Трудовий подвиг жінок України під час евакуації (1939-1945 рр.): історіографія проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська національна академія харчових технологій

ТРУДОВИЙ ПОДВИГ ЖІНОК УКРАЇНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ (1939-1945 РР.): ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

Мамроцька О.А., кандидат історичних наук

Соловей А.О., кандидат історичних наук, доцент,

завідувач кафедри соціології, філософії і права

Ботіка Т. С., кандидат історичних наук

Одеса

Анотація

Тривале вивчення дослідниками історії евакуації продуктивних сил України дозволило їм показати різноманітні її аспекти. Проте серед них існує один, який потребує особливої уваги. Йдеться про евакуацію населення. Дослідити питання евакуації населення досить важко, тому що джерельна база його мізерна. Немає в історичній літературі відомостей й про соціальний склад населення України, яке евакуювалось на схід СРСР, про чисельність евакуйованого населення по регіонах тощо.

Аналіз історичних праць українських дослідників показує, що цей аспект ніколи не був темою спеціального вивчення. Протягом усього повоєнного періоду не з'явилося жодної спеціальної праці, присвяченої евакуації цивільного населення. Це питання порушувалося лише в контексті теми про евакуацію засобів виробництва, матеріальних цінностей тощо.

Ключові слова: евакуація, народне господарство, Велика Вітчизняна війна, Друга світова війна, командно- адміністративна система.

Annotation

Continuous study of the history of the evacuation of the productive forces of Ukraine by the researchers allowed them to show its various aspects. However, there is one among them that needs special attention. It's about evacuating the population. It is difficult to investigate the issue of population evacuation, because its source base is scanty. There is no information in the historical literature about the social composition of the population of Ukraine, which was evacuated to the east of the USSR, about the number of evacuated population by regions, etc.

An analysis of the historical works of Ukrainian researchers shows that this aspect has never been a topic of special study. Throughout the post-war period, no special work on the evacuation of civilians appeared. This question was raised only in the context of the topic of evacuation of means of production, tangible assets and more.

Keywords: evacuation, national economy, Great Patriotic War, World War II, command and administration system.

Виклад основного матеріалу

Такий стан речей віддзеркалював ситуацію, яка склалась в умовах перших місяців війни: документи свідчать, що в першу чергу вивозили матеріальні цінності, обладнання та устаткування заводів і фабрик, цілі цехи, науково-дослідні заклади тощо. Такою була й політика створеної 24 червня 1941 р. спеціальної Ради по евакуації. Втілюючи в життя постанову ЦК ВКП(б) від 27 червня 1941 р. „Про порядок вивезення і розміщення людських контингентів та цінного майна”, ця Рада, як стверджують дослідники, вимагала перш за все евакуювати готові вироби, обладнання, яке мало особливе значення для оборони, а також вже готові боєприпаси, озброєння, основне устаткування, транспортні засоби [5]. Як наслідок, у східні райони СРСР було вивезено цілі галузі народного господарства.

Та якщо галузі промисловості евакуйовувались планово, то „людський контингент”, частіше за все, відходив на схід самотужки. Потік біженців зростав щодня і був досить високим, не випадково Рада по евакуації була змушена створити 26 вересня 1941 р. спеціальне Управління по евакуації населення. Зауважимо, що ми в жодній з праць радянських істориків не знайшли посилань на матеріали цього Управління.

Переміщення у східні райони СРСР цінного майна, безперечно, мало величезне значення для створення злагодженого воєнного господарства країни. Та є всі підстави вважати, що провідну роль у цьому відіграли не стільки вивезені матеріально- технічні засоби виробництва і готова продукція, скільки робочі руки евакуйованого та місцевого населення.

Відомо, що насамперед евакуйовувалися кваліфіковані робітники. Значно гірше було з евакуацією непрацюючого населення, всіх тих, хто не мав „броні” - дітей, жінок, людей похилого віку. Необхідно зазначити, що й досі відсутні точні дані про кількість евакуйованого цивільного населення України. Щоправда, їх і в масштабах усього колишнього СРСР. Так, в одних виданнях йдеться про 12 млн. евакуйованих радянських громадян, в інших - про 10 мільйонів [27]. Професор В. Косик вказує, що німецькі автори дають більші цифри: 12,5-15 мільйонів евакуйованих [28; 29]. М. Данилюк був першим з українських істориків, хто у 1965 р. висловив думку, що евакуйованих з України було більше 4 млн. чоловік [9; 10]. Пізніше, в монографії „Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.” [43] сказано, що евакуйованих було не менше 3,5 млн. осіб, а в книзі „Великий подвиг: Доклад на торжественном заседании в Кремлевском дворце съездов, посвященном 30-летию Победы советского народа в Великой Отечественной войне, 8 мая 1975 года” названо ще одну цифру - „близько 4 млн. евакуйованих” [5]. Зауважимо, що автори ведуть мову лише про тих, хто був евакуйований організованим шляхом. Принаймні так випливає з контексту названих праць. Отже, поза увагою лишаються так звані біженці - люди, які покинули рідну оселю і пішли на схід, подалі від лінії фронту.

Незважаючи на те, що всі названі вище автори і називали різні цифри, вони, однак, не показували їх складові. Хоча відомо, що евакуація населення проходила як через евакопункти, так і спеціальними ешелонами, які вивозили матеріально-технічне устаткування. Проте дослідники не подають відомостей про те, скільки ж було евакуйовано кожним із цих шляхів, скільки було відправлено робітників, селян, чоловіків, жінок, дітей. У загальній кількості підприємств, евакуйованих із прифронтової смуги, частка України становила майже третину. Це відіграло істотну роль у налагодженні виробництва на новому місці, в нарощуванні виробничих потужностей.

Розмірковуючи про кількість евакуйованих спеціалістів України, С. Н. Саженюк, В. М. Мазило і М. В. Коваль підрахували, що разом з устаткуванням заводів і фабрик виїхало 30-40% кваліфікованих робітників, інженерів і техніків [20; 21; 37]. Точної цифри евакуйованих жінок дослідники так і не навели. Найбільше людей було евакуйовано з великих міст, де концентрувалися підприємства оборонного значення: понад 2 млн. осіб - з Москви та Ленінграда, 335 тис. - з Києва, майже пів- мільйона - з Донбасу [33]. Підприємства з людьми вивозилися в поволзькі міста, на Урал і за Урал, в Середню Азію. Евакуація нерідко відбувалася в останню мить, під бомбами ворожої авіації.

Оскільки більшість чоловічого населення опинилось на фронті, реорганізація роботи тилових областей в основному лежала на плечах жінок. Разом з тим, в умовах командно-адміністративної системи трудова мобілізація жінок часто здійснювалась без врахування їх фізичних можливостей і специфіки жіночої праці.

Під час війни були зроблені перші спроби надати наукового характеру всім дослідженням, що стосувалися історії Великої Вітчизняної війни. Автори деяких робіт воєнного часу торкалися теми евакуації промислових підприємств, сільськогосподарського майна та населення України в 19411942 рр., наводили приклади самовідданої праці робітників великих підприємств, які були евакуйовані, звертали увагу на те, що важливо було не тільки вивезти цінне майно, а й відновити діяльність евакуйованих фабрик і заводів на нових місцях [8; 36]. Проблема долі жінок під час евакуації знайшла відображення в різноманітних виданнях уже за часів Великої Вітчизняної війни [4; 12; 13; 14].

В основному це були короткі нариси і репортажі з місця подій. І хоча дані роботи, як правило, ще не містили глибоких висновків і узагальнень, були невеликими за форматом і обсягом, в них показана самовіддана праця жінок на евакуйованих фабриках і заводах, радгоспних і колгоспних ланах, їх воістину трудовий героїзм задля наближення перемоги. Незважаючи на переважно агітаційно-пропагандистський характер цих напрацювань, вони водночас узагальнювали фактичний матеріал, давали оцінку участі жінок у всенародній боротьбі з ворогом. Публікації періоду війни мали велике значення для подальшої розробки досліджуваної теми.

