Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, що закріплений у Законі України "Про основи національної безпеки України", Постанові Верховної Ради України "Про основні напрями зовнішньої політики України", Посланні Президента України до Верховної Ради України.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 р., коли Міністр закордонних справ головуючих в ЄС Нідерландів від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та Плану дій Україна-ЄС у рамках європейської політики сусідства.

Україна виходить з того, що реалізація Плану дій має сприяти посиленню співпраці між Україною та ЄС в умовах розширення, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС. Належна імплементація ПД повинна також сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та створити передумови для створення з ЄС зони вільної торгівлі. Кінцевою політичною метою ПД має стати укладення нової угоди з ЄС, яка повинна замінити чинну УПС після 2008 р.

Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Наша держава брала участь у поліцейських місіях ЄС в Боснії і Герцеговині та Македонії.

Правову основу цієї співпраці складають підписані 13 червня 2005 р. Угода про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання кризових ситуацій та рамкова Угода про безпекові процедури обміну інформацією з обмеженим доступом. Свідченням поступового посилення взаємодії України з ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики є ухвалення Євросоюзом рішення про приєднання України до позицій та заяв ЄС з регіональних проблем та питань міжнародного життя. Таким чином, вже на даному етапі Україні надано право бути складовою позицій ЄС, яким користуються країни-кандидати та країни-члени Європейської економічної зони.

Помітною подією у двосторонніх взаєминах, яка отримала позитивний резонанс в колах ЄС, стало внесення Україною нових пропозицій щодо придністровського врегулювання, т. зв. План Президента України В.А. Ющенка "До врегулювання через демократію".

Ініціативна та активна позиція України з цього питання, а також прагнення досягти зрушень у врегулюванні цього конфлікту, сприяло зростанню довіри до України як впливового гравця у забезпеченні європейської безпеки і стабільності. Вельми позитивним стало також укладення Меморандуму про створення місії ЄС з допомоги на українсько-молдовському кордоні (EUBAM), яка діє з 1 грудня 2005 року. Її діяльність було продовжено до 2009 року.

ЄС визнає також важливу роль України у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.

Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку.

За даними Держкомстату України, за результатами 2006 року Європейський Союз вийшов на першу сходинку і став найбільшим зовнішньоторговельним партнером України. Його частка склала 31 % від загального обсягу зовнішньої торгівлі у цей період. Так, загальний зовнішньоторговельний оборот України товарами та послугами з країнами ЄС у 2006 році склав 30,6 млрд. дол. США, що на 26,9 % більше ніж за 2005 рік. При цьому, обсяги експорту товарів та послуг з України до країн ЄС за 2006 рік склали 13,09 млрд. дол. США, що порівняно з 2005 роком більше на 19,7 % (або на 2,16 млрд. дол. США), а обсяги імпорту товарів та послуг з країн ЄС в цей же період збільшилися на 32,9 % (або на 4,32 млрд. дол. США) та склали 13,16 млрд. дол. США. Сальдо взаємної торгівлі товарами та послугами у 2006 році склалося від'ємним у сумі - 4,393 млрд. дол. США і погіршилося на 2,166 млрд. дол. США проти попереднього року (у порівнянні цей показник за результатами 2005 року був від'ємним у сумі - 2,227 млрд. дол. США). У загальній структурі експорту України доля ЄС становила 35,8 %, а у загальній структурі імпорту - 33,7 %.

У позитивному ключі розвивається співпраця щодо поставок до ЄС української металургійної, текстильної, а також сільськогосподарської продукції. У конструктивний спосіб відбувалося врегулювання відносин у сфері торгівлі сталеливарними виробами. Так, на початку 2007 року було парафовано текст нової угоди щодо торгівлі сталеливарними виробами. Згідно з цим документом, обсяги кількісних обмежень для України мають бути збільшені до 1 310 тис. тонн у 2007 році та збільшуватись щорічно на 2,5% до моменту вступу України до СОТ.

13 грудня 2006 р. було парафовано текст нової угоди з текстилю. Домовлено про те, що до моменту набуття нею чинності буде збережено існуючий режим торгівлі текстильною продукцією з ЄС без кількісних та адміністративних обмежень.

Традиційно найбільш гострі проблемні питання порядку денного торговельно-економічного співробітництва між Україною та ЄС були пов'язані з використанням сторонами інструментів торгового захисту. На початку 2006 року вдалося досягти порозуміння щодо шляхів врегулювання проблемного питання, пов'язаного із запровадженням Україною антидемпінгових мит на імпорт гвинтових компресорів з окремих держав-членів ЄС. Це дозволило заснувати міжвідомчий діалог у сфері використання інструментів торгового захисту.

30 грудня 2005 року набуло чинності рішення ЄС надати Україні статус країни з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.

Україна та ЄС активно співпрацюють у рамках Робочої групи з питань розгляду заявки України на вступ до СОТ. ЄСівська сторона на постійній основі підтримує Україну як у багатосторонньому, та і двосторонньому переговорному процесах у рамках СОТ. Після підписання у 2003 р. двостороннього Протоколу щодо доступу до ринків товарів та послуг в рамках СОТ сторони розпочали роботу над розробкою та узгодженням проекту Звіту Робочої групи. Вступ України до СОТ відкриє можливість для сторін розпочати переговори про укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Вже розпочата підготовча робота зі створення ЗВТ. Зокрема, завершено перегляд спільного дослідження про передумови створення ЗВТ Україна-ЄС та розпочаті неофіційні консультації.

Водночас, сторона ЄС наполягає, що офіційні переговори щодо створення зони вільної торгівлі у рамках укладення нового базового договору можуть розпочатися лише після набуття Україною членства в СОТ.

Українською стороною вживаються активні заходи з метою практичної реалізації домовленостей про співпрацю з Європейським Інвестиційним Банком відповідно до положень Рамкової Угоди між Україною та ЄІБ, яку було укладено у 2005 році. Сторонами завершені внутрішні процедури, необхідні для набуття чинності цією Угодою, а також розпочато розгляд чотирьох проектів спільного фінансування ЄІБ з ЄБРР, в т. ч. три у галузі енергетики та один у сфері транспорту.

За оцінкою обох сторін, співробітництво у сфері юстиції і внутрішніх справ, на підставі відповідного Плану дій 2001 року та Графіку його імплементації 2002 року, вийшло далеко за межі, передбачені УПС. У відповідності до положень згаданих документів сторони успішно реалізують комплекс заходів за напрямками міграції і притулку, прикордонного співробітництва та візової політики, боротьби з організованою злочинністю, відмиванням коштів, незаконним обігом наркотичних речовин, тероризмом, співпраці у питаннях забезпечення верховенства права, вдосконалення правової системи, правового та правоохоронного співробітництва.

Сторони завершили переговори з укладення Угод про спрощення візового режиму та про реадмісію між Україною та ЄС. Парафування цих угод було здійснено під час саміту Україна-ЄС у Гельсінкі (27.10.06).

Започаткований переговорний процес з Європолом, розглядається питання щодо порядку формалізації відносин України з Євроюстом

Європейський Союз надає суттєву фінансову і технічну підтримку правовій реформі, зміцненню прикордонної інфраструктури України, розвитку ефективної системи надання притулку, посиленню протидії відмиванню коштів, активізації боротьби з торгівлею людьми та незаконним переміщенням наркотиків.

Помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, та охорони навколишнього середовища. При цьому зросла політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС щодо реформування та реструктуризації енергетичного сектору та подолання наслідків аварії на Чорнобильській станції. Так, за підтримки ЄС здійснюються: реформування та модернізація Газотранспортної системи України; діяльність спільної робочої групи експертів стосовно створення нафтових резервів та забезпечення якості нафтових продуктів в Україні; ТЕО для продовження нафтопроводу Одеса - Броди до м. Плоцьк (Польща); розвиток альтернативної енергетики в Україні; модернізація вугільної промисловості тощо.

Розширений формат двосторонніх відносин в енергетичній галузі реалізується відповідно до положень Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Європейським Союзом та Україною, підписаного 1 грудня 2005 р. в рамках саміту Україна - ЄС. Меморандум охоплює п'ять сфер розширеного двостороннього співробітництва: ядерну безпеку, інтеграцію ринків електроенергії та газу; підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів; структурну реформу, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі; енергоефективність.

Під час візиту Прем'єр-міністра України до Брюсселю 14 вересня 2006 року було також підписано Пам'ятну записку про співробітництво в енергетичній галузі, яка передбачає фінансування Європейською Комісією спільних з Україною енергетичних проектів, а також заохочення європейських фінансових структур (Європейський інвестиційний банк та ЄБРР) щодо надання відповідної фінансової підтримки нашій державі.

Європейський Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми ТАСІS, макрофінансової та гуманітарної допомоги, складає понад 1 млрд. євро. Підписана у 2005 р. та ратифікована у лютому 2006 р. Рамкова Угода між Україною та Європейським інвестиційним банком дозволить залучати кошти цієї фінансової інституції ЄС для реалізації інфраструктурних проектів в Україні.

Перспективним напрямом співробітництва України та ЄС є сфера космічних досліджень. Враховуючи, що Україна належить до вісімки держав, які мають значний розвинутий технічний та технологічний потенціал у сфері освоєння космічного простору, 1 грудня 2005 р. під час саміту Україна - ЄС у Києві була підписана Угода про співпрацю у створенні цивільної Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS).

Актуальними питаннями співробітництва Україна - ЄС на сучасному етапі є ведення переговорного процесу щодо укладення нового базового договору на заміну УПС, створення зони вільної торгівлі, а також спрощення візового режиму для окремих категорій громадян України.

5 березня 2007 року у Брюсселі та 2-3 квітня 2007 року у Києві відбулися перші два раунди офіційних переговорів між Україною та ЄС щодо нового договору. Українську делегацію на переговорах очолював заступник Міністра закордонних справ України Андрій Веселовський, делегацію ЄС - виконуючий обов'язки заступника Генерального Директора Гендиректорату "Зовнішні відносини" Європейської Комісії Х'юг Мінгареллі.

2. Економічні та науково-технічні зв'язки