Зв’язки КДУ ім. Т.Г. Шевченка з науковими й освітніми установами країн "соціалістичного блоку" (1964-1975 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зв'язки КДУ ім. Т.Г. Шевченка з науковими й освітніми установами країн "соціалістичного блоку" (1964-1975 рр.)

Олег Купчик,

канд. іст. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Анотація

У статті розкрито міжнародне співробітництво Київського Державного Університету імені Тараса Шевченка з науковими й освітніми установами країн «соціалістичного блоку» в 1964-1975 роках. Згадано про візити керівництва університетів Чехословаччини, Польщі, Румунії, Угорщини, Східної Німеччини до КДУ ім. Т. Г. Шевченка для ознайомлення з організацією наукової, навчальної та виховної роботи, а також про візити ректорів, проректорів, деканів факультету Київського університету з аналогічною метою до вузів країн «соціалістичного блоку». Зазначено про налагодження факультетами і кафедрами КДУ ім. Т. Г. Шевченка міжнародних зв 'язків шляхом укладення угод із факультетами і кафедрами вузів країн «соціалістичного блоку».

Розкрито участь наукових і науково-педагогічних працівників університету в конференціях, семінарах, конгресах, симпозіумах Югославії, Болгарії, Чехословаччини, Східної Німеччини, Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Румунії. Висвітлено тематику лекцій і наукових доповідей в КДУ ім. Т. Г. Шевченка німецьких, чехословацьких, польських, угорських викладачів і науковців. Проінформовано про спільні наукові проекти учених Київського університету з колегами із університетів Праги, Братислави, Брно, Кракова, Лейпцига, Дебрецена. Розказано, що науковці й викладачі Київського університету публікували статті у виданнях країн «соціалістичного блоку». А науковці й викладачі з цих країн натомість публікували у «Віснику» Київського університету. Розкрито тему закордонного стажування. Зазначено, що радянські студенти проходили виробничу практику в Східній Німеччині, Польщі, Угорщині. Проінформовано, що студенти- чехословаки, поляки, болгари та ін. навчались в аспірантурі Київського університету, де готували й успішно захищали дисертації. Згадано про проведення міжнародного книгообміну. Розказано про співпрацю молодіжних організацій, зокрема про т.зв. «будівельні загони» радянських студентів до Лейпцига і Кракова. Згадано про міжнародні спортивні змагання. Зауважено про динамічне зростання в КДУ ім. Т. Шевченка протягом 1971- 1975років чисельності студентів з країн «соціалістичного блоку».

Ключові слова: візит, делегація, конференція, книгообмін, лекція, угода, університет.

Oleh Kupchyk,

TARAS SHEVCHENKO KYIV STATE UNIVERSITY'S INTERNATIONAL COOPERATION WITH SCIENTIFIC AND EDUCATION INSTITUTIONS

Abstract. The article reveals the international cooperation of the Taras Shevchenko Kyiv State University with scientific and educational institutions of the countries of the Socialist bloc in 1964-1975. The visits of the leadership of the universities of Czechoslovakia, Poland, Romania, Hungary, East Germany to Kyiv University to get acquainted with the organization of scientific, educational and pedagogical work, as well as the visits of rectors, vice-rectors, deans of the faculties of Kyiv University with a similar purpose to the universities of the Socialist bloc are mentioned. It is noted about the establishment of faculties and departments of Kyiv University international cooperation by concluding agreements with faculties and departments of universities of the countries of the Socialist bloc.

The participation of scientific and scientific-pedagogical workers of the university in conferences, seminars, congresses, symposiums of Yugoslavia, Bulgaria, Czechoslovakia, East Germany, Hungary, Poland, Czechoslovakia, Romania is revealed. Topics of lectures and scientific reports at Kyiv University of German, Czechoslovak, Polish, Hungarian teachers and scholars are covered. It is informed about joint research projects of scientists of the Kyiv University with colleagues from the universities of Prague, Bratislava, Brno, Krakow, Leipzig, Debrecen. It is said that scientists and teachers of Kyiv University published articles in journals of the countries of the Socialist bloc. Instead, scholars and teachers from these countries published in the journal of Kyiv University. The topic of foreign internship is revealed. It is noted that Soviet students underwent internships in East Germany, Poland, and Hungary. It is informed that Czechoslovakian, Polish, Bulgarian and other students studied at the graduate school of Kyiv University, where they prepared and successfully defended their dissertations. The international book exchange was mentioned. It's told about the cooperation of youth organizations, in particular about «building detachments» of Soviet students to Leipzig and Krakow. International sports competitions are mentioned. It is noted about the dynamic growth in Kyiv University during 1971--1975's the number of students from the countries of the Socialist bloc.

Keywords: visit, delegation, conference, book exchange, lection, agreement, university.

Постановка проблеми

міжнародне співробітництво київський державний університет

Наука й освіта покликані забезпечувати розвиток суспільства. Наукові знання допомагають йому знаходити відповіді на поставлені актуальні питання та способи долати складні проблеми. А вища освіта має на основі наукових знань готувати кваліфікованих фахівців, які й задовільняють потреби суспільства.

Провідні ж держави світу використовують міжнародне наукове й освітнє співробітництво для поглиблення закордонних зв'язків. Саме це співробітництво вони застосовують, аби поширювати в іноземних країнах власні погляди щодо світового устрою, ідеології та культури. Не вирізнявся у цьому Радянський Союз у відносинах з країнами «соціалістичного блоку».

Для УСРР, з її формальною міжнародною правосуб'єктністю, це дало можливість відновити й розвивати втрачені колись міжнародні науково-освітні зв'язки. Виконання цього завдання було покладено на Київський Державний Університет ім. Т. Г. Шевченка і стосувалось головне наукових установ і вузів країн «соціалістичного блоку».

