Напрями діяльності Степана Гайдучка в українському гімнастичному товаристві "Сокіл-Батько" у Львові (1910-1914)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями діяльності Степана Гайдучка в українському гімнастичному товаристві "Сокіл-Батько" у Львові (1910-1914)

Андрій Сова

доктор історичних наук, доцент доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

Вперше на основі різнопланових джерел (документів Центрального державного історичного архіву України у Львові; статутів, звітів, звернень, відозв, протоколів засідань різних структурних підрозділів українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» у Львові; приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів); періодичних часописів «Вісти з Запорожа» та «Діло») досліджено діяльність Степана Г айдучка в організації «Сокіл-Батько» у Львові. Із залученням раніше малознаних документів і матеріалів реконструйовано його біографію у період 1910-1914 рр. Визначено нижню межу - вступ С. Г айдучка в організацію «Сокіл-Батько», верхню - проведення Шевченківського здвигу у Львові та початок Першої світової війни. Проаналізовано працю С. Гайдучка як діяльного члена й одного з керівників структурних підрозділів товариства, зокрема четаря, начальника та члена руханкової секції.

Звернено увагу на те, що за активної участі С. Гайдучка в сокільській організації відбулося багато знакових подій і заходів, зокрема І Краєвий здвиг у Львові 9-10 вересня 1911 р., VI Всесокільський злет у Празі 29 червня - 1 липня 1912 р., Шевченківський здвиг у Львові 27-29 червня 1914 р. Наголошено на його важливій роботі як члена, заступника голови, писаря руханкової секції та учителя руханки. Розглянуто працю в сокільських осередках Галичини, де він проводив вишкіл і навчав соколів вільноручних вправ, вправ із предметами, народних вправ, забав та ігор. Висвітлено його журналістську діяльність, зокрема як дописувача до часопису «Вісти з Запорожа» - друкованого органу «Сокола- Батька». Звернено увагу на зацікавлення різними видами спорту, які поширювалися тоді в Галичині. Доведено, що С. Гайдучок взяв діяльну участь в організації «Сокіл-Батько» напередодні Першої світової війни.

Ключові слова: Степан Гайдучок, Галичина, Львів, українське гімнастичне товариство «Сокіл-Батько», часопис «Вісти з Запорожа», тіловиховання, руханка, спорт.

Andrii SOVA

Doctor of Science in History, Associate Professor Associate Professor at the Department of Olympic Education I. Boberskyi Lviv State University of Physical Culture Senior Researcher at the Department of Contemporary History I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies

DIRECTIONS OF STEPAN HAIDUCHOK'S ACTIVITIES WITHIN THE UKRAINIAN GYMNASTICS SOCIETY «SOKIL-BATKO» IN LVIV (1910-1914) степан гайдучок галичина львів

For the first time, Stepan Haiduchok's activities in the society «Sokil-Batko» is investigated, based on various sources: documents of the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv, statutes, reports, appeals, minutes of meetings of various structural units of the Ukrainian gymnastic society «Sokil-Batko» in Lviv; a private archive of Stepan Haiduchok (Lviv); newspapers «Dilo», «Visty z Zaporozha». Involving previously inaccessible and little-known documents, his activities during 1910-1914, were reconstructed. The chronological scope of the study is defined by the entry of S. Haiduchok into the society «Sokil-Batko» (the lower), and the Shevchenko movement in Lviv, and the beginning of World War I (the upper). S. Haiduchok's work as an active member and one of the heads of structural subdivisions of the society, in particular, «chetar», chief and member of the engine section is analyzed.

Attention is drawn to the fact that with the active participation of S. Haiduchok within the organization numerous significant events and activities took place, including the First Regional Movement in Lviv on September 9-10, 1911, VI All-Falcon Gathering in Prague on June 29-July 1, 1912, Shevchenko's Movement in Lviv on June 27-29, 1914. His noteworthy work as a member, deputy chairman, clerk of the exercising section, and teacher of exercising is emphasized. Work in «Sokil» centers of Halychyna, where he trained and taught students freehand exercises, exercises with objects, folk exercises, and games, is considered. His journalistic activity is covered, in particular, as a writer to the «Visty z Zaporozha» - the periodical of «Sokil-Batko». Attention is drawn to the interest in various sports that were widespread in Halychyna at the time. As proved, S. Haiduchok acted enthusiastically in the organization «Sokil-Batko» before World War I.

Keywords: Stepan Haiduchok, Halychyna, Lviv, Ukrainian gymnastic society «Sokil- Batko», newspaper «Visty z Zaporozha», physical education, engine, sports.

Навчаючись в Академічній гімназії у Львові впродовж 1901-1910 рр. Sova A. Physical education professor Stepan Haiduchok: the formation of a worldview. Новітня доба / гол. ред. М. Романюк. Львів, 2019. Вип. 7. С. 226-233., Степан Г айдучок (1890-1976) познайомився з очільниками українського гімнастичного товариства «Сокіл» (із 1909 р. організація змінила назву на «Сокіл-Батько»). Ідеї сокіль- ського руху його зацікавили й водночас захопили. Визначальним у цьому контексті було й те, що викладачем німецької мови й руханки в гімназії, «духовним Батьком» Українського спортового кружка (УСК) був голова «Сокола-Батька» Іван Боберський. У житті С. Гайдучка, зокрема його становленню як педагога, «Сокіл-Батько» відіграв важливу роль. В українській історіографії нема комплексної розвідки, у якій розглянуто діяльність С. Гайдучка в цій організації. Окремі факти та сюжети можна почерпнути з публікацій автора цієї статті Сова А. Участь українських соколів у УІ Всесокільському злеті у Празі 1912 року. Новітня доба. Львів, 2015-2016. Вип. 3-4. С. 5-13; Сова А. Іван Боберський - провідний діяч україн-ського сокільського руху. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. редкол. М. Литвин, упоряд. і наук. ред. М. Романюк. Львів, 2017. Вип. 30: Український ви-звольний рух ХХ століття. С. 3-22; Сова А. Внесок Івана Боберського в підготовку та проведен-ня Шевченківського здвигу 1914 року у Львові. Україна: культурна спадщина, національна сві-домість, державність. Львів, 2018. Вип. 31. С. 145-155; Сова А. Гайдучок Степан Степанович. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2018. Т. 1: А-Ж. С. 309-310; Сова А. Степан Гайдучок - творець та літописець історії українського тілови- ховання. Шлях перемоги. 2018. 14 березня. С. 7; Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія. Львів, 2019. 512 с.. З огляду на такий стан справ запропоновано цю розвідку.

