Структура та функції конфлікту

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Проблема наукового визначення міжнародного конфлікту

Визначення: Міжнародним конфліктом є конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних акторів та має міжнародно-політичні наслідки; об'єкт конфлікту при цьому виходить за межі юрисдикції будь-якого з його учасників.

Міжнародному конфлікту властиві наступні особливості:

- учасниками конфлікту можуть бути як держави, так і інші міжнародні актори, здатні переслідувати політичні цілі;

- міжнародний конфлікт може розпочинатися як внутрішній, але його ескалація здатна виводити об'єкт конфлікту за межі юрисдикції його учасників, внаслідок чого конфлікт призводить до міжнародних наслідків;

- розвиток міжнародного конфлікту відбувається в специфічних умовах анархії міжнародної системи, яка зменшує ефективність міжнародно-правових інструментів його вирішення;

- міжнародний конфлікт може приймати різні форми, і часто поняття, що асоціюються із конфліктом, позначають лише один із можливих шляхів його вирішення (наприклад, ультиматум).

Визначення: Міжнародною кризою називається специфічна фаза міжнародного конфлікту, яка характеризується 1) високою цінністю інтересів сторін; 2) коротким часом для прийняття рішень; 3) високим рівнем стратегічної невизначеності.

Часто криза ототожнюється із використанням військової сили в конфлікті, хоча безпосереднього зв'язку між ними немає. Однак криза, зменшуючи наявну кількість інформації у сторін щодо дій та намірів одна одної, а також збільшуючи антагонізм в конфлікті, збільшує також і ймовірність переходу конфлікту з латентної фази до фази відкритого протистояння із використанням військової сили. Якщо використання військової сили відбувається в ході кризи, воно нерідко має спонтанний, неорганізований характер і може включати мобілізацію регулярних військ, партизанських сил або визвольних армій; запровадження економічних або військових санкцій; часткову окупацію або порушення статусу демілітаризованих зон; прикордонні інциденти. На відміну від війни, використання військової сили в ході міжнародної кризи не є систематичним. Однак, якщо взяти до уваги тиск часових обмежень, в умовах якого діють учасники кризи, несистематичне використання військової сили здатне спровокувати повномасштабну війну.

Насилля не є обов'язковим атрибутом ані кризи, ані міжнародного конфлікту. Його використання характеризує форми протікання конфлікту, позначаючи різні шляхи застосування сили його учасниками. Еволюція силових засобів призвела до того, що пряме використання військової могутності поступово змінюється більш витонченими засобами примусу. Разом із цим еволюціонує поняття «насилля», в основі якого міститься застосування сили з метою примусу. Насилля є, скоріше, синонімом поняття «сила», яку можна в загальному вигляді визначити як здатність суб'єкта А змусити суб'єкта В зробити те, чого суб'єкт В за інших умов робити не став би. Однак, якщо поняття сили постійно розширюється, включаючи нові елементи економічного, політичного, інформаційного та, загалом, невійськового характеру; то «насилля» переважно й досі позначає фізичний вплив, який в міжнародних відносинах набуває військових форм.

Конкуренція також є поняттям, близьким до поняття конфлікту, але не тотожним йому. Конкуренція характеризує стан відносин між суб'єктами, але не передбачає несумісності їхніх інтересів. Так, конкуренти можуть діяти під впливом спільних інтересів, або в рамках спільних правил та норм, що сильнішими, ніж протиріччя між ними. Таке інституціолізоване суперництво часто позбавлене конкретного об'єкту, яким сторони не можуть володіти одночасною.

Синононімічні ряди та теоретична плутанина навколо поняття «міжнародного конфлікту» все ж таки не можуть зупинити наукових зусиль, спрямованих на з'ясування природи та закономірностей розвитку цього цікавого явища. Як це часто буває при вивченні складних об'єктів, одним із перших кроків є аналіз його структури…

2. Структура конфлікту

Міжнародний конфлікт, навіть в порівняно простій формі двостороннього протистояння суверенних держав, є складною соціальною системою. Всім соціальним системам притаманний високій ступінь мінливості, динамічності та відкритості. Це означає, що такі системи активно обмінюються інформацією із середовищем і оновлюються під впливом цього обміну. В цих умовах важливим завданням є встановлення сталих параметрів, що притаманні міжнародним конфліктам в цілому, і на основі яких можна конфлікт досліджувати…

До найважливіших з них традиційно відносять суб'єктів (сторони) конфлікту, його об'єкт або об'єктне поле (іноді й предмет), відносини між суб'єктами та учасників (треті сторони). Крім того, необхідно також встановити його рамки (часові, географічні, системні) та середовище, в якому конфлікт протікає. Після здійснення цих операцій стане наявною структура конфлікту та його місце в світі інших соціальних відносин…

Коло суб'єктів міжнародного конфлікту здебільшого складається із суверенних держав… В сучасній теорії міжнародних відносин тривають масштабні дискусії щодо зміни ролі держави в міжнародних відносинах. віддзеркалює суттєві зміни в колі суб'єктів міжнародник конфліктів…

…Суб'єкти міжнародного конфлікту характеризуються комплексом інтересів та можливостями їх захисту, тобто, силовими можливостями, якщо силу розуміти в сучасному, розширеному значенні. Комплекс інтересів обумовлює цілі кожного із суб'єктів, визначаючи таким чином об'єктне поле конфлікту - множину цілей, які не можуть бути досягнутими одночасно.

Визначення: Об'єктом міжнародного конфлікту є матеріальна або нематеріальна цінність, з приводу якої інтереси його суб'єктів є несумісними; повне володіння або контроль над якою не може бути досягнуте одночасно всіма сторонами конфлікту.

Об'єктом міжнародного конфлікту може бути територія, політичний вплив, військова присутність, ідеологічний контроль та ін. Як правило, міжнародний конфлікт виникає внаслідок переплетіння декількох різноманітних протиріч, внаслідок якого утворюється система взаємопов'язаних об'єктів - об'єктне поле конфлікту. Деякими дослідниками виокремлюється також предмет конфлікту, як конкретна, специфічно визначена цінність, з приводу якої сторони вступають у конфліктні відносини…

…В міжнародному конфлікті сторони переслідують декілька цілей одночасно. Тому об'єктне поле конфлікту, як правило, складається із декількох елементів, серед яких найважливішими є: 1) влада (політичний контроль, вплив); 2) цінності; 3) територія та інші фізичні ресурси. Ці елементи є взаємопов'язаними, і поширюючи контроль на один з них, суб'єкт конфлікту може розраховувати на зміцнення впливу на інші. Така взаємопов'язаність ускладнює регулювання сучасних міжнародних конфліктів…

…В сучасних міжнародних конфліктах, звичайно, об'єктами можуть бути всі зазначені групи ресурсів. Особливого значення все ж таки набувають територіальні конфлікти, тобто конфлікти, в яких основним об'єктом виступає територія. Значення й цінність території обумовлені функціями, які вона виконує в розвитку силових можливостей сучасної держави. Територія одночасно є місцем розміщення армій та озброєння, важливим економічним та геополітичним ресурсом. Це збільшує її політичну цінність і робить найбільш «популярним» об'єктом конфліктів, особливо між новими або т.зв. «слабкими» державами. Окрім території об'єктами конфлікту можуть виступати й інші матеріальні цінності…

3. Функції та фази конфлікту

Основні загальні функції конфлікту було вперше виокремлено в роботах основоположника т.зв. «позитивно-функціонального» підходу в конфліктології Льюіса Козера. Їхня сукупність характеризує конфлікт як особливий стан відносин між елементами суспільства, який, в силу виявлення системних протиріч, здатен розв'язати деякі з них, забезпечивши таким чином поступальність та стабільність подальшого розвитку. Ми виокремимо наступні основні функції конфлікту.

1) Інтегративна функція конфлікту полягає в сприянні подоланню внутрішніх суперечок й неузгодженостей…

2) Інформаційна функція конфлікту проявляється в його сприянні обміну інформацією між елементами соціальних систем…

3) Виступаючи засобом формулювання та вирішення протиріч, конфлікт виконує організаційну функцію…

4) Конфлікти виконують іншу функцію, що пов'язана з попередньою - стабілізаційну. Завдяки конфліктам знаходять вихід найгостріші протиріччя, здатні зруйнувати систему…

5) Інноваційна функція конфлікту, як і дві попередні, пов'язана із його внеском в підтримання життєздатності систем суспільних відносин. Конфлікт примушує суб'єктів та учасників генерувати ідеї щодо того як одержати перемогу або розв'язати конфлікт…

Функції, розглянуті вище, властиві всім формам та типам конфліктів. Вони витікають із загальних параметрів, закономірностей та особливостей соціальних систем, сповнених різного роду протиріччями та антагонізмами. Міжнародний конфлікт виконує ці функції в міжнародних системах. Такі системи мають ряд відмінних рис, особливостей, що вносять деякі зміни до ролі та функцій міжнародних конфліктів…

Визначення: Фазою конфлікту називається характеристика стану конфліктного процесу в окремо визначений період часу.

Фаза визначається власними структурними особливостями і є відносно самостійною системою, пов'язаною, однак, із змістом та природою конфлікту в цілому. Перехід між фазами конфлікту відбувається по-різному, але цей момент завжди характеризується зростанням ймовірності кризи у відносинах, якісною зміною протистояння. В залежності від форми й типу конфлікту переходи між фазами можуть бути або дискретними, помітними, стрибкоподібними; або ж прихованими, майже непомітними. Можна виокремити наступні основні фази міжнародного конфлікту:

- латентна (нульова);

- ініціація («відкриття»);

- ескалація;

- закріплення;

- деескалація;

- врегулювання або вирішення;

- постконфліктне будівництво та примирення.

конфлікт міжнародний криза суспільство

Висновок

Виділення фаз міжнародного конфлікту є методологічним прийомом. Для зручності сприйняття, безліч фактів та подій, які відбуваються в ході конфлікту, групуються та систематизуються у вигляді відносно самостійних підсистем. Це - швидше особливості нашого сприйняття, а не атрибути самого конфлікту. Існують конфлікти, які не знають деяких фаз. Але більшість їх все-таки розвивається за традиційним алгоритмом. Послідовно проходячи через фази свого розвитку, конфлікт змінюється. Трансформуються інтереси сторін, об'єкт конфлікту, реакція зовнішнього середовища. Самі суб'єкти конфлікту також можуть змінюватися. Кожна фаза конфлікту надає специфічні можливості для спрямування його в конструктивне русло, навіть загрозлива фаза ескалації. Разом з тим, кожна фаза несе в собі виклики, нейтралізувати які учасники конфлікту можуть далеко не завжди.

Виокремлення фаз конфлікту демонструє протяжність його в часі. Конфлікт є процесом. Йому властиві мінливість та динаміка. Цим він подібний до життя. «Війни зникнуть тоді, коли загиблі зможуть повернутися» - слова Стенлі Болдуіна підсумовують людський досвід участі в конфліктах. Конфлікти супроводжують всі соціальні процеси, набуваючи різних форм - від смертельних загроз до інноваційних факторів. Вміти уникати конфліктів - корисна навичка, але зуміти жити із ними - ще корисніше. Керуючись приблизно такими міркуваннями, і стародавні філософи, і сучасні науковці шукали шляхи співіснування із конфліктом.

Джерела

1. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб., доп. - Москва: ЮНИТИ, 2002

2. Боженко В.А. Определение понятия «конфликт» // Вестн. РУДН. Сер. Юрид. науки. - 2000. - №2. - С. 143-147

3. Голубева Г.А., Дмитриев А.В. Азбука социологии и конфликтологии: Терминол. словарь. - Москва: МАЭП, ИИК «Калита», 2001

4. Козер Л. Функции социального конфликта / Пер. с англ. О. Назаровой; Под общ ред. Л. Ионина. - Москва: Идея-Пресс, 2000

5. Кременюк В.А. Об исследовании международных конфликтов // США - Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - №2 (374). - С. 45-59

6. Политическая конфликтология: Работы российских и зарубежных авторов: Хрестоматия / Под ред. М. Лебедевой и С. Устинкина. - Москва, 2002

7. Проблемы американистики: Конфликты и кризисы в международных отношениях: проблемы теории и истории: Материалы ассоциации изучения США. - Москва: МАКС Пресс, 2001. - Вып.11

8. Фельдман Д. Политология конфликта. - Москва, 1998

Размещено на Allbest.ru