Стратегічні завдання Світової Організації Торгівлі у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Кафедра європейської інтеграції

Есе

з дисципліни "Міжнародні стратегії економічного розвитку"

на тему:

Стратегічні завдання СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку

Виконала:

Кулєшова Т.Д.

Київ

2015

Зміст

Вступ

Стратегічні завдання СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку

Висновки

Список використаних літературних джерел

Вступ

Внесок СОТ у створення стабільної багатосторонньої торговельної системи має вирішальне значення для побудови більш сприятливого глобального навколишнього середовища для країн, що розвиваються.

Оскільки більшість членів СОТ є країнами, що розвиваються, стратегічні завдання СОТ є актуальними і однією з основних цілей є забезпечення того, щоб країни, що розвиваються отримували однакову користь від міжнародної торгівлі поряд з більш економічно розвиненими країнами.

Найяскравіше відображення стратегічних завдань СОТ знаходиться у програмі ЦРТ 8 та в Доських переговорах.

Аспекти розвитку пронизують всі сфери Доських переговорів. Закінчення переговорів передбачає, що багатостороння торговельна система буде більш відкритою - зокрема, для експорту з країн, що розвиваються - і матиме посилену нормотворчу структуру, яка буде більш збалансованою, особливо по відношенню до інтересів країн, що розвиваються. Існує, таким чином, чіткий зв'язок між завершенням Доських переговорів та забезпеченням ЦРТ 8.

Стратегічні завдання СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку

Стратегічні завдання СОТ, направлені на світовий економічний розвиток, визначені у СОТ ЦРТ 8, основна мета яких формування глобального партнерства в цілях розвитку.

Цілі розвитку тисячоліття тисячоліття ООН (The United Nations Millennium Development Goals (MDGs)) - вісім міжнародних цілей в галузі розвитку, що всі 192 членів і ряд міжнародних організацій домовилися досягти до 2015 року.

Діяльність СОТ також актуальна для інших цілей, таких як ЦРТ 1, метою якої є викорінення крайньої бідності та голоду. Насправді, ЦРТ не можуть розглядатися у відриві: всі вони взаємопов'язані.

Тому ЦРТ 8 є важливим елементом у загальній структурі ЦРТ. У той час як всі ЦРТ є важливими в наданні допомоги країнам у досягненні такого рівня розвитку, що сприяє ліквідації крайньої убогості, ЦРТ 8 є передумовою для всіх цих цілей, щоб бути стійким у довгостроковій перспективі.

Стратегічні завдання СОТ ЦРТ8:

A. Продовжити створення відкритої, регульованої, передбачуваної і недискримінаційній торгової та фінансової системи.

B. Задовольняти особливі потреби найменш розвинених країн.

C. Задовольняти особливі потреби виходу до моря країн, що розвиваються і малих острівних держав, що розвиваються.

D. У комплексі вирішувати проблеми заборгованості країн.

E. У співпраці з фармацевтичними компаніями забезпечити доступ до недорогих основних лікарських засобів в країнах, що розвиваються.

F. У співпраці з приватним сектором, зробити доступними переваги нових технологій, особливо інформаційних і комунікаційних.

Шість цілей, визначених в рамках ЦРТ 8 показують, що міжнародне співтовариство визнає, що вільна торгівля є важливим двигуном розвитку. Для торгівлі ефективно здійснювати реальне економічне зростання, вона повинна бути відкритою, регульованою, передбачуваною і недискримінаційною. Це відповідає основній діяльності СОТ з регулювання міжнародної торгівлі, знижуючи ринкові бар'єри і забезпечення рівних умов для всіх його членів. [1]

У діяльності СОТ щодо регулювання міжнародної торгівлі важливе значення мають переговори в місті Доха.

Доха - Раунд - останній раунд торговельних переговорів серед членів СОТ. Його мета полягає в досягненні важливої реформи міжнародної торгової системи за рахунок введення більш низьких торговельних бар'єрів і переглянутих правил торгівлі. Програма роботи охоплює близько 20 напрямків торгівлі. Також напівофіційно в якості порядку денного розвитку Доха - Раунд , основним завданням є поліпшення торговельних перспектив країн, що розвиваються.

Доський раунд ініційований 142 країнами розпочався на 4 міністерській конференції СОТ в м. Доха (Катар) 9-14 листопада 2001 і триває по сьогоднішній день. Переговори мають два ключові принципи: рішення на основі консенсусу, що означає кожен повинен бути переконаний, перш ніж будь - яка угода може бути укладена, і "нічого не погоджено, поки не узгоджено все", що називається "єдине зобов'язання".

Планується завершити переговори 31 липня 2015 року.

Предметами переговорів є:

1. Сільське Господарство.

Мета: Більший доступ на ринок, усунення експортних субсидій, забезпечення продовольчої безпеки та розвитку сільських районів.

2. Несільськогосподарський доступ на ринок (NAMA).

Мета: зменшити в міру необхідності тарифи, включаючи скорочення або усунення високих тарифів, тарифних піків та тарифної ескалації (вищі тарифи, що захищають обробки, знизити тарифи на сировину), а також нетарифні бар'єри, зокрема на експорт для країн, що розвиваються.

3. Послуги

Мета: поліпшити доступ до ринків і зміцнити правила. Кожен уряд має право вирішувати, які сектори він хоче відкрити для іноземних компаній, в тому числі які робити обмеження на іноземну власність. Переговори на тему послуг ведуться в основному за двома напрямками:

· двосторонні та / або багатосторонні переговори за участю тільки деяких членів СОТ

· багатосторонні переговори за участю всіх членів СОТ для встановлення будь - яких необхідних норм і правил.

СОТ визначає чотири шляхи (режими) надання послуг:

· Режим 1, де послуги надаються з однієї країни в іншу (наприклад, міжнародні телефонні дзвінки), офіційно відомий як "транскордонні поставки";

· Режим 2, де споживачі або фірми використовують службу в іншій країні (наприклад, туризм), офіційно відомий як "споживання за кордоном";

· Режим 3, де компанія встановлює свої філії за кордоном (наприклад, банки, що працюють в зарубіжних країнах), офіційно відомий як "комерційна присутність";

· Режим 4, де люди виїжджають за кордон для надання послуг в іншій країні (наприклад, моделі модного одягу), офіційно відомий як "рух фізичних осіб".

4. Сприяння торгівлі.

Мета: полегшити митні процедури і пересування товарів. Це важливе доповнення до загальних переговорів, оскільки це скоротить бюрократію і корупцію в митних процедурах, пришвидшить торгівлю і зробить її дешевше.

5. Правила.

Охоплюють антидемпінг, субсидії та компенсаційні заходи, субсидування рибальства та регіональних торговельних угод, беручи до уваги важливість цього сектора для країн, що розвиваються.

6. Навколишнє середовище.

Переговори мають дві ключові компоненти:

· Вільна торгівля екологічними товарами. Продукти, які запропонували члени СОТ включають в себе: вітряні турбіни, уловлювання вуглецю і технологій зберігання, панелі сонячних батарей.

· Природоохоронні угоди. Покращення співпраці з секретаріатами багатосторонніх природоохоронних угод і створення більшої узгодженості між торгівлею та правилами охорони навколишнього середовища.

7. Географічне зазначення: багатосторонній реєстр вин і спиртних напоїв. торговельний доський тариф протекціонізм

Це питання інтелектуальної власності, яке є нескінченно частиною переговорів у Досі. Метою є "сприяти" захисту вин і спиртних напоїв в країнах - учасницях.

8. Інші питання інтелектуальної власності.

Ці дві теми обговорювалися в ході консультацій під головуванням Генерального директора СОТ (іноді його заступника):

· Розширення географічних зазначень. Розширення високого рівеня захисту географічних зазначень за межі вин і спиртних напоїв.

· Біопіратство, розподіл вигод і традиційних знань.

9. Врегулювання спорів.

