Сільське населення Чернігово-Сіверщини Х-ХІІІ ст. за даними краніометрії

Размещено на http://allbest.ru

Інститут археології Національної академії наук України

Сільське населення Чернігово-Сіверщини Х-ХІІІ ст. за даними краніометрії

Ю.В. Долженко



Анотація

В статті розглядаються етнічні ознаки на людських черепах із давньоруських сільських та дружинних могильників Чернігово-Сіверщини Х- ХІІІ ст. Територіальні межі дослідження охоплюють землі, що входили до складу Чернігівського князівства у X-XIII ст. (Задесення та Посейм'я), без Муромо-Рязанського князівства та Тмутаракані. Село і місто досліджено окремо. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з X ст. до середини XIII ст., що відповідає добі Давньої Русі (розвинуте середньовіччя). За нашими даними, при залученні нового матеріалу з Чернігово-Сіверщини та території Київської Русі, підтверджується висновки Т.І. Алексєєвої про подібність населення міста Чернігова та навколишніх сіл за антропологічними даними. Визначено, що жіноча та чоловіча сільські серії з Чернігово-Сіверщини склались на різній антропологічній основі.

Ключові слова: краніометрія, палеоантропологія, давньоруський, Чернігівщина, князівство, поховання, Чернігово-Сіверщина.



Abstract

Rural Population of Chernihiv-Siverian Region of 10^th -- 13^th Cent. According to Craniometric Data

Yu. Dolzhenko Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine

The article deals with ethnic features on human skulls from Ancient Russian rural and Brigade burial grounds of Chernihiv-Siverian region (the 10^th -- 13^th Cent.) without Murom-Ryazan principality and Tmutorokan. The villages and towns are studies separately. General male group (105 skulls) has dolichocran- ic case brain. The altitudinal diameter of the skull and the otic height are moderate. The width of frontal bone belongs to moderate measurements. The face is moderately high and mesognatic. The orbits are moderately high. The nose is low, moderately wide, and moderately protruded. The nasal bridge is high. These features indicate the Caucasoid race. The face is strongly horizontally profiled. The canine fossa in rural series is shallow. The male rural series is related to Pon- tian type of Slavic tribes according to general anthropological typology. It also has dolichocranic type with moderate face as well as siverians, radymychs, dre- hovychs, and kryvychs from Smolensk and Tver. Consequently the hypothesis of P Pokas about the mesocranic case brain as typical feature of Ancient Russian population of Chernihiv and Chernihiv-Siverian region is not valid.

Female group of Chernihiv and Chernihiv-Siverian region (103 skulls) has mesocranic cas brand. The cranial base lenth and horizontal circumference via craniological point ofrion are moderate. The altitudinal diameter of the case brain is moderate. The forehead is moderately wide. The face is mesognatic, moderately high and wide, strongly profiled. The orbits are moderately high. The nasal hole is moderately wide. The nasal bridge is high. The nose is strongly protrudes. Generally female skulls also belong to Caucasian race according to craniological data. Female series from Chernihiv-Siverians region belongs to polian tribes (Kyivan polian women) with mesocranic case brain, moderately wide face and strongly protruded mesorhynic nose according to general anthropological typology. Generally after canoniacal analysis in craniometry the probed group is similar to skulls from Chernihiv. It is possible to confirm the conclusions of T. Aleksieieva about the similarity of Chernihiv population to the population of surrounding villages according to anthropological data. Female and male rural series from Chernihiv-Siverian region have been formed on different anthropological basis.

Keywords: craniometry, paleoanthropology, oldrussian, Chernihiv region, entombment, Chernihiv-Siverian region.



Інтерес вітчизняної історіографії до окремих давньоруських земель -- давній і постійний. Вже в ХІХ -- на початку ХХ ст. побачила світ низка робіт, у яких було зроблено спроби розглянути історичний розвиток Давньої Русі ІХ-ХІІІ ст. у регіональному вимірі. Їхні автори -- П. В. Голубовський, Д. І. Багалій (Багалей, Д. И. 1882), М. В. Довнар-Запольський (Довнар-Запольский, М. В. 1891), М. С. Грушевський (Грушевський, М. С. 1992, с. 8-314], В. Г Ляскоронський (Ляскоронский, В. Г 1901, с. 404-457), М. П. Дашкевич (Дашкевич, Н. П. 1878, с. 69-129), А. М. Андріяшев (Нарис історії колонізації...), В. Е. Данилевич (Очерк истории Полоцкой... 1896), П. П. Толочко (Толочко, П. П. 1985, с. 8-11), А. К. Зайцев (Зайцев, А. К. 2009), А. Л. Монгайт (Рязанская земля... 1961), В. П. Пашуто (Очерки по истории Галицко-Волынской. 1950) -- створили значні для свого часу праці, якими підсумували розрізненні дослідження; зібрали всі відомі тоді джерела з історії Галицької, Волинської, Київської, Чернігівської, Переяславської, Смоленської, Полоцької та інших земель Русі. Щодо краніологічних досліджень, ми знайомі тільки з антропологією давньоруських міських центрів і великих територій на кшталт Правобережжя, Лівобережжя Дніпра та Середньої й Нижньої Наддніпрянщини, а з антропології давньоруських земель на сьогодні існує одна монографія С. Л. Санкіної -- «Етнічна історія середньовічного населення Новгородської Землі» (Санкина, С. Л. 2000).

За переконанням А. Н. Насонова (Насонов, А. Н. 1951, с. 33-217), історики, археологи, лінгвісти, етнографи, культурологи прийшли до висновку, що всі процеси та події давньоруського життя можна проаналізувати й вивчити лише за регіонами -- князівськими землями. Таке дослідження і на нашу думку дає можливість не тільки виявити та конкретизувати на якісно новому рівні антропологічні особливості населення окремих територій, але й простежити загальні закономірності, які характеризують Давньоруську народність у цілому.

Краніологія -- один із розділів антропології, об'єктом дослідження котрої є серії черепів і варіації їх будови в різних популяцій людини. Краніометричні дані завдяки уніфікованим прийомам вимірювань у методичному аспекті забезпечують можливість порівнювати різні краніологічні серії та палоантропологічні матеріали з досліджуваної території та сусідніх областей, що робить їх вагомим інструментом пізнання расогенетичних процесів, особливо з огляду на завдання № 1, яке поставив О. П. Моця (Моця, О. П. 1993, с. 140) на сучасному етапі створення концепції української нації. расогенетичний український нація краніометрічний

Дослідження фізичного типу давньоруської людності важливе не тільки для виявлення багатьох спірних питань у давній історії Чернігово-Сіверщини та сусідніх земель. Воно може виявитися суттєвим також і для розуміння етногенезу сучасного народу України.

До ядра Чернігівського князівства автор залучив і Курське Посейм'я, яке займало особливе місце як у складі Чернігово-Сіверщини, так і в складі переяславських володінь другої половини ХІ ст., першої половини ХІІ ст. Історію належності Курська детально розглянув А. К. Зайцев (Зайцев, А. К. 2009).

Нагадаємо лише, що за «заповітом» Ярослава місто на р. Тускари входило до складу Переяславської землі. Потім у кінці ХІ ст. (ймовірно, після рішення Любецького з'їзду князів 1097 р.) Посейм'я передано Олегу Святославовичу. Однак 1127 р. чернігівські князі втрачають контроль над Курським Посейм'ям. Аж до 1136 р. воно перебувало під впливом Переяслава.

В подальшій боротьбі за Курськ верх знову взяли Ольговичі. За розрахунками А. К. Зайцева (Зайцев, А. К. 2009), за 100 років після смерті Ярослава Курськ належав Переяславському князівству понад 60 років, а також приблизно 40 років Посейм'я контролював чернігівський князь (Зайцев, А. К. 2009). З кінця 1150-х рр. Курськ остаточно підкорений Чернігівській землі (Коринный, Н. Н. 1992, c. 74).

З писемних джерел та за результатами археологічних досліджень відомо, що за часів середньовіччя на Чернігово-Сіверщині були присутні представники різних слов'янських племен та різної етнічної належності. Немає сумнівів, що відомості про антропологічний склад, походження та генетичні зв'язки населення регіону в Х-ХІІІ ст. надзвичайно важливі для вивчення історії середньовічної людності Східної Європи. Втім, на сьогодні антропологічні матеріали з Чернігово-Сіверщини рідко ставали об'єктом наукового дослідження, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Першу роботу з антропології Чернігівської землі у тезовому варіанті опублікував 1985 р. П. М. Покас (Покас, П. М. 1985, с. 31-33). Науковець указав середню тривалість життя населення міст -- 39,5 року і сіл -- 37,3 року. Окрім того, вперше дослідив довгі трубчасті кістки похованих, що дало можливість вирахувати довжину тіла небіжчиків з Чернігівської землі. За даними П. М. Покаса (Покас, П. М. 1985) в мешканців міста вона становила 170,6 см (160,5 см у жінок), а для сільського населення -- 165,3 см (157,4 см у жінок).

П. М. Покас (Покас, П. М. 1985) навів і характеристику черепної коробки (мезо-доліхокранія), для даної території, але, на жаль, не вказав, для села чи для міста, і такий підхід також нам не говорить однозначно: доліхокранія чи все-таки мезокранія? Тому на ці питання слід відповісти нам. Взагалі то для визначення даного покажчика черепної коробки в підручниках з антропології такого терміну як мезо-доліхокранія, немає (Рогинский, Я. Я. & Левин, М. Г 1987). Краніометрія -- дуже точна наука, тому, на нашу думку, вживання такого терміну як мезо-доліхокранія або мезо-брахікранія є вкрай заплутаним.

Як відзначила Л. В. Ясновська (Ясновська, Л. В. 2010, с. 216-225), П. М. Покас додатково провів палеоантропологічні дослідження серії черепів з курганних некрополів Середнього Подесення (Шестовиця, Табаївка, Гущин, Клонів, Жукля, Комань). Це дало змогу зробити висновок про змі- шаність антропологічних типів похованих, що стало результатом етнічної неоднорідності контингенту князівських дружин у міжріччі Десни та Дніпра (Покас, П. М. 1988б, с. 123-125). Автор опрацював 208 черепів з сільських могильників Чернігово-Сіверщини (105 чоловічих та 103 жіночих). На сьогодні автору вдалось об'єднати в одну сільську групу 111 чоловічих черепів, але у зв'язку з фрагментарністю частини матеріалу в цілому виходить серія зі 105 черепів (Табл. 1).

Табл. 1. Середні розміри та індекси сільської серії чоловічих черепів з Чернігово-Сіверщини X-XIII ст.

№ за Мартіном	Ознаки	8
		M	n	s	m(M)	ms	min.	max.
І	II	III	IV	V	VI	VII	VII	IX
1	Поздовжній діаметр	186,7	105	6,0	0,59	0,41	171,0	204,0
8	Поперечний діаметр	137,9	97	5,0	0,50	0,36	122,0	155,0
17	Висотний діаметр	135,3	89	5,7*	0,60	0,43	120,0	150,0
5	Довжина основи черепа	102,6	86	4,5*	0,48	0,34	89,0	114,0
9	Найменша ширина лоба	96,6	105	4,2	0,41	0,29	85,5	106,0
45	Виличний діаметр	131,7	73	5,0	0,58	0,41	120,0	146,0
40	Довжина основи обличчя	98,6	55	5,8*	0,78	0,55	80,0	111,9
48	Верхня висота обличчя	67,4	83	3,7**	0,40	0,29	56,0	83,0
43	Верхня ширина обличчя	104,9	60	3,7	0,48	0,34	97,0	113,0
46	Середня ширина обличчя	96,2	47	4,4	0,64	0,45	86,0	106,5
55	Висота носа	50,4	84	2,7	0,30	0,21	43,0	84,0
54	Ширина носа	24,9	83	1,9	0,21	0,15	20,0	29,0
51	Ширина орбіти	41,8	80	1,9	0,21	0,15	37,0	48,9
52	Висота орбіти	32,2	85	1,9	0,20	0,14	28,4	36,0
20	Вушна висота	114,4	82	4,0	0,44	0,31	106,0	127,3
SC (57)	Симотична ширина	9,5	67	1,9	0,23	0,16	4,0	12,2
SS	Симотична висота	4,4	67	1,0	0,12	0,09	1,7	6,0
MC (50)	Максилофронтальна ширина	20,2	43	2,3	0,35	0,25	15,6	26,5
MS	Максилофронтальна висота	7,8	43	1,2	0,19	0,13	5,0	10,0
DC (49a)	Дакріальна ширина	23,6	62	2,5*	0,32	0,23	17,9	29,8
DS	Дакріальна висота	12,1	62	2,1*	0,27	0,19	4,7	18,0
FC	Глибина іклової ямки	-4,3	45	1,7*	0,26	0,18	-2,0	-9,0
32	Кут профілю чола від nas.	86,6°	62	4,7*	0,60	0,42	76,0°	97,0°
GM/FN	Кут профілю чола від gl	78,1°	40	4,8*	0,75	0,53	68,0°	86,0°
72	Кут загальнолицьовий	84,2°	60	3,4*	0,43	0,31	76,0°	93,0°
73.	Кут середньої частини обличчя	84,9°	33	3,4*	0,60	0,42	79,0°	92,0°
74.	Кут альвеолярної частини обличчя	76,5°	32	6,8*	1,20	0,85	58,0°	88,0°
75(1).	Кут випинання носа	28,7°	63	6,5*	0,82	0,58	14,0°	48,0°
77.	Назомалярний кут	136,0°	78	5,1*	0,58	0,41	123,2°	150,0°
Z Zm'.	Зигомаксилярний кут	125,9°	65	5,9*	0,73	0,51	114,0°	142,0°
	Надперенісся	2,4	67	0,8	0,10	0,07	1,0	4,0
23a	Горизонтальна окружність через офріон	518,8	41	12,1**	1,89	1,34	486,0	540,0
Індекси
8:1	Черепний	І 73,9	96	3,5*	0,35	0,25	66,3 І 84,0
17:1	Висотно-повздовжній	І 72,7	86	3,1	0,34	0,24	62,4 І 86,0
17:8	Висотно-поперечний	І 98,2	82	5,1*	0,56	0,40	82,8 І 109,0
9:8	Лобно-поперечний	і 70,1	74	3,0**	0,35	0,25	62,1 І 76,9
20:1	Висотно-повздовжній	і 61,8	55	3,2*	0,43	0,31	56,9 І 76,0
20:8	Висотно-поперечний	і 82,6	53	3,4	0,47	0,33	71,9 І 89,1
10:8	Коронарно-поперечний	і 85,6	57	3,0	0,40	0,29	78,1 І 91,7
9:10	Широтний лобний	і 82,1	58	3,0**	0,40	0,28	76,3 І 87,0
45:8	Поперечний фаціо-церебральний	; 95,9	49	3,5**	0,50	0,35	85,2 І 101,5
48:17	Вертикальний фаціо-церебральний	І 49,4	51	3,4	0,48	0,34	41,2 І 56,5
9:45	Лобно-виличний	І 73,8	48	3,1**	0,45	0,32	66,8 І 80,6
10:45	Коронарно-виличний	; 89,5	43	3,9	0,59	0,42	81,1 І 98,3
40:5	Випинання обличчя	і 96,6	45	5,1*	0,77	0,54	74,9 І 105,6
47:45	Загальнолицьовий	І 87,9	16	3,6**	0,90	0,64	83,6 І 95,3
48:45	Верхній лицьовий	І 51,1	62	3,0	0,38	0,27	44,8 І 57,4
54:55	Носовий	і 49,6	78	4,4*	0,49	0,35	40,8 І 61,3
DS:DC	Дакріальний	І 53,8	71	9,9*	1,17	0,83	32,8 І 85,7
SS:SC	Симотичний	і 46,2	77	9,1**	1,04	0,73	30,0 І 70,0
MS:MC	Максило-фронтальний	І 39,2	46	7,7	1,14	0,81	22,2 І 52,6
52:51	Орбітний	І 76,9	77	5,1	0,58	0,41	62,0 І 88,3
63:62	Піднебінний	І 81,2	36	8,9*	1,49	1,05	67,8 І 120,9
61:60	Щелепно-альвеолярний	і 114,3	31	6,1**	1,10	0,78	101,8 І 126,4

M -- середня арифметична величина, n -- кількість випадків, о -- середні квадратичні відхилення, m (M) -- похибка середньої арифметичної величини, ms -- похибка середнього квадратичного відхилення.

* Перевищує середні величини квадратичного відхилення.

** Менше за середні величини квадратичного відхилення.

Вона складається з таких поховань на могильниках: Липове (26 черепів) (Долженко, Ю. В. 2017, с. 122-143), Ліскове (сім) (Долженко, Ю. В. & Веремейчик, О. М. 2015, с. 83-90; Моця, А. П. & Ильяшенко, Э. М. & Покас, П. М. Отчет о работе в с. Липовое Черниговской обл. -- Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України (НА ІА НАНУ). 1984/106. 34 с.), Автуничі (12) (Долженко, Ю. В. 2018; Моця, О. П. 1997, с. 209-215), Шестовиця (12) (Зіневич, Г П. 1962, с. 44, 45), збірна група сіверян (26); Білогорський Миколаївський монастир, с. Гочево, с. Лебедки, с. Красне, Мойсеївське городище, урочище Голубиця, на кордоні Дмитрівського та Льговського, с. Коробкіно, хут. Сетне (Алексеева, Т И. 1973; Долженко, Ю. В. 2016, с. 19-41), хут. Зелений Гай (13) (Долженко, Ю. В. 2013, с. 43-55), Березовські кургани, с. Березанка (три) (Покас, П. М. 1992, с. 73-74), Гущин (10) (Долженко, Ю. В. 2018, с. 29-32), Жукля (один) (Ясновська, Л. В. 2010b, с. 216-225; Покас, П. М. 1988, с. 122).

Таким чином, чоловіча давньоруська сільська вибірка складається зі 105 черепів та характеризується доліхокранною черепною коробкою, при якій поздовжній діаметр великий, а поперечний -- малий. У серії переважають доліхокранні (N=65), що нараховує 61,9% від вибірки, й мезокранні черепи (N=26), тобто 24,7% від вибірки.

В середньому вибірка помірно доліхокранна (індекс 73,9). Брахікранних черепів лише 5 -- із поховань під шифрами 2085 та 2109 з Гушина; два черепа з поховань в Шестовиці: поховання 3 з кургану 52(51) та поховання 1 із кургану 76 (112), а також череп із поховання 2 кургану 3 Зеленогайського комплексу (Покас, П. М., & Осадчий, Є. М., & Приймак, В. В. 2007).

Висотний діаметр черепа від базіона (135,3 мм) середній за величиною. Вушна висота помірна (114,4). Висотно-поздовжній індекс ортокранний (середній), висотно-поперечний характеризується акрокранією (високий). Горизонтальну окружність через краніометричну точку офріон виміряно на 41 чоловічому черепі, дані входять до категорії помірних розмірів (518,8 мм). Широтні розміри лобної кістки перебувають у межах середніх величин. Ширина лоба змінюється в межах від дуже малих (найменша -- 85,5 мм), до дуже великих розмірів (найбільша -- 106,0 мм). Профіль лоба від назіона й від глабели -- великий. За абсолютними розмірами обличчя характеризуються помірною шириною на рівні вилиць (131,7 мм) і малою висотою (67,4 мм). Варіаційний ряд виличного діаметра розтягнутий (120,0-146,0 мм), переважають помірні величини. Широке обличчя (137,0-146 мм) виявлено тільки у дев'яти чоловічих черепів, а у 28 відзначено дуже малі та малі категорії розмірів (120,0-130,0 мм).

За верхньолицьовим індексом обличчя середньовисоке (мезен), мезогнатне за загальним кутом випинання (84,2°). Загальнолицьовий індекс характеризується мезопрозопією (87,9). Орбіти помірно широкі й малої висоти. За покажчиком (76,9) вони мезоконхні (помірно високі), на межі з низьким індексом.

Велику расоводіагностичну роль відіграють будова перенісся та ступінь випинання носових кісток. Ніс малої висоти та середньо широкий, мезоринний за індексом, помірно випнутий.

Носові кісточки середньо широкі, перенісся високе. Симотичний і дакріальний покажчики помірні. Антропінна форма нижнього краю грушоподібного отвору становить 70,5%, передньоносові ямки зафіксовано тільки в 30,0% черепів. Зазначені риси будови носового відділу вказують на європеоїдність.

Назомалярний кут лише у п'яти з 78 випадків великих розмірів (поховання під шифром 2109 -- Гущин; поховання під шифром 1903 -- Білогорськ-Миколаївський курганний могильник (зі збірної групи сіверян); поховання 24 з кургану 52 та пох. 1 із кургану 24 -- Шестовиця; поховання 11 з кургану 3 -- хут. Зелений Гай), у середньому на верхньому рівні горизонтальне профілювання обличчя (136,0°) різке, так само малі розміри має кут профілювання обличчя й на рівні передньоносової ості (125,9°), в групі зафіксовано тільки два великих розмірів за світовими стандартами (Алексеев, В. П. & Дебец, Г Ф. 1964), Липове, курган 8, поховання під шифром 5951 та поховання 2 із Ліскового. Глибина іклової ямки в сільській групі мала. Загалом у чоловічій вибірці перевищення середніх величин квадратичного відхилення відзначено в 21 випадках з 50 (42,0%), нижчими за стандартні величини квадратичного відхилення виявлено за дев'ятьма ознаками (18,0%), а за 20 ознаками (40,0%) величини квадратичного відхилення вкладаються в стандартні норми. Враховуючи значну варіабельність, можна порушувати питання про морфологічну неоднорідність групи. При використанні типології В. Д. Дяченка (Дяченко, В. Д. 1993, с. 151166), виявилося, що чоловіча сільська серія наближається до понтійського антропологічного типу східнослов'янських племен (Табл. 2).

Табл. 2. Окремі середні розміри та індекси чоловічих черепів з Чернігово-Сіверщини X-XIZI ст. та зіставлення їх з Неопонтійським (Понтійським) краніологічним типом (Дяченко, В. Д. 1986, с. 240; Дяченко, В. Д. 1993, с. 151-166).

№ за Мартіном	Ознаки	з
		M	M
		Чернігово-Сіверщина	Понтійський
1	Поздовжній діаметр	186,7	185,1-188,6
17	Висотний діаметр	135,3	136,7-137,7
45	Виличний діаметр	131,7	130,2-133,2
48	Верхня висота обличчя	67,4	68,5-73,1
72	Z загальнолицевий	84,2°	85,0°
74.	Z альвеолярної частини обличчя	76,5°	79,0° -- 85,2°
75(1).	Z випинання носа	28,7°	27,9° -- 33,2°
Z Zm'.	Зигомаксилярний кут	125,9°	121,4° -- 127,0°
Індекси:
8:1	Черепний	73,9	73,8-75,3
48:45	Верхній лицьовий	51,1	52,1-55,5
54:55	Носовий	49,6	47,7-52,3
DS:DC	Дакріальний	53,8	46,3-59,5
SS:SC	Симотичний	46,2	37,7-48,6



За типологією Т І. Алексєєвої (Алексеева, Т И. 1973, с. 67), чоловіча вибірка вкладається в доліхокранний середньолиций тип, куди входять сіверяни, радимичі, дреговичі, смоленські та тверські кривичі. Отже, не підтверджується припущення П. М. Покаса про те, що давньоруське населення як Чернігова, так і Чернігово-Сіверщини мали типову мезокранну черепну коробку.

Жіноча загальна група Чернігово-Сіверщини складається зі 106 черепів. Вони характеризується помірною масивністю, рельєф перенісся, потилиці, виразність соскоподібних виростків та надбрівних дуг незначні. Довжина основи черепа та горизонтальна окружність через краніологічну точку офріон помірні. Потилиця випнута добре, вона округла, розвиток потиличного рельєфу помірний. Висота вигину потилиці помірна (Табл. 3).

Давньоруська група, на відміну від чоловічої серії, характеризується помірно широкою черепною коробкою, при великій її довжині (176,5 мм). У цілому, за черепним покажчиком (76,0) середньо видовженою формою черепа (мезокранія). Висотний діаметр черепної коробки середній. Лоб помірної ширини.

Обличчя середньої ширини (124,4 мм) й висоти, різко профільоване як на рівні орбіт, так і на середньому рівні. Загальний кут лицьового профілю серії становить 84,8°. Таким чином, обличчя мезогнатне. Верхній лицьовий індекс помірний (мезен). Загальний лицьовий також указує на помірно широке обличчя (мезопрозопія).

Орбіти помірної ширини та малої висоти. За покажчиком вони помірної висоти (мезоконхія). Носовий отвір характеризується помірною шириною та висотою, за індексом (50,0) середньо широкий (мезоринія). Перенісся високе за симотичним і середнє за дакріальним індексом. Кут випинання носа, виміряний на 58 черепах, -- великий (25,6°). У цілому за краніологічними ознаками жіночі черепи також належать до великої європеоїдної раси. Зіставлення квадратичних відхилень 48 основних ознак та індексів жіночих черепів із Чернігово-Сіверщини зі стандартними виявило, що в 22 випадках спостерігається підвищення мінливості (45,8%), у чотирьох -- її зниження (4,3%). У цілому 54,1% ознак не збігається зі стандартними (Табл. 3). Однак відхилення від стандартної сигми (середні квадратичні відхилення) лише вказує на велику варіабельність ознак, що може виникати й унаслідок індивідуальних відхилень.

Табл. 3. Середні розміри та індекси сільської серії жіночих черепів з Чернігово-Сіверщини X-XIII ст.

№ за Мартіном	Ознаки	?
		M	n	0	m(M)	ms	min.	max.
І	II	III	IV	V	VI	VII	VII	IX
1	Поздовжній діаметр	176,5	103	6,1	0,60	0,42	156,0	191,0
8	Поперечний діаметр	134,0	103	5,0	0,50	0,35	120,0	145,8
17	Висотний діаметр	129,2	80	4,8	0,53	0,38	120,0	143,0
5	Довжина основи черепа	96,9	78	3,9	0,44	0,31	88,0	108,0
9	Найменша ширина лоба	93,8	106	3,9**	0,38	0,27	83,0	102,0
45	Виличний діаметр	124,4	74	4,9	0,56	0,40	114,0	134,1
40	Довжина основи обличчя	92,1	65	4,4	0,54	0,38	80,0	101,0
48	Верхня висота обличчя	64,0	86	5,0*	0,54	0,38	55,0	96,0
43	Верхня ширина обличчя	100,6	84	3,5	0,38	0,27	93,0	113,0
46	Середня ширина обличчя	90,5	67	4,3	0,53	0,37	80,0	105,0
55	Висота носа	48,2	85	2,5	0,27	0,19	42,0	55,0
54	Ширина носа	24,0	83	1,8	0,19	0,14	20,0	29,0
51	Ширина орбіти	40,3	87	1,8	0,19	0,13	36,0	44,9
52	Висота орбіти	32,0	87	2,1*	0,23	0,16	26,8	35,0
20	Вушна висота	109,3	87	4,6*	0,50	0,35	93,0	128,0
SC (57)	Симотична ширина	9,2	80	1,8	0,20	0,14	5,3	13,5
SS	Симотична висота	3,7	79	1,0*	0,11	0,08	1,6	6,0
MC (50)	Максилофронтальна ширина	19,4	46	2,0	0,30	0,21	16,2	23,5
MS	Максилофронтальна висота	7,0	46	1,1	0,17	0,12	4,9	8,5
DC (49a)	Дакріальна ширина	22,0	73	2,3*	0,27	0,19	17,5	26,8
DS	Дакріальна висота	10,1	74	5,3*	0,23	0,16	5,3	15,0
FC	Глибина іклової ямки	-4,5	39	1,9*	0,29	0,21	-1,0	-8,0
32	Кут профілю чола від nas.	88,8°	54	4,2*	0,58	0,41	78,0°	99,0°
GM/FN	Кут профілю чола від gl	82,5°	28	4,7*	0,89	0,63	72,0°	90,0°
72	Кут загальнолицьовий	84,8°	62	3,3*	0,42	0,29	78,0°	93,0°
73.	Кут середньої частини обличчя	85,7°	59	3,6*	0,47	0,34	78,0°	94,0°
74.	Кут альвеолярної частини обличчя	79,9°	55	6,2	0,83	0,59	61,0°	93,0°
75(1).	Кут випинання носа	25,6°	58	5,5*	0,73	0,51	7,0°	33,0°
77.	Назомалярний кут	136,9°	78	6,3*	0,71	0,51	111,0°	150,0°
Z Zm'.	Зигомаксилярний кут	126,8°	64	5,5	0,68	0,50	113,2°	139,0°
	Надперенісся	1,2	60	0,4	0,05	0,04	1,0	2,0
23a	Горизонтальна окружність -- через офріон	495,9	32	12,5**	2,20	1,56	465,0	517,0
Індекси
8:1	Черепний	76,0	99	3,9*	0,39	0,28	68,2	85,9
17:1	Висотно-повздовжній	73,2	78	2.7**	0,30	0,21	65,6	80,6
17:8	Висотно-поперечний	96,8	77	4,2	0,48	0,34	86,4	106,3
9:8	Лобно- поперечний	69,9	101	3,2	0,32	0,22	61,0	75,6
20:1	Висотно-повздовжній	62,6	81	3,7*	0,41	0,29	54,1	78,3
20:8	Висотно-поперечний	82,5	79	4,2*	0,48	0,34	74,7	98,5
10:8	Коронарно-поперечний	І 85,5	58	3,0	0,39	0,27	79,6	91,7
9:10	Широтний лобний	І 82,0	88	4,1*	0,43	0,31	72,4	94,3
45:8	Поперечний фаціо-церебральний	І 92,8	47	4,0	0,59	0,42	82,5	102,3
48:17	Вертикальний фаціо-церебральний	І 49,2	42	4,6*	0,71	0,50	41,6	71,1
9:45	Лобно-виличний	І 75,1	46	3,6	0,53	0,38	68,6	84,8
10:45	Коронарно-виличний	І 92,2	41	4,3*	0,68	0,48	82,9	103,9
40:5	Випинання обличчя	І 95,8	41	3,6	0,56	0,40	89,4	102,1
47:45	Загальнолицьовий	І 86,7	18	5,3	1,25	0,88	79,0	96,0
48:45	Верхній лицьовий	І 51,2	63	3,3	0,41	0,29	42,9	56,7
54:55	Носовий	І 50,0	74	3,7**	0,43	0,30	44,0	55,8
DS:DC	Дакріальний	І 47,2	76	8,9*	1,02	0,72	30,1	63,9
SS:SC	Симотичний	І 41,2	86	9,2**	0,99	0,70	22,0	63,9
MS:MC	Максило-фронтальний	І 36,7	48	6,7	0,96	0,68	24,8	52,9
52:51	Орбітний	І 79,5	87	5,6*	0,60	0,43	60,9	92,3

M -- середня арифметична величина, n -- кількість випадків, s -- середні квадратичні відхилення, m (M) -- похибка середньої арифметичної величини, ms -- похибка середнього квадратичного відхилення.

* Перевищує середні величини квадратичного відхилення.

** Менше за середні величини квадратичного відхилення.



За класифікацією антропологічних типів, жіноча група з Чернігово- Сіверщини потрапляє до кола полянських племен (поляни київські), що характеризуються мезокранною черепною коробкою, середньою шириною обличчя й добрим випинанням мезоринного за покажчиком носа. Винятком є тільки носовий індекс, за яким ніс не вузький, а помірний, таким чином, трохи ширший за описаний краніологічний тип.

Табл. 4. Краніологічні серії Чернігово-Сіверщини та ті, які використовувались для порівняльного аналізу (чоловіки та жінки).

№ п/п	Група	Датування (сО	Краніологічний тип за В. Д. Дяченком
Давньоруські групи Чернігівської землі
1	м. Любеч	XI-XII	неопонтійський
2	Шестовиця	IX-X	--
3	м. Чернігів (Загальна група)	X-XIII	понтійський та карпатський
4	хут. Зелений Гай	XI-XIII	неопонтійський
5	м. Путивль	XI-XIII	-
6	Ліскове (Листвен)	XI-XIII	неопонтійський
7	Сіверяни (збірна серія)	XI-XIII	понтійський
8	Автуничі	XI-XIII	індо-дніпровський
9	Гущин	X-XII	понтійський
10	Липове	XI-XII	неопонтійський
11	Збірна сільська група Чернігово-Сіверщини (Автуничі, Гущин, сіверяни, Ліскове, Липове, Шестовиця, хут. Зелений Гай)	IX -XIII	понтійський
Давньоруські групи Київської землі
12	Київ-1 (Цвинтарі, досліджені 1973 р.)	XI-XIII	--
13	Київ-2 (Гора Щекавиця)	XI-XIII	--
14	Київ-3 (на розі вул. Паторжинського та Ірининської)	X-XIII	--
15	Київ-4 (Верхній Київ, збірна серія)	XI-XIII	--
16	Григорівка (у статті за матеріалами могильника Григорівка, О. Д. Козак визначила, що чоловіча частина вибірки за шириною, профілюванням обличчя та випинанням носа наближається до Дунайсько-Дніпровського типу (Козак, О. Д. 2000, с. 70).	XI	-- :
17	Бучак	XI	-- :
18	Витачів	X-XIII	:
19	Київські поляни (збірна серія, 1973 р.)	XI-XIII	:
20	Монастирок	XI-XIII	:
21	Юр'їв	XI-XII	:
22	Козаровичі (Дяченко, В. Д. 1993, с. 157).	XI-XIII	індо-дніпровський І
Давньоруські групи Переяславської землі І
	курганний могильник у с. Кам'яне (Камінне) (Після опрацюван-
	ня сільського могильника Кам'яне з території Переяславської
23	землі дослідник, використовуючи власну типологію, визначив,	IX-XII	індо-дніпровський
	що черепи належать до індо-дніпровського типу (Дяченко, В. Д.
	1984, с. 4-26)
24	Переяслав-Хмельницький (2018)	XI-XIII	:
25	Желні	XI-XIII	неопонтійський І
26	Воїнь	XII-XIV	неополіський І
Давньоруські групи літописної землі Дреговичів і
27	Новогрудка	XI-XII	-- *
28	Дреговичі (збірна серія)	X-XIII	-- *
29	Кургани Брестської обл.	X-XIII	-- *
30	Кургани Гроднецької обл.	X-XIII	-- *
Давньоруська група літописної Древлянської землі І
31	Возвягель	XI-XIII	:
Давньоруська група літописної Волинської землі І
32	Погориння (Дорогобуж та Пересопниця)	XII-XIII	неополіський І
Давньоруські групи Новгородської землі і
33	Стара Ладога (Земляне городище)	XI-XII	-- *
34	Південно-Східне Приладожжя	XI-XIII	-- *
35	Словени Новгородські (збірна серія)	XII-XIV	:
36	Бегунці (Іжорське плато)	XII-XIII	*
37	Лашковці (Іжорське плато)	XII-XVI	-- І
38	Сланцевський район Ленінградської обл. (Карелія)	XIII-XIV	-- І
Давньоруські групи Смоленської землі і
39	Стара Рязань-I	XI-XII	-- :
40	Стара Рязань-II	XII-XIII	-- :
41	Смоленськ	XII-XIII	-- :
42	Кривичі-1 (Смоленська група, кургани)	X-XII	-- :
43	Кривичі-2 (Тверська група, кургани)	X-XII	-- :
44	Кривичі-3 (Ярославська група, кургани)	X-XII	-- :
45	Кривичі-4 (Костромська група, кургани)	X-XII	:
46	Кривичі-5 (Володимиро-рязансько-нижегородська група, кургани)	X-XII	і
Давньоруські групи Московської землі І

Подобные документы

• До питання про ритуальні інгумаційні поховання жертовного поясу святилища Пліснеського городища (за матеріалами досліджень 2009 р.)

  Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
  
  реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013
  

• Походження українського етносу. Зародження державницьких засад на українських землях

  Дослов'янські народи на території сучасної України. Продуктивні форми господарства слов'янських племен - землеробство і скотарство. Походження, розселення та устрій. Культури східних слов'ян. Християнізація слов'янських князів. Становлення державності.
  
  контрольная работа [43,6 K], добавлен 27.03.2011
  

• Східно-словянскі племенні союзи

  Прабатьківщина слов’ян. Розселення слов’ян на землях сучасної Європи. Життя східних слов’ян: утворення поселень, розвиток ремесел, виникнення вірувань і традицій. Слов’янські племена: поляни, сіверяни, деревляни, уличі і тиверці, дуліби, хорвати.
  
  реферат [28,0 K], добавлен 05.11.2007
  

• Самоідентифікація східних слов'ян у часи Русі

  Самоусвідомлення давньоруського населення в період існування першої східнослов’янської держави ІХ-ХІІІ ст. Етновизначальні критерії рівнів самоназв тогочасних автохтонів: "слов’яни", "руси", городяни, мешканці земель-князівств, безетнічний сільський люд.
  
  статья [29,1 K], добавлен 17.08.2017
  

• Походження слов’ян у вітчизняній та зарубіжній історіографії

  Аналіз зародження теорій етногенезу в працях античних та середньовічних авторів. Порівняння поглядів дореволюційних вітчизняних істориків; вчених радянського періоду; зарубіжних істориків, переважно чеських і польських на походження слов'янських племен.
  
  курсовая работа [91,8 K], добавлен 22.07.2013
  

• Сучасні антропологічні типи українців

  Визначення антропологічних типів українців, їх особливостей, території поширення, походження. Нащадки місцевого староукраїнського населення ХІІ–ХІІІ ст., що мають слов’янську основу. Особливості поліського типу. Ознаки динарського та карпатського типу.
  
  презентация [9,9 M], добавлен 18.11.2015
  

• Вплив балтських племен на етногенез слов'ян західнополісько-волинського регіону в ранньому Середньовіччі

  Контакти східних слов'ян і балтських племен. Спільні риси в поховальному обряді слов'ян і ятвягів в I і II періодах Раннього Середньовіччя, слов'ян II періоду Раннього Середньовіччя і східнобалтських племен. Вплив балтських племен на етногенез слов'ян.
  
  статья [20,4 K], добавлен 11.08.2017
  

• Історія України у всесвітній історії

  Історичний огляд виникнення й розвитку державності, починаючи з VI-VII ст.н.е.: зародження слов'янських та європейських держав, аналіз їх основних історичних подій, які впливали на течію загальної історії та, зокрема, на становлення української держави.
  
  шпаргалка [622,9 K], добавлен 04.06.2010
  

• Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.

  Дослідження системи вірувань, святилищ та святих місць слов'янського язичництва. Визначення історичних передумов та процесу християнізації Русі. Проведення аналізу стану релігійних вірувань після прийняття християнства у давньоруському суспільстві.
  
  курсовая работа [115,4 K], добавлен 17.06.2010
  

• Проблеми Батьківщини та походження слов’ян

  Історія та існуючі теорії походження слов'ян, етапи формування окремих груп слов'янських мов. Створення та перші правителі Київської Русі, становлення та завоювання нової держави. Процвітання металургійної промисловості та основні ремесла пращурів.
  
  реферат [19,5 K], добавлен 25.03.2010
  

• Праслов'яни і слов'яни та походження України

  Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.
  
  реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010
  

• Процеси одержавлення території Русі середини ІХ ст. у науковій спадщині Михайла Максимовича

  Оцінка історичних поглядів М. Максимовича крізь призму української національної ідеї. Особливості правління варягів на Русі. Формування ранньодержавних слов’янських спільнот. Аналіз "Повісті минулих літ". Прийняття християнства київськими князями.
  
  статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017
  

• Завоювання Київської Русі монголо-татарами

  Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Русі. Похід монголо-татарів на Південну Русь. Роль монголо-татарської навали у слов’янській історії.
  
  реферат [28,5 K], добавлен 28.10.2010
  

• Становлення державності та законодавства у ранньофеодальній слов`янській державі

  Характеристика процесу становлення в ранньофеодальних слов’янських державах суспільно-економічних відносин, виникнення міст та місцевого самоврядування. Особливості розвитку законодавства у ранньофеодальних слов’янських державах та головні його засади.
  
  контрольная работа [42,0 K], добавлен 28.10.2010
  

• Концепція етногенезу східних слов’ян Едуарда Загарульского

  Аналіз концепції етногенезу східних слов’ян домонгольського періоду сучасного білоруського археолога й історика Е. Загарульського. Оновлений варіант методологічно "модернізованої" концепції етногенезу східних слов’ян. Версія радянської історіографії.
  
  статья [30,3 K], добавлен 17.08.2017
  

• Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття

  Соціально-економічний розвиток в Україні кінця XIX - початку XX ст. Скасування кріпацтва. Реформи 60-70-х років XIX ст. Розвиток промисловості. Сільське господарство. Становлення і консолідація української нації. Переселенські рухи українців.
  
  курсовая работа [45,9 K], добавлен 18.01.2007
  

• Господарське життя в Україні доісторичної доби

  Господарське життя первісної доби. Трипільська культура на землях України. Господарство скіфів. Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я. Економічне життя слов’янських племен часів розселення на території України.
  
  реферат [30,1 K], добавлен 28.11.2007
  

• Наукові публікації про трагедію Голодомору

  Історичні теми на шпальтах сучасної преси. Голодомор як соціально-господарське явище, проблеми його висвітлення за часів існування Радянської влади. Аналіз прикладів відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації.
  
  курсовая работа [35,2 K], добавлен 04.06.2010
  

• Участь слов’янських народів Австрійської імперії в Європейській революції 1848-1849 рр.

  Вивчення передумов і наслідків революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, яка внесла докорінні зміни не лише в політичний, економічний, культурний розвиток Австрійської імперії, а й змінила всю тодішню Європу. Участь слов'янських народів в революції.
  
  курсовая работа [46,6 K], добавлен 19.09.2010
  

• Еволюція давньоруської общини

  Дослідження основних рис общинної організації давньоруських слов'ян, її еволюції та соціальної структури суспільства ранньофеодальної держави Київська Русь. Причини диференціації суспільства: розвиток ремесла, торгівлі, воєнні заходи, збирання данини.
  
  курсовая работа [62,3 K], добавлен 13.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам