Антизахідна істерія у карикатурах освітян УРСР повоєнного семиліття

Виклад основного матеріалу

На полі бою ідеологій особливе місце належить війні образів. У повоєнне семиліття ударною силою агітаційного фронту були політичні карикатури. У попередньому дослідженні ми почали аналіз того, як освітяни вищої педагогічної школи долучилися до протистояння у біполярному світі. Нагадаємо, що серед політичних карикатур, які публікувала газета “Радянська освіта”, з 1950-х р. переважали твори викладача креслення Вінницького педінституту М. Славського. З 1951 по 1952 рр. редакція періодичного видання оприлюднила 10 його творів на міжнародну тематику.

У січні 1952 р. “Радянська освіта” черговою карикатурою відреагувала на підписання американським президентом так званого Закону від 10 жовтня. Гаррі Трумен підписав документ “Про взаємне забезпечення безпеки 1951 р.” з метою централізувати військову допомогу США іноземним державам. Нормативний акт регулював допомогу військовому блокові НАТО, президентові КНР Чан Кайши, а також прозахідній мережі у кранах соціалістичного табору. Реакція освітянина Славського на цей документ була тотожною офіційно-охоронній версії, бо автор карикатури замість епіграфа узяв навіть слова представника СРСР в ООН А. Вишинського, який називав критикований закон терористичним. На малюнку уповні передане ставлення педагога до американської політики. У класі “Уолл-стрітівської школи шпигунів” за лавами сидять четверо здобувачів. На першій парті сидять найуважніші “учні”. Один одягнений у військову форму офіцера Третього рейху зі свастикою на пов'язці. На поясі у нього кортик, поруч стоять гвинтівка з гранатою та закривавлена сокира. На них усіх, попри належність німцеві, красуються логотипи “US”. Поруч із німцем сидить диверсант у ватнику та кепці, схожий на колишнього ув'язненого. За ними інша пара. Скоріше за все, ближній персонаж - це Чан Кайші. Він підпирає вусате обличчя рукою, уважно слухаючи і конспектуючи викладача. Із лівої кишені його штанів стирчить пістолет, а на руці видиме татуювання у вигляді символу американської валюти. Перед дошкою стоїть “викладач” у фракові та чорних круглих окулярах. Ймовірно, це зображення американського лідера Г. Трумена, який був лобістом закону. Він у лівій руці тримає палицю, яка заміщує указку, пояснюючи класові нехитре математичне рівняння. На дошці піктограмами записаний приклад: “$” - “кинджал” - “граната” - “сокира” - “пістолет” = “Закон США від 10 жовтня 1951 р.”. На протилежній стіні під надписом “Наочні посібники” на великих цвяхах висять кайдани, дубинка та зашморг [1].

В одному з квітневих видань була піднята й тема використання бактеріологічної зброї урядом США у війні у Кореї. До цього часу точаться суперечки з приводу правдивості застосування бактеріологічної зброї у Кореї. З одного боку міжнародна комісія Дж. Нідхема зібрала і представила доволі струнку систему доказів більше ніж 600 фактів цього, з іншого навіть радянський заступник міністра закордонних справ В' ячеслав оголосив, що таких доказів було не достатньо. Проте, на час війни - навесні 1952 р. - відповідь була однозначною. На карикатурі М. Славського зображено худорлявого чоловіка, який стоїть на колінах, розставивши руки по різні сторони. Його поза неприховано нагадує німецьку свастику. На рукаві у нього є нашивка із зображенням хреста, через плече перекинута медична сумка з таким самим хрестом та літерами “US”. У роті він за шнурок тримає аркуш, на якому написано: “Безсторонній Міжнародний комітет Червоного Хреста. Made in USA”. Листок підпирає права рука, пальці якої змочені у крові. Скоріше за все, це карикатурне зображення тодішнього президент Міжнародного Червоного Хреста Пауля Рюггера. На плечах у нього стоїть американець, схожий більше на крука, який кричить, що Америка не веде бактеріологічної війни. На жаль, ідентифікувати його не вдалося. Він не схожий ні на тогочасного Президента Гаррі Трумена, ні на представника США в ООН Уоррена Остіна, ні на міністра оборони Америки Роберта Ловетта, ні навіть на тогочасного Генсека ООН Трюгве Хальвдана Лі. Правою опущеною рукою американець тицяє у папірець, що звисає з рота його колеги, лівою сипле монети із зображенням знаку долара у відкриту долоню лівиці того, хто знизу. На задньому плані видимі два літаки з прапорами ООН на них. З кожного висунувся льотчик і сипле униз бактеріологічним дощем чуми та холери. Шельмоване автором блюзнірство Європи (“швейцара США”) перед Штатами (“Ката”) мав підкреслити підпис: “АМЕРИКАНСЬКИЙ адвоКАТ І ЙОГО ШВЕЙЦАРський помічник” [2].

