Внесок членів родини академіка Миколи Кащенка у розбудову Акліматизаційного саду в Києві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України

Внесок членів родини академіка Миколи Кащенка у розбудову Акліматизаційного саду в Києві

Ірина Кіржаєва наукова співробітниця відділу археографії

Анотація

Метою статті є розгляд на основі архівних джерел участі членів родини академіка Всеукраїнської академії наук Миколи Феофановича Кащенка (1855-1935) у розбудові Акліматизаційного саду у Києві. Документальним підґрунтям праці стали джерела, що відклалися у фонді «Акліматизаційний сад ВУАН» (Ф. 470) та особовому архівному фонді М. Кащенка (Ф. 11) Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на використанні джерелознавчого, архівознавчого, історико-хронологічного, порівняльного, біографічного та просопографічного методів дослідження. Застосування цих методів дало можливість розглянути стосунки Кащенків не тільки на родинному рівні, але й у вирішенні наукових і практичних проблем академічної установи. Наукова новизна. До наукового обігу введено раніше недосліджені архівні документи про членів сім'ї академіка М. Кащенка, що висвітлюють їхній внесок у розбудову Акліматизаційного саду в Києві. Висновки. Аналіз документів, що відклалися в особовому фонді академіка М. Кащенка та фонді «Акліматизаційний сад ВУАН», розкривають внесок членів родини вченого в розбудову Акліматизаційного саду в Києві. Розглянуті документи доповнюють наше уявлення про академіка М. Кащенка як вченого та батька великої родини, науково-дослідна діяльність якого стала сімейною справою. Діти науковця, хоча і в різній якості та з різною інтенсивністю, були залучені до функціонування Акліматизаційного саду. Найбільшу користь у розбудову саду принесли старші дочки М. Кащенка - Маргарита і Марія, які брали безпосередню участь у наукових дослідах з акліматизації рослин. Свій внесок зробили й інші його діти: Ольга, Ксенія й Вадим. Перспективою подальших студіювань є виявлення нових архівних документів про академіка М. Кащенка та членів його сім'ї, їх аналіз і оприлюднення, що може зацікавити біографів вченого, істориків науки тощо.

Ключові слова: Акліматизаційний сад у Києві; родина академіка М. Кащенка; Інститут архівознавства НБУВ; Національна академія наук України.

Abstract

Iryna Kirzhaieva Research Fellow Department of Archaeography, Institute of Archival Studies of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine

THE CONTRIBUTION OF ACADEMICIAN MYKOLA KASHCHENKO'S FAMILY MEMBERS TO THE DEVELOPMENT OF THE ACCLIMATIZATION GARDEN IN KYIV

The aim of the study is to view based on archival sources the participation of family members of Academician of the All-Ukrainian Academy of Sciences Mykola Feofanovych Kashchenko (1855-1935) in the development of the Acclimatization Garden in Kyiv. The work is based on the materials kept in the fond of the academy's Acclimatization Garden and the personal archival fond of M. Kashchenko stored in the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of research lies in using source evaluation, archival, historical and chronological, comparative, biographical and prosopographical methods. Scientific novelty. Previously unexplored archival documents about family members of Academician of the All-Ukrainian Academy of Sciences M. Kashchenko, which highlight their contribution into the development of the Acclimatization Garden in Kyiv, have been introduced into scientific circulation. Conclusions. Analysis of the documents from the personal fond of Academician M. Kashchenko and the fond of the Acclimatization Garden of the All-Ukrainian Academy of Sciences stored in the of Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine reveals the contribution of the scientist's family members into the development of the Acclimatization Garden in Kyiv. Children of the scientist, although in different roles and to different extent, were involved in the organization of the functioning of the Acclimatization Garden and its work. The eldest daughters of M. Kashchenko, Marharyta and Maria, made the largest contribution into the development of the garden taking part in scientific experiments on plant acclimatization. Other children of the scientist, Olha, Ksenia and Vadym, also contributed. The prospect for further studies is the search for new archival documents about Academician M. Kashchenko and members of his family, the analysis of which will allow creating a chronicle of the family.

Key words: Acclimatization Garden in Kyiv; Family of Academician M. Kashchenko; Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine; National Academy of Sciences of Ukraine.

Вступ

Акліматизаційний сад у Києві був заснований видатним зоологом, ембріологом і селекціонером Миколою Феофановичем Кащенком (1855-1935) у 1912 р. Саме за період його директорства (1915-1934 рр.) Акліматизаційний сад функціонував найуспішніше. Потім настали численні перипетії і перепідпорядкування цієї установи. Існує Акліматизаційний сад і сьогодні, але як підрозділ Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, куди у 1975 р. були «переселені» дослідні рослини з ділянки на вул. Мельникова (нині - вул. Юрія Іллєнка). Єдине дерево - «платан Кащенка» позначає місце «старого» Акліматизаційного саду.

Дослідженню біографії, творчої діяльності, наукових здобутків М. Кащенка присвячено чимало праць. Значна кількість статей про вченого написана українськими науковцями. У середині ХХ ст. вийшли публікації про М. Кащенка акад. М. Гришка та проф. Ю. Квітниць- кого-Рижова. Авторами розвідок про М. Кащенка, написаних в останній час, стали біологиня С. Клименко, історики С. Руда, О. Романець, Н. Чувікіна і В. Кваша. Найбільш плідно з біографів М. Кащенка працює О. Готра. Декілька студій про діяльність Акліматизаційного саду ВУАН під керівництвом М. Кащенка написано авторкою цієї статті Гришко Н. Н. Творец новых форм растений Н. Ф. Кащенко // Известия Академии наук СССР. 1951. № 4-6. С. 3-13; Квитницкий-Рыжов Ю. Н. Эмбриологические исследования Н. Ф. Кащенко (К столетию со дня рождения) // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. СПб, 1955. Т. 32. № 4. С. 71-78; Клименко С. В. Микола Феофанович Кащенко // Український ботанічний журнал. 1997. № 3. С. 308-312; Руда С. П. Академік М. Кащенко // Члени-засновники Національної Академії наук України. Київ. 1998. С. 188212; Романець О. В. М. Кащенко - вчений, педагог, організатор науки (18551935) // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. Київ. 2000. Вип. 3. С. 191-198; Готра О. Б. Неопубліковані матеріали з архівної спадщини М. Кащенка // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвідомчий зб. наук. праць. Київ. 2003. Вип. 6. С. 111-118; Її ж. Кащенко М. Ф. // Українська біографістика. Київ. 2005. Вип. 3. С. 60-62; Її ж. Науково-педагогічна й громадська діяльність М. Кащенка (1855-1935 рр.): авто- реф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Готра Олена Броніславівна; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2007. 19 с.; Її ж. Академік М. Кащенко як громадський діяч та педагог // Наукові записки [Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. Вінниця. 2010. Вип. 17. С. 126-130; Її ж. До біографії академіка М. Кащенка // Чорноморський літопис. Миколаїв, 2011. Вип. 3. С. 127-132; Чувікіна Н. В., Кваша В. В. Кащенко Микола Феофанович // Енциклопедія сучасної України. Т. 12. Київ, 2012. С. 527-528; Кіржаєва І. Г. Акліматизаційний музей в Києві (за документами ІА НБУВ) // Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації: матеріали Міжнар. наук. конференції (6-8 жовтня 2020 р.). Київ, 2020. С. 609-612; Її ж. З історії Акліматизаційного саду ВУАН // Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2020. Вип. 26. С. 64-74; Її ж. Наукова співробітниця Акліматизаційного саду. У перерахованих публікаціях про сім'ю вченого або членів його родини йдеться лише побічно.

Найповніше про сім'ю академіка Всеукраїнської академії наук (далі - ВУАН) М. Кащенка згадується в автобіографії самого вченого, яка була видана у Харківському університеті в 1905 р., а також - у спогадах про Миколу Феофановича його доньки Маргарити Миколаївни Кащенко, опублікованих у 1950 р.ВУАН К. С. Калачевська // Ніжинська старовина. Збірник регіональної історії та пам'яткознавства. Серія «Пам'яткознавство Північно-Східного регіону України». Ніжин-Київ, 2021. № 11. Вип. 29(32). С. 161-164.

² Кащенко Н. Ф. Автобиография с портретом и списком 17 работ // Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования. Харьков, 1905-1906. С. 288-289; Кащенко М. Н. Воспоминания о Н. Ф. Кащенко // Ученые записки Томского ун-та. 1950. Т. 15. С. 33-42.

³ ІА (Інститут архівознавства) НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 10. 126 арк.; Спр. 114. 65 арк. Варіанти автобіографії та спогадів зберігаються в ІА НБУВ у особовому фонді М. Кащенка (Ф. 11)⁴ Алукер Г. Л. Кащенко Марія Миколаївна // Енциклопедія Сучасної України. Т. 12. «Кал» - «Киї» / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. С. 527; ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 10. Арк. 84..

Тут маємо уточнити авторство згаданих вище «Спогадів про М. Ф. Кащенка». В «Енциклопедії сучасної України» у статті про другу доньку вченого - Марію Миколаївну Кащенко зазначено, що саме вона уклала спогади про батька. Але звернемо увагу, що наприкінці записів про останні хвилини життя М. Кащенка є фраза: «У цей час біля нього була дружина та автор цієї статті - його старша дочка»⁵ Рудяченко М. Микола Кащенко. Перетворити пустелю в квітучу країну // Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3012369-mikola- kasenko-peretvoriti-pustelu-na-kvitucu-krainu.html (дата звернення: 12.11.2022).. А старшою донькою у родині Кащенків була Маргарита. Припускаємо, що ця плутанина сталася через те, що ініціали обох доньок - «М. М.», а на титулі «Спогадів про М. Ф. Кащенка» авторство позначено як «М. М. Кащенко». На користь того, що авторкою мемуарів була Маргарита Миколаївна говорить і те, що з 1920-х років Марія Миколаївна постійно проживала в Криму, а Маргарита Миколаївна була в Києві поруч із батьками.

Актуальність теми дослідження підтверджена постійним інтересом до постаті видатного вченого не лише з боку фахівців, учених-дослід- ників, але й широкої громадськості. Наприклад, велику популярність у сучасному інформаційному просторі набув проєкт видання «Укрінформу» «Калиновий к@тяг», де, зокрема, відомий журналіст О. Рудя- ченко оприлюднив цікаву статтю про життя й діяльність М. Кащенка, частково згадуючи й родину вченого⁴⁵.

Роль М. Кащенка як фундатора, наукового й адміністративного керівника та благодійника цього закладу беззаперечна. Водночас у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - ІА НБУВ) виявлено документи, які свідчать про внесок членів родини вченого у розбудову Акліматизаційного саду в Києві, про що на сьогодні немає спеціальної публікації.

Метою пропонованої статті є розгляд архівних джерел про участь членів родини академіка М. Кащенка в діяльності Акліматизаційного саду ВУАН та визначення їхнього внеску в роботу цієї наукової установи.

Джерельним підґрунтям дослідження стали документи з особового фонду М. Кащенка (Ф. 11) та фонду «Акліматизаційний сад ВУАН» (Ф. 470), що зберігаються в ІА НБУВ. Хронологічні рамки статті обмежено 1915-1934 рр. - періодом, протягом якого установу очолював М. Кащенко, хоча співпраця Маргарити Кащенко з Акліматизаційним садом продовжувалася й далі.

Народився М. Кащенко у 1855 р. на хуторі Веселий (нині - с. Московка Запорізької області). Катеринославську гімназію закінчив зі срібною медаллю. В 1875 р. вступив на медичний факультет Московського університету, звідки перевівся до Харківського університету, який закінчив у 1880 р. У 1881-1886 рр. суміщав роботу асистента ембріологічного кабінету, згодом - приват-доцента медичного факультету Харківського університету та помічника директора Харківського земського повивального училища. У 1886-1888 рр. молодий вчений стажувався у Німеччині та Італії. Після повернення до Харкова М. Кащенко отримав призначення до Томського університету, де у 1888-1912 рр. обіймав посади професора, завідувача кафедри зоології і порівняльної анатомії медичного факультету, директора зоологічного музею, ректора університету. Роки роботи в Томську були насичені науковими звершеннями та багатьма важливими подіями як у його професійному, так і особистому житті.

У томський період народилися всі діти Миколи Феофановича та Ольги Миколаївни Кащенків, з яких до дорослого віку дожило шестеро. Це - Маргарита, по-сімейному Рита, (1891 р. н.), Марія або Маруся (1893 р. н.), Галина (1894 або 1895 р. н.), Ольга, вона ж Льоля (1898 р. н.), Ксенія (1910 р. н.) і Вадим (1906 або 1908 р. н.). кащенко акліматизаційний сад

У цей час М. Кащенко захопився дослідами з акліматизації рослин. Перші експерименти він запровадив на власній дачній ділянці, де всією родиною висаджували рідкісні на той час для Сибіру культури: капусту савойську та брюсельську, помідори, спаржу, гарбузи, різні сорти садової суниці, чуфу та багато іншого. Три маленькі доньки М. Кащенка «по-дорослому» були залучені до садово-городніх робіт. «Дітям задаються кожен день уроки прополки - грядки різних розмірів: найстаршій доньці - більше, 2-й менше, 3-й ще менше. Все за розкладом: до 12-ти годин урок прополки повинен бути закінчений. Після сніданку збирати та спалювати гусінь з капусти або збирати малину, аґрус, смородину, якщо дозріли та т. ін. Після обіду поливати, якщо немає дощу, до сутінок... За хорошу роботу нагорода: плоди, кущі малини, смородини у власність дочкам та грядки для самостійного "садівництва”.» - згадувала Маргарита Миколаївна Кащенко ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 10. Арк. 75.. Отже, ще змалечку діти були занурені в ботанічні експерименти та отримали елементарне поняття про те, чим займається їхній батько.

М. Кащенко з доньками Маргаритою, Марією, Галею та Олею.

Зима 1902/1903 рр.; м. Томськ (РФ)

ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 24. Арк. 2.

У 57 років М. Кащенко вимушено покинув Сибір через негаразди зі здоров'ям, що почасти було спричинено суворим місцевим кліматом. Родина вирішила переїхати в Україну, а саме до Києва, де професору М. Кащенку запропонували очолити кафедру зоології сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту (КПІ). На посаді завідувача кафедри КПІ вчений перебував протягом 1912-1921 рр. Родина Кащенків мешкала на території інституту.

В автобіографії М. Кащенко згадував про перші роки після повернення в Україну: «Понад всілякі очікування, після переїзду здоров'я моє стало повільно, але неухильно, покращуватися. А разом із тим з'явилося бажання відновити і на своїй вітчизні звичні мені акліматизаційні роботи, хоча це було дуже складно, так як не тільки зовнішні умови тут цілковито інші, але й об'єкти для акліматизації треба було брати нові. Я почав з того, що влаштував садочок на дуже маленькій ділянці землі (біля 300 кв. саж.), якою мені поступився Політехнічний інститут в тимчасове користування.» Там само. Арк. 51..

У 1912 р. М. Кащенко започаткував на своїй ділянці Акліматизаційний сад, спочатку як власну приватну справу, згодом - із державною підтримкою. Зі створенням у 1918 р. Української академії наук (учений став одним з її співзасновників та перших академіків), він поклопотався про підпорядкування Акліматизаційного саду академії як однієї з її наукових установ.

Учений ставив завдання «переводити в культурний стан» деякі дикі рослини з метою поліпшення їхніх якостей, пристосовувати до місцевих умов фруктові, овочеві та інші культури, що мали південне та північне походження тощо. До того ж, в умовах Першої світової війни, на початок якої припало створення Акліматизаційного саду, виникла велика потреба у ліках, надходження яких із-за кордону припинилося. Тому М. Кащенко значною мірою був зосереджений на селекції та гібридизації лікарських рослин. Завдяки його дослідам коріння валеріани було збільшено у 8-10 разів порівняно з природним, листя шавлії виростало значно більших розмірів, беладона набувала морозостійкості. Розводили також й інші корисні рослини, які мало або зовсім не культивувалися: кріп лікарський, наперстянка, індійська конопля, опійний мак, дигіталіс тощо. Вчений пишався тим, що завдяки його зусиллям як науковця персики та абрикоси стали вирощувати у Києві без зимового захисту, і вони мали чудові смакові якості. Адже раніше то був дорогий делікатес, бо завозився здалеку. До місцевих умов пристосовували нетутешні сорти груш, яблунь, смородини, винограду, аґрусу тощо. На дослідній ділянці на одному дереві могли бути прищеплені до декількох десятків різних сортів. Ще культивували ефіроолійні, декоративні, технічні рослини.

У 1921 р. сільськогосподарське відділення було вилучено з підрозділів КПІ, через що М. Кащенко втратив посаду викладача вишу. Адміністрація інституту висунула вимогу звільнити свою територію від сторонньої установи - Акліматизаційного саду. Насунулася реальна загроза знищення дослідних рослин, в які було вкладено багато років інтелектуальної й фізичної праці вченого та його колективу. Щоб врятувати здобутки наукових експериментів, М. Кащенко передав під свою установу власний будинок по вул. Дорогожицькій, 45 (нині - вул. Юрія Іллєнка) з ділянкою землі поруч, які були придбані ним ще до жовтневого перевороту.

Будинок частково використовувався під житло для родини Кащен- ків і співробітників саду. М. Кащенко докладав великих зусиль, аби відселити звідти сторонніх осіб, регулярно отримуючи від ВУАН охоронні листи на ці приміщення. Водночас у будівлі розмістилися робочі кабінети та лабораторія Акліматизаційного саду. Господарчі споруди на подвір'ї виконували роль сушильні, комори, теслярні тощо ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 69. Арк. 484, 485, 490.. На земельну ділянку перенесли дослідні рослини з території КПІ та продовжили експерименти з акліматизації.

На початку 1920-х років родині Кащенків довелося пережити й голод. Колись благополучна професорська родина опинилася на межі виживання. Наведемо фрагмент з автобіографії М. Кащенка про життя сім'ї в цей час: «...Було неймовірно тяжко і дуже страшно... Щоб охарактеризувати наш тодішній спосіб харчування, достатньо вказати, що протягом всієї зими 1921/22 року я і моя родина годувалися виключно картоплею і кашею, з додаванням дуже невеликої кількості хліба та ще меншої кількості молока. У нас не було не тільки м'яса, але навіть самих звичайних овочів, як то капуста, буряк і т. под. Якось ми з сином, з голоду, з'їли дохлу курку. Втім дружина та дочка від цього все ж таки утрималися.» ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 1. Спр. 10. Арк. 59-60..

М. Кащенко серед співробітників Київського акліматизаційного саду під час святкування першого врожаю другої генерації персиків; м. Київ, 5 вересня 1926 р.

ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 37. Арк. 4.

Ольга Миколаївна і Микола Феофанович Кащенки в Акліматизаційному саду.

1928 р.; м. Київ, вул. Мельникова, 45 (нині - Юрія Іллєнка, 45). ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 24. Арк. 4.

Попри всі труднощі родина Кащенків не лише вижила, а й зберегла Акліматизаційний сад.

Щодо участі в роботі Акліматизаційного саду дітей М. Кащенка, то з виявлених архівних документів робимо висновок, що першою стала допомагати батьку його друга донька - Марія. Так, у «Коротких відомостях про діяльність акліматизаційного саду проф. М. Кащенка в м. Києві по відділу лікарських рослин за 1915 рік» вчений висловив подяку тим людям, які допомогли йому «у збиранні живих лікарських рослин, їх насіння, або в їх визначенні, або нарешті у різних інших роботах з культури цих рослин». І серед 17 осіб (це - викладачі, студенти, агрономи, провізори та ін.) називав свою доньку - Марію Кащенко Там само. Спр. 65. Арк. 283..

В аналогічному документі за 1916 р. Марія Кащенко фігурує вже як лікар Там само. Арк. 276., тому що того року в Києві вона закінчила Університет Св. Володимира та здобула спеціальність лікаря. Наукова тема, яку вона досліджувала в Акліматизаційному саду, була співзвучна її фаху. У звіті про роботу Акліматизаційного саду за 1919 р. М. Кащенко висвітлив копітку роботу своєї доньки як співробітниці саду: «Вик[онувачка] обов['язків] молодшого техніка лікар М. М. Кащенко склала криві вегетації лікарських рослин за 1918 р. і підготувала відповідну статтю до друку, піклувалася дорученою їй ділянкою лікарських рослин, брала участь у складанні класифікації лікарських рослин за їх фармакологічною дією. Вона має обов'язки перевірки ботанічних визначень до рослин, які вже маємо, поповнення колекції новими місцевими рослинами та створення гербарію. Вона ж виконала більшу частину весняних посівів» Там само. Спр. 79. Арк. 2зв.; Ф. 470. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 3.. Згадана у звіті стаття Марії Кащенко «Спроба збудування вегетаційних кривих з лікарських рослин, протягом 1918 року» Там само. Оп. 4. Спр. 11. 90 арк.; Ф. 470. Оп. 1. Спр. 40. 23 арк. була видана у 1918 р. українською й російською мовами.

У звіті про діяльність Акліматизаційного саду за 1926 р. знову згадано статтю Марії Кащенко з подібною до згаданої вище її праці назвою: «Спробунок збудування вегетаційних кривих по лікарським рослинам, з двома таблицями», яка була опублікована у бюлетені ВУАН за 1927 р. Там само. Оп. 1. Спр. 115. Арк. 9зв.; Спр. 141. Арк. 18. Там само. Оп. 2. Спр. 69. Арк. 444зв., 445, 484зв., 485, 493зв., 495зв.; Оп. 4, Спр. 11а. Арк. 2.

