Дозвілля як частина способу життя козацької старшини у першій половині XVIII ст. (на матеріалах щоденника Якова Марковича)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дозвілля як частина способу життя козацької старшини у першій половині XVIII ст. (на матеріалах щоденника Якова Марковича)

Володимир Пилипенко

Анотація

Мета роботи: на матеріалах особистого щоденника генерального підскарбія Якова Марковича (1696-1770 рр.) визначити особливості дозвілля генеральної старшини в першій половині XVIII ст. Завдання роботи: визначити особливості дозвілля Якова Марковича, що представлені в його щоденнику. Проаналізувати найбільш характерні способи проведення дозвілля Марковичем. Актуалізація теми пов'язана зі зростанням інтересу до історії козацької старшини як до провідного стану українського суспільства середини XVII - XVIII ст. Дослідження історії старшинських родин дає можливість побачити їх не лише як воїнів, що проводять більшість життя в походах, а як суспільний стан, що мав високий рівень освіти та інтелектуальні потреби, що виростали із цієї освіти, як меценатів культури, як провідників новітніх культурних та політичних ідей, що проникали в українське суспільство XVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в спробі комплексного висвітлення дозвілля Якова Марковича, репрезентованого в щоденнику. Висновки. У дозвіллі Якова Марковича поєднувалися як типові, так і індивідуальні риси. Характерним було часте відвідування різних бенкетів, турбота про господарство, азартні ігри та полювання. Індивідуальним - глибока зацікавленість літературою, поетичні вправи впродовж усього життя, турбота про здоров'я. Однією зі звичок, до якої автор повертався постійно, було захоплення літературою. Він не лише був активним читачем, а й сам займався творчістю та перекладами священних текстів. На сторінках щоденника ми бачимо людину, що не цурається насолод, але дбає про інтелект і не забуває про справи духовні.

Ключові слова: щоденник Якова Марковича, спосіб життя, козацька старшина, дозвілля, повсякдення. щоденник маркович дозвілля

LEISURE AS A PART OF LIFESTYLE OF COSSACK OFFICERS IN THE FIRST HALF OF THE XVIII C. (BASED ON THE DIARY OF YAKIV MARKOVICH)

The purpose of the research is to determine the peculiarities of leisure of Cossack general foreman in the first half of the XVIII c. on the materials of a personal diary of the general treasure Yakiv Markovich (1696-1770). The tasks of the research are to identify peculiarities of Yakiv Markovich's leisure presented in his diary and analyze the most typical kinds of leisure. The actualization of the topic is connected with the growing interest to the history of the Cossack officers as a leading state of Ukrainian society in the middle of the XVII-XVIII c. The research of the history of senior families makes it possible to anticipate them not only as soldiers who spend most of their lives in military campaigns, but as a social class with a high level of education and intellectual needs that grew out of this education, as patrons of culture, as leaders of the latest cultural and political ideas that penetrated into Ukrainian society of the XVIII c. The scientific novelty of the research is in the attempt to comprehensively cover the leisure of Yakiv Markovych, which is represented in the diary. Conclusions. Both typical, and individual features were combined in Yakiv Markovich's leisure. Frequent attendance at various banquets, cares for the household, gambling and hunting were typical. He had deep interest in literature, poetic exercises throughout life, concern for health. One of the habits to which the author returned constantly was his passion for literature. He was not only a keen reader, but also engaged in the creation and translation of sacred texts. In the diary we observe a person who enjoys pleasures, but cares about the intelligence and does not forget about spiritual matters.

Постановка проблеми. Національно-визвольна війна середини XVII ст. принесла принципові зміни в українське суспільство. Змінилася й соціальна структура. На землях, що опинилися під гетьманською владою, козацька старшина стала домінуючою соціальною групою. І якщо у перші десятиліття після Хмельниччини соціальний ліфт ще справно працював і до елітної суспільної групи можна було потрапити завдяки своїм талантам та наполегливій праці, то наприкінці XVII ст. така можливість видавалася примарною. Козацька старшина перетворилася на досить замкнуту касту українського суспільства, яка не бажала впускати до кола обраних нових представників і мала усі можливості для цього. Досить швидко в середовищі старшини виробився окремий стиль життя, який наголошував на їхній домінуючій ролі в суспільній організації.

Спосіб життя козацької старшини був покликаний, з одного боку, демонструвати перевагу над іншими станами (посполитими, звичайними козаками, селянами), а з іншого - був своєрідною "школою життя" для молодшого покоління старшини, адже готував їх до майбутньої самостійної діяльності.

Мета статті. Розвідка присвячена дозвіллю козацької старшини як важливій складовій частині життя. Джерельною базою дослідження є щоденник Якова Марковича, який генеральний підскарбій вів упродовж майже всього життя ¹. Специфіка джерельної бази визначила й хронологічні межі розвідки - перша половина XVIII ст. Ми будемо користуватися лише надрукованою частиною щоденника Якова Марковича.

Аналіз джерел та останні дослідження. До теми дозвілля козацької старшини зверталася В. Панашенко ²; окремий розділ просопографічного дослідження В. Панашенко було присвячено культурно-освітнім прерогативам козацької старшини та вищого духовенства.

Дозвіллю в повсякденні козацької старшини присвятила статтю О. Дзюба ³. На основі мемуарної літератури дослідниця визначила основні його форми, відокремивши від вільного часу.

Ґрунтовне дослідження повсякденного життя козацької старшини, і дозвілля, як його неодмінної складової, здійснила Т. Таїрова-Яковлева ⁴.

Виклад основного матеріалу. До щоденника Я. Марковича дослідники зверталися часто. Його розглядали як джерело до біографії автора та дослідження повсякдення, тогочасної медицини й географії, а також як літературний текст. Це й не дивно, бо майже 50 років поденних записів містять у собі величезну кількість фактів із різних сфер життя.

Біографія Якова Марковича досить добре висвітлена О. Струкевичем ⁵, тому немає сенсу її переповідати. Наголошу лише на важливих для обраної теми моментах. Яків Андрійович Маркович (1696-1770 рр.) належав до найвищої еліти Гетьманщини, а коли пішов у відставку, отримав уряд генерального обозного. Мав гарну освіту, навчався в Київській академії. Приязні стосунки зі своїм вчителем Феофаном Прокоповичем зберігав і надалі. Знав кілька мов, грав на музичних інструментах, цікавився новинками наукового та культурного життя не лише Гетьманщини. Заняття літературною та перекладацькою діяльністю були наслідком могилянської освіти та самоосвіти, якої Маркович не полишав усе життя.

Дослідники щоденника Марковича неодноразово вказували на беземоційність записів автора. Пояснювали це по-різному. Найчастіше зазначали, що автор просто нотує події й не дає їм жодної емоційної оцінки, побоюючись політичних наслідків. Хоча сам щоденник не передбачалося оприлюднювати в будь-який спосіб і він був суто приватним. Проте й за такими "сухими" записами можна знайти досить багато інформації про дозвілля автора.

Почнемо із читання як невід'ємної частини дозвілля Якова Марковича. Загалом про те, що Маркович у щоденнику часто згадує про книги та усе пов'язане з ними, дослідники звертають увагу найчастіше. Уже класичне дослідження І.Я. Каганова, у якому автор не лише аналізує читацькі уподобання автора щоденника, а й через книжки, які читав Яків Маркович, демонструє проникнення до України ідей європейського просвітництва ⁶. Зрештою й сам "Щоденник" вже відчитали і як історичне джерело, і як частину української мемуарної літератури ⁷.

Що ж пише про книги у своєму щоденнику Маркович? Загалом усі згадки про книги можна розділити на кілька груп. Перш за все, це книжки, які Маркович називає за автором чи за титулом. Таких згадок досить багато, що дозволяє частково реконструювати читацькі інтереси Марковича. Частину книжок названо за мовою (польські, латинські): "Купилемъ книгъ 6 полськихъ, за 7р."⁸; "...и приложена книжица маленкая, францужская на июнь м-ць" Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга пол. XVII - XVIII ст.). Київ: Інститут історії України, 1995. Дзюба О. Дозвілля в повсякденному житті козацької старшини (на матеріалах мемуарної літератури першої пол. XVIII ст.) Соціум. Альманах соціальної історії. Київ, 2017. Вип. 13-14. С. 308-328. Таїрова-Яковлева Т. Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини. Київ: Кліо, 2017. Струкевич О. Генеральний підскарбій Яків Маркович. Український історичний журнал. 1997. № 5. С. 87-97. Каганов И.Я. Маркович и его "Дневник" как материал для истории просветительства на Украине в XVIII в. Проблемы русского просвещения в литературе XVIII в. Ленинград, 1961 г., С. 113-126. Зінченко О. "Домашній протокол" 1717-1767 рр. генерального підскарбія Якова Марковича в контексті українського щоденникарства XVIII ст. Автореф. дис. ... канд. філол. Наук. Киъв, 2017. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717-1767 гг.): В 3 ч. / под ред. А. Лазаревского. Киев: Тип-я Г.Т. Корчак-Новицкого, 1893-1897. Ч. 2: 1726-1729 гг. / Я.А. Маркевич. 1895. II. С. 209 Дневник генерального подскарбия. Ч. 3. С. 388. ^{Дневник генерального подскарбия. Ч. 2. С. 308.} Дневник Якова Марковича / видав В. Модзалевський. Київ; Львів: Накладом НТШ, 1913. (Жерела до історії України-Руси / Археогр. коміс. НТШ; Т. 22) Т. 4: 1735-1740 рр. / Я.А. Маркевич. 1913. С. 141.

Ще одна група сформована за розміром книги (у такий спосіб книжки згадуються у щоденнику, коли Маркович переглядає та наводить лад у своїй бібліотеці): "Вовтор. 8. Сегодня не ездилемъ никуда, а пересмотривалемъ книгъ своихъ и пересушовалемъ, которыхъ по ищисленію показалось, болшихъ книгъ самихъ - 88, аркушовихъ - 29, чвертковихъ и малихъ - 223, итого 340"w.