Особливості сучасного соціально-економічного розвитку Польщі у складі ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.924 + 339.926

Особливості сучасного соціально-економічного розвитку Польщі у складі ЄС

Пасічник О.С.,

старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Навчально-наукового інституту Міжнародних відносин Національного авіаційного університету

В статті досліджено особливості сучасного соціально-економічного розвитку Польщі, як члена Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано динаміку зростання ВВП країни та наближення рівня економічного розвитку до середнього по ЄС. Виявлено вплив Європейських Структурних та Інвестиційних Фондів на структурні зміни в країні, що полягає у найбільшому фінансуванні польських проектів серед інших країн-членів. Розглянуто проблеми ринку праці та інноваційної продуктивності Польщі.

Ключові слова: Європейський Союз, конвергенція, Європейські Структурні та Інвестиційні Фонди, стратегія «Європа 2020».

Пасичнык Е.С., старший преподаватель кафедры международных экономических отношений и бизнеса Учебно-научного института Международных отношений Национального авиационного университета

ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННОГО СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ПОЛЬШИ В СОСТАВЕ ЕС

Аннотация. В статье исследованы особенности современного социально-экономического развития Польши, как члена Европейского Союза (ЕС). Проанализирована динамика роста ВВП страны и приближения уровня экономического развития до среднего по ЕС. Выявлено влияние Европейских Структурных и Инвестиционных Фондов на структурные изменения в стране, что заключается в большом финансировании польских проектов среди других стран-членов. Рассмотрены проблемы рынка труда и инновационной производительности Польши.

Ключевые слова: Европейский Союз, конвергенция, Европейские Структурные и Инвестиционные Фонды, стратегия «Европа 2020».

Pasichnyk O.S., senior lecturer of international economic relations and business department Educational-scientific nstitute of International relations National aviation university

PECULARITIES OF CONTEMPORARY SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT

OF POLAND AS A PART OF THE EU

Annotation. The article deals with some pecularities of contemporary social and economic development of Poland as a member of the European Union (EU). The dynamics of GDP growth and economic development convergence to the EU average are analyzed. The European Structural and Investment Funds influence on the structural changes in the country is determined and it appeared that Polish projects are the most largest beneficiaries of financing among member countries. The problems of the labor market and innovation performance in Poland are examined.

Key words: European Union, convergence, European Structural and Investment Funds, Strategy «Europe 2020».

Актуальність проблеми. В результаті п'ятого розширення Європейського Союзу (ЄС) 1 травня 2004 року Польща одна з найбільших центральноєвропейських країн, після тривалої постсоціалістичної ринкової трансформації набула членства в цьому інтеграційному об'єднанні. Перебування Польщі у складі ЄС (1 травня 2017 року тринадцять років) створило нові можливості та перспективи конкурентного економічного розвитку поруч із іншими партнерами по ЄС, а також викликало певні труднощі. На даний момент Польща продовжує здійснювати реальну та системну конвергенцію відповідно до завдань, що ставляться Європейською Комісією перед країнамичленами. Беззаперечними є економічні успіхи цієї країни, економіка якої, наприклад, в період фінансової кризи була стабільнішою, ніж у більшості країн-членів Співтовариства. Тому особливого значення набуває висвітлення сучасних особливостей та проблемних аспектів соціально-економічного розвитку Польщі, як члена ЄС.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження соціально-економічного розвитку Польщі привертає увагу багатьох науковців: як вітчизняних, так і зарубіжних. Дослідженню польського досвіду ринкової трансформації та її наслідків присвячені праці, перш за все, авторів польських економічних реформ Л. Бальцеровича [1; 2; 3], Г.В. Колодко [4; 5] та інших польських дослідників, зокрема праці М. Вожняка [6; 7] тощо. Серед інших зарубіжних дослідників, що вивчають досвід трансформації у країнах Центрально-Східної Європи можна виокреми таких авторів: Ю. Князєва [8],В. Кудрова [9, 10], Я. Корнаї [11] тощо. Також дану проблематику розглядають у своїх працях провідні вітчизняні науковці: В. Чужиков, С. Сіденко, Д. Лук'яненко [12]. Незважаючи на це, питання вивчення трансформаційного досвіду та сучасних тенденцій соціально- економічного розвитку Польщі в умовах членства в ЄС залишається й досі актуальним, з огляду на євроінтеграційні прагнення України. економічний валовий фінансування інвестиційний

Метою статті є аналітичний огляд певних аспектів сучасного соціально-економічного розвитку Польщі та представити їх емпіричний аналіз.

Виклад основного матеріалу. Республіка Польща на сьогоднішній день є успішним прикладом інтеграції країни у Європейське Співтовариство, де ефективні економічні реформи призвели до економічного зростання та стабільності незважаючи і на певні проблеми суспільно-економічного розвитку.

Насамперед варто звернути увагу на те, що Польща починаючи із 2005 року досягнула зростання річного ВВП вище середнього по ЄС і на даний час характеризується стабільним економічним зростанням (рис.1). Основним чинником, що впливає на економічний ріст цієї країни з 2014 року є посилення внутрішнього попиту, чий внесок у зростання ВВП 2016 року був на рівні 2,8%, що є вище середнього по ЄС [13].

Ще одним свідченням позитивного ефекту економічного розвитку польської економіки є конвергенція та стабільне збільшення ВВП на душу населення за ПКС до рівня середнього по ЄС. Так, якщо у 2005 році він був на рівні 50%, то станом на 2015 рік він становить 69% і це вище, ніж у Болгарії (47%), Хорватії (58%), Греції (68%), Латвії (64%), Угорщині (68%), Румунії (57%) тощо. Таким чином, це підтверджує той факт, що країна скоротила розрив від провідних країн Співтовариства і досягнула такого успіху завдяки заходам стимулювання зайнятості та скороченням безробіття до рекордного для неї низького рівня з часу набуття членства (6,2% у 2016 році порівняно 13,9% 2006 року) [13].

Проте, очікується, що зменшення частки працездатного населення (15-45 років) в країні буде стримуючим фактором у подальшому зростанні для Польщі незважаючи на високий рівень народжуваності, тому використання праці іммігрантів є заходом до поліпшення перспектив зайнятості в цій країні. Саме за оцінками агентства Bloomberg, 1,3 мільйона українців, що прибули до країни у 2016 році забезпечили стабілізацію економіки Польщі, оскільки це стримало зростання заробітних плат та дало можливість Центральному банку Польщі зміцнити реальні відсоткові ставки на рівні 1,5%. Окрім цього, за рахунок іммігрантів сповільнюється старіння нації. Тому напротязі подальших 20 років Польща відчуватиме потребу у ще 5 мільйонах трудових мігрантів, щоб зберегти економічне зростання [14].

Одним із найважливіших здобутків від членства Польщі, що вплинуло на її успішну господарську діяльність є відкриття європейського ринку збуту. Конкурентна, за ціновою складовою, польська продукція забезпечила в цілому зростання обсягу експорту країни, що у 2005 році становив 71,889 млрд євро, а у 2015 році зріс до 178,671 млрд євро, з яких частка на ринок ЄС становила у 2015 році 79,2%. Таким чином, результатом зовнішньої торгівлі товарами 2015 року Польща отримала позитивне сальдо (і також завдяки низьким цінам на енергоносії). Така ж тенденція спостерігалась і у торгівлі послугами (телекомунікаційні, комп'ютерні, інформаційні та ділові), де експорт та імпорт за 2015 рік становив 40, 657 млрд євро та 29,752 млрд євро відповідно [13]. Також позитивний вплив на профіцит у зовнішній торгівлі зробив відносно стабільний обмінний курс злотого щодо євро. Проте, незважаючи на такі результати велика частка експорту Польщі все ще становить низькота середньо-технологічна продукція із поступовим зростанням частки продукції високої доданої вартості (комп'ютерна продукція, електронні та оптичні прилади та меблеві вироби).

Аналізуючи соціально-економічні тенденції сучасної Польща варто звернути увагу на той факт, що державні підприємства все ще становлять вагому частину польської економіки незважаючи на процес великої приватизації в ході економічної трансформації до вступу в ЄС. Налічується близько 30 державних підприємств, що мають стратегічне значення, а в цілому декілька сотень компаній є у державній власності. Вони є присутні у багатьох секторах економіки країни, зокрема у енергетиці, залізничному транспорті та лісовому господарстві. Проте, в цілому прибуткові, вони не можуть конкурувати по рентабельності із приватними партнерами у таких сферах як видобуток корисних копалин, транспорт та виробництво. Особливістю діяльності даних підприємств є контроль з боку держави над якістю управління цими підприємствами, про що свідчить перегляд правил управління з 2017 року. Оскільки держава має на меті посилити роль державних підприємств в економіці країни, то із січня 2017 року реформа включає 2 ключових елементи: 1) передача остаточних прав нагляду над підприємствами до відома Канцелярії Прем'єр-міністра; 2) підпорядкування підприємств галузевим міністерствам. Таким чином, Прем'єр-міністр призначатиме Раду з управління державними підприємствами, що матиме вирішальне значення для оцінки ефективності управління на таких підприємствах. Очевидно, що ця зміна може призвести до ризику змішування політичних та економічних інтересів, падіння продуктивності державних підприємств [15].

Особливий вплив на структурні зміни у Польщі мають внески Європейських Структурних та Інвестиційних Фондів (European Structural and Investment Funds, ESI Funds). Польща країна, що найбільше отримує фінансування із цих фондів. Відповідно до плану на 2014-2020 роки ЄС виділив трохи більше 86, 095 млрд євро інвестицій відповідно до програм фондів [16]. До складу Європейських Структурних та Інвестиційних Фондів входять наступні фонди: Європейський фонд регіонального розвиту (ЄФРР) (European regional development fund), Європейський соціальний фонд (ЄСФ) (European social fund), Фонд Гуртування (ФГ) (Cohesion fund), Європейський сільськогосподарський фонд для розвитку сільських регіонів (ЄСФРСР) (European agricultural fund for rural development), Європейський морський і фонд рибного господарства (ЄМФРГ) (European maritime and fisheries fund). Аналізуючи бюджет фондів, для Польщі найбільше фінансування передбачено Європейським фондом регіонального розвиту (понад 40,213 млрд євро) та Фондом Гуртування (понад 23,207 млрд євро) (рис. 2) [16].

Примітка. Побудовано автором за даними European Structural and Investment Funds, ESI Funds

Європейський фонд регіонального розвиту (European regional development fund) один із основних фондів ЄС, що фінансує заходи щодо вирівнювання регіональних диспропорцій серед країн-членів ЄС. Специфікою даного фонду є те, що 75% інвестицій спрямовується на проекти розвитку інфраструктури соціальної сфери і науки для регіонів, що мають рівень валового регіонального продукту нижче 75% від середнього по ЄС, а решту 25% інвестицій підтримка фінансових потреб проектів по диверсифікації економіки: створення нових підприємств, підтримка людського потенціалу в інших регіонах, де відбуваються структурні зміни. Саме ця особливість соціально-економічного розвитку Польщі і вплинула на те, що вона є найбільшим реципієнтом фінансування з даного фонду і на неї припадає понад 11,005 млрд євро інвестицій [16].

Фонд Гуртування (Cohesion fund) інвестує у транспортні та екологічні проекти в країнах, де валовий національний дохід (ВНД) на душу населення становить менше 90% від середнього показника по ЄС. На період 2014-2020 років до таких країн належать Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Греція, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина і Словенія. Серед цих країн із Фонду на Польщу припадає понад 17,108 млрд євро фінансування [16] (рис. 3.).

¦ Фонд гуртування

Рис. 3. Обсяг фінансування у Фондах на 2014-2020 рр., Польща (млрд євро)

¦ Європейський фонд регіонального розвиту

Примітка. Побудовано автором за даними European Structural and Investment Funds, ESI Funds

Необхідно зауважити, що більша частина цих інвестицій припадає на інфраструктурні проекти у сегменті транспорту та енергетики. Так, наприклад, Єврокомісія у лютому 2017 року оголосила, що спрямовує понад 750 млн євро на фінансування проекту модернізації залізничної колії між Варшавою та Любліном для збільшення пропускної спроможності завдяки будівництву нових колій. Ще один проект, вартістю, понад 91 млн євро, передбачає модернізацію залізничної колії між Варшавою та Отвоцьком тощо [17]. Таким чином, така фінансова підтримка дає змогу країні підготувати ґрунт для подальшої реалізації і державних інвестиційних проектів.

Одним із проблемних аспектів сучасного соціально-економічного розвитку є все ще низький рівень продуктивності інноваційної діяльності Польщі. Згідно класифікації Summary Inovation Index, де країни поділяються на 4 групи за інноваційним потенціалом: країни-лідери інновацій; сильні інноватори; помірні інноватори та «скромні» інноватори, Польщу відносять до групи країн помірних інноваторів, із показником близько 0,300 в.п. До цієї групи входять ті країни, у яких інноваційна ефективність є на рівні 50%-90% середнього показника по ЄС (0,500 в.п.): Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Португалія, Словаччина та Іспанія [18].

За останні 10-12 років у Польщі інтенсивність витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) помірно зростали. Якщо станом на 2005 рік витрати на НДДКР становили 0,56% від ВВП (1,386 млрд євро) у 2005 році, то у 2015 році вони були на рівні 1% від ВВП (4,317 млрд євро), що є достатньо менше середнього рівня по ЄС (2,03% 2015 рік) (рис. 4).

Рис. 4. Витрати на НДДКР у Польщі та ЄС, 2005 рік та 2015 рік (% від ВВП)

Примітка. Побудовано автором за даними Європейської служби статистики Eurostat

¦ Європейський Союз

¦ Польща

Аналізуючи структуру витрат на НДДКР за секторами, варто зауважити, що саме бізнес-сектор забезпечує найбільший внесок у загальний обсяг зростання інноваційних витрат, а частка внеску уряду та вищої освіти поступово скорочуються (див. табл. 1).

Таблиця 1. Частка витрат на НДДКР за секторами (% від загального обсягу)