За непідтвердженими даними Марія Кащенко була відряджена до Криму за лікарськими травами для Акліматизаційного саду, але не змогла повернутися до Києва через війну. Фактом є те, що на початку 1920-х років вона оселилася у кримському місті Євпаторія, де до кінця свого віку працювала лікарем.

Старша донька Кащенків - Маргарита - більшу частину свого життя була поруч із батьками. Із документів відомо, що з 1923 р. вона мешкала у будинку по вул. Дорогожицькій, 45. Протягом 1923-1927 рр. вчителювала у декількох трудових школах м. Києва²¹⁵.

Щодо участі Маргарити Кащенко в роботі Акліматизаційного саду, то обов'язків вона мала вдосталь: була науковим секретарем установи, її рукою написано чимало протоколів із різноманітних питань за 1932 і 1933 рр. Там само. Ф. 470. Оп. 1. Спр. 101. Арк. 1-3, 16, 19, 22, 25, 28. З індивідуального звіту за перше півріччя 1933 р. можна дізнатися про науково-дослідні роботи, які вона виконувала в Акліматизаційному саду. Цей звіт було розроблено у формі анкети. На запитання про тему роботи вона відповіла: «1) Морфологічно-анатомічне дослідження 14-ти сортів рису. 2) Обмін досвідом та матер'ялом Акліматса- ду за низку років. (Оброблення статистич[ного] матер'ялу, листування та підсумки живого зв'язку з різними установами, організаціями тощо для виявлення культурної ролі саду). 3) Наукове секретарювання». З приводу того, що вона повинна виконати за індивідуальним планом, Маргарита Кащенко написала: «1) Морфолог[ічні] дослідження посівматер'ялу, засів, фенологічні спостереження. 2) Додати відносини про обмін за 'А [19]33 року, обробити цей матер'ял у порівнянні з минулими роками та всю роботу опрацювати докладніш [е]. 3) Поточна робота: збір, систематизування та переклади російських статей (наукових) для друку, наукове листування, участь у звітно-наук[овій] роботі». В анкеті також зазначалося, що того року Маргарита Миколаївна не подавала ударних зобов'язань і на той момент не мала друкованих праць¹⁷⁴ Там само. Спр. 45. Арк. 10, 11..

У плановій документації Акліматизаційного саду на 1933 р. за Маргаритою Кащенко було закріплено наукову тему «Порівняння анатомічної будови рисового насіння КАС'у (Киїського акліматизаційного саду - І. К.) із відповідними сортами з Нікольськ-Уссурійська і Кизил- Орди» Там само. Спр. 57. Арк. 143..

Додамо, що Маргарита Кащенко, як й інші, виконувала також фізичну роботу садівника і городника. Разом із тим, треба враховувати, що документи з діяльності Акліматизаційного саду збереглися фрагментарно і можна припустити, що фактів про її участь у роботі наукової установи могло б бути більше.

Маргарита Кащенко була поруч із батьком і підтримувала його у 1934 р., коли академік зазнав цькування та звинувачень у небажанні вести роботу за «соціалістичними принципами», а потім був принизливо звільнений з директорства Акліматизаційним садом «за хворістю». Вона була біля батька у період його хвороби та час кончини в 1935 р. Інші діти М. Кащенка були далеко, востаннє повним складом родина збиралася у батьківському домі у 1931 р.

Після смерті М. Кащенка Маргарита Миколаївна продовжувала працювати в Акліматизаційному саду й при інших директорах, згідно з документами щонайменше до 1939 р. ІА НБУВ. Ф. 470. Оп. 1. Спр. 89. Арк. 6. У подальші роки вона дбала про вшанування пам'яті батька і брала активну участь у підготовці збірника, присвяченого академіку М. Кащенку Там само. Ф. 11. Оп. 4. Спр. 11б. Арк. 336-373..

Середня донька Кащенків - Ольга - також долучилася до роботи на дослідних грядках Акліматизаційного саду. Маємо тільки один архівний документ, у якому йдеться про перебування її у штаті установи, де Ольга Миколаївна значиться не як Кащенко, а як Табенцька, бо на той час була вже заміжня за Олександром Олександровичем Табенцьким. До речі, чоловік її так само деякий час працював в Акліматизаційному саду. Згаданий документ є звітом молодшої практикантки саду Ольги Табенцької, в якому вона зазначила: «Зарахована молодшою практиканткою з 1 травня 1920 року. На початку цього місяця робота моя полягала у підготовці грядок для посадки рослин (копка, збирання старих коренів, рихлення ґрунту, здобрення його), у розчищенні грядок з багатолітніми рослинами (прибирання сухого листя, обрізання сухих гілок) та полив Саду. З середини травня робота звелася майже виключно до прополки й почасти чищення доріжок і поливу молодих саджанців і сіянців. З середини червня робота урізноманітнилася деякими посадками (напр[иклад] наперстянки) та збором достиглого насіння лікарських рослин (напр[иклад] тмину, ромашки)» Там само. Ф. 470. Оп. 1. Спр. 45. Арк. 7..

Щодо молодших дітей Кащенків - Ксенії й Вадима - то певних відомостей про їхню роботу в дорослому віці на теренах Акліматизаційного саду ми не маємо. А от у записах про сумнозвісні 1920-і роки М. Кащенко згадував про роботу молодших дітей в саду. Тоді через мізерне фінансування в Акліматизаційному саду майже не залишилося співробітників, окрім «відданого» садівника С. Д. Лубкіна. «От цей С. Д. Лубкін та я з моі'ми двома молодшими дітьми-підлітками, - згадував М. Кащенко, - були всією робочою силою Акліматизаційного саду протягом півтора року, з середини 1921-го до кінця 1922-го року» Там само. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 10. Арк. 57.. Доньці Ксенії на той час виповнилося 11 років, сину Вадиму - не більше 15 років.

Молодша донька, яка проживала з батьками в будинку по вул. До- рогожицькій, 45, що знаходився поруч із дослідними ділянками, безперечно, багато часу проводила в саду серед рослин, спілкуючись з науковцями та, ймовірно, допомагаючи співробітникам саду. Перебування Ксенії в Акліматизаційному саду зафіксовано й на фотознімку, датованому вереснем 1924 р., де вона стоїть у вишиванці серед валеріани на фоні гісопа лікарського Там само. Спр. 128. Арк. 4; Гісоп (ісоп) лікарський (лат. Hyssopus officinalis), або синій звіробій - багаторічна трав'яниста дрібно-запушена рослина родини губоцвітих (лат. Lamiaceae). ІА НБУВ. Ф. 11. Оп. 2. Спр. 17. Арк. 3зв..

Син Кащенків - Вадим - мріяв не про роботу над акліматизацією рослин, а про авіацію. У 1928 р. М. Кащенко написав листа наркому освіти УСРР із проханням зарахувати сина на механічний факультет КПІ. Зазначимо, що цей лист був складений через дуже невелику квоту для студентів з інтелігенції. У документі також вказано, що «весь час на протязі останніх чотирьох років Вадим Кащенко намагався вступити до Ленінградської вищої Авіа-школи, [...] але не був прийнятий виключно через брак ваги його тіла»³²⁴.

Про ще одну середню доньку Кащенків - Галину та її співпрацю з Акліматизаційним садом у Києві свідчень не маємо. Є тільки її фотографії у дитячому віці та серед родичів у Києві у 1931 р., коли сім'я востаннє зібралася разом. Зі своєю родиною вона проживала у Москві.

Таким чином, аналіз документів, що відклалися в особовому фонді академіка М. Кащенка та фонді «Акліматизаційний сад ВУАН» ІА НБУВ, розкривають внесок майже всіх членів родини вченого в розбудову Акліматизаційного саду в Києві. Його діти, хоча і в різній якості та з різною інтенсивністю, однак були залучені до функціонування Акліматизаційного саду. Найбільшу користь для розбудови саду зробили старші дочки М. Кащенка - Маргарита і Марія, які брали безпосередню участь у наукових дослідах з акліматизації рослин. Однак свою лепту, хоч і «з лопатою», внесли й інші діти вченого: Ольга, Ксенія й Вадим. Микола Феофанович та Ольга Миколаївна Кащенки виростили гідних дітей, які стали помічниками не лише в сімейних справах, але й соратниками видатного вченого на науковому терені.

У подальшому планується виявлення невідомих досі архівних документів про академіка М. Кащенка та членів його сім'ї, їх аналіз і оприлюднення. Ці дані можуть зацікавити біографів вченого, істориків науки тощо.

References

1. Aluker, H. L. (2012). KaschenkoMariia Mykolaivna [Kashchenko Maria Mykolaivna]. (Vol. 12, p. 527). Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny [Encyclopedia of modern Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian].

2. Chuvikina, N. V., Kvasha, V. V. (2012). Kaschenko Mykola Feofanovych [Kashchenko Mykola Feofanovych] Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of modern Ukraine]. (Vol. 12, pp. 527-528). Kyiv [in Ukrainian].

3. Grishko, N. N. (1951). Tvorec novykh form rastenij N. F. Kashchenko [Creator of new forms of plants M. F. Kashchenko]. Izvestiya Akademii nauk SSSR, 4-6, 3-13. [in Russian].

4. Hotra, O. B. (2007). Naukovo-pedahohichna j hromadska diialnist M. F. Kaschenka (1855-1935 rr.) [Research and educational and public activities by M. F. Kashchenko (1855-1935)]. (Extended abstract of Candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

5. Hotra, O. B. (2005). Kaschenko M. F. [Kashchenko M. F.] In Ukrainska biohrafistyka [Ukrainian biography]. (Vol. 3, pp. 60-62). Kyiv. [in Ukrainian].

6. Hotra, O. B. (2010). Akademik M. F. Kaschenko yak hromadskyi diiach ta pedahoh [Academician M. F. Kashchenko as a statesman and an educator]. Naukovi zapysky [Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho], 17, 126-130. [in Ukrainian].

7. Hotra, O. B. (2011). Do biohrafii akademika M. Kaschenka [To the biography of Academician M. Kashchenko]. Chornomorskyi litopys, 3, 127-132. [in Ukrainian].

8. Hotra, O. B.(2003). Neopublikovani materialy z arkhivnoyi spadshchyny M. F. Kaschenka [Unpublished materials from the archival heritage of M. F. Kashchenko]. Arkhivoznavstvo. Arkheohrafiia. Dzhereloznavstvo: mizhvidomchyi zbirnyk naukovych prats, 6, 111-118. [in Ukrainian].

9. Kaschenko, M. N. (1950). Vospominaniya o N. F. Kaschenko [Memoirs about M. F. Kashchenko]. (Vol. 15, pp. 33-42). Uchenye zapiski Tomskogo un-ta. Tomsk. [in Russian].

10. Kaschenko, N. F. (1905-1906). Avtobiografiya s portretom i spiskom 17 rabot [Autobiography with a portrait and a list of 17 papers]. (pp. 288289). In Medicinskij fakultet Kharkovskogo universiteta za pervyye 100 let ego sushchestvovaniya. Kharkov. [in Russian].

11. Kirzhaieva, I. H. (2020). Aklimatyzatsiinyi muzei v Kyievi [Acclimatization Museum in Kyiv]. Biblioteka. Nauka. Komunikatsiya. Rozvytok bibliotechno-informatsiynoho potentsialu v umovakh tsyfrovizatsiyi: materialy Mizhnar. nauk. konferentsiyi (pp. 609-612). Kyiv. [in Ukrainian].

12. Kirzhaieva, I. H. (2020). Z istoriii Aklimatyzatsijnoho sadu VUAN (za dokumentamy IA NBUV) [Notes on the history of the Acclimatization Garden of the All-Ukrainian Academy of Sciences (based on the documents of the Archival Institute of the Vernadsky National Library of Ukraine)]. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny, 26, 64-74. [in Ukrainian].

13. Klymenko, S. V. (1997). Mykola Feofanovych Kaschenko [Mykola Feofanovych Kashchenko]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal, 3, 308-312. [in Ukrainian].

14. Kvitnitskiy-Ryzhov, Yu. N. (1955). Embriologicheskiye issledovaniya N. F. Kashchenko (K stoletiyu so dnya rozhdeniya) [Embriological research by M. F. Kashchenko (dated to the 100th anniversary since his death)]. (Vol. 32(4), pp. 71-78). Arkhiv anatomii, gistologii i embriologii. SPb. [in Russian].

15. Romanets, O. V. (2000). M. F. Kaschenko - vchenyi, pedahoh, orhanizator nauky (1855-1935) [M. F. Kashchenko - scientist, teacher, scientific actor (18551935)]. Istoriia ukrayinskoi nauky na mezhi tysyacholit: zbirnyk naukovych prats, 3, 191-198. [in Ukrainian].

16. Ruda, S. P. (1998). Akademik M. F. Kaschenko [Academician M. F. Kashchenko]. In Chleny-zasnovnyky Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy [Founding members of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Kyiv. (Pp. 188-212). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru