Два невідомих листи Івана Сірка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Два невідомих листи Івана Сірка

Юрій Мицик,

провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук, професор, Київ, Україна

Анотація

У статті представлені документи з польських архівів, передусім листи кошового отамана Івана Сірка. У них йдеться про зміцнення польсько-українських воєнних зв'язків перед обличчям ворожої навали, про дії запорожців проти Османської імперії. У додатках наводиться, зокрема, лист гетьмана Юрія Хмельницького, який засвідчує його добре знання культури античної Греції. лист отаман сірко

Ключові слова: Гетьманщина, Січ, Річ Посполита, кошовий отаман, листи.

Yurii MYTSYK,

Leading Researcher,

M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies, National Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of History, Professor,

Kyiv, Ukraine

Two Unknown Letters of Ivan Sirko

The article presents documents from Polish archives, first of all, the letters of the Kish ataman Ivan Sirko. They talk about describes the strengthening of Polish-Ukrainian military ties in the face of the enemy onslaught, about the actions of the Zaporizhzhia against the Ottoman Empire. The appendices include, in particular, a letter from Hetman Yurii Khmelnytskyi, which testifies to his good knowledge of the culture of ancient Greece.

Key words: Hetmanship, Sich, Polish-Lithuanian Commonwealth, kish otaman, letters.

Іван Сірко є найяскравішою постаттю запорозького козацтва другої половини ХVП - ХVШ ст. Тривалий час про нього знали лише з літописів, хронік та легенд. Однак із публікацією 15-том- ної серії "Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России", де було вміщено понад 20 листів Сірка, пролилося світло на його військову діяльність, стало можливим провести повноцінне дослідження біографії кошового отамана. Цю важливу справу здійснив видатний козакознавець Дмитро Яворницький (Evarnickij D.I., 1894). Після жовтневого перевороту 1917 р. на вивчення постаті Івана Сірка було накладено табу. Лише в самостійній Україні з'явилися окремі статті, вийшла і наша монографія (Мицик Ю., 2010), яка базувалася, зокрема, на документах польських архівосховищ. У той же час нами було опубліковано всі відомі листи козацького провідника (Листи Івана Сірка, 1995).

На початку 2023 р. нам вдалося здійснити архівні пошуки у Польщі і виявити ще чимало нових джерел з історії України XVII-XVIII ст., у тому числі чотири листи Івана Сірка і лист до нього короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. У даній статті публікуємо лише два із цих листів.

Вони були написані польською мовою восени 1679 р. і, що цікаво, в один день: 30 (20) вересня. Адресовані листи білоцерківському коменданту, ім'я якого не згадується. Вони збереглися в копіях кінця ХУІІІ ст. у складі знаменитих "тек" Адама Станіслава Нарушевича (1733-1796). Останній був католицьким єпископом у Луцьку, професором академій у Вільні та Варшаві, істориком і поетом. Саме з його ініціативи було створено понад 200 рукописів, котрі містили копії з оригінальних документів, в основному ХУІ - першої половини ХУІІІ ст. Ці рукописи нині зберігаються у відділі рукописів Бібліотеки князів Чарторийських у Кракові (далі - БЧ, ВР). У "теках" вміщені копії документів з історії Речі Посполитої, включно з Україною та Білоруссю. Особливо цінним є те, що вони у своїй більшості скопійовані з оригіналів, які зберігалися, зокрема, в архіві останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського, також в архіві Станіслава Хоментовського (1673-1728) та ін. Ці зібрання, як і багато інших, загинули в роки Другої світової війни і тільки у копіях з "тек" Нарушевича збереглася принаймні частина з них. Оскільки листи Сірка дійшли в копіях, можливо, й зняті були з копій, деякі місця не зовсім зрозумілі, а слова, які не вдалося прочитати, позначені нами (...)*. Тут подаються тільки наші переклади з польської. Латинські фрагменти переклав Максим Мешковий, котрому я щиро вдячний.

Даючи оцінку діяльності Івана Сірка, слід сказати про політичну ситуацію в Україні цього періоду. У 1667 р. було укладене сумновідоме Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією. Вони розділили між собою Гетьманщину (кордон йшов по Дніпру) і посилили наступ на її автономію. Запорозька Січ формально була передана під протекторат обох цих держав. Ситуація в Україні погіршувалася і в зв'язку з наступом Османської імперії, яка у 1672 р. захопила Кам'янець-Подільський і більшу частину Поділля. Потім наступ було продовжено на Чигирин. Якщо у 1677 р. його було відбито військами Лівобережної Гетьманщини і Московії, то у 1678 р. гетьманську столицю внаслідок фактичної зради московитів було взято турками. Це завдало потужного удару Правобережній Гетьманщині. Турки поставили новим гетьманом Юрія Хмельницького, який вже тримав булаву у 1659-1662 рр., і готували новий наступ.

Забігаючи наперед скажемо, що цього разу турки рушили проти імперії Габсбургів і зазнали під Віднем тяжкої поразки від об'єднаних німецько-польсько-українських сил. Але у 1679 р. напрямок майбутнього походу Османської імперії ще не був відомим, тож Річ Посполита вживала заходів безпеки, насамперед шукала союзників, зокрема серед запорожців. Ще наприкінці 60-х років на противагу гетьману Петру Дорошенку вона підтримала Михайла Ханенка. Однак останній врешті перейшов на бік Московії у 1674 р. Тепер же на противагу Юрію Хмельницькому Річ Посполита звернулася на Січ до Івана Сірка. Туди було відправлено білоцерківського протопопа о. Семена Зарембу з кількома білоцерківцями. Формально це була ініціатива міського коменданта. Але ясно, що вона фактично належала урядовим колам Речі Посполитої, адже Заремба діяв з ініціативи холмського старости і самого короля Яна ІІІ Собеського. Діставши відповідні інструкції, він після завершення своєї місії відзвітував королю і був ним нагороджений, про що свідчить його лист до монарха зі Львова від 18.12.1679 р. Про самого Зарембу майже нічого невідомо. Ясно, що він був прихильником орієнтації на Річ Посполиту і у 1682 р. сприяв секретній місії королівського секретаря Василя Іскрицького (племінника гетьмана Павла Тетері) на Лівобережну Гетьманщину, щоб перетягти козаків на бік Яна ІІІ. 29.09.1682 р. з коронної канцелярії Зарембі було видано спеціальну інструкцію (Мицик Ю., 2005).

Запорозький Кіш і в першу чергу Іван Сірко добре сприйняли Зарембу, тим більше у другій половині 70-х років, особливо в часи турецьких походів на Чигирин, зв'язки Січі з Варшавою були фактично перервані. В листах до білоцерківського коменданта Сірко натякнув на недостатню увагу Варшави до Січі ("думали, що ми навіки цілком відділені від милості дідичного нашого монарха і всієї Речі Посполитої Корони Польської"). Він також коротко відзвітував про хід боїв коло турецьких замків у пониззі Дніпра і про те, що через недостатню царську допомогу довелося звідти відступити ("Низ Дніпра є для нас закритий"). Із Січі до Білої Церкви були відправлені запорозькі представники Григорій Івановський і Трохим Тимошевський, які мали усно поінформувати коменданта про ситуацію на Січі і, очевидно, обговорити питання про посилення зв'язків Січі з королівським урядом. На жаль, ще не виявлено джерел про результати місії, але з огляду на участь запорожців у битві під Віднем ця місія була успішною. Про це свідчить і згаданий лист Заремби до Яна ІІІ Собеського, в якому йдеться про нагороду Зарембі від короля, і лист останнього до Сірка від 25.03.1680 р., в котрому король пропонує утримувати при своєму дворі сина кошового отамана, що і сталося. У окремому листі під тією ж датою до запорожців король виявляє до них приязнь і відзначає, що вже писав їм у грудні 1679 р. під час свого перебування в Жовкві. Слід сказати, що деякі слова не вдалося прочитати і ми поставили там знак (...)*, а пропущені нами фрагменти позначили [...].

У додатках ми наводимо деякі листи з тих же "тек". Вони створені в той самий рік, адресовані тим самим особам і містять у собі цікаву інформацію. Насамперед це лист Юрія Хмельницького. Тут впадає у вічі його обізнаність з мислителями і культурою античної Греції, бо згадуються і "Одіссея" Гомера, й історик філософії Діоген Лаертський (180-240), і філософ Платон (427347 до н.е.). Це, поза сумнівом, свідчить про добрі знання, отримані Юрієм Хмельницьким у Києво-Могилянському колегіумі та від його домашнього вчителя, видатного письменника й богослова Йоаникія Галятовського. Юрій Хмельницький підписується як князь, водночас неодноразово підкреслював, що раніше писався як "Юрій Гедеон Венжик Хмельницький". Трохи дивує прохання прислати когось із знавців польської мови на посаду писаря. Вочевидь, це пояснюється необхідністю мати під рукою людину, яка вела б листування з представниками Речі Посполитої. Самі гетьмани не часто писали власноруч універсали й листи, воліли їх тільки підписувати.

Отже, ці листи дають змогу розширити уявлення про ситуацію в Україні другої половини XVII ст., стосунки між Річчю Посполитою і Запорозькою Січчю та біографію знаменитого кошового отамана Івана Сірка.

Список бібліографічних посилань

Додаток

ЛИСТИ № 1

1679, вересня 30 (20). Лист кошового отамана Івана Сірка до білоцерківського коменданта

"20ma 7mbris. Ex m.s.arch.Stan. Aug.regis.

Kopia listu Sierkowego, atamana Wojsk Zaporozkich, do kommendanta bialocerkiewskiego.

Gdy z woli najasnieszego krola j. msci a za ordynansem najwyzszych h[etman]ow koronnych wyprawiwszy z listem swoim wielebnego ojca Zar^b^, protopopa bialocerkiewskiego, zezwalasz dowiadywac si§ o naszym Zaporozkim Wojsku i powodzeniu, tedy pomieniony ojciec Zariba przesciem krola j. msci obecnie tu na Zaporozach bywszy nie tak w pisaniu od nas danym, jako i z poslancami naszemi Hregorym Iwanowskim i Otrochimem Tymoszeski ustnie i obszerniej relacy^ odnios^. My jednak dla uczciwosci tym poslom krola j. msci ku nam prostuj^cym i dla bespiecznego ku nam przez pola onym przejscie umyslnie tu na nasze pomienione towarzystwo z tym ze panem Zar^b^ oznajmiwszy i z po tak roczym naszym po szcz^sliwie nad turczynem wygraniem tego roku powiedali przed czasem obiecanych posilkow carskiego wieliczenstwa nam w Zaporozu nie ordynowano lubo malym orszakiem Wojska naszego Nizowego Zaporozkiego i cz^sci^ przyslanej ku nam 500 moskwy dwa razysmy si§ mocowali m^znie pod zamkami, nie dopuszczj^c drugich tych nowych fortifikowac. Ale ze bardzo przeciwko ich basurmanskich sil daleko nasza szczuplosc mniejsza nie mogla tym nieprzyjacielom naszym tego zabronic, popowracalismy si§ do kosz, dwakrotnie odprawiwszy te drog^. Tym czasem od pana hetmana zadnieprskiego ordynowano ku nam na Zaporoze Mirhorodzkiego pulku 1000 kozakow za tym przybyciem tureckie wojska wnet uwolniwszy si§ od tych robot swoich koto fortec pospolu z ordami wzi^li byli ku nam podsiecz (?) drog^. A wiedz^c te miejsca ku ochronie (...)* wygodne, sprowadzilismy si§ w Niz Dnieprem na strzelenie z armaty w miejsce mocniejsze (...)* i te pierwsze miejsce nie bez ludzi ustawiwszy na potym juz cz^sc tych obiecanych posilkow 1000 moskwy do nas pospieszylo. O czym one tureckie sily poslyszawszy, iz my na odparcie jemu o gotowosc wojenn^ mamy, zaraz nazad gdzie mieli swoje zimowanie, zawrocili si§, po odchodzie w swoj^ ziemie wojsk tureckich one ku nam ordynowane moskiewskie i (...)* posilki przed tym przyslanej 500 moskwy z nami znajduj^c si§ do ktorego czasu tak rozumiemy i ci z nami nie b^d^ zimowac, poniewaz prowiantu [...]bowego zgola nie maj^. Tymi tylko na ten czas w.[...]pana winszuje, a na kosztow (?) najasniejszego krola j. msci ze wszystkim Wojskiem Nizowym Zaporozkim ochotnie oczekiwamy i ku przysludzie jego najasniejszemu mllsciwego krola j.msci na calosc nasz^ i na pryslug^ (?) wszystkiego chrzescianstwa ku nam oslow swoich poslannikow gotowi b^dziemy wyprawic.

0 laskawe jednak tych naszych poslancow w. mc. pana przyj^cie upraszamy. Zycz^ zawsze o dobrym w. m. pana zdrowiu slyszec i personaliter pokloniwszy si§ cierpiec. Nie w^tpi^c o tym azali da P[an] Bog jakiego kolwiek czasu uprzejmie moje i wszystkiego Wojska Zaporozkiego zalecic przyjazn dobremu w. m. pana affektowi zostaj^cy w.m. pana zyczliwy przyjaciel i sluzyc gotow Iwan Sierko, attaman koszowy Wojska Zaporozkiego z towarzystwem.

Z Kosza d. 20 ma zmbris 1679 anno".

(БЧ, ВР, № 177, арк. 943. Копія кінця ХУШ ст.)

Переклад:

"20-го вересня. З рукопису архіву короля Станіслава Августа.

Копія листа Сірка, отамана Військ Запорозьких, дo білоцерківського коменданта.

Коли з волі найяснішого короля й. мості і за наказом найвищих коронних гетьманів ми відправили зі своїм листом велебного отця Зарембу, білоцерківського протопопа, то зволиш довідатися ^o наше Військо Запорозьке i його дії. Згаданий отець Заремба приходом (?) короля й. мості нині перебуває тут, на Запорожжі. Не так з листа даного від нас, як від наших посланців Григорія ^тов^кого i Трохима Тимошевського, дістанеш усно i рoзлого реляцію. Ми однак для вшанування тих послів короля й. мості, які йдуть до нас, i для безпечного їх проходу через поля спеціально повідомили згадане товариство з цим же паном Зарембою. Після річниці нашої щасливої перемоги над турком ми цього року сказали про раніше обіцяну нам підмогу його царської величності. Але нам в Запорожжя не послано (майже нічого) і малими силами нашого Війська Низового Запорозького

1 з частиною присланих до нас 500 московитів ми два рази мужньо билися під замками, не дозволяючи укріпляти нових замків. Але тому що бусурманських сил було набагато більше ніж наших, ми не могли заборонити цього і повернулися до коша, двічі відбувши цю дорогу. Тим часом від пана задніпровського гетьмана послано до нас на Запорожжя 1000 козаків Миргородського полку. Після цього прибуття турецькі війська одразу припинили ці свої роботи біля фортець і разом з ордами рушили до нас, перерізаючи (?) шлях. Але знаючи ці місця до оборони (...)*, ми вдало пройшли Дніпром на Низ та постріл з гармат в місце укріплене (.)8 i цє перше місце залишили не без людей, залишивши вже частину цієї обіцяної допомоги, 1000 мoсковитів дo нас поспішило. Почувши про це турецькі сили, що ми маємо воєнну готовність до відсічі, зразу повернули назад туди, де мали зимувати. Після відходу у свою землю турецьких військ була прислана до нас московитська допомога i (...)* pаніше прислані 500 мoсковитів знаходились до певного часу з нами. Думаємо, що вони не будуть з нами зимувати, бо зовсім не мають провіанту [...]бовош. Тільки з цим зараз вітаю в. м. пана. Ми з усім Військом Низовим Запорозьким дуже чекаємо на кошти найяснішого короля його мості i до послуги найяснішого милостивого короля його мості, на нашу цілість і на прислугу (?) всього християнства ми готові послати своїх посланців. Однак просимо в. м. пана про ласкаве прийняття цих наших посланців. Завжди зичу чути ^o добре здоров'я в. м. пана i персонально вклонитися. He сумніваючись у тому, що Господь Бог колись дасть мою і всього Війська Запорозького люб'язно віддати приязнь доброму афекту в. м. пана. Залишаюсь в. м. пана зичливий приятель і готовий до послуг Іван Сір^, кошовий отаман Війська Запорозького з товариством.

З Koшa д. 20-го вересня 1679 року".

№ 2

1679, вересня 30 (20). Лист кошового отамана Івана Сірка до білоцерківського коменданта

"20ma 7mbris. Ex m.s.arch.Stan.Aug.regis.

Sierko, ataman Wojsk Zaporozkich, do j. m. pana kommendanta bialocerkiewskiego.

Przez tak niemale czasy i przez bisurmanskie na chrescianskiego zawzi^cie nie wiedz^c o powodzeniu najasnieszego krola j. msci i wszystkiej Rzeczypltej Korony Polskiej, w rozmaitym rozmyslaniu zostawalismy i prawie jako nas z Zadnieprza zachodzily awizy, rozumielismy siebie cale oddzielonych bye na wieki od laski dziedzicznej naszego monarchy i wszystkiej Rczpltej Korony Polskiej. Teraz gdy osobliwa laska Bosk^ znamienitym przejseiem najasniejszego krola j. msei wielebny ojciec Zariba, protopopa bialocekiewski, jako ochoczy na wszelakie poslugi monarsze swemu przy niemniejszej odwadze z kilku czlowieka bialocerkiewskimi tak daleko do nas dzikiemi i niebezpiecznemi polami cale zdrowo na kosz nasz dawny zaporozki przybyl i list w. m. pana nam podal. W ktorym wyczytalismy i z ustnej ojca Zar^by relacyi najdujemy uczieczk^ poniewaz najasniejszego krola j. msei o nas wiedziee jest laskaw^ wol^. Czym odnowiwszy si§, wielce jestesmy wdzi^czni wszystcy wspolnie i (...)* naszego z bisurmaninem cz^sei^ w. m. pana oznajmuje, ktory tak rok lask^ Boga Wszechmog^cego і szcz^sciem obojga chrzeseianskich naszych monarchow w Nyze (?) Dnieprowym nam za pomysln^ swoj^ nad bisurmany odprawil odwage. becz z terazniejszego roku za niepr^dkosei^ ku nam caskiego wieliczenstwa posilkow ufortifikowaniem tureckich zamkow Dniepr jest nam na Niz zamkni^ty. Boskiemu to dopuszeniu przypisujemy a staraniu

⁰ poprawie naszego mieszkania monarchom naszym obojgu chrzeseianskim i najwyzszym glowom Korony Polskiej porzucamy. Kto tez z chreseianstwa, zwlaszcza blizkiej ojczyzny Korony Polskiej, mianowicie na Zadnieprzu nie zyczy dobrego Koronie Polskiej. Bog wszystko widzi, miali go sadie (?) albo obrocie (?) ku dobremu upami^taniu. Jednak my i Wojsko Zaporozkie Nizowe po starodawnemu swemu obyczaju synowsko garniemy si§ ku laskawosei najasniejszego krola j. msei i najasnieszych stanow Korony Polskiej i Rczpltej, a zebysmy wiedzieli jakowemu rozkazaniu k. j. msei wygadzae w[elebnego] ojca Zar^b^ odpuszczamy i przy nim w pomoc swoich do w.m. pana poslancow posylaj^c, ochotnie j. kr. msei obiecanych poslancow, z laskawym jego monarszym slowem ku sobie na Zaporoze oczekiwamy, tuz wzajemnej mojej przyjazni w.m. pana affekt i najpowolniej si§ sluzby ja sam offiaruje i cale Wojsko Zaporozkie swoje uslugi zalecaj^ jako zyczliwi w. m. panu wszego dobra sluzye gotowismy. Iwan Sierko, attaman koszowy Wojska Zaporozkiego Nizowego z towarzystwem.

Z Kosza d. 20 ma zmbris 1679 anno".

(БЧ, BP, № 177, арк. 945. Копія кінця ХУШ ст.)

Переклад:

"20-го вересня. З рукопису архіву короля Станіслава Августа.

Сірко, отаман Військ Запорозьких, дo й. м. пана білоцерківського коменданта.

Протягом немалого часу і через бусурманське завзяття на християн не знаючи про становище найяснішого короля й. мості і всієї Речі Посполитої Корони Польської, ми залишалися з різними думками і вважай, як нас із Задніпря доходили авізи, думали, що ми навіки цілком відділені від милості дідичного нашого монарха і всієї Речі Посполитої Корони Польської. Тепер коли з особливої Божої милості знаменито прийшов (від імені) найяснішого короля й. мості велебний отець Заремба, білоцерківський протопоп, як охочий до всіляких послуг своєму монарху. При не меншій відвазі з кількома білоцерківськими людьми так далеко до нас дикими і небезпечними полями цілком здоровий прибув на наш давній запорозький кіш i лист в. м. пата нам подав. Котрий ми прочитали і з усної реляції отця Заремби знайшли втіху (?), оскільки є милостива воля найяснішого короля й. мості знати про нас. Чим відновившись, всі ми дуже вдячні i (...)* нашого з частиною бусурман повідомляємо в. м. пану, котрий вже рік з милості Всемогутнього Бога і щастям обох наших християнських монархів в Низі (?) Дніпровим нам за свою вражаючу відвагу над бусурманами. Але з нинішнього року через нешвидку до нас допомогу царської величності [й] укріплення турецьких замків Низ Дніпра є для нас закритий. Це приписуємо попущенню Божому й доручаємо старанню, щоб поліпшити наше мешкання, обох наших християнських монархів i найвищих голів Корони Польської. Хто теж з християнства, особливо близької вітчизни Корони Польської та на Задніпрю не зичить добра Корoні Польській? Бог все бачить, мали б його суд (?) або обернутися до доброго опам'ятання. Однак ми i Військо Запорозьке Низове за своїм стародавнім звичаєм синівськи горнемся до милості найяснішого короля й. мості і найясніших станів Корони Польської

¹ Речі Посполитої, a щоб ми знали який наказ к. й. мості виконати, відпускаємо велебного отця Зарембу i при ньому охоче посилаємо в поміч своїх посланців до в. м. пана, і чекаємо на Запорожжі обіцяних посланців й. кор. мості з його милостивим монаршим словом до себе. Тут же взаємної моєї приязні в. м. пана aфект i найпокірнійші служби я сам офірую i все Військо Запорозьке віддають свої послуги як зичливі всього добра і в. м. пану готові служити. Іван Сірга, кошовий отаман Війська Запорозького з товариством.

З Koшa д. 20-го вересня 1679 року".

ДОДАТКИ

№ 1

1679, серпня 17. Лист білоцерківського коменданта до руського воєводи

"1679 d. 17 augus. Ex m.s. bibl. Brzoskowie (?).

Except z listu pana kommendanta bialocerkiewskiego do pana wojewody ruskiego die 17 aug. 1679.

Z ordynansu w. m., m. pana i dobrodzieja, wyslalem do Kjowa, a nie znajdujqc mi^dzy officerami sposobnego, zazylem na t§ drog^ wielebnego ksi^dza Brozyckiego, kapellana mego, aby si§ z bojarzynami i zadniepskim hetmanem w punktach, zleconych ad mentem listownej informacyej w. m., w.m. pana i dobrodzieja, ustnie rozmowil stanql tam trzynastego augusti przyj^ty dose pi^knie zrazu. List do rqk bojarzyna wojewody smolenskiego kniazia Piotra Wasilewicza Szeremeta oddal, w pi^e jednak godzin (acz mial zosobna listy do Michala, kniazia Czerkawskiego, mi^dzy bojrzynami najprzedniejszego za Dnieprem z niemalym wojskiem zostajqcego, wi^c i do bojarzyna wojewody kijowskiego, i hetmana zadnieprskiego) wyjezdzae mu bez obiecanej audyencyej i expedycyej nazad z obozu kazano. Sprawil to jako zewszqd dochodz^ hetman zadnieprski, ktory gdzie moze, przyjazn naszq z Moskwq miesza i podejrzane czyni, grontownej i calej nie zyczqc. Mial okazyq do tej sprawy z niedobitkow dla rozboju swiezo po ksi^dzu kapellanie moim w godzine z pogromu powrocili,ex quo tych nasi jako rozbojnikow zniesli, statem (?) persvasit, iz polacy Moskwie nie sprzyjajq z kozakami, hostiliter si§ obchodzqc i mnie do niepzyjazni daje zadatki,koni nam przez kozactwo ukradkiem zabierajqc, pasieki lupiqc, ludzi po pasiekach m^czqc i jakoby Bialocerkiew podejse sposobami robiqc".

(БЧ, ВР, № 178, с. 787. Копія кінця ХVШ ст.)

Переклад:

"1679 д. 17 серпня. З рукопису бібліотеки Бжосковської (?)

Витяг з листа пана білоцерківського коменданта до пана руського воєводи дня 17 серпня 1679.

З наказу в. м., мого пана i добродія, послав (людину) до Києва. Не знайшовши між офіцерами здібного, послав у цю дорогу велебного ксьондза Брожицького, мого капелана, щоб з боярами і задніпровським гетьманом по пунктах, викладених до розуму не дослівно, а у листовній інформації в. м., в. м. пана i добродія, усно розмовляв; став там тринадцятого і зразу був прийнятий серпня досить тепло. Лист до рук боярина, смоленського воєводи, князя Петра Васильовича Шеремета віддав, однак о п'ятій годині (a мав листи зокрема до Михайла, князя Черкаського, найпереднішого між боярами, який стоїть за Дніпром з немалим військом, також i дo боярина київського воєводи i задніпровського гетьмана) йому було наказано виїжджати назад з табору без обіцяної аудієнції i негайної відправи. Це вчинив як звідусіль доходить, задніпровський гетьман, котрий де може, тепер нашій приязні з Москвою перешкоджає i підозріло чинить, не зичачи ґрунтовної приязні. Мав оказію до цієї справи з недобитків для розбою, за годину після мого ксьондза капелана повернулися з погрому, на котрому їх наші як розбійників розгромили, переконав, що поляки Москві не сприяють, з козаками вороже обходяться i мені до неприязні дає задатки, коней нам через козацтво тихцем забирають, грабують пасіки, людей на пасіках катують i ніби хоче хитро підійти під Білу Церкву.

№ 2

1679, жовтня 1 (вересня 21). Ясси. Постскриптум з листа невідомого до невідомого

"1679 d. 21 7bris. Ex m.s.bibl.Brzostovie (?).

Kopia postscryptu z Jas datowanego d. 21 septembris anno Domini 1679.

Wojska tureckie z seraskierem od Ingulu, rzeczki jakie si§ tam w polach znajdujq trzy, do Wielkiego Ingulu powrocily. A tam w Ingulu zaszedl mandat od Porty, zeby znowu i trzeci zamek budowali na Andrzejowym ostrowie na Bohu. Andrzejowym ostrowem zowiq kozacy fortecu, kiedy naturalna kozakow jeziorami z Bohu i trzcinq niedobyta i te miejsce juz skrzydlem panstwa Ottomanskiego teraz si§ staje. Poslal seraskier excuzacyq do Porty na Uluk, ze juz pozno i robotnicy wniwec si§ obrocili, zastanowie si§ jednak na Ingule musial. A ze pierwsze dwa zamki, gdzie juz stan^li, rozumiem, ze constat w. m. pan, bom i ja pisal tam o nich, ze jeden naprzeciw zamku, ktory Szaszkiermenem nazywajq, na samym brzegu Dnieprowym, drugi na drugiej odnodze Dnieprowej, takze na samym brzegu naprzeciw zamku Dogangieczetem nazywa si§. Batyrsza-murza jeden z krymskich murzow w kilka tysi^cy na moskw^ pod Kijowem uderzyl, jako powiadajq, ze wielkie w wojsku moskiewskim uczyniwszy zamieszanie, kilkudziesiqt zywcem wziqwszy i tysiqc koni powrocil, jaka fortuna w tym roku expedycyi".

(БЧ, ВP, № 177, арк. 951. Копія кінця ХVШ ст.)

"1679 д. 21 вересня. З рукопису бібліотеки Бжостовської (?).

Копія постскриптуму з Ясс, датованого 21 д. вересня року Божого 1679.

Турецькі війська з сераскером від Інгулу, три річки, котрі там у полях знаходяться, дo Великого Інгулу повернулися. A там в !нгулі прийшов мандат від Порти, щоб знову i третій замок будували на Андрієвому острові на Бузі. Андрієвим островом козаки називають фортецю, коли (укріплена) природою озерами з Бугу і очеретом, не була здобутою козаками i це місце вже тепер стає крилом Оттоманської держави. Послав сераскер вибачення до Порти на Улук (Uluk), що вже пізно і робітники внівеч обернулися, тому змушений був зупинитися на Інгулі. A що перші два замки вже постали, думаю про це відомо в. м. пану, бо і я писав про них. Один - напроти замку, котрий називають Шахкерменом (Szaszkiermenem), на самому березі Дніпра, другий - на другому річищі Дніпра, також на самому березі напроти другого замку, називається Догангечетом (Dogangieczetem). Батирша-мурза, один з кримських мурз з кількома тисячами вдарив на московитів під Києвом. Як кажуть, що учинивши у московитському війську велике замішання, взяв у полон кілька десятків і повернув тисячу коней, така фортуна в поході цього року".

№ 3

1679, грудня 28 (18). Львів. Лист намісника білоцерківського коменданта Семена Заремби до короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського

"D. 18а 10bris. Ex m.s.arch.Stan.Aug.regis.

J. m. pan kommendant bialocerkiewski do je. k. mci.

Ukontentowany laskq w. k. mci i zach^cony gorliwszq tym wi^kszq ch^ciq do uslugi w. k. mci jakom deklarowal w. k. mci ustnq mow^, tak i teraz pismem deklaruje, nie tylko wszystkiemi memi silami i sposobami, lecz i zdrowiem samym o to usiluje starac si§ nieprzestane, aby zacz^te rzeczy mogly swoj szcz^sliwy wziqc skutek. Za ktorym i ja deklarowany przez pana w[oje]wode chelminskiego przy samym skutku skuteczniejszej obietnicy b^d^ wygladal szcz^sliwosci. A teraz nizko podzi^kowawszy w.k.m. za laskawy i milosciwy dar, obowi^zuje si§ wiernie i zyczliwie uslugi moje jakom si§ obligowal m[ajes]t[a] towi w. k. mci wyswiadczac, zostajqc w. k. mci, pana mego mil[osciwe]go wiernym poddanym i slugq Semion Zariba, namiestnik bialocerkiеwski. We Lwowie d. 18va 10mbris 1679 anno".

(БЧ, ВP, № 177, арк. 1243. Копія кінця ХVШ ст.)

Переклад:

"Дня 18-го грудня. З рукопису архіву короля Станіслава Августа.

Й. м. пан білоцерківський комендант дo його к. мості.

Уконтентований милістю в. к. мості i заохочений, ще ревніше й ще більшим завзяттям до послуг в. к. мості, як і усною мовою обіцяв в. к. мості, так tak і тепер на письмі декларую, нє тільки всіма моїми силами i засобами, але й самим життям для цього докласти зусиль і безперестанно стараюсь, щоб розпочаті справи могли отримати свій щасливий кінець. Після чого і я, рекомендований паном холмським воєводою, при самому кінці виконаної обіцянки буду виглядати щастя. A тепер низько подякувавши в. к. мості за ласкавий і милостивий дар, зобов'язуюсь мої вірні i зичливі послуги, як я й обіцяв маєстату в. к. мості, освідчивши, залишаюсь в. к. мості, мого милостивого пана, вірним підданим i слугою Семен Заремба, білоцерківський намісник. У Львові д. 18-го грудня 1679 року".

№ 4

1679, жовтня 3(вересня 23). Немирів. Лист гетьмана Юрія Хмельницького до білоцерківського коменданта "d.23tia 7bris. Ex m.s.arch.Stan. Aug.regis.

Kopia listu Chmielnickiego do j.m.pana kommendanta bialocerkiewskiego.

Po uzyceniu dobrego zdrowia w. m. panu od Pana Boga i wysokiego suffragium jako najwi^cej sprzyjamy. Przy tej okkazyi bojarzyna, ktory i pod czas wiosny szedl na Bialocerkiew i teraz szcz^sliwie rekommendujemy determinacyi publicznej takowej, zdalo si§ nam za rzecz sluszna i nasze przywate cumulare, jednak bez zaslony albo raczej lucro Laercyusza flii (?) takowej. Quibusdam Diogeni probrovertentibus quod peteret cum id Plato non faceret imo inquit petit ille sed admoto capite ut nequisquam exaudiatur. Abusus est Homerio carmine quod est Odisea quo significavit Platonem non minus esse felicem nisi quod ipse clam peteret ipse palam. Toz tez ja bez ceremonii wysylam petiit vere riteque juxtra regulam nostram ordinis s. Basilii. Prosze w. m. pana o pisarza, bo cale pisac sam po polsku nie umiemy a pisarza cosmy mieli, to nie po naszej mysli, od ktorego chcielibysmy si§ nauczyc i ten z choroby umiera. O co prosiemy, abys w. m. pan nie rozumial prozby naszej mixokatice(?), ani sobie pervers polonice, to jest po blazensku, ale cale po prostu szczerze prawdziwie a wiernie po staropolsku. Za ktorq wygod^ si vita Comes erit zawdzieczyc obiecuje, piszqc si§ w. m. pana zyczliwym princers.

N.B. Przed tym nie pisalem princeps, ale Jerzy Gedeon W^zyk Chmielnicki.

Z Niemirowa d. 23 tia 7mbris 1679 anno".

(БЧ, ВР, № 177, с. 953. Копія кінця ХУШ ст.)

Переклад:

"Після побажання доброго здоров'я в. м. пану від Господа Бога i високої похвали, ми якнайбільше сприяємо вам у Малоруському князівстві. При цій оказії боярина, котрий i під час весни ходив до Білої Церкви, i тепер щасливо рекомендуємо публічному розсуду. Здалося нам слушним i нашу приватну праву зібрати, однак без заслони або швидше такої користі Діогена Лаертського. Коли хтось дорікав Діогену, що той просить милостиню, тоді як Платон цього не робить, Діоген відповідав віршем з гомерової Одіссеї, мовляв робить і той, тільки близько прихилившись, так, щоб ніхто інший не чув, тобто: коли Діоген просив відкрито, то Платон таємно. То я теж без церемонії посилаю правдиво і належним чином у відповідності до правил нашого ордена св. Василя. Прошу в. м. про писаря, бо зовсім по-польськи писати сам не вміємо, a писар, якого ми мали і від якого хотіли б навчитися, ^сподівано помирає від хвороби. Про що просим, щоб в. м. пан не розумів (...)* нашого прохання, ані собі перекручено польською мовою, тобто го блазеньськи, aлe цілком просто щиро, правдиво і вірно по святоруськи. За яку послугу якщо стане життя, обіцяю віддячити, пишучись в. м. пана зичливим приятелем".

Размещено на Allbest.ru