Джерельною базою стали статути, звіти, звернення, відозви, протоколи засідань різних структурних підрозділів українського гімнастичного товариства «Сокіл- Батько» у Львові; приватний архів С. Г айдучка (м. Львів); періодичні часописи «Вісти з Запорожа» й «Діло».

Будучи вже студентом Львівського університету, С. Гайдучок став членом товариства «Сокіл-Батько». Прийняття відбулося на ІХ звичайному засіданні старшини гімнастичного товариства 8 жовтня 1910 р. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі - ЦДІАЛ України). Ф. 312. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 46 зв.; Спр. 154. Арк. 9 зв.. У сокільську організацію С. Гайдучок прийшов у час її розквіту, адже І. Боберський як голова товариства з потужною командою робив усе можливе для розвою сокільського руху в Г аличині Детальніше див.: Сова А. Іван Боберський - провідний діяч українського сокільського руху. С. 3-22. Звіт «Сокола-Батька» у Львові за рік 1910 / І. Боберський та ін. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і пожарних товариств. 1911. 30 марта. С. 4, 5.. Кандидатура С. Гайдучка не викликала жодних застережень, адже він уже мав певний досвід в організаційній сфері, пройшовши відповідний вишкіл під керівництвом І. Боберського в Академічній гімназії в лавах УСК у 1906-1910 рр.

Після вступу до «Сокола-Батька» С. Гайдучка було обрано до складу старшини організації. Він разом з Юрієм Семотюком стали четарями товариства. У жовтні- грудні 1910 р. відвідував заняття з руханки в рухівні (спортивному залі) «Сокола- Батька» на Руській, 205. Підсумком тренувань та інтелектуальної праці стало те, що28-29 грудня 1910 р. у Львівському університеті успішно склав державний іспит та здобув фах учителя гімнастики (руханки). У звіті «Сокола-Батька» за 1910 р. із цього приводу зазначено: «Трех членів Стефан Гайдучок, Петро Франко, Тарас Франко, здали дня 28. і 29. грудня 1910. іспит з руханки перед державною комісиєю на львівськім університеті'. Наші члени повинні памятати, що держава буде постепенно заводила руханку у всїх школах яко обовязковий предмет. Потрібно іспитованих учителїв до руханки для державних і приватних заведень» Там само. С. 8.. На той час у сокільській організації дипломованих («іспитованих») учителів руханки було вже й не так багато. На серпень 1911 р. відомі такі імена: Іван Боберський, Степан Гайдучок, Євген Любович, Спиридон Матренчук, Теодор Поліха, Юрій Семотюк, Іван Сохацький, Петро і Тарас Франки «Сокіл-Батько». Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і пожарних товариств. Львів, 1911. Серпень. Чис. 60. Надзвичайне число видане з нагоди посьвяченя прапора «Сокола-Батька». С. 5.. С. Гайдучок став членом руханкової секції «Сокола- Батька» від часу вступу до організації і аж до початку Першої світової війни.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «По приїзді до Львова зі словянського здвигу стоять перед домівкою Сокола при вул. Руській ч. 20 у Львові (домівка в подві- рю будинку товариства взаімних обеспе- чень “Дністер”). Стоять зліва учителька з Київщини, Гайдучок Ст[епан], Федусевич Мирон, Панич». Львів, вул. Руська, 20, у дворику білярухівні «Сокола-Батька». Липень 1912 р. Із приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)

У 1911-1914 рр. С. Гайдучок входив до складу старшини «Сокола-Батька», обіймаючи різні посади, зокрема начальника, писаря та заступника голови руханкової секції, якою керував І. Боберський ЦДІАЛ України. Ф. 312. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 65 зв., 112; Звіт Сокола-Батька за рік 1912 / І. Бо-берський та ін. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних то-вариств. 1913. 28 лютого. С. 2-3.. У ру- хівні «Сокола-Батька» він вишколював, серед інших, й ремісничу молодь і сам вправлявся в учительському кружку. За цей період збереглися деякі статистичні дані. Так, у лютому 1911 р. у рухівні «Сокола-Батька» займалося 109 осіб. Вони були поділені на 6 відділів: 1) члени (28 осіб, керівник Степан Гайдучок); 2) учениці (23, Іван Боберський); 3) реміснича молодь (25, Юрій Семотюк); 4) старші учні (13, Степан Гайдучок); 5) молодші учні (10, Омелян Гузар); 6) учительський кружок (10, Іван Боберський) ЦДІАЛ України. Ф. 312. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 86.. У березні 1911 р. С. Гайдучок проводив руханкові заняття у двох відділах: 1) членів (усього 33 особи) та 2) старших учнів (22) Там само. Арк. 99..

