"Люди волоської нації" на Слобожанщині: джерелознавчий огляд ревізьких казок кінця XVIII століття

Особливість вивчення ревізьких казок на іноземних підданих, які проживали на теренах Слобідської України наприкінці XVIII століття. Розгляд ревізьких казок через співставлення з матеріалами адміністративного чи церковного обліку населення регіону.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2023
Размер файла 30,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

«Люди волоської нації» на Слобожанщині: джерелознавчий огляд ревізьких казок кінця XVIII ст.

Кушнарьов Сергій Сергійович кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Східної Європи

Воротинцева Олена Сергіївна незалежний дослідник

м. Харків, м. Запоріжжя

Анотація

Стаття присвячена вивченню ревізьких казок на іноземних підданих, які проживали на теренах Слобідської України наприкінці XVIII ст. Реалізація дослідницьких завдань досягнута через вивчення документів фонду Харківської Казенної палати Державного архіву Харківської області. Предметом дослідження стали первинні матеріали перепису «людей волоської нації» - вихідців з території сучасної Румунії та Молдови. Авторами проведено комплексне джерелознавче дослідження структури та інформаційного потенціалу ревізьких казок. Дослідження комплексу документів, зібраних в окремі архівні справи, дозволило виокремити п'ять стандартизованих табличних форм відображення персональної інформації, зібраної під час проведення ревізій 1782 та 1795 рр. За результатами аналізу формалізованих даних із первинних документів перепису населення вдалося встановити персональний склад «волоських людей», їх сімейний стан, матеріальне становище, дані щодо проходження військової служби.

В результаті проведеного дослідження авторами зроблено висновки, що ревізькі казки на іноземних підданих є найбільш інформативним масовим джерелом, що містить дані стосовно демографії, генеалогії, просопографії та статистики зазначеного прошарку населення Слобідської України. Автори приходять до висновку, що матеріали ревізій на іноземців недооцінені, а їх інформативність ширша, ніж набір фіскальних та соціально- економічних відомостей. Порівняння матеріалів різних ревізій між собою, а також з нормативними рекомендаціями щодо їх складання, поглиблюють знання про внутрішню структуру даного джерела. Вивчення ревізьких казок через співставлення з матеріалами адміністративного чи церковного обліку населення регіону дозволяють розширити інформаційний потенціал та більш доцільно його використовувати в історико-демографічних дослідженнях. Залучення до наукового обігу корпусу первинних матеріалів перепису населення (ревізьких казок) є актуальним та перспективним напрямом наукових студій.

Ключові слова: ревізька казка, масові джерела, Слобідська Україна, перепис населення.

Abstract

Kushnarev Sergey Serhiyovych Candidate of Historical Sciences (Ph.D), Senior Lecturer, Department of History of Eastern Europe History, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Vorotyntseva Olena Serhiivna independent researcher, Zaporizhzhia

“PEOPLE OF THE WALLACHIAN NATION” IN SLOBOZHAN: A SOURCE-SCIENTIFIC REVIEW OF REVISION LISTS OF THE END OF THE 18th CENTURY.

The article is devoted to the study of revision lists of foreign subjects who lived on the territory of Sloboda Ukraine at the end of the 18th century. The realization of the research tasks was achieved by studying the documents of the fund of the Kharkiv Treasury Chamber of the State Archive of Kharkiv region. The subject of the study is the primary census materials of "people of the Wallachian nation" - natives from the territory of modern Romania and Moldova. The authors conducted a complex source-based research of the structure and informational potential of revision lists. The study of the complex of documents collected in separate archive files made it possible to single out five standardized tabular forms of displaying personal information collected during the revisions of 1782 and 1795. According to the results of the analysis of formalized data from the primary documents of the population census, we could establish the personal composition of the "Wallachian people", their marital status, financial situation, information about military service.

As a result of the research, the authors came to conclusion that revision lists of foreign subjects are the most informative source of a mass nature, containing data on demography, genealogy, prosopography and statistics of the specified stratum of the population of Sloboda Ukraine. The authors concluded that the materials of revisions of the foreigners are underestimated, and their informativeness is wider than a set of fiscal and socio-economic information. Comparing the materials of different revisions with each other, as well as with normative recommendations for their compilation, deepens knowledge about the internal structure of this source. The study of revision lists through comparison with the materials of the administrative or ecclesiastical records of the population of the region allows to expand the informational potential and more expediently use it in historical and demographic research. Involvement in the scientific circulation of the corpus of primary materials of the population census (revision lists) is an actual and promising direction of scientific studies.

Keywords: revision lists, mass sources, Sloboda Ukraine, population census.

Постановка проблеми

Історія заселення Слобідської України протягом XVII - XVIII ст., незважаючи на широкий тематичний спектр наукових студій, вимагає більш ґрунтовного дослідження джерельної бази, перш за все - джерел масового характеру. Матеріали генеральних ревізій (ревізькі казки) є одним з основних обліково-статистичних джерел генеалогічної та демографічної інформації про податне населення Російської імперії XVIII - першої половини XIX ст. Незважаючи на значний доробок дослідників у даній проблематиці, окремі питання щодо створення та побутування, інформаційного потенціалу та можливостей використання масово-формулярних джерел залишаються без належного висвітлення, чи зовсім не дослідженими. Окрім того, залучення до наукового обігу нових архівних матеріалів дозволяє у повній мірі використовувати сучасні методологічні підходи для вивчення історії невеликих популяцій в межах окремих регіонів, а саме - внутрішньої організації соціального середовища (зміни соціальних статусів та стереотипів поведінки), трансформації соціально- культурних ролей, повсякденного життя локальних спільнот.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження первинних матеріалів ревізького обліку населення має значну історіографічну традицію. Серед дослідників, які приділяли увагу не тільки демографічному та біографічному потенціалу ревізьких казок, а й розглядали їх через призму джерелознавчих методів, слід назвати Под'япольську [1], В. Кабузана [2], Г. Махнову [3], І.Троїцьку [4],

Петрову [5] та ін. Проте, до цього часу поза увагою залишаються матеріали ревізій, які проводилися для обліку нечисленних або доволі специфічних соціальних прошарків - військових, канцеляристів, іноземців, домашніх вчителів, людей творчих професій (художників, музик, співаків) та ін. Подібні переписи, скоріш за все, не мали загальноімперського характеру та проводилися на територіях, які поступово інкорпорувалися в імперську податкову систему.

Метою статті є проведення комплексного джерелознавчого дослідження структури та інформаційного потенціалу ревізьких казок, що складалися на іноземців, перш за все волохів (вихідців з Молдови та Румунії), які проживали на теренах Харківського намісництва наприкінці XVIII ст. ревізький казка адміністративний

Виклад основного матеріалу

«Казками» у зазначений період називали записи оповідань чи свідчень людей про їх походження, сімейний чи майновий стан. Зважаючи на необхідність покласти утримання регулярної армії на податні стани, Петро I у 1718 р. наказав: «Взяти казки у всіх, щоб правдиві принесли, скільки у кого в якому селі душ чоловічої статі, оголосивши їм, що хто приховає, то віддано буде тому, хто оголосить про те» [2, с. 97]. У результаті перепису дані про чисельність населення виявилися дуже занижені. Це підштовхнуло уряд призначити у 1721 р. ретельну ревізію зібраних казок. Назва «ревізія» збереглася за наступними переписами податних станів. Люди, що потрапили під перепис, почали називатися ревізькими душами, а їх списки ревізькими казками.

На теренах Слобідської України проводилися переписи та ревізії служилих людей, «підданих малоросіян», «підданих» та «монастирських» черкас у 1719-22 та 1748 рр., а також спеціальні переписи у слобідських козацьких полках (наприклад, перепис майора Хрущова 1732 р.). За даними В.М. Кабузана [2, с. 110] у слобідських повітах проводилася 3-я ревізія 1761-64 рр. (Чугуївський, Олешенський, Вольновський, Салтівський повіти), проте їхні матеріали нам не відомі.

У 1781-83 рр. вперше було проведено ревізію всього податного населення Харківського намісництва (4-та ревізія). Крім основних податних станів (поміщицькі селяни, військові обивателі тощо) було переписано іноземців, серед яких і «люди волоської нації», які перебували у «підданстві» в поміщиків або вільно мешкали у містах. Очевидно, іноземці враховувалися й під час проведення 2-ї ревізії (1743-47 рр.) в окремих повітах, оскільки в казках 4-ї ревізії на це є пряма вказівка.

Однак у архівних зібраннях центральних та регіональних архівів ці документи не виявлені.

Матеріали 4-ї [6] та 5-ї [7] ревізій іноземців Харківського намісництва відклалися у фонді Харківської Казенної палати Державного архіву Харківської області. Перепис охоплює Харківську, Валківську, Охтирську, Богодухівську, Вовчанську, Золочівську, Краснокутську, Ізюмську, Чугуївську округи Харківського намісництва. У сільській місцевості іноземці проживали переважно в поміщицьких маєтках, а в містах знаходилися або в партикулярному служінні, або записувалися в цехові та міщанство.

Принципи позначення в документах «людьми іноземцями», «людьми волоської, польської, грецької, вірменської нації» досить широкого кола залежних та вільних селян, а також військових, міщан, цехових та купців потребують окремого та ґрунтовного вивчення. На жаль, не всі біографії, що прослідковуються за ревізькою казкою, є докладними і дозволяють говорити про етнічну приналежність тієї чи іншої людини, а вказівка на віросповідання у подібних джерелах є винятком. Ретельний аналіз казок показує, що «волохами», людьми «волоської нації» канцеляристи іменували вихідців із території сучасної Румунії, Молдови, можливо Буковини та Закарпаття. Таким чином, під «іноземцями волоської нації» укладачами казок малися на увазі вихідці з територій, що перейшли під управління Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1768-1774 рр.

Іноді ми бачимо пряму вказівку на етнічне походження. Так, наприклад, золочівським нижнім судом у грудні 1782 р. до Харківської Казенної палати було подано відомість по слободі Дворічний Кут Золочівської округи на Карпа Яковлєва Орловського, в якій зазначено, що «оной Орловской вышедший в [1]773 году из Молдавии нациею из волох, никакими привилегиями не пользуется, а по жительству его в помещика майора Ан[дрея] Абазы желает остаться за ним в подданстве» [6, арк. 42]. В матеріалах 5-ї ревізії Карпо Орловський вже не зустрічається. Таким чином, біографічні матеріали, почерпнуті з ревізької казки, потребують додаткової верифікації та уточнення шляхом залучення інших джерел, насамперед, конфесійного характеру.

Ревізія проходила в кілька етапів, результатами яких було створення особливих видів діловодної документації. Уповноважений проводив опитування населення (часто - лише сільського старосту, війта або отамана) та записував їх показання про персональний склад населення того чи іншого населеного пункту. Таким чином, дані перепису є первинними матеріалами ревізії, відомості яких на наступних етапах узагальнювалися та структурувалися, піддавалися подальшій обробці та ретельній перевірці. Ревізькі казки подавалися до місцевих органів влади (волосні правління, ратуші, потім міські думи), де складалися узагальнені відомості. Після завершення ревізії складалися генеральні табелі, а з 4-ї ревізії (1782-84 рр.) починають складати окладні книги - загальноімперські зведені матеріали ревізії, призначені для розрахунку податних зборів.

Тривалий час чіткого формуляра ревізької казки не існувало: під час двох перших ревізій враховувалися лише особи чоловічої статі із зазначенням віку. Починаючи з третьої ревізії вводиться стандартизований формуляр казки, до якого вносяться дані про жіноче населення, збільшується кількість інформаційних позицій, які обов'язково мала повідомляти ревізька казка по кожній людині. Табличні форми ревізьких казок «волоських людей» для досліджуваної 4-ї ревізії різняться. Залежно від інформаційного потенціалу та способів внесення даних у таблиці нами виокремлено 5 основних рукописних форм ревізьких казок. Слід зазначити, що кожна форма, будучи при цьому самостійним та завершеним видом діловодної документації, доповнює одна одну.

Перша форма (Таблиця 1), зі стандартною назвою «відомості», є найменш інформативною. Зведена документація відомостей представлена у вигляді загального (чорнового) списку іноземних підданих, які проживали у тій чи іншій провінції (або населеному пункті) Харківського намісництва. Оскільки зведені відомості складалися на місцях ще до розбору надісланих до Казенної палати матеріалів перепису, вони є важливим джерелом перевірки достовірності підсумкових ревізьких казок.

Таблиця 1.

[Вед]омость коликое число и кто именно [пр]оживают в городе Харкове разного чину и [зв]ания иностранные мужеска и женска полу [д]уш значит под сим июля «...» дня 1782 году

Иностранных разного исповедания живущих в городе Харкове

А именно

Мужеска

Женска

Лета

Петр Кирилов сын Вилконской жена ево Марья Никитина дочь

27

20

Друга форма (Таблиця 2) містить відомості про майновий та соціальний стан «волоських людей». Так, наприклад, за казкою 1782 р. у Харкові з п'яти «людей волоської нації» (голів сімей) жоден не володів землею чи нерухомістю, при цьому двоє служили денщиками у офіцерів, а один виявив бажання записатися в міщани.

Таблиця 2.

Список именной находящимся в городе Харкове разного звания иностранным, с показанием кто и какими привилегиями пользуется и кто имеет дом, с отметками противу каждого кто желает и не желает вступить в звание купечества и мещанства о том значит под сим декабря 23 дня 1782 года

Кто имянно и каких наций

Лета

Какими привилегиями и какими имуществами

владеют, в какой разряд вступить желают

мужеска

женска

Волосской нации Василий Иванов сын Армянин

24

Дому и земли не имеет, проживает в наймах у немцев, объявил желание записаться в мещанство

Джерело: ДАХО. Ф.31.Оп.141.Спр. 40. Арк. 124 в.

Третя форма (Таблиця 3) ревізької казки містить інформацію про іноземців, що перебували у кріпосній залежності. Документ містить відомості про поміщика і характер зайнятості (торгівля або військова служба) іноземця на момент проведення перепису. Зазначені списки дозволяють простежити переміщення людини службовими або соціальними сходами. Маючи вказівку на місце служби, з'являється можливість залучення додаткових джерел - послужних списків, алфавітних списків нижніх військових чинів тощо.

Таблиця 3.

Ведомость кто именно из иностранцов пожеланиям их и за каким имянно помещиками в подданническом окладе написаны и на ныне текущий год по окладным книгам за ними состоят но по сим Именного ЕЯ ИМПЕРАТОРСКАГО ВЕЛИЧЕСТВА Указа состаявшагося 20й день октября 1783 года ис того подданства исключению подлежат

Валковской

округи

Ллет

За кем в подданстве

состоят

Какой род

жизни

избрали

Какое об них в первой ведомости експедициио ревизии душ мнение

положено

С которого году их с подданства

исключить

Из волохов в

селе

Гуляйполе Данило Степанов сын Волохов

20

за

помещиком

капитаном

Кветкою

Желание

объявил

записаться в

войсковые

обыватели

Велено оного

Данилу Волохова по силе 1783 года октября 20-го дня Указа написать в городе Валках в мещане

В разсуждении определения их в другие звания из подданства з будущаго 1785 года исключить

Джерело: ДАХО. Ф.31.Оп.141.Спр. 40. Арк. 450зв.

Четверта форма (Таблиця 4) містить інформацію про різночинців іноземного походження. Відомість, окрім зазначеної вище інформації, доповнюється довідкою про місце виходу людини та місце її проживання чи служби на момент перепису. У даній формі зазначено віросповідання, однак немає відомостей про жіноче населення. При цьому інформація за четвертою формою фіксувалася як у вигляді таблиць, так і у вигляді рапорту на окремих аркушах.

Таблиця 4.

Ведомость учиненная Валковским нижним земским судом состоящих по нонешней ревизии разночинцах яко из турок, волохов, поляков и протчих иностранцах кто из ных какими пользуется привилегиями и преимуществами и в

какое звание то есть в купцы и мещаны желают и зачем не желают и неможноть их положить в равный с государственными крестьянами оклад

Кто именно и каких наций

Откуда и где жительство имеют, какое звание желают и какими привилегиями

пользуются

Какой веры

Из волохов Алексей Юрьев сын Каралаш 22 лет

Отец ево в давних временах из Валахии вывезен полковником Куликовским.

Будучи в партикулярной у оного полковника Куликовского услуге умре. А он, Алексей, определился после нынешней ревизии в военную службу в

Черниговский легкоконный полк

Веры

греческого

исповедания

Аналіз казок четвертої форми дозволяє зробити висновок, що більшість «волоських людей» до Харківського намісництва потрапили внаслідок війн, які вела Російська імперія у другій половині XVIII ст. з Кримом, Туреччиною та рядом європейських держав. Так, наприклад, валківським поміщиком полковником М.М. Куликовським з Валахії «у минулі кримські та прусські війни» було вивезено 4 сім'ї, які за казкою виявили бажання продовжувати службу у того ж поміщика. Окрім М. Куликовського до Валківської провінції «люди волоської нації» були привезені поміщиками капітаном Я. Бородаєвським (сл. Іванівка), капітаном І. Фабуловим (сл. Гуляй Поле) та ін.

Окремо необхідно відзначити п'яту форму ревізьких казок та комплекс супровідної діловодної документації на відставних військових, які свого часу відбували службу в Молдавському та Сербському гусарських полках і після відставки були поселені в округах Харківського намісництва (Таблиця 5).

Таблиця 5.

Ведомость об отставных из иностранцов нижних воинских чинах и их детях

Кто

именно и

какой

нации

лета

Какими привилегиями пользуется

В какой род жизни

записатися

желание изъявил

Какое об них в первой ведомости експедиции о

ревизии душ

мнение положено

В городе

Ахтырке

Волоской

нации

Гаврила

Горделянов

74

В службу вступил [1]738 мая 1 дня. Был в походах в Турции под Хотином и в Швеции под Фридрикстамом и в Пруссии. От ставлен [1]764 сентября 15-го. За получеными от неприятелей раны и от лошадиного убою [и]сданным военной

коллегией Указом и уволен в великороссию или малороссию где место изберет жить на ево пропитание. По покупке себе двора который только имеет остался на жительство в Ахтырке.

За болезненными припадками крайнею по

иностранству скудостью не

избирая

никакова к

перемене

теперешнего рода жизни для себя просит об отставлении во

уважение

вышеписанного

без положення.

В разсуждений что по силе

Высочайшего мая 3-го дня [1]783 года

манифеста казенне

обыватели не должны бать в городе. для того записать оного Горделянова по городу Ахытрке в мещане

Згідно з казками, відставні військові «волоської нації» проживали у Савинцях, Балаклії, Лимані та Співаківці. Зведена відомість, що містить короткі біографічні дані, доповнюється різноманітними документами особистого походження на окремих волохів. Так, наприклад, відставний вахмістр Яків Сорочан для підтвердження проходження служби надав паспорт (атестат), копію якого було підшито у справу. Згідно з цим документом згаданий Яків Сорочан народився 1724 р., «происхождением из валахов, в Молдавском гусарском полку с 10 февраля 754 по 24 октября 764 года находился и был в походах в Пруссии. А ныне, за имеющеюся у него падучею болезнью, от воинской и статской службы вовсе отставлен. А за добропорядочную и беспорочную ево службу награжден оным вахмистерским чином, отпущен в слободской Изюмский полк, где жить пожелает, потому что он обязался быть в вечном Ея Императорского Величества подданстве. В бытность его в той отставке никому обид и озлобления не чинит. А за ево службу обид не чинят. Содержит себя как по состоявшимся в [1]726 году мая 31 дня Указе в надлежащей чистоте, бороду брить и платье по ево чину гусарское тож, и саблю носить, по миру не ходить и милостыни не просить» [6, арк. 720].

Матеріали 5-ї ревізії (1792-96 рр.) про «іноземних підданих» [7] складені за традиційними табличними формами в яких ми вже не бачимо додаткової персональної інформації, характерної для 4-ї ревізії. Використання цих матеріалів пов'язане з низкою труднощів: у ряді казок відсутній поділ за «національністю», не всі персони мають прізвища тощо. Однак, у більшості випадків, матеріали 5-ї ревізії дають уявлення про перехід «волоських людей» з однієї соціальної групи до іншої, фіксують втечі, факти смертей, запис до військової служби.

Цінним джерелом є додаткові ревізькі казки, які оформлялися за такими ж табличними формами, як і основна ревізія. До них вносили «прописних», тобто осіб випадково чи навмисне пропущених під час основної ревізії, зокрема які знаходилися в бігах чи були тимчасово відсутніми. Кожна додаткова ревізька казка має власну нумерацію родин чи окремих осіб. Додаткові казки «волоських людей», які мешкали у Харківському намісництві, підшиті в одну справу з основними казками, що дозволяє розглядати ту чи іншу сім'ю у широкій ретроспективі.

Окремо слід розглянути питання достовірності відомостей, які містяться в матеріалах ревізій. Цілком природно, що держава прагнула максимально збільшити кількість "душ", які підлягали оподаткуванню. Як правило, серйозні спотворення зазвичай містяться в інформації про чисельність населення, що враховується тільки для статистики (наприклад, жінок різного віку) і не зобов'язаного сплачувати податок. В обліку цієї категорії ніхто не був зацікавлений, тому іноді він проводився недбало. Так, при зіставленні чорнових відомостей (1782 р.) і уточнених казок (1786 р.) Вовчанської провінції ми бачимо відсутність в окремих сім'ях раніше зазначених ревізьких душ жіночої статі. У Краснокутській провінції фінальна кількість жінок в окремих населених пунктах взагалі не підраховувалася, що дозволяє зробити висновок про неналежну їх фіксацію при первинному складанні списків.

Висновки

Таким чином, аналіз матеріалів генеральних ревізій на іноземців, що мешкали на теренах Слобідської України, дозволяє почерпнути унікальну інформацію для генеалогічного чи просопографічного дослідження: антропонімічні дані, дати народження та смерті, відомості про соціальний статус та сімейний стан, місце народження, проходження служби тощо. Зважаючи на те, що оподаткуванню підлягали лише чоловіки, укладачі казок точніше фіксували основні віхи їхньої біографії: рік смерті, їхню втечу чи зникнення, здачу в рекрути чи добровільний вступ на службу, зміну віросповідання. Разом з тим, у казках немає відомостей про смерть жінок чи інші причини вибуття їх із громад, оскільки на розкладку та розміри подушної податі це не впливало. З огляду на те, що «волоські люди» не переписувалися за попередньою ревізією, інформація про смерть у міжревізійний період у документі відсутня.

Оскільки значна частина «волоських людей» у наступних ревізіях була вже приписаною до стану купців, міщан, цехових чи селян того чи іншого населеного пункту, виникає можливість проведення дослідження щодо виявлення окремих персоналій та вивчення їхньої подальшої долі. Відновлення багатьох прізвищ представників «людей волоської нації», які були відсутні в 4-й та 5-й ревізіях, та виявлення неочевидних змін у наступних ревізіях, демонструє генеалогічну та демографічну ефективність дослідження матеріалів генеральних ревізій. Комплексне вивчення ревізьких казок, первинних матеріалів переписів та супровідної діловодної документації, зібраних в одній справі, дозволяє також зробити деякі додаткові спостереження, що стосуються персоналій поміщиків, які володіли кріпаками-волохами, встановити поіменний список іноземців, простежити їх подальшу долю і географію розселення. Для доповнення та уточнення відомостей, що містяться в ревізьких казках, актуальним стає залучення інших джерельних комплексів церковного та адміністративного обліку населення. Проте, ревізькі казки найчастіше залишаються найбільш інформативним і значимим, а можливо і єдиним джерелом для дослідження генеалогії представників податних станів іноземного походження другої половини XVIII ст.

Література

1. Подъяпольская Е.П. Ревизские сказки как исторический источник / Е.П. Подъяпольская // Академику Борису Дмитриевичу Грекову ко дню семидесятилетия. - М., 1952. - С. 310-321.

2. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века - 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса / В.М. Кабузан. - М.: Наука, 2006. - 658 с.

3. Махнова Г.П. Чисельність і склад українського населення Росії в 60-х рр. XVIII ст. / Г.П. Махнова // Український історичний журнал. - 1965. - №2.

4. Троицкая И.А. Ревизии населения России как источник демографической информации (методологические проблемы) : дис. ... кандидата эконом. наук : 08.00.18 / И.А. Троицкая. - М., 1995. - 123 с.

5. Петрова І.В. Ревізькі «сказки» як джерело історичної демографії локальних територій України (на прикладі села Темрюк Олександрівського повіту Катеринославської губернії) / І.В. Петрова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Видавництво ТИПУ ім. В.Гнатюка, 2015. Вип. 2. Ч. 3. С. 135-147.

6. Державний архів Харківської області (ДАХО). Фонд.31. Харківська Казенна палата. Опис. 141. Справа.40. Сказка 4-й ревизии об иностранцах всех уездов. 1782-1788 рр. 1349 арк.

7. ДАХО. Ф.31. Харківська Казенна палата. Оп.141. Спр.120. Сказка 5-й ревизии об иностранцах всех уездов. 1795 р. 223 арк.

References

1. Podyapolskaya, E.P. (1952). Revizskie skazki kak istoricheskij istochnik [Revision tales as a historical source]. Akademiku Borisu Dmitrievichu Grekovu ko dnyu semidesyatiletiya - To Academician Boris Dmitrievich Grekov on his seventieth birthday. (pp.310-321). Moskva [in Russian].

2. Kabuzan, V.M. (2006). Ukraincy v mire: dinamika chislennosti i rasseleniya. 20-e gody XVIII veka - 1989 god: formirovanie etnicheskih i politicheskih granic ukrainskogo etnosa [Ukrainians in the world: population and settlement dynamics. 20s of the XVIII century - 1989: the formation of ethnic and political borders of the Ukrainian ethnos]. Moskva: Nauka. [in Russian].

3. Makhnova, G.P. (1965). Chyselnist i sklad ukrainskoho naselennia Rosii v 60-kh rr. XVIII st. [The number and warehouse of the Ukrainian population of Russia in the 60s. XVIII century]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal - Ukrainian historical journal, 2, 111-116 [in Ukrainian].

4. Troytskaia, I.A. Revizii naseleniya Rossii kak istochnik demograficheskoj informacii (metodologicheskie problemy) [Revisions of the Russian population as a source of demographic information (methodological problems)]. Candidate's thesis. Moskva [in Russian].

5. Petrova, I.V. (2015). Revizki «skazky» yak dzherelo istorychnoi demohrafii lokalnykh terytorii Ukrainy (na prykladi sela Temriuk Oleksandrivskoho povitu Katerynoslavskoi hubernii) [Revizian "fairy tales" as a source of historical demography of local territories of Ukraine (on the example of the village of Temryuk, Oleksandrivsky district, Ekaterinoslav province)]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: History, 2/3, 135-147

6. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). F.31. Kharkivska Kazenna palata. Op.141. Spr.40. Skazka 4-y revyzyy ob ynostrantsakh vsekh uezdov [Tale of the 4th revision about foreigners of all counties]. 1782-1788 gg. 1349 ark. [in Russian].

7. DAKhO. F.31. Kharkivska Kazenna palata. Op.141. Spr. 120. Skazka 5-y revyzyy ob ynostrantsakh vsekh uezdov [Fairy tale of the 5th revision about foreigners of all counties]. 1795 g. 223 ark. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.