Роль бібліотечних осередків у розвитку промисловості Катеринославської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Роль бібліотечних осередків у розвитку промисловості Катеринославської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Л.М. Лучка

Наприкінці ХІХ ст. розпочався бурхливий розвиток Катеринославської губернії, пов'язаний з вугільно-кам'яною і металургійною промисловістю, та посилився на початку ХХ ст. У 1887 р. Південноросійське Дніпровське металургійне товариство розпочало будівництво металургійного заводу. Промисловий розвиток сприяв зростанню людського потенціалу краю. З іншого боку, очевидною була потреба губернії у фахівцях, грамотно підготовлених технічних кадрах. Навчання та отримання знань відбувалося у початкових школах, середніх технічних закладах (реальних училищах) та Вищому гірничому училищу. У цьому процесі важливе місце посідали бібліотеки як культурно-освітні осередки та структурні підрозділи підприємств [1, с. 222-224].

За «Материалами по истории народных библиотек городов и земств России, собранные библиотекарем Вольтером», які зберігаються у Санкт-Петербурзі, відомо, що на початку ХХ ст. на Катеринославщині діяли бібліотека сімейного клубу Південно-Російського депо Металургійного товариства, бібліотека службовців Дніпровського металургійного заводу (с. Кам'янське), бібліотека при Нижньо-Дніпровських майстернях. Зазначене першоджерело містить анкети під назвою «Сведения о книгохранилищах и библиотеках разного типа». Е.О. Вольтер, який на той час виконував обов'язки бібліотекаря Імператорської Академії наук, зібрав цінну інформацію про бібліотеки за власною ініціативою, розсилаючи у 1902 р. опитувальні листи до бібліотек або земств Російської імперії. Опрацювавши документи, діяч планував підготувати перше унікальне видання про стан бібліотечної мережі Російської імперії, в якому б висвілювались і бібліотечні справи Катеринославської губернії на початку ХХ ст. На жаль, отримані Е.О. Вольтером матеріали так і не були опубліковані.

Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство опікувалось улаштуванням та розвитком бібліотеки сімейного клубу, яка мала на меті підвищувати рівень грамотності робітників, службовців Південно-Російського депо, поширювати технічні знання серед населення. Бібліотечний осередок відвідували цілі родини службовців. Основу бібліотечного зібрання складали періодичні видання, придбання яких було першорядним завданням осередку. Читачам бібліотека пропонувала місцеву пресу («Горнозаводской листок» (1900-1901), «Приднепровский край» (1899-1901)) та видання загальнолітературного змісту («Вестник иностранной литературы» (1901), «Русское богатство» (1901)). У 1902 р. бібліотека поповнила фонди науково-популярними, мистецтвознавчими та дитячими журналами («Будильник», «Вокруг света», «Живописная Россия», «Живописное обозрение» та ін.). Голова сімейного клубу М. Тубакін та секретар О. Залевський опікувалися бібліотечними проблемами і несли відповідальність за збереження фондів[2, арк. 36].

Наступна бібліотека, історія та зміст якої висвітлено на сторінках «Материалов» є бібліотека селища Кам'янського Катеринославського повіту. Мова йде про бібліотеку службовців Дніпровського металургійного заводу, який працював з 1889 р. Обов'язки голови бібліотечного правління виконував директор-розпорядник заводу, за походженням з польських дворян, статський радник, інженер-технолог Гнат Гнатович Ясюкович (1847-1914). Відповідальним за бібліотечні справи був призначений німець, інженер Т.В. Фохт, який виконував обов'язки начальника сталеплавильного виробництва заводу (1904 р.). До складу правління входили працівники заводу - інженери О. Казаровський, Г. Онуфрієв, Я. Войцеховський, К. Клоковський. Кожний з них зробив вагомий внесок у розвиток заводського бібліотечного осередку. Обіймаючи відповідальні посади (начальників технічної контори, інших структурних підрозділів заводу), вони знаходили час для підтримки бібліотечних справ [3, с. 60, 64; 5, с. 137].

Директор розумів цінність знань, закріплених точними розрахунками. Тому сам вчився і заохочував до навчання своїх працівників, що сприяло кар'єрному росту. Г.Г. Ясюкович вільний час віддавав саме читанню художньої літератури, разом з героями творів жив їхнім життям, уболівав та співчував [3, с. 163]. Джерела свідчать, що Г.Г. Ясюкович відносився до кола тих керівників, які насправді опікувалися й підтримували культурні починання та заходи, що відбувались на заводі. За період його керівництва збудовано клуб, відкрита Народна аудиторія. Як заможна людина він вкладав кошти в розвиток освіти і культури селища Кам'янського Катеринославської губернії, зокрема на відкриття технічних та масових бібліотечних осередків для робітників й селян, початкових і середніх навчальних закладів. Значні кошти виділялись на улаштування різних літературно- мистецьких заходів для працівників підприємства. Враховуючи вимоги часу, Г.Г. Ясюкович сприяв культурно-освітньому розвитку краю, поспішав на допомогу і був сповнений надзвичайною пошаною до людей [3; 4, с. 115-118].

За першоджерелом, бібліотека заснована у 1897 р. З початку відкриття вона розміщувалась на приватній квартирі. З 1900 р. переведена в будинок головної контори Дніпровського металургійного заводу. Загальна кількість фонду складала 2100 томів: 1500 книжок та 600 примірників журналів. Фонди містили понад 1 тис. видань російською мовою, 400 томів, надрукованих іноземними мовами. Бібліотека заводу обслуговувала читачів згідно з «Правилами користування», за якими вони мали право отримати шість книжок і шість журналів. Стати читачем бібліотеки мав право тільки службовець підприємства.

Вступний внесок читачів складав шість карбованців на рік. Бібліотека мала правління, яке щорічно готувало звіти про свою діяльність. Читачі користувалися рукописним картковим каталогом. Бюджет складав 1200 крб на рік, з них на книги і журнали витрачали 950 крб, на видання каталогів і канцелярські приладдя - 250 крб.

До складу бібліотечного фондового зібрання заводу входили белетристична література та книжки загальноосвітнього змісту. При бібліотеці діяв кабінет для читання (читальна зала). Заводський бібліотечний осередок підтримував тісні стосунки з іншими бібліотеками Катеринославського повіту [2, арк. 37-39].

З 1900 р. у Кам'янському діяла Народна аудиторія як центр освіти та відпочинку, в якому Катеринославське наукове товариство проводило лекції й бесіди з нагальних питань. За структурою вона мала бібліотеку та читальню. Аудиторія являла собою культурний куточок західноєвропейського зразку. Наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. на території Кам'янського діяли невеличкі бібліотеки початкових шкіл та училища, які допомагали отримувати знання та підвищувати рівень технічної освіти молодого населення промислового краю [3, с. 38-39; 4, с. 71].

За визначеною тематикою цікавою є історія бібліотеки, що діяла при Нижньо-Дніпровських майстернях. Звітна документація за 1909-1910 рр. свідчить про важливу роль бібліотеки у структурі робітничого закладу. Кількість членів правління, які відповідали за роботу бібліотечного осередку, нараховувала шість осіб. Обов'язки бібліотекаря виконував А.В. Кузьмін, його помічником був обраний М.А. Анан'єв. У 1909-1910 рр. у зв'язку з розширенням бібліотечної діяльності виникла потреба у додаткових штатних одиницях. Результатом стало призначення Д.В. Анцифорова помічником бібліотекаря із заробітною платнею 60 крб на рік. Від керівництва майстерень А.В. Кузьмін за сумлінне виконання своїх обов'язків отримував подяки та грошові винагороди [6, с. 3].

Джерелом поповнення бібліотеки були пожертвування, переважно грошима, від членів правління майстерень. Осередок обслуговував читачів згідно з «Правилами користування», за якими службовець або робітник сплачував внесок у розмірі одного карбованця за читання двох книжок. За користування журналами пропонувалась додаткова плата (один карбованець). Зібрані внески складали щорічний бюджет бібліотеки (1909 р. - 604 крб 24 коп). За звітом відомо, що у 1909 р. до бібліотеки передплатили 2 тис. примірників газет та журналів. Кількість читачів нараховувала 213 осіб. Таким чином, керівництво Нижньо-Дніпровських майстерень розглядали бібліотечний осередок як просвітницький заклад, завдання якого полягало у зростанні свідомості робітників шляхом освіти та залучення до читання [6, с. 4].

Таким чином, бібліотечні осередки, що відкривались і діяли на підприємствах промислового регіону в другій половині ХІХ - початку ХХ ст., відігравали важливу роль у процесі культурного зростання мешканців Катеринославщини шляхом заохочення до читання. Важливим напрямом діяльності бібліотечних правлінь стали комплектування осередків книгами і періодичними виданнями та процес обслуговування службовців і робітників. Стан та розвиток заводських бібліотек залежав від керівництва та його відношення до підвищення рівня грамотності серед працівників закладу. Розуміння та підтримка бібліотечної справи в губернії свідчить про високий інтелектуальний рівень осіб, що очолювали заводи та несли повну відповідальність за їх діяльність на користь краю.

Бібліографічні посилання

бібліотека сімейний клуб грамотність

1. Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область / гол. ред. А.Я. Пащенко. - К, 1969.

2. ПФА РАН. - Ф. 158, оп. 4, спр. 27 «Материалы по истории народных библиотек городов и земств России, собранные библиотекарем Вольтером, 1902 г.».

3. Слоневский А. Игнатий Ясюкович. Имя в истории: ист.-краевед. исследование / А. Слоневский. - Д., 2009.

4. Чабан М.П. Мандрівки старим Кам'янським: книга про минуле Дніпродзержинська / М.П. Чабан. - Д., 2004.

Размещено на Allbest.ru