Вплив Японії на розвиток британсько-американських відносин напередодні та на початку Другої світової війни (1931-1940 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вплив Японії на розвиток британсько-американських відносин напередодні та на початку Другої світової війни (1931 - 1940 рр.)

Тарас Ткачук, аспірант



Анотація

У статті розглядаються відносини між двома провідними країнами - Великою Британією та Сполученими Штатами, які мали значний вплив на міжнародно-політичну ситуацію у світі як у 1930-хроках, так і продовжують впливати нині. Вектором дослідження є фактор японського мілітаристського режиму з огляду на досить схожу сучасну геополітичну ситуацію через агресивні дії РФ. Автор поставив за мету провести комплексний аналіз та дати власну оцінку впливу дій Японії на міжнародній арені на розвиток британсько-американських відносин у різних сферах. Хронологічними межами дослідження є період від інциденту в Мукдені - з початку японського вторгнення у північно-східну частину Китаю (вересень 1931 р.) до укладення Берлінського (Троїстого) пакту між Японією, Італією та Німеччиною (вересень 1940 р.).

Методологія: у статті використано метод аналізу для визначення впливу Японії та Німеччини на зовнішню політику Лондона та Вашингтона, а також описовий метод - для виявлення сутності та особливостей британсько-американських відносин упродовж 1931-1940рр. Автором застосовано системний підхід та принцип об'єктивності з використанням лише перевірених фактів та їх всебічною оцінкою. Наукова новизна: вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано та переосмислено з огляду на сучасну геополітичну ситуацію еволюцію впливу агресивних дій Японії взаємовідносини США і Великої Британії напередодні та на початку Другої світової війни.

Автор доходить висновку, що керівництво США та Великої Британії вчасно не усвідомило загрозу з боку Японії, а їхні непослідовні дії лише сприяли зближенню Токіо з нацистською Німеччиною та фашистською Італією, що завершилося утворенням тристороннього військового союзу («осі»). З огляду на це у статті наголошується на необхідності врахування сучасними провідними державами, передусім, Великою Британією та США, помилок минулого, щоб у майбутньому запобігти повторенню японського сценарію на міжнародній арені.

Ключові слова: США, Велика Британія, Японія, Ф. Д. Рузвельт, Вінстон Черчилль, Друга світова війна.



Taras Tkachuk, Ph.D. student (History), Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

JAPANESE INFLUENCE ON THE DEVELOPMENT OF BRITISH-AMERICAN RELATIONS BEFORE AND AT THE BEGINNING OF THE WORLD WAR II (1931 - 1940)

Abstract

The article examines the relationship between two leading countries - Great Britain and the United States, which had a significant impact on international political situation in the world in 1930s and still have nowadays. As a vector of research, the author takes the factor of the Japanese militaristic regime because of the rather similar current geopolitical situation due to the aggressive actions of Russian Federation. According to this, the author aimed to conduct a comprehensive analysis and his own assessment of the impact of Japan's behavior in the international arena on the development of British-American relations in various fields. The chronological boundaries of the study are the period from the Mukden incident - the beginning of Japanese invasion in the north-eastern part of China (September, 1931) to the conclusion of Berlin (Tripartite) Pact between Japan, Italy and Germany (September, 1940).

Methodology: the article uses a comparative-historical method to compare and analyze the influence of Japan and Germany on the foreign policy of London and Washington, as well as descriptive method - to identify the essence and features of British-American relations during 1931--1940. The use primarily of a wide base of diplomatic documents, archival sources from the F. D. Roosevelt Digital Library, cabinet papers of the British government allowed the author to apply the systematic approach and the principle of objectivity working with only verified facts and their comprehensive assessment. Scientific novelty: for the first time in Ukrainian historiography the author analyzed and rethought the process of how did Japan's aggressive actions influence on US-British relations on the eve and beginning of World War II regarding the current geopolitical situation.

The author concludes that the leadership of the United States and Great Britain did not realize the threat from Japan in time, that their inconsistent actions only contributed to the rapprochement of Tokyo with Nazi Germany and Fascist Italy, culminating in the formation of a tripartite military alliance («axis»). According to the author, the ambiguity of the position of London and Washington caused primarily by the struggle for spheres of influence in the Pacific area and trade conflicts between them in general. In view of this, the article emphasizes the need for modern leading states, especially Great Britain and the USA, to take into account the mistakes of the past in order to prevent a repeat of the Japanese scenario in the international arena in future.

Key words: USA, Great Britain, Japan, F. D. R., Winston Churchill, World War II.



Вступ

Постановка проблеми. У вересні 1931 р. відбулася одна з найвагоміших подій в історії міжвоєнного періоду - напад Японії на провінцію Маньчжурія у Північному Китаї, що стало передумовою до формування військового блоку нацистської Німеччини, фашистської Італії та мілітаристської Японії, який і розпочав Другу світову війну. Сьогодні спостерігається дещо подібна геополітична ситуація у зв'язку з агресивними діями Російської Федерації, тому з'являється можливість дещо по-новому оцінити події 1930-х років у міжнародних відносинах. Так, недостатньо висвітленими залишаються тодішні проблеми взаємовідносин двох провідних держав світу - США і Великої Британії, передусім, у контексті їхнього торговельно-економічного суперництва у різних регіонах світу. Крім того, серед дослідників до нині відбуваються дискусії щодо причин неспроможності створення єдиного фронту демократичних країн Заходу проти держав-агресорів у 1930-х роках, а також щодо того, чи можливо вважати агресію Японії у Маньчжурії так званим «пунктом неповернення» на шляху до Другої світової війни.

Аналіз досліджень та публікацій. Поміж закордонних істориків досліджувана проблема не є новою, оскільки зовнішньополітична діяльність президента США Ф. Рузвельта та британських урядів Н. Чемберлена та В. Черчилля є однією з найпомітніших сторінок світової історії. З огляду на це, варто звернути увагу на праці американських дослідників Ч. Тензілла, який на широкій базі дипломатичних документів проаналізував співвідношення європейського та тихоокеанського векторів у зовнішній політиці Вашингтона [29], Ф. Фрейделя - відомого біографіста Ф. Рузвельта [19], а також британського історика Н. Кліффорда, який назвав далекосхідну політику Лондона «відступом з Китаю» [5].

В контексті відносин Великої Британії і США необхідно згадати роботу британського дослідника Р. Овендейла, який причиною зближення вважав геополітичну ситуацію, у якій обидві держави опинились наприкінці 1930-х років [21]. Важливою також є монографія американського історика Д. Рейнольдса, у якій дослідник стверджував, що початком формування альянсу між Лондоном та Вашингтоном стало укладення Троїстого пакту між Японією, Німеччиною та Італією наприкінці 1940 р. [25].

У вітчизняній історіографії проблема британсько-американських відносин досліджена недостатньо, адже ще за радянських часів різні актуальні питання зовнішньої політики були прерогативою московських наукових центрів. З огляду на це, можна відзначити лише роботи, присвячені загальному аналізу еволюції цих відносин упродовж ХХ ст., або аналізу відносин Великої Британії з іншими державами Європи напередодні та на початку Другої світової війни. Передусім, це - монографія української дослідниці С. Пик [39], а також дисертація історика С. Крутька [38]. Водночас, своєрідною «білою плямою» у вітчизняній історіографії залишається проблема аналізу відносин Великої Британії і Сполучених Штатів до 1939 р. і, насамперед, вивчення усіх факторів, які здійснювали вплив на зовнішню політику обох держав.

Метою даної статті є комплексне дослідження впливу японського чинника на відносини Великої Британії і США напередодні і на початку Другої світової війни. Визначено наступні завдання: 1) простежити еволюцію впливу японського фактору на провідні аспекти відносин Лондона і Вашингтона упродовж 1931-1940 рр.; 2) проаналізувати причини слабкої протидії агресивним діям Японії з боку Великої Британії і Сполучених Штатів у вказаний період.



Виклад основного матеріалу

На наш погляд, вплив японського чинника на британсько-американські відносини можна поділити на три етапи: 1) 1931-1933 рр. (від початку агресивних дій Японії у Маньчжурії до її виходу з Ліги Націй); 2) 1933-1937 рр. (до Нанкінського інциденту та початку повномасштабної війни з Китаєм); 3) 1937-1940 рр. (до укладення з Німеччиною та Італією Троїстого пакту).

У ніч на 19 вересня 1931 р. уряд Японії організував вибух на Південно- Маньчжурській залізниці поблизу столиці Маньчжурії м. Мукдена і розпочав агресивні дії у Північному Китаї. У результаті до кінця року японські війська зайняли більшість території провінції [40, с. 102]. Основною причиною агресії, на наш погляд, було бажання Токіо посилити свій вплив на Далекому Сході, передусім, за рахунок ослабленого революційними подіями та нестабільного Китаю. Крім того, важливим фактором стало розповсюдження наприкінці 1920 - х років американських і британських концесій у Маньчжурії, зокрема на видобуток золота та розвиток залізничного сполучення [40, с. 96].

Однак реакція Лондона та Вашингтона на зміну геополітичної ситуації у Північному Китаї, на нашу думку, не була жорсткою. Так, редактор журналу «Far Eastern Review» Дж. Бронсон Реа, взагалі, заявляв, що вторгнення японських військ - лише спроба допомогти маньчжурцям подолати «хаос» та «анархію» у Китаї [2, p. 7], а помічник держсекретаря США Дж. МакМюррей - що японський уряд начебто не порушив чинні рішення Вашингтонської конференції 1921-1922 рр. щодо сфер впливу на Далекому Сході [8, p. 44]. Засудив Мукденський інцидент хіба що держсекретар Г. Стімсон, який категорично заперечив можливість перегляду міжнародних договорів і оприлюднив свою знамениту «доктрину» про невизнання Сполученими Штатами будь-яких нав'язаних Китаю угод чи силових територіальних надбань, однак це не стало ефективним інструментом протидії агресії Японії у регіоні [22, p. 76].

Посол Великої Британії у Токіо Ф. Ліндлі у листі до міністра закордонних справ Дж. Саймона заявив, що у разі наступу на «життєво важливі інтереси» інших держав Далекосхідного регіону, вони нібито будуть діяти так само, як Японія, тобто «не поважатимуть чинні багатосторонні договори» [36, p. 353]. Водночас, посол звернув увагу на важливість побудови стабільних відносин і всебічної підтримки саме японського уряду, а не «жменьки китайських політиків», яка начебто «сьогодні при владі, а завтра вже ні» [36, p. 354]. Майбутній прем'єр Великої Британії В. Черчилль під час одного зі своїх публічних виступів також висловив підтримку Токіо, зазначивши про велике значення «старої цінної дружби» між двома державами [24, p. 200-201].

На наш погляд, недооцінка загрози з боку Японії у Лондоні та Вашингтоні була, передусім, спричинена двома факторами: 1) сподіванням на трансформацію влади у Токіо та поповнення уряду «поміркованими» міністрами, які не будуть продовжувати експансію (такої позиції дотримувався американський посол у Японії Дж. Грю [36, р. 363]); 2) проблемами міжнародної торгівлі, де суперництво США і Великої Британії фактично затьмарило втрату Китаєм своїх північно-східних територій. Ситуацію суттєво ускладнювала «Велика депресія» - одна з найбільших у світовій історії криз у міжнародній економіці (1929-1933).

Провідне значення у цьому сенсі мала конференція в Оттаві (Канада) у серпні 1932 р., де було встановлено «особливі» торговельні відносини між Великою Британією та її домініонами на основі запровадження «імперського тарифу» - низьких митних зборів для товарів усередині Британської імперії, передусім, на сільськогосподарську продукцію [33, р. 21]. Як свідчать дипломатичні документи Сполучених Штатів, Вашингтон був стурбований рішеннями конференції, оскільки вони нібито перешкоджали монополії торговельних операцій США у Західній півкулі [13, р. 1-2].

Загострювалися двосторонні відносини також через фіскальну політику Великої Британії, адже уряд Національної єдності з 1931 р. почав здійснювати надзвичайні заходи щодо підтримки національної валюти - фунта стерлінга та шукати джерела для поповнення державного бюджету. Одним з таких джерел став податок на прибуток всіх без винятку громадян, які займали державні посади на території Об'єднаного королівства, зокрема американців. Звичайно, це викликало значну стурбованість у США: на думку американського генерального консула у Британії Р. Фрейзера, таке рішення уряду могло зумовити «катастрофу» для багатьох працівників «разом зі зменшенням зарплати та падінням курсу долара» [13, р. 29].

В обох випадках британські та американські представники не досягли компромісних рішень. Навпаки, Міністерство фінансів Великої Британії здійснило подальші кроки та встановило податки на автомобілі американських консульських службовців [13, р. 36], а щодо Оттавських угод, то Дж. Саймон у листі до секретаря посольства США Р. Атертона заперечив можливість їх перегляду, аргументуючи це нібито продовженням традиційної протекціоністської політики Великої Британії [13, р. 6].

Раптовий для провідних держав світу вихід Японії з Ліги Націй у лютому 1933 р. не зумовив дипломатичну ізоляцію країни: представники уряду в Токіо продовжували брати участь у міжнародних конференціях - передусім, щодо скорочення озброєнь у Женеві (1932-1934 рр.), де велике значення мали позиції Великої Британії і США [36, р. 370]. Крім того, новий міністр закордонних справ Японії Х. Кокі оголосив про свій курс на «примирення» з країнами Заходу, що мало наслідком послаблення і так незначних антияпонських настроїв у Лондоні та Вашингтоні [36, р. 370]. Однак не дарма, на наш погляд, вищезгаданий американський посол Дж. Грю у спогадах назвав цей період «трьома роками спокою перед грозою», оскільки Японія не відійшла від своєї експансіоністської політики [36, р. 370]. Черговим свідченням агресивних дій Токіо упродовж лютого 1933 - липня 1937 рр. стала відмова японських представників дотримуватися чинних міжнародних морських угод через нібито незгоду зі співвідношенням тоннажності свого флоту з ВМФ Великої Британії і США [14, р. 406] (за умовами «Договору п'яти» 1922 р., таке співвідношення становило відповідно 3:5:5 [34, р. 353]).

Як наслідок, можна відзначити про поступове зростання впливу японського фактору у розвитку британсько-американських відносин. Це проявлялося, на нашу думку, у двох аспектах: 1) торговельному суперництві двох держав; 2) Лондонській морській конференції (грудень 1935-березень 1936 рр.).

Щодо першого, то, згідно зі спогадами американського дипломата Дж. Моффата, тогочасний президент США Ф. Рузвельт начебто «побоювався», що «Британія і Японія можуть досягти взаєморозуміння у вигляді пакту про ненапад», зачинивши для Сполучених Штатів «двері тихоокеанського ринку» [32, р. 117]. Про подібну тенденцію серед британських політиків у відносинах з Японією згадував у листі до держсекретаря К. Хелла і керівник американської делегації на вищезгаданій Лондонській морській конференції Н. Дейвіс [14, р. 245].

Водночас, напередодні та під час конференції британські та американські представники, навпаки, демонстрували підтримку одне одному, погодившись не йти на будь-які поступки Японії [15, р. 156-158]. У результаті остання знову вийшла з переговорного процесу [22, р. 297]. Крім того, у новій морській конвенції було вміщено так званий «гарантійний пункт», який давав змогу перегляду встановлених лімітів на озброєння за наявності агресивних держав, які не підписали угоду, а, отже, Японії [35, р. 272]. Фактично, це був дозвіл країнам Заходу розпочати власну ремілітаризацію у разі загрози нового масштабного збройного конфлікту.

Лондонська морська угода спричинила подальше зближення Великої Британії та США, як майбутніх союзників у Другій світовій війні [37, р. 155]. На наш погляд, на початку 1936 р., однак, виникли лише передумови для створення британсько-американського альянсу, у той час як суперечності між державами не припинилися. Так, під час вищезгаданої конференції Н. Дейвіс не підтримав ініціативу Лондона про залучення нацистської Німеччини до переговорного процесу [28, р. 1-2]. Така неоднозначність позиції, вочевидь, свідчила як про небажання Сполучених Штатів втручатися у справи Європи, так і про прагнення залучити Велику Британію, як лише тактичного союзника, для протидії посиленню Японії. Водночас, причиною підтримки Лондоном американських колег, на нашу думку, стала загроза окупації британських східних колоніальних володінь. Так, ще у 1932 р. Комітет оборони Британської імперії у черговому звіті стверджував, що у випадку початку війни на Тихому океані і нападу японців на англійські порти, флот витратив би щонайменше 38 днів лише на подолання шляху до них [4, р. 26]. Як наслідок, з огляду на поступове зближення Токіо з Берліном, території Великої Британії могли стати об'єктами нападу відразу у різних частинах земної кулі.

Ситуація змінилася у липні 1937 р., коли японські війська без офіційного оголошення війни розпочали повномасштабні агресивні дії на півночі Китаю [22, р. 313]. Щодо реакції США, то держсекретар К. Хелл засудив агресію, закликавши всі держави до «утримання від застосування сили» і від «втручання у внутрішні справи інших народів», до зміни чинних міжнародних угод лише за умов мирного, «впорядкованого» процесу та «взаємної вигоди» [16, р. 700]. При цьому він не покладав відповідальності за розв'язання війни на Токіо, не згадавши про жоден порушений договір, навіть про пакт «Бріана-Келлога» 1928 р., відповідно до якого заборонялося використовувати збройні методи ведення міжнародної політики [20]. На думку К. Хелла, Вашингтон нібито ще не отримав «достатньо фактів для відповідних висновків» [16, р. 698]. Щодо позиції Ф. Рузвельта, то він у своїй відомій «карантинній» промові у жовтні 1937 р. наголошував, передусім, на проблемі відносин з усіма державами-агресорами - так званою віссю Берлін-Рим- Токіо, яка фактично утворилася унаслідок Антикомінтернівського пакту - наприкінці 1936 р. [10, р. 109] (Італія приєдналася до вказаного договору лише за рік, у листопаді 1937 р. [11, р. 26-27]). Президент назвав ці країни «епідемією беззаконня», якій необхідно було протидіяти за допомоги «карантинних» заходів (при цьому він не пояснив, що саме мав на увазі) [1, р. 23]. Водночас, про загрозу безпосередньо Японії для США у промові не було згадано зовсім.

Щодо позиції британського уряду Н. Чемберлена, то вона, передусім, виявилася під час Брюссельської міжнародної конференції з врегулювання ситуації на Далекому Сході, яка тривала з 3 по 24 листопада 1937 р. без участі Японії [30, р. 1-2]. Так, міністр закордонних справ Е. Іден, висловивши «стурбованість» ситуацією на Далекому Сході, продемонстрував солідарність з будь-якою позицією Сполучених Штатів [32, р. 163]. Водночас, керівник американської делегації Н. Дейвіс фактично відмовлявся від будь-яких радикальних рішень, демонструючи свою «залежність» від «громадської думки» США - так званих «ізоляціоністів», які категорично засуджували можливість вручання Вашингтона у Європу чи Китай [32, р. 169]. Також Н. Дейвіс неодноразово згадував про колег із Лондона, як «єдину делегацію» на конференції, з якою можна «по-справжньому вести співпрацю» [17, р. 176]. Отже, Велика Британія продемонструвала свою залежність від позиції Сполучених Штатів, у результаті чого у Брюсселі було прийнято лише формальну резолюцію про порушення Японією міжнародних договорів і заклик для пошуку «мирних засобів» урегулювання конфлікту з Китаєм [22, р. 421-422].

Ситуація для уряду Н. Чемберлена ускладнилася лише на початку літа 1939 р. у зв'язку з раптовою блокадою японськими військами британських концесій у Північному Китаї («інцидент у Тянцзіні») [5, р. 120-121]. Як наслідок, прем'єр звернувся до США з проханням про допомогу, як посередника [9, р. 184]. Посол Дж. Кеннеді, однак, заявив, що адміністрація Ф. Рузвельта начебто не має на меті вдаватися до будь-яких «додаткових заходів» [21, р. 243], а К. Хелл лише висловив «стурбованість» загостренням кризи у Тянцзіні [31, р. 630], що засвідчило відсутність реальної підтримки Вашингтона. Крім того, у грудні 1939 р., після початку Другої світової війни, Ф. Рузвельт заявив британському послу Ф. Лотіану, що Вашингтон у разі загострення ситуації на Далекому Сході буде захищати власні інтереси, передусім, у Північному Китаї та у басейні р. Янцзи, а не інтереси Лондона [12, р. 148].

Така позиція Сполучених Штатів, вочевидь, знову поставила Британію перед вибором: не робити жодних рішучих дій на Далекому Сході, або ж спрямувати туди флот для тиску на Японію, опиняючись перед загрозою домінування Німеччини на морі. Справді, на засіданні уряду Н. Чемберлен заявив, що у разі вступу Британію у війну на Тихому океані, вона змушена буде воювати проти всіх держав «осі» [3, р. 12]. Як наслідок, жодних рішучих кроків у протидії Японії Лондон не здійснив.

Вплив японського фактора на британсько-американські відносини, на наш погляд, ще більше зріс у середині 1940 р. унаслідок поразки Франції у війні з Німеччиною. Так, з огляду на тогочасну геополітичну ситуацію, у Вашингтоні дедалі частіше заявляли про загрозу нападу держав-агресорів на Американський континент, аз 16 травня у США розпочалася масштабна ремілітаризація [31,

p. 767]. Водночас, однією з причин відмови президента у наданні військової допомоги Лондону - 50 есмінців - наприкінці весни 1940 р. була начебто

необхідність організації оборони володінь США у Тихому океані [26, р. 1-2]. При цьому Вашингтон, вочевидь, намагався уникнути втягнення у збройний конфлікт з Токіо, відхиливши пропозицію британського прем'єр-міністра У. Черчилля використати англійську колонію Сінгапур для стримування «японського пса» [27, Р. ^3].

На наш погляд, основною причиною досить неоднозначної позиції адміністрації Ф. Рузвельта було те, що США продовжували розглядати Велику Британію, як сильного конкурента у розподілі сфер впливу на Тихому океані. Так, яскравим прикладом став конфлікт двох держав за острови Кантон і Ендербері архіпелагу Фенікс улітку 1937 р. Провідним чинником загострення суперечностей були обґрунтовані претензії на острови з боку Лондона, оскільки вони були відкриті саме британськими мореплавцями, з чим не погоджувалися Сполучені Штати. У червні 1937 р. це навіть спричинило перестрілку між британським військовим кораблем Веллінгтон і кораблем американсько-новозеландської наукової експедиції на о. Кантон [6, р. 10]. Як наслідок, проблема суттєво погіршила відносини між тогочасним урядом Н. Чемберлена та адміністрацією Ф. Рузвельта, однак була врегульована після поступок Великої Британії, які передбачали встановлення на спірних островах кондомінімуму [18, р. 85].

З огляду на це, можемо стверджувати, що аж до вересня 1940 р., коли завершилося формування військового блоку між Японією, Італією та нацистською Німеччиною, Сполучені Штати вагалися, на бік якого суперника стати для збереження власних інтересів у регіоні. Укладення 27 вересня Троїстого пакту, таким чином, спричинило:

1) Остаточне зближення Лондона і Вашингтона. Так, на допиті під час розслідування у 1946 р. нападу Японії на Перл-Харбор адмірал Г. Старк зізнався, що пакт нібито остаточно переконав його про неминуче втягнення Сполучених Штатів у світовий конфлікт [23, р. 2205]. Водночас, заступник держсекретаря С. Веллес заявив, що договір не стане «пасткою» для Вашингтона і не зупинить американську допомогу Великій Британії [32, р. 331].

2) Фактичне об'єднання японського чинника у відносинах Британії та США з німецьким. Так, згідно з умовами Троїстого пакту про взаємодопомогу держав «осі» у випадку нападу держави, яка не брала участі у війні у Європі, чи на Далекому Сході, втягнення Вашингтона у конфлікт з Японією автоматично трансформувався б у вступ Сполучених Штатів у війну з іншими державами «осі». Це і трапилося на грудні 1941 р. унаслідок нападу японських військ на американську військову базу «Перл-Харбор» на Гавайських островах.

японський британський американський війна



Висновки

З огляду на поставлені у статті завдання можна зробити низку висновків та узагальнень:

1) Упродовж вересня 1931 - вересня 1940 рр. спостерігається поступове зростання ролі японського чинника на американсько-британські відносини. Таку тенденцію, передусім, спричиняв сам японський уряд, який від локальної агресії у Північному Китаї перейшов улітку 1937 р. до повномасштабної війни, а упродовж 1936-1940 рр. зближувався з експансіоністськими режимами Німеччини та Італії.

2) Основною причиною слабкої протидії агресії Японії було суперництво Великої Британії та США за монополію торгівлі та контроль над дрібними островами на Тихому океані. І лише підписання Токіо Троїстого пакту наприкінці вересня 1940 р. зумовило остаточне зближення двох держав на фоні перспективи стати об'єктами нападу країн «осі».

З огляду на це, сьогодні дуже часто виникає полеміка щодо того, чи проводять США і Велика Британія у сучасних геополітичних умовах схожу політику щодо Російської Федерації, як це було з нацистською Німеччиною і мілітаристською Японією напередодні Другої світової війни. На наш погляд, відкритий доступ до всієї інформації про світові події через Інтернет, переважання демократичних політичних режимів є основними факторами стабільності сучасних міжнародних відносин. Водночас, необхідність врахування зовнішньополітичних помилок Великої Британії та Сполучених Штатів, які вони допустили у 1930-х роках, залишається актуальною: провідні держави світу повинні вчасно й ефективно реагувати на нові «вогнища» війни у майбутньому.



Список використаних джерел і літератури

1. Addresses and Messages of Franklin D. Roosevelt // Development of United States foreign policy / Sub. By Mr Overton in the Senate of the U.S. - W.: U.S. Government Printing Office, 1942. - 150 p.

2. Bronson Rea G. The Case for Manchoukuo / Bronson Rea G. - L.: D. Appleton-Century Company, 1935. - 464 p.

3. Cabinet Papers 23-100. Meetings and papers. Cabinet Conclusions 1937 to 1939 [Electronic resource] / The National Archives. - №33 (39). - Mode to Access: http://surl.li/cgpvn.

4. Cabinet Papers 24-229. Meetings and papers. Cabinet Memoranda 1935 to 1937 [Electronic resource] / The National Archives. - №104 (32). - Mode to Access: http://surl.li/cgpvo.

5. Clifford N. Retreat from China. British Policy in the Far East, 1937-1941 / N. Clifford. - L.: Longmans, 1967. - 225 p.

6. Degener G. Canton Island, South Pacific. Atoll Research Bulletin / G. Degener, O. Degener, E. Gillaspy. - Washington, DC: The Pacific Science Board, National Academy of Sciences, 1955. - 51 р.

7. Diaries of Henry Morgenthau, Jr. (April 27, 1933-July 27, 1945). Series 1: Morgenthau Diaries [Electronic resource] / Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. Digital collections. - Mode to Access: http://surl.li/cgpvp.

8. Diplomats in Crisis: United States-Chinese-Japanese Relations, 1919-1941 / Ed. by R. Burns,

E. Bennet. - Santa Barbara: ABC-Clio, 1974. - 346 p.

9. Documents on British Foreign Policy 1919-1939. Third series / Ed. by E. L. Woodward. - L.: Her Majesty's Stationery Office, 1955. - Vol. IX: Far East, April 10 - September 5, 1939. - № 210. - 632 p.

10. Documents on German Foreign Policy 1918 - 1945. Series C (1933-1937). - W.: U.S. Government Printing Office, 1983. - Vol. 6 (November 1, 1936-November 14, 1937). - № 57. - 1234 p.

11. Documents on German Foreign Policy 1918 - 1945. Series D (1933-1937). - W.: U.S. Government Printing Office, 1949. - Vol. 1. From Neurath to Ribbentrop (September, 1937 - September, 1938). - № 17. - 1336 p.

12. Foreign Office Documents 800/397. Lothian to Galifax, December 14, 1939. / Public Record Office, London [Electronic resource] / The National Archives. - Mode to Access: http://surl.li/cgpwg.

13. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1933. - W.: U.S. Government Printing Office, 1949. - Vol. 2 (The British Commonwealth, Europe, Near East, and Africa). - 1031 p.

14. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1934. - W.: U.S. Government Printing Office, 1951. - Vol. 1 (General, the British Commonwealth). - 1136 p.

15. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1935. - W.: U.S. Government Printing Office, 1953. - Vol. 1 (General, the Near East and Africa). - 1180 p.

16. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1937. - W.: U.S. Government Printing Office, 1954. - Vol. 1 (General). - 1015 p.

17. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1937. - W.: U.S. Government Printing Office, 1954. - Vol. 4 (The Far East). - 911 p.

18. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1938. - W.: U.S. Government Printing Office, 1938. - Vol. 2: The British Commonwealth, Europe, Near East, and Africa. - 1136 p.

19. Freidel F. Franklin D. Roosevelt: A Rendezvous with Destiny / F. Freidel. - Boston: Little, Brown, 1990. - 710 p.

20. Kellogg-Briand Pact 1928 [Electronic resource] // The Avalon Project. Documents in Law, History and Diplomacy. - Mode to Access: http://surl.li/cgpvs.

21.Ovendale R. «Appeasement» and the English Speaking World: Britain, the United States, the Dominions, and the Policy of «Appeasement» (1937-1939) / R. Ovendale. - Cardiff: University of Wales Press, 1975. - 404 p.

22. Papers relating to the Foreign Relations of the United States. Japan: 1931-1941. - W.: U.S.

Government Printing Office, 1943. - Vol. 1. - 1050 p.

23. Pearl Harbor Attack: Hearings before the Joint Committee on the Investigation of the Pearl Harbor Attack / 79^th Congress of the United States. Part 5 (December 31, 1945-January 5, 1946). - W.: U.S. Government Printing Office, 1946. - P. 2065-2492.

24. Rappaport A. Henry L. Stimson and Japan, 1931-1933 / A. Rappaport. -Chicago: University of Chicago Press, 1963. - 260 p.

25. Reynolds D. The Creation of the Anglo-American Alliance 1937-1941. - L.: The University of North Carolina Press, 1981. - 411 p.

26. Roosevelt, Franklin D. Papers as President: Map Room Papers, 1941-1945. Series 1: General [Electronic resource] / Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. - Box №1: FDR-Churchill, September 1939-1940 (Vol. 1). Roosevelt to Churchill, 16.05.1940. - Mode to Access: http://surl.li/cgpvt.

27. Roosevelt, Franklin D. Papers as President: Map Room Papers, 1941-1945. Series 1: General [Electronic resource] / Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. - Box № 1: Churchill-FDR, October 1939 - December 1940 (Vol. 1). Churchill to Roosevelt, 15.05.1940. - Mode to Access: http://surl.li/cgpvu.

28. Roosevelt, Franklin D.: Papers as President, President's Secretary's File. Diplomatic Correspondence

[Electronic resource] / Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. - Box № 142. London Naval Conference: 1936. Phillips to Roosevelt. February 25, 1936. - Mode to Access:

http://surl.li/cgpvv.

29. Tansill Ch. Back Door to War. The Roosevelt Foreign Policy, 1933-1941. - Westport: Greenwood Press, 1952. - 690 p.

30. The Conference of Brussels: November 3-24, 1937 [Electronic resource] / Department of State. Publication 1232 (1938). - 55 p. - Mode to Access: https://www.legal-tools.org/doc/71b9bb/pdf.

31. The Memoirs of Cordell Hull. - N. Y.: The Macmillan Company, 1948. - Vol. 1. - 936 p.

32. The Moffat Papers: Selections from the Diplomatic Journals of Jay Pierrepont Moffat, 1919-1943 / Ed. by N. Hooker. - Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 1956. - 408 p.

33. Trade Regulations & Commercial Policy of the United Kingdom / by Research Staff of the National Institute of Economic and Social Research. - Cambridge: University Press, 1943. - 294 p.

34. Treaties and Other International Agreements of the United States of America (1776-1949) [Electronic resource] / Ed. By Ch. Bevans. - W.: Department of State, 1968. - Vol. 2: Multilateral 1918-1930. - 1154 p. - Mode to Access: http://surl.li/cgnrj.

35. Treaties and Other International Agreements of the United States of America (1776-1949) [Electronic resource] / Ed. By Ch. Bevans. - W.: Department of State, 1968. - Vol. 3: Multilateral 1931-1945. - 1434 p. - Mode to Access: http://surl.li/cgnrq.

36. Wilson S. Containing the Crisis: Japan's Diplomatic Offensive in the West, 1931 -33 [Electronic resource] // Modern Asian Studies Journal. - 1995. - Vol. 29. - No. 2. - P. 337-372. - Mode to Access: https://doi.org/10.1017/S0026749X00012762.

37. Ермакова М. А. Проблема международной безопасности во франко-американских отношениях (1933-1938): дисс. к.и.н.: 07.00.03 / М. А. Ермакова. - М.: МГУ, 2014 - 332 с.

38. Крутько С. О. Британсько-радянські відносини в роки прем'єрства Н. Чемберлена (1937-1940 рр.): дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / С. О. Крутько. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2013. - 160 с.

39. Пик С. М. США - Велика Британія: «особливі відносини» / С. М. Пик. - К.: Знання, 2006. - 283 с.

40. Шталь А. В. Малые войны 1920-1930-х годов / А. В. Шталь. - М.: ACT; СПб: Terra Fantastica, 2003. - 544 с.



References

1. Development of United States foreign policy (1942). Addresses and messages of Franklin D. Roosevelt. Washington: United States Government Printing Office. [In English].

2. Bronson Rea, G. (1935). The Case for Manchoukuo. London: D. Appleton-Century Company. [In English].

3. The National Archives. The Cabinet Papers 23-100. [Cabinet Conclusions 1937 to 1939]. №33 (39). http://surl.li/cgpvn. [In English].

4. The National Archives. The Cabinet Papers 24-229 [Cabinet Memoranda 1935 to 1937], №104 (32). http://surl.li/cgpvo. [In English].

5. Clifford, N. (1967). Retreat from China. British policy in the Far East, 1937--1941. London: Longmans. [In English].

6. Degener, G. & Degener, O. & Gillaspy, Е. (1955). Canton Island, South Pacific. Atoll Research Bulletin. Washington: The Pacific Science Board, National Academy of Sciences. [In English].

7. Morgenthau, H. (1948). Diaries of Henry Morgenthau, Jr. (April 27, 1933--July 27, 1945).

Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. Digital collections. http://surl.li/cgpvp. [In English].

8. Burns, R. & Bennet, E. (Ed.). (1974). Diplomats in Crisis: United States-Chinese-Japanese relations, 1919-1941. Santa Barbara: ABC-Clio. [In English].

9. Documents on British Foreign Policy 1919-1939. (1955). Third series. Vol. IX: Far East, April 10-September 5, 1939, №210. London: Her Majesty's Stationery Office. [In English].

10. Documents on German Foreign Policy 1918-1945. (1983). Series C (1933-1937). Vol. VI [November 1, 1936 - November 14, 1937], №57. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

11. Documents on German Foreign Policy 1918-1945. (1949). Series D (1937-1945). Vol. I. [September, 1937 - September, 1938], №17. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

12. The National Archives. Foreign Office documents 800/397. Lothian to Galifax, December 14, 1939. http://surl.li/cgpwg. [In English].

13. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1933 (1949). Vol. 2 [The British

Commonwealth, Europe, Near East, and Africa]. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

14. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1934. (1951). Vol. 1 [General, the British Commonwealth]. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

15. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1935. (1953). Vol. 1 [General, the Near East and Africa]. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

16. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1937. (1954). Vol. 1 [General]. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

17. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1937. (1954). Vol. 4 [The Far East]. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English],

18. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers 1938. (1955). Vol. 2 [The British

Commonwealth, Europe, Near East, and Africa]. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

19. Freidel, F. (1990). Franklin D. Roosevelt: A Rendezvous with Destiny. Boston: Little, Brown. [In English].

20. Kellogg-Briand Pact. (1928). The Avalon Project. Documents in Law, History and Diplomacy. http://surl.li/cgpvs. [In English],

21.Ovendale, R. (1975). «Appeasement» and the English Speaking World: Britain, the United States, the Dominions, and the Policy of «Appeasement» (1937-1939). Cardiff: University of Wales Press. [In English].

22. Papers relating to the Foreign Relations of the United States. (1943). Japan: 1931-1941. Vol. 1. Washington: U.S. Government Printing Office. [In English].

23. Pearl Harbor Attack: Hearings before the Joint Committee on the Investigation of the Pearl Harbor Attack. (1946). Part 5 [December 31, 1945-January 5, 1946]. Washington: U.S. Government Printing Office, 2065-2492. [In English].

24. Rappaport, A. (1963). Henry L. Stimson and Japan, 1931-1933. Chicago: University of Chicago Press. [In English].

25. Reynolds, D. (1981). The Creation of the Anglo-American Alliance 1937-1941. London: The University of North Carolina Press. [In English].

26. Roosevelt, Franklin D., Papers as President: Map Room Papers, 1941-1945. Series 1: General. Box №1: FDR-Churchill, September 1939-1940 (Vol. 1). Roosevelt to Churchill, 16.05.1940. Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. http://surl.li/cgpvt. [In English].

27. Roosevelt, Franklin D. Papers as President: Map Room Papers, 1941-1945. Series 1: General. Box №1: Churchill-FDR, October 1939-December 1940 (Vol. 1). Churchill to Roosevelt, 15.05.1940. Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. http://surl.li/cgpvu. [In English].

28. Roosevelt, Franklin D., Papers as President: The President's Secretary's File. Diplomatic Correspondence. Box №142. London Naval Conference: 1936. Phillips to Roosevelt. February 25,

1936. Franklin D. Roosevelt Presidential Library & Museum. http://surl.li/cgpvv. [In English].

29. Tansill, Ch. (1952). Back Door to War. The Roosevelt Foreign Policy, 1933-1941.

Westport: Greenwood Press. [In English].

30. Department of State. Publication 1232. (1938). The Conference of Brussels: November 3-24, 1937.

Washington: United States Government Printing Office. https://www.legal-

tools.org/doc/71b9bb/pdf. [In English].

31. Hull, C. (1948). The Memoirs of Cordell Hull. Vol. 1. New York: The Macmillan Company. [In English].

32. Hooker, N. (Ed.). (1956). The Moffat Papers: Selections from the Diplomatic Journals of Jay PierrepontMoffat, 1919-1943. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. [In English].

33. Research Staff of the National Institute of Economic and Social Research. (1943). Trade Regulations & Commercial Policy of the United Kingdom. Cambridge: University Press. [In English].

34. Bevans, Ch. (Ed.). (1968). Treaties and Other International Agreements of the United States of America (1776-1949). Vol. 2: Multilateral 1918-1930. Washington: Department of State. http://surl.li/cgnrj. [In English].

35. Bevans, Ch. (Ed.). (1968). Treaties and Other International Agreements of the United States of America (1776-1949). Vol. 3: Multilateral 1931-1945. Washington: Department of State. http://surl.li/cgnrq. [In English].

36. Wilson, S. (1995). Containing the Crisis: Japan's Diplomatic Offensive in the West, 1931 -33. Modern Asian Studies Journal, 29 (2), 337-372. https://doi.org/10.1017/S0026749X00012762. [In English].

37. Ermakova, M. А. (2014). The Problem of International Security in Franco-American Relations (1933-1938): dissertation of the candidate of historical sciences №07.00.03. Moscow: MGU. [In Russian].

38. Krutko, S. O. (2013). British-Soviet Relations during the Years of N. Chamberlain's Premiership

(1937-1940): dissertation of the candidate of historical sciences №07.00.02. Kyiv, KNU. [In Ukrainian].

39. Pyck, S. (2006). USA - Great Britain: «Special Relationship». Kyiv: Znannia. [In Ukrainian].

40. Shtal, А. V. (2003) Small Wars of1920-1930^th. Moscow: AST; Saint Petersburg: Terra Fantastica. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru

...