У перше повоєнне десятиріччя виходить друком ціла низка праць, присвячених історії Великої Вітчизняної війни. Історики роблять спробу всебічно охарактеризувати події війни. Зрозуміло, розкрити повно різні аспекти цього періоду ще не вдавалося [30; 1].

Автори праць, присвячених загальним питанням історії війни, також не змогли всебічно розкрити процес евакуації цінного майна та населення в зазначений період. В їх невеличких за обсягом викладах цілеспрямовано проводилась ідея всенародної боротьби з агресором під керівництвом партії. Практично всі заслуги приписувались Й.В. Сталіну. Ці розробки не внесли нових теоретичних оцінок у вивчення проблеми евакуації, як і досить велика праця повоєнного десятиріччя -,,Очерки истории Великой Отечественной войны 19411945” [32].

У цей період виходять і перші праці з історії героїчного внеску жінок тилових районів в економіку воєнного часу. Це книги Н. Араловець, Л. Карасьової, А. Шмельової та ін. [2; 16; 17; 18; 44]. Перебазуванню промисловості СРСР присвячена й стаття Л. Кантора, в якій надається конкретна інформація про проведення евакуації. Фактично, в ній уперше зроблена спроба надати загальне уявлення про масштаби евакуації промислових підприємств з розподілом їх по галузях і про зміни економіки східних районів [19].

Отже, період першого повоєнного десятиріччя характеризувався незначною увагою до теми нашого дослідження. Здебільшого це питання висвітлювалося в контексті вивчення евакуації матеріальних цінностей. Воно не стало предметом самостійного вивчення, загальна спрямованість історіографії Великої Вітчизняної війни відводила даній проблемі другорядну роль.

Протягом 1950-1980-х років виходять друком переважно узагальнюючі праці з історії Великої Вітчизняної та Другої світової воєн, видання енциклопедичного характеру, здебільшого присвячені черговій ювілейній річниці з дня перемоги над фашизмом [34; 3; 7; 15; 41]. У них висвітленню долі жіноцтва України відводилося занадто мало місця. Це особливо відчутно, якщо порівняти ступінь уваги вчених до інших сторінок воєнної історії - діяльності партизан і підпільників, участі радянських громадян у Русі Опору тощо. Багато фактичного матеріалу щодо евакуації промислових підприємств, сільськогосподарського майна та населення СРСР міститься у збірнику статей та спогадів „Эшелоны идут на Восток” [11].

Питанням самовідданої праці населення України, в тому числі й жіноцтва, присвячується значна кількість праць М.В. Коваля. Автор подає значний фактичний матеріал стосовно проведення евакуації з Української РСР в роки війни, вказує конкретні фабрики і заводи, що прибули з України, підприємства, які їх прийняли, і наводить деякі результати роботи українських промисловців на сході СРСР [20-26].

В монографії,,Все - для Перемоги: Подвиг трудящих України у Великій Вітчизняній війні. 1941-1945 рр.” М. Коваль зосереджує свою увагу на вивченні історії евакуації народногосподарського комплексу УРСР в тилові райони і мобілізації економіки республіки на відсіч агресії. Автор уперше в українській історіографії розкриває суть перебудови народного господарства на воєнний лад як історичного явища, показує її складові, де серед інших називає: евакуацію народногосподарських цінностей, населення та окремих підприємств [23]. Історик зазначає, що з України було евакуйовано принаймні 3,5 млн. осіб, які зосереджувались у Казахстані, республіках Середньої Азії і в 43 східних областях і автономних республіках РРФСР [23]. Дослідник підкреслює, що у 1942 р. вперше в історії нашої країни в народному господарстві працювало більше жінок, ніж чоловіків [23].

Спробою узагальнити внесок жінок України в перемогу над фашистською Німеччиною є стаття М.В. Коваля „Подвиг жінок Радянської України у Великій Вітчизняній війні” [24]. Ця розвідка значною мірою сприяла поглибленню вивчення проблеми у вітчизняній історіографії, введенню в науковий обіг багатьох нових фактів. Але в них, як правило, висвітлюється участь жінок у бойових операціях на фронтах війни, в партизанських загонах і підпіллі. І практично не порушуються питання долі жінок у евакуації народного господарства.

