Внесок професора В.Я. Підгаєцького у становлення професійної гігієни як навчальної дисципліни у 20-х роках ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внесок професора В.Я. Підгаєцького у становлення професійної гігієни як навчальної дисципліни у 20-х роках ХХ століття

Переяслав-Хмельницький

У статті висвітлено пріоритетні напрями наукових пошуків професора В.Я. Підгаєцького у галузі гігієни праці, які спрямовувалися на розвиток цього розділу гігієнічної науки як самостійного наукового напряму, на розробку навчально-методичного супроводу з професійної гігієни та науково-дослідну роботу з актуальних гігієнічних і фізіологічних питань наукової організації праці. Зокрема досліджено, що створення самостійної кафедри професійної гігієни в Київському медичному інституті відбувалося на початку 20-х рр. ХХ ст. та пов'язане з іменами академіка О.В. Корчака-Чепурківського та професора В.Я. Підгаєцького. Діяльність цієї кафедри була багатоплановою і надзвичайно плідною стосовно розвитку навчального, консультативно-методичного й особливо наукового процесу. Очолювана професором В.Я. Підгаєцьким кафедра професійної гігієни Київського медичного інституту з перших років свого існування стала школою підготовки наукових кадрів для гігієнічної науки та практичної охорони здоров'я. Запропонована вченим тестова форма контролю знань студентів у 20-х рр. ХХ ст. не втратила актуальності й донині та активно впроваджується в навчальний процес в умовах Болонської системи організації навчального процесу у вищій школі. Вагомим внеском у розвиток професійної гігієни стало видання професором В.Я. Підгаєцьким першого україномовного підручника «Гігієна праці» (1929 р.).

Ключові слова: професійна гігієна, навчальна дисципліна, програма, тестовий контроль знань, професор В.Я. Підгаєцький.

Мыздренко О. Вклад профессора В.Я. Подгаецкого у становление профессиональной гигиены как учебной дисциплины в 20-х гг. ХХ в.

В статье освещены приоритетные направления научных поисков профессора В.Я. Подгаецкого в области гигиены труда, направлены на развитие этого раздела гигиенической науки как самостоятельного научного направления, на разработку учебнометодического сопровождения профессиональной гигиены и научно-исследовательскую работу посвященную актуальним гигиеническим и физиологическим вопросам научной организации труда. В частности исследовано, что создание самостоятельной кафедры профессиональной гигиены в Киевском медицинском институте происходило в начале 20-х гг. ХХ в. и связано с именами академика А.В. Корчака-Чепурковского и профессора В.Я. Подгаецкого. Деятельность этой кафедры была многоплановой и чрезвычайно плодотворной относительно развития учебного, консультативно-методического и особенно научного процесса. Возглавляемая профессором В.Я. Подгаецким кафедра профессиональной гигиены Киевского медицинского института с первых лет своего существования стала школой подготовки научных кадров для гигиенической науки и практического здравоохранения. Предложенная ученым тестовая форма контроля знаний студентов в 20-х гг. ХХ в. не утратила актуальности и в наше время и активно внедряется в учебный процесс в условиях Болонской системы организации учебного процесса в высшей школе. Весомым вкладом в развитие профессиональной гигиены стало издание профессором В.Я. Подгаецким первого учебника на украинском язике «Гигиена труда» (1929).

Ключевые слова: профессиональная гигиена, учебная дисциплина, программа, тестовый контроль знаний, профессор В.Я. Подгаецький.

Myzdrenko O. Contribution of professor V.Y. Pidhajetskyj in becoming of professional hygiene as a discipline. In the 20>s, the XX century.

The article highlights the priority areas of scientific research of professor V. Pidhayetskogo in professional hygiene who directed the development of this section of sanitary science as an independent scientific direction for the development of training and methodological support of professional hygiene and scientific research. Particulary investigated that creating of independent department of professional hygiene in Kiev Medical Institute took place in the early 20's, XX century and is connected with the names of Academician O.V. Korchak-Chepurkivskoho and Professor V.Y. Pidhayetskoho. The activities of this department was multifaceted and extremely fruitful for developing educational, consultative and methodical, and especially scientific process. Led by Professor V.Y. Pidhayetskyj professional hygiene department of Kiev Medical Institute in the first years of his existence became a school of academic training for hygienic science and health care. Test form of control of students) knowledge proposed by scientist in the 20's, XX century, has not lost its actuality c this day and is being promoted in the educational process in the Bologna educational system in high school. A significant contribution to the development of professional hygiene was the publication of Professor V.Y. Pidhayetskyj first Ukrainian- language textbook «Professional Hygiene» (1929).

Key words: occupational health, academic discipline, Draft program, test control knowledge, Professor V.Y. Podgaetsky.

Створення безпечних умов праці, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань на промислових підприємствах України - першочергові завдання які вимагають негайного вирішення. Виконання цих завдань неможливе без широкого використання найновіших досягнень науки й техніки.

Гігієна праці є одним із наукових і практичних напрямів профілактичної медицини, що вивчає вплив на організм людини процесу роботи та факторів виробничого середовища з метою наукового обґрунтування нормативів і засобів профілактики професійних захворювань та інших небажаних наслідків впливу умов праці на людину. Дослідження становлення цієї галузі знань в історичному аспекті дасть змогу осягнути досвід минулих поколінь, визначити місце особистості в започаткуванні та накопиченні знань, що сприяли подальшому становленню професійної гігієни як самостійної навчальної дисципліни. Саме тому дослідження найрізноманітніших аспектів діяльності ученого-гігієніста професора В.Я. Підгаєцького, опрацювання на сучасному рівні його внеску в галузь професійної гігієни має виняткове наукове та практичне значення.

Серед наукових праць, які висвітлюють історію становлення професійної гігієни як науки, є обмаль публікацій, що безпосередньо стосуються постаті В.Я. Підгаєцького. Переважно це роботи О.І. Кундієва, І.М. Сахарчука, І.М. Трахтенберга, О.П. Яворовського [1], Н.І. Коцур [2, 3], В.Ф. Москаленка, І.М. Полякової [5], І.О. Парпалея [10]. Проте окремої праці, де б висвітлювався внесок професора В.Я. Підгаєцького в розвиток професійної гігієни як самостійної навчальної дисципліни, в розробку навчальних програм, та удосконалення методики викладання професійної гігієни на сьогодні немає.

Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб об'єктивно проаналізувати пріоритетні напрями наукової роботи професора В.Я. Підгаєцького в галузі професійної гігієни, його роль у підготовці фахівців профілактичної медицини.

Окреслена мета досягається шляхом визначення наступних завдань:

проаналізувати літературу та джерела стосовно наукових пошуків і розробок професора В.Я. Підгаєцького в галузі гігієни праці;

- розкрити внесок професора В.Я. Підгаєцького у становлення професійної гігієни як самостійної навчальної дисципліни.

Ще в 1903 р. академік О.В. Корчак-Чепурківський, організувавши на базі кафедри гігієни Університету св. Володимира приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної статистики для студентів 4 і 5 курсів, заклав основи викладання соціальної гігієни, епідеміології та гігієни праці. Саме цей видатний учений першим увів у науковий оббіг термін «гігієна праці», який у подальшому замінив термін «професійна гігієна», підкреслюючи таким чином більш широкі завдання цього розділу гігієнічної науки [4, с. 75].

Передумови створення перших кафедр професійної гігієни у вищих навчальних закладах закладалися ще в кінці ХІХ ст., у період інтенсивного розвитку промисловості в Російській імперії, коли з'явилася потреба в підготовці фабричних лікарів. Земствами Московської та особливо Харківської, Катеринославської, Полтавської, Херсонської та інших губерній було започатковано формування фабрично-заводської медицини. Так, у 1904, 1908, 1909 рр. у Катеринославі відбулося три з'їзди лікарів промислових підприємств, на яких серед інших питань розглядалася необхідність підготовки лікарів-спеціалістів у галузі промислової медицини [10, с. 154].

На І Всеросійському з'їзді фабричних лікарів у 1909 р. в доповіді М.І. Ретілова була висловлена пропозиція відкрити при університетських кафедрах курси з професійної гігієни та профілактики травм. У рішеннях ІІ Всеросійського з'їзду фабричних лікарів (1913 р.) зазначено, що кожен лікар може називатися фабричним лише після проходження дворічної практики з хірургії, акушерства, гінекології, офтальмології, отоларингології та гігієни. Це стало поштовхом до відкриття науково-дослідних інститутів та лабораторій гігієни праці і професійних захворювань у Харкові (1923 р.), Дніпропетровську (1924 р.), Києві (1925 р.). Водночас ефективне функціонування науково-дослідних установ та санітарно- епідеміологічної служби було неможливим без підготовки висококваліфікованих наукових і практичних кадрів. Це завдання успішно стали виконувати кафедри гігієни праці, які почали засновуватися при медичних інститутах на початку 20-х рр. ХХ ст. [2, с. 203].

Перша кафедра професійної гігієни в Україні була заснована в Київському медичному інституті в 1923 р. під керівництвом професора В.Я. Підгаєцького. Уже з перших днів 1923-1924 навчального року кафедра прийняла на навчання перших своїх студентів, а до кінця 1923 р. аналогічну кафедру було створено в Харкові. Таким чином, на початку 1923 р. кафедра професійної гігієни функціонувала тільки при Київській медичній школі. Водночас слід зазначити, що на той час у жодній країні не було обов'язковим викладання гігієни праці серед медичних дисциплін. Окремі доцентські курси охоплювали лише той чи інший розділ гігієни праці. Кафедри гігієни праці були організовані в 1924 р. в 2-му Московському державному університеті, а в 1926 р. - у 1-му Московському державному університеті. У 1928 р. на міжнародному з'їзді з охорони праці та профзахворювань, що відбувся в Будапешті, була прийнята резолюція, у якій ішлося про викладання гігієни праці при підготовці лікарів як обов'язкового предмета [3, с. 118]. підгаєцький інститут гігієна

На посаді завідувача кафедри гігієни праці КМІ впродовж 1923-1929 рр. повною мірою розкрився педагогічний талант професора В.Я. Підгаєцького. Він був не тільки талановитим ученим у галузі гігієни, а й педагогом за покликанням, педагогом-новатором, який у своїй практичній діяльності використовував найновітніші досягнення світової педагогічної думки. Професор В.Я. Підгаєцький зробив вагомий внесок в удосконалення навчального процесу вищої медичної школи колишнього СРСР. З урахуванням світового досвіду професор В.Я. Підгаєцький в умовах становлення й розвитку вітчизняної системи вищої медичної освіти розробив нову навчальну програму з курсу професійної гігієни. Її розгорнутий зміст був розкритий у його доповіді «НОТ в учебных программах медицинских факультетов» на ІІ Всесоюзній конференції в Москві і надрукований у «Трудах конференции» та журналі «Гигиена труда». Укладена професором В.Я. Підгаєцьким програма передбачала три види навчальної роботи: обов'язкові заняття, тимчасово необов'язкові та необов'язкові види навчальної діяльності студентів [6, с. 48-56].

Програма навчального курсу із професійної гігієни, розроблена професором В.Я. Підгаєцьким, складалася з двох частин: 1) загальні питання професійної гігієни (основні поняття, суб'єктивні професійні вади та проблеми фізіології праці, об'єктивні професійні вади та методи оздоровлення праці), 2) спеціальні питання (гігієна сільськогосподарської праці та медичної роботи). До обов'язкової частини програми курсу із професійної гігієни, розробленої професором В.Я. Підгаєцьким, входили питання загальної гігієни праці. Водночас тимчасово необов'язкова та необов'язкова частина програми професійної гігієни включала питання спеціальної гігієни праці.

На думку професора В.Я. Підгаєцького, за цією програмою професійна гігієна в підготовці майбутнього лікаря мала докорінно змінити фаховий світогляд терапевта: лікар мав прагнути не стільки діагностувати й лікувати хвороби, скільки запобігати їх виникненню. Тому обов'язкові теми повинні були опановувати всі студенти медичного факультету незалежно від майбутнього фаху.

У 1929 р. на основі п'ятирічного досвіду роботи кафедри професійної гігієни професор В.Я. Підгаєцький узагальнив досягнуті результати у ґрунтовній науковій праці «Матеріали про організацію та методи викладання й контролю знань у медичних вищих школах». У ній він, зокрема, зазначив, що найближчими завданнями раціоналізації навчального процесу є: пристосування програм до практичної та загальноосвітньої мети; запровадження методів індивідуального навчання спільно з методами колективними, відповідно до наявних можливостей; розробка форм обліку навчальної праці та форм контролю її досягнень, зокрема укладання тестів [7, с. 139].

Аналізуючи цю працю, слід зазначити, що тестовому контролю знань студентів він надавав першорядне значення: «Серед методів контролю досягнень, - підкреслював учений, - на першому місті мусить стояти систематичний контроль за допомогою письмових відповідей на запитання (тести)» [7, с. 140]. Актуальність цього методу не втратила свого значення й до сьогодні. Адже саме його покладено в основу Болонської системи організації навчального процесу, яка нині впроваджується у вищих навчальних закладах України.

Важливим внеском у розвиток професійної гігієни стало видання професором В.Я. Підгаєцьким першого україномовного підручника «Гігієна праці» (1929 р.) та науково-популярного нарису «Гігієна сільськогосподарської праці» (1928 р.).

У 1928 р. Всеукраїнське сільськогосподарське товариство «Радянський селянин» у Харкові тиражем 3 000 примірників видало книгу професора В.Я. Підгаєцького «Гігієна сільськогосподарської праці», яку Державний науково-методологічний комітет Наркомосвіти УСРР дозволив для користування як посібник для сільськогосподарських і педагогічних вищих навчальних закладів [8]. Книга складається із трьох вступних розділів і трьох основних. У першому розділі «Вплив праці на здоров'я» наводяться дані світової статистики про захворювання та смертність робітників, указується на роки втраченої працездатності та на значення гігієнічних заходів для оздоровлення праці. У розділі «Сільськогосподарський пролетаріат» професор В.Я. Підгаєцький подає антропометричні дані робітників і робітниць сільських господарств цукротресту та їхні енергетичні затрати на фізичну роботу. Розділ «Життьові потреби с.-г. робітників» присвячений питанням харчування робітників залежно від виконуваної ними роботи та енергетичних затрат. Професор В.Я. Підгаєцький описує потреби харчового раціону робітників у вуглеводах, жирах, білках, мінеральних солях та умови засвоєння харчових речовин. У наступних підрозділах: «Житлове питання на селі та життя сільських робітників», «Одяг та охайність с.-г. робітників» - дається детальна гігієнічна характеристика сільських помешкань (наголошується на незадовільному стані житла та необхідності поліпшення його санітарного стану), характеризуються санітарні вимоги до одягу та білизни, гігієнічних процедур. Підрозділ «Властивості повітря та напруженість і продуктивність с.-г. праці» присвячений значенню відповідної температури й вологості повітря для задовільного стану організму і його працездатності. У розділі «Сільськогосподарські роботи та їх санітарна характеристика» містяться такі підрозділи: «Утома с.-г. робітників та робочий день у сільському господарстві. Наукова організація праці», «Жіноча праця у сільському господарстві», «Праця дітей та підлітків у селі». У третьому розділі «Професійні хвороби та нещасливі випадки з с.-г. робітниками» вміщено такі підрозділи: «Професійні хвороби у сільському господарстві», «Нещасливі випадки з с.-г. робітниками», «Важливі шкідливі моменти с.-г. праці», «Роля розміру зарплати та прибутків від с.-г. праці для справи її оздоровлення», «Раціоналізація хліборобської праці як перший шлях до її оздоровлення». У заключній частині наукового видання «Гігієна сільськогосподарської праці» вчений підкреслює, що пошук шляхів покращення умов хліборобської праці та життя на селі спричинює безпосереднє вивчення цих умов та окремих їх складників.

У 1929 р. Державне видавництво України «Київ-Друк» видає підручник професора В.Я. Підгаєцького «Гігієна праці для технічних вишів та самоосвіти» Ця праця була готова до друку вже в 1927 р. і стала результатом 10-річної роботи вченого, його досвіду викладання професійної гігієни в КМІ та в інших київських вищих навчальних закладах.

У передмові до книги професор В.Я. Підгаєцький констатує, що професійна гігієна у 20-х рр. ХХ ст. входила до навчальних планів усіх вишів, зокрема технічних, як обов'язковий предмет викладання. Водночас учений звертає увагу на те, що завдання скласти підручник із професійної гігієни для вищих шкіл надзвичайно ускладнювалося тим, що в той час у деяких вищих закладах освіти гігієна праці викладалася як необов'язковий предмет. У зв'язку з цим професор В.Я. Підгаєцький пояснював неможливість укладання єдиного для всіх вищих навчальних закладів підручника із професійної гігієни, у якому б однаковою мірою висвітлювалися питання як загальної гігієни праці, так і гігієни поодиноких професій. Тому укладений ученим підручник містить матеріал, що стосується основних проблем загальної гігієни праці, техніки безпеки й охорони праці та включає окремі питання спеціальної професійної гігієни як ілюстративний матеріал [9, с. 3-4].

Розроблений професором В.Я. Підгаєцьким перший україномовний підручник із гігієни праці включає такі розділи: 1. Гігієна праці. Вади професійної праці. Методи вивчення їх; 2. Загальна оцінка впливу професійних вад праці на робітництво; 3. Екзогенні вади праці; 4. Ендогенні вади праці; 5. Промисловий травматизм; 6. Техніка безпеки; 7. Санітарне устаткування місця праці; 8. Гігієна побуту; 9. Статеві та вікові відміни; 10. Професійний добір [9, с. 167]. У заключній частині книги вміщено схему функцій відділу робочої сили на підприємстві та ролі й місця в ній лікаря.

До наукових досягнень професора В.Я. Підгаєцького в галузі професійної гігієни слід також віднести його внесок у заснування гігієнічної наукової школи. У процесі створення власної наукової школи професор В.Я. Підгаєцький, зберігаючи за собою пріоритет керівної ідеї, надавав співробітникам якомога більше самостійності, розвиваючи в них уміння не лише висувати наукові гіпотези, а й перевіряти їх шляхом підтвердження достовірними даними. До наукової школи, заснованої професором В.Я. Підгаєцьким, входили такі його учні та аспіранти: М.А. Кудрицький, С.І. Драпалюк, В.О. Лебєдєв, М.С. Лазаркевич, М.К. Вітте (пізніше - професор-фізіолог Вінницького медичного інституту), О.М. Гельфонд, І.О. Паламарчук, С.М. Шаравський, І. Петренко, Вороний. Науково-дослідна тематика учнів Я. Підгаєцького була різноаспектною. Зокрема, М.К. Вітте разом із В.Я. Підгаєцьким досліджував проблеми робочого дня в сільському господарстві. Порошливість при молотьбі досліджували М.К. Вітте, М.С. Лазаркевич та В.Я. Підгаєцький. Особливості жіночої праці в сільському господарстві вивчалися під керівництвом професора В.Я. Підгаєцького, І. Драпалюком та М.К. Вітте. С.І. Драпалюк, М.К. Вітте та В.Я. Підгаєцький аналізували також стомлюваність робітників у сільському господарстві та методи її до слідження. Харчування сільськогосподарських працівників було предметом вивчення В.О. Лебєдєва і С.І. Драпалюка спільно з професором В.Я. Підгаєцьким. Дослідженням санітарної характеристики сільськогосподарських робіт займалися В.Я. Підгаєцький, В.О. Лебєдєв, М.К. Вітте [4, с. 164].

Таким чином, слід зазначити, що пріоритетні напрями наукового пошуку професора Підгаєцького в галузі професійної гігієни спрямовувалися на розвиток цієї галузі гігієнічної науки як самостійного наукового напряму, на розробку навчально-методичного супроводу з професійної гігієни та науково-дослідну роботу, основою якої стали положення наукової організації праці та спеціальної професійної гігієни сільськогосподарського виробництва, а учні й послідовники вченого продовжували проводити дослідження з актуальних проблем професійної гігієни.

Джерела та література

1. Володимир Підгаєцький: повернення із забуття: 1889-1937 / Ю. І. Кундієв, О. П. Яворовський, І. М. Трахтенберг, І. М. Сахарчук. - Житомир: Полісся, 2008. - 324 с.

2. Коцур Н. І. З історії створення наукових шкіл у галузі професійної гігієни в Україні (ХХ століття) / Н. І. Коцур // Наук. зап. з укр. історії: зб. наук. статей / ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький пед. ун-т імені Григорія Сковороди». - Переяслав-Хмельницький, 2010. - Вип. 23. - С. 202-209.

3. Коцур Н. І. Внесок професора Володимира Яковича Підгаєцького в заснування перших гігієнічних кафедр київської медичної школи (перша половина ХХ ст.) / І. Коцур // Постаті Київщини. - К.: Міленіум, 2008. - Вип. 2. - С. 115-120.

4. Кундієв Ю. І. Академік Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський (трагічна доля вченого) / Ю. І. Кундієв // Укр. журн. з проблем медицини праці. - 2006. - № 1. - 75-79.

5. Москаленко В. Ф. Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (18412006) / В. Ф. Москаленко, І. М. Полякова. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Книга плюс, 2006. - 304 с.

6. Подгаецкий В. Я. НОТ в учебных программах медицинских факультетов / В. Я. Подгаецкий // Гигиена труда. - 1924. - № 10. - С. 48-56.

7. Підгаєцький В. Я. Матеріали про організацію та методи викладання й контролю знань у медичних вищих школах / В. Я. Підгаєцький // Праці науково-педагогічної комісії. - К., 1929. - Т 1. - С. 139-163.

8. Підгаєцький В. Я. Гігієна праці, для технічних вишів та самоосвіти / В. Я. Підгаєцький. - Х.: Держвидав України, 1929. - 167 с.

9. Підгаєцький В. Я. Гігієна сільськогосподарчої праці: (наук.-попул. нарис) / В. Я. Підгаєцький. - Х.: Рад. селянин, 1928. - 83 с.

10. Яворовський О. П. Кафедра гігієни праці НМУ ім. О. О. Богомольця - школа вітчизняних вчених-гігієністів та лікарів профілактиків / О. П. Яворовський, О. Парпалей // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні: матеріали наук.-практ. конф. з нагоди 85-річчя каф. гігієни праці НМУ ім. О. О. Богомольця та 125-річчя від дня народж. проф. В. Я. Підгаєцького, верес. 2008 р. - К., 2008. - С. 20-36.

References

1. Volodimir Pidgaetskiy: povernennya iz zabuttya: 1889-1937 / Yu. I. Kundiev, O. P Yavorovskiy, I. M. Trahtenberg, I. M. Saharchuk. - Zhitomir: Polissya, 2008. - 324 s.

2. Kotsur N. I. Z istoriyi stvorennya naukovih shkil u galuzi profesiynoyi gigieni v Ukrayini (HH stolittya) / N. I. Kotsur // Nauk. zap. z ukr. istoriyi: zb. nauk. statey / DVNZ «Pereyaslav-Hmelnitskiy ped. un-t imeni Grigoriya Skovorodi». - Pereyaslav-Hmelnitskiy, 2010. - Vip. 23. - S. 202-209.

3. Kotsur N. I. Vnesok profesora Volodimira Yakovicha Pidgaetskogo v zasnuvannya pershih gigienichnih kafedr kiyivskoyi medichnoyi shkoli (persha polovina HH st.) / N. I. Kotsur // Postati Kiyivshchini. - K.: Milenium, 2008. - Vip. 2. - S. 115-120.

4. Kundiev Yu. I. Akademik Ovksentiy Vasilovich Korchak-Chepurkivskiy (tragichna dolya vchenogo) / Yu. I. Kundiev // Ukr. zhurn. z problem meditsini pratsi. - 2006. - № 1. - S. 75-79.

5. Moskalenko V. F. Biografichniy slovnik zaviduvachiv kafedr ta profesoriv Natsionalnogo medichnogo universitetu imeni O. O. Bogomoltsya (1841-2006) / V. F. Moskalenko, I. M. Polyakova. - 3-te vid., vipr. i dop. - K.: Kniga plyus, 2006. - 304 s.

6. Podgaetskiy V. Ya. NOT v uchebnyh programmah meditsinskih fakultetov / V. Ya. Podgaetskiy // Gigiena truda. - 1924. - № 10. - S. 48-56.

7. Pidgaetskiy V. Ya. Materiali pro organizatsiyu ta metodi vikladannya y kontrolyu znan u medichnih vishchih shkolah / V. Ya. Pidgaetskiy // Pratsi naukovo-pedagogichnoyi komisiyi. - K., 1929. - T. 1. - S. 139-163.

8. Pidgaetskiy V. Ya. Gigiena pratsi, dlya tehnichnih vishiv ta samoosviti / V. Ya. Pidgaetskiy. - H.: Derzhvidav Ukrayini, 1929. - 167 s.

9. Pidgaetskiy V. Ya. Gigiena silskogospodarchoyi pratsi: (nauk.-popul. naris) / V. Ya. Pidgaetskiy. - H.: Rad. selyanin, 1928. - 83 s.

10. Yavorovskiy O. P. Kafedra gigieni pratsi NMU im. O. O. Bogomoltsya - shkola vitchiznyanih vchenih-gigienistiv ta likariv profilaktikiv / O. P. Yavorovskiy, I. O. Parpaley // Prioritetni problemi gigieni pratsi, profesiynoyi ta virobnicho-zumovlenoyi zahvoryuvanosti v Ukrayini: materiali nauk.-prakt. konf. z nagodi 85-richchya kaf. gigieni pratsi NMU im. O. O. Bogomoltsya ta 125-richchya vid dnya narodzh. prof. V. Ya. Pidgaetskogo, veres. 2008 r. - K., 2008. - S. 20-36.

Размещено на Allbest.ru