На нинішній день Китай вважається принциповим гравцем на великому світовому ринку. Він вдало проводить міжнародно-економічну політику, націлену на прискорення темпів фінансового підйому, збільшує власних бойових сил, де приділяє значний інтерес по вдосконаленню технологій. Підсумки цієї політики значні: зміцнення ролі в міжнародному напрямку, набуття контролю над багатьма сильними ТНК, та прорив у космічній галузі. Тому потрібно привернути увагу до стратегії становлення Китаю і вивчити шляхи вирішення наявних проблем, що вважається надзвичайно важливим.

Способи, що використовуються в Китаї, вважаються дієвими в передових нестабільних політичних і фінансових умовах. Час довів їх дієвість, тому потрібно запозичувати даний експеримент і для економіки України, беручи до уваги специфіку нашого становлення. За останній час керівництво Китаю проводить політику "скептичного ставлення" з інтернаціональними багатосторонніх інституцій. Однак у взаємозв'язку з небезпекою опинитися за межами прийняттям рішень, Китай став функціональним співучасником на світовій арені. В 2001 році. Вступив до СОТ, зміцнив регіональне лідерство. Квота Китаю у Світовому банку зросла з 2,77% по 4,42%. Нині Китай посідає третє місце по величині квоти у СБ - після USA і Країни висхідного сонця. Другим важливим чинником стали способи виходу з масового грошового занепаду. 2009 рік став найбільш важким роком для китайської економіки, однак уряд зумів в короткі терміни затримати зниження темпів підйому економіки через високий підйом внутрішнього попиту, який стимулюється банківськими кредитами. Саме тому велика частина китайських експортних фірм фактично не отримали травми від занепаду, так як переорієнтувалися на тутешній ринок. Однією з основних проблем Китаю вважається залежність від енергоресурсів, велика частка яких імпортується. Таким чином китайська сторона показує інтерес до російського Далекого Сходу, який дозволить в повній мірі забезпечити збереження поставок енергоресурсів в разі американо-китайського інциденту [1].

Китай володіє найбільшими в світі економічними запасами на суму більше 2 трлн. дол., з яких тридцять відсотків номінована в південноамериканських цінних паперах. У 2009 році інвестиції в американські казначейські облігації істотно скоротилися, Китай роз'яснив ці діяння зменшенням ринкових інтересів. Однак "звичайне викидання" доларів Китаю невигідно, тому що може призведе до девальвації американської валюти і як наслідок китайських запасів. Таким чином Китай купував сировину, яка на той момент не знаходиться в обігу. Наприклад, Китай дав згоду дати Венесуелі кредит в 21 мільярдів доларів на формування нафтової промисловості. В обмін Китай отримав доступ до великого родовища нафти у Венесуелі ("Хунін-4"), на кінець 2009 року. Розмір китайських "кредитів в обмін на сировину" склав приблизно 10% золотовалютних запасів [11].

Ще однією стратегічним кроком китайського інвестиційного пришестя вважається втілення портфельних вкладень, як засобу перебування китайського бізнесу в масовому масштабі. У 2009 році фаворитом масового рейтингу найбільших фірм в перший раз стала китайська PetroChina. Дивний діяч комп'ютерів Lenovo придбав підвідділ IBM, що займається випуском персональних комп'ютерів, завдяки чому вийшов на третю позицію в світі. Дані дії відображають зміну розстановки сил в стратегічній економіці на міжнародній арені [9].

Китай активно модернізує власні військово-морські сили, які зуміють заважати вільному доступу південноамериканських ВМС в ареалі. Ще готується будівництво своєї космічної станції і пуску головного космічного модуля, який допоможе Китаю вийти на конкуруючий економічний розвиток в цій галузі. Доступ до сучасних технологій не тільки гарантує конкурентоспроможність КНР на багато років вперед, проте і вважається посилом модернізації армії. Незважаючи на наявні проблеми, серед яких підйом народонаселення, неритмічність становлення, обмеження обсягу сировинних ресурсів, екологічні проблеми, китайське керівництво досить скоро знаходить шляхи їх вирішення проводить політику боротьби з бідністю, поліпшення системи виховання, економії енергії, рівномірно зменшує частку доларів в запасах, не приводячи тим девальвацію американської валюти, - показує міцну високоякісну економічну стратегію.

Наприкінці 2015 м. Пекін позначив новий акцент у своїй західноєвропейської стратегії - на пріоритетний розвиток відносин з Англією. Свого роду проривом стало підписання в ході візиту Сі в Лондон ядерного договору, який передбачає спільне будівництво атомних судів, що відзначиться на економічному збагаченні [11].

На проведеному в листопаді 2015 року Саміті Китай - Африка, Пекін обіцяв інвестувати в найближчі роки в африканські країни до 60 млрд. доларів на погашення простроченої заборгованості та розвиток інфраструктури - в обмін на допуск китайських корпорацій на африканські ринки і до африканських природних ресурсів, включаючи запаси рідкоземельних металів і урану. Пекін використовував Екологічний саміт в Парижі для підвищення свого престижу в очах і розвинених, і країн, що розвиваються, взявши на себе, за характеристиками західних ЗМІ, роль тієї "сили, яка допомогла зблизити позиції сторін при прийнятті підсумкової декларації".

У січні 2016 р стартував чотиристоронній формат по Афганістану (Китай, США, Пакистан і Афганістан) без російської участі. Китай планує використовувати даний формат переговорів насамперед з метою налагодження діалогу між владою Афганістану і талібами. Пекіну стратегічно необхідна стабільність і безпека на тих афганських територіях, через які буде проходити "Шовковий шлях", а вони контролюються "Талібами". У січні 2016 року Сі відвідав Іран, Саудівську Аравію і Єгипет, ставлячи поряд з економічними стратегією і політичні цілі підвищення ролі Китаю в сирійському врегулюванні і боротьбі з ІГІЛ.

Пекін прагне головної ролі в "масових ланцюгах доданої вартості", зокрема в сферах високотехнологічних науково-дослідних і експериментально-конструкторських справах і дизайнерському процесі

Згідно китайської міжнародної стратегії, конфігурації в таких відносинах зобов'язані забезпечити вступ Китаю в масову економіку на однакових рівнях з розвиненими державами. Розцінюючи сьогоднішній ступінь китайської індустрії, Пекін спрямовує головну в "масових ланцюгах доданої вартості", зокрема на перспективних пропозиціях. Відповідно до цієї позиції, на саміті G20 Китай закликав до побудови інноваційної, здорової, взаємозалежної і інклюзивної світової економіки. У виконанні такого напрямку китайська сторона базується на геоекономічній стратегію, в рамках якої розраховує заручитися підтримкою азіатських країн, що розвиваються, і знайти доступ до великих ринків продуктів і технологій.

2. Амбіції майбутнього економічного розвитку Китаю на міжнародній арені