Формування фондів львівської філії бібліотеки академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки у 1939-1941 роках
Розгляд процесу формування книжкових, рукописних та художніх колекцій Львівської філії Бібліотеки Академії наук. Аналіз документів з клопотаннями дирекції про передачу до фондів бібліотеки львівських і провінційних покинутих приватних книгозбірень.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.11.2021 |
| Размер файла | 56,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Формування фондів львівської філії бібліотеки академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки у 1939-1941 роках
Р.В. Дзюбан
А.О. Огар
Предметом дослідження є процес формування книжкових, рукописних та художніх колекцій Львівської філії Бібліотеки Академії наук УРСР (ЛфБАН УРСР) у 1939-1941 роках. Цей період має виняткове значення, оскільки в той час були сформовані основні колекції теперішньої Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Мета статті - висвітлити процес формування цих збірок у 1939-1941 рр. і встановити, в який саме відрізок часу досліджуваного періоду поповнення бібліотечних фондів Львівської філії Бібліотеки Академії наук УРСР були найбільш інтенсивними.
Ключові слова: формування, депозит, колекція, бібліотека, книгозбірня, архів, ЛфБАН УРСР.
FORMATION OF FUNDS OFTHE LVIV BRANCH OFTHE LIBRARY OF THE ACADEMY OF SCIENCES OF THE USSR IN 1939-1941
R. Dziuban
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv,
A. Ohar
Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University
The subject of the research is the process of formation of book, manuscript and art coLLections of the Lviv branch of the Library of the Academy of Sciences of the USSR (LFBAN of the USSR) in 1939-1941. This period is of exceptional importance, because at that time the main coLLections of the current Lviv National Scientific Library of Ukraine named after V. Stefanyk were formed. After the incorporation of the western Ukrainian Lands (previously occupied by Poland) into the USSR in September 1939, the process of Sovietization of cultural institutions, including Lviv, began. Cultural, religious, educational figures and politically active people in the annexed territories found themselves under pressure from a new and unknown totalitarian system, in conditions of virtually complete Lawlessness. Political, religious, cultural and public institutions were deprived of Legal protection. This situation Lasted until the war between Germany and the USSR. Cultural monuments, books, manuscripts and museum coLLections are under threat of destruction and theft. The Moscow military, functionaries of the communist party apparatus, were Largely unaware of the value of books, often printed in a Language they did not understand, and considered it hostile. They destroyed and burned valuable books in ovens, stole and damaged paintings, old furniture, and so on. Fear of confiscation forced people to transfer their coLLections for temporary storage to public institutions. Intensive and rapid reorganization of Lviv cultural institutions was accompanied by significant movements of cultural values, and hence their Losses in Lviv Libraries, archives and museums. At the same time, the funds of the LfBAN of the USSR were replenished in the initial period of its operation from private and public coLLections. Soon some of them were Looted by the German occupiers during the German-Soviet war, some more were destroyed in special funds and dispersed after the war. Study and comprehension of Losses of these so-called. "Repressed books" are necessary among the many factors that contribute to the restoration, development and consolidation of national memory. The purpose of the article is to shed Light on the process of formation of these coLLections in 1939-1941 and to establish in what period of time the period of replenishment of the Library funds of the Lviv branch of the Library of the Academy of Sciences of the USSR was most intensive.
Key words: deposit koLLection, Library, archives, Lviv Acadamy of scientific Ukrainian SSR Library department.
Відомо, що бібліотеки, архіви, музеї як компоненти соціальних інститутів, покликані збирати та зберігати джерела національної пам'яті, здійснювати наукову та культурну діяльність1. Дуже часто під час воєнних дій, і викликаних ними змінами державних кордонів, переміщеннями населення, фонди цих установ зазнають непоправних втрат. На жаль, таких втрат зазнали і львівські культурні установи під час Другої вітової війни. Ще в 1941 р. під час німецької окупації Львова, переміщеннями і втратами культурних цінностей львівських установ у період комплектування фондів ЛфБАН УРСР, зацікавився відомий вчений-літературознавець, бібліограф та бібліолог Володимир Дорошенко Дубровіна Л., Киридон А., Матяш І. Архіви, бібліотеки, музеї - джерельна основа національної пам'ял, культурної спадщини України. Бібліотечний вісник. 2017. № 1. С. 3. 1У бібліотеці НТШ працював з 1910 р., у 1919-1921 рр.,і від 1937 р. до весни 1944 р. - директор цієї бібліотеки.. В окупаційному краківському щоденнику він опублікував статтю, в якій особливу увагу звернув на втрати Бібліотеки НТШ Дорошенко В. Бібліотеки й архіви на Західній] Україні за большевицького панування // Краківські вісті: [щоденник]. 1941. 9 листоп. (№ 250). С. 2.. Згодом на еміграції вийшов збірник статей під редакцією Мілени Рудницької, в якому В. Дорошенко повернувся до розгляду даної тематики Дорошенко В. Книжки на паливо // Західня Україна під большевиками (IX. 1939-VI. 1941): збірник / за ред. Мілени Рудницької. Нью Йорк: НТШ в Америці, 1958. С. 235- 242.. Вивчення проблеми втрат ЛННБУ ім. В. Стефаника було започатковане появою 1996 р. збірника «документе, фактів, коментарів», який упорядкувала Лариса Крушельницька. Долею розформованої Бібліотеки НТШ, яку 10 лютого 1940 р. було включено у фонди новоорганізованої ЛфБАН УРСР активно займався відомий історик Ярослав Дашкевич. «Ворожа» радянському режимові література з Бібліотеки НТШ, як і з інших приватних та громадських книгозбірень, яких можна нарахувати більше сотні потрапила до спецвідділу бібліотеки (т. зв. спецфонду), створеного навесні 1940 р. Про діяльність цього секретного підрозділу бібліотеки є низка публікацій Лесі Кусий Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської науко. Серед закордонних дослідників, які вивчають процеси переміщення культурних цінностей львівських установ, зокрема «Оссолінеуму» найвідоміший польський дослідник Мацєй Матвіюв.
Після початку німецько-польської війни та вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 р. на землі Західної України, в умовах московської окупації й тотального терору політичної поліції НКВД - заможні чи національно-свідомі представники населення будь-якої національності опинились під загрозою знищення чи депортації у віддалені регіони СРСР. Культурні, релігійні, освітні діячі, не кажучи вже про політично активних осіб, на приєднаних територіях опинилися під тиском нової й не знаної для них тоталітарної системи, в умовах фактично цілковитого безправ'я. Навіть лояльні до нового політичного режиму особи, весь час сподівалися арешту чи депортації. Це ж саме можна сказати про політичні, релігійні, культурні і громадські інституції, які були позбавлені основ правового захисту. Така ситуація тривала до початку війни між Німеччиною та СРСР. Пам'ятки культури, книжкові, рукописні та музейні колекції опинились під загрозою знищення та розкрадання. Нові прибульці - радянські військові, функціонери комуністичного паргїйного апарату здебільшого не орієнтувались у вартості книжок, часто друкованих незрозумілою їм мовою, вважали її ворожою. Вони нищили й палили цінні книжки у грубках, розкрадали та псували картини, старі меблі тощо. Страх перед конфіскацією змушував людей передавати свої збірки на тимчасове зберігання до Оссолінеуму, бібліотек Наукового товариства імені Шевченка, Народного Дому, «Студіону» та інших установ.
17 листопада 1939 р. було організовано «Комісію по охороні пам'ятників культури» при Тимчасовому управлінні у Львівській області, якій підлягали бібліотеки, музеї та архіви. Завданням комісії були облік й порятунок культурного надбання минулих поколінь. Очолив комісію письменник Петро Панч, який для цього прибув з Києва. Серед членів комісії - відомі вчені Іван Крип'якевич та Михайло Возняк, представники радянської адміністрації Анатолій Задорожний і Юхим Дудко. Незабаром до неї увійшли науковці Ярослав Пастернак, Володимир Дорошенко, Іларіон Свєнціцький, Іван Карпинець (інспектор архівів), Михайло Дра- ган (інспектор пам'яток культури)вої бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний та В. Ткаченко (комісар з бібліотек), Володимир Паньків (інспектор музеїв)нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів,. Було вирішено облікувати усі музеї, архіви, бібліотеки, пам'ятки старовини, які належали державним установам, місту або приватним особам, що емігрували на Захід. Але, як писав директор бібліотеки НТШ Володимир Дорошенко, «комісія ця працювала вяло, збиралася дуже рідко, не розпоряджала потрібними грошевими і тра- нспортовими засобами»2015.200 с..
У грудні 1939 р., ще перед утворенням ЛфБАН УРСР, директор Оссолінеуму Єжи Борейша (Беніа- мін Ґольдберґ), розпорядився відкрити приватні депозити, скласти їхні переліки і включити до основного бібліотечного фонду. Події ці, в основному, мали місце у січні-лютому 1940 р. До бібліотеки тоді прийнято 15 великих депозилв книг і приватних архівів, а до Музею Оссолінеуму майже 20 колекцій1.14 грудня 1939 р. Є. Борейша звернувся листовно до Львівського дитячого прийомника- розподільника НКВД на вул Кляшторній, 2 (тепер - частина вул. Замкової) з проханням «передати у руки віддавця цього письма скриню зі старими книгами». Хоча прохання «засновував» на тому, «що Бібліотека Оссолінеум має мандат збирання книжок та рукописів», книжок, бібліотека так і не одержала2.
Ще на початку січня 1940 р. ректорат Духовної семінарії латинського обряду у Львові передав у депозит Оссолінеуму семінарську бібліотеку і музейні збірки. На листі поставлено резолюцію голови Комісії по охороні пам'ятників культури Петра Панча від ЗО січня 1940 р.: «Архів перебрати, або опечатати Архівному Управлінню НКВС. 2) Музей перенести до надійного приміщення і до розподілу замкнути й опечатати»3. 4 січня 1940 р. директор Оссолінеуму Є. Борейша, покликаючись на лист ректора Франкля і після вислухання думки наукової комісії в складі Т. Маньковського,
С. Оссовського, К. Тишковського і В. Віслоцького, постановив семінарську бібліотеку «націоналізувати при Оссолінеумі». До відбору бібліотеки та музейних предмелв уповноважив Віслоцького і Вуйцяка4. В середині лютого 1940 р. половина бібліотеки (16 000 томів) Латинської духовної семінарії була вже у бібліотеці5. У протоколі першого засідання Вченої ради ЛфБАН УРСР від 26 липня 1940 р. згадано, що серед придбаних для бібліотеки книгозбірень бібліотека латинської духовної семінарії бл. 30000 томів6.
5 січня 1940 р. сім'я Станіслава й Анни Нєзабі- товських звернулася листовно до керівництва Національного закладу ім. Оссолінських прийняти на депозит меблі, картини, гравюри, порцеляну і т. п. з їхнього помешкання на вул. Хжановської, 5 (теперішній ІІ-ий поверх, вул. М. Вербицького), з яких більшість мали велику мистецьку й пам'яткову варлсть Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH VPCP книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозилв окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 118.. 15 січня голова Комісії по охороні пам'ятників культури Петро Панч і директор Оссолінеуму Єжи Борейша, звернулися до голови Червоноармійського райвиконкому м. Львова тов. Скринського з проханням повідомити їх про час зняття печаток з цього майна, щоб представник від Бібліотеки Оссолінеуму «міг відібрати музейні цінності» Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 116,117..
10 січня 1940 р. до НЗІО передав свою міцкевичівську колекцію Александр Семкович - колишній власник переплетної майстерні у Львові на вул. Пекарській, 13. Він просив зберігати його колекцію як окрему цілість Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 151.. Того ж дня він був прийнятий на роботу до Оссолінеуму Matwijow М. Zaklad Narodowy imienia Ossolinskich w latach 1939-1946. Wroclaw: T-wo Przyjaciol Ossolineum, 2003. S. 46. Matwijow M. Zaklad Narodowy imienia Ossolinskich w latach 1939-1946. Wroclaw: T-wo Przyjaciol Ossolineum, 2003. S. 96., а незабаром, уже у ЛфБАН УРСР, був одним з основних організаторів міцкевичівської виставки11.
26 листопада 1939 р. на засіданні Комісії по охороні пам'ятників культури при Тимчасовому управлінні у Львівській обласгі було прийнято рішення про перенесення з вул. Куркової у Львові бібліотеки Дідушицьких. У лютому 1940 р. до ЛфБАН УРСР перевезли від 20 000 до ЗО 000 вцілілих томів Papiery Zakladu Narodowego im. Ossolinskich we Lwowie dotyczqce zbiorow bibliotecznych z lat 1939-1946 // ZNiO (Wroclaw). Rfk. 17066/11. K. 3,8.. Безцінні стародруки Дідушицьких перевозили під проливним дощем, тому вони зазнали пошкоджень і втрат Oppenauer-Sreniowska K. Lwowskie Ossolineum w latach 1939-1941 // Zeszyty Historyczne. Paryz: Instytut Literacki, 1993. S. 222.. Але ще до перевезення частину збірок з вже вивезли і розпорошили.
30 січня 1940 р. в Києві наказом по Академії наук УРСР було створено Львівську філії Бібліотеки AH УРСР (ЛфБАН УРСР). Тимчасово виконуючим обов'язки директора бібліотеки було призначено Якова Зайкіна, який для цього прибув з Києва1. Його заступниками призначено колишнього директора Бібліотеки НТШ Володимира Дорошенка і Є. Борейшу. У жовтні 1940 р. директором ЛфБАН УРСР став Ілля Зеленко` Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської науко вої бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 177..
10 лютого 1940 р. т. в. о. директора ЛфБАН УРСР, Я. Зайкін уповноважив працівників професорів Івана Боднара та Степана Інгльота та Ярослава Чуму для одержання Бібліотеки митрополита Андрея Шептицького За наказом № 19 «по Філіалу Бібліотеки Академії Наук.
15 лютого 1940 р. у Станіславові (тепер - Івано-Франківськ) помер відомий літературознавець Михайло Мочульський, а вже 21 лютого т. в. о. директора звернувся до вдови покійного Ольги Мочульської зі словами співчуття і водночас з проханням передати архів і бібліотеку М. Мочуль- ського до ЛфБАН УРСРУРСР у Львові» від 29 березня 1940 р. замість звільненого. Перед тим планувалося передати бібліотеку М. Мочульського Львівському університету, але 29 лютого Я. Зайкін виписав 0. Мочульській, яка замешкала у Станіславові на вул. Собіського, 38, посвідчення, що книжки з її бібліотеки є власністю ЛфБАН УРСРз роботи Ярослава Чуми був призначений т. в. обов'язки. 27 квітня 1940 р. архів М. Мочульського вже був серед неза- інвентаризованих рукописів (депозилв) у відділі рукописів колишнього НТШкерівника відділу комплектування [Канцелярія. Накази.
З інших документів відомо, що цього року до ЛфБАН УРСР надійшла бібліотека власника великої нерухомості Валеріана Кшечуновича (1870- 1945) - бл. 4000 томів суспільно-політичної літератури, а також стародруків№№ 1 - 146 по бібліотеці, 2 січня 1940 р. - 31 грудня 1940 р. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Архів. On. 1.. У цій колекції були теж рукописні документи, які стосувалися економічних і господарських питань, і французька література XVIII ст.\
4 квітня 1940 р. Іван БоднарСпр. 2. Арк. 46]. поінформував т. в. о. директора ЛфБАН УРСР Якова Зайкіна про те, що цього дня він отримав бібліотеку відомого політичного, громадського і кооперативного діяча, поета й публіциста Остапа Луцького В помешканні 0. Луцького був зроблений обшук, а сам господаря заарештовано і вислано у Котлас Архангельської області [Лукасевич М. Остап Луцький // Українські кооператори (історичні нариси). Львів: Коопосвіта, 1999. Кн. 1., с. 325]. Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозилв окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 67., «приміщену в трьох шафах до схоронищ Бібліотеки Академії Наук УРСР»11. Мешкав 0. Луцький за адресою: вул. Богу- славського, 14 (тепер - вул. Лукіяновича) Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 (1939 - 1945): зб. док. і матеріалів / [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко та ін.]; передм. Романа Дзюбана; НАН України, ЛНЙБ України ім. В. Стефаника, Наук.-дослід. відділ іст. колекцій. Львів, 2010. Ц арк. 57.. Книгозбірня складалась з близько 2000 томів наукової літератури з економіки й кооперації та різних журналів12 Звіти ЛНБ АН УРСР за 1940, 1948 роки. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 9. On. 1. Спр. 3896/8. Арк. 7; Papiery Zakladu Narodowego im. Ossolinskich we Lwowie dotycz^ce zbiorow bibliotecznych z lat 1939-1946 // ZNiO (Wroclaw). R?k. 17066/11. K. 8-9; Maten'aly do iston'i Lvivskoi biblioteky AN URSR m. in. do diialnosti u 1939-1941 rr. // LNNB Ukrainy im. V. Stefanyka, Viddil rukopysiv, F. 9, op. 1, spr. 302, арк., 69-71, 111..
17 квітня 1940 р. працівники ЛфБАН УРСР підтвердили, що у Львівському державному історичному музеї (пл. Ринок, б) зберігається «около 450 примірників театральних творів, около 70 театральних вивісок та 5 пачок переписки». З бажанням «перебрати згадані збірки до своїх схоронищ» звернувся директор ЛфБАН УРСР до Комісії по охороні пам'ятників культури у Львові за відповідним «зарядженням» Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 173.. За актом про надходження з концентрації до ЛфБАН УРСР «поодиноких бібліотек і книгозбірок» на 5 жовтня 1940 р. в Академічній бібліотеці вже знаходилась книгозбірня Історичного музею (бл. 10000 томів) - стародруки, театральні рукописи з цензорсь-кими замітками, театральні афіші1. За річним звітом у 1940 р. з Історичного музею привезли 15000 томів Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 89. Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 110.. Про приватні бібліотеки українських діячів, які потрапили у відділ концентрації ЛфБАН УРСР є публікація Л. Кусий Кусий Л. Бібліотеки українських діячів як джерело концентрації Львівської філії Бібліотеки АН УРСР (1940-1944) // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2014. Вип. б. С. 402-414..
18 квітня 1940 р. І. Боднар «перебрав» з помешкання правника Юстина Шведзіцького у Львові - вул. Обертинська, 8 (тепер - вул. Зарицьких) «два куфри книжок» Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 161.. Було там майже 1000 томів правничої літератури Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 88,109,175..
24 квітня 1940 р. І. Боднар прийняв з бібліотеки проф. Александра Патайдля` Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 175. «біля тисячки книжок до схоронищ» ЛфБАН УРСР Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 124.. Були це книги науково-педагогічного змісту Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 88. 5 Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 88,109.. За іншим актом, цього ж дня І. Боднар перебрав з бібліотеки громадянина] Янковського около 400 книжок в одній скриньці. За іншими документами, у цій скрині було 600 книжок художньої і наукової польської літератури8. Книжки одержано від Улєн- товської з Янковських, яка проживала на вул. На- бєляка, 23 (тепер - вул. Котляревського) Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської науко вої бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 175..
30 квітня 1940 р. заступник директора ЛфБАН УРСР Володимир Дорошенко звернувся до голови райвиконкому м. Городка з офіційним листом, в якому йшлося про те, що в «[...] адвоката Лонгина Озаркевича, що проживав у Городку, у власному будинку в ринку, коло костьола, була збірка книжок, рукописів, фотографуй] і поштових марок, яка має чималу цінність для науки». Далі він зазначив, що, оскільки Озаркевич і його донька Оксана Бірецька були виселені з Городка, то «в інтересах збереження цієї' збірки для науки» передати її Академічній бібліотеці у Львові, «а до часу передачі забезпечити її цілість». Про те, коли можна було б забрати колекцію просив повідомити телефоном, або листом на адресу бібліотеки Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозигів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 120.
12 Вчений секретар. Протоколи засідання Наукової Ради, 2 січня 1940 р. - 23 грудня 1940 р. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Архів. On. 1. Спр. б. Арк. 5.
13 Євген Озаркевич - біографія (до 150-річчя з дня народження). URL: http://www.ult.lviv.ua/index.php? newsid-1507. (дата звернення: 15.03.2019).. За «Протоколом Першого засідання Вченої Ради Львівської Філії Бібліотеки Академії Наук УРСР від 26. VII. 1940 р.» відомо, що на засіданні виступив Кирило Студинський з пропозицією «негайно забрати з Городка бібліотеку Озаркевича, яка там нищиться»12. З місячних звітів керівника відділу комплектування Івана Боднара відомо, що за бібліотекою Л. Озаркевича до Городка працівники відділу так і не вибралися... Лонгин Озаркевич (1859-1940) був відомим адвокатом у Городку. Син священика, політичного і громадського діяча, літератора й посла у Віденський парламент Івана Озаркевича з Белелуї, брат лікаря Євгена, священика Володимира (одруженого з Ольгою Рошкевич), письменниці Наталії Кобринської та Єроніми (в заміжжі за географом, істориком та економістом Григорієм Величком). У 1939 р. старого і хворого Лонгина Озаркевича разом з дочкою Оксаною і зятем Костем Бірецьким заарештували й вивезли в Московію, де вони й загинули13. За свідченнями Романа Горака, будинок адвоката пограбували московські окупанти. Але деякі речі історичної ваги, зокрема портрети, було врятовано. «Тепер вони зберігаються у Національному музеї у Львові. Цілком знищено й бібліотеку Л. Озаркевича, яка була гордістю Городка. У ній, крім колекцій рідкісних книг, знаходилися рукописи Маркіяна Шашкевича, Миколи Устияновича, Антона Любича-Могильницького, Івана Озаркевича та багатьох письменників пізнішої доби - Івана Франка, Леся Мартовича, Василя Стефаника, Софії Морачевської, Ярослава Окуневського та інших»7 Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозилв окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 123.
` Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 183.
9 Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозилв окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 146.
10 Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 89..
13 травня 1940 р. Я. Зайкін звернувся до Комісії по охороні пам'ятників культури видати розпорядження про готовність бібліотеки прийняти матеріали Мадейського Історико-краєзнавчий нарис Романа Горака «Городок».
URL: http: //gorodok.lviv. ua/index.php? op-
tion-com_content &task-view&id -23&Itemid-98#zmist. (дата звернення: 14.02.2018). В E. Хвалєвіка - Матейський Казимир. Його бібліотека
містила книжки з історії мистецтва і права. Мала власний екслібрис [Chwalewik Е. Zbiory Polskie. Archiwa, bibljoteki, gabinety, galeije, muzea і inne zbiory pami^tek przesziosci w ojczyznie і na obczyznie w porz^dku alfabetycznym wedlug miejscowosci utozone. Warszawa ; Krakow: Wyd-wo
J. Mortkowicza,T-wo wydawnicze w Warszawie, 1926. T. 1.S.426] з вул. Я. Стшемя, б (тепер - вул. Менделєєва Д.), відомого у Львові професора Роляуера, який мешкав на цій же вулиці під 9-м номером, відомого історика-правника й автора праць з історії української церкви Вячеслава Заї- кина з вул. Петра, 25 (тепер - вул. Мечникова І.), громадського діяча, професора гімназії та архіваріуса Івана Шендрика з вул. ІІотоцького, 14 (тепер - вул. Чупринки), вже згаданого В. Паньківа, який проживав на вул. Ґенінґа, 16 (тепер - вул. Харківська) і тоді вже був заарештований. За всіма цими адресами зберіга-лися «цінні книжки, рукописи і знимки» Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 51.. З інших документів відомо, що у II чвертьріччі 1940 р. до ЛфБАН УРСР вже були перевезені бібліотеки В. Заїкина Відділ комплектування. Місячні звіти про роботу
відділу за 1940 р. // Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (далі ЛННБ України ім. В. Стефаника). Архів. On. 1. Спр. 10. Арк. 2., І. Шендрика Відділ комплектування. Місячні звіти про роботу
відділу за 1940 р. // Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (далі ЛННБ України ім. В. Стефаника). Архів. On. 1. Спр. 10. Арк. 2; Вчений секретар. Протоколи засідання Наукової Ради, 2 січня 1940 р. - 23 грудня 1940 р.//ЛННБ України ім. В. Стефаника. Архів. On. 1. Спр. б. Арк. 4. (архів останнього також збрігається в ЛННБУ). Що ж стосується німецького професора Роляуера, то, за словами В. Дорошенка, він виїхав до Німеччини, а бібліотека пішла «на паливо під час суворої зими 1939-1940 року» Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської науко. Становить інтерес недатоване звернення директора ЛфБАН УРСР Я. Зайкіна до Райфінвідділу Сталінського району м. Львова з проханням «видати для бібліотеки книжки, рукописи і фотографії з колишньої квартири гр. Володимира Панькова». Речі повинен був одержати Володимир Дорошенкової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний. V «списі незінвентаризованих рукописів (депозитів) від 1939 р.» відділу рукописів колишньої бібліотеки НТШ, який склала М. Деркач, згадано збірку В. Паньківанарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів,.
28 травня 1940 р. до відділу комплектування ЛфБАН УРСР від Ольги Ростворовської, яка проживала у Львові на вул. Шайнохи (нині - вул. Банківська) поступило 13 скринь книжок2015. С. 167.. В аюі від 5 жовтня 1940 р. вже фігурує, вочевидь помилково, 15 скринь з майже 5000 книжок польської мистецької літератури10. Належали ці книжки графу Казимиру Ростворовському з Грегорова Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 176.
12 Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 189,190.
13 Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 111.
14 Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 73.
15 Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 88.
19 Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних.
18 червня 1940 р. до «схоронищ» ЛфБАН УРСР з вул. Пекарської, 18 - колишньої власності Поліграфічного Товариства, перевезено «один повний віз книжок (між ними 18 рукописів і трохи стародруків»)12, всього бл. 1000 книжок13.
У другому кварталі 1940 р. до ЛфБАН УРСР було перевезено книжки з бібліотеки Польського педагогічного товариства14. На двох возах було бл. 3000 книжок і журналів педагогічного змісту15, їх перевозили з вул. Зіморовича, 17 (тепер - вул. Дудаева), які там були «приміщені в 3 (трьох) шафах і одній купі на столі»16.
V липні 1940 p. Я. Зайкін звертався до цієї ж Комісії, інформуючи про те, що в Крехові біля Жовкви розміщена «дуже цінна і старинна бібліотека монастиря Василіян. Згадана бібліотека опечатана Обласним відділом НКВС». Дирекція ЛфБАН УРСР просила передати її «до схоронищ Львівської Філії Бібліотеки А.Н. УРСР і виєднати дозвіл зняти печатки»1. Володимир Дорошенко в листопаді 1941 р. у сталі «Бібліотеки й архіви на Західній] Україні за большевицького панування» писав, що під час радянської окупації «пропали архіви й бібліотеки цілої низки українських василіянських манастирів у краю, з яких найбільшою втратою є прецінний крехівський архів»колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 191. Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 195. Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 165.. У «Довідці» про працю Комітету по охороні пам'ят-ників культури за серпень- жовтень 1940 р. вказано, що «в часах переміни влади постраждали рухомі памятники культури, а саме поміщицькі й манастирські архіви, бібліотеки та галереї так, що Комітетові в більшості випадків доводилося констатувати або їх повний загин (Крехів) або рятувати тільки їх залишки від остаточної заглади» Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 93.. Проте, певну кількість рукописів з Крехова, очевидно, вдалося перевезти до відділу рукописів ЛфБАН УРСР, так як у звіл про роботу цього відділу за травень 1941 р. відзначено, що працівник Казимир Гебултовський відокремив «рукописи василіян-ських бібліотек у Крехові й Жовкві» Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської науко.
За недатованим зверненням директора ЛфБАН УРСР Я. Зайкіна до Комісії по охороні пам'ятників культури, відомо, що в Палаці піонерів і школярів знаходилась тоді «дуже цінна бібліотека, колись власність графа Потоцького». Оскільки «ані піоні- рам ані школярам» вона не була потрібна, ЛфБАН УРСР просила видати доручення на перебрання книжоквої бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний. 28 червня 1940 р. дирекція ЛфБАН УРСР звернулась до дирекції «Палати Піонерів і Школярів», з проханням «передати до її схоронищ бібліотеку Потоцьких, в якій находяться дуже цінні рукописи. Стародруки та наукові книги великої вар- тости». Отримати бібліотеку був уповноважений Пантелеймон Хитранарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів,.
Відомо, що в липні 1940 р. до ЛфБАН УРСР було привезено бл. 1000 книжок (в т. ч. стародруків) з палацу Потоцьких2015. С. 120.. За іншим документом - актом від 5 жовтня 1940 р., в якому йдеться про надходження з концентрації книжок і колекцій до ЛфБАН УРСР, - до неї «прибули» «36) Бібліотека] гр. Потоцького, біля 1500 томів»3 Документи і матеріали про надходження до Львівської і «53) «Бібліотека з палати піонірів, біля 300 книжок»філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних.
Цього ж місяця директор ЛфБАН УРСР Я. Зайкін звернувся до Укрнафтокомбінату у Львові з проханням передати Академічній бібліотеці «книги, що мають научну варлсть» Науково- технічного нафтового видавництва, яке тоді перебувало у стані ліквідаціїколекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім.. Докуметів, які б підтвердили цю передачу, не виявлено.
У відділі рукописів зберігаються також цікаві документи про намагання ЛфБАН УРСР «перебрати до своїх схоронищ у Львові книжки і рукописи кол[ишньої] фондації ім. Перля в Тернополі»11. Вести переговори у цій справі від імені ЛфБАН УРСР було доручено старшому бібліотекарю єврейського відділу др. Вайлю Лейбі ІсаковичуВ. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 134. Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH VPCP книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 133. Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 111,125-128. ` Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 89. Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 90. Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозилв окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 170. За Е. Хвалєвіком, Бібліотека єврейської школи ім. Перля (першої віросповідної школи у давній Австрії, заснованої у 1815 р.) володіла найбагатшою в Галичині збіркою гебрейських праць [Chwalewik Е. Zbiory Polskie. Archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea і inne zbiory pamgtek przeszlosci w ojczyznie і па obczyznie w porz^dku alfabetycznym wedlug miejscowosci utozone. Warszawa ; Krakow: Wyd-wo J. Mortkowicza, T-wo wydawnicze w Warszawie, 1927. T. 2. S. 236]. Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 125.. За його звітом з відрядження до Тернополя відомо, що на той час «збір книжок Перля» було перенесено з давнього приміщення «До сугерин будинку Обл[асної] Бібліотеки». Книжки лежали розкидані і невпорядковані, а також багато їх пропало під час перенесення. За інвентарем, як підтверджує звіт, нараховувалось 1314 «нумерів» гебрейських друків, друків іншими мовами (переважно німецькою) було 2 227. Окрім того, знаходилось там багато рукописів, а також гебрейських друків з середини XVI ст.1.
Відома недатована «посвідка», яку підписав директор Я. Зайкін, про те, «що бібліотека покійного проф. Івана Гвальберта Павліковського (8 шаф) по вул Калєчої ч. 2 [тепер - вул. Каліча Гора] являється майном Філії Бібліотеки Академії Наук і в коротким часі буде перевезена до поміщення Бібліотеки по вул. Оссолінських 2»г. Зі звіту І. Боднара знаємо, що у вересні 1940 р. привезено до ЛфБАН УРСР з бібліотеки «Павликовського і тов. (8 шаф і стіл)» - всього 5 возів книжок3.
Особливий інтерес становлять документи з клопотаннями дирекції ЛфБАН УРСР про передачу до її фондів як львівських, так і провінційних покинутих приватних книгозбірень, інформація про подальшу долю яких відсутня. Очевидно, більшість з них загинула у вирі Другої світової війни.
Приблизно у березні 1940 р. Я. Зайкін звернувся до Комісії по охороні пам'ятників культури з проханням дозволити ЛфБАН УРСР «перебрати до своїх схоронищ» книжки з львівських приватних бібліотек: 1. Анського, вул. Соняшна, 23 (тепер - вул. Куліша); 2. Борохова, вул. Сикстуська, 24 (тепер - вул. Дорошенка); 3. Ахва, вул. Скарбківська, 4 (тепер - вул. Лесі Українки); 4. Бнеї Бріт, вул. З травня (тепер - вул. Січових Стрільців); 5. Клуб Абрагамовича, вул. Старозаконна, 11 і 18 (тепер - вул. Удатного М.); б. Дім бездомних, вул. Старота- ндетна, 2 (тепер - вул. Мулярська). Як йдеться далі у проханні, «книги з цих бібліотек є замкнені, лежать без пожитку, а в нашій бібліотеці можуть бути корисні для ширшої публики»4. Книги з цих книгозбірень так і не потрапили тоді до фондів Академічної бібліотеки. Остання, згадана в документі бібліотека з вул. Старотандетної, знаходилась у Домі суспільної помочі ім. Руни Рейтмано- вої з освітовою бібліотекою Кривенко М. Оаза у Краківському передмісті // Просвіта. 1995. 23 верес, (чис. 16). С. 3. ` Відомості про роботу бібліотек міста Львова і Львівської області за 1939-1940 роки // Державний архів Львівської області. Ф. Р-163 (Львівський обласний відділ народної освіти. Обласний відділ народної освіти, м. Львів, 1939-1940 рр.). On. 1. Спр. 53. Арк. 3-4. Кривенко М. Оаза у Краківському передмісті // Про світа. 1995. 23 верес, (чис. 16). С. 3. Вчений секретар. Протоколи засідання Наукової Ради, 2 січня 1940 р. - 23 грудня 1940 р. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Архів. On. 1. Спр. 6. Арк. 166,167.
9 Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 97,111,133,134. Кусий Л. Історія відділу спецфондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АЙ УРСР: документальний нарис; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2015. С. 111. Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 55.. Йдеться про колишню бібліотеку Клари Райслер, фонд якої (майже 60 000 книжок різними європейськими мовами6) у 1940 р. став основою згаданої вище Бібліотеки Шевченківського району м. Львова7. Тут зберігались книжки Біфона (видання 1788 р.); рідкісні примірники старих видань творів Вольтера; невеликі, естетично виготовлені томики творів Гете, Гейне; розкішні, у шкіряній оправі Шекспірівські трагедії, твори Бальзака, Золя, Мопассана, Діккен- са. 25 і ЗО жовтня 1940 р. з бібліотеки Шевченківського району на вул. Старотандетній, 2а (тепер - вул. Мулярська) було привезено до ЛфБАН УРСР певну кількість книжок. Бібліотека зобов'язувалась «виміняти їх на рівну скількість томів і брошур зі своїх дублетних фондів»8. Не знаємо, чи обмін відбувся, але з інших докуменлв відомо, що тоді до фондів ЛфБАН УРСР привезено два вози книжок9 в кількості 2000 томів10.
Про деякі приватні та громадські книгозбірні, які тоді мали б потрапити до фондів ЛфБАН УРСР, оскільки бібліотека клопоталася про їх одержання, відомостями не володіємо. Так, Зайкін у неда- тованому зверненні до Облліту м. Львова просить передати до ЛфБАН УРСР львівські бібліотеки: 1) єврейських студентів філософії (вул. Станислава, 5); 2) «Культурліш» (пл. Бенедиктинська, 1); 3) Ляндава (вул. Рутовського, 23II поверх)11. рукописний бібліотека львівський книжковий
8 березня 1940 р. Я. Зайкін висловив подяку завідувачу Відділу Народної освіти в Бучачі за те, що він свого часу подбав «про забезпечення бібліотеки гр[афа] Баденія в селі Коропець над Дністром» і висловив надію, що бібліотека і надалі буде забезпечена від втрат, доки ми не вишлемо свойого відпоручника, який перевезе бібліотеку з Коропця до Львова1.
Львівська академічна бібліотека отримала також повідомлення від голови сільради Скали над Збручем тов. Шварцмана повідомлення про бібліотеку Ґолуховських, яка знаходилась, очевидно, у місцевому палаці графа. Збереглась недатована подяка директора ЛфБАН УРСР голові скалецької сільради з проханням «видати всі потрібні зарядження, щоби книжки цеї бібліотеки зберігти до цього часу, поки не буде могла їх перевезти до Львова»2. Документе про передачу бібліотек графа Бадені з с. Коропець та родини Ґолуховських зі Скали до Львова не виявлено.
Вочевидь, не потрапив також до фондів ЛфБАН УРСР «збір книжок» Богдана Ставничого зі Стрия, який він, покидаючи місто, надав до розпорядження львівській академічній бібліотеці. Про книгозбірню Б. Ставничого 12 червня 1940 р. згадував у своєму листі директор ЛфБАН УРСР. Я. Зайкін до жителя Стрия Д. Дзьоби, в помешканні якого на той час вона зберігалась (м. Стрий, вул. Сталіна, 53)3.
У лютому 1941 р. директор ЛфБАН УРСР І. Зеленко звертався до дирекції Міської бібліотеки в Борщеві Тернопільського району з проханням передати до Академічної бібліотеки у Львові «злишні» книжки за радянські видання з дуб-летного фонду. Просив також «занятися опакованням і висилкою тих книжок»4. Чи вислано тоді книжки до ЛфБАН УРСР, нічого не знаємо.
Цінною є недатована машинописна копія документа з початку 1941 р., в якому йдеться про отримання ЛфБАН УРСР від Львівської державної картинної галереї творів графіки, які були передані до галереї з різних львівських музейних інституцій. Так, зі збірок колишньої Поторицької бібліотеки Дідушицьких до ЛфБАН УРСР передано 1944 одиниці графіки (з них 522 фотографії), зі збірок Музею мистецького промислу - 2111 од. зб., зі збірок Костянтина Бруніцького - 219 од. зб., зі збірок Леона Пінінського - 44 од. зб., зі збірок Сковронського - 5 од. зб., зі збірок Вибрановського - 28 од. зб., зі збірок Ґолухов-ських - 59 од. зб. Всього було передано 4409 од. зб. та 8 рукописів. У документі вказуються інвентарні номери, якими була позначена більшість переданих творів Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH VPCP книжкових, архівних та музейних колекцій 1 про видачу депозитів окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України їм. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 176.. 28 січня 1941 р. ЛфБАН УРСР знову одержала від галереї б графічних творів` Документи 1 матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH VPCP книжкових, архівних та музейних колекцій 1 про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України їм. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 177..