М. Коваль у монографії „Рабочий класс Украинской ССР: традиции и современность” наводить нові обґрунтування вагомої ролі виробничих і трудових ресурсів республіки, в тому числі й жінок України, у створенні в тилу потужної воєнної економіки [25]. Публікації М.В. Коваля 1970-х - 1980х рр. відображають стан історичної науки того часу і, як і всі інші, мають ідеологічний відбиток. Та попри все, саме цей історіографічний період є найбільш динамічним і активним у вивченні історії війни. Маємо на увазі не лише кількість наукової продукції, але й тематичне розмаїття наукових пошуків і публікацій. Саме в цей період історики республіки підготували й видали всі відомі фундаментальні книги та збірники документів і матеріалів.

Із другої половини 1950-х до 1970-х років українські археографи видали друком більше 40 збірників документів і матеріалів, які віддзеркалювали історію всіх областей УРСР в 1941-1945 роках. Серед них особливе місце посідає тритомник документів і матеріалів „Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945” [42]. Виданий до 35-річчя Перемоги, він став найбільш повним (майже 1100 джерел) і, з наукової точки зору, найбільш кваліфіковано упорядкованим і опрацьованим збірником. Привертає увагу іменний покажчик, де подано майже 5700 прізвищ безпосередніх дійових осіб тогочасної історії - воїнів, підпільників, партизанів, робітників, селян, представників інтелігенції, домогосподарок, дівчат, які чергували в солдатських шпиталях, жертвували кошти у Фонд оборони, надавали різноманітну допомогу фронту.

Що стосується вивчення нашої теми в Україні протягом вказаного періоду, то найбільш усеохо- плюючими були праці М. Данилюка, С. Саженю- ка і В. Мазило. М. Данилюк значне місце в своїх дослідженнях відводить вивченню перебазування сільськогосподарського майна України, надає значний фактичний матеріал. Один із перших, він, зокрема, аналізує результати другої евакуації, що відбувалась у 1942 р. Проте в його викладах не досить повно розкривається тема евакуації населення [9; 10].

Серед небагатьох розробок жіночої історії воєнного періоду заслуговують нашої уваги праці С. Саженюка та В. Мазило [37-39]. Ці дослідження насичені новими матеріалами про трудовий подвиг жіноцтва, даними про чисельність працівників окремих евакуйованих колективів, обсяги інших складових продуктивних сил, що стали важливим чинником розвитку провідних галузей виробництва. Основні етапи професійно-технічного навчання промислових робітників і становлення системи трудових резервів у 1940-1945 рр. спробували висвітлити М. Пузанов і Г. Терещенко [35]. жінка війна евакуація бойовий

У цей же період було видано й монографію В. С. Мурманцевої „Советские женщины в Великой Отечественной войне: 1941-1945 гг.”, яка викликала великий інтерес не тільки в широкого кола читачів, а й у спеціалістів з історії Великої Вітчизняної війни [31]. У першому розділі книги порушуються питання роботи жінок у тилу, їх внесок у роботу промисловості, транспорту, в створення продовольчих і сировинних ресурсів країни [31]. Автор зауважила, що доля жіночої праці в промисловому виробництві зростала з кожним роком війни. Так, в 1942 р. жінки складали 38,3% робітників авіаційної промисловості, 44% - з виробництва озброєння, 55,8% - виробництва боєприпасів; на підприємствах важкого машинобудування жінки становили 66%. Особливо значним був внесок жінок у роботу легкої і текстильної промисловості - 75%. Але описати весь спектр даної проблеми ця, перша, узагальнююча праця, не змогла. При цьому автор спирається на документальні дані в цілому по СРСР, Російській Федерації та Білорусії і значно меншою мірою по Україні.

Отже, можна констатувати, що протягом значного періоду часу ученим та науковцям вдалося поглибити вивчення даної проблеми. Однак, в багатьох публікаціях вітчизняних авторів відсутня цілісна картина технологій прийняття рішень провідниками організації, аналіз, вплив зовнішніх чинників, рівень керованості українського населення. Історикам належить з'ясувати всі обставини й перебіг процесу використання нацистами примусової праці українських громадян, а тим більше - жінок; засобів залучення і працевикорис- тання, побуту на чужині, адаптації до незвичних умов. Практично не досліджуваною залишилася проблема використання праці населення на окупованих територіях України. Слід також відзначити, що в сучасній вітчизняній історіографії відбувається поступове посилювання тенденції переходу від збирання та констатації фактів до їх переоцінки та ґрунтовного аналізу. Разом з тим, досі не створено узагальнюючої праці з досліджуваної проблеми, в якій би було комплексно розкрито весь спектр українських репрезентацій та досліджено долю жінок України періоду евакуації.

Список використаних джерел

1. Анисимов И. В. Великая Отечественная война Советского Союза, 1941-1945 / И. В. Анисимов, Г В. Кузьмин. М.: Воениздат, 1952. 190 с.

2. Араловец Н. Д. Женский труд в промышленности СССР / Н.Д. Араловец. М.: Профиздат, 1954. 175 с.

3. Антонян М. О. Труженики тыла в Великой Отечественной войне / М.О. Антонян. М.: Воениздат, 1960. 84 с.

4. Бравер И. Советские женщины у станка куют победу над фашизмом / И. Бравер. М.: Военмориздат, 1941 - 21 с.

5. Великий подвиг партии и народа - массовое освоение целинных и залежных земель. Сборник документов и материалов. М.: Наука, 1979. 439с.

6. Великий подвиг: Доклад на торжественном заседании в Кремлевском дворце съездов, посвященном 30-летию Победы советского народа в Великой Отечественной войне, 8 мая 1975 года / Л. И. Брежнев. М.: Политиздат, 1975. 23 с.

7. Великая Отечественная война 1941-1945: словарь-справочник / И. Г. Андронников и др.; 2-е изд. М.: Политиздат, 1988. 559 с.

8. Гершбенг И. Организаторская работа в тылу / И. Гершбенг // Партийное строительство. 1942. № 21. С. 12-19.

9. Данилюк М. Діяльність партійних організацій республіки по евакуації матеріальних засобів промисловості та сільського господарства / М. Данилюк // Наукові праці з історії КІІРС. Вип. 3. 1965. С. 70-108.

10. Данилюк М. Діяльність партійних організацій республіки по евакуації матеріальних засобів промисловості та сільського господарства / М. Данилюк // Наукові праці з історії КІІРС. Вип. 4. 1965. С. 33-41.

11. Эшелоны идут на Восток. Из истории перебазирования производительных сил СССР в 1941-1942 гг.: сб. статей и воспоминаний / Г.А. Куманев. М.: Наука, 1966. 263 с.

12. Женщины в Великой Отечественной войне: сб. материалов из газет. Ижевск: Удмуртгосиздат, 1943. 72 с.

13. Женщины в дни Отечественной войны. Челябинск: Челябгиз, 1943. 64с.

14. Историография советского тыла периода Великой Отечественной войны: сб. ст. / Л.Н. Картамышев. М.: Мысль, 1976. 271 с.

15. История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941-1945 / [пред. редкол. И. Н. Шкадов]: в 6 т. М.: Воениздат, 1961. Т. 3. 662 с.

16. Карасева Л. Славные дочери нашей Родины / Л. Карасева. М.: Военмориздат, 1946. 217 с.

17. Карасева Л. Е. Славные дочери нашей Родины / Л. Е. Карасева. М.: Политиздат, 1946. 63 с.

18. Карасева Л. Е. Женщины в колхозах - большая сила / Л. Е. Карасева. М.: Госполитиздат, 1949. 68 с.

19. Кантор Л. М. Перебазирование промышленности СССР / Л. М. Кантор // Записки планового института. Вып. 6. Л.: Ленинградский плановий ин-т, 1947. С. 57-73.

20. Коваль М. В. Все - для перемоги: Подвиг трудящих України у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. / М. В. Коваль. К.: Наук. думка, 1970. 195 с.

21. Коваль М. В. У горнилі війни (Співдружність українського народу з братніми народами СРСР у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.) / М. В. Коваль. К.: Наук. думка, 1972. 180 с.

22. Коваль М. В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.): Спроба сучасного концептуального бачення / В. М. Коваль. К.: Б. в., 1994. 57 с.

23. Коваль М. В. Все - для перемоги: Подвиг трудящих України у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. С. 135.

24. Коваль М. В. Подвиг жінок Радянської України у Великій Вітчизняній війні. 1941-1945 рр. / В. М. Коваль // Укр. іст. журн. 1975. № 12. С. 34-46.

25. Коваль М. В. Рабочий класс Украинской ССР: традиции и современность / В. М. Коваль. К.: Мысль, 1975. 251 с.

26. Коваль М. В. Перебазування продуктивних сил УРСР на Схід Радянської країни. 1941-1942 / В. М. Коваль // Укр. іст. журн. 1970. № 2. С. 24.

27. Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференциях, пленумов ЦК: в 5 т. 8-е изд. М.: Воениздат, 1970. Т.2. 427 с.

28. Косик В. Україна під час Другої світової війни (1939-1945) / В. Косик; [з франц. переклав Р. Осадчук]. Київ-Париж-Нью-Йорк-Торонто,1992. 730 с.

29. Косик В. Україна під час Другої світової війни (1939-1945) / В. Косик; [з франц. переклав Р. Осадчук]. Київ-Париж-Нью-Йорк-Торонто,1992. 730 с.

30. Минц И. Великая Отечественная война Советского Союза / И. Минц. М.: Госполитиздат, 1947. 72 с.

31. Мурманцева В. С. Советские женщины в Великой Отечественной войне: 1941-1945 гг. / В. С. Мурманцева. М.: Мысль, 1979. 293 с.

32. Очерки истории Великой Отечественной войны 1941-1945 / [отв. ред. В. И. Борковский]. М.: Б-ка Академии наук СССР, 1955. 536 с.

33. Політична історія України ХХ століття: у 6 т. / [відп. ред. І.Ф. Курас]. К.: Генеза, 2003. Т. 4: Україна у Другій світовій війні (1939-1945). К., 2003. 584 с.

34. Превращение Советской страны в единый военный лагерь в первый период Великой Отечественной войны (1941-1942 гг.) / М.Ф. Зикриёва. М.: Воениздат, 1960. 372 с.

35. Пузанов М. Ф. Очерки истории професиональ- но-технического образования в Украинской ССР / М. Ф. Пузанов, Г И. Терещенко. К.: Наук. думка, 1980. С. 42-48.

36. Савин А. Перебазирование промышленности в восточные районы страны / А. Савин // Спутник агитатора. 1942. № 21-22. С. 12-15.

37. Саженюк С. Н. Героїчний подвиг робітників України під час евакуації промисловості на Схід (19411942 рр.) / С. Н. Саженюк., В. М. Мазило // Вісник КДУ Сер. Історія. К., 1968. № 10. С. 66-76.

38. Саженюк С. Н. Трудовий подвиг робітників України у Великій Вітчизняній війні / С. Н. Саженюк. К.: Вища шк., 1985. 163 с.

39. Саженюк С. Н. Евакуація підприємств УРСР на Схід (1941-1942 рр.) / С. Н. Саженюк // Укр. іст. журн. 1972. № 6. С.42-48.

40. Свердлова К. Советская женщина в Отечественной войне / К. Свердлова. М., 1942. 261 с.

41. Советский тыл в Великой Отечественной войне / под общ. ред. акад. П. Н. Поспелова. М.: Мысль, 1974. Кн. 1. Общие проблемы. 295 с.

42. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 / [сост. А. П. Тимченко]. К.: Наук. думка, 1980. 362 с.

43. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.: зб. док. і мат. / ред. кол.: І.Д. Назаренко (голова) та ін.: у 3-х т - К.: Політви- дав України, 1967. Т.1. 556 с.

44. Шмелева А. Ф. Советские женщины в Великой Отечественной войне / А. Ф. Шмелева. М.: Военмориз- дат, 1947. 63 с.

Размещено на Allbest.ru