До історії родоводу Пилипа Орлика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

На основі історичних, архівних документів та періодичних видань у праці досліджується родовід гетьмана в еміграції Пилипа Орлика. Основна увага приділяється нащадкам Пилипа та Ганни Орлик.

Ключові слова: Пилип Орлик, гетьман в еміграції, Ганна Гер- цик, рід, Батурин, Григорій Орлик, еміграція, Франція.

Дробязко Н.Н. К истории родословной Пилипа Орлика

На основе исторических, архивных документов и периодических изданий в работе исследуется родословная гетмана в эмиграции Пилипа Орлика. Основное внимание уделяется потомкам Пилипа и Анны Орлик.

Drobiazko N.M. To the history of the genealogy of PylypOrlyk

On the basis of historical, archival documents and periodicals, the genealogy of PylypOrlyk - Hetman in the emigration is researched in the article. The main attention is paid to the descendants of Pylyp and Hanna Orlyk.

Пилип Орлик - український державний і військовий діяч, генеральний писар, гетьман в еміграції, поет, публіцист. Представник шляхетного роду Орликів чеського походження, які користувалися родинним гербом «Новина». Археологічні дослідження 2018 р. садиби родини Орликів у Батурині дали підтвердження цьому, так як серед багатьох полив'яних та теракотових кахлів з геральдичним орнаментом була виявлена кахля з родинним гербом Орликів XVIII ст. [1, с. 1]. Всі фрагменти знайдених кахлів стилістично однакові, вишукані, ймовірно виготовлені на замовлення П. Орлика в Батурині в одного і того ж майстра.

Досліджуючи тему родоводу П. Орлика, розуміємо, що родина гетьмана в еміграції мало представлена широкому загалу. Свою увагу історики та науковці більше приділяють його діяльності.

Аналізуючи генеалогію українського дворянства, звертаємося до праці В.Л. Модзалевського «Малоросійський родословник». В ній історичні відомості про рід Орликів відсутні. Сам же Пилип Орлик згадується у розділі роду Герциків: «Анна Павловна, вь 1715-1720 гг. жила в Стокгольме. Замужем за ФилиппомьОрликомь, генераль- нымьписарем (1708 г.)» [2, с. 272]. пилип орлик родовід генеалогічний

Про одруження 23 листопада 1698 р. П. Орлика з донькою полтавського полковника Павла Герцика Ганною історично відомо, а про їх дітей згадок майже немає. Тому в даній праці ми зробимо спробу об'єднати всі історичні відомості про нащадків гетьмана.

Історія роду Орликів, згідно генеалогічної довідки, укладеної сином гетьмана Григорієм Орликом у 1747 р., сягає ХІІ ст. Першим у родоводі згадується Станіслав Орлик (1121 р., Чехія), від якого беруть свій початок дві гілки роду: перша - Шлезька (Сілезія), друга - Польська, представники якої оселилися у м. Кракові [3, с. 34].

Продовжувачем польської лінії став Ян Криштоф Орлик. Його дружиною була донька подільського воєводи Пиляви. Подружжя мало сина Степана, який загинув під Хотином у грудні 1673 р. Степан Орлик від дружини з литовського роду Малаховських-Володкевичів Ірини мав двох синів : Степана та Пилипа. Про останнього піде мова далі.

Пилип Орлик народився 21(11) жовтня 1672 р. в с. КосутіОшмянського повіту на Віленщині. Початкову освіту здобув у єзуїтському Віленському колегіумі, пізніше навчався в Києво-Могилянській колегії. Після закінчення навчання, завдяки своїм здібностям та обдарованості, П. Орлик швидко просувався по службі. Спочатку служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита, потім - у полтавському полку Війська Запорізького, далі - старшим військовим канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії Війська Запорізького, пізніше - генеральним писарем та довіреною особою гетьмана І. Мазепи. Після смерті останнього П. Орлик був обраний гетьманом в еміграції (1710-1742 рр.) та все життя присвятив «українським питанням». Помер у 1742 р. у Яссах.

Рис. 1. Портрет Пилипа Орлика. Художник А. Івахненко. 2002 р.

Ганна Орлик (в дівоцтві Герцик) народилася 29 липня 1683 р. у родині полтавського полковника Павла Гер- цика та Ірини Яблонської. У посаг Ганна Павлівна отримала села на Стародубщині, Чернігівщині та Полтавщині. Підтримала політичні погляди чоловіка П. Орлика і разом з дітьми емігрувала [4, с. 125].

На чужині Ганна Орлик взяла на себе всю відповідальність за дітей, а для чоловіка стала справжньою опорою. Про дату її смерті достовірно не відомо, але не раніше 1752 р.

У подружжя Пилипа та Ганни Орликів народилося восьмеро дітей: три хлопчики (Григорій, Михайло, Яків) та п'ять дівчаток (Анастасія, Варвара, Марта, Марина, Катерина).

Анастасія - старша донька Пилипа та Ганни Орликів. Народилася у 1699 р. у м. Полтава. У 1723 р. вийшла заміж за шведського генерала графа ЮганаШтайнфліхта. У подружжя народилося двоє синів: Карл Густав (17241758 рр.) (названий на честь Карла XII) та Пилип (1726?) (названий на честь діда П. Орлика), який, ймовірно, помер у дитинстві. Померла Анастасія Пилипівна у 1728 р. у м. Кілі, в Гольштинії. Після її смерті чоловік одружився

Старший син Анастасії, Карл Густав, служив офіцером у полку «Руаяль-Полонь», який був створений у 1747 р. Г. Орликом у Франції та разом з рідним дядьком переймався питаннями «козацької нації». Про його особисте життя згадок не віднайдено.

Рис. 2. Кахля з будинку Пилипа Орлика в Батурині, XVIII ст. на її меншій сестрі Варварі.

Григорій народився 16 (5) листопада 1702 р. в гетьманській столиці Батурині. Історичні сторінки життя і діяльності Г. Орлика на сьогодні більш відомі завдяки ґрунтовній праці Ірини Дмитришин «Григорій Орлик, або козацька нація у французькій дипломатії».

Хрещеними батьками Григорію стали гетьман І. Мазепа та дружина генерального судді В. Кочубея Любов Федорівна. Безтурботні дитячі роки малого Григорія закінчилися після Полтавської битви (1709 р.). Саме він проніс у своєму серці любов до Батьківщини через усе життя.

Тридцять років Г. Орлик присвятив захисту інтересів «козацької нації» у всіх можливих конфігураціях, які йому представлялися у Франції. Основними захисниками української карти у зовнішньополітичній грі був, з одного боку, з глибини турецького заслання, гетьман П. Орлик, «голова козацької нації», а з іншого - його син Григорій, який був як зв'язковий, що представляв інтереси свого батька та «козацької нації».

У 1747 р. Григорій одружується з Луїзою Єленою ЛєБрен де Дентевіль (1709-1775 рр.), донькою французького аристократа Гійома ЛєБрена. У шлюбному контракті Г. Орлика іменовано: «син батька козацької нації». Подружжя оселилося у замку Дентевіль [5, с. 362].

З початком Семилітньої війни (1756-1763 рр.) між Великою Британією і Прусією з одного боку та Австрією, Росією і Францією з іншого, Г. Орлик брав у ній участь. У битві під Бергеном Григорія було тяжко поранено. 23 листопада 1759 р. він помер. Похований на березі Рейну, м. Мін- ден (Німеччина). Нащадків по собі не залишив.

Замок Дентевіль, посаг дружини Григорія, і сьогодні зберігає пам'ять про українського політичного емігранта на французькій землі. Знаходиться він у кількох сотнях кілометрів від Парижа, на півдні провінції Шампань. Замок, оточений глибокими ровами з містками та англійським парком з оранжереєю, відкритий для відвідувачів. В ньому мешкають непрямі нащадки роду Дентевіль маркіз Анрі де ла Віль Боже та маркіза Антуанетта де ла Віль Боже.

Михайло народився в м. Батурині у 1704 р. Про його життя згадок майже не збереглося. Відомо, що з 1722 р. перебував при батьку в турецьких володіннях. Помер Михайло в Солоніках після 1723 р. від епідемії чуми.

Варваранародилася в м. Батурині у 1707 р. Деякі історичні відомості вказують, що її хрещеним батьком був І. Мазепа, але підтвердження не маємо. Відомо, що після смерті сестри Анастасії вийшла заміж за графа Юга- на Штайнфліхта. Власних дітей не мала, опікувалась племінниками. Проживала з родиною у м. Стокгольмі. Де і коли завершилось її земне життя - невідомо, можливо в м. Стокгольмі.

Яків народився в м. Бендерах у 1711 р. Хрещеним батьком для нього став король Швеції Карл XII. Помер у травні 1722 р.

Перебуваючи у м. Кракові у 1722 р., П. Орлик отримав сумного листа від доньки Анастасії про смерть найменшого сина Якова. Пізніше він занотував : «Невиліковний біль (...) проймає цілу мою істоту і перевищує всі нещастя, він породжений смертю мого улюбленого сина Якова, єдиної моєї потіхи, хоч наймолодшого віком, але найбільшого надіями і виглядами десятилітнього хлопця рідкої і дивної вдачі» [6, с. 6].

Марта народилася в м. Бендерах у 1713 р. Хрещеним батьком для неї став король Польщі Станіслав Лещин-ський. Вийшла заміж за волинського шляхтича Дзєржа- новського; на жаль ім'я його невідоме.

За свідченнями І. Дмитришин, діяльність Дзєржанов- ського тісно пов'язана з діяльністю Г. Орлика: «Дзєржа- новський належав до табору противників Августа ІІІ Саксонського, патріотів клану Потоцьких, чиїм агентом він напевне був. Він виконував місії прихильників Станіслава Лещинського між 1734-1735 рр. та показався у Туреччині у 1739 р., у рамках конфедерації, яку спробували організувати Потоцькі, а також з'явився між 1740-1741 рр. у Берліні біля французького посла Вальорі, до якого він був надісланий польськими патріотами з нагоди заворушень, організованих на користь Швеції, де був і Григорій Орлик. Не може бути жодних сумнівів, що їх дороги вже перетинались» [5, с. 360]. Що Г. Орлик, що Дзєржановський у своїх зверненнях до французького двору постійно згадува- ли «козацьку націю» та гетьмана П. Орлика.

Помер Дзєржановський 15 вересня 1748 р. у Молдавії. Після його смерті Г. Орлик звернувся до Версальсько- го двору з проханням надати допомогу дружині Марті та двом донькам (ім'я останніх невідомі).

Марина народилася на острові Рюгенв маєтку Граль- шергоф (Німеччина) у 1715 р. Як складалося її життя достеменно невідомо. Померла після 1750 р.

Катерина народилася у м. Сконе, Швеція у 1718 р., на жаль, померла через рік.

Питання «козацької нації» були головними у житті П. Орлика, а пізніше і його сина Григорія. Їм не вдавалось достатньо приділити уваги своїм родинам. Шкода, але славний рід справжніх українських захисників не продовжився.

Поданий нижче матеріал, родовід Орликів, був підготовлений працівниками Заповідника для постійно діючої виставки «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину», яка вперше розкриває сторінки життя і діяльності гетьманича. Оформлення матеріалу родоводу відповідає традиції «Малоросійського родословника» В.Л. Модзалевського, але текст носить розповідний характер.

Родина Пилипа та Ганни Орликів

Пилип Орлик - народився у 1672 р. у с. Косута (нині

- Білорусь). Генеральний писар (1702-1709), гетьман Війська Запорозького в еміграції (1710-1742). Помер у 1742 р. в Яссах.

Ганна Герцик- народилася у 1683 р. у м. Полтава у родині полтавського полковника Павла Герцика.

Діти:

Анастасія - народилася у 1699 р. у м. Полтава, вийшла заміж за генерала графа ЮганаШтайнфліхта.

Григорій - народився у 1702 р. в м. Батурин, у 1747 р. одружився з Луїзою Єленою ЛєБрен Де Дентевіль. Помер у 1759 р., похований на березі Рейну м. Мінден (Німеччина).

Михайло - народився в м. Батурин у 1704 р., перебував при батьку, помер в Солонікахпісля 1723 р.

Варвара - народилася в м. Батурин у 1707 р., вийшла заміж за генерала графа ЮганаШтайнфліхтапісля смерті сестри Анастасії.

Яків - народився в Бендерах у 1711 р.

Марта - народилася в Бендерах у 1713 р., вийшла заміж за шляхтича Дзєржановського.

Марина - народилася на острові Рюгенв маєтку Граль- шергоф (Німеччина) у 1715 р.

Катерина - народилася у м. Сконе (Швеція) у 1718 р.

ПОСИЛАННЯ

1. Солдатова К. Археологічні дослідження 2018 р. в Батурині // Слово «Гетьманської столиці». - 2018. - № 4(67). - С. 1.

2. Модзалевський В.Л. Малоросійський родословник [Т. 1], А

- Д. - К., 1908. - 272 с.

3. Пиріг П. Пилипа Орлика не покидала думка про вільну Україну // Сіверянський літопис. - № 4. - С. 34.

4. Луговий О. Визначне жіноцтво України. Історичні життєписи. ІІ вид. - К.: «Ярославів Вал», 2007. - 268 с.

5. Дмитришин І. Григір Орлик - польський патріот? - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: chtyvo.org.ua/authors/.../Hryhir_

Orlyk_polskyi_patriot7.p...

6. Гутник Ю. Родина Пилипа Орлика // Слово «Гетьманської столиці». - 2012. - № 3(32). - С. 6.

Размещено на Allbest.ru