Роль Дмитра Багалія та Івана Крип’якевича у становленні "Environmental Hazards history" в українській історіографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль Дмитра Багалія та Івана Крип'якевича у становленні «Environmental Hazards history» в українській історіографії

Компанієць О.В.,

аспірант кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, Черкаси)

У статті з'ясовано основні здобутки української, польської та російської історіографії 1890-х - 1930-х рр. щодо ролі та місця надзвичайних явищ природи в історії України.

В історіографічній спадщині кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. виокремлено та проаналізовано: 1) комплексні узагальнюючі праці, автори яких спробували панорамно представити усі відомі їм випадки надзвичайних явищ природи на території, що вивчалася, співставивши їх з коливаннями клімату, ціноутворенням та суспільно-політичною активністю населення; 2) праці, присвячені продовольчому питанню та загрозам, які надзвичайні явища природи впродовж історії становили сільському господарству; 3) дослідження з історії надзвичайних астрономічних і оптичних явищ; 4) дослідження історії землетрусів; 5) наукові публікації з історії епідемій.

Висунуто та обґрунтовано твердження про те, наукова спадщина Д. Багалія та І. Крип'якевича дають підстави визнати їх фундаторами історії екологічних небезпек («environmental hazards history») та одними зі співфундаторів до-екологічної історії (pre- environmental history) в українській історіографії.

Ключові слова: надзвичайні явища природи, стихійні лиха, клімат, «disasters studies», історіографія, Д. Багалій, І. Крип'якевич.

THE ROLE OF DMYTRO BAHALIYAND IVAN KRYP'YAKEVYCH IN THE ENVIRONMENTAL HAZARDS HISTORY FOUNDATION IN UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY

Kompaniiets O.V.,

postgraduate student, Department of Archeology and Auxiliary Disciplines The Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy (Ukraine, Cherkasy)

The article clarifies the main achievements of Ukrainian, Polish and Russian historiography of the 1890's -1930's regarding the role and place of extraordinary natural phenomena in the history of Ukraine.

Among the historiographic heritage of the end of the 19th - the first third of the 20th century, according to

the problems, that were singled out and analyzed, the following groups of works are distinguished: 1) complex generalizing works, the authors of which tried to present in a panoramic view all the cases of extraordinary natural phenomena known to them in the studied territory, comparing them with climate fluctuations, pricing and socio-political activity of the citizens; 2) works devoted to the food issue and the threats that extraordinary natural phenomena have posed to agriculture throughout history; 3) research on the history of extraordinary astronomical and optical phenomena; 4) research on the history of earthquakes; 5) scientific publications on the history of epidemics.

The author put forward and substantiated the statement that the scientific heritage of D. Bahaliy and I. Kryp'yakevych gives grounds to recognize them as the founders of environmental hazards history and one of the co-founders ofpre-environmental history in Ukrainian historiography.

Keywords: extraordinary natural phenomena, natural disasters, climate, disaster studies, historiography, D. Bahaliy, I. Kryp'yakevych.

У наш час у світовій історичній науці історія стихійних лих поступово оформлюється у повноцінний напрям, який можна визначити як «історію екологічних небезпек» («Environmental Hazards History»), що, в свою чергу, є складовою екологічної історії (Environmental History).

Природний фактор, зокрема вплив клімату і надзвичайних явищ природи, на історію України, як правило, ігнорується або недооцінюється вченими. Автор статті скептично ставиться як до кліматичного детермінізму, так і до кліматичного нігілізму, проте абсолютно безпідставними є спроби заперечити вплив навколишнього середовища на життєдіяльність людини будь-якої історичної епохи.

Перші випадки предметного наукового вивчення історії надзвичайних явищ природи на українських землях зустрічаються у працях вітчизняних та зарубіжних вчених 1890-х - 1930-х рр., що дозволяє заявити про перший історіографічний етап дослідження надзвичайних явищ природи в історії України. багалій крип'якевич українська історіографія

Мета публікації - з'ясувати основні тенденції, пріоритети і проблематику, виявити сильні та слабкі сторони в дослідженнях 1890х - 1930-х рр. з проблематики історії стихійних лих, обґрунтувати роль Д. Багалія та І. Крип'якевича у становленні «історії екологічних небезпек» у вітчизняній історіографії а також окреслити перспективи студіювання історії екологічних небезпек в Україні на сучасному етапі.

Історіографічному процесу кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. загалом властива підвищена увага до природно-географічного чинника в історії. Предметом нашого аналізу стали наукові праці українських, російських та польських вчених 1890-х - 1930-х рр. з історії надзвичайних явищ, які прямо або опосередковано торкалися українських земель. До надзвичайних явищ природи автор статті відносить: 1) екстремальні метеорологічні явища (екстремальні холод або спека, потужні зливи, снігопади, заметілі, бурі, град, блискавка, повернення холодів у період вегетації рослин); 2) надзвичайні астрономічні (метеорити, комети, сонячні і місячні затемнення) та оптичні явища (веселка, гало, паргелій, глорія, світлові стовпи, «вінці» навколо Сонця і Місяця); 3) надзвичайні гідрологічні явища (повінь, повідь, посуха); 4) надзвичайні гідрологічні явища; 5) нашестя саранчі та інших шкідників; 5) епізоотії та епіфітії; 6) неврожай і голод; 7) епідемії; 8) пожежі природного походження.

Серед вітчизняних вчених досліджуваного періоду, які в цей період предметно студіювали роль надзвичайних явищ природи в історії України слід виокремити Д. Багалія та І. Крип'якевича. Так, Д. Багалію належать дві ґрунтовні статті, присвячені історії стихійних лих на Слобожанщині [2] та в Московському царстві / Російській імперії [1].

У праці «Стихийные бедствия и борьба с ними в Слободской Украине (XVII - XVIII вв.)» Д. Багалій, переважно на матеріалах Харківщини та Ізюмщини, поетапно розглянув історію епідемічних захворювань [2, с. 80-93], неврожаїв та голодних років [2, с. 93-96], а також землетрусів, пожеж і повеней [2, с. 96-103]. Вчений з'ясував, що епідемії в ранній новий час менше вражали Слобожанщину, ніж Запорожжя або Лівобережну Україну. У праці проаналізовано випадки епідемій чуми 1688, 1701, 1718 - 1719, 1738 - 1739 рр., а також холери 1830 - 1831, 1848 - 1849, 1853, 1855, 1866, 1871, 1872 рр., встановлено темпи розповсюдження пошесних хвороб, а також ступінь летальності. Значну увагу Д. Багалій приділив характеристиці та визначенню сту-пеня ефективності урядових і народних методів боротьби з епідемічними захворюваннями. В контексті історії неврожайних та голодних років на Слобожанщині, автор насамперед з'ясував вплив посухи, нашесть саранчі та падежів худоби на ціноутворення та забезпеченість населення продовольством. Слід відзначити, що Д. Багалій виокремив декілька «епох нашесть саранчі» на Слобожанщині: 1748 - 1749, 1779 - 1780, 1822 - 1827 рр. [2, с. 94]. По суті, вчений встановив циклічність цього стихійного лиха, що викликалося різким збільшенням популяції саранчі в окремі роки. Окрему увагу Д. Багалій присвятив землетрусам, що фіксувалися на території Слобо-жанщини у 1738, 1815 і 1838 рр. Широке відображення у вищезгаданій праці знайшла тема пожеж в історії Слобожанщини, проте автором не було зауважено походження, природне чи антропогенне, цього стихійного лиха.

У публічній лекції «Стихийные бедствия и борьба с ними в России в старину» 1892 р., що згодом була опублікована у вигляді окремої статті [1], Д. Багалій основну увагу зосередив на проблемі впливу природного фактору на врожайність сільськогосподарських культур, а також на побудові відповідних хронологічних рядів. Серед причин дорожнечі та голоду автор виділив: посухи, надмірну кількість опадів, аномально ранні морози, а також нашестя шкідників сільськогосподарських культур [1, с. 180]. Д. Багалій виділяє два періоди в історії неврожаїв та голодних років на теренах Східної Європи - ХІ - ХІІІ ст. і XIV - XVII ст. Порівнявши причини, характер і масштаби голодних років в обидва періоди, вчений звернув увагу на те, що в XIV - XVII ст. неврожаї відзначаються рядом нових рис та обставин: голодні роки нерідко супроводжуються заворушеннями і соціальними катаклізмами, до причини голоду, окрім вищеназваних, додаються нашестя мишей, а дорожнеча, викликана неврожаєм, замість одного-двох років триває три-п'ять років [1, с. 185]. Загалом у праці «Стихийные бедствия и борьба с ними в России в старину» Д. Багалій найбільше уваги приділяє формам прогнозування та подолання наслідків надзвичайних явищ природи - нашесть саранчі, епідемій, пожеж, неврожаїв.

І. Крип'якевичем упродовж 1927 - 1930 рр. було опубліковано серію коротких наукових заміток, предметом яких стали історія землетрусів (1927) [15], повеней [17], нашесть саранчі [18], аномально холодних і сніжних зим [16], надзвичайних астрономічних явищ [12] в історії України.

У розвідці «Землетруси на Україні в XVII та XVIII в.» (1927) І. Крип'якевич, посилаючись на цитати із «Хроніки міста Львова» Д. Зубрицького, Літопису Й. Єрлича та «Сводной Галицко-русской летописи» навів хроніку землетрусів, що були зафіксовані на території України у 1619, 1637, 1650, 1665, 1738, 1754 рр. [15, с. 206].

Катастрофічна повінь на Прикарпатті у серпні 1927 р. стала поштовхом до публікації І. Крип'якевичем статті «Повені на Під- карпатті у XII - XVIII в.» (1928). Спираючись переважно на дані «Сводной Галицко-русской летописи», вчений побудував такий хронологічний ряд повеней для території Галичини: 1164, 1230, 1579, 1649, 1656, 1661, 1688, 1690, 1730, 1733, 1735, 1744 рр. Крім того, у статті міститься короткий огляд відомостей про повені у давньоруських літописах, що стосуються не лише Галичини, але й інших земель. Найдавнішою літописною згадкою про це стихійне лихо вчений вважає запис у Лаврен- тіївсьому та Іпатіївсьому літописах про повінь на Дніпрі, Десні та Прип'яті у 1108 р. [17, с. 111-113].

Більшість публікацій І. Крип'якевича, які стосувалися надзвичайних явищ природи в історії України, за винятком статті «Астрономічні явища в українських літописах X! - XVIII вв.», обмежуються постановкою проблеми і невеликою вибіркою з джерел. Цінності науковим заміткам І. Крип'якевича додають посилання на джерела, які стали основою для побудови відповідних хронологічних рядів. Цікаво, що сам І. Крип'якевич, очевидно, відносив вищезгадану проблематику до історичної географії [18, с. і83].

Таким чином, Д. Багалія та І. Крип'якевича можемо справедливо вважати засновниками історії надзвичайних явищ природи та історії екологічних небезпек «environmental hazards history» в українській історіографії, а також одними зі співфундаторів до-екологічної історії («pre-environmental history») в українській історіографії.

На тлі еколого-історичних студій Д. Багалія та І. Крип'якевича заслуговує уваги маловідома узагальнююча науково-популярна праця О. Терлецького «Вплив природи на історію України», видана 1930 р. [25]. У ній автор оглядово висвітлив вплив географічного положення України, клімату, природних багатств, ґрунтів і річок на життєдіяльність населення українських земель від епохи Київської Русі до початку ХХ ст. Нашу увагу привертає розуміння О. Терлецьким ролі клімату в історії України. Оригінальним є підхід автора до визначення «безпосереднього» і «посереднього» (прямого і непрямого) впливу клімату на людину [25, с. 40]. З позицій кліматичного детермінізму дослідник виділяє негативний вплив жаркого клімату на розвиток людської цивілізації та стимулюючий вплив суворого клімату на цей процес [25, с. 40-41]. Клімат України О. Терлецький відносить до помірного («уміркованого») та відзначає його позитивний вплив на людину. При цьому автор хибно вважає, що [оскільки] «клімат зміняється дуже поволи, тому не можна сказати, щоби тепер на Україні був інакший клімат, як наприклад за княжої доби. Таким він зістанеться і в майбутньому» [25, с. 41]. Насправді флуктуації клімату відбуваються постійно, як правило, з інтервалом у кілька століть. Їх, згідно класифікації Ф. Броделя, слід віднести до явищ, котрі відповідають часовій категорії «великої тривалості» («la longue durйe»). Зауважимо, що княжа доба в історії України припала на т. зв. середньовічний кліматичний оптимум Х - ХІІІ ст. - період відносного потепління у північній півкулі, що змінився т.зв. «Малим льодовиковим періодом» XIV - XIX ст. - фазою похолодання, що відзначалася зниженням річної температури на 1-2°С. Серед надзвичайних явищ природи в історії України найбільш негативним О. Терлецький вважав посухи, що перманентно вражали Південно-Східну частину сучасної України [25, с. 41].

Питання історії надзвичайних явищ природи на українських землях опосередковано розглядалося у працях російських та радянських вчених 1890-х - 1930-х рр. - М. Боголє- пова [3-6], І. Божерянова [7], К. Веселовсько- го [8-10], Ф. Дербека [11], В. Еккермана [27], Ф. Леонтовича [19], І. Мушкетова та О. Орлова [20], К. Покровського [21], А. Полумба [22], Д. Святського [23], М. Смірнова [24], М. Ще- потьєва [26] та ін.

Не менш вагомими у питанні дослідження надзвичайних явищ природи на українських землях стали здобутки польської історіографії, особливо вчених, які згуртувалися навколо проєкту «Дослідження соціальної та економічної історії» («Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych»), започаткованого Ф. Буяком (Franciszek Bujak) у Львівському університеті Яна Казимира у 1925 р., та журналу «Аннали соціальної та економічної історії» («Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych»). Серед плеяди цих науковців слід виокремити Ф. Юк- нєвича (Franciszek Jukniewicz) [30], С. Нама- чинську (Stanislawa Namaczynska) [31], М. По- лачковну (Marja Polaczkowna) [32], Т. Рутов- ського (Tadeusz Rutowski) [33], Я. Шевчука (Jan Szewczuk) [34], А. Валавендера (Antoni Walawender) [35-37], Р. Верхрацького (Ryszard Werchracki) [38]. Фокусуючись здебільшого на європейській частині Росії або Речі Посполитій, відповідно, вони побіжно торкалися надзвичайних явищ, котрі мали місце на українських землях, в т.ч. публікуючи відомості з тих писемних джерел, які виявлялися недоступними для вітчизняних дослідників.

Залежно від предмету дослідження, в історіографічній спадщині 1890-х - 1930-х рр. можна виділити ряд комплексних узагальнюючих праць [1-5; 8; 14; 30-38], автори яких спробували панорамно представити усі відомі їм випадки надзвичайних явищ природи на території, що вивчалася, співставивши їх з коливаннями клімату, ціноутворенням та суспільно-політичною активністю населення.

Серед досліджень, автори яких переслідували вузьку мету, переважають праці, присвячені продовольчому питанню та загрозам, які надзвичайні явища природи впродовж історії становили сільському господарству [6-8; 10; 13; 18; 19]; історії надзвичайних астрономічних і оптичних явищ [12; 21; 23]; історії землетрусів [15; 20; 22; 24] та історії епідемій [26; 27; 29];

Отже, впродовж 1890-х - 1930-х рр., в українській історіографії формується наукове зацікавлення історією екологічних небезпек. Д. Багалій та І. Крип'якевич, ймовірно, не ставлячи перед собою такої цілі, стали фундаторами «environmental hazards history» та одними зі співфундаторів до-екологічної історії (pre-environmental history) в українській історіографії.

З огляду на тривалу історіографічну традицію та вагомі здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців, актуальними завданнями видаються створення максимально повного історичного реєстру надзвичайних явищ природи на території України, а також їх кореляція із флуктуаціями клімату, співставлення, з одного боку, свідчень письмових джерел та даних дендрохронологічного, фенологічного і палео- лімнологічного аналізів.

Список використаних джерел

1. Багалей Д. И. Стихийные бедствия и борьба с ними в России в старину. Исторический вестник. СПб, 1892. Т.47, №1. С.177-195.

2. Багалей Д. И. Стихийные бедствия и борьба с ними в Слободской Украине. Багалей Д. И. Очерки из русской истории. Том 2. Харьков, 1913. С.80-103.

3. Боголепов М. А. Колебания климата и историческая жизнь. М., 1911. 22 с.

4. Боголепов М. А. Наступающие возмущения климата по историческим данным. М., 1921. 30 с.

5. Боголепов М. А. О колебаниях климата европейской России в историческую эпоху. М., 1908. 144 с.

6. Боголепов М. А. Причины неурожаев и голода в России в историческое время. М., 1922. 38 с.

7. Божерянов И. Н. Голодовки русского народа с 1024 по 1906 гг Исторический очерк с древнейших времен до наших дней. СПб., 1907. 30 с.

8. Веселовский К. С. Неурожаи в России и их социально-экономические причины. Образование. Журнал литературныйи общественно-политический. 1907. №4. С.1-29.

9. Веселовский К. С. О климате России. СПб, 1857. 410 с.

10. Веселовский К. С. Статистическое исследование о градобитиях в России. СПб.: Имп. акад. наук, 1855. 369 с.

11. Дербек Ф. А. История чумных эпидемий в России с основания государства до настоящего времени. СПб., 1905. 385 с.

12. Крип'якевич І. Астрономічні явища в українських літописах XI - XVIII вв. (Матеріали і доповнення). Збірник фізіографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка». Вип.3. Львів, 1930. С.45-58.

13. Крип'якевич І. Голодівки на Україні XVII в. (Кілька літописних записок). Україна. 1929. Кн.35 (Ли- пень-серпень). С.34-37.

14. Крип'якевич І. Елементарні катастрофи в давні часи. Життя і знання. 1928. Ч.5. С.142-143.

15. Крип'якевич І. Землетруси на Україні в XVII та ХУЛІ вв. Вісник природознавства. 1927. Ч.3-4. С.206.

16. Крип'якевич І. Зима в давні часи. Життя і знання. 1929. №6. С.183.

17. Крип'якевич І. П. Повені на Прикарпатті в ХІІ - ХУІІІ ст. Вісник природознавства. 1928. №2. С.111--113.

18. Крип'якевич І. П. Саранча на Україні в XI -- XVIII ст. Вісник природознавства. 1928. №3-4. С.183-- 192.

19. Леонтович Ф. И. Голодовки в России до конца прошлого века. Северный вестник. 1892. №3. С.47--76.

20. Мушкетов И., Орлов А. Каталог землетрясений в Российской империи. СПБ., 1893. 580 с.

21. Покровский К. Кометы в русских летописях. Мир Божий. 1903. № 4. С.235--256.

22. Полумб А. Очерк крымских землетрясений. Гос. изд-во Крым АССР, 1933. 80 с.

23. Святский Д. О. Астрономические явления в русских летописях с научно-критической точки зрения. Петроград: тип. Императорской Академии наук, 1915. 214 с.

24. Смирнов М. Каталог землетрясений в Крыму. Симферополь, 1931. 48 с.

25. Терлецький О. Вплив природи на історію України. Львів, 1930. 74 с.

26. Щепотьев Н. Чумные эпидемии в России. СПб., 1897. 41 с.

27. Эккерман В. Материалы для истории медицины в России (история эпидемий X -- XVШ вв.). Казань: Тип. В. М. Ключникова, 1884. 55 с.

28. Charewiczowa L. Kl^ski zaraz w dawnym Lwowie. Lwow, 1930. 91 s.

29. Giedroyc F. Mor w Polsce w wiekach ubieglych: za- rys historyczny. Warszawa, 1899. 140 s.

30. Jukniewicz F. Zjawiska meteorologiczne i stan uro- dzajow oraz pomory w Polsce w latach 1697 - 1750. Spra- wozdania towarzystwa naukowego we Lwowe / pod red. P. Dabkowskiego. Rocznik XVII. 1937, Zeszyt 1. Lwow, 1937. - S.63-70.

31. Namaczynska S. Kronika kl^sk elementarnych w Polsce i w krajach sqsiednich w latach 1648 - 1696. Zjawiska meteorologiczne i pomory. Lwow, 1937. 234 s.

32. Polaczkowna M. Wahania klimatyczne w Polsce w wiekach srednich. Prace Geograficzne, wydawane przez prof Romera. 1925. T.2, z. V S.1-80.

33. Rutowski T. Kleski elementarne w Galicji. Lwow, 1890. 55 s.

34. Szewczuk J. Kronika Klesk Elementarnych w Galicji w latach 1772 - 1848. Lwow, 1939. 334 s.

35. Walawender A. Badania kl^sk elementarnych. Rocz- nikiDziejow Spolecznych i Gospodarczych. 1931. T.1. S.79- 88.

36. Walawender A. Kronika kl^sk elementarnych w Polsce i w krajach sqsiednich w latach 1450 - 1580. T.1. Zjawiska meteorologiczne i pomorzy. Lwow, 1932. 112 s.

37. Walawender A. Kronika kl^sk elementarnych w Polsce i w krajach sqsiednich w latach 1450 - 1580. T. 2. Znisz- czenia wojenne i pozary. Lwow, 1935. 391 s.

38. Werchracki R. Kleski elementarne w Polsce w la- tach: 1587 - 1647. Sprawozdania towarzystwa naukowego we Lwowe / pod red. P. Dabkowskiego. Rocznik XVIII. 1938, Zeszyt 3. Lwow, 1939. S.321-326.

References

1. Bagaley D. I. Stikhiynyye bedstviya i bor'ba s nimi v Rossii v starinu. Istoricheskiy vestnik. SPb, 1892. T.47, №1. S.177-195. (In Russian).

2. Bagaley D. I. Stikhiynyye bedstviya i bor'ba s nimi v Slobodskoy Ukraine. Bagaley D. I. Ocherki iz russkoy istorii. Tom 2. Khar'kov, 1913. S.80-103. (In Russian).

3. Bogolepov M. A. Kolebaniya klimata i istoricheskaya zhizn'. M., 1911.22 s. (In Russian).

4. Bogolepov M. A. Nastupayushchiye vozmushcheniya klimata po istoricheskim dannym. M., 1921. 30 s. (In Russian).

5. Bogolepov M. A. O kolebaniyakh klimata evropeyskoy Rossii v istoricheskuyu epokhu. M., 1908. 144 s. (In Russian).

6. Bogolepov M. A. Prichiny neurozhayev i goloda v Rossii v istoricheskoye vremya. M., 1922. 38 s. (In Russian).

7. Bozheryanov I. N. Golodovki russkogo naroda s 1024 po 1906 gg. Istoricheskiy ocherk s drevneyshikh vremen do nashikh dney. SPb., 1907. 30 s. (In Russian).

8. Veselovskiy K. S. Neurozhai v Rossii i ikh sotsial'no- ekonomicheskiye prichiny. Obrazovaniye. Zhurnal literaturnyyi obshchestvenno-politicheskiy. 1907. №4. S.1- 29. (In Russian).

9. Veselovskiy K. S. O klimate Rossii. SPb, 1857. 410 s. (In Russian).

10. Veselovskiy K. S. Statisticheskoye issledovaniye o gradobitiyakh v Rossii. SPb.: Imp. akad. nauk, 1855. 369 s. (In Russian).

11. Derbek F. A. Istoriya chumnykh epidemiy v Rossii s osnovaniya gosudarstva do nastoyashchego vremeni. SPb., 1905. 385 s. (In Russian).

12. Kryp”yakevych I. Astronomichni yavyshcha v ukrayins'kykh litopysakh XI - XVIII vv. (Materialy i dopovnennya). Zbirnyk fiziohrafichnoyi komisiyi Naukovoho tovarystva im. Shevchenka». Vyp.3. L'viv, 1930. S.45-58. (In Ukrainian).

13. Kryp”yakevych I. Holodivky na Ukrayini XVII v. (Kil'ka litopysnykh zapysok). Ukrayina. 1929. Kn.35 (Lypen'-serpen'). S.34-37. (In Ukrainian).

14. Kryp”yakevych I. Elementarni katastrofy v davni chasy. Zhyttya i znannya. 1928. Ch.5. S.142-143. (In Ukrainian).

15. Kryp”yakevych I. Zemletrusy na Ukrayini v XVII ta XVIII vv. Visnyk pryrodoznavstva. 1927. Ch.3-4. S.206. (In Ukrainian).

16. Kryp”yakevych I. Zyma v davni chasy. Zhyttya i znannya. 1929. №6. S.183. (In Ukrainian).

17. Kryp”yakevych I. P. Poveni na Prykarpatti v KhII - KhVIII st. Visnyk pryrodoznavstva. 1928. №2. S.111-113.

(In Ukrainian).

18. Kryp”yakevych I. P. Sarancha na Ukrayini v XI - XVIII st. Visnyk pryrodoznavstva. 1928. №3-4. S.183-192.

(In Ukrainian).

19. Leontovich F. I. Golodovki v Rossii do kontsa proshlogo veka. Severnyy vestnik. 1892. №3. S.47-76. (In Russian).

20. Mushketov I., Orlov A. Katalog zemletryaseniy v Rossiyskoy imperii. SPB., 1893. 580 s. (In Russian).

21. Pokrovskiy K. Komety v russkikh letopisyakh. Mir Bozhiy. 1903. №4. S.235-256. (In Russian).

22. Polumb A. Ocherk krymskikh zemletryaseniy. Gos. izd-vo Krym ASSR, 1933. 80 s. (In Russian).

23. Svyatskiy D. O. Astronomicheskiye yavleniya v russkikh letopisyakh s nauchno-kriticheskoy tochki zreniya. Petrograd: tip. Imperatorskoy Akadademii nauk, 1915. 214 s. (In Russian).

24. Smirnov M. Katalog zemletryaseniy v Krymu. Simferopol', 1931.48 s. (In Russian).

25. Terlets'kyy O. Vplyv pryrody na istoriyu Ukrayiny. L'viv, 1930. 74 s. (In Ukrainian).

26. Shchepot'yev N. Chumnyye epidemii v Rossii. SPb., 1897. 41 s. (In Russian).

27. Ekkerman V. Materialy dlya istorii meditsiny v Rossii (istoriya epidemiy X - XVIII vv.). Kazan': Tip. V M. Klyuchnikova, 1884. 55 s. (In Russian).

28. Charewiczowa L. Kleski zaraz w dawnym Lwowie. Lwow, 1930. 91 s. (In Polish).

29. Giedroyc F. Mor w Polsce w wiekach ubieglych: zarys historyczny. Warszawa, 1899. 140 s. (In Polish).

30. Jukniewicz F. Zjawiska meteorologiczne i stan urodzajow oraz pomory w Polsce w latach 1697 - 1750. Sprawozdania towarzystwa naukowego we Lwowe / pod red. P. Dabkowskiego. Rocznik XVII. 1937, Zeszyt 1. Lwow, 1937. - S.63-70. (In Polish).

31. Namaczynska S. Kronika kl^sk elementarnych w Polsce i w krajach sqsiednich w latach 1648 - 1696. Zjawiska meteorologiczne i pomory. Lwow, 1937. 234 s. (In Polish).

32. Polaczkowna M. Wahania klimatyczne w Polsce w wiekach srednich. Prace Geograficzne, wydawane przez prof. Romera. 1925. T.2, z. V S.1-80. (In Polish).

33. Rutowski T. Kleski elementarne w Galicji. Lwow, 1890. 55 s. (In Polish).

34. Szewczuk J. Kronika Klesk Elementarnych w Galicji w latach 1772 - 1848. Lwow,1939. 334 s. (In Polish).

35. Walawender A. Badania kl^sk elementarnych. Roczniki Dziejцw Spolecznych i Gospodarczych. 1931. T.1. S.79-88. (In Polish).

36. Walawender A. Kronika kl^sk elementarnych w Polsce i w krajach sqsiednich w latach 1450 - 1580. T.1. Zjawiska meteorologiczne i pomorzy. Lwow, 1932. 112 s. (In Polish).

37. Walawender A. Kronika kl^sk elementarnych w Polsce i w krajach sqsiednich w latach 1450 - 1580. T.2. Zniszczenia wojenne i pozary. Lwow, 1935. 391 s. (In Polish).

38. Werchracki R. Kleski elementarne w Polsce w latach: 1587 - 1647. Sprawozdania towarzystwa naukowego we Lwowe /pod red. P. Dabkowskiego. Rocznik XVIII. 1938, Zeszyt 3. Lwow, 1939. S.321-326.

Размещено на Allbest.ru