У червні 1952 р. на суд освітянської громади було виставлено карикатуру, яка проводила паралель між нацистським режимом Німеччини та урядуванням демократичного кабінету Г. Трумена у Штатах. Поштовхом до створення карикатури слугували події на острові Кочжедо біля південного узбережжя Кореї. У ході війни на ньому було створено табір для військовополонених № 76, де було помічені факти знущання над бранцями. У травні 1952 р. у ході повстання китайсько-корейських полонених та захоплення у полон американського бригадного генерала Додда ця інформація стала відома світові. Радянська пропаганда не могла не відреагувати на це, за критикою американського антигуманного ставлення до людей приховуючи власні тотожні, а часом і більш “вишукані” способи знущання. У довжину усієї карикатури внизу намальований силует концентраційного табору: силуети чорних дерев'яних будиночків, димарі печей, шибениці із зашморгами на вітру та зграями птахів над ними у високому чорному небі. Уздовж усього силуету назви концентраційних таборів Третього Рейху “Освенцім”, “Майданек” та “Кочжедо” (який одразу ж охрестили корейським Майданеком). Головними особами карикатури є дві фігури, що стоять, як два велетня, над силуетами таборів. Один із них - це скелет Адольфа Гітлера. Його череп із специфічними вусами, наскрізь прохромлений штиком, ганчіркою підв'язаний до шолома зі свастикою. Через плече у нього перевішений пістолет-кулемет МР-40, на поясі з бляхою у вигляді свастики висить кобура. На грудях видніється залізний хрест. У правій кістлявій руці з обірваними рукавами він тримає кинджал. Обірвані штани ледь доходять до кістлявих колін, а ноги взуті у чорні кирзові чоботи, здається, що він іде по морю крові. Ліва рука Гітлера-скелета лежить на плечах друга, до якого він схилився головою. Другий дієвець карикатури так само по-дружньому поклав руку на плече Гітлерові. У нього каска з надписом “US”. Він уособлює “американське зло”, проте, зовсім не схожий на президента Г. Трумена. Скоріше за все це карикатурне зображення Першого Головнокомандувача Союзних військ Д. Ейзенхауера. Той зображений з чорними окулярами та широкою посмішкою. Через плече у нього перевішений здоровенний шприц, що нагадує автомат (натяк на бактеріологічну війну США у Кореї). З пояса звисає кобура. У лівій руці у нього величезна сокира. І сама лівиця, і ноги американця, і сокира рясно криті кров' ю. А біля малюнка, ніби наголос, підпис: “Американська вояччина йде шляхом німецької тиранії” [3].

Звичайно, у коловороті нагнітання антиамериканської істерії, викладач педагогічного інституту Вінниці не міг обійти “прогнилої”, “антигуманної” американської педагогіки. У вересні, коли совєтська дітвора пішла до школи, на сторінках “Радянської освіти” надрукували його роботу про покращення освітнього середовища США. Карикатура нагадувала комікс і складалася із чотирьох пов' язаних єдиним смислом картинок, які мали б показувати, що новий навчальний рік у школах США розпочався. Перша мала підпис “... у нових приміщеннях”. На передньому плані стояло двійко хлопчаків із зошитами в руках та з обуреними обличчями. Позаду напіврозвалений сарай, на стіні якого закреслено слово “Курник”, а під ним новий надпис “Школа”. У маленькі дверцята, що ледь тримаються на петлях, на рівні другого поверху по драбині сходить курка, а на дахові кукурікає півень. На задньому ж фоні стоїть висока триповерхова будівля, над входом до якої напис “Школа” замінений на надпис “Казарма”, а перед входом вправляються у муштрі солдати.