Мета: вдосконалення та уточнення Домовленості про врегулювання суперечок, угода СОТ щодо правових спорів. Ці переговори проходять на спеціальних сесіях Органу з вирішення спорів (ОРС). У виняткових випадках, вони не є частиною "єдиного зобов'язання" переговорів раунду Доха. [2]

Відповідно до досліджень 2009 року Адлера М., Брунела С., Хуфбауера Дж. С. і Скота Джей. Джей (Adler, M., Brunel, C., Hufbauer, G.C. and Schott, J.J.) торгові вигоди для 15-и країн, що розвиваються в сільському і несільському господарстві оцінюються у $ 7,8 млрд. [3]

Райтерер М. (Reiterer M.) (2009 рік) показуює, що, в пропорції до ВВП, торговельні вигоди від укладення раунду Доха в два рази більше для країн, що розвиваються і в три рази більше як для найменш розвинених країн, так і для розвинених країн. [4] Беручи до уваги вплив таких заходів, як спрощення процедур торгівлі та ініціатива допомоги в торгівлі, Хокман Б. і Нікіта А. (Hoekman, B. and Nicita, A.)(2010) показують, що граничне скорочення торгових витрат може збільшити ефект розширення торгівлі, прийнятої в Доському раунді у двічі або більше. [5]

Крім того, Адлер М. та ін. (2009) показують, що від більш широкого доступу на ринки та спрощенню процедур торгівлі в результаті раунду Доха, приріст доходів у країнах, що розвиваються збільшився від 0,3 і 1,5 відсотка ВВП. В обох випадках це збільшення майже в два рази в розвинених країнах. Нарешті, Буе А. і Лаборде Д. (Bouet, A. and Laborde, D.) (2010) стверджують, що відмова укладати переговори у Досі, не тільки запобігає збільшенню у світовій торгівлі, але може також погіршити у всьому світі рух у бік протекціонізму, який скорочував би світову торгівлю на 808 млрд$. Це "превентивна" роль Доської програми розвитку, що являє собою системні переваги, які випливають з прийняттям в законну силу зобов'язань. Автори показують, що з точки зору реальних доходів, близько двох третин глобальних вигод, що випливають із "превентивної" ролі дістаються країнам, що розвиваються. [6]

Висновки

Так, стратегічні завдання СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку знаходять відображення у ЦРТ 8 і Доських переговорах. ЦРТ 8 визнає, що здатність країн, що розвиваються досягти стійкого рівня зростання часто залежить від міжнародної обстановки, в якій вони працюють. Діючи в стабільній відкритій багатосторонній торговельній системі, вклад СОТ має вирішальне значення у створенні більш сприятливих умов для країн, що розвиваються.

Доські переговори ставлять собі мету спонукати розвинуті країни зменшити рівень протекціонізму в сільському господарстві в обмін на зустрічне зменшення тарифів на промислові товари зі сторони бідніших країн.

Офіційні показники ЦРТ, розроблені для оцінки прогресу в досягненні цілей, викладають важливість розширення доступу до ринків у задоволенні потреб країн, що розвиваються і найменш розвинених країн. До них відносяться: 1) збільшення безмитного доступу для країн, що розвиваються, 2) зниження тарифів (особливо на сільськогосподарську продукцію, текстиль і одяг) і 3) скорочення субсидій розвинених країн, що спотворюють торгівлю.

Всі ці елементи є частиною угод СОТ і предметом переговорів. Успішне завершення переговорів у Досі, являє собою довгий шлях у задоволенні потреб країн, що розвиваються і вносить значний внесок у досягнення ЦРТ 8.

Список використаних літературних джерел

1. https://www.wto.org - A global partnership

2. https://www.wto.org - Doha Round: what are they negotiating?

3. Adler, M., Brunel, C., Hufbauer, G.C. and Schott, J.J. (2009), "What's on the table? The Doha Round as of August 2009"

4. Reiterer M. "The Doha development agenda of the WTO: possible institutions implications"

5. Hoekman, B. and Nicita, A. (2010), "Assessing the Doha Round: Market access, transactions costs and Aid for Trade

6. Bouet, A. and Laborde, D. (2010), "Assessing the potential cost of a failed Doha Round", World Trade Review

Размещено на Allbest.ru