М.П. Долінін - невідомий історик Дніпропетровського університету

Спроба простеження життєвого і творчого шляху М.П. Долініна, який працював на історико-філологічному факультеті ДДУ. Внесок Долініна у розбудову факультету, підготовку кадрів-істориків у 1949-1956 рр. Продовжувач традиції Д.Ф. Красицького та Д.П. Пойди.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2019
Размер файла 26,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

М.П. Долінін - невідомий історик Дніпропетровського університету

В.Д. Мирончук

В.Ю. Медяник

Ця публікація є логічним продовженням серії розвідок про непересічних особистостей, які стояли біля витоків історичного факультету ДНУ. Серед них - «Добре слово про найстарішу кафедру ДНУ», «Історичний факультет ДДУ: перші повоєнні випуски (19451946 рр.)» та «Праонук Кобзаря Дмитро Красицький на історичному факультеті ДДУ», які були надруковані відповідно у № 10 (2011 р.), №№ 1 та 2 (2012 р.) часопису «Бористен» [15; 16; 17]. Дана стаття присвячена Миколі Петровичу Долініну - знаному досліднику історії Росії початку XVII ст., кандидату історичних наук, доценту, завідувачу кафедри історії СРСР Дніпропетровського держуніверситету (1949-1953 рр., 1955-1956 рр.).

На жаль, ця непересічна постать, його внесок у розбудову історичного факультету, підготовку кадрів-істориків у 1949-1956 рр. тривалий час залишались поза увагою дослідників. У зв'язку з цим виникла нагальна потреба у залученні широкого кола як архівних, так і опублікованих джерел з метою ґрунтовного вивчення життєвого та творчого шляху М.П. Долініна, який був пов'язаний з історичним та історико-філологічним факультетами ДДУ наприкінці 40-х - середині 50-х рр. XX ст.

Перша згадка про М.П. Долініна була знайдена авторами в Музеї історії ДНУ імені Олеся Гончара. Зокрема, в особистій справі професора В.Я. Борщевського зберігається список його наукових праць датований 9 травня 1953 р., завірений завідувачем кафедри історії СРСР ДДУ М.П. Долініним [21, арк. 1]. Згодом, під час дослідницького пошуку в Науковій бібліотеці ДНУ імені Олеся Гончара було виявлено некролог Миколи Петровича Долініна в журналі «История СССР» за 1969 р. Його підписав відомий історик О.О. Зімін [13].

У той же час основний інформативний матеріал щодо етапів життя та науково-педагогічної діяльності М.П. Долініна було знайдено в його особистій справі (червень 1949 р. - жовтень 1957 рр.), яка зберігається в Архіві ДНУ імені Олеся Гончара. Сприяли пошуку документів начальник загального відділу ДНУ імені Олеся Гончара А.І. Маякова та співробітник цього відділу Н.А. Окоча.

Джерельна база поповнилася також за рахунок періодичної преси. Зокрема, це - статті М.П. Долініна, відомості щодо збірників історичного факультету, огляди навчального закладу життя, які знайшли своє відображення на сторінках газети «За передову науку» (1954--1955 рр.) [12; 27]. Вона видавалась у Дніпропетровському державному університеті, починаючи з вересня 1934 р.

Микола Петрович Долінін народився 17 квітня 1906 р. у м. Ярославль у родині робітників [14, арк. 79]. Батько, Петро Павлович Тютюшкін, мав селянське походження. Тривалий час працював двірником та сторожем у приватних осіб, самостійно навчився читати і писати. Після жовтневих подій 1917 р. він освоїв професію швейцара та кур'єра, працюючи в ощадній касі [1, арк. 4].

Непростий життєвий шлях батька, його «університети» підштовхнули М.П. Долініна до відповідального вчинку - після смерті батька у 1929 р. він змінює прізвище і відтоді стає Долініним [20, арк. 6].

Мати, Тютюшкіна Харитина Василівна, також походила з селянської родини. Працювала кухаркою та прачкою. Пізніше стала домогосподаркою, зосередивши увагу на вихованні сина. Померла у 1947 р. [1, арк. 4].

М.П. Долінін був єдиною дитиною в родині. З юнацьких років прагнув допомогти батькам матеріально, працював двірником. У 1917 р. закінчив трикласну парафіяльну школу. В автобіографії зазначається, що «в роки громадянської війни і іноземної інтервенції служив канцеляристом в Ярославському губернському відділі Робфаку» [1, арк. 4].

У 1924 р. юнак закінчив середню школу для дорослих і вступив на суспільно-економічне відділення Ярославського педагогічного інституту. Після закінчення ВНЗ у 1928 р. він працював спочатку в середній школі, а згодом - викладачем суспільних дисциплін у вищих навчальних закладах м. Іваново. Т. зв. «іванівський» період його викладацької діяльності тривав із серпня 1928 р. по квітень 1943 р. [14, арк. 79 зв.].

Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною долю молодого викладача. У 1943-1945 рр. М.П. Долінін перебував у діючій армії, де виконував обов'язки політрука полку та агітатора. Був поранений, тривалий час лікувався, проте залишився на все життя інвалідом ІІ групи [1, арк. 4 зв.]. За свій ратний подвиг був нагороджений чотирма бойовими нагородами. Серед них «Орден Червоної Зірки» та «Орден Вітчизняної війни» [14, арк. 80 зв.].

Після демобілізації М.П. Долінін приїздить до Дніпропетровська. Разом з ним у місто на Дніпрі переїхала велика родина: дружина Ніна Андріївна, сини Юліан та Валерій і донька Наталія, без яких важко уявити «дніпропетровський» період життя та діяльності вченого-історика [1, арк. 4 зв.].

У 1946-1948 рр. М.П. Долінін працює старшим викладачем у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті [14, арк. 79 зв]. Протягом 1948-1949 рр. навчався у Москві на курсах дисертантів при Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б). 13 травня 1949 р. успішно захистив у столиці кандидатську дисертацію по темі «Развитие общественной мысли в России в начале XVII в.». Це стало підставою для листа заступника міністра вищої освіти СРСР Самаріна до ректора Дніпропетровського держуніверситету Л.І. Сафронова від 23 травня 1949 р. з пропозицією розглянути кандидатуру М.П. Долініна «на должности заведующего кафедрой истории СССР вверенного Вам университета» [18, арк. 1].

Із Дніпропетровським державним університетом пов'язані вісім років плідного науково-педагогічного життя М.П. Долініна (1949-1957 рр.). Він продовжив справу попередників Д.Ф. Красицького та Д.П. Пойди, які стояли біля витоків історичного факультету ДДУ, очолювали кафедру історії СРСР у 1943-1946 рр. та у 1946-1948 рр.

М.П. Долінін обіймав посаду завідувача кафедри історії СРСР у непрості часи (1949-1953, 1955-1956 рр.). Він виявив себе здібним організатором, вимогливим керівником. Був одним із засновників першого збірника наукових праць «Научные записки Днепропетровского университета. Сборник работ исторического факультета» (1951 р.), який друкувався у видавництві Київського державного університету. Прикметно, що М.П. Долінін був причетний до появи й наступних трьох збірників (1953, 1954, 1956 рр.), будучи членом редакційної колегії. Під час роботи на історичному факультеті ДДУ, М.П. Долінін викладав цілу низку навчальних курсів. Серед них: історія СРСР, історіографія та джерелознавство історії СРСР [23, арк. 74].

У «Научных записках Днепропетровского университета» завідувач кафедри історії СРСР надрукував основну частину своєї кандидатської дисертації та студії «Общественно-политические взгляды Ивана Тимофеева», «Н.Г. Чернышевский о единстве, дружбе и воссоединении украинского и русского народов», «Административная и социально-политическая деятельность подмосковных полков («казачьих таборов») в 1611-1612 гг.» [10; 9; 8; 5]. Він дав можливість розмістити на сторінках згаданих видань публікації своїх колег по кафедрі - Д.П. Пойди, В.Я. Борщевського, І.Л. Болясного.

У період перебування В.Я. Борщевського на посаді завідувача кафедри історії СРСР (1953-1955 рр.) М.П. Долінін деякий час працював доцентом [14, арк. 79 зв.]. За наказом ректора проф. Г.Б. Мельникова «у зв'язку зі скороченням навчального навантаження по кафедрі історії СРСР з 26 вересня 1956 р. він був переведений на 0,5 ставки по заочному відділенню» [3, арк. 90].

М.П. Долінін працював керівником студентського гуртка з історії СРСР, очолював лекторську групу історичного факультету, неодноразово виступав з доповідями перед робітниками міста та області [24, арк. 55].

У 1957 р. починається новий період у житті та діяльності М.П. Долініна, пов'язаний з кафедрою історії СРСР Донецького державного університету. Тут він підготував монографію «Подмосковные полки («казацкие таборы») в национально-освободительном движении 1611-1612 гг.», яка вийшла друком у Харкові в 1958 р. [11].

Смерть обірвала життя М.П. Долініна 17 жовтня 1968 р. Своєрідним пам'ятником ученому стала докторська дисертація по темі «Классовая и национально-освободительная борьба в Русском государстве в конце 1610-1614 гг.» обсягом майже 50 друкованих аркушів, яка, на жаль, не була захищена. На думку О.О. Зіміна, цією працею М.П. Долінін «узагальнив свої багаторічні дослідження з історії Першої селянської війни в Росії» [13, с. 252].

Таким чином, можна зробити висновок про те, що Микола Петрович Долінін, перебуваючи на посаді завідувача кафедри історії СРСР (1949-1953 рр., 1955-1956 рр.) гідно продовжував традиції своїх попередників - Д.Ф. Красицького та Д.П. Пойди. У непрості часи він залишався справжнім ученим, принциповим і авторитетним керівником, наставником молоді. Його солідний науковий доробок не втратив свого значення й сьогодні.

Бібліографічні посилання

долінін творчий шлях

1. Автобиография Долинина Николая Петровича // Архів ДНУ імені Олеся Гончара. - Ф. 1, оп. 1,спр. 1088, арк. 4.

2. Аттестат доцента (Н.П. Долинин) // Там же. - Арк. 11.

3. Выписка из приказа № 324 от 28. 06. 1956 г. по Днепропетровскому госуниверситету о переводе Н.П. Долинина на 0,5 ставки по заочному отделению // Там же. - Арк. 90.

4. Выписка из протокола № 3 заседания Ученого совета Академии общественных наук при ЦК ВКП (б) // Там же. - Арк. 9.

5. Долинин Н.П. Административная и социально-политическая деятельность подмосковных полков («казачьих таборов») в 1611-1612 гг. / Н.П. Долинин // Науч. зап. Днепропетр. госуниверситета. Сб. работ ист. отделения ист.-филолог. ф-та. - Д., 1956. - Т. 56. - Вып. 4. - С. 87-108.

6. Долинин Н.П. К вопросу о социальной программе крестьянской войны в начале XVII в. / Н.П. Долинин // Материалы науч. конф. кафедры ист. наук Донецкого ун-та (25-27 декабря 1967 г.). - Х.; Донецк, 1968. - С. 187.

7. Долинин Н.П. К изучению иностранных источников о крестьянском восстании под руководством И.И. Болотникова 1606-1607 гг. / Н.П. Долинин // Международные связи России до XVII в. - М., 1961. - С. 462-490.

8. Долинин Н.П. Н.Г. Чернышевский о единстве, дружбе и воссоединении украинского и русского народов / Н.П. Долинин // Науч. зап. Днепропетр. госун-та. Сб. работ ист. отделения ист.-филолог. ф-та. - 1954. - Т. 56. - Вып. 3. - С. 31-34.

9. Долинин Н.П. Общественно-политические взгляды Ивана Тимофеева / Н.П. Долинин // Там же. - 1953. - Т. 42. - Вып. 2. - С. 135-164.

10. Долинин Н.П. Развитие национально-политической мысли в условиях крестьянской войны, иностранной военной интервенции в начале XVII века / Н.П. Долинин // Там же. - 1951. - Т. 40. - Вып. 1. - С. 109-137.

11. Долинин Н.П. Подмосковные полки («казацкие таборы») в национально-освободительном движении 1611-1612 гг. / Н.П. Долинин. - X., 1958. - 132 с.

12. Долінін М.П. Разом з російським народом / М.П. Долінін // За передову науку. - 1954. - 24 трав. - С. 3.

13. Зимин А.А. Николай Петрович Долинин (некролог с обзором работ о памятниках Смутного времени) / А.А. Зимин // История СССР. - 1969. - № 2. - С. 251-252.

14. Личный листок по учету кадров (Н.П. Долинин) // Архів ДНУ імені Олеся Гончара. - Ф. 1, оп. 1, спр. 1088, арк. 79-80.

15. Мирончук В.Д. Добре слово про найстарішу кафедру ДНУ / В.Д. Мирончук // Бористен. - 2011. - № 10. - С. 28-29.

16. Мирончук В.Д. Історичний факультет ДДУ: перші повоєнні випуски (1945-1946 рр.) / В.Д. Мирончук, В.Ю. Медяник // Бористен. - 2012. - № 1. - С. 22-24.

17. Мирончук В.Д. Праонук Кобзаря Дмитро Красицький на історичному факультеті ДДУ / В.Д. Мирончук, В.Ю. Медяник // Бористен. - 2012. - № 2. - C. 12-13.

18. Направление Долинина Н.П. на переговоры по вопросу его использования в должности заведующего кафедрой истории СССР // Архів ДНУ імені Олеся Гончара. - Ф. 1, оп. 1,спр. 1088, арк. 1.

19. Приказ № 511/11 по Днепропетровскому государственному университету от 18 августа 1949 г. об утверждении Н.П. Долинина на должность заведующего кафедрой истории СССР // Там само. - Арк. 14.

20. Свидетельство о рождении Н.П. Долинина // Там само. - Арк. 6.

21. Список научных работ кандидата исторических наук, доцента кафедры истории СССР ДГУ В.Я. Борщевского // Музей історії ДНУ імені Олеся Гончара. - Ф. 1, оп. 1, спр. 25, арк 1.

22. Список научных работ доцента Долинина Н.П. // Архів ДНУ імені Олеся Гончара. - Ф. 1, оп, 1, спр. 1088, арк. 81-82.

23. Характеристика доцента, заведующего кафедрой истории СССР ДГУ Долинина Н.П. от 20. 04. 1956 г. // Там само. - Арк. 74.

24. Характеристика на кандидата исторических наук, доцента кафедры истории СССР ДГУ Долинина Н.П. от 24.02.1954 г. // Там само. - Арк. 55.

25. Характеристика на кандидата исторических наук, зав. кафедрой истории СССР ДГУ Долинина Н.П. от 30.05.1950 г. // Там само. - Арк. 24.

26. Характеристика на кандидата исторических наук, зав. кафедрой истории СССР ДГУ Долинина Н.П. от 08.02.1953 г. // Там само. - Арк. 47.

27. Ювілейна збірка // За передову науку. - 1954. - 24 трав. - С. 3.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Ознайомлення з етапами життєвого шляху М. Костомарова - публіциста, історика і поета; його науково-громадська діяльність. Особливості поглядів Миколи Івановича на роль народу в історії. Аналіз історичних та історико-географічних праць М. Костомарова.

    реферат [24,0 K], добавлен 20.09.2013

  • Життєдіяльність Луки (Войно-Ясенецького Валентина Феліксовича) архієпископа Сімферопольського і Кримського. По закінченні медичного факультету Київського університету працював хірургом, вніс багато нового в техніку операцій. У 1923 р. прийняв постриг.

    реферат [23,9 K], добавлен 02.03.2009

  • Основні віхи життєвого та політичного шляху М.С. Грушевського, еволюція його світоглядно-філософських та політичних позицій. Внесок великого українця у розвиток вітчизняної історії та археології, його роль у процесі боротьби за українську державність.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 10.07.2012

  • Поняття "герб" в інтерпретації російських істориків. Проблеми формальної геральдики в роботах істориків XIX – початку XX ст. Теорії походження гербів у Росії у викладенні вітчизняних істориків. Генези особистих гербів дворянських родів Російської імперії.

    реферат [37,0 K], добавлен 03.01.2011

  • Дослідження життєвого шляху, наукової та політичної діяльності М.С. Грушевського – історика, публіциста, голови Центральної Ради, академіка, автора багаточисельних наукових праць. Політичне життя М.С. Грушевського. Суть ідеї соціалістичного федералізму.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 09.01.2012

  • Вивчення Петра Великого в розрізі поглядів сучасників і істориків. Порівняльний аналіз ходу і суті реформ Петра I на підставі досліджень і поглядів істориків. Вплив Петра на зовнішню політику держави, дослідження дебатів про суть російського абсолютизму.

    курсовая работа [57,6 K], добавлен 25.01.2011

  • Історичний розвиток Болонського університету, який став ініціатором Болонського процесу, його зв'язок з Україною в минулому. Найвідоміші з творів Юрія Дрогобича. Праця на посаді ректору Болонського університету. Зв’язок України з Європою в системі освіти.

    реферат [18,6 K], добавлен 27.12.2012

  • Загальний огляд життєвого та творчого шляху Дені Дідро. Роль навчання та спосіб життя філософа енциклопедиста, письменника та бібліотекаря Катерини II. Доля великого кохання. Головні ідеї творчості та її історичне значення. Педагогічні ідеї Дідро.

    презентация [633,8 K], добавлен 08.10.2011

  • Характеристика поглядів сучасних польських істориків на причини української Національно-визвольної війни середини XVII ст. Розгляд еволюції підходів та їхнє місце в інтелектуальній традиції. Інтелектуальні зміни в козацькому середовищі, їх трактування.

    статья [18,7 K], добавлен 14.08.2017

  • Народження, дитинство, навчання І. Мазепи. Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури. Формування національно-політичних переконань. Розвиток України в період гетьманства Мазепи.

    реферат [15,9 K], добавлен 07.11.2010

  • Особливості сходознавчих студій у контексті вивчення біобібліографії істориків-кримознавців. Аналіз самобутнього внеску головних представників російської тюркологічної школи ХІХ ст. І.М. Березіна, В.В. Григор'єва у розвиток історичного краєзнавства Криму.

    статья [27,9 K], добавлен 20.09.2010

  • Характеристика робіт російських істориків XIX-XX століття, що торкалися процесів Руїни. Аналіз політичного протистояння між верхівкою козацтва і народом. М. Устрялов як представник російської історіографії, що звернув увагу на "малоросійську смуту".

    реферат [51,5 K], добавлен 14.08.2013

  • Особливість школи "Анналів" як явища феноменального і багатовимірного. Труди багатьох представників цієї школи як дослідження людини. Характерна особливість істориків-анналістів - це прагнення до нового в історіософських поглядах і в методології.

    реферат [18,5 K], добавлен 23.05.2010

  • Історія Харківського національного університету є невід`ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. Створення університету за iнiцiативи видатного просвiтителя та вченого В. Н. Каразiна та подальший розвиток закладу.

    реферат [25,7 K], добавлен 16.03.2008

  • Постать Івана Мазепи, напрямки її вивчення багатьма істориками різних часів. Негативне ставлення українського народу до Мазепи, його головні причини та наслідки. Соціальна та економічна політика гетьмана, особливості діяльності в галузі культури.

    реферат [12,8 K], добавлен 20.09.2011

  • Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.

    статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017

  • Історичний огляд та дослідження анархістського руху на йлого впливу на українських істориків. Вплив анархістських доктрин на М. Драгоманова. Вплив махновського руху на істориків запорозького козацтва Я. Новицького та Д. Яворницького.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 07.03.2007

  • Історичний огляд та дослідження анархістського руху на йлого впливу на українських істориків. Вплив анархістських доктрин на М. Драгоманова. Вплив махновського руху на істориків запорозького козацтва Новицького Я. та Яворницького Д.

    реферат [25,4 K], добавлен 15.03.2007

  • Внешняя политика Германии в 1949-1955 годах, на первом этапе "эры К. Аденауэра". Общая характеристика внешнеполитической ситуации в период 1949-1955 гг. Отношения с СССР и урегулирование правового положения ФРГ. Взаимоотношения ФРГ с другими странами.

    курсовая работа [63,6 K], добавлен 08.12.2007

  • Спроба загального аналізу наукового доробку сучасних українських та білоруських істориків з проблеми становища Православної церкви у Західній Україні та Західній Білорусі в складі ІІ Речі Посполитої, а також конфесійної політики польської влади.

    статья [21,1 K], добавлен 11.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.