Під другим малюночком підпис “. за єдиним розкладом”. На фрагменті карикатури два листки. На одному початок англійського алфавіту, який для підсилення негативного ефекту названий “Американською азбукою”. Проте, видимі лише дві літери - “A” та “B”. Під літерою “А” слово-приклад “АТОМ”, під літерою “В” - “БОМБА”. Цікавим є й розклад уроків на сусідньому листкові. У ньому дві графи - “День” та “Які уроки”. У понеділок вивчається американська азбука, у вівторок те, як шпигувати за своїми батьками; у середу - атомні уроки, у четвер показують навчальний фільм “101 вбивство”, у п'ятницю прививають американський спосіб життя, а в суботу проводять практичні уроки з того, як красти та грабувати. Третій малюночок підписаний “. в обладнаних приміщеннях”. За зразковий кабінет подано справжній “куточок садиста”. На малюнку зображено стіл з табличкою “Шкільні унаочнення”. Проте, на ньому лежать дві гранати, шприц з отрутою, ядерна боєголовка та скринька з черепом з надписом “Напалм”. Поруч на стіні висять сокира, пістолет та кинджал. А на полицях біля двох шприців безліч пляшечок з етикетками “чума”, “сап”, “тиф” та “холера”. Останній, четвертий, малюнок має назву “. під керівництвом досвідчених учителів”. На ньому у темному провулку на фону хмарочосів стоїть переляканий перехожий з піднятими догори руками. А на нього наставляють пістолети троє: двоє дітлахів та “учитель” у темному плащі, капелюсі та чорною пов'язкою на очах [4].

У жовтні 1952 р. під об'єктив вінницького освітянина потрапили звершення СРСР у четвертій п' ятирічці. Вони мали стати аргументом на користь миротворчої та будівничої місії Союзу на противагу руйнації з Заходу. Та аргументом у цій борні була пропаганда, яка здійснювалася через центральний друкований орган партії. Не даремно ж підпис до карикатури неоднозначно говорив: “Вороги миру бояться Правди”. Центральне місце на малюнку займала художня копія передовиці газети за 20 серпня 1952 р. На ній можна прочитати два абзаци з проекту ЦК ВКП(б) “Директив ХІХ з'їзду партії по п'ятому п'ятирічному плану розвитку СРСР на 1951-1955 роки”. Під гаслами про мирний розвиток радянської економіки репродукція відкритого 31 травня 1952 р. Волго-Донського каналу. Над першим шлюзом каналу величезний транспарант “СТАЛІН - це МИР”. Найімовірніше, що це зображення відкриття каналу імені В. І. Леніна 27 червня, бо крізь шлюз проходить прикрашений прапорцями залюднений теплохід “Йосиф Сталін”, який того річ здійснив для цього спеціальний рейс. На березі видимі труби великих індустріальних будов, а позаду - одна із Сталінських висоток Москви. Найвірогідніше, це 176-метровий житловий будинок на Котельницькій набережній Москви. Ця 76-поверхова будівля у гирлі річки Яузи була добудована саме 1952 р. У лівому кутку карикатури “темна четвірка” перелякано і одночасно агресивно визирає з темноти ночі, що окутала Нью-Йорк. На задньому фоні чорніють хмарочоси Уол-Стріт 40 (Трапм Білдінг) та Вулворт Білдінг. У мороці попереду стоїть президент США Г. Трумен у костюмі з краваткою та в чорних окулярах. Права рука гнівно стиснута, обличчя викривлене гримасою роздратування. Лівий рукав смокінга обідраний, рукав сорочки колориті американського прапора закочений по лікті, а у лівій руці Президент стискає боєголовку. За ним стоїть переляканий Президент Франції Венсан Оріоль із задертими догори вусами. У француза на костюмі є погони із позначками “US”, що мало б підкреслити залежність уряду республіки від США. Над ними стоїть товста фігура прем'єра Британії Уїнстона Черчилля. У нього у правій руці запалена димова шашка. Її дим стелиться над “втіленнями зла” і затуляє Нью-Йорк. У диму проступають літери “агресія”. Замикає компанію Головнокомандувач збройних сил Союзників Д. Ейзенхауер. На кокарді його картуза уже відомий символ долара - візитівка карикатур М. Славського. А в руках майбутнього лідера США - “План нової війни” [5].

Остання робота з критики міжнародної політики країн Заходу повоєнного семиліття побачила світ у грудні 1952 р. вона носила назву “Вогнища агресії”. У центрі композиції - американець-пузань. На дядечку Семові з козлиною борідкою одягнений фрак, ледь сходяться на пузі білі штани, а на голові полосатий циліндр з надписом “USA”, щоб не було сумнівів у тому, хто роздмухує війни у світі. Він стоїть ніби на двох різних островах посеред моря, з'єднуючи їх. Права нога на більшому острові, на якому написано “Західна Німеччина”, ліва - на меншому з надписом “Японія”. На кожному з островів стоять повернуті в різні боки від Дядечка Сема величезні ковальські міхи, що нагнітають повітря. Над один табличка “Аденауер”, а замість сопла - голова канцлера ФРН у касці зі свастикою на ній. На протилежному міхові надпис “Іосіда” та голова прем'єра Японії в окулярах. З рота кожного політика виривається повітря, яке роздуває вогнища, у думу яких проступають два надписи “Агресія”. Дядечко Сем задер високо руки та смикає за дві мотузки, що кріплять через два інженерних блоки до міхів, нагнітаючи повітря. На одному колесі блока напис “Північно-Атлантичний блок”, на іншому - “Тихоокеанський блок”. Вісі блока закріплені двома символами “$”. А над карикатурою слова Г. Маленкова, який засуджував правлячі кола США за ремілітаризацію Західної Німеччини та Японії [6].

Зробімо аналіз образів, ужитих у карикатурах та періодичність їхнього вживання. Із 10 карикатур беззаперечно усі 10 мають нести або ж прихований, або ж прямий посил: “СРСР - єдиний бажальник миру у світі”, що видно чи то із самого образу, чи то з підпису до нього. На 8 малюнках присутня зброя чи засоби тортур (гармати, гаубиці, літаки, автомати, гранати, боєголовки, сокири, ножі, дубинки, револьвери, шприці отрутою, хімікати, вибухівка, штики, зашморг та кайдани). На 5 карикатурах зображено символ американської валюти “$” з відверто негативним підтекстом.

На 4 намальована німецька свастика (чи то відверто на шевронах, касках, чи приховано - у фігурах). Також карикатури присвячені питанню ремілітаризації Німеччини після Другої світової війни. Чотири рази Британія змальована як країна-поплічник розгортання нової війни. На 4 картинках з 10 використана символіка птахів (голуб - мирний СРСР, круки - ворожі США та Третій рейх, кури - дурні американські діти, чайки - мирне небо СРСР). Так само на 4 малюнках критикується образ головнокомандувача об' єднаних союзницьких військ Д. Ейзенхауера. Три карикатури торкають проблеми корейської війни. Із 10 малюнків інші 3 змальовують Уолл-Стріт як осердя світового зла. Президент Франції Венсан Оріоль присутній також у 3 комічних епізодах. Тричі Франція постає залежною від долара та опалювачкою нової війни, як тричі на карикатурі присутнє поняття військово-політичного блоку. По двічі зустрічаються образи прем'єрів Британії Климента Еттлі та Уїнстона Черчилля, прем'єра Японії Йосіди Сігуру та Президента США Гаррі Трумена. На 2 малюнках Англія, як двічі й Японія, пов' язується із фінансовою залежністю від Штатів. По два рази М. Славський звертався до образів тюрем та таборів (в'язниця для злочинців Третього рейху, концтабори Майданек та Освенцім і табір військовополонених Кочжедо). На 2 малюнках зустрічаються папки з планами нової війни, на двох є школи (дитяча та військовозлочинна).

По одній карикатурі присвячено темам німецького міліарного бізнесу, пограбуванню, та періодиці (“Правді”). Один раз на малюнках з' являються діти, Адольф Гітлер, Президент КНР Чан Кайші, бандити, канцлер ФРН Конрад Аденауер. Одної згадки удостоївся верховний командувач Німеччини Джон Маккой та Президент Червоного Хреста Пауль Роггер. Та по одному образливому малюнку присвячено “залежності” від США Червоного Хреста та ООН. Як бачимо, карикатури у педагогічній пресі майже повністю дублювали офіційно-охоронну версію світового ладу. А педагоги продовжували перебувати у тенетах ідеологічної пастки. А часто й самі були тими, хто наставляв її ближнім і задурював голову антизахідними жахіттями. Наслідки цього у 2014 р. якнайгіршим чином проявили себе на Сході України, коли російська пропаганда пробудила посіяні колись в СРСР зерна пустопорожнього страху перед “фашистами заходу”.

Список використаних джерел

1. Славський М. В Уолл-стрітівській школі шпигунів // Радянська освіта. 26 січня 1952. № 4. С. 4.

2. Славський М. Американський адвокат і його швейцарський помічник // Радянська освіта. 12 квітня 1952. № 15. С. 4.

3. Славський М. Кривавим шляхом // Радянська освіта. 28 червня 1952. № 26. С. 4.

4. Славський М. Новий навчальний рік у США розпочався // Радянська освіта. 6 вересня 1952. № 36. С. 4.

5. Славський М. Вороги миру бояться правди // Радянська освіта. 4 жовтня 1952. № 40. С. 4.

6. Славський М. Вогнища агресії // Радянська освіта. 20 грудня 1952. № 51. С. 4.

Размещено на Allbest.ru