Коли ж виникли курені та паланки на Запорозькій Січі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

КОЛИ Ж ВИНИКЛИ КУРЕНІ ТА ПАЛАНКИ НА ЗАПОРОЗЬКІЙ СІЧІ

І.С. Стороженко

Анотація

Уперше слово «курінь» (тимчасове житло) для визначення козацького підрозділу було запроваджено Б. Хмельницьким при побудові своєї козацької держави. Відроджуючи за власним проектом Чортомлицьку Запорозьку Січ (1652-1709 рр.), замість знищеної поляками в 1638 р. першої Запорозької (Базавлуцької) Січі (1590-1638 рр.), він будує на Низу Дніпра 5 форпостів-паланок, формує 40 куренів (у межах 500 козаків кожний) і визначає їм місце постійної дислокації - Кіш Січі.

Ключові слова: Запорозька Січ, курінь, паланка, Низ Дніпра, Кіш Січі.

Аннотация

И. С. Стороженко

Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара

КОГДА ЖЕ ВОЗНИКЛИ КУРЕНИ И ПАЛАНКИ В ЗАПОРОЖСКОЙ СЕЧИ?

Впервые слово «курень» (временное жилье) для определения казацкого подразделения было внедрено Б. Хмельницким при построении своей казацкой державы. Возрождая за своим проектом Чертомлыцкую Запорожскую Сечь (1652-1709 гг.), вместо уничтоженной поляками в 1638 г. первой Запорожской (Базавлуцкой) Сечи, он строит на Низу Днепра 5 форпостов-паланок, формирует 40 куреней (в пределах 500 казаков каждый) и определяет им место постоянной дислокации - Кош Сечи.

Ключевые слова: Запорожская Сечь, курень, паланка, Низ Днепра, Кош Сечи.

Annotation

I. S. Storozhenko

Oles Honchar Dnipropetrovsk National University

WHEN DID KURINI AND PALANKY OF ZAPOROZHIAN SICH ARISE?

For the first time the word «kurin» (temporary accommodation) to define the Cossack unit was introduced by B. Khmelnytsky. When he revived Chortomlytska Zaporozhian Sich (1652-1709), instead of the first Zaporozhian (Bazavlutska) Sich, which was destroyed by the Poles in 1638, he built on the Bottom of the Dnieper 5 outposts-palankas, formed 40 kurins (500 Cossacks in each one) and determined Kosh of the Sich as place of permanent stationing for them. The question, put as the title of the article, worried several generations of historians and amateurs, interested in Cossack history, by only now thanks to our research we have concrete reply to this question. Why previous historians couldn't find the answer? First - they didn't know, when, where, at what circumstances and with what organizational structure first Zaporozhian Sich emerged. Second - some modern professional historians don't understand, that absence of sources can be compensated by usage of modern new methods of research, from other sciences as well, which enable to get indirect information on the topic. Only combination of traditional and modern approaches in studies helps to make them successful. Third, faulty view on the process of appearance and development of Ukrainian Cossacks still dominates. Everyone knows idea of Aristotle, that we can understand the essence of things only when we know their origin and development. Let me remind that Ukrainian Cossacks were military formation. Hence, process of Ukrainian Cossacks' origin and development should be studies in the context of its military, not economic, trade. Particularly, some Ukrainian historians by mistake consider that military structures of Cossacks, such as desiatok, sotnia, kurin, and Zaporozhian Sich as well, originated from structures of economic trade.

Key words: Zaporozhian Sich, kurin, palanka, Bottom of Dnieper, Kosh of the Sich.

Виклад основного матеріалу

Питання, яке стоїть у назві статті, хвилювало не одне покоління істориків і тих, хто цікавився історією запорозького козацтва, але тільки сьогодні завдяки нашим науковим дослідженням отримана чітка відповідь на це питання. Що ж заважало науковцям-попередникам дати відповідь на цю проблему? Найперше - це відсутність відповіді, коли, де, за яких умов і з якою організаційної структурою виникла перша Запорозька Січ. Відомий український історик і державний діяч Микола Василенко, торкаючись цього питання в 1916 р., зазначив: «... історіографія все ж таки не вирішила до цих пір задовільно питання про те, коли і за яких умов виникла Запорозька Січ? Унаслідок обмеженої джерельної бази це питання до цих пір є спірним» (виокремлено. - І. С.) [1, с. 194]. Існує загальновідома думка, що через відсутність необхідної джерельної бази і складність проблеми дослідники обминали цю проблему в минулі часи і обминають сьогодні. На нашу думку, причинами, які заважали нашим історикам-попередникам та сучасним історикам здійснити наукове визначення утворення першої Запорозької Січі і її структур, були такі: по-перше, ця проблема не зачіпала і не зачіпає нічиїх інтересів і тому не виникало і не виникає ні в кого бажання будь-що-будь позитивно вирішити цю проблему; по-друге, частина сучасних професійних істориків не розуміє, що відсутність джерельної бази можна компенсувати, застосовуючи новітні методи дослідження, зокрема й запозичені з інших наук, які дозволяють використовувати опосередковану інформацію щодо обраної проблеми. Лише поєднання традиційного і сучасного підходів до своєї основної ідеї дозволяє її успішно реалізувати; по-третє, панує вельми дискусійний погляд на процес виникнення та розвиток українського козацтва.

Адже загальновідоме висловлювання Аристотеля, що сутність речей можна зрозуміти лише тоді, коли знаєш їхнє походження і розвиток. Нагадаю, що українське козацтво - це військова структура. У зв'язку з цим його історія - це воєнна історія України козацького періоду. Отже, процес виникнення та розвитку українського козацтва, а також утворення його Запорозької Січі повинні розглядатися в контексті його воєнної історії, зокрема в аспекті його воєнного, а не господарчого промислу.

На превеликий жаль, в історіографії українського козацтва, зокрема щодо його виникнення, еволюції та утворення Запорозької Січі, господарський промисел подається як провідний. Зокрема, М. Грушевський, наприклад, вважав, що: «Степова промислова ватага з отаманом на чолі перетворюється з розвоєм військової організації в найнищу одиницю військову - десяток, з тим же отаманом на чолі... З другого боку сіть козацьких зимівників на уходах зв'язуються вузлами городців чи острогів, які знову зв'язуються в один вузол центральним кошем» (виокремлено. - І.С.) [3, с. 130-139]. На думку М. Слабченка, «. homo economicus на запорозькій землі заразом ставав homo militans...». Клітиною зародку куреня було «коливо» - бродяча, неосіла промислова дільниця. Такі колива називалися «куренями» а їхні «господарства, до певної міри, можна визнати за кочове, оскільки доводилося кочувати рибалкам, скотарям тощо... з колив виділявся військовий курінь» (виокремлено. - І. С.) [11, с. 211-215]. Учений вважав, що курені утворювалися поступово, зокрема, протягом 1530-1583 рр. - 7 куренів, а упродовж 1600-1638 рр. - ще 8 куренів [11, с. 222]. А О. Рябінін-Скляревський писав: «Назви куренів XVIII ст. ще свідчать про ті часи минулого, як в системі Дніпра та Бога, в гору цих рік та й на їхніх допливах складались земляцькі артілі промисловців та рушали по весні на здобич» [9, с. 84].

Вищенаведені висловлювання українських істориків свідчать про їх переконання в тому, що військові структури козацтва, зокрема такі як десяток, сотня, полк, курінь та і сама Запорозька Січ, виникли із структур господарського промислу.

Питання, коли ж виникли паланки у складі Запорозької Січі, прагнули з'ясувати у своїх працях А. Скальковський, Д. Яворницький та М. Слабченко. Водночас дивним є те, що утворення паланок названі дослідники не пов'язують з виникненням куренів. Зокрема, А. Скальковський, торкаючись цього питання, писав: «... в 1756році й вірогідно на 100 літ раніше (тобто у 1656 р. - І. С.) - бо Запорожжя до самого 1766 року ніяких змін не зазнавало - край Запорозький розділявся тоді на п'ять відомств, або паланок, начальники яких, полковники, за доброчинством війська поза Січчю і вкупі за кордоном стежили» [10, с. 48]. Д. Яворницький припускав, що, можливо, паланки Січі виникли після повернення січового товариства з вимушеної еміграції (1709-1734 рр.) і утворення у 1734 р. Підпільненської (Нової) Запорозької Січі [18, с. 161]. М. Слабченко писав: «Можна припускати, що паланки існували і в XVII ст. Не дарма ж у 1688 р. самі запорозьці писали Мазепі про військо, що перебуває на лугах, на полях, на паланках і в усіх урочищах дніпрових і степових» [12, с. 456] (виокремлено. - І.С.).

Поважаючи думку видатних істориків, важко, проте, погодитися із висунутими ними гіпотезами, оскільки вони, на наш погля, належним чином не доведені. При цьому вважаю, що найвагомішим аргументом, який заперечує вірогідність господарської гіпотези утворення Запорозької Січі і її структурних підрозділів, є результат проведеного структурно-функціонального аналізу Великого Степового Кордону України (Далі - Великий Кордон) [16, с. 71-136]. Цей аналіз показав, що Великий Кордон з кінця XV ст. за своєю структурою був військовою системою, а за функцією - прозорим бар'єром між війною і миром з перевагою воєнних конфліктів над мирними перепочинками у часовому вимірі [2, с. 218]. Отже, воєнний промисел на Великому Кордоні переважав господарський, а з другої половини XVI ст., після утвердження українського козацтва в ранзі окремого привілейованого військового стану Речі Посполитої, став панівним. Отже, джерелом виникнення та розвитку організаційних структур козацтва і його Запорозької Січі був Великий Кордон через функцію воєнного промислу [16, с. 20-48, 137-196].

Застосування автором цих рядків нових методів дослідження для аналізу відомих джерел і праць істориків дозволило відтворити генезис та еволюцію організаційних та етнічних структур українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. Розгляд цих структур за ознакою підсистем українського козацтва, а його самого - за властивістю підсистеми Великого Кордону та етногенезу як вищих систем (з урахуванням взаємодії українського козацтва як системи з навколишнім середовищем - Річчю Посполитою) дозволив отримати відповідь на цілу низку питань, на які до цього часу не могла відповісти українська історіографія. Зокрема, чому, коли, з якою метою і за яких етнічних та соціальних умов виникло українське козацтво, і які стадії розвитку воно пройшло. Зокрема, коли, де, за яких умов і з якою організаційною структурою виникла перша Запорозька (Базавлуцька) Січ і т. ін.

Проведені дослідження щодо генезису та еволюції організаційної структури першої Запорозької (Базавлуцької) Січі (15901638 рр.) [І6, с. 197-278] показали, що ця Січ не мала куренів та паланок й організаційно будувалася на федеративних засадах восьми кошів острівних січей зі столицею на Дніпровому острові Базавлук. Оскільки Січ складалася з кошів і січей, то цей острів не називали ані Кошем, а ні Січчю, а «Куренями», де було зосереджено 150-200 куренів-приміщень. Юридично цей острів був Містом-Державою. Звідси універсали мали такий підпис: «Дано з Базавлука. Гетьман Війська Запорозького Петро Сагайдачний». Козаки постійно мешкали на волості, де мали ґрунти, господарства, сім'ї, а коші острівних січей використовували як військову базу в теплу пору року. Протягом перших двох десятиліть XVII ст. Січ поширила свій вплив на прикордоння шляхом покозачення його мешканців і перенесла свою організаційну структуру на волость (південна Київщина та Брацлавщина), утворивши вісім територіальних кошів зі столицею в м. Каневі. Кожен кіш поділявся на територіальні сотні, а останні - на територіальні десятки.

Установивши у такий спосіб козацьку юрисдикцію над волостю, Січ почала здійснювати контроль за діяльністю прикордонної королівської адміністрації та шляхти, а також взяла під свій захист православну церкву, перетворившись на потужне козацьке державницьке утворення. На Хотинську війну 1621 р. Січ виставила 40-тисячне козацьке військо. За військовою потужністю вона стала противагою Кримському ханству. Логічно, що наступною урядовою реформою повинно було включення цієї Січі з волостю за «річпосполитським проектом» на правах автономії до складу Речі Посполитої. За умов реалізації цього проекту польская влада отримала б можливість посилити свої позиції на Низу Дніпра з питань оборони південних рубежів Речі Посполитої, а також перекласти відповідальність на цю автономію (Військо Запорозьке) за несанкціоновані вторгнення в межі володінь Османської імперії. Але вороже ставлення до козацтва великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського та польської шляхти, яка через свою жадібність не бажала втрачати свої маєтки на волості, про створення козацької автономії на цій території, до речі, на споконвічній української землі, не могло бути й речі. Не прораховуючи катастрофічних наслідків для Речі Посполитої, її керівництво взяло курс на знищення українського козацтва і його Запорозької Січі, яке було здійснено в 1638 р. [6, с. 96-98]. Цей крок був фатальною помилкою керівництва Речі Посполитої, оскільки це означало покласти в підмурівок своєї держави бомбу уповільненої дії, яка вибухнула через десять років Українською національною революцією під керівництвом Б. Хмельницького.

Підсумовуючи результати розгляду організаційної структури першої Запорозької (Базавлуцької) Січі, зазначимо, що по-перше, вона мала кошово-сотенний адміністративний устрій, який поширювався на українське прикордоння (південну Київщину, Брацлавщину) та на Низ Дніпра. При цьому останній був своєрідною військовою базою Січі, де були зосереджені її збройні сили і плацдарми для здійснення походів за «козацьким хлібом», а також розгорнута перша лінія прикордонної оборони. По-друге, у посадах кошових яскраво прослідковуються риси територіальних полковників. Отже, обриси полково-сотенного устрою української державності зароджувалися в організаційній структурі Базавлуцької Запорозької Січі. По-третє, оскільки ця Січ формувалися під впливом синергетики, тобто за закономірностями суспільного саморозвитку, то її організаційна структура була вершиною досконалості і тому стала домінантою для усіх наступних козацьких утворень.

Українська національна революція або Визвольна війна українського народу середини XVII ст. за становлення своєї державності розпочалася битвою на Жовтих Водах 1648 р. Уже через півтора року, за результатами битви під Зборовом (15-16.08.1649 р.), відповідно до Зборівського договору між королем Польщі Яном Казимиром та українським гетьманом Богданом Хмельницьким, була утворена деюре і де-факто українська козацька держава з метафоричною назвою «Військо Запорозьке». Інколи її називають державою Б. Хмельницького. Для створення цього державного формування у складі Речі Посполитої король віддав йому територію трьох воєводств: Київського, Чернігівського та Брацлавського і встановив над ним свій протекторат через київського воєводу. Адміністративний устрій цієї держави був побудований за полково-сотенним ладом, а її армія складалася за сорокатисячним козацьким реєстром.

Зазначимо також, що Б. Хмельницький трансформував організаційну структуру Базавлуцької Січі в організаційну структуру своєї держави Війська Запорозького шляхом таких нововведень:

територіальні коші Січі замінив територіальними полками, які поділялися на територіальні сотні, а поділ останніх на територіальні десятки замінив куренями, які розташовувалися на базі села або хутора і мали у своєму складі від 10 до 40 козаків. Отже, з подачі Б. Хмельницького слово « курінь» почало визначати не тільки тимчасове житло, а й козацький підрозділ; запорозький січ курінь хмельницький