Дільність Польсько-американського комітету допомоги дітям та Американської адміністрації (АРА) на території Польської республіки у міжвоєнний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛЬСЬКО-АМЕРИКАНСЬКОГО КОМІТЕТУ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ТА АМЕРИКАНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДОПОМОГИ (АРА) НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Віктор Погромський, канд. іст. наук

м. Миколаїв

Анотація

польський комітет американський адіміністрація

Кінець Першої світової війни призвів до цілого ряду серйозних проблем у країнах Східної Європи. Серед них: загальна бідність населення, занепад сільського господарства і промислового виробництва, загальна політична криза, що збільшила популярність радикальних лівих рухів, спричиняючи зміну геополітичного стану в Європі, з часів Першої світової війни. Ще один фактор - руйнування імперіалістичної системи, що додало фактично загально інфраструктурних та інституційних проблем. На руїнах імперій виникають нові незалежні країни, у тому числі відновлена Польська Республіка або Друга Річ Посполита. Всю сукупність проблем, які часто перетиналися, було надзвичайно важко подолати за рахунок можливостей і резервів країни. Фактично, період 20-30-х років ХХ століття стає епохою становлення діяльності міжнародних благодійних організацій, серед яких важливу роль грали американські благодійні організації. Серед останніх були: Американська адміністрація допомоги (ARA), Американський єврейський об'єднаний розподільчий комітет «Джойни» (JDC) і деякі релігійні організації. Досить часто ці установи були об'єднані, іноді діяли окремо, або передавали естафету гуманітарної діяльності один одній. Участь американських благодійних організацій в допомозі країнам Європи стала можливою завдяки ряду визначальних факторів: відхід від політики ізоляціонізму, стрімке зростання продуктивності праці в США, криза надвиробництва, формування в американському суспільстві прошарку гуманістів, філантропів та благодійників. Виходячи з загальної політичної та соціальної ситуації в США, з 1919 року Американській адміністрації допомоги (ARA) розгортає програму для забезпечення харчування польських дітей. В межах якої ARA розгорнула цілу мережу їдалень по всій Польщі.

Пропонована наукова розвідка присвячена діяльності Польско-американського комітету допомоги дітям та Американської адміністрації допомоги і всіх її сателітних установ на території відновленої Польщі у 20-30-х роках ХХ століття.

Ключові слова: Американська адміністрація допомоги, АРА, Джойнт, Польща, гуманітарна допомога, голод, гуманітарні організації.

Annotation

Victor Pohromskyi, Ph.D (History), Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv, Ukraine

ACTIVITIES OF THE POLISH AMERICAN CHILDREN'S AID COMMITTEE AND THE AMERICAN RELIFE ADMINISTRATION (ARA) ON THE TERRITORY OF POLISH REPUBLIC

The end of the First World War was a consequence of a whole range of significant problems in the countries of Eastern Europe. These include the general poverty of the population, the decline of the rural industry and industrial production, the general political crisis that increased the popularity of radical communist movements, the change of geopolitical formation in Europe. The main factor that led to the destruction of the imperialist system was World War the first. On the ruins of empires, new independent countries are emerging, including the restored Republic of Poland or the Second Commonwealth. The whole list of problems that often reinforced each other was extremely difficult to overcome solely with the country inner capabilities and reserves. In fact, the period of the 20-30s of the twentieth century becomes the era of the expansion of the international philanthropic organizations activities, among which an important role was taken by American subsidiary organizations. These include the American Relief Administration (ARA), the American Jewish Joint Distribution Committee (JDC) and some religious organizations such as the American Mennonites and others. Quite often these organizations were united, sometimes acting separately, or transferring the relay activity from one to another. The involvement of American philanthropic organizations in dealing with the needy countries of Eastern Europe has become possible due to a number of factors. The following of them are the departure from the policy of isolationism, the rapid increase in the US labor productivity, the crisis of overproduction, the formation within the American society of a humanists and philanthropists layer, mainly among the richest and the most influential entrepreneurs (Andrew Carnegie, John Rockefeller, Jacob Schiff, Herbert Hoover, etc.), who, having earned enormous wealth, created non-governmental charitable foundations with the aim of financing the philanthropic projects. Thus the activity of Herbert Hoover American humanitarian organization (the American Relief Administration (ARA)) which was started in 1919 in the US changed the general economic and social situation. Its main purpose was to provide food for Polish children needs. ARA launched a whole network of dining-rooms throughout Poland.

Key words: American Relief Administration, ARA, Joint, Poland, humanitarian aid, famine, humanitarian organizations.

Виклад основного матеріалу

Перша світова війна спричинила до значних деструктивних наслідків, цей військовий конфлікт фактично підвів риску під тогочасним світоустроєм. Як результат війни країни Європи отримали глибоку економічну кризу, спустошення промислових та аграрних районів, значні демографічні втрати, розорення залізничної мережі та серйозну соціальну скруту. Зубожіння населення призвело до погіршення життєвого рівня людей. Соціальні стандарти життя населення стрімко падали, значна кількість територій Східної Європи фактично опинились перед загрозою масштабної гуманітарної катастрофи. Ця катастрофа включала в себе голод, поширення пандемічних захворювань, слабкість державних інститутів та брак ресурсів. До позитивних наслідків Першої світової війни можна віднести реставрацію державності значної кількості національних країн в межах Східної Європи через фактичне припинення існування європейських імперій - Царської Росії, Австро- Угорщини, Османської імперії. Серед відновлених країн була і Польська Республіка. Саме цій країні надавалось вагоме значення з точки зору її стратегічного положення та тієї геополітичної ролі, яку мала б відіграти відновлена Польща в загальноєвропейській безпековій системі та економічних зв'язках. Однак, становище в Польській Республіці було важким, населення балансувало на межі голоду, поширились заразні захворювання, економіка перебувала в руїнах. Однією із перших країн, які надали підтримку Польщі були Сполучені Штати Америки. США розгорнули потужну гуманітарну компанію яку здійснювали за допомогою Американської адміністрації допомоги, широко відомої як АРА. Саме завдяки цій установі в межах Польщі було створено власні національні організації допомоги вагоме місце серед яких займає Польсько-американський комітет допомоги дітям. Варто наголосити що дослідженню діяльності цієї організації приділено не достатньо уваги, особливо в межах української історичної науки. До січня 1920 року Польський урядовий комітет допомоги дітям та Американська адміністрація допомоги(АРА) діяли як партнерські але різні організації. Представництво АРА у Польщі організовувало всі зовнішні зносини, організовувало постачання товарів, акумулювало кошти американського уряду та приватні пожертви. Польська організація забезпечувала розподілення гуманітарної допомоги в межах Польщі, підбирала необхідний персонал, організовувала доставку вантажів до пунктів призначення. Проте інтереси та обов'язки двох організацій були тісно пов'язані між собою. Починаючи з 18 січня 1920 року було сформовано фактично спільну організацію Р.Л.К.Р.Б. (Польсько-американський комітет допомоги дітям.

Що до історіографії запропонованої нами наукової розвідки, то необхідно констатувати, щопевна кількість польських істориків приділяли увагу дослідженню діяльності «Польсько-американського комітету допомоги дітям». Серед них роботи таких науковців як Магдалена Сочала «Велика рятувальна операція - діяльність Польсько-Американського комітету з дитячої допомоги (1919-1922 рр.)» [17], В. Сценайч «Думка про організацію догляду за дітьми в Польщі» [19], Дж. Бардач, Б. Лесьнодорський, М. Пьетрзак «Історія польської держави та права» [8], М. Бальцерк, «Історія догляду за дітьми в Польщі, з особливим акцентом на розвиток освіти для дітей з розумовою відсталістю»[7],

С. Макінський «Реорганізація Комітету недорогих кухонь та Звіт про діяльність цього комітету з моменту ліквідації К. Т. К. як самостійного відділу»[14], МірославаЩигіль «Завдання та цілі соціальної допомоги в Другій Польській Республіці на прикладі міста Честохова (вибрані аспекти)» [18]. Проте недоліком їх досліджень є незначне залучення документів американського походження та інформації, що наявна в архівах України та Республіки Білорусь. В американській історичній науці також наявна певна увага до діяльності американських гуманітарних організацій на території Польщі міжвоєнного періоду. До робіт де можна зустріти згадки про діяльність Польсько - американського комітету допомоги дітям можна віднести дослідження П.Небжідовського [16], Л. Трей [20], однак у переважній більшості таких робіт акценти наукового дослідження зміщено у бік вивчення особливостей діяльності саме американських гуманітарних організацій, таких як - Американська адміністрація допомоги(АРА), Єврейський об'єднаний розподільчий комітет(Джойнт), Американський червоний хрест та ін.

Аналіз стану наукової розробки обраної нами проблематики свідчить, що в межах вітчизняної історичної школи фактично відсутні дослідження, що безпосередньо стосуються діяльності Польсько-американського комітету допомоги дітям на території відновленої Польщі. Згадки про цю установу іноді трапляються в контексті дослідження діяльності АРА в Польщі. Однак, варто зазначити, що вони мають побіжний характер, та трапляються у ракурсі вивчення більш широких тем дослідження. Зокрема, у роботах «Загальні аспекти діяльності Американської адміністрації допомоги в Польській Республіці в контексті міжнародної допомоги (1919 р. - середина 20-х рр. ХХ ст.)»[5], «Діяльність Американської адміністрації допомоги та інших американських філантропічних організацій у відновленій Польщі в 1918-1922 рр.»[2], «Діяльність американської адміністрації допомоги на території Польщі за часів Другої Республіки: початковій етап» [3]наявні лише констатаційні згадки про діяльність Польсько-американського комітету допомоги дітям. У науковій розвідці «Діяльність Американської адміністрації допомоги в Польській Республіці після Першої світової війни в 1919-1921 рр.» [4] робиться наголос на значення Польсько-американського комітету допомоги дітям в межах широкої допомогової компанії з боку американських гуманітарних організацій. Фактично його діяльність можна віднести до особливостей здійснення допомоги з боку США в відновленій Польщі.

Виходячи з цього, варто зауважити, що сформульована нами тема наукового дослідження - «Діяльність Польсько-американського комітету допомоги дітям та Американської адміністрації допомоги(АРА) на території Польської Республіки у міжвоєнний період» має високий рівень актуальності на низьку ступень розробки.

Основною метою запропонованої наукової розвідки є аналіз діяльності американських гуманітарних організацій, зокрема Американської адміністрації допомоги на території відновленої Польщі після Першої світової війни. Визначення ролі та значення АРА в організації діяльності національної гуманітарної установи в Польській Республіці після Першої світової війни. Та встановлення значення діяльності Польсько-американського комітету допомоги дітям (P.A.K.P.D.) у справі гуманітарної підтримки польського населення, зокрема дітей після Першої світової війни.

Починаючи з 1918 року на території Польщі розгорнула свою діяльність американська гуманітарна організація Герберта Гувера - Американська адміністрація допомоги або АРА (American Relief Administration (анг.)). Її основною метою було продовольче забезпечення нужденних польських дітей. АРА розгорнула цілу мережу столових по всій території Польщі. Треба відзначити, що для подолання наростаючої гуманітарної катастрофи в Польщі, АРА виділила 300 000 тонн продовольства.

Однією із особливостей усієї гуманітарної компанії в межах Польщі, що провадили США була організація національної польської допомогової установи, що отримала назву «Польсько-американський комітет допомоги дітям». Скорочений варіант назви цієї організації латиницею мав таку абревіатуру - P.A.K.P.D. Уся установча документація цієї організації була готова влітку 1920 року. Варто зауважити що P.A.K.P.D. отримало естафету від іншої польської урядової організації - Polish State Children's Relief Committee (Польський державний комітет допомоги дітям), який діяв спільно із АРА у Східній Польщі після виведення більшовицьких військ. Основним завданням цієї гуманітарної організації було забезпечення харчування нужденного дитячого населення Польщі, надання медичної допомоги та видача теплих речей та взуття дітям.

У серпні 1920 року, американці та поляки розробили правила та статут нової спільної американсько-польської допомогової організації. Управління комітетом складалося з директора - американця та заступника директора - поляка.

Восени 1920 року був утворений «Польсько-Американський комітет допомоги дітям» його робота ґрунтувалась на системі децентралізації. Організація була заснована на засадах суворого контролю над підпорядкованими органами. Інспектори відвідували один або два рази на місяць філії. Проходила процедура перевірки пунктів роздачі їжі. Для ефективності роботи територія країни була розділена на 15 регіонів під керівництвом польських інспекторів. Місцеві комітети мали дуже важливу функцію, а саме - визначення дітей які найбільш потребували допомоги. Через труднощі, пов'язані з цим у містах (особливо великих) було створено спеціальні медичні пункти, які встановлювали стан здоров'я та харчування дітей. Крім цієї роботи, комітети визначали, які саме діти мають отримували безкоштовне харчування. Щороку батьки платили мінімальну вартість харчування у розмірі 15% від вартості для покриття адміністративних витрат[17].

Було створено герб організації, який сполучав державні символи США та Польщі (рис. 1).

Рис. 1 Знак Польсько-американського комітету допомоги дітям [6]

Повністю безкоштовно харчування надавалось сиротам та напів сиротам. Харчування та одяг для дітей надходили до Польщі переважно через порт Гданська а вже потім розповсюджувались по мережі Р.Л.К.Р.Б[1, с. 270], всі транспортні витрати сплачував польський уряд, це ж стосувалось і зберігання гуманітарних вантажів. Особлива увага була зосереджена на роботі в східній частині Польщі, яка зазнала особливих руйнувань та спустошень за часів Першої світової війни, та радянсько-польської війни, тут їдальні інколи діяли під відкритим небом. У 1920 році Комітет виділив 5 856 тонн їжі для дітей, які були розподілені у відділах в: Варшаву, Лодзь, Краків, Брест-Литовськ. У квітні цього року було виділено їжу для 1 262 772 дітей, з яких для 88 100 для дітей міста Лодзя [11, 12].

З вересня по грудень 1920 року P.A.K.P.D. сповільнила надання допомоги, це було пов'язано із радянсько-польською війною, однак після відступу більшовиків Польсько-американський комітет допомоги дітям поновив свою роботу в межах попередніх об'ємів. У Варшаву після двомісячної відсутності повернувся директор PAKPD Морис Пат (Maurice Pate) [9].

Досить часто PAKPD долучався до гуманітарних програм у регіонах. Так, у місті Ченстохові 28 серпня 1921 року проводилась акція «Крапля молока», спрямована на додаткову харчову допомогу дітям до 2 років. Ця акція тривала декілька місяців, в середньому допомогу отримувало до 600 дітей. У рік на кожну дитину виділялось до 37 кг. згущеного молока [18, с. 113].

Діяльність Польсько-американського комітету допомоги дітям була досить успішною влітку 1921 року в багатьох містах Польщі відбулися «Дні пошани P.A.K.P.D.» в деяких церемоніях особисто прийняв участь голова АРА Герберт Гувер. Так 3-4 липня 1921 року Г.Гувер відвідав м. Лодзь. Після цих урочистостей одну із вулиць міста було названо в честь голови АРА Г.Гувера[13].

У рамках свого візиту до Польщі Г. Гувер зустрічався з керівництвом держави, зокрема Юзефом Пілсудським. Збереглися світлини у польській пресі що висвітлювали цю подію (рис.2).

Рис. 2 Гербер Гувер та Юзеф Пілсудський в оточенні офіцерів Війська польського

Всього в Польщі з квітня 1919 по січень 1922 року було видано 107 218 400 тон харчових продуктів. Окрім цього також було видано значну кількість одягу майже на 25 млн. доларів США, внесок польського уряду складав близько 10 млн. доларів США. Ці гроші було витрачено на транспортні та адміністративні послуги.

Що до кадрового складу та структури Польсько-американського комітету допомоги дітям, то більш менш чітка інформація наявна станом на середину 1922 року. Загалом робота в штаб-квартириP.A.K.P.D була розділена на 12 відділів (31.05 1922 року роботу P.A.K.P.D. очолив генеральний секретар - Роман Кутловський(Roman Kutylowski)), помічником секретаря був Віктор Котарбінський(Wiktor Kotarbinski), відділ інспекції та адміністрації очолював Олександ Яворський (Aleksander Jaworski), господарський - Йозеф Жозефовський (Jozef Jozefowski, рахунковий - Зігмунт Маршавський (Zygmunt Marchwinski), гігієнічно-медичний (існував з 1921 року) - Еланд Мітченл (W. Eland Mitchell), статистичний - Станіслав Кружевський (Stanislaw Kruszewski), ілюстативно-графічний - Станіслав Гусін (Stanislaw Cusin), пожертвувань - Ігнацій Ян Шпер(Ignacy Jan Szper), Юридичний - Тадеуш Томашевський (Tadeusz Tomaszewski), Преси - Ян Чемпінський (Jan Czempinski). Були також відділи обліку одягу та транспортний, кожен відділ мав конкретні функції, робота координувалася з Генеральним Секретарем.

У червні 1922року АРА вийшла зі складу P.A.K.P.D. і ця установа вже існувала як виключно польська гуманітарна організація.

Варто додати, що робітники Польсько-американського комітету допомоги дітям носили відповідні знаки (див. рис. 3).

Рис. 3 Знак робітника Польсько-американського комітету допомоги дітям 1920 рік

Що до показників безпосередньої допомоги, то тільки в Варшаві в березні 1920року було 10 пунктів харчування Р.Л.К.РП. які готували їжу для 36 тис осіб, з яких 10 000 отримували харчування в їдальнях, решта отримувала харчування у школах[10].

Між АРА та Урядом Польщі було погоджено склад харчової допомоги дітям та асортимент харчів (Таблиця «Раціон харчування дітей у Польщі 1919рік. Розрахунок на одну дитину на день»).

Таблиця

Раціон харчування дітей у Польщі 1919 рік. Розрахунок на одну дитину на день*

*Складено автором на основі звіту президента США від 25.02.1919. [15]

Вартість одного раціону складало від 5 до 2 центів. В залежності від пори року та світових цін на продукти харчування [4, с.67].

Працюючи у Польщі АРА неухильно дотримувалась таких принципів:

1) продукти харчування поширюються тільки на найбідніших дітей у Польщі, не враховуючи релігію, національність, політичні вподобання чи будь- який інший фактор, крім фізичного стану дитини;

2) кожна дитина і годуюча мати повинні мати право отримувати один раціон харчування щодня;

3) раціони подаються в готовій формі і їдять їх діти та годуючі матері в межах їдальні[6; 4, с. 67].

У якості висновків, можна зазначити, що плідна діяльність американських гуманітарних організацій в країнах Східної Європи дала можливість зменшити важкість кризових явищ післявоєнного періоду. Намагання організувати допомогові інституції національного характеру також сприяли підвищенню ефективності гуманітарних операцій. Найбільш дієвою та ефективною американською гуманітарною організацією у Польщі можна вважати Американську адміністрацію допомоги. Саме завдяки цій установі в межах відновленої Польщі було утворено ряд національних гуманітарних організацій. До таких організацій відносився і Польсько-американський комітет допомоги дітям.

Ця гуманітарна установа на першому етапі свого функціонування фактично була складовою частиною АРА та працювала в симбіозі з американською гуманітарною організацією. Фактично фахівці АРА надали управлінську та ресурсну допомогу під час створення та налагодження діяльності Польсько-американського комітету допомоги дітям. Самий же Польсько-американський комітет допомоги дітям активно займався наданням харчової допомоги - було організовано значну кількість їдалень. Надавалась медична допомоги - було створено медичні пункти для надання лікарської допомоги дітям та молодим матерям. В межах території країни було розгорнуто мережу складів через які надавалась допомога у вигляді взуття та теплих речей.

До особливостей здійснення американської гуманітарної допомоги у Польщі треба віднести той факт що АРА співпрацювала у симбіозі із польськими урядовими організаціями. Станом на 20 червня 1922 року АРА припинила співпрацю та керівництво діяльністю Р.Л.К.Р.Б., і організація залишалася інститутом під польським управлінням що фінансувалася з державного бюджету та ресурсів місцевого самоврядування.

Загалом, дослідження діяльності Польсько-американського комітету допомоги дітям має значні наукові резерви, варто наголосити на наявність значної кількості не введеного до наукового обігу масиву архівних матеріалів, досить мало використано в розробці наукової теми і інформації з періодичних видань, як польського, так і американського походження. Все це дає підставу сподіватись на подальше дослідження проблеми із залученням нового фактологічного матеріалу.

Список використаних джерел та літератури

1. Погромский В.А. Значение порта Гданськ в деятельности американских благотворительных организаций на территории Польши и Восточной Европы / В. А.Погромский // Wshodoznavstvo. Научный сборник Вроцлавского университета. 2014. №1. С. 269-279.

2. Погромський В.О. Діяльність Американської адміністрації допомоги та інших американських філантропічних організацій у відновленій Польщі в 1918-1922 рр. / В. О. Погромський // Вісник аграрної історії. Київ. 2018. Вип. 25-26. С. 197-204.

3. Погромський В.О. Діяльність Американської адміністрації допомоги на території Польщі за часів Другої Республіки: початковій етап / В. О. Погромський // «Ольвійський форум - 2018: стратегії країн Причорноморського регіону в геополітичному просторі»: ХІІ Міжнародна науково-практична конференція 7-10 червня 2018 р., м. Миколаїв / Чорноморський національний університет ім. Петра Могили. Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2018. С. 58-60.

4. Погромський В.О. Діяльність Американської адміністрації допомоги в Польській Республіці після Першої світової війни в 1919-1921 рр. / В. О. Погромський // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Історико-політичні студії. Серія «Історичні науки». 2018. №1(9). С. 60-70.

5. Погромський В.О. Загальні аспекти діяльності Американської адміністрації допомоги в Польській Республіці в контексті міжнародної допомоги (1919 р. середина 20-х рр. ХХ ст.) / В. О. Погромський // Національна наукова сільськогосподарська бібліотека. Електронне наукове фахове видання. Історія науки і біографістика. 2019. № 2. С. 97113.

6. American relief administration. European children's fondmission to Poland. Polsko- Amerykanskiy komitet pomocy dzieciom 1919-1922. Warsaw. Galewski. 1922. 76 p.

7. Balcerek M. Dziejeopieki nad dzieckiem w Polsce ze szczegфlnym uwzglзdnieniem rozwoju ksztalcenia dzieci uposledzonych umyslowo / M. Balcerek.Warszawa, 1977. 258 s.

8. BardachJ. Historiapanstwa i prawapolskiego / J. Bardach, B. Lesnodorski, &M. Pietrzak.Warszawa, 1976. 590 s.

9. Kurier Lфdzki. 1920. 18 IX. № 265. S. 4.

10. Kurier Lфdzki.1920. 31 III. № 90.S. 4.

11. Kurier Lфdzki.1920. 9 IV. № 97.S. 4.

12. Kurier Lфdzki.1920.16 III. № 75. S. 3.

13. Kurier Lфdzki.1921. 24 V. № 139. S. 4.

14. Macinsk S. Reorganizacja Komitetu Tanich Kuchenoraz Sprawozdanie z dzialalnosci tegoz, od chwili zlikwidowania K. T. K. Jako samodzielnego wydzialu / S. Macinsk // Dz. ZmL. 1921. №14 (27), 5 IV. S. 10-11.

15. Message from the President of the United States. Document №. 449. Receipts and expenditures under the act approved February 25, 1919. P.6. [Electronic Resource]. Mode of Acces: https://www.loc.gov/.

16. Niebrzydowski P. The American Relief Administrationin Poland after the First World War, 1918-1923/ P. Niebrzydowsk. Ohio State University, 2015.

17. Sochala M. Wielka akcja ratownicza -dzialalnosc Polsko-Amerykanskiego Komitetu Pomocy Dzieciom (1919-1922) / M. Sochala// Folia Historica. 2010. № 85. Р. 185-206.

18. Szczygiel M. Zadania i cele pomocy spolecznej w II Rzeczypospolitej na przykladzie miasta Czкstochowy (wybrane aspekty) / M.Szczygiel // Prace naukowe. Akademii im. Jana Dlugosza w Czкstochowie. Seria: Pedagogika. 2004. Z XIII. P.107-114.

19. Szenajch W. Mysli przewodnie oorganizacji opieki nad dziecmi w Polsce / W. Szenajch. Warszawa, 1945. S. 12-13.

20. TreiL.Traveling exhibit showcases Herbert Hoover's humanitarian efforts in Poland [Electronic Resource] / L.Trei // Stanford Report. 2006. July 26. Mode of Acces: http://news.stanford.edu/news/2006/iulv26/hoover-072606.html (Last Access: 20.04.2021 ). Title from the Screen.

References

1. Pogromskij, V. A. (2014). Znachenieporta Gdans'k v deyatel'nosti amerikanskih blagotvoritel'nyh organizacij na territorii Pol'shi i Vostochnoj Evropy [The importance of the port of Gdansk in the activities of American charitable organizations in Poland and Eastern Europe]. Nauchnyj sbornik Vroclavskogo universiteta «Wshodoznavstvo». 1, 269-279 [in Ukrainian].

2. Pohromskyi, V.O. (2018). Diialnist Amerykansko iadministratsii dopomohy ta inshykh amerykanskykh filantropichnykh orhanizatsii u vidnovlenii Polshchi v 1918- 1922 rr. [Activities of the American Aid Administration and other American philanthropic organizations in the restored Poland in 1918-1922]. Visnykahrarnoiistorii, 25-26, 197-204 [inUkrainian].

3. Pohromskyi, V. O. (2018). Diialnist Amerykanskoi administratsii dopomohy na terytorii Polshchi za chasiv Druhoi Respubliky: pochatkovii etap [Activities of the American Aid Administration in Poland during the Second Republic: The Initial Stage]. Olviiskyi forum - 2018: stratehii krain Prychornomorskoho rehionu v heopolitychnomuprostori, 58-60[in Ukrainian].

4. Pohromskyi, V.O. (2018). Diialnist Amerykanskoi administratsii dopomohy v Polskii Respublitsi pislia Pershoi svitovoi viiny v 1919-1921 rr. [Activities of the American Aid Administration in the Polish Republic after the First World War in 1919-1921]. Istoryko-politychni studii. Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet imeni Vadyma Hetmana. Seriia «Istorychninauky», (9), 60-70 [inUkrainian].

5. Pohromskyi, V.O. (2019). Zahalni aspekty diialnosti Amerykanskoi administratsii dopomohy v Polskii Respublitsi v konteksti mizhnarodnoi dopomohy (1919 r. - seredyna 20-kh rr. KhKhst.) [General aspects of the activities of the US Aid Administration in the Polish Republic in the context of international aid (1919 - mid-20's of the twentieth century)]. Natsionalna naukova silskohospodarska biblioteka. Elektronne naukove fakhove vydannia. Istoriianauky i biohrafistyka, 2, 97-113 [in Ukrainian].

6. American relief administration. European children's fond mission to Poland. Polsko- Amerykanskiy komitetpomocy dzieciom 1919-1922 (1922). Warsaw. Galewski[inEnglish].

7. Balcerek, M. (1977). Dzieje opieki nad dzieckiem w Polsce ze szczegolnym uwzglednieniem rozwoj uksztalcenia dzieci uposledzonych umyslowo [The history of child care in Poland with particular emphasis on the development of education of mentally handicapped children].Warszawa [in Polish].

8. Bardach, J., Lesnodorski. B., & Pietrzak, M. (1976). Historiapanstwa iprawapolskiego. Warszawa [inPolish].

9. Kurier Lodzki (1920), 18IX, 265, 4 [in Polish].

10. Kurier Lodzki (1920), 31III, 90, 4 [in Polish].

11. Kurier Lodzki (1920), 9IV, 97, 4 [in Polish].

12. Kurier Lodzki (1920), 16III, 75, 3 [in Polish].

13. Kurier Lodzki (1921), 24V, 139, 4 [in Polish].

14. Macinsk, S. (1921). Reorganizacja Komitetu Tanich Kuchenoraz Sprawozdanie z dzialalnoscitegoz, odchwilizlikwidowania K. T. K. Jako samodzielnego wydzialu. Dz. ZmL, 14 (27), 5IV, 10-11 [in Polish].

15. Message from the President of the United States. Document No. 449. Receipts and expenditures under the act approved February 25 (1919), 6 [in English].

16. Niebrzydowski, P. (2015).The American Relief Administration in Poland after the First World War, 1918-1923: Ohio State University [in English].

17. Sochala, M. (2010). Wielka akcja ratownicza"-dzialalnosc Polsko-Amerykanskiego Komitetu Pomocy Dzieciom (1919-1922). FoliaHistorica, 85, 185-206 [in Polish].

18. Szczygiel, M. (2004). Zadania i cele pomocy spolecznej w II Rzeczypospolitej na przykladzie miasta Czestochowy (wybrane aspekty). Prace naukowe. Akademiiim. Jana Dlugosza w Czestochowie. Seria: Pedagogika, Z XIII, 107-114 [in Polish].

19. Szenajch, W. (1945). Mysli przewodnie o organizacji opieki nad dziecmi w Polsce. Warszawa [in Polish].

20. Trei,L. (2006, July 26). Travel ingexhibitshowcases Herbert Hoover's humanitarian Effort sin Poland. Stanford Report. Retrievedfrom: http://news.stanford.edu/news/2006/iulv26/hoover-072606.html [in English].

Размещено на Allbest.ru