Упродовж 1910-1914 рр. С. Гайдучок брав активну участь у загальних зборах і таємних засіданнях «Сокола-Батька» (Надзвичайних загальних зборах, що відбулися 3 грудня 1910 р., Надзвичайному (таємному) засіданні старшини 17 квітня 1911 р., ХІХ Загальних зборах 4 травня 1912 р., ХХ Загальних зборах 8 березня 1913 р., ХХІ Загальних зборах 14 березня 1914 р., Надзвичайних загальних зборах 25 квітня 1914 р. та ін.) Там само. Арк. 66, 95 зв., 121, 122 а, 154-155, 208, 216 зв.. На них він виступав із різних організаційних питань, актуальних для «Сокола-Батька». Так, 8 березня 1913 р. С. Гайдучок - учасник ХХ Загальних зборів, проведених у Львові. Багатьом присутнім із-поміж іншого запам'яталася його полум'яна промова. Її текст зберігся в архіві, а короткий виклад опубліковано у часописі «Вісти з Запорожа»: «П[ан] С[тепан] Гайдучок підносить, що ще треба много труду щоби нашу нацию витягнути з апатичного одубіня. Безідейність і заско- рузлість є страшними хибами, з якими “Соколи” і “Сїчи” мусять бороти ся. Старші повинні глядіти, щоби молодїж виховувала в собі орґанїзацийний змисл. Напрям в школах є такий, що ще вічно директори і учителї є байдужні на фізичне вихованє так в сільських, як і в міських школах. А прецїнь руханка і змаг виробляють товарискість і характерність. “Соколи” і “Сїчи” повинні глядїти на солїдну роботу. Не лише відчити, представленя, фестини і походи належать до їх програми; се не є читальнї анї касина. Треба учити ся впоряду, народних вправ, полевих вправ, стріляня, маршу. Треба приготовляти свої сили на небезпечний час, треба привикати до карности і послуху, треба вдумати ся в ідею народу, який є міцний, коли всї одиницї повні посьвяти стремлять до одної цїли» Там само. Арк. 155; ХХ. Загальні Збори «Сокола-Батька». Вісти з Запорожа. Часописьруханко- вих, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1913. 31 марта. С. 4.. З-поміж іншого С. Гайдучок наголошував і на важливості закупівлі земельних ділянок під площу «Сокола-Батька». Тому з цією метою запропонував звернутися керівництву організації до щадниць і кас у Галичині.

На ХХІ Загальних зборах «Сокола-Батька» 14 березня 1914 р. С. Гайдучок означив у виступі виклики, які стояли перед сокільською організацією. У часописі «Вісти з Запорожа» з цього приводу зазначено: «Т[овариш] С[тепан] Гайдучок висказав бажанє, щоби видати основний підручник про полеві вправи, хочби се мав бути перевід війскового правильника. Жадав, щоби звернути ся до Львовян з зазивом, щоби вступали до руханкових товариств і посилали свою молодїж на руханку. Бесїдник зазначив, що в справі закупна Українського Городу старшина зробила все, що лише могла. Дивувати ся треба байдужности людий, які дістають просьби, а опісля знов просьби, що камінь здрогнув би ся від наведених там гадок, а вони такої дрібної пайки не хотять прислати навіть, а протязї одного року. Бесїдник ставляє жаданє, щоби звернути ся з зазивом до визначнїйших осіб, щоби вони закупили більше число метрів. Думає, що до поїздок на села притягнути треба і старших людей, які у Львові поза обруб міста нїколи не вибирають ся» ХХІ. Загальні Збори «Сокола-Батька». Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Ман-дрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 15 цьвітня. С. 3..

З метою покращення діяльності сокільських осередків у Галичині старшина «Сокола-Батька» скеровував у різні міста й села своїх інструкторів. Одним із них був С. Гайдучок. Він здійснив десятки поїздок. Особливо частими вони були в період підготовки Краєвих здвигів. У 1911 р. «Сокіл-Батько» в осередках представляли: Іван Боберський, Степан Гайдучок, Сень Горук, Омелян Гузар, Олександр Довбенко, Іван Ігнат, О. Кравець, Н. Крохмальницький, Анатоль Лукашевич, Людомир Огоновський, Василь Остапчук, Теодор Поліха, Петро Франко Звіт Сокола-Батька за рік 1911 / І. Боберський та ін. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 30 цьвітня. С. 7.. Так, 22 січня 1911 р. С. Гайдучок їздив до Винник ЦДІАЛ України. Ф. 312. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 87., 9 квітня 1911 р. - на руханковий вечір тернопільського «Сокола» Там само. Арк. 101; Гайдучок С. Руханковий вечер в Тернополи. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і пожарних товариств. 1911. 30 цьвітня. С. 2-3., а 25 квітня - в Містки ЦДІАЛ України. Ф. 312. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 101.. 30 квітня і 7 травня 1911 р. знову побував у Винниках. Про працю сокільської організації підготував досить критичний відгук: «30.IV. вправляло 12 другів палицями всї пять вправ. 7.V. трудно було кого зібрати і як менї пояснили, що ледви чи хто стане до вправ, зате певне буде до походу з 16 одностроїв. Міщани з якими годї дати собі раду» Там само. Спр. 29. Арк. 10.. 14 травня 1911 р. І. Боберський і С. Гайдучок їздили до Стрия Там само. Арк. 8-8 зв.. Поїздка була зумовлена інспектуванням готовності сокільських осередків Стрийщини до проведення І Краєвого здвигу. Завдяки І. Боберському та С. Г айдучку зберігся унікальний документ - звіт, який дає уявлення про розвиток сокільського руху на Стрийщині, імена й прізвища активістів, стан руханкової справи в довколишніх селах тощо. 28 травня 1911 р. С. Гайдучок інспектував «Сокіл» у Станиславові (тепер - м. Івано-Франківськ) Там само. Арк. 9..

У 1912 р. Степан Гайдучок як член руханкової секції, а також Омелян Гузар, Олександр Довбенко, Антін Зелений їздили до таких сіл: Пустомити, Лісневичі, Зелева, Домажир, Жорниська, Вороців, Ясниська, Ременів, Вислобоки, де навчали членів сокільських осередків вправ топірцями, народних вправ, забав та ігор Звіт Сокола-Батька за рік 1912 / І. Боберський та ін. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1913. 28 лютого. С. 6..

Деякі інспективні поїздки С. Гайдучка тривали декілька днів. Так, упродовж 13-17 квітня 1911 р. він відвідав Станиславів, Коломию, Долину, Стрий ЦДІАЛ України. Ф. 312. Оп. 1. Спр. 29. Арк. 12-14 зв.; Спр. 41. Арк. 101. Після кожної поїздки писав детальні звіти, де представляв позитиви та хиби в діяльності відвіданих сокільських осередків. Окремі матеріали публікував на сторінках часопису «Вісти з Запорожа» - друкованого органу «Сокола-Батька», а також у «Ділі».

Степан Гайдучок долучився до збору коштів на різні потреби сокільської організації. Із нагайних завдань у 1911-1914 рр. керівництво «Сокола-Батька» ставило викуп великої земельної ділянки у Львові для облаштування руханково-спортового майдану Детальніше див.: Сова А. Іван Боберський - провідний діяч українського сокільського руху. С 3-22.. Відповідну земельну ділянку знайдено у Стрийському парку, між сучасними вулицями Стрийською, Козельницькою та Івана Франка, однак на неї претендували й поляки. Іван Боберський створив спеціальну спілку, до якої, окрім нього, увійшли відомі українські діячі того часу: Микола Заячківський, Лесь Кульчицький, Дмитро Левицький, Кость Левицький, Кость Паньківський, Олекса Сероїчковський, Тадей Соловій, Іван Сполітакевич, Степан Федак та Микола Шухевич. Для збору коштів, окрім культурно- просвітних і гімнастично-спортових сокільських свят, «Сокіл-Батько» організував видання відзнак, листівок, паперових знаків (т. зв. «квадратові метри») Спис філїй «Сокола-Батька» які закупили свою пайку під «Український Город» у Львові. Кален-дар «Вістий з Запорожа» на 1914.1 річник. Львів: Наклад редакциї «Вістий з Запорожа», 1913. С. 204-206., гроші від реалізації яких передавали до фонду Комісії закупна українського городу у Львові, яку очолив І. Боберський Боберський І., Королик С., Левицький М. Не ридати, але дбати! [Листівка]. 2 с.; Звіт «Сокола- Батька» / І. Боберський та ін. Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 14 марта. С. 2-10..

Керівництво сокільської організації за участі української інтелігенції Г аличини підготувало чимало закликів, відозв і листів до українців, які проживали в межах Австро-Угорської та Російської монархій, а також у діаспорі. Підпис С. Гайдучка стоїть на зверненні до українського народу під назвою «Високо Поважаний Пан», опублікованому 30 жовтня 1913 р. у часописі «Вісти з Запорожа». Серед підписантів - адвокат Володимир Охримович, професор Володимир Шухевич, голова парламентського клубу Кость Левицький, голова «Сокола-Батька» Іван Боберський, перший заступник голови «Сокола-Батька» Лонгин Цегельський, другий заступник голови «Сокола-Батька» Михайло Волошин, генеральний обозний Олександр Довбенко, отаман наколесників (велосипедистів) «Сокола-Батька» Юрій Вінцковський, генеральний отаман піхоти Степан Гайдучок Високо Поважаний Пан / В. Охримович та ін. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змаго- вих, мандрівних і пожарних товариств. 1913. 30 жовтня. С. 4-6.. У зверненні, з-поміж іншого, наголошено: «Посилаємо Вам щирий козачий привіт! Кличемо Вас на поміч в борбі о долю народу! Всї народи працюють над собою, лучать ся і організують ся. І ми не можемо оден від другого втїкати. Наш нарід живе в ріжних державах і ріжних частях сьвіта. Але хоть є подїлений на части, хоть грозять єму всюди смертельні вороги, має старати ся зістати одним народом, має дбати про свою силу, честь і повагу. Не даймо ся роздерти на куснї, не даймо ся розтоптати як глину, щоби слїд по нас не лишив ся [тут і далі виділення у тексті авторів - А. С. ]. В Австриї признають нам державні закони нашу мову в урядах і школах та всї права самостійного народу. Вихіснуймо тоті права і дорівнаймо тут другим народам в Европі і в сьвітї. Земля дає вічну силу. Щоби мати підвалину до працї і здобути значінє в державі, мусимо мати в столицї Галичини у Львові свою землю. Земля є головною підставою всякої поваги. У Львові мусимо закупити землю на «Український Город»!» Там само. С. 4.. Закінчувався заклик словами: «Земля є вічна. Се не є робота безконечна. Коли 22.771 метрів розпродамо, город є куплений і збірка кінчить ся. Чим більше людий поможе, тим скорше зайдемо до цїли і се буде всїх нас тїшило. Для того не відкладайте сеї просьби легкодушно на бік, але поможіть і перешліть свою пайку чим скорше до гурту. Адреса нашого товариства звучить по нїмецьки “Ukrainischer Turnverein «Sokil-Batjko» Lemberg Ruskagasse 20, Europa, Austria”. Пересилаючих гроші через банк, просимо написати осібно приватний лист, подати точно число закуплених метрів і точну адресу. Сердечне признане всїм тим, що не забули на свою народну мову і на свій нарід, який всюди боре ся о своє житє і своє значінє. До борби, до побіди! Все вперед! Всї враз!» Там само. С. 6..

Учительський відділ товариства «Сокіл-Батько» у Львові. Зліва направо: професор Іван Боберський - провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олександр Довбенко, Ігор Федів. Весна 1913 р.

Із приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)

Стараннями І. Боберського українці швидко зібрали необхідні кошти й викупили земельні ділянки. Частину суми становили пожертви меценатів, а більшу - позика в заможних українців. Руханково-спортовий майдан товариства «Сокіл- Батько» - «Український город» (національний форт у Львові ХХІ. Загальні Збори «Сокола-Батька». С. 3., за словами Романа Купчинського - Українська Мекка Чорноморський І. Наша Мекка. Справа викупна «Українського Городу» у Львові. Діло. 1928. 14 липня. С. 2-3.) став традиційним місцем, де відбувалися усі найбільш значущі спортивні та громадські заходи української спільноти Львова й Галичини з 1911 р. по 1930-ті роки.

У 1912-1914 рр. у сокільській організації відбувалася ретельна підготовка до творення мілітарної сили українського народу у стрілецьких сокільських куренях. Цією справою займалася Запорозька рада. Перше її засідання, у якому взяв участь С. Г айдучок, відбулося 15 грудня 1912 р. у рухівні «Сокола-Батька» у Львові Запорожська Рада. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 31 грудня. С. 2-4.. Всього на ній були присутні 127 учасників, серед яких 79 представників від 32 сокільських округів (1. Львів. 2. Щирець. 3. Городок. 6. Перемишляни. 7. Бібрка. 8. Ходорів. 9. Камінка Струмилова. 10. Буськ. 11. Рава Руська. 12. Жовква. 13. Сокаль. 14. Перемишль. 15. Судова Вишня. 18. Цішанів. 19. Самбір. 20. Старий Самбір. 21. Рудки. 27. Долина. 28. Жидачів. 30. Станиславів. 32. Надвірна. 33. Калуш. 35. Коломия. 39. Чортків. 40. Бучач. 42. Тернопіль. 43. Збараж. 46. Бережани. 48. Вишнівчик. 49. Рогатин. 51. Білий Камінь), а також делегати від спортового товариства «Україна» та Змагового союзу. У ході обговорень і дискусій створено Комісію для уставу союзу, до якої увійшли І. Коссак із Чорткова, Войтович зі Судової Вишні, Генріх Будзиновський зі Станіславова, Р. Шипайло з Коломиї, Іван Дигдалевич з Тернополя; Іван Боберський, Лонгин Цегельський, Степан Гайдучок зі Львова. Комісія мала опрацювати проект статуту, який з'явився друком у часописі «Вісти з Запорожа» в жовтні 1912 р. Устав Союза руханкових, пожарних, руханково-пожарних і змагових товариств українських під назвою «Запороже». Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 31 жовтня. С. 8-12; Устав запорожських округів (паланок). Вісти з Запорожа. Часописьруханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 31 жовтня. С. 13-15., а також провести переговори з Головним січовим комітетом під керівництвом Кирила Трильовського про умови об'єднання в єдиний союз Запорожська Рада. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 31 грудня. С. 3.. У проєкті статуту метою організації було визначено: «§ 1. Назва товариства звучить: “Союз руханкових, пожарних, руханково-пожарних і змагових товариств українських «Запороже» у Львові”. § 2. Цїль: Товариство ставляє собі за задачу побудити і улекшити розвій руханки, змагу, гор, забав і пожарництва яко середників, що скріпляють нарід на тїлї і на дусї, підносять єго здоровлє, силу, красу, рухливість, витревалість, відвагу, карність і народну сьвідомість. Партийні стремнїня, чи то політичні чи релігійні, є виключені. § 3. Осїдок товариства: Львів; мова: українська» Устав Союза руханкових, пожарних, руханково-пожарних... С. 8..

На Запорозькій раді також утворено Комісію для ІІ Краєвого здвигу. До її складу ввійшли: Іван Боберський, Іван Дигдалевич, Володимир Чубатий, Генріх Будзиновський, Тадей Будзиновський, Іван Криницький, Теодор Поліха, Степан Гайдучок. Вони мали підготувати руханкову програму. С. Гайдучок як член цієї комісії запропонував, «щоби одною з точок здвигу були доконче змаганя в бігу, скоцї, метї, бо се будить енергію і спонукує поодинокі товариства до працї. Вже заздалегідь треба дбати про одностайний одяг сїльських руховиків і про однострій міських членів і члениць» Запорожська Рада. С. 3..

Окрім великої організаційної роботи в сокільській організації, С. Гайдучок готував дописи і статті для часопису «Вісти з Запорожа». З-під його пера з'явилося щонайменше 15 публікацій, одна з яких під псевдонімом «Blue boy».

У дописах та статтях С. Гайдучок висвітлював життя сокільських осередків у Галичині. Так, 1 березня 1914 р. він був присутній на святковому концерті, який організував і провів «Сокіл ІІІ» у Львові. Захід приурочено 100-літтю від дня народження Тараса Шевченка. С. Гайдучок помістив детальну інформацію про цей концерт у часописі «Вісти з Запорожа», а текст закінчив такими словами: «Сокіл III. дав гарний примір роботи в руханковім товаристві: З'орґанїзувати як найбільше членів, що платять точно вкладки, провадити вправи членів, члениць, хлопчиків. З'орґанїзувати також і хор, подбати о домівку, де навіть і члени, котрі не можуть вчащати на вправи, можуть прийти погуторити і взяти участь в житю товариства. - Піднесені на дусї вертають домів і притягають в товариство кревняків, знакомих і посилають дїти на руханку» Гайдучок С. Сокіл III - Шевченкови. Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Ман-дрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 15 цьвітня. С. 5..

Степан Гайдучок підготував коротку характеристику досягнень організації «Сокіл» у Станіславові за 1910 р. Гайдучок С. Житє наших Соколів в Станиславові. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і по- жарних товариств. 1911. 30 цьвітня. С. 5.. При цьому він це написав на основі власних спостережень під час поїздок, а також послуговувався друкованими звітами осередків. У книгозбірні С. Гайдучка зберігся видрукований касовий звіт філії львівського гімнастичного товариства «Сокіл» у Станіславові за 1909 р. із його автографом і помітками Касовий звіт філії львівського товариства ґімнастичного «Сокіл» в Станіславові. Станіслав: На-кладом товариства, 1910. 16 с..

Як журналіст, С. Гайдучок писав про організацію «Сокіл» інших європейських народів, зокрема чехів, словенців, хорватів тощо. У його активі - публікація про VI Всесокільський злет Гайдучок С. VI. Олїмпіяда в Празї. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрів-них і пожарних товариств. 1912. 31 липня. С. 4-5., який відбувався 28-30 червня та 1 липня 1912 р. у Празі. У ній автор як очевидець та учасник української делегації від «Сокола-Батька» (українські соколи з Галичини були представлені однією чотою під керівнцитвом Івана Боберського (голови «Сокола-Батька»), Лонгина Цегельського (першого заступника «Сокола-Батька»), Михайла Волошина (другого заступника «Сокола-Батька») та начальника Степана Гайдучка) стисло подав відомості про заходи, які відбувалися упродовж чотирьох днів злету Детальніше див.: Сова А. Участь українських соколів у VI Всесокільському злеті... С. 5-13.. На кінець опису зазначив: «Вдоволені розходились ми з площі, здобувши дуже богато досьвіду і навчившись много. Чеський же народ може бути на цїлий сьвіт гордим зі своїх руховиків, бо такої висоти виробленя не легко досягнути» Гайдучок С. VI. Олїмпіяда в Празї. С. 5.. Ще одну публікацію він присвятив словенським соколам Гайдучок С. У Словінцїв. Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 15 мая. С. 12.. Улітку 1913 р. йому вдалося побувати в цьому краї і ознайомитися з життям та побутом словенців і, власне, з товариством «Сокіл», яке постало 1863 р. У 1905 р. усі словенські сокільські осередки об'єдналися у союз із центром у Любляні. С. Гайдучок відзначив те, що словенські соколи - добрі руховики, завзяті й наполегливі практики та мають відвагу брати участь у міжнародних змаганнях поряд із чехами, французами й іншими європейськими народами.

Як колишнього члена Українського спортового кружка (1906-1910) в Академічній гімназії у Львові, С. Гайдучка цікавила діяльність цієї та інших спортивних організацій Галичини. На сторінках «Вістий з Запорожа» поміщена його інформативна стаття під назвою «Стріча львівської і тернопільської дружини», де описано футбольний матч, який відбувся 15 жовтня 1910 р. на площі наколесників (велосипедистів) (з 1911 р. - площа «Сокола-Батька») у Львові між львівською командою «УСК ІУ» і тернопільською «Поділя І» (рахунок зустрічі 1:1). На закінчення наголосив на важливості й затребованості таких спортивних заходів між гімназіями різних міст Галичини Гайдучок С. Стріча львівської і тернопільської дружини. Вісти з Запорожа. 1910. 20 жовтня. С. 14 : Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, політична й літературна часопись.

20 жовтня..

Степан Гайдучок як один із засновників і діяльних членів спортового товариства «Україна» подавав інформативні публікації про його діяльність до сокільської періодики. Так, у січні 1912 р. у «Вістях з Запорожа» вийшла друком його стаття про два руханкові вечори, що відбулися відповідно 16 грудня 1911 р. у Львові в рухівні «Сокола-Батька» та 19 грудня 1911 р. у Перемишлі в Народному домі. Перший проведений спортивним товариством «Україна», другий - «Сяновою чайкою» Гайдучок С. Два руханкові вечери. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрів-них і пожарних товариств. 1912. 30 сїчня. С. 5.. Також у цьому ж числі часопису Степан Гайдучок опублікував текст промови професора Львівського університету Степана Рудницького, виголошеної на руханковому вечорі спортивного товарства «Україна» Промова проф. університету Др. Ст. Рудницького, виголошена на руханковім вечері тов. «Укра-їна», 16 грудня 1911. Подав С. Гайдучок. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 30 сїчня. С. 2..

Діяльність в учительському кружку «Сокола-Батька», поїздки містами й селами Галичини призвели до того, що, крім інспектування сокільських осередків, С. Гайдучок почав розробляти комплекси руханкових вправ. Спочатку він їх апробовував у рухівні «Сокола-Батька» з колегами по фаху й учнями, а згодом почав упроваджувати як складову програми в сокільських товариствах. На сторінках часопису «Вісти з Запорожа» один за одним з'являлися його дописи на цю тематику, як-от: «Прилюдні вправи Сокола-Батька» Blue boy [Гайдучок С.]. Прилюдні вправи Сокола-Батька. Вісти з Запорожа. Часопись руханко-вих, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 31 липня. С. 5-6., «Вправи вільноруч» Гайдучок С. Вправи вільноруч. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1913. 30 мая. С. 11-14., «Перетягане линвою в Розлийводах» Гайдучок С. Перетягане линвою в Розлийводах. Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарни- цтво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 28 лютого. С. 7-8., «Дешеві спорти» Гайдучок С. Дешеві спорти. Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 15 мая. С. 12-13.. 23 червня 1912 р. на окружному здвизі у Львові соколи виконали п'ять вправ, які уклав С. Гайдучок ЦДІАЛ України. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 1203. Арк. 1-8 зв.: «Гінці», «Борба рукопаш», «Мет каменем», «Рогатина», «Пластун». Їх детальний опис із відповідним фотографічним супроводом опубліковано у «Вістях з Запорожа» Гайдучок С. Вправи вільноруч. С. 11-14.. За 3 корони всі охочі могли замовити світлини, на яких демонструвалися вільноручні вправи. Підготовка, здавалося, такої невеликої за обсягом навчальної методичної розробки потребувала залучення значного фінансового, людського та часового ресурсів. Із цим завданням С. Гайдучку вдалося впоратися на відмінно.

Українські соколи крокують вулицями Праги на VI Всесокільському злеті. На чолі колони - Степан Гайдучок. За ним у першому ряді другий праворуч - Іван Боберський. Світлина опублікована на першій сторінці газети «Prazsky ilustrovany kuryr» (Прага), 8 липня 1912 р. Із приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)

Ще однією важливою публікацією С. Гайдучка на сторінках часопису «Вісти з Запорожа» став допис про національні комплексні змагання українців ІІ Запорозькі ігрища, які відбулися 29 червня 1914 р. на площі «Сокола-Батька» у Львові. Як спі- ворганізатор, суддя та змагун (спортсмен) С. Гайдучок подав критичну оцінку цим спортивним змаганням Гайдучок С. Здвигові змаганя. (Критична оцїнка). Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарни- цтво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. 1914. 30 липня. С. 9.. Зокрема, схарактеризував змагання із різних видів спорту, які були у програмі, здобутки й недопрацювання окремих спортсменів та товариств, а також визначив перспективи на найближчі півроку. Вважав, що треба активізувати працю з окремих видів спорту, зокрема з плавання, легкої атлетики, велоспорту, важкої атлетики, боротьби.

Степан Г айдучок не оминув увагою українську пожежно-руханкову організацію «Січ», що бурхливо розвивалася в Галичині під керівництвом Кирила Трильовського (перше таке товариство засноване 1900 р. у с. Завалля на Снятинщині). Починаючи з 1902 р., товариство «Січ» почало проводити «Січові свята» в Галичині. Перше відбулося 1902 р. у Коломиї, друге - 1903 р. у Коломиї, третє - 1904 р. у Станиславові, четверте - 1909 р. у Коломиї, п'яте - 1911 р. у Станиславові, шосте - 1912 р. у Снятині Сїчові Прикази від Головного Сїчового Комітету. Сїчові вісти. Письмо присвячене сїчовим спра-вам просьвітїі науцї. 1912. Май. Чис. 5. С. 1-2; Трильовський К., Зїнкевич С. Перші сїчові при-кази на 6 Загальне Сїчове Свято. Сїчові вісти. Письмо присвячене сїчовим справам просьвітї і науцї. Львів, 1912. Червень. Чис. 6. С. 1-3; Гуйванюк М. Р. Січовий рух у Галичині й на Буковині (1900-1914 рр.). Чернівці: Зелена Буковина, 2009. 254 с.. 1 листопада 1911 р. у Бережанах Степан Гайдучок мав можливість ознайомитися із програмою та на власні очі побачити перебіг «Січового окружного свята», приуроченого 100-літтю від дня народження Маркіяна Шашкевича Гайдучок С. Окружний здвиг. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і пожарних товариств.

30 грудня. С. 7-8.. 14 липня 1912 р. він побував у Снятині на шостому «Січовому святі». Своїми враженнями та справедливими критичними заувагами поділився на сторінках часопису «Вісти з Запорожа». Його стаття «VI. Загальне сьвято сїчове в Снятинї» - цікаве та цінне джерело до історії січового руху. З-поміж іншого він писав: «Пишу се, що я бачив, а чого мож було уникнути і треба уникати. Пишу також, щоби таке не настало і по наших окружних здвигах, і ми осібним[и] письмами мусимо наказувати ранїшні проби спільні. Щож до музик так вони повинні знати більше народних пісень, а не обмежувати ся лише на патриотичних. Гнївати ся, думаю, Сїчи і їх провідники за сей мій суд не будуть, бо певно хочуть поступати вперед і на тім поли» Гайдучок С. VI. Загальне сьвято сїчове в Снятинї. Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. 1912. 31 липня. С. 9..

За активної участі С. Гайдучка в сокільському товаристві відбувалося багато знакових подій і заходів, зокрема І Краєвий здвиг у Львові 9-10 вересня 1911 р. Детальніше див.: Сова А. [паїї Боберський... 512 с., VI Всесокільський злет у Празі 29 червня - 1 липня 1912 р. Детальніше див.: Сова А. Участь українських соколів у VI Всесокільському злеті... С. 5-13., Шевченківський здвиг (інші назви - II Краєвий здвиг, Великий пропам'ятний Шевченківський здвиг, Шевченковий ювілейний здвиг та ін.) у Львові 27-29 червня 1914 р. Детальніше див.: Сова А. Внесок Ьана Боберського в підготовку та проведення Шевченківсько-го здвигу... С. 145-155. тощо.

Отже, упродовж 1910-1914 рр. С. Гайдучок самовіддано та результативно працював в українському гімнастичному товаристві «Сокіл-Батько» у Львові. Він показав себе діяльним членом й одним із керівників структурних підрозділів товариства, зокрема на посадах четаря, начальника та члена руханкової секції. Як член, заступник голови, писар руханкової секції та учитель руханки «Сокола-Батька», проводив важливу роботу, зокрема працював у сокільських осередках Галичини, де проводив вишкіл і навчав соколів вільноручних вправ, вправ із предметами, народних вправ, забав та ігор. Виявляв зацікавлення різними видами спорту, які поширювалися тоді в Галичині. Ще одним його здобутком у царині тіловиховання стали комплекси рухан- кових вправ, які він напрацював і їх апробовано в рухівні «Сокола-Батька», а згодом як окремі навчально-методичні розробки впроваджено у програми сокільських товариств. У сокільській організації розкрився талант С. Гайдучка як журналіста. Він дописував до друкованого органу «Сокола-Батька» - «Вісти з Запорожа» на різні актуальні питання того часу. За його активної участі в сокільській організації відбулося багато знакових подій і заходів, у яких він брав безпосередню участь.

REFERENCES

1. Blue boy [Haiduchok S.]. (1912, Lypen 31). Pryliudni vpravy Sokola-Batka. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 71, 5-6 [in Ukrainian].

2. Boberskyi, I., & et al. (1911, Berezen 30). Zvit «Sokola-Batka» u Lvovi za rik 1910. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh i pozharnykh tovarystv, 54-55, 4-18 [in Ukrainian].

3. Boberskyi, I., & et al. (1912, Kviten 30). Zvit Sokola-Batka za rik 1911. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 68, 2-10 [in Ukrainian].

4. Boberskyi, I., & et al. (1913, Liutyi 28). Zvit Sokola-Batka za rik 1912. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 77-78, 2-11 [in Ukrainian].

5. Boberskyi, I., & et al. (1914, Berezen 14). Zvit «Sokola-Batka». Visty z Zaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 91,2-10 [in Ukrainian].

6. Boberskyi, I., Korolyk, S., & Levytskyi, M. Ne rydaty, ale dbaty! [Lystivka] [in Ukrainian].

7. Chornomorskyi, I. (1928, Lypen 14). Nasha Mekka. Sprava vykupna «Ukrainskoho Horodu» u Lvovi. Dilo, 154 (11407), 2-3 [in Ukrainian].

8. Haiduchok, S. (1910, Zhovten 20). Stricha lvivskoi i ternopilskoi druzhyny. Visty z Zaporozha (Narodne Slovo. Iliustrovana, populiarno-prosvitna, politychna y literaturna chasopys, 430), 42, 14 [in Ukrainian].

9. Haiduchok, S. (1911, Hruden 30). Okruzhnyi zdvyh. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh i pozharnykh tovarystv, 62-64, 7-8 [in Ukrainian].

10. Haiduchok, S. (1911, Kviten 30). Rukhankovyi vecher v Ternopoly. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh i pozharnykh tovarystv, 56, 2-3 [in Ukrainian].

11. Haiduchok, S. (1911, Kviten 30). Zhytie nashykh Sokoliv v Stanyslavovi. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh i pozharnykh tovarystv, 56, 5 [in Ukrainian].

12. Haiduchok, S. (1912, Lypen 31). VI. Olimpiiada v Prazi. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 71, 4-5 [in Ukrainian].

13. Haiduchok, S. (1912, Lypen 31). VI. Zahalne sviato sichove v Sniatyni. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 71, 9 [in Ukrainian].

14. Haiduchok, S. (1912, Sichen 30). Dva rukhankovi vechery. VistyzZaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 65, 5 [in Ukrainian].

15. Haiduchok, S. (1912, Sichen 30). Promova prof. universytetu Dr. St. Rudnytskoho, vyholoshena na rukhankovim vecheri tov. «Ukraina» 16. hrudnia 1911. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 65, 2 [in Ukrainian].

16. Haiduchok, S. (1913, Traven 30). Vpravy vilnoruch. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 81/82, 11-14 [in Ukrainian].

17. Haiduchok, S. (1914, Kviten 15). Sokil III - Shevchenkovy. Visty z Zaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 92, 5 [in Ukrainian].

18. Haiduchok, S. (1914, Liutyi 28). Peretiahanie lynvoiu v Rozlyivodakh. Visty z Zaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 89-90, 7-8 [in Ukrainian].

19. Haiduchok, S. (1914, Lypen 30). Zdvyhovi zmahania. (Krytychna otsinka). Visty z Zaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 95-96, 9 [in Ukrainian].

20. Haiduchok, S. (1914, Traven 15). Deshevi sporty. Visty z Zaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 93, 12-13 [in Ukrainian].

21. Haiduchok, S. (1914, Traven 15). U Slovintsiv. Visty z Zaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 93, 12 [in Ukrainian].

22. Huivaniuk, M. R. (2009). Sichovyi rukh u Halychyni i na Bukovyni (1900-1914 rr.). Chernivtsi: Zelena Bukovyna [in Ukrainian].

23. Kasovyi zvit filii lvivskoho tovarystva gimnastychnoho «Sokil» v Stanislavovi. (1910). Ivano-Frankivsk: Nakladom tovarystva [in Ukrainian].

24. Okhrymovych, V. (1913, Zhovten 30). Vysoko Povazhanyi Pan. Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 86 A, 4-6 [in Ukrainian].

25. Sichovi Prykazy vid Holovnoho Sichovoho Komitetu. (1912, Traven). Sichovi visty. Pysmoprysviachene sichovym spravamprosviti i nautsi, 5, 1-2 [in Ukrainian].

26. «Sokil-Batko». (1911, Serpen). Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh i pozharnykh tovarystv, 60, 3-5 [in Ukrainian].

27. Sova, A. (2015-2016). Uchast ukrainskykh sokoliv u VI Vsesokilskomu zleti u Prazi 1912 roku. Novitnia doba, 3-4, 5-13 [in Ukrainian].

28. Sova, A. (2017). Ivan Boberskyi - providnyi diiach ukrainskoho sokilskoho rukhu. Ukraina: kulturnaspadshchyna, natsionalnasvidomist, derzhavnist, 30, 3-22 [in Ukrainian].

29. Sova, A. (2018). Haiduchok Stepan Stepanovych. In Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918-1923. Entsyklopediia (Vol. 1, pp. 309-310). Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

30. Sova, A. (2018). Vnesok Ivana Boberskoho v pidhotovku ta provedennia Shevchenkivskoho zdvyhu 1914 roku u Lvovi. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsion- alnasvidomist, derzhavnist, 31, 145-155 [in Ukrainian].

31. Sova, A. (2018, Berezen 14). Stepan Haiduchok - tvorets ta litopysets istorii ukrainskoho tilovykhovannia. Shliakh Peremohy, 11 (3324), 7 [in Ukrainian].

32. Sova, A. (2019). Ivan Boberskyi: suspilno-kulturna, viiskovo-politychna ta osvitno- vykhovna diialnist: monohrafiia. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy [in Ukrainian].

33. Sova, A. (2019). Physical education professor Stepan Haiduchok: the formation of a worldview. Novitnia doba, 7, 226-233 [in English].

34. Spys filii «Sokola-Batka» yaki zakupyly svoiu paiku pid «Ukrainskyi Horod» u Lvovi. (1913). Kalendar «Vistyiz Zaporozha» na 1914. Irichnyk, 204-206 [in Ukrainian].

35. Trylovskyi, K., & Zinkevych, S. (1912, Cherven). Pershi sichovi prykazy na 6 Zahalne Sichove Sviato. Sichovi visty. Pysmo prysviachene sichovym spravam prosviti i nautsi, 6, 1-3 [in Ukrainian].

36. Ustav Soiuza rukhankovykh, pozharnykh, rukhankovo-pozharnykh i zmahovykh tovarystv ukrainskykh pid nazvoiu «Zaporozhe». (1912, Zhovten 31). Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 72-74, 8-12 [in Ukrainian].

37. Ustav zaporozhskykh okruhiv (palanok). (1912, Zhovten 31). Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh ipozharnykh tovarystv, 72-74, 13-15 [in Ukrainian].

38. ХХ I. Zahalni Zbory «Sokola-Batka». (1914, Kviten 15). Visty zZaporozha. Rukhanka, Zmah, Pozharnytstvo, Mandrivnytstvo, Plast, Striletstvo, 92, 2-4 [in Ukrainian].

39. ХХ. Zahalni Zbory «Sokola-Batka». (1913, Berezen 31). VistyzZaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 79, 2-4 [in Ukrainian].

40. Zaporozhska Rada. (1912, Hruden 31). Visty z Zaporozha. Chasopys rukhankovykh, zmahovykh, mandrivnykh i pozharnykh tovarystv, 75-76, 2-4 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru