Граф Здіслав Ґрохольський (1881-1968) та його внесок у розвиток Поділля початку ХХ ст.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Граф Здіслав Ґрохольський (1881-1968) та його внесок у розвиток Поділля початку ХХ ст.

Балабай А.

Анотація

Ключові слова: Поділля, Вінниця, П'ятничани, Здіслав Ґрохольський, господарство, громадська діяльність, меценати, політика

Abstract

A. Balabai. Count Zdislav Grokholskyi (1881-1968) and his contribution to the development of Podillia in early XX century

The article deals with the analysis of Zdislav Grokholskyi's economic, philanthropic and social activities. Zdislav Henryk Adam (1881-1968) was one of the most influential political and public figures of Podillia in early 20^th century. He was born in Piatnychany, Vinnytsia district. The son of Stanislav Grokholskyi and Vanda from the family of the Polish magnate Zamoyskyi came from the ancient and noble Polish Grokholskyi family of the coat of arms Syrokomlia.

Zdislav Grokholskyi actively multiplied his father's inheritance by farming in Piatnychany and other areas, building new factories, equipping them with the most modern apparatus. His active way of farming increased people's employability.

The article is focused on the study of Zdislav Grokholskyi's public life. He was also actively involved in public activities. At the beginning of the 20^th century he was considered one of the most influential people of Vinnytsia district and Podillia province. He was the member of various public organizations, one of them was the Podillia Agricultural Society.

The meetings of the Podillia Agricultural Society were devoted to the analysis of the variety of questions which were connected with Podillia's life. At one of the meetings headed by Count Grokholskyi the rules regulating the liquidation of easements were made. Zdislav provided financial support for the practical school of horticulture and agriculture in Humennyi, Vinnytsia district, founded by this society. Grokholskyi started his every business for the sake of the improvement of well-being of not only his family, but also of local residents. During the First World War Grokholskyi created the hospital on his estate for the treatment of injured soldiers.

Successful management of economic affairs boosted Grokholskyi's profits. It made possible for Zdislav to start philanthropic activities. It is worth mentioning that Grokholskyi cofinanced the publication of the first Ukrainian journal in Podillia - the newspaper «Svitova zirnytsia». The attention focus was on the peasants' economic interests, in particular, their ability to farm. The newspaper popularized folklore and Ukrainian writers' works were published in it. Together with other patrons Zdislav Grokholskyi initiated the purchase of a printing house in Vinnytsia. The bookstore published textbooks, primarily the alphabet books and religious ones. Being engaged in patronage, Grokholskyi also paid attention to churches. For instance, he secretly financed the Roman Catholic Church and the Orthodox church was built in Piatnychany at his expense.

The article describes the period of the Ukrainian revolution. When the Bolshevik government came to power, the Grokholskyi's estate in Piatnychany was looted and burnt by peasants, his family managed to leave for Poland owing to an entire carriage in train, provided by the commander of the UNR troops because of their acquaintance.

Grokholskyi continued his active engagement in public and philanthropic activities in Poland. In the free time he explored the history of Podillia and his family. Zdislav Grokholskyi's memoires about his life in the Podillia province found the reflection in his published articles. He died in November 1968 in Skolimuv.

Therefore, on the example of one of the representatives of Grokholskyi family, in particular, Zdislav Grokholskyi, the influence of one personality on the economic situation of the Podillia province and the contribution to its economic life were analyzed.

Keywords: Podillia, Vinnytsia, Piatnychany, Zdislav Grokholskyi, economy, economic activity, patrons, policy

Історію творять особистості і лише з плином часу можна зрозуміти наскільки потужним є слід тієї чи іншої особистості в історії. Кожне людське життя є цінним, а вивчаючи біографію окремих осіб дослідники мають змогу краще висвітлити хід і значення певних історичних подій.

Роль особистості в історії однозначно неймовірно велика. У наш час все більше дослідників зосереджують свою увагу на зв'язках людини, історії та культури. З другої половини ХХ ст. набирає обертів соціальна історія, однією зі складових соціальної історії є дослідження історії особистості. Адже, часто завдячуючи лише одній людині можна змінити хід історії, лише завдяки одній людині може бути врятоване чиєсь життя, можливо навіть не одне, чи наприклад, завдяки одній людині можуть бути ситими цілі родини, десятки, а то й сотні родин, завдяки забезпеченню робочих місць і заробітної плати люди можуть жити та працювати.

Виходячи з вищезазначеного, серед представників польських шляхетських родів можна виокремити давній шляхетський рід Ґрохольських герба Сирокомля. Хоча Ґрохольські і не були такими могутніми та впливовими, як-то: Потоцькі, Чарторийські, Збаразькі, але все ж їхній внесок у розвиток економіки та культури Правобережної України, зокрема Подільської губернії, упродовж ХІХ - початку ХХ ст. досить суттєвий.

Історія роду Ґрохольських на Поділлі розпочинається із Міхала Ґрохольського, який одружився на Анні Радзимінській. За шлюбною угодою, укладеною у листопаді 1725 р. у П'ятничанах, Анна мала отримати як посаг П'ятничани та СабарівDunin-Borkowski hr. J. Almanach blаkitny. Genealogia zyj^cych rodow polskich. Lwow, Warszawa: Publisher. Wende i Ska, nakl. Ksigarni H. Altenberga, 1908. S. 392.. Відтак, проживаючи на Поділлі родина Ґрохольських, відіграла важливу роль в економічному, політичному, культурному житті Подільського краю. Серед яскравих представників роду Ґрохольських можна виокремити Здіслава Ґрохольського.

Аналіз історіографії українських і зарубіжних істориків свідчить, що Здіслав Ґрохольський відігравав одну із ключових ролей у розвитку Подільської губернії на початку ХХ ст. Основні віхи життя Здіслава Ґрохольського у своїй праці висвітлила В. КолеснікКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. Вінниця: Розвиток, 2007. С. 136-139.. Так предметом дослідження В. КолеснікКолесник В. Здіслав Ґрохольський (1881-1968) - останній дідич П'ятничан. Подільська старовина: науковий збірник. 2008. №4. С. 251-260., стали головні здобутки Здіслава Ґрохольського в економічних і суспільних сферах життєдіяльності Поділля. Одним з аспектів досліджень В. КолеснікКолесник В. Подільське товариство сільського господарства і сільськогосподарської промисловості (1896-1918): історичний нарис. Вінниця: Розвиток, 2007. 160 с. є діяльність членів Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості на ниві тваринництва. Авторка детально розповідає про діяльність Подільського товариства сільського господарства та діяльність у ньому Здіслава Ґрохольського. Про меценатську діяльність польської шляхти, зокрема Здіслава Ґрохольського, можемо дізнатись зі статті Н. РоманюкРоманюк Н.Й. Благодійництво і меценатство як засіб підвищення соціального статусу підприємців Південно-Західного краю Російської імперії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Вісник аграрної історії. 2013. Вип. 6-7. С. 189-198.. Питання громадської діяльності поляків на території Подільської губернії підіймає Мар'ян КалуськийKaiuski M. Polskie dzieje Kijowa. Wydawca: Kucharski, 2015. 234 s..

Події Української революції 1917-1921 рр. та її вплив на життя цілих родин, через призму спогадів родини Ґрохольських, у своїй статті висвітлює О. ГайдайГайдай О. У сутінках зникаючого світу: родинні спогади про долю поляків на Поділлі у 1917-1919..

Історія польської шляхти ставала предметом дослідження не лише для українських і польських істориків, а й для французьких, зокрема Даніель БовуаБовуа Д. Битва за землю в Україні 1863-1914. Поляки в соціоетнічних конфліктах. Київ: Критика, 1998. 334 c. у своїй праці присвятив увагу суспільним процесам, що відбувались на Правобережній Україні, у тому числі й на Поділлі.

Особливу увагу треба звернути на праці, що присвячені родині Ґрохольських. Так, дану родину згадує у своїй праці Єжи Север Дунін-БурковськийDunin-Borkowski hr. J. Almanach blзkitny. Genealogia zyjcych rodфw polskich... S. 394-396.. Біографічні відомості цієї родини зібрали й описали Карл РоллеRolle K. Polski slownik biograficzny. Grocholski Marcin (1727-1807). T. 8. Wydano. Krakфw: Polska Akademia Umiejзtnosci, 1960. S. 587. та Северин УруськийUruski S. (1814-1890). Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 4. Warszawa: Wydawca: Gebethner i Wolff, 1907. S. 380.. Про головний маєток Ґрохольських на Поділлі - П'ятничани, розповідає О. БондарБондар О. Архітектурні візерунки древніхПятничані не тільки., розкриваючи історію родинного маєтку у П'ятничанах у хронологічній послідовності. Багатотомна праця Романа АфтаназіAftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej: w 11 t. Wroclaw: Wyd. drugie przejrzane i uzupelnione? 1996. T. 10: Wojewфdztwo braclawskie. 453 s. описує зміни П'ятничанського маєтку за часів кожного із родини Ґрохольских.

Таким чином, ми бачимо, що окреслена нами тема не набула свого розкриття. Окремі фрагменти з історії польських родин, родини Ґрохольських і, зокрема, Здіслава Ґрохольського знаходимо у вищезазначених публікаціях, але узагальнюючого та комплексного дослідження здійснено ще не було.

Однією зі складових будь-якого дослідження становлять опубліковані та неопубліковані джерела. Відтак, у Державному архіві Вінницької області зберігається особовий фонд родини ҐрохольськихДержавний архів Вінницької області (ДАВО). Ф. 866. Оп. 1.. У фонді містяться документи, які стосуються господарчої, меценатської, юридичної, суспільної діяльності родини Ґрохольських, а також особиста кореспонденція, зокрема і Здіслава Ґрохольського.

Важливим джерелом у дослідженні вибраної теми слугують мемуари Марії Собанської з ҐрохольськихSobanska z Grocholskich M. Wspominki nikle (Marii z Grocholskich Hieronimowej Sobanskiej). Primum, 2002. 242 s. і Софії ҐрохольськоїГрохольська С. Болючі спогади 1917-1919: Вінниця: Друкарня-видавництво «Твори», 2018. 192 с., які описують життя та побут родини, залишивши на сторінках цих мемуарів болючі спогади обшуків більшовиків, руйнування маєтків та еміграції до Польщі.

Історію свого роду та Подільського краю, а також будівництва та розквіту П'ятничанського маєтку розкрив Здіслав Ґрохольський у статті, яка вийшла друком у «Київському щоденнику» («РатМпік Kijowski»), де описав П'ятничанський маєток від його створення і до моменту, коли він там проживав. По своїй суті Здіслав Ґрохольський написав історичний нарис з елементами автобіографіїGrocholski Z. Pietniczany: Pamietnik Kijowski. Tom 3. Londyn: Nakladem: Kola Kijowian, 1966. S. 84-93.. Тож маємо певну джерельну базу для розкриття означеної теми.

Мета дослідження полягає у висвітленні та аналізі господарчої, меценатської та суспільної діяльності Здіслава Ґрохольського.

Ґрохольський Здіслав Генрик Адам (1881-1968) - один із найвпливовіших політичних і громадських діячів Поділля початку ХХ ст. Народився в П'ятничанах Вінницького повіту. Син Станіслава Ґрохольського та Ванди із польського магнатського роду Замойських. Здіслав був високоосвіченою людиною, зумів отримати ґрунтовну домашню освіту. Надалі студіював право у Новоросійському університеті в ОдесіКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини... С. 137..

Здіславу вдавалось поєднувати кілька посад одночасно, займатись меценатством, а також дбати про своє господарство.

Початок ХХ ст. для Поділля можна охарактеризувати як період економічного зростання, який охопив практично усі галузі господарства Подільського краю. Зважаючи на ці обставини, З. Ґрохольським у 1910 р. було збудовано суперфосфатний завод Подільського промислового акціонерного товариства у Вінниці. Головою правління акціонерного товариства було обрано З. Ґрохольського. Через те, що З. Ґрохольський відвідував різноманітні виставки, які були присвячені технологічним новинкам і йшов у ногу з часом, завод обладнали найякіснішим обладнанням, усі технології та процеси по тодішнім міркам були найновішимиКолесник В. Здіслав Ґрохольський (1881-1968) - останній дідич ГЇятничан... С. 251-260..

Завод розпочав свою роботу в липні 1912 р. Його акційний капітал становив 800 тисяч рублів (для порівняння - річний оборот заводу у 1913-1914 рр. становив близько 679 тисяч рублів). Налагодивши виробництво суперфосфату, завод забезпечив не тільки Подільську губернію добривом, а й всю Правобережну Україну. По своїй суті суперфосфат це звичайне просте мінеральне добриво. Застосовують його навесні в якості передпосівного добрива. Слід відмітити, що і в наш час суперфосфат є одним із найпопулярніших мінеральних добрив. Окрім самого добрива на заводі вироблялася сірчана кислота, а сам завод мав свою залізничну гілкуРоманюк Н.Й. Благодійництво і меценатство як засіб підвищення соціального статусу підприємців Південно-Західного краю Російської імперії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)... С. 189-198..

Захоплюючись нововведеннями, З. Ґрохольський вирішує збудувати два цегляних заводи в Обідному та П'ятничанах. Станом на 1917 р. заводи почали виготовляти першу свою продукцію: пресовану цеглу, дренажні труби та черепицю. У П'ятничанах З. Ґрохольський також мав власний підковний механічний завод, що розпочав свою роботу на початку 1917 р. Продукція, яка виготовлялася на ньому, мала шалений попитКолесник В. Здіслав Ґрохольський (1881-1968) - останній дідич Пятничан... С. 255..

Граф З. Ґрохольський доклав руку і до інших акціонерних підприємств, маючи там пайові частки, у тому числі в експлуатації гранітних кар'єрів. Вищезгадані цегельний завод та кар'єрний граніт, разом із виробництвом будівельних матеріалів, у плановій щорічній експлуатації власних лісів мали служити передусім для розвитку Вінницького повіту. Господарство З. Ґрохольського активно розвивалось, але у подальшому на динаміку розвитку господарства вплинула Перша світова війнаGrocholski Z. Pietmczany... S. 94..

На господарстві в П'ятничанах у З. Ґрохольського також працювали: паровий млин, борошно з якого було найкращої якості, крупорушка, олійня, спиртовий завод. Гуральня була обладнана найсучаснішим устаткуванням. Також був побудований готель для сезонних робітників. Задля кращого врожаю З. Ґрохольський на своїх полях вирощував нові сорти української степової пшениці, що давала високі врожаї, у результаті основна частка врожаю йшла на експорт. На експорт у великій кількості йшли і цукрові буряки, яловичина, шкіра, сосновий лісБондар О. Архітектурні візерунки древніх П'ятничан і не тільки..

На початку Першої світової війни З. Ґрохольському належав П'ятничанський ключ із чотирма фільварками та лісами. У 1907 р. граф придбав у Ф. Пжесмицького Обіднянський ключ (Брацлавський повіт) із п'ятьма господарствами та лісамиДАВО. Ф. 86. Оп. 1. Спр. 71. Арк. 9.. Також графу належали 35 десятин у Вінниці, декілька будинків у Варшаві та ліси у В'ятській губерніїКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. С. 137..

Родинний маєток у П'ятничанах зазнавав постійних змін і трансформацій. Розпочав будівництво маєтку Міхал Ґрохольських. За планом це мав бути не звичайний маєток, а ціла фортеця. Задумка була у тому, аби збудувати замок-фортецю квадратної форми з міцними грубими стінами, залізними ґратами та вежами. Таким чином, це б дало змогу і жити в фортеці й відбивати напад у разі потребиAftanazy R. Dzieje гezydenq'i па dawnych Л Rzeczypospotej. S. 300..

Активна фаза розбудови маєтку припадає на другу половину ХVШ ст., коли П'ятничанським маєтком володів син Міхала Ґрохольського, Марцін Ґрохольський. громадський меценатський освітній грохольський поділля

Здіслав Ґрохольський у своїй статті, яку присвятив опису П'ятничанського маєтку, згадує, що Марцін Ґрохольський був удостоєний честі приймати у маєтку останнього короля Польщі Станіслава-Августа. Королю так сподобався П'ятничанський маєток, що він написав графу Марціну Ґрохольському подячного листа. На честь королівських відвідин у П'ятничанах була висаджена липова алея, кілька дерев з якої дожили до 2000-х років. Незважаючи на те, що Марцін займався будівництвом П'ятничанського маєтку, все ж перевагу для постійного місця проживання Марцін Ґрохольський надавав Грицеву. Після смерті Марціна Ґрохольського П'ятничанський ключ переходить до одного з його синів - Міхала Ґрохольського.

Рис.1. Марцін Ґрохольський

Саме Міхал Ґрохольський разом зі своєю дружиною Марією Сліжньовою, яка виступила ініціаторкою розбудови та реконструкції П'ятничанського маєтку, зробили маєток родовим помістям. Марія забажала, аби маєток став на поверх вище, а також, щоб по боках з'явились дворівневі флігелі, які були з'єднанні з основною частиною будинку. Трохи далі стояли дві одноярусні башти, від них тягнулися вали та рови, які оточували фортечний майдан у кілька сотень метрів завдовжки. В'їзна брама довершувала образ неприступної фортеціGrocholski Z. Pietniczany. S. 85..

За часів Міхала та Марії Ґрохольських у маєтку збудували спеціальне приміщення (візівня) для зберігання колекції екіпажів, які використовувалися протягом кількох столітьБондар О. Архітектурні візерунки древніх П'ятничан і не тільки..

Подальшим упорядкуванням П'ятничанського маєтку займалися Станіслав Ґрохольський і його син Здіслав. Розпочинається будівництво цілого комплексу парадного під'їзду. Така будівнича активність була пов'язана із розширенням господарства. Одним із нагальних питань останнього власника П'ятничанського маєтку Здіслава Ґрохольського стало запровадження водогону та каналізації, як згадує сам господар у своїй статті присвяченій П'ятничанському маєтку, на розі замкового двору була пробурена артезіанська криниця, сам водогін довелось вести через кам'яні фундаменти до самого замку в якому одразу ж побудували кілька ванних кімнат. До всього у маєтку почав працювати ліфт, а також було створено власну електростанцію з акумуляторами. Станція забезпечувала світлом все господарство, а електростанція качала воду та приводила у рух все машинне устаткуванняGrocholski Z. Pietniczany. S. 92..

Родзинкою родового гнізда Ґрохольських був головний корпус, де містилися такі зали: арабська, помпейська, турецька, мисливська, чорна та гербова зали. Сам маєток містив у собі унікальні колекції мистецтва, які збирали Ґрохольські протягом декількох століть і до яких можемо віднести картинну галерею, колекцію стародавньої мисливської зброї та нумізматики. А бібліотека Ґрохольських налічувала десятки тисяч томівUrbanski A. Z czarnego szlaku i tamtych rubiezy: zabytki polskie przepadle na Podolu, Wolyniu, Ukrainie Creator (1873-1950). Warszawa: Dom Ksi^zki Polskiej, Spцlka Akcyjna, 1928. S. 64..

Рис. 2. П'ятничанський палац (гравюра Максиміліана Фаянса з малюнка Наполеона Орди)

Неподалік, у Чорному лісі, був розташований звіринець, закладений ще Марціном Ґрохольським. Звичайно, маючи велику родину та такий розкішний маєток, неможливо було оминути і створення власного саду для відпочинку та розваг. Ландшафтним дизайном зайнявся відомий на той час майстер Діонісій Мак-Клера (інший варіант прізвища - Міклер). Сад мав нагадувати англійські парки. Таким чином, створення цього саду завершило формування архітектурно-ландшафтного комплексу маєткуАатху R. Dzieje rezydenq'i па dawnych Rzeczypospoej. S. 307..

Рослини для саду завозились з Польщі, з Північної Америки. До 1918 р. тут були оранжереї вартістю у мільйон царських рублів. Марія Собанська у спогадах записала: «На території, де розташувалися парники, ми мали три оранжереї. Найбільшу - під екзотичні рослини: пальми, цитринові й помаранчеві дерева, гранати, тощо... Мали також «ананасарню», де було дуже гаряче, і дозрівали справжні ананаси, і вони, хоча й невеликі, та з'являлися в залі-їдальні... Варто було б заглибитися в сад, цей наш п'ятничанський сад. зі старими, чудовими деревами, що пам'ятали давні покоління»Sobanska г Grocholskich М. Wspominki пікіе... S. 17..

Рис. 3. Здіслав Ґрохольський

Здіслав Ґрохольський займав активну позицію і в громадському житті Поділля. У 1907 р. увійшов до опікунської ради філії Подільського сільськогосподарського синдикату (центр - Кам'янець-Подільський). Того ж року філія відокремилась як Вінницький сільськогосподарський синдикат, а З. Ґрохольського протягом 1908-1913 рр. був головою правлінняКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. С. 136..

З. Ґрохольський входив до Подільського виборчого комітету, який був створений 8 жовтня 1906 р. На засіданнях Подільського Губернського комітету у Вінниці розглядалися питання повязані із аграрною промисловістю, сільським господарством та іншеKaluskiM. Polskie dzieje Kijowa... S. 185..

Здіслав Ґрохольський став головою заснованого у 1909 р. його батьком СтаніславомҐрохольським ідядьком Тадеушом Ґрохольським, першого Вінницького позичкового-ощадного товариства. На його зборах з працівниками та клієнтами завжди розмовляв українською, і завжди дбав, щоб при товаристві була книгозбірня з різноманітними українськими книгамиGrocholski Zdzisiaw Henryk Adam (1881-1968)..

Брав активну участь у житті Подільського товариства сільського господарства, яке було створене у 1896 р. задля об'єднання сил у питаннях розвитку та вдосконалення сільського господарства на Поділлі. При Подільському товаристві сільського господарства діяло відділення правильного полювання, що було створене, аби контролювати законність мисливських полювань, а також здійснювати контроль за кількістю впольованої дичини. Головою відділення у 1914 р.1913 р. було обрано Здіслава ҐрохольськогоКолесник В. Подільське товариство сільського господарства. С. 49..

На засіданнях Подільського товариства сільського господарства займались різноманітними питаннями, які стосувались життя Подільського краю. Так, зокрема, на одному із засідань, де головував граф Грохольський, виробили правила щодо ліквідації сервітутів. З. Ґрохольський всіляко підтримував, у тому числі і фінансово, засновану цим товариством практичну школу садівництва та сільського господарства в Гуменному Вінницького повітуПротокол заседания попечительского совета Гуменнской школы садоводства и сельского хозяйства. Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства. 1913. №2. С. 36-38.. Віддав під досліди 55 десятин 1 070 сажнів землі у своєму маєтку, що знаходилося в селі Зарванці Вінницького повітуКолесник В. Подільське товариство сільського господарства. С. 50..

Завдяки підтримці своєї дружини Марії, граф створив у П'ятничанському маєтку лазарет і 25 серпня 1914 р. передав його Вінницькому комітету Червоного ХрестаКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини... С. 148.. У виступі на Громадській Думі Вінниці: «Зараз, після оголошення війни в Польщі, 1914 року в час скликаного мною зібрання у так звані Городській Думі у Вінниці. Я перший із присутніх заявляю на цьому зібранні про намір створення в моєму маєтку в П'ятничанах лазарету для поранених військових. За моєю заявою послідували і інші. Ще ніхто не знає як будуть справи з військовими. Червоних Хрест ніяких перешкод не чинить Я підшукаю необхідне місце у себе в маєтку під лазарет і вже облаштованим передам його 25 серпня 1914 року Вінницькому комітету Червоного Хреста»ДАВО. Ф. 866. Оп. 1. Спр. 71. Арк. 10..

З початком роботи до П'ятничанського лазарету надходили запити від Подільського губернського земського комітету по наданню допомоги хворим і пораненим з наступними даними: скільки хворих перебувало на лікуванні у лазареті та їхній список, чи забезпечені хворі всім необхідним, а в холодну пору теплими речами, також отримували звіти хто саме працює в лазареті, кількість персоналу, їхні посади, віросповідання працівників тощоIbid. Арк. 5-55..

У результаті активної роботи зі створення лазарету, у 1914 р. З. Ґрохольський став членом правління Вінницького комітету Червоного Хреста, де перебував до вересня 1915 р., часу фактичної самоліквідації комітету. Також з 1916 р. З. Ґрохольський входив до Польського товариства допомоги жертвам війниКолесник В. Здіслав Ґрохольський (1881-1968) - останній дідич П'ятничан. С. 41-42..

Після зречення російського царя Миколи ІІ та переходу влади до Тимчасового комітету Державної думи, З. Ґрохольський 6 березня 1917 р. скликав у Вінниці нараду представників міських громадських організацій. На ній його було обрано головою виконавчого комітету і з метою сприяння новому уряду Ґрохольський присягнув на вірність Вінниці як представник Тимчасового урядуКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. С. 137..

На Третьому з'їзді польської організації в Україні (Польський з'їзд на Русі/Zjazd Polski na Rusi), який проходив у Києві 18-24 червня 1917 р., З. Ґрохольського було обрано головою. Аналізуючи матеріали з'їзду, які того ж року було видано у Вінниці стараннями графа, можна прийти до висновку, що поляки вважали своїм громадянським обов'язком докласти всіх зусиль, аби існувати в тандемі з місцевим населенням і докласти всіх зусиль задля спільного добробутуGrocholski Z. Zjazd polski na Rusi w Kijowie: w dniach 18-24 czerwca 1917 roku. Winnica: Druk. Polska, 1917. S. 5-6.. Будинок Ґрохольських у Вінниці являв собою на той час подільський центр Центрального громадянського комітету Королівства Польського в Росії. Одночасно дружина Здіслава - Марія опікувалася польськими жовнірами та репатріантами, які поверталися зі сходуGrocholski Zdzislaw Henryk Adam (1881-1968)..

У 1918 р. Здіслав вирішує вивезти цінні колекції мистецтва, а також елементи побуту. Завдяки допомозі місцевих селян і робітників, а також вінницьких візників, багато полотен і цінних предметів (навіть меблів) З. Ґрохольський зумів вивезти з П'ятничан до Вінниці. Однак більша частина залишилася на місці і згоріла разом з палацом, підпаленим у ніч з 17 на 18 січня 1918 р., або ж була розграбованаГайдай О. У сутінках зникаючого світу..

Марія, сестра Здіслава Ґрохольського, у своїх споминах пише: «Врешті одного дня, вже увечері селяни, об'єднавшись в повстанські загони, увірвалися на подвір'я і до палацу, на своєму шляху вони знищуючи абсолютно все. В будинку був ліфт. Руйнівна банда до того ліфтового отвору накидала меблів, полила гасом і підпалила. Вогонь... поширився на цілий будинок, випалюючи все. Після погрому подвір'я в П'ятничанах було засіяно безліччю різних цінних паперів, листів і альбомів, які ми зберігали з величезним пієтетом»Sobanska z Grocholskich M. Wspominki nikle. S. 174.. Садиба після тієї пожежі дуже постраждала, від палацу залишилася частково тільки середня частина. Флігелі та галереї знищені, знищений інтер'єрБондар О. Архітектурні візерунки древніх П'ятничан і не тільки..

Влітку 1918 р., коли при владі був Павло Скоропадський, Здіславу Ґрохольському вдалося на деякий час повернутись до П'ятничан. Він укріпив замкові мури дахом і таким чином уберіг їх від остаточної руйнаціїГайдай О. У сутінках зникаючого світу..

Зважаючи на останні події, З. Ґрохольським було прийнято рішення вивезти родину до Варшави. Завдяки тому, що він був знайомий із Симоном Петлюрою, графу вдалося домовитись про окремий вагон для своєї родини, завдяки чому Ґрохольським вдалося виїхати до ПольщіКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини...С. 138.. Згодом, Софія Ґрохольська запише у своїх спогадах про те, що саме завдяки Симону Петлюрі їхня родина змогла доїхати до польського кордонуГрохольська С. Болючі спогади 1917-1919. S. 47..

У цей же період З. Ґрохольський вирішив вилучити з краєзнавчого музею частину родинних колекцій, які змогли врятувати від пограбунку та знищення і вивезти їх до Варшави. Але так склалася доля, що як би Ґрохольський не намагався зберегти родинні колекції мистецтва, у 1944 р. під час Варшавського повстання всі їхні колекції загинули як у столиці, так і в новій сільській садибі ҐрохольськихКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. С. 139..

Щодо меценатської діяльності З. Ґрохольського, то тут варто відмітити, що Ґрохольський співфінансував видання першого на Поділлі українського часопису - газети «Світова зірниця». У центрі уваги були господарські інтереси селян, зокрема вміння господарювати (статті про садівництво, сільське господарство, бджільництво) та кооперацію. Газета популяризувала фольклор, друкувала твори Т. Шевченка, С. Руданського, Л. Глібова, Б. Грінченка, П. Грабовського, В. Стефаника, І. Франка, Панаса МирногоБондар О. Архітектурні візерунки древніх П'ятничан і не тільки....

Навесні 1910 р. за ініціативою відомих вінницьких громадських діячів В'ячеслава Федоровича Коренєва та Густава Вальдемаровича Бріллінга, був заснований міський спортивний яхт-клуб «Спорт». Гроші збирали всією громадою й у зборі коштів затримок не було. Найактивніших відзначили присвоєнням їх імен яхтам. Так з'явилася яхта «Граф Здіслав» - на честь графа ҐрохольськогоЧудновський В. Острів з яхтами, купелями та боулінгом існував у Вінниці 100 років тому..

Одним із оплотів благодійництва на території Подільської губернії була Римо- католицька церква. З. Ґрохольському доводилось таємно фінансувати церкву, оскільки одним із завдань конфесійної політики імперського уряду була планомірна діяльність спрямована на послаблення позицій Римо-католицької церкви у регіоні та забезпечення утвердження позицій Православної церкви. Тому, фактично, Римо-католицька церква до 1917 р. діяла таємно. У П'ятничанах, завдяки фінансуванню З. Ґрохольського, була збудована церква і хоча точний рік побудови невідомий, але станом на 1912 р. церква уже була діюча. Донині в церкві зберігається чаша для причастя з його дарчим написомБондар О. Архітектурні візерунки древніх П'ятничан і не тільки..

Одну із визначних ролей серед шкільництва на території тогочасного Поділля відіграло просвітницьке Польське освітнє товариство (Polska Macierz Szkolna), що було створене 15 травня 1917 р. у Вінниці. З. Ґрохольського було обрано членом головного правління. Граф опікувався товариством, тому особисто закуповував у Києві підручники на потреби товариства, а в кінці 1917 р. разом з Ф. Ярошинським, Р. Бнінським і деякими іншими польськими поміщиками вирішив придбати одну з найбільших у Вінницькому повіті друкарень, назвавши її «Польська друкарня у Вінниці». Вона друкувала для товариства програми та підручники, передусім букварі, книги релігійного змісту (катехізис і молитовники); видавала тижневі газети «Землеробський огляд» («Przeglаd Rolniczy») і «Польське Життя».

Рис. 4-6. П'ятничанський палац (сучасний вигляд, Вікіпедія)

За ініціативою З. Ґрохольського у Вінниці в 1917 р. була створена торгівельна гімназія, де проводилося спільне навчання разом із жіночою гімназієюGrocholski Zdzislaw Henryk Adam (1881-1968).

У Польщі З. Ґрохольський продовжив займатись активно громадською та меценатською діяльністю. Так, Ґрохольський очолив Коло поляків руських земель, коштом якого була видана його праця «Кресові руські землі найяснішої Речі Посполитої» («Kresowe ziemie ruskie najjasniejszej Rzeczypospolitej»), присвячена польському землеволодінню на українських теренахGrocholski Z. Kresowe ziemie ruskie Najjasniejszej Rzeczypospolitej. Warszawa: Wydawca: nakladem Kola Polakow Ziem Ruskich; Drukarnia Instytutu Gluchon i Ociemnialych, 1929. 31 s.. Він став головою Союзу захисту поляків, які постраждали через війну та революцію; виступив співзасновником мережі закладів боєприпасів «КуляАТ» («Pocisk SA»)Grocholski Zdzislaw Henryk Adam (1881-1968). і протягом 7 років очолював її правління; був співзасновником хімічного заводу «Нітрат» і польсько-французького автомобільного й авіаційного заводівKaluski M. Polskie dzieje Kijowa. Wydawca: Kucharski, 2015. S. 158..

Залишив граф і наративну спадщину, оскільки працюючи над історією свого роду, написав статті «П'ятничани» («Pietniczany»)Grocholski Z. Pietniczany. S. 84-93. i «Скала» («Skala»)Grocholski Z. Skala Grobowiec. Wiadomosci. boze narodzenie. 1962. 4 s.. Помер Здіслав Ґрохольський у листопаді 1968 року в СколімувіКолесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. С. 139..

Таким чином, на прикладі одного із представників роду Ґрохольських, а саме Здіслава Ґрохольського, як завдяки його господарчій діяльності та його сучасному погляду на розвиток промисловості, може покращуватись економічна ситуація Подільського краю. Завдяки тому, що Ґрохольському вдалось бути гарним господарем своїх маєтностей, які приносили прибуток, він мав можливість займатись меценатською та громадською діяльністю. За його кошт куплялись книги на потреби просвітницьких товариств, відкривались друкарні, будувались церкви, лікувались військові у шпиталі.

Варто відзначити, що Здіслав Ґрохольський дбав про добробут свого краю та не був байдужий до простих людей. І до сьогодні в селах, де жили Ґрохольські, про них пам'ятають не про як жорстоких панів-землевласників, а як про інтелігентних шляхтичів, які жили, будували та примножували не тільки на свою користь, а й на користь всього Подільського краю.

Література

1. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej: w 11 t. Wroclaw: Wyd. drugie przejrzane i uzupelnione? 1996. T. 10: Wojewфdztwo braclawskie. 300-453 s.

2. Бовуа Д. Битва за землю в Україні 1863-1914. Поляки в соціоетнічних конфліктах. Київ: Критика, 1998. 334 c.

3. Бондар О. Архітектурні візерунки древніх П'ятничан і не тільки. ДАВО. Ф. 86. Оп. 1. Спр. 71. Арк. 9.

4. Гайдай О. У сутінках зникаючого світу: родинні спогади про долю поляків на Поділлі у 1917-1919.

5. Грохольська С. Болючі спогади 1917-1919: Вінниця: Друкарня-видавництво «Твори», 2018. 192 с.

6. Grocholski Z. Pietniczany: Pamietnik Kijowski. Tom 3. Londyn: Nakladem: Kola Kijowian, 1966. S. 84-93.

7. Державний архів Вінницької області (ДАВО). Ф. 866. Оп. 1.

8. Dunin-Borkowski hr. J. Almanach blаkitny. Genealogia zyjcych rodow polskich. Lwow, Warszawa: Publisher. Wende i Ska, nakl. Ksigarni H. Altenberga, 1908. S. 392.

9. Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. Вінниця: Розвиток, 2007. С. 136-139.

10. Колесник В. Здіслав Ґрохольський (1881-1968) - останній дідич П'ятничан. Подільська старовина: науковий збірник. 2008. №4. С. 251-260.

11. Колесник В. Подільське товариство сільського господарства і сільськогосподарської промисловості (18961918): історичний нарис. Вінниця: Розвиток, 2007. 160 с.

12. Колесник В. Здіслав Ґрохольський (1881-1968) - останній дідич П'ятничан... С. 251-260.

13. Kaiuski M. Polskie dzieje Kijowa. Wydawca: Kucharski, 2015. 234 s.

14. Романюк Н.Й. Благодійництво і меценатство як засіб підвищення соціального статусу підприємців Південно-Західного краю Російської імперії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Вісник аграрної історії. 2013. Вип. 6-7. С. 189-198.

15. Rolle K. Polski slownik biograficzny. Grocholski Marcin (1727-1807). T. 8. Wydano. Krakфw: Polska Akademia Umiejзtnosci, 1960. S. 587.

16. Uruski S. (1814-1890). Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 4. Warszawa: Wydawca: Gebethner i Wolff, 1907. S. 380.

17. Sobanska z Grocholskich M. Wspominki nikle (Marii z Grocholskich Hieronimowej Sobanskiej). Primum, 2002. 242 s.

18. Чудновський В. Острів з яхтами, купелями та боулінгом існував у Вінниці 100 років тому.

Размещено на allbest.ru