Населення міста Воїнь ХІІ-XIV ст. за даними краніології

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАСЕЛЕННЯ МІСТА ВОЇНЬ XII-XIV СТ. ЗА ДАНИМИ КРАНІОЛОГІЇ

ДОЛЖЕНКО Ю.В.

Анотація

У статті розглянуто історію дослідження давньоруського городища і могильника літописного міста Воїнь. Проаналізовано залишки людей, похованих у м. Воїнь в XII-XIV ст. Проведено порівняльний аналіз морфологічних комплексів цієї вибірки переважно зі слов 'янами Східної Європи X-XIV ст. Визначено, що за даними краніометрії простежується зв 'язок чоловічої мезокранної серії з черепами з міста Стара Рязань та, певною мірою, з новгородськими словенами. За класифікацією черепів Т.І. Алексєєвої, чоловіча вибірка потрапляє до мезодоліхокранного відносно широколицього типу, де перебувають тиверці, уличі, древляни. За типологією В.Д. Дяченка, чоловічу групу, з певним застереженням, віднесено до Неополіського антропологічного типу. Досліджувана жіноча мезокранна вибірка статистично близька до київських полянок і кривичів. За схемою Т.О. Рудич, жіноча серія, певною мірою, потрапляє до мезокранного краніологічного типу з середньо широким обличчям, де перебувають київські полянки.

Ключові слова: краніометрія, краніоскопія, антропологія, Воїнь, Середня Наддніпрянщина.

Аннотация

Долженко Ю. В. младший научный сотрудник отдела биоархеологии Интститута археологии Национальной академии наук Украины, Киев (Украина).

НАСЕЛЕНИЕ ГОРОДА ВОИНЬ XII-XIV вв. ПО ДАННЫМ КРАНИОЛОГИИ

В статье рассмотрена история исследования древнерусского городища и могильника летописного города Воинь. Проанализированы останки людей, похороненных в г. Воинь в XII-XIV вв. Проведен сравнительный анализ морфологических комплексов этой выборки преимущественно со славянами Восточной Европы X-XIVвв. Определено, что по данным краниометрии прослеживается связь мужской мезокранной серии с черепами из города Старая Рязань и, в определенной степени, с новгородскими словенами. По классификации черепов Т.И. Алексеевой, мужская выборка попадает в мезодолихокранного относительно широколицего типа, где находятся тиверцы, уличи, древляне. По типологии В.Д. Дьяченко, мужскую группу, с определенной оговоркой, отнесено к Неополискому антропологическому типу. Исследуемая женская мезокранная выборка статистически близка к киевским полянкам и кривичям. По схеме Т.А. Рудич, женская серия в определенной степени попадает в мезокранный краниологичесий тип со средне широким лицом, где находятся киевские полянки.

Ключевые слова: краниометрия, краниоскопия, антропология, Воинь, Среднее Приднепровье.

Annotation

Dolzhenko Y. V. Junior Researcher of department of bioarcheology. Institute of Archaeology, National Academy of Sciences, Kyiv (Ukraine).

THE POPULATION OF VOYIN (13^th - 14^th CENT.) ACCORDING TO CRANIOLOGICAL DATA

The article deals with the history of studies at the ancient Russian hill Fort and burial ground of the annalistic town Voyin. The author analyses the remains ofpeople buried in Voyin during 13th - 14th cent. compares the morphological complexes from this series mainly to the Eastern European Slavs of 10th - 14th cent. It is possible to make the conclusion that the mail mesocranic series is related to the skulls from Stara Riazan and probably to Slovenes from Novgorod according to craniometrical data. According to the skulls' classification by T. Aleksieieva, the mail selection belongs to mesodolychocranic type with merely wide face along with Tivertsi, Ulichs and Drevlians. According to typology by V. Diachenko, the mail group is a part of Neopolissian anthropological type with certain reservations. The female mesocranic selection is statistically close to Kyivan Polyany and Kryvichs. According to the scheme by T. Rudych, the female series belongs to mesocranic craniological type with the moderately wide face together with Kyivan Polyany after a sort.

Key words: craniometry, cranioscopy, anthropology, Voyin, Central Dnieper Ukraine.

Виклад основного матеріалу

Давньоруські старожитності Нижнього Посулля здавна привертали увагу фахівців. У 980-х рр. на Сулі та інших річках Наддніпрянщини будували систему укріплень для зміцнення кордонів Київської Русі у складний період. Князь Володимир усвідомлював, що слід мати надійну військову силу, на яку можна було б покластися. Городища, засновані на річках навколо Києва й на кордонах Русі, він заселив представниками як слов'янського, так і союзного неслов'янського населення. Тому найпотужніші укріплення ставили на річках, які були прикордонними лініями. Особливо важливою серед них була р. Сула - природна межа на південному сході Переяславського князівства. Широка заболочена заплава на лівому боці та високий правий берег надійно захищали від кочівників, що намагалися перейти річку. Ці природні перешкоди доповнювали штучними укріпленнями, що розташовувались ланцюгом на правому березі.

Значну роль у системі Посульської оборони відігравало укріплення в нижній течії Сули - літописне місто Воїнь [19, с. 12]. Городище на території сучасного с. Воїнська Гребля, біля самого гирла Сули, було останнім давньоруським осідком на водному шляху до Півдня [7, с. 166]. Місто неодноразово згадується в літописах. Судячи зі змісту цих згадок і розташування городища, це був один з найзначніших укріплених населених пунктів Посульської оборонної смуги [19, с. 12].

Антропологічне вивчення давньоруських мешканців Середньої Наддніпрянщини розпочав О. П. Богданов [6] і продовжили В. В. Бунак [51, с. 441-503], Г Ф. Дебец [11], Т. О. Трофімова [47], В. В. Сєдов [45, с. 16-31]; Т. І. Алексєєва [3; 4], В. Д. Дяченко [21], І. Д. Потєхіна [32; 26, с. 113-129]; О. Д. Козак [24; 25; 26]; Т. С. Балуєва [5, с. 170-184], С. П. Сегеда [43], П. М. Покас [44, с. 126-180], Т. О. Рудич [38; 39, с. 66-144]. Середня Наддніпрянщина в Х-ХШ ст. була територією, де сходилися великі антропологічні масиви слов'ян. Кордони між ними були прозорими, населення змішувалося. Проте давньоруська доба не була часом, коли варто серйозно говорити про антропологічну уніфікацію слов'янських земель, бо згадані процеси потребували тривалого часу та певних умов. Це стосується і ситуації в Середній Наддніпрянщині. За даними Т. О. Рудич [39, с. 119-120], значну строкатість антропологічній мапі цього регіону надають переважно міста.

Вимірювання проведено за стандартною краніологічною методикою (Р. Мартін): вказано нумерацію ознак, а назомалярний та зигомаксилярний кути горизонтального профілювання обличчя вираховувалися за допомогою номограми [53; 1, с. 55]. Краніометричну точку лямбда визначено за методом Л. Бакстона (L. H. D. Buxton) та Г. Моранта (G. D. Morant) [52, с. 19-47]. При інтерпретації даних використано комп'ютерні програми, які створили Б. О. та О. Г. Козінцеви 1993 р., а також А. В. Громов (1996 р.).

Всього досліджено 31 череп (21 чоловічий і 10 жіночих), придатний для опрацювання за широкою краніометричною методикою [1; 2; 51; 53; 55; 56]. За етнічною краніоскопією [54, с. 213-244] чоловіків і жінок даної групи було досліджено раніше.

Краніометрична характеристика чоловічої серії. Збереженість кісток мозкового відділу в більшості випадків задовільна. Лицьова частина збереглася дещо гірше. Чоловічі черепи мають товсті кістки склепіння та масивні загалом. Розвиток рельєфу помірний: надперенісся в середньому можна оцінити у 2,0 бала, надбрівні дуги - в 1,7 бала, зовнішній потиличній горб - у 2,0 бала. Соскоподібні відростки (2,5 бала) в середньому відзначаються помірними розмірами та сплощеною формою вершини. Чоловіча серія характеризується великою довжиною та помірною шириною черепа і складається з 11 доліхокранних, восьми мезокранних та двох брахікранних черепів. У середньому за черепним індексом (75,1) вона мезокранна на межі з доліхокранією. Абсолютні розміри висотного діаметра черепа помірні. За відносною висотою за першим висотно-поздовжнім показником вибірка містить два низьких (хамекранних) черепи, шість середньо високих (ортокранних) та шість високих (гіпсікранних) черепів. У середньому серія ортокранна. За другим висотно-поперечним індексом у чоловічій вибірці налічується три низькі (тайпенокранні) черепи, шість середніх (метріокранних) та п'ять високих (акрокранних) черепів. У середньому за другим висотно- поперечним індексом серія метріокранна, що свідчить про помірну загалом висоту черепа в цій групі (Табл. 1). Вушна висота й довжина основи черепа перебувають у межах середніх розмірів.

Табл. 1

Середні розміри та індекси чоловічих черепів м. Воїнь XlI-XrV ст

Лобна кістка має середню ширину як у фронтальному відділі, так і в дорсальному. Ширина лоба за лобно-поперечним індексом потрапляє до великої категорії. Виличний діаметр, який вдалося виміряти на 12 чоловічих черепах, загалом помірний. Верхня висота обличчя, визначена за 14 черепами, потрапляє до малої категорії розмірів. При цьому відносна ширина обличчя за верхньолицьовим індексом (49,7) характеризується як велика, на межі з помірними категоріями розмірів. Загальний кут обличчя в серії з міста Воїнь становить 84,9° і вказує на мезогнатність. До ознак, що вказують на сплощеність лицевого відділу та використовуються на краніологічному матеріалі для діагностики расових типів першого порядку, належать назомалярний і зигомаксилярний кути горизонтального профілювання [1, с. 52, 53]. В чоловічій серії Воїнь ці кути малі (відповідно 136,2° і 127,6°), тож обличчя профільоване різко. Водночас глибина іклової ямки в середньому помірна.

Мала висота орбіт і середня їхня ширина зумовлюють помірний орбітний індекс (від максилофронтальної точки), що вказує на середньо високі орбіти (мезоконхія).

Носовий отвір чоловічої серії має помірну ширину та середню висоту, носовий індекс (48,2) свідчить про помірну ширину носа (мезоринія). В будові нижнього краю носового отвору відзначено антропінні форми тільки у шести випадках з 15 (40%). Різноманітні способи визначити випинання носової ділянки, серед яких основними є вимірювання кутів випинання носа, вираховування симотичного й дакріального індексів, балова характеристика передньоносової ості, пов'язані між собою і зазвичай дають узгоджені величини, але мають і самостійне значення, бо характеризують різні морфологічні елементи цієї ділянки обличчя. За європейським масштабом чоловіча серія характеризується великим випинанням носових кісток щодо лінії вертикального профілю обличчя (32,7°). Передньоносова ость у серії випнута помірно - 3,6 бала за П. Брока [50]. Перенісся високе за симотичним і помірно високе за дакріальним індексом. У цілому за комплексом краніологічних ознак чоловіча серія з Воїня XTT-XTV ст. належить до великої європеоїдної раси.

Загалом у чоловічій вибірці середні величини квадратичного відхилення перевищено у 24 випадках з 48 (50,0%), нижчими за стандартні величини виявилися сигми у 10 ознак (20,8%), а в 14 ознак (29,1%) сигма вкладається у стандартні норми. Враховуючи значну варіабельність, можна говорити про морфологічну неоднорідність групи (Табл. 1). Посилаючись на типологію В. Д. Дяченка [20, с. 234-243; 21, с. 151-166], чоловічу групу певною мірою можна віднести до Неополіського краніологічного антропологічного типу (Табл. 2). Як зазначав дослідник, Поліський тип відрізняється від Ладозького тільки мезокранним черепом. Для нього характерний дуже великі поздовжній і висотний діаметри черепної коробки з низьким, відносно широким обличчям. Він зафіксований у середньовічних слов'ян північної та центральної Білорусі, в окремих районах верхньої Волги та Середньої Наддніпрянщини, а також середньовічних прибалтійських фінів Південного Приладожжя [19, с. 237].

Якщо спробувати класифікувати чоловіків із міста Воїнь за Т. І. Алексєєвою [4, с. 67], то ця серія, з певним застереженням, потрапляє до мезодоліхокранного відносно широколицього краніологічного типу, подібного до тиверців, уличів і древлян.