28 березня 1941 р. І. Зеленко в листі до дирекції бібліотеки Львівського політехнічного інституту дякує їй «за дар, котрий замітно побільшив наші книжкові фонди» Документи і матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH VPCP книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 186.. Книжки, які «відступлено» Академічній бібліотеці у Львові, не входили «в обсяг наук та заінтересувань, репрезентованих Інститутом» Документи 1 матеріали про надходження до Львівської філії Бібліотеки AH УРСР книжкових, архівних та музейних колекцій і про видачу депозил'в окремим особам, 1939 - 1940 рр. (справа в опрацюванні) // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Арк. 185..
...Подобные документы
Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.
реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009Дослідження історії заснування науково-технічної бібліотеки на базі книжкового фонду Дніпропетровського Гірничого інституту. Опис організації філії бібліотеки, де повноцінно функціонує абонемент та читальна зала. Профіль комплектування книжкового фонду.
презентация [808,9 K], добавлен 02.12.2014Аналіз створення Києво-Братської колегії у процесі об’єднання Київської братської школи з Лаврською школою. Внесок академії у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості. Заснування окремої бурсацької бібліотеки.
презентация [10,6 M], добавлен 01.04.2019Діяльність Львівської та Київської історичної шкіл Грушевського, хронологічні періоди. Історична новизна праць С. Томашівського, присвячених добі Хмельниччини в Галичині. Робота Всеукраїнської Академії Наук. Традиції Українського Наукового Товариства.
реферат [28,4 K], добавлен 30.05.2014Аналіз процесу створення та розвитку наукового електронного журналу як виду документа і складової інформаційних ресурсів бібліотеки. Визначення поняття електронного журналу. Передумови виникнення та історія розвитку електронного наукового журналу.
автореферат [56,6 K], добавлен 27.04.2009Ознайомлення з поглядами прибічників економічної концепції приєднання Криму до України. Дослідження процесу інтеграції Кримської області до складу Української радянської соціалістичної республіки. Аналіз історії подолання глибокої кризи півострова.
статья [31,8 K], добавлен 27.07.2017Розгляд науково-організаційної діяльності Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна спрямованої на координацію наукової роботи у науково-дослідних установах та вузах, розташованих у різних кліматичних умовах УРСР.
статья [19,2 K], добавлен 24.04.2018Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.
статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017Село Великі Борки в умовах радянської окупації краю (1939–1941 рр.). Перші совіти. Нацистська окупація (1941–1945 рр.). Роботи по облаштуванню оборонних позицій. "Літопис Української Повстанської Армії". Жорстока боротьба проти підпілля ОУН та УПА.
реферат [1,1 M], добавлен 08.11.2014Письменники і поети-вихованці Києво-Могилянської академії. Навчання і життя студентів Києво-Могилянської академії. Бібліотека Києво-Могилянської академії. Козацькі літописці-вихованці Києво-Могилянської академії. Випускник КМА Петро Прокопович.
контрольная работа [45,0 K], добавлен 20.11.2008Визначення факторів видозмінення повсякденності етнічних меншин Української Радянської Соціалістичної Республіки у добу НЕПУ. Напрямки і методики більшовицьких перетворень у контексті коренізації. Радянізація: кроки до створення нової ментальності.
практическая работа [206,8 K], добавлен 05.10.2017Франція напередодні та під час встановлення П’ятої республіки. Соціальна політика та внутрішньополітична боротьба у 1962-1967 роках. Формування політичного механізму П’ятої республіки. Соціально-політична криза у 1968-1969 р. Падіння колоніальної імперії.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 04.08.2016Дослідження епохи Петра I. Особливості петровських реформ, війна як їх основна рушійна сила. Реформа в області освіти: відкриття шкіл різного типу, перші підручники. Розвиток науки: заснування Академії наук. Використання церкви для потреб держави.
реферат [40,2 K], добавлен 23.09.2009Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.
статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017Утворення Української радянської республіки та зародження права УРСР, як передумова створення першої Конституції України. Конституція України 1919 року: політико-правовий аспект. Вплив Конституції України 1919 р. на подальший розвиток радянської України.
дипломная работа [108,7 K], добавлен 14.08.2010Аналіз соціально-політичного становища української держави гетьманської доби. Встановлення влади Директорії в Україні, її внутрішня і зовнішня політика. Проголошення акта злуки УНР і ЗУНР. Встановлення радянської влади в Україні. Ризький договір 1921 р.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 21.02.2011Причини краху IV Республіки як передумова становлення V Республіки у Франції. Висвітлення етапів становлення конституційного ладу Франції. Дослідження формування основних інститутів та особливості політичного життя в перші роки існування V Республіки.
дипломная работа [94,7 K], добавлен 03.08.2011Наслідки розпаду Австро-Угорської імперії. Хід подій розпаду імперії, розподіл кордонов и влади. Соціалістична революція 1919 р. Основни причини виникнення Угорської Радянської Республіки, вплив угорської комунистичної партії. Режим Миклоша Хорти.
реферат [26,6 K], добавлен 16.02.2011Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Висвітлення актуального питання радянської історії - системи пільг і привілеїв повоєнної владної еліти радянської України. Рівень заробітної плати радянської партноменклатури, система заохочення чиновників, забезпечення їх житлом та транспортом.
статья [26,1 K], добавлен 30.03.2015