Аналіз джерел і літератури

Прикметно, що у радянській час були описані лише окремі епізоди співпраці Київського Державного Університету ім. Т. Г. Шевченка з науковими установами й вузами країн «соціалістичного блоку» в 1964-1975 роках. Вони подані у виданнях, присвячених історії Університету [7; 10; 11; 12; 13]. У свою чергу, сучасні українські науковці також не здійснили комплексного дослідження зв'язків КДУ ім. Т. Г. Шевченка з науковими установами й вузами комуністичних Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Східної Німеччини та ін. у зазначений період [ 6]. Попри те, можливість розв'язання цієї наукової проблеми забезпечене джерельною базою, а саме «Текстовими звітами про учбову та науково - дослідну роботу університету» й матеріалами газети «Київський університет».

Постановка завдання. Нині у питанні покращення ефективності міжнародних зв'язків українські університети здебільшого вдаються до іноземного досвіду. Попри це ними майже повністю знівельовано і призабуто досвід міжнародної співпраці університетів радянського періоду. Тому метою статті є розкрити зміст, напрями, форми та способи здійснення КДУ ім. Т. Г. Шевченка міжнародного співробітництва з країнами «соціалістичного» блоку в 1964-1975 роках.

Основний матеріал

До 1964 року у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка сформувався колектив досвідчених і знаних наукових та науково-педагогічних працівників. Основні потреби університету у навчальній і науково-методичній літературі тоді були забезпечені, він володів добротною матеріально-технічною базою. Це дозволило університету розвивати налагоджені раніше зв'язки з науковими установами й вузами країн «соціалістичного блоку». На цей час він мав двосторонні угоди про співробітництво з Братиславським університетом ім. Я. А. Коменського, Університетом ім. Я. Є. Пуркіне в м. Брно (ЧССР), Дебреценським університетом ім. Л. Кошута (Угорщина), Загребським університетом (Югославія), Лейпцігським університетом ім. Карла Маркса (НДР), Ягеллонським університетом в м. Кракові (Польща) [21, арк. 198].

Для ознайомлення з організацією навчальної, наукової та виховної роботи в університетах країн «соціалістичного блоку», їх матеріально-технічною базою, функціонуванням студентського самоврядування щороку виїздили університетські делегації, до яких входили академік АН УРСР, ректор Швець І. Т., проректор з навчальної роботи, член-кореспондентом АН УРСР Маринич О. М., проректор з наукової роботи, професор Жмудський О. З. і декани факультетів. Так у 1965 році вони побували у Братиславському університеті, в 1966 році - Будапештському, в 1967 році - Празькому, в 1968 році - Дебреценському, в 1969 році - м. Брно, в 1970 році - Краківському, Лейпцігському університетах.

З аналогічною метою КДУ ім. Т. Г. Шевченка відвідували делегації вузів країн «соціалістичного блоку», серед них: очолювана проректором з наукової роботи, проф. Л. Богнаром делегація Дебреценського університету (1966 р.), делегації від юридичних факультетів Ягеллонського, Братиславського, Лейпцігського університетів (1967 р.), делегація від хімічного факультету Будапештського університету (1968 р.). В 1970 році Київський університет відвідали: очолювана ректором проф. В. Ернестом делегація Лейпцігського, проректором проф. І. Коня делегація Дебреценського, очолювана д-ром А. Рейнце делегація від економічного факультету Лейпцігського та ін. університетів [22, арк. 240; 24, арк. 164].

Тоді ж науковці й викладачі КДУ ім. Т. Г. Шевченка брали участь у наукових заходах, які організовували наукові установи й вузи країн «соціалістичного блоку». Так ректор університету, академік АН УРСР Швець І. Т. взяв участь у симпозіумі в Югославії з доповіддю на тему «Університет сьогодні», проректор доц. Цвєтков В. В. на симпозіумі в німецькому місті Лейпциг виступив з доповіддю «Проблеми зв'язку середньої школи й університетської освіти».

З доповідями у наукових установах та вузах країн «соціалістичного блоку» в цей час виступили проф. Всехсвятський С. К. (в ЧССР на конгресі астрономів), доц. Макарова Г. І. (в Польщі на симпозіумі з проблем програмованого навчання і використання навчальних машин), проф. Білий М. У. та доц. Карханін Ю. І. (в Угорщині на конференції з проблем люмінесценції), проф. Калужнін Л. А. (в НДР), проф. Шинкарук В. І. (в Празі на Гегелівському конгресі). Декан філологічного факультету доц. Іщук А. О. з доповіддю виступив на Міжнародному конгресі славістів (Софія, Болгарія).

Особливо активно науковці й викладачі КДУ ім. Т. Г. Шевченка брали участь в наукових заходах, організованих чехословацькими колегами. Так доцент Маляренко А. Н. виступив з доповіддю на тему «Прогресивна преса Закарпатської України другої половини XIX ст.» на конференції в Пряшеві, доцент Лисиченко В. К. виступив з доповіддю «Про розвиток програмованого навчання і використання навчальних машин у Київському університеті» на міжнародному симпозіумі в Братиславі, доцент Бондар А. Д. виступив з доповіддю «А. В. Духнович і розвиток народної школи на Закарпатті» на конференції в Пряшеві, професор Богач П. Г. на виступив конференції фізіологів з доповіддю на тему «Роль гіпоталаруса в регуляції у вживанні продуктів харчування і води». На запрошення науково -дослідного інституту при Генеральній Прокуратурі ЧССР заступник декана юридичного факультету доцент Лисиченко В. К. у 1965 р. виступив з доповідями «Про систему науково- дослідних криміналістичних установ в СРСР» і «Про науково-пізнавальне значення судової статистики» [22, арк. 239].

З науковими доповідями в Братиславському університеті виступили провідні учені-юристи університету, а саме проф. Матвєєв Г. К., проф. Недбайло П. О., декан юридичного факультету, доц. Заворотько П. П. У наступному році в Дебреценському університеті з доповіддю на тему «50-річчя розвитку астрономії в СРСР» доповідав проф. Всехсвятський С. К. У 1969 році у Лейпцігському університеті з науковими доповідями виступили проректор університету доц. Карнухов І. М., зав. кафедри ядерної фізики проф. Стрижак В. І., професори фізичного факультету Голик О. З. і Горбань І. С., а також доцент Петренко П. В., зав. кафедри історії КПРС проф. Матвійчук М. М., зав. кафедри міжнародного права й іноземного законодавства юридичного факультету проф. Забігайло К. С. Наступного року у Ягеллонському університету з науковими доповідями виступили проф. Всехсвятський С. К., зав. кафедри фізико-хімії полімерів і колоїдів доц. Усков І. А., декан географічного факультету, доц. Щербань М. І. У Дебреценському університеті доповідали професор фізичного факультету Шиманський Ю. І., доц. кафедри російської мови Карпенко М. А. [23, арк. 221].

За запрошенням викладачі КДУ ім. Т. Г. Шевченка читали лекції в університетах країн «соціалістичного блоку». Так в 1965 році Особливий інтерес у студентів-юристів Братиславського університету викликали лекції доцента Лисиченка В. К. про методику складання і практичного застосування в навчальному процесі програмованих матеріалів з криміналістики. Для словацьких колег він же провів семінар на тему «Техніка складання програмованих матеріалів з криміналістики». Цього ж року у Братиславському університеті та Університеті м. Крно прочитав лекції та провів семінари на тему «Датчики ритму кишкових скорочень» професор Богач П. Г.

В Братиславському університеті знову відзначено лекції для студентів- юристів доцента Лисиченко В. К. про використання в криміналістиці властивостей радіоактивності. А у Лейпцігському університеті хвалили його лекції про диференціацію олівців за допомогою мікрохімічного аналізу штрихових записів. У наступному році для студентів-міжнародників Варшавського університету успішно прочитав лекції про риси міжнародного права професор Лукашук І. І. А доцент Підопригора П. А. для студентів- юристів цього ж університету прочитав лекції про проблеми спадкового права у новому Цивільному кодексі УРСР. В 1969 році лекції у вузах країн «соціалістичного блоку» читали проф. Бабичев Ф. С., проф. Маркевич А. П., канд. економ. наук Литвиненко О. І., викладачі Рогачова Л. А., Сухенко К. М. та ін. [21, арк. 235; 22, арк. 239; 23, арк. 223; 24, арк. 164].

У свою чергу, впродовж 1965-1970 років з лекціями і науковими доповідями перед студентами і викладачами КДУ ім. Т. Г. Шевченка виступили науковці й викладачі наукових установ і вузів країн «соціалістичного блоку». Особливий інтерес тоді викликали лекції і доповіді професора Г. Майєра (для студентів німецької філології, 1966), зав. кафедри кримінального права Братиславського університету, директора Інституту криміналістики при Генеральній Прокуратурі ЧССР проф. Л. Шуберта (для студентів-юристів, 1967), викладача кафедри молекулярної фізики Познанського університету З. Бохинського (для студентів фізичного факультету, 1969), старшого викладача кафедри біофізики і біохімії Дебреценського університету І. Фокеге (для студентів біологічного факультету, 1969), академіка Угорської АН, проф. Л. Богнара (для студентів-хіміків, 1969), професора Ягеллонського університету В. Серчика (для студентів-істориків, 1970), доцента кафедри польської держави і права цього ж вузу С. Гродзинського (для студентів- юристів, 1970), доцента кафедри астрономії Ягеллонського університету К. Кардилевського.

Змістовними тоді ж були також лекції і наукові доповіді викладачів Лейпцігського університету, зокрема доктора філософії В. Мюллера («Теорія соціалістичної свідомості»), доктора економічних наук Р. Гатлера («Місце вчення вартості у системі сучасної буржуазної політекономії»), доктора філософії Х. Еккарта, доктора філологічних наук, професора, директора Лужицько-сербського інституту при Лейпцігському університеті Ш. - Х. Шустера («Проблематика лужицько-сербського етимологічного словника», «Марксистська національна політика в НДР (на прикладі лужицьких сербів)», декана економічного факультету доктора А. Рейнце («Проблеми кризового закону і його дії при імперіалізмі, і зокрема в Західній Німеччині», «Становище і розвиток західнонімецького імперіалізму», «Третя вища реформа вищих учбових закладів в НДР при особливому врахуванні економічних наукових дисциплін») [21, арк. 237; 22, арк. 241; 23, арк. 224; 24, арк. 162].

В 1970 році перед студентами-математиками університету з цікавими доповідями виступили: асистент кафедри математики Університету

ім. Ф. Шіллера Б. Лутц, науковий співробітник Інституту трудового права Лейпцігського університету Г. Тіме, проректор Дебреценського університету професор І. Коня, професор Лодзинського університету Є. Врублевські і доцент цього ж вузу В. Броневич [24, арк. 167].

У свою чергу, науковці й викладачі КДУ ім. Т. Г. Шевченка працювали з колегами із країн «соціалістичного блоку» над спільними проектами. Так проф. Путята В. Й. разом із колегами з Лейпцігського університету працював над проблемами безпечної посадки космічного корабля на поверхню небесного тіла. Декан механіко-математичного факультету проф. Ляшко І. І. разом із ученими університетів Лейпцига і Брно працювали над новим методом чисельного розв'язання граничних задач математичної фізики. Колектив хімічного факультету університету разом із колегами із хімічного факультету Дебреценського університету, підготував науковий збірник «Органічна хімія» (1965 рік).

В 1966 році історики КДУ ім. Т. Г. Шевченка разом з колегами із Краківського, Братиславського, Брно і Дебреценського університетів підготували науково-популярний збірник «Дружба братських університетів». До 1000-річчя Польської держави вийшов збірник «Дружба, скріплена кров'ю». З колегами із університету Лейпцига підготовлено книгу «Риси нової соціалістичної людини» [22, арк. 240].

Практикувався тоді обмін науковими статтями. В 1966 році у спеціальному випуску університетського «Вісника» було опубліковано статті науковців Лейпцігського та Київського університетів. В 1969 році учені університету опублікували чотири статті у «Науковому віснику» Дебреценського університету, натомість угорські науковці - п'ять статей у «Віснику» Київського університету [24, арк. 166].

Звичним явищем стали спільна наукова робота учених КДУ ім. Т. Г. Шевченка з колегами із країн «соціалістичного блоку». Так доцент Скопенко В. В., під час стажування в Лейпцігському університеті, здійснив під керівництвом д-ра Е. Гойера дослідження з органічної хімії. Доц. Середа І. П. у співавторстві з д-ром Х. Хенніхом підготував і опублікував наукові статті. Цікаву наукову роботу ст. викладач Сухан В. В. виконав спільно з д-ром Е. Улеманном. Під керівництвом угорського академіка Р. Богнара аспірант В. П. Хиля стажувався в Дебрецені з хімії природних сполук і досяг важливих результатів, працюючи над темою по виділенню та дослідженню флавоноїдів із японської акації. Наукові результати фізик Ситько С. П. отримав під час стажування у Польщі, а проф. Жугайлін А. В. у Берлінському університеті. У свою чергу геолог доц. Латиш В. Т. разом з угорським професором Фелдварном (Дебреценський університет) здійснили спільні експериментально-лабораторні дослідження різних мінералогічних утворень. Проф. Богач П. Г. разом зі словацькими колегами провів семінар «Датчики ритму кишечник скорочень» у Братиславському університеті. Такі молоді викладачі як Будкін В. С. і Хіль В. І. пройшли довготривале (до 10-ти місяців), стажування відповідно в ЧССР і Угорщині [21, арк. 238].

Тоді ж науковці та викладачі КДУ ім. Т. Шевченка активно проходили стажування у наукових установах та вузах країн «соціалістичного блоку». Так доцент Кундюба І. Д. у Польщі збирав матеріал для написання докторської дисертації на тему «Польсько-радянські відносини в 1944-1959 рр.», доцент Корнєєв О. П. у лабораторії з вивчення хребетних АН ЧССР ознайомлювався з методикою вивчення ссавців, професор кафедри алгебри і геометрії Калужнін Л. А. в угорських вузах ознайомлювався з роботою їх математичних кафедр. Доцент Білокінь І. в Празькому університеті ознайомлювався з роботою кафедри ботаніки і функціонуючого при ній ботанічного саду, а також із роботою кафедри фізіології рослин. Тоді ж він консультувався у відомого чехословацького біолога академіка Нємєца Б., відвідав Біологічний інститут АН ЧССР, дендрарій при ньому, Національний парк в Пругоніцах, а також ознайомився з рослинним складом ботанічного саду університету м. Брно, із результатами роботи кафедри ботаніки Вищої сільськогосподарської та лісової школи [22, арк. 240].

Окремими напрямком наукової співпраці КДУ ім. Т. Г. Шевченка з вузами й науковими установами країн «соціалістичного блоку» стало підготовка і захист за кордоном дисертацій, консультування аспірантів, опонування на захистах дисертацій. Так викладач факультету журналістики Бурмака М. М. під керівництвом професора Клімеша підготував до захисту в Празі кандидатську дисертацію на тему «Преса чехословацьких патріотів в СРСР в роки Великої Вітчизняної війни». Доц. Федченко П. М. у Будапешті виступив опонентом на захисті дисертації на тему «Українська класична і радянська література в Угорщині». У свою чергу, проф. Богач П. Г. консультував з теми дисертації аспіранта-фізіолога в Кошицькому університеті. Він так само консультував аспіранта-фізіолога з АН ЧССР. Доц. Заворотько П. П. консультував аспіранта- юриста в Братиславському, а доц. Лисиченко В. К. - аспіранта-юриста цього ж університету [23, арк. 221].

Важливо, що організаційно міжнародні зв'язки налагоджували на рівні факультетів і навіть кафедр. Так механіко-математичний факультет і факультет журналістики університету уклали угоди про співпрацю з аналогічними факультетами університету Лейпцига. Кафедра органічної хімії університету уклала таку ж угоду з кафедрою органічної хімії Дебреценського університету. Предметом їх зв'язків стало дослідження хімії ізофлавоноїдів. Кафедра мікробіології університету уклала угоду про співпрацю з кафедрою мікробіологами Братиславського університету. Предметом їх зв'язків став пошук протигрибкових препаратів [24, арк. 167].

Важливим для посилення зв'язків КДУ ім. Т. Г. Шевченка з науковими установами й вузами країн «соціалістичного блоку» став обмін фотовиставками. Так до 150 річчя з дня народження Т. Г. Шевченка в закордонні вузи спрямували фотовиставку «Дорогами Тараса» із супровідним текстом доповіді про життя і діяльність видатного українського поета і Кобзаря. У зв'язку із 500-річчям першого вищого навчального закладу країни - Академії Істрополітана, фотовиставку щодо програмованого навчання було надіслано до Братиславського університету. В 1965 році була виготовлена й надіслана університету Лейпцига німецькомовна фотовиставки «Київський університет». Ця фотовиставка у Лейпцигу демонструвалась також на міжнародній конференції з питань навчання і виховання студентів. Власні фотовиставки в університеті проводили також студенти-чехословаки. Відбувались конкурси їх фото з фотороботами радянських студентів [19].

В КДУ ім. Т. Г. Шевченка організовували також виставки книг. Так у листопаді 1965 року університет разом з консульством Польської Народної Республіки в Києві провів виставку польської наукової книги, яку відвідали кілька тисяч киян. На її відкритті з привітанням виступив генеральний консул ПНР в м. Києві Щепан Стец і проректор Варшавського університету проф. Базилєв Л. На виставці експонувалось кілька сотень наукових книг найвідоміших польських видавництв [5].

КДУ ім. Т. Г. Шевченка також надсилав до вузів країн «соціалістичного блоку» магнітофонні записи, які допомагали пропагувати українську культуру.

Для прикладу, наприкінці 1965 року цим вузам надіслано записи українських сучасних і народних пісень, а також музикальний альбом «Солов'їна Україна» [16].

Щоб підготувати кращих студентів, аспірантів і молодих викладачів для закордонного стажування (наказ Міністерства освіти СРСР від 30 травня 1961 р.) при університеті з 1 жовтня 1961 р. засновано 3-и місячні курси іноземних мов (на них вивчали в т.ч. німецьку мову). Тоді ж в університеті почали функціонувати групи з вивчення іноземних мов для професорсько - викладацького складу, хто готувався до довготривалих зарубіжних відряджень.

Завдяки згуртованому висококваліфікованому науково-педагогічному колективу, сформованій потужній матеріально-технічній базі, розробленому власному методичному забезпечення, з другої половини 1960-х років студентів- чехословаків, поляків, болгар, німців почали активно приймати на навчання на профільні факультети університету. Найбільшим попитом у них користувались такі спеціальності як міжнародні відносини, російська мова та література, геологія, хімія, фізика, біологія. Станом на 1968 р. на профільних факультетах університету навчалось із 186 студентів-іноземців, країни «соціалістичного блоку» представляли: 7 болгар, 7 німців, 3 поляків, 6 угорців, 2 чехословаків [23, арк. 223].

Щодо радянських студентів, то більшу увагу приділено їх навчально - виробничій практиці в країнах «соціалістичного блоку». Так студенти-фізики і радіофізики вже традиційно проходили її на промислових підприємствах Лейпцига. Для студентів-біологів започаткували виробничі практики у Будапештському, хіміків - у Дебреценському, географів - у Краківському університетах. Радянські студенти виїздили до НДР, Чехословаччини, Польщі як з метою навчальною (стажування, практика) чи громадською (ознайомитись з побутом, звичаями, становищем народів, життям студентства) метою [20].

Окремі викладачі з країн «соціалістичного блоку» стажувались в Інституті підвищення кваліфікації. У свою чергу, аспіранти з цих країн щороку захищали кандидатські дисертації. Станом на 1968-1969 н/р. із 51 аспірантів-іноземців, 10 були болгарами, 1 німець і 1 чехословак [23, арк. 224].

Більше того, міжнародні зв'язки радянських студентів зі студентами із країн «соціалістичного блоку» намагались укріпляти за допомогою спільної праці. Відповідно до укладених угод з молодіжними організаціями (Спілка вільної німецької молоді (НДР), Союз польських студентів Ягеллонського університету (Польща) кожного літа «будівельні загони» (їх називали «Київ- Лейпциг-1968», «Київ-Краків-68») з кількома десятками найкращих студентів вирушали на півтора місяці працювати разом з їхніми іноземними товаришами у польських та німецьких сільських господарствах та будовах. Там вони спільно проживали у таборах. Окрім праці, вони спілкувались, разом подорожували, проводили спортивні змагання. Прикметно, що в угорському Дебрецені студенти-хіміки допомагали будувати корпуси хімічного факультету місцевого університету. А зароблені гроші студенти, як правило, віддавали на благодійні цілі [4; 9; 27; 28].

Студенти університету з країн «соціалістичного блоку» працювали та відпочивали у таборах праці й відпочинку, спортивно-оздоровчих таборах, подорожували по містах України та Радянського Союзу, святкували радянські свята, зустрічались з відомими радянськими громадсько-політичними діячами, брали участь у художній самодіяльності. Уже традиційними для них стали спортивні змагання з радянськими студентами. Особливо популярними стали змагання з волейболу радянських студентів-хлопців і дівчат із колегами і колежанками із м. Брно, Ягеллонського, Дебреценського, Братиславського, Лейпцігського, Загребського університетів [1; 16].

Окрім цього в цей час КДУ ім. Т. Г. Шевченка активно відвідували політичні й громадські діячів з країн «соціалістичного блоку». Серед них були генеральний секретар польського товариства «Знання» Зігмунт Гавін, очолювана професором Георгом Майєром делегація товариства німецько - радянської дружби, редактор українсько-словацького видавництва у Пряшеві Юрій Кунрад та інші [2, 3; 5; 8; 14; 15; 17; 18; 26].

У свою чергу, в цей час спостерігалась динаміка постійного зростання обміну навчальною, науковою, методичною і довідковою літературою КДУ ім. Т. Г. Шевченка з Братиславським університетом ім. Я. А. Коменського, Університетом ім. Я. Є. Пуркіне в м. Брно (ЧССР), Дебреценським університетом ім. Л. Кошута (Угорщина), Загребським університетом (Югославія), Лейпцігським університетом ім. Карла Маркса (НДР), Ягеллонським університетом в м. Кракові (Польща) та академіями наук країн «соціалістичного блоку».

До середини 1970-х років в КДУ ім. Т. Г. Шевченка чисельність студентів- іноземців з країн «соціалістичного блоку» постійно зростала. Станом на 1 січня 1975 р. у ньому навчалось вже 303 особи. Найбільшими були студентські земляцтва ЧССР (52 особи), НДР (48 осіб), Болгарії (39 осіб), Угорщини (26 осіб). Більшість із них навчались на факультеті міжнародних відносин та міжнародного права, факультеті філології. Найбільш успішними були студенти з Угорщини та НДР [25, арк. 96].

Прикметно, що тепер найбільш здібні у науковій роботі студенти з країн «соціалістичного блоку» разом з науковими керівниками готували спільні публікації. У цьому вирізнялись викладачі юридичного факультету, факультету міжнародних відносин та міжнародного права, кафедри історії КПРС та політекономії [25, арк. 102-104]. В університеті аспіранти з країн «соціалістичного блоку» продовжували готувати кандидатські дисертації. У цьому вирізнявся філософський факультет, де над підготовкою дисертацій наполегливо працювали аспіранти з Польщі (А. Колесницька-Запарт, «Філософський аналіз концепції додатковості у сучасній фізиці»); Болгарії (В. Євтимов, «Розвиток засобів обробки структурних даних та їх застосування для вирішення деяких завдань проектування математичного забезпечення» і Т. Живкова«Біосинтез мігментного комплексу у різноманітних за

холодостійкістю гібридів»). Загалом на навчання до університетської аспірантури з країн «соціалістичного блоку» щороку приймали 40-50 осіб [25, арк. 116].

Впродовж 1971-1975 рр. на рівні факультетів, кафедр й особистих зв'язків продовжувалась реалізація із факультетами, кафедрами й науковцями і викладачами з країн «соціалістичного блоку» спільних наукових проектів. Так декан хімічного факультету, проф. Бабичев і доц. Хиля В. П. й учені з Дебреценського університету разом розробляли тему «Фізіологічно активні природні і синтетичні речовини». Колектив кафедри слов'янської філології університету разом з колегами із кафедр славістики польських, болгарських і югославських університетів працювали над темою «Взаємодія слов'янських мов та літератур». Проф. Ремезовський Й. Д. разом з філософами із Лейпцігського університету розробляв тему «Керівна роль робітничого класу й марксистської партії у соціалістичному суспільстві». Проф. Толстой М.І. разом з геологами із Братиславського університету працював над темою «Порівняльна характеристика складу і фізичних властивостей новітніх плутонічних утворень в Карпатах». Акад. Бабичев разом із з хіміками Лейпцігського університету розробляв тему «Синтез ціанінових фарбників з нових гетерсциклів». Доц. Карагодова Є. А. разом із кібернетиками цього ж університету працювала над темою «Розробка автоматизованих систем управління промисловими підприємствами». Колектив кафедри німецької філології разом із науковими співробітниками Інституту ім. Гердера розробляли тему «Деякі актуальні питання сучасної германістики». Професор Танчер В. К. разом з професором Дебреценського університету І. Коня та польським професором Ярошевським досліджували тему «Релігія в умовах соціалізму». Кафедра біофізики університету відповідно до плану науково-технічного співробітництва Ради Економічної Взаємодопомоги розробляли тему «Структурні й фізико -хімічні властивості, функції скорочувальних білків, морфологія скорочувального апарату». Станція оптичних спостережень штучних супутників Землі університетської обсерваторії відповідно до «договору про дружбу та співпрацю» між академіями наук країн «соціалістичного блоку» була задіяна у спостереженні за цими супутниками в межах програм «Інтеробс» і «Спін» [25, арк. 114-115].

У свою чергу, колектив історичного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка разом із колегами з вузів країн «соціалістичного блоку» підготували збірник статей «Братська співпраця соціалістичних держав». Разом вони розробляли тему «Світова соціалістична тема - вирішальний фактор сучасної історії». Кафедра історії зарубіжних соціалістичних країн університету та загальної історії Дебреценського університету підготували «Нариси новітньої історії Угорщини» (Київ-Дебрецен, 1972). Результатом спільної роботи кафедри історії соціалістичних країн Київського і Краківського університетів стала колективна монографія «З історії інтернаціональних зв'язків польського, українського і російського народів у ХУІІІ-ХХ ст.” (Краків, 1975) [13, с. 195].

Щоб студенти-іноземці з країн «соціалістичного блоку» успішно навчались, в КДУ ім. Т. Г. Шевченка різноманітно влаштовувати їх дозвілля, організація якого мала ідейно-виховне значення. З екскурсіями студенти відвідували Москву, Ленінград, Волгоград, фортецю-герой Брест, інші місця бойової слави радянської армії, музей Корсунь-Шевченківської битви, у Києві - музей історії Великої Вітчизняної війни, музей Київського військового округу, а також міста й села України, Білорусії, Узбекистану, Азербайджану, Грузії. Щоліта вони відпочивали й працювали у студентських будівельних загонах таборів праці й відпочинку в Кустанайській (Узбекистан), Смоленській (Росія), Кримській, Київській (Україна) областях. Керівництво університету відзначало, що «...у літній праці брали участь переважно студенти із соціалістичних країн...» [25, арк. 112].

Студентам-іноземцям з країн «соціалістичного блоку» організовували зустрічі з керівниками міста Києва, Київської області, УРСР, з ветеранами Другої світової війни, а також із відомими діячами культури, науки й мистецтва, космонавтами, спортсменами. Ці студенти долучались до святкування радянських свят, ювілейних дат (25 і 30 -річчя Перемоги, 55-річчя жовтневої революції та ін.).

Для студентів-іноземців з країн «соціалістичного блоку» традиційно проводили ідеологічний лекторій «Радянський Союз - надійний оплот боротьби народів за мир, національну незалежність і соціалізм». В гуртожитках для них організовували «вечори запитань та відповідей», коли студенти могли запитати й почути аргументовані відповіді з актуальних питань діяльності компартії і уряду, зовнішньої і внутрішньої політики СРСР, міжнародного комуністичного і робітничого рухів. У формі кінолекторіїв їм демонстрували радянські художні та документальні фільми [25, арк. 112].

Аби урізноманітнено заповнити студентам-іноземцям з країн «соціалістичного блоку» позаурочний час, їм часто доручали виконання різноманітних громадських завдань. Студенти публікували статті у газеті «За дружбу». Багато з них займались художньою самодіяльністю. Великим успіхом у студентів-іноземців користувався створений ними «Ансамбль пісні і танцю народів світу». Більшість з них займались у секціях з різних видів спорту, брали участь в університетських спортивних змаганнях, виступали за університетські команди з баскетболу, футболу, легкої атлетики.

Про визнання міжнародного авторитету КДУ ім. Т. Г. Шевченка засвідчило обрання його ректора академіка Швеця І. Т. почесним доктором Дебреценського університету. Завідувач кафедри загального мовознавства професор Семчинський С. В. став почесним доктором Клузького університету (Румунія). У свою чергу, звання почесного доктора Київського університету було присвоєно професорам Братиславського університету ім. Я. Коменського Богуславу Цамбелу і Войтеху Філкорну, професорам Дебреценського університету ім. Л. Кошута Андрашу Рапчаку, Реже Богнару і Іштвану Коню, професорам Лейпцігського університету ім. К. Маркса Георгу Мюллеру і Георгу Майєру, професору Ягеллонського університету Мечиславу Климашевському.

За досягнення в налагодженні наукових і освітніх зв'язків КДУ ім. Т. Г. Шевченка з науковими установами й вузами країн «соціалістичного блоку» деякі викладачі університету були нагороджені іноземними орденами та медалями. Так проф. Шахова К. О. була нагороджена угорським орденом «За соціалістичну культуру» і золотим знаком товариства дружби «Угорщина - СРСР». Проф. Кізченка А. Ф. нагороджено бронзовою медаллю Братиславського університету. За досягнення в галузі болгаристики проф. В. А. Жебокрицького нагороджено болгарським хрестом «Кирило і Мефодія» I ступеня. За ефективну роботу доц. В. А. Рубана нагороджено східнонімецьким орденом «За заслуги перед Вітчизною». Заступника декана факультету іноземних мов В. О. Лазню нагороджено східнонімецькою медаллю «За трудову відзнаку».

За видатні заслуги у зміцненні дружби й співробітництва КДУ ім. Т. Г. Шевченка з вузами країн «соціалістичного блоку» низці викладачів університету було присвоєно звання почесних докторів цих вузів. Так ректор, академік І. Т. Швець став почесним доктором Братиславського університету. Звання почесного доктора наук цього університету присвоєно також проф. Проценку Д. П., а почесного доктора наук Дебреценського університету - проф. Білому У. М. і проф. Всехсвятському С. К., почесного доктора Лодзинського університету - проф. Недбайлу П. О., почесного доктора Ягеллонського університету - проф. О. З. Голіку та проф. Масальському В. І. [11, с. 178].

Таким чином, завдяки колективу знаних та досвідчених наукових і науково-педагогічних працівників, розробленому методичному забезпеченню, добротній матеріально-технічній базі, КДУ ім. Т. Г. Шевченка в 19641975 роках продовжив розвивати з науковими установами й вузами країн «соціалістичного блоку» налагоджені раніше наукові й освітні зв'язки. Ректор, проректори і декани факультетів університету відвідували університети комуністичних Польщі, Чехословаччини, Східної Німеччини, Угорщини, Болгарії, Румунії для ознайомлення з організацією наукової і освітньої роботи. Натомість ректори цих вузів відвідували з аналогічною метою Київський університет.

До подій «празької весни» 1968 року науковці й викладачі КДУ ім. Т. Шевченка систематично брали участь у наукових заходах організовуваних у ЧССР. Разом з чеськими і словацькими колегами вони також виконували спільні наукові проекти. Опісля вони активніше долучались до участі в наукових заходах, організовуваних в НДР. Тоді ж практикувався обмін науковими публікаціями. Науковці й викладачі з країн «соціалістичного блоку» друкували статті у «Віснику» КДУ ім Т. Шевченка. Натомість наукові й науково-педагогічні працівники університету публікували статті у виданнях країн «соціалістичного блоку». Вже традиційним для них стало стажування у Польщі і Чехословаччині. У свою чергу, в КДУ ім. Т. Г. Шевченка аспіранти з Польщі, Чехословаччини, Болгарії, Угорщини, які готували й захищали в університеті кандидатські дисертації. Наукові й освітні зв'язки надалі налагоджувались шляхом укладення угод про співпрацю між факультетами та кафедрами. Радянські студенти університету проходили виробничу практику на підприємствах НДР, Чехословаччини, Угорщині.

Чисельність студентів-іноземців з країн «соціалістичного блоку» в КДУ ім. Т. Г. Шевченка постійно зростала. Якщо в 1968 році в університеті навчалось 7 болгар, 7 німців, 3 поляків, 6 угорців, 2 чехословаків, то в 1975 році чисельність студентів-іноземців з країн «соціалістичного блоку» склала вже 303 особи. Більшість із них вивчали міжнародні відносини, російську мову та літературу, геологію, хімію, фізику, біологію. Найбільш успішними в навчанні були студенти-угорці та німці.

В цей час КДУ ім. Т. Шевченка продовжував здійснювати з Братиславським університетом ім. Я. А. Коменського, Університетом ім. Я. Є. Пуркіне в м. Брно, Дебреценським університетом ім. Л. Кошута, Загребським університетом (Югославія), Лейпцігським університетом ім. Карла Маркса, Ягеллонським університетом в м. Кракові книжковий обмін. Для популяризації української культури Університет надіслав їм підготовлену фотовиставку «Дорогами Тараса». Для популяризації української пісні їм надіслали магнітофонні записи українських пісень. Вже звичними стали міжнародні спортивні (особливо волейбольні) змагання. В межах взаємин між молоддю, студентські «будівельні загони» університету вирушали на будови, у сільські господарства Польщі й НДР.

У свою чергу, надалі перспективним у питанні міжнародних зв'язків КДУ ім. Т. Г. Шевченка залишилось його співробітництво з науковими установами та вузами країн «соціалістичного блоку» в 1975-1985 роках.

Список використаних джерел і літератури

1. Візит делегації спортсменів Ягеллонського університету. - 1969. - 16 верес.

2. Візит дружби // Київський університет. - 1969. - 10 груд.

3. Візит редактора // Київський університет. - 1969. - 1 жовт.

4. Знайомтесь - Дебреценський університет // Київський університет. - 1968. - 2 жовт.

5. Зустріч з польськими друзями // Київський університет. - 1965. - 1 верес.

6. Історія Київського університету: монографія / Кер. авт. кол. В. Ф. Колесник. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. - 895 с.

7. Історія Київського університету / Ред. кол.: О. З. Жмудський (відп. ред.) та ін. - К.: Вид-во Київського університету, 1959. - 628 с.

8. Київ - Дебрецен // Київський університет. - 1968. - 10 січ.

9. Київ - Лейпциг // Київський університет. - 1968. - 26 жовт.

10. Київський ордена Леніна Державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Довідник / За ред. доц. Г. Цвєткова. - К.: Вид-во КДУ, 1961. - 132 с.

11. Київський університет за 50 років радянської влади / Ред. кол.: І. Т. Швець та ін. - К.: Вид-во Київ. у-ту, 1967. - 191 с.

12. Київський університет імені Тараса Шевченка: Сторінки історії і сьогодення / Заг. ред. В. В. Скопенко. - К.: ВПЦ «Київський університет», 1984. - 285 с.

13. Киевский университет 1834-1984 / Под ред. М. У. Белого. - Киев: Изд-во Киев-го ун-та, 1984. - 203 с.

14. Лейпцігський університет імені Карла Маркса // Київський університет. - 1966. - 3 лист.

15. Міцніють міжнародні зв'язки // Київський університет. - 1967. - 29 берез.

16. На крилах пісні // Київський університет. - 1969. - 22 лист.

17. Наш гість Л. Богнар // Київський університет. - 1969. - 8 січ.

18. Наші гості // Київський університет. - 1969. - 9 берез.

19. Наш фотоконкурс // За радянські кадри. - 1963. - 1 трав.

20. Незабутні враження // За радянські кадри. - 1964. - 1 квіт.

21. Текстовийзвітпроучбову,науково-досліднутаідейно-виховноїроботи

університету за 1964-1965 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 239 арк.

22. Текстовийзвітпроучбову,науково-досліднутаідейно-виховноїроботи

університету за 1965-1966 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 242 арк.

23. Текстовийзвітпроучбову,науково-досліднутаідейно-виховноїроботи

університету за 1968-1969 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 225 арк.

24. Текстовийзвітпроучбову,науково-досліднутаідейно-виховноїроботи

університету за 1969-1970 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 168 арк.

25. Текстовийзвітпроучбову,науково-досліднутаідейно-виховноїроботи

університету за 1971-1975 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 116 арк.

26. Угорські і німецькі делегації // Київський університет. - 1966. - 18 жовт.

27. Угорщина - серпень // Київський університет. - 1968. - 2 жовт.

28. 50 днів у Польщі // Київський університет. -1968. - 13 лист.

References

1. Visit of the delegation of athletes of Jagiellonian University. (1969, 16 September). [In Ukrainian].

2. Visit of friendship. (1969, 10 December). Kyiv University. [In Ukrainian].

3. Visit of the University Rector. (1969, 1 October). Kyiv University. [In Ukrainian].

4. Meet the University of Debrecen. (1968, 2 October). Kyiv University. [In Ukrainian].

5. Meeting with Polish friends. (1965, 1 September). Kyiv University. [In Ukrainian].

6. Kolesnyk, V. et al. (2014). History of Kyiv University: monograph. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

7. Zhmudskyi, O. (Ed.). (1959). History of Kyiv University. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

8. Kyiv - Debrecen. (1968, 10 January). Kyiv University. [In Ukrainian].

9. Kyiv - Leipzig. (1968, 26 October). Kyiv University. [In Ukrainian].

10. Tsvietkov, G. (Ed.). (1961). Kyiv Order of Lenin State University. Shevchenko T. H. Directory. Kyiv: Kyiv State University. [In Ukrainian].

11. Shvets, І. (Ed. et al.). (1967). Kyiv University under 50 years of Soviet rule. Kyiv: Kyiv State University. [In Ukrainian].

12. Skopenko, V. (Ed.). (1984). Taras Shevchenko University of Kyiv: Pages of History and Present days. Kyiv: Kyiv State University. [In Ukrainian].

13. Bielyi, M. (Ed.). (1984). University of Kiev 1834-1984. Kyiv: Kyiv State University. [In Russian].

14. Karl Marx University of Leipzig. (1966, 3 November). Kyiv University. [In Ukrainian].

15. International relations are strengthening. (1967, 29 March). Kyiv University. [In Ukrainian].

16. On the wings of the song. (1969, 22 November). Kyiv University. [In Ukrainian].

17. Our guest is L. Bognar. (1969, 8 January). Kyiv University. [In Ukrainian].

18. Our guests. (1969, 9 March). Kyiv University. [In Ukrainian].

19. Our photography contest. (1963, 1 May). For Soviet personnel. [In Ukrainian].

20. Unforgettable impressions. (1964, 1 May). For Soviet personnel. [In Ukrainian].

21. Text report on the educational, research and ideological and educational work of the university for 1964-1965. 239 p., Archive of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine [In Ukrainian].

22. Text report on the educational, research and ideological and educational work of the university for 1965-1966. 242 p., Archive of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine [In Ukrainian].

23. Text report on the educational, research and ideological and educational work of the university for 1968-1969. 225 p., Archive of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

24. Text report on the educational, research and ideological and educational work of the university for 1969-1970. 168 p., Archive of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

25. Text report on the educational, research and ideological and educational work of the university for 1971-1975. 116 p., Archive of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

26. Hungarian and German delegations. (1966, 18 October). Kyiv University. [In Ukrainian].

27. Hungary - August. (1968, 2 October). Kyiv University. [In Ukrainian].

28. 50 days in Poland. (1968, 13 November). Kyiv University. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru