – кіммерійців, таврів, скіфів, сарматів. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Етногенез східних слов’ян – грецький і римський період.
реферат [26,4 K], добавлен 18.05.2010Вивчення ролі історичних переказів, міфів і легенд античних творів у вивченні крито-мікенської епохи. Розкриття суті державного управління та соціально-економічної структури Мікенської Греції. Характеристика культури та релігії мінойської цивілізації.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 20.10.2011Національний архівний фонд України. Основні групи документів. Організаційні, науково-методичні і практичні заходи щодо встановлення критеріїв визначення унікальних документів. Порядок включення до Державного реєстру національного культурного надбання.
лабораторная работа [26,2 K], добавлен 16.12.2014Визначення ролі та місця України в нацистських і радянських планах. Внесок українського народу в Перемогу над гітлерівськими загарбниками. Участь вітчизняних воїнів і партизанів у визволенні від нацистів країн Європи, відзначення героїв орденами.
презентация [1,2 M], добавлен 02.03.2015Писемні та археологічні пам'ятки як джерело вивчення проблеми походження поселень на території Давнього Межиріччя. Вивчення проблеми розселення населення на території Південної Месопотамії. Особливості становлення та розвитку шумерської цивілізації.
реферат [38,6 K], добавлен 28.10.2010Визначення соціально-економічних, суспільно-політичних та релігійних рис східних суспільств. Характеристика розвитку цивілізацій Сходу і Заходу на рубежі Нового часу. Дослідження причин та наслідків переходу світової гегемонії до країн Західної Європи.
курсовая работа [89,5 K], добавлен 13.06.2010Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Історія міфу про Атлантиду. Дослідження розповіді Платона, опису життя та побуту атлантів. Гіпотези існування та зникнення загадкової цивілізації. Основні варіанти її місцезнаходження, років існування, свідчення щодо її гибелі. Атлантологія, як наука.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 29.11.2011Історія античної цивілізації у Північному Причорномор'ї. Основні причини колонізації. Західний, північно-східний та південно-східний напрямки грецької колонізації. Вплив грецької колонізації на цивілізації. Негативні та позитивні наслідки колонізації.
презентация [2,0 M], добавлен 29.12.2015Основні напрямки розвитку студентства та вищих навчальних закладів Росії та України кінця ХІХ – початку ХХ ст., визначення впливу освітніх статутів на даний процес. Кількісний та становий склад студентства, критерії формування груп, вимоги до їх членів.
курсовая работа [129,7 K], добавлен 19.09.2010Вивчення античних пам'яток півдня України. Колонізація Північного Причорномор'я. Античні держави Північного Причорномор'я: історія, устрій. Населення і торгівля античних міст-держав. Вплив північно-причорноморської цивілізації на довколишні племена.
реферат [28,9 K], добавлен 19.01.2008Історія Криму до 1954 р. як Кримського ханату, Таврійської губернії Російської імперії. Визначення кордонів України під час Жовтневої революції, політична боротьба та громадянська війна на півострові. Територіальна автономія Криму та політика коренізації.
статья [508,6 K], добавлен 28.12.2010Виникнення цивілізації майя. Перемога майя над постійною посухою, убогою рослинністю, великою кількістю отруйних рептилій і скорпіонів. Мотиви дощу і підсічно-вогневого землеробства у творах мистецтва. Соціальний устрій, повсякденне життя і вірування.
реферат [19,7 K], добавлен 16.09.2010Виникнення першої китайської держави; період Чжоу як закладення фундаменту китайської цивілізації; "Воюючі Царства"; конфуціанство і даосизм. Традиції, побут та письменність древніх китайців; місцеві краєвиди. Час найбільшого розквіту Давнього Китаю.
реферат [50,5 K], добавлен 09.01.2015Характеристика культури давніх майя. Історії формування цивілізації майя. Система державної влади і суспільний устрій. Релігійні та міфологічні уявлення. Наукові надбання. Художньо-мистецьке життя майя Стародавнє письмо та література. Музика і театр.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.11.2008Виникнення індійської цивілізації. Розвиток торгівлі і ремесла. Основне заняття населення - землеробство. Сільське господарство і ремесла. Розвиток тваринності. Вплив науки на господарство. Успіхи індійської медицини. Перехід до классового суспільства.
реферат [22,4 K], добавлен 20.11.2008Періоди історії людської цивілізації на території України залежно від матеріалу виготовлення знарядь праці: палеоліт (давній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енеоліт (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік.
реферат [23,2 K], добавлен 05.09.2008