Перевірити наше припущення та виявити основні напрями генетичних зв'язків давньоруської палеопопуляції з Воїня, а також визначити її місце в системі антропологічних типів Київської Русі X-XTTT ст. допоміг міжгруповий багатовимірний аналіз методом канонічного аналізу [13, с. 212-229]. Залучалися такі 13 ознак та один індекс: поздовжній, поперечний і висотний діаметри черепа (b-br), найменша ширина лоба, виличний діаметр, висота обличчя, висота й ширина орбіт, висота та ширина носа, назомалярний і зигомаксилярний кути, симотичний індекс та кут випинання носа.

Табл. 2

Зіставлення окремих середніх розмірів та індексів чоловічих черепів XII-XIV ст. з м. Воїнь з Неополіським краніологічним типом**

^г,заВ. Д. Дяченно [20, Ш 234-243; 21_: с. 151-166

Для порівняльного багатовимірного аналізу було використано дані 46 чоловічих краніологічних серій ІІ тис., які дослідили різні вчені. Серед них 20 серій з давньоруських міст, що репрезентують території різних племен: Галич [34], Возвягель [35], київська серія з вул. Паторжинського, а також м. Переяслав [38, с. 420-424; 37; 39]; Витачів, Смоленськ, Київ, Стара Рязань [3; 4, с. 122-125]; Путивль [30, с. 181-212]; Юр'їв [28, с. 137], Новогрудка [39, с. 99]; Верхній Київ, Гора Щекавиця у Києві [24, с. 40]; Псков [44, с. 1417]; Стара Ладога [40; 41, с. 90-107]; Ярославль [10, с. 206]; Чернігів [15, с. 49-84], Погориння [36, с. 267-270]; Любеч [9, с. 18; 16, с. 3-39], Желні [18]; Автуничі [у друці]. Наступні 27 серій представляють матеріали з могильників сільських та дружинних поховань і походять із ареалів практично всіх історичних племен: київські та переяславські поляни, сіверяни, кривичі (смоленські, тверські, ярославські, костромські, володимирські), в'ятичі, радимичі, дреговичі, новгородські словени [3; 4, с. 123]; Шестовиця [23, с. 37-46]; Монастирок [29]; Григорівка, Бучак [24, с. 67-80]; хуг. Зелений Гай [14, с. 43-55]; Ліскове [17, с. 83-90]; Лашковці, Бегунці [49, с. 74-105]; Південно- Східне Приладожжя [41, с. 15-16]; збірні групи Брестської та Гродненської обл. (Республіка Білорусь), яких ототожнюють із західною гілкою дреговичів [27, с. 146-147]; Кам'яне [22, с. 4-26] Бранешти, Василів [8, с. 96-111].

Табл. 3

Краніологічні серії, які використовувались для порівняльного аналізу

№ ІТИ	Гргпа	Датування (ст.)
Давньоруські групи Чернігівської землі
І.	Люоеч	ХІ-ХП
2.	хуг. 3 еленнн Гай	ХІ-ХПІ
3.	Чернігів {загальна серія!	Х-ХШ
4.	Путивль	Х1-ХПІ
5.	Збірна серія сіверян	ХІ-ХПІ
6.	Шестовиця	ІХ-Х
7	Автуннчі	ХІ-ХПІ
Ј.	Ліскове	ХП-ХПІ
Давньоруські групи Київської жилі
3.	Кнїб-1 (Цвинтарі, опубліковані 1373 р.)	ХІ-ХПІ
10.	Верхній Київ (збірна серія)	ХІ-ХПІ
її.	Київ (на розі вул. Паторяннського та Іриш:нської)	Х-ХШ
12.	Григиріька	XI
13.	Бучак	XI
14.	Еитачів	Х-ХІП
15.	Київські почяни (збірні серія)	ХІ-ХПІ
16.	ЮРгїв	ХІ-ХП
Давньоруські групи Переяславської землі
17.	Переяслав	ХІ-ХПІ
1Ј.	Переяславські поляни 4	Х-ХШ
13.	курганний могильник у о. КакГяне (Камінне)	ЕХ-ХП
20.	Желні	Х-ХШ
Давньоруські групи літописної іем.ті трєгоБИЧІВ
21.	Новогруака	ХІ-ХП
23.	Дреговичі (збірна серія)	ХІ-ХШ
24.	Грозненська обл.	Х-ХШ
25.	Брестська oцn.	Х-ХШ
Давньоруська група літописної древлянської землі
26.	Возвягель	ХІ-ХПІ
Давньоруська група літописної Волинської землі
27.	Погориння	ХІІ-ХЇІІ
Давньоруські групи Новгородської землі
2В.	Стара Ладога (Земляне городище)	ХІ-ХП
29.	Південно-Східне Приладожжя	ХІ-ХПІ
ЗО.	Слоеєнн Новгородські (збірна серіл)	XII-XIV
31.	Псков (Романова Гірка)	ХН
32.	Лашловці (Іжорське плата)	XII-XYI
33.	Бегунді (Іжорське плато)	ХП-ХЩ
Давньоруські групи Смолен ської землі
34.	Стара Рязань-!	ХГ-ХБ
35.	Стара Рясань-П	ХІІ-ХШ
36.	Ярославль (Дитинець, рублений град)-	ХІП
¦1 j t.	Кр:шкчі-1 (Смоленська група, кургани)	Х-ХП
35.	Кривичі-2 (Тверська група, кургани)	Х-ХП
39.	Крнвичі-3 (Ярославська група, кургани)	Х-ХП
40.	Кр:івичі4 (Костромське група, курганні	Х-ХП
41.	Кривичі-5 (Володимиро-рязаЕськс-ннжегородська rpvna, кургани)	Х-ХП
Давньоруські групи Московської землі
42.	ВТяшчі (збірна серія)	XII--XIII
Давньоруські групи Прутсько-Двістровського міжріччя
43.	Василів, середня течія Дністра	XII
44.	Бранешти	X--XI
45.	Г азич (Крилов)	X--ХІП

® ПереЖСЛЙБСЬКІ ПОЛЯНК (36 ЧОЛОВІЧИХ та 11 жіночих черепів) включають як міське населення Перете лева, так: і сільське населення з Переягчав-Хмельнииького районі⁷. Також тузи входять черепи в курганів біля сіл, Медвеже та Липове Роменського повіту, у с. Липпява Переяславського повіту, з кургану біля Ламаного хутора Кременчуцького повіту⁷, черепи з курганів у с. Бровари Галлцького повіту та черепи з курганів на Згавднш Горі у м. Дубно. Лубенського повіту [4, с. 31-32]

Після канонічного багатовимірного аналізу можна візуально (Рис. 1) спостерігати розташування вибірки Воїнь, що отримала великі додатні значення (1,173) за I канонічним вектором (КВ) (45,4% загальної дисперсії). Серія розташована у верхній правій частині координатного поля між Неополіським краніологічним типом, до якого належить серія Погориння (0,754), та Карпатським - Василів (1,093). Також досліджувана серія подібна за вказаним КВ до Старої Рязані (1,485).

На розподіл серій вплинули такі краніологічні ознаки: ширина лобної кістки, виличний діаметр, висота обличчя, носа, кут випинання носа (Табл. 4).

Табл. 4

Елементи перших трьох КВ для 47 чоловічих груп

Ознаки	¦-
	КВІ	КВ II	КВ III
1. Поздовддїік діаметр	0,253	-0.557	0,21В
3. Поперечний діаметр	0,234	0,480	0,373
1"?. Висотний діаметр (b-br)	0,255	-0,103	0,567
9. Найменша ширина лоба	0,515	-0153	0,315
45. Виличний діаметр	0,563	0,431	-0,099
43. Веркня висота обличчя	0,452	-0.230	0,266
55. Висота носа	0,502	-0,153	-0,250
54. Ширині носа	-0,033	одію	0,263
51. Ширина орбіти	0,059	0,462	0,183
52. Висота орбіти	0,017	0,194	0,031
77. Назцмалярний Кут	-0,146	-0,405	0,406
ZZm Зигомаксипяркин кут	-0,353	0,331	0,566
55:SC„ Симстичний індекс	0,059	-0,003	-0,500
75 (1). Кут випинання носа	0,88-1	0,209	-0,056
Внесок у загальна дисперсію (%)	45,422	29,334	24,694

За КВ II (29,8% загальної дисперсії) чоловіча група Воїнь з помірними додатними значеннями (0,444) виявилася порівняно близькою до Старої Рязані (0,407), Бегунців (0,504), кривичів володимиро-рязансько- нижегородської курганної групи (0,509). Найбільші навантаження на краніологічні ознаки за II КВ припадають на поздовжній і поперечний діаметри черепної коробки, ширину носа, висоту й ширину орбіт.

За КВ III (24,6% загальної дисперсії) простежується доволі близька статистична подібність чоловічої групи (Рис. 2), яка отримала великі від'ємні значення даного вектора (-0,855) до вибірки з Переяслава (-0,803), а також до черепів з Брестської обл. (-1,020), які ототожнюють з дреговичами з Автуничів (-1,055). Серії роз'єдналися переважно за висотою черепної коробки, назомалярним і зигомаксилярним кутами та симотичним індексом.



Рис. 2 Розташування 45 чоловічих давньоруських груп у тривимірному просторі. 1 - Чернігів; 2 - Витачів; 3 - Київська гора Щекавиця; 4 - Погориння; 5 - переяславські поляни; 6 - Григорівка; 7 - кривичі-2; 8 - Любеч; 9 - дреговичі; 10 - радимичі

За кластерним аналізом [13, с. 230-276; 12], тільки на 29-му кроці кластеризації (з 46) простежується близькість чоловічої групи Воїнь до черепів з давньоруського курганного комплексу Автуничі (дистанція 0,370 із загальної 7,295). Названі дві групи утворюють окремий спільний кластер переважно за подібним поздовжнім діаметром черепної коробки та її висотою, великим кутом випинання носових кісток і висотою обличчя.

Жіноча серія складається з 10 черепів та їх уламків (два доліхокранних, решта сім - мезокранні). Загалом вибірка характеризується помірною масивністю. Рельєф перенісся, потилиці, виразність соскоподібних виростків та надбрівних дуг - слабкі. Зовнішній потиличний горб майже відсутній. Поздовжній діаметр черепної коробки великий, а поперечний - помірний.

За індексом вибірка мезокранна. Довжина основи черепа теж помірна (Табл. 5). За абсолютними розмірами висота черепної коробки середня. Висотно- поздовжній покажчик ортокранний (середньо високі черепи), висотно- поперечний - помірний (метріокранія). Горизонтальна окружність через краніометричну точку офріон у межах великих величин за світовими категоріями [1, с. 121]. Лоб середньо широкий, висота його вигину - помірна. Потилиця широка, висота її вигину - добра.

Табл. 5

Середні розміри та індекси жіночих черепів з ґрунтового могильника Воїнь XII-XIV ст

т т \1арті- НОХІ	Ознаки	О
		м	п	СТ	ш(М)	ms	ШШ	шах
і	Поздовжній діаметр	177,5	10	3,7**	1,17	0,33	172,5	136,0
а	Поперечний діаметр	135,1	9	lis**	0,59	0,42	132,0	138,0
17	Внгогней діаметр	130,3	6	2,6**	1,04	0,74	128,0	133,6
5	ДоЕжина основи черепа	97,7	6	3,0**	1,23	0,07	92,0	100,4
9	Найменша ширина лоба	94,9	10	4,3	1,35	0,96	36,3	100,9
10	Найбільші ширина лоба	116,S	9	3,2**	1,01	0,76	113,0	123,0
4:	Б Е:лижний діаметр	125,9	6	1,6**	0,66	0,46	124,0	128,0
40	Довжина основи обличчя	33,5	3	4,9	2,82	1,99	03,0	92,4
48	Верхня висота обличчя	62,Ё	4	2,2**	1,11	0,73	61,0	66,0
43	Верхня ширина обличчя	100,4	3	2,0**	0,69	0,49	97,5	104,0
46	Середня ширині обличчя	90,7	4	1,9**	0,93	0,65	33,0	92,3
33	ВЕісота носа	43,2	4	1,0	0,93	0,66	47,0	51,0
54	Шир Е:на носа	24,7	4	2,6	1,20	0,91	21,3	27,1
51	ШирЕша орбіти	40,6	5	1,6	0,73	0,52	39,1	43,3
52	Веїсотя орбіти	33,4	5	4,1	1,01	1,23	29,3	39,0
20	Вт ішна висота	100,9	1	2Д	0,80	0,57	106,2	111,9
SC (57)	Сюїотичш ширина	9,0	4	1,4	0,70	0,49	8,0	11,0
SS	Сни етична висота	3,9	4	0,3	0,42	0,29	3,0	5,0
MC (50)	Міксилофроитапв на ширина	17,7	3	1,5	0,88	0,62	16,0	19,0
MS	Махсилофр онталь на висота	и	3	0,6	0,33	0,24	7,0	8,0
DC (49a)	Дакріальна ширина	22,4	3	2,0	1,14	0,60	20,2	24,0
DS	Давальна висота	11,7	3	U	0,64	0,45	п,о	13,0
FC	ГлЕібнна ІКЛОВОЇ ямки	¦3,9	3	2,4	1,40	0,99	-2,0	-6,6
31	ЦотнлнчнД хорда	90,Ь	7	4,9	1,85	1,31	85,0	96,0
n	Кут профілю ло5а БІД ПДЕ.	88,7е	3	4,0	2,33	1,65	84,0е	91,0е
GM'F s	Кут профілю чола БІД ЕІ		3	3,8	2,19	1,55	61,0е	88.0е
72	Кут загаїьно- ляпьовзй	62.0е	3	3,5	2,00	1,41	80,0е	86,0е
73.	Кут середньої частини обличчя	60,7е	3	4,5	2,60	1=84	82,0е	91,0=

Страница:

•  1 
•  2 

статья "Населення міста Воїнь ХІІ-XIV ст. за даними краніології" скачать

Подобные документы

• Топографія стародавнього Воїня

  Історичні дані про соціальний уклад та побут стародавнього міста Воїнь, його географічне розташування та значення в історії древніх слов'ян. Вивчення оборонних споруд міста, особливості житлових і господарських будівель. Зовнішній вигляд могильників.
  
  реферат [27,2 K], добавлен 29.11.2009
  

• Історія Костянтинівки

  Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
  
  реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012
  

• Заснування та розвиток міста Арциз у ХІХ столітті

  Заселення та розвиток Півдня України. Етнічний склад, вірування та населення Бесарабії та Буджака до початку ХІХ століття. Заснування міста Арциз. Руйнування Запорізької Січі. Соціально-економічний розвиток, культурне і духовне життя міста в ХІХ столітті.
  
  дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.03.2011
  

• Історія дослідження Ольвійського полісу за археологічними даними

  Історія дослідження Ольвії у XIX-XX ст. Заснування заповідника Ольвія. Хронологія та періодизація етапів розвитку міста-поліса: архаїчний час; класична доба; елліністична епоха. Стан розвитку економіки, архітектури, будівництва та торгівлі в ці часи.
  
  курсовая работа [49,0 K], добавлен 19.09.2010
  

• Історико-краєзнавче дослідження міста Березне (Рівненської області)

  Березне. Історія дослідження населеного пункту. Історія населеного пункту за писемними джерелами. Походження назви поселення, мікротопоніміка. Історія топографічного населення. Характеристика пам'яток історії та культури. Характеристика музейних збірок.
  
  реферат [1,8 M], добавлен 09.07.2008
  

• Вплив Магдебурзького права на розвиток міста Володимира (литовсько-польська доба)

  Поширення магдебурзького права у Володимирі. Характеристика соціально-економічного розвитку м. Володимира литовсько-польської доби. Огляд господарської діяльності та побуту місцевої людності. Аналіз суспільно-політичних аспектів життя населення міста.
  
  статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017
  

• Слобідська Україна

  Вимушенний компроміс щодо залюднення прикордоння. Українська колонізації кінця XV - початку XVII ст. Стосунки прикордонних тубільних еліт з імперським центром. Історія заселення Дикого поля. Міста зі слобідськими осадчими. Заснування міста Острогозька.
  
  реферат [62,5 K], добавлен 16.01.2014
  

• Архіви Львова – джерельна база дослідження історії і культури міста

  Поняття "архів" і "архівний документ". Аналіз та узагальнення міжнародного й українського досвіду у застосуванні традиційних форм використання документної інформації в архівах. Специфіка роботи архівів міста. Центральний державний історичний архів Львова.
  
  контрольная работа [69,7 K], добавлен 01.03.2011
  

• Ізяслав - основні етапи розвитку

  Історичний розвиток міста Ізяслава. Етапи розвитку літописного Ізяслава, його історико-культурних пам’яток. Наукові та етнографічні дослідження краю: археологічні розвідки Заславщини, Ізяслав у етнонімах та топонімах. Аналіз генеалогії роду Сангушків.
  
  дипломная работа [890,2 K], добавлен 29.09.2009
  

• Історія розвитку досліджень античного міста Ольвії як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я

  Візуальні обстеження і збір знахідок, складання планів, опис монет античного міста Ольвії. Планомірні і цілеспрямовані дослідження Ольвії і її некрополя Б.В. Фармаковським. Значення Ольвії, як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я.
  
  реферат [16,5 K], добавлен 29.05.2016
  

• Виникнення та розвиток Ольвії і Херсонесу

  Дослідження історії виникнення античного міста Ольвія, як адміністративного, економічного та культурного центру Північного Причорномор’я. Особливості розвитку іншого не менш важливого центру античної культури в Північному Причорномор’ї міста – Херсонес.
  
  реферат [56,2 K], добавлен 09.12.2014
  

• Героїчна оборона Севастополя

  Підготовка і провал плану швидкого опанування Севастополем 30 жовтня 1941 р. Операція по захопленню міста "Лов осетра". Створення Севастопільського оборонного району. Проведення трьох штурмів міста, схема Керченсько-Феодосійської десантної операції.
  
  реферат [35,1 K], добавлен 02.12.2010
  

• Історія Варшави

  Історія становлення та розвитку Варшави як столиці Польщі, вивчення перших поселень на даній території. Місцеві легенди та їх вплив на формування менталітету населення. Історичні та адміністративні центри міста, руйнування під час Другої світової війни.
  
  презентация [18,9 M], добавлен 10.11.2010
  

• Зброя і військова справа давнього хліборобського населення України

  Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012
  

• Побут міського населення наддніпрянської України в 1950-80-х рр. ХХ століття

  Спроба аналізу основних аспектів побуту міського населення Наддніпрянщини в 1950-80-ті рр. ХХ ст. Умови їх життя, особливості задоволення потреб в харчуванні, житлі, одязі тощо. Порівняння побутових умов жителів тогочасного мегаполіса та маленького міста.
  
  реферат [28,8 K], добавлен 12.06.2010
  

• Історія Ураїни

  Предмет, методи та джерела вивчення історії. Кіммерійці, скіфи, сармати на території. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Західні, східні й південні слов'янські племена. Розселення слов'ян. Норманська та антинорманська теорії походження держав
  
  шпаргалка [99,8 K], добавлен 08.03.2005
  

• Якому племені, чи народу, належать археологічні пам’ятки, які ще називають могилами, що знаходяться між с. Червоноармійським та с. Вікторівка

  Історія раннього палеоліту у Східній Європі. Перші стійбища в Північному Причорномор’ї. Кочові племена гумельницької, кемі-обинської, усатівської, черняхівської культур. Аналіз пори бронзового віку. Грецькі міста і поселення. Період скіфських племен.
  
  дипломная работа [87,8 K], добавлен 07.05.2015
  

• Історія Сибіру. Хроніка подій

  Похід новгородців проти Югри під проводом воєводи Андрія в 1193 році. Перші російські поселення на Камі в 1430 році. Коротка історична довідка про хана Онсона. Заснування міста Мангазея та Аевскої слободи. Велика Північна експедиція 1733-1743 років.
  
  реферат [33,3 K], добавлен 24.02.2014
  

• Витоки українського народу та його державності

  Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Античні міста-держави Північного Причорномор‘я. Ранні слов'яни та їх сусіди. Германські племена на території України.
  
  презентация [734,5 K], добавлен 06.01.2014
  

• Історія м. Путивль у ХІІІ-ХVI ст.

  Місто Путивль під час і після монгольської навали. Розвиток Путивля після входження у Велике князівство Литовське і після входження до складу Московської держави, набуття їм стратегічного значення. Роль Молчанського монастиря в розвитку міста Путивля.
  
  реферат [41,4 K], добавлен 02.10.2015
  

Другие документы, подобные "Населення міста Воїнь ХІІ-XIV ст. за даними краніології"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам