Міжнародний підхід до інноваційного розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ ПІДХІД ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Полонський В.Г.

Павлюк В.І.

Комчатних О.В.

Постановка проблеми. Історично так склалося, що економіка колишніх радянських республік в силу дії цілої низки своїх внутрішньо системних законів та стимулів не була націлена на інноваційний розвиток. Це було пов'язано, в першу чергу, з тим, що ціна робочої сили як товару на ринку праці у порівнянні з розвинутими країнами західного світу була настільки низькою, що не могла бути конкурентоспроможною. Розробка та втілення інноваційних проектів вимагали величезних витрат, які внаслідок дешевизни робочої сили були несумірними з вартістю проектів та практично не відшкодовувалися. Сьогодні в Україні інноваційний розвиток унеможливлюється цілою низкою існуючих проблем та факторів. Серед них основною є невисока ефективність державного управління, яка гальмує реалізацію проектів. Портфель інвестицій Світового банку в Україні великий, вони фокусуються в таких сферах як охорона здоров'я, соціальна допомога, житлові субсидії, енергетика, дороги та водовідведення. Проблема полягає в неефективному управлінні. Відповідальні за реалізацію проектів міністерства в Україні, на жаль, працюють дуже повільно і неефективно. Підписання договорів на виконання тих чи інших робіт суттєво затягується, відтак, гальмується і реалізація проектів в цілому.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. На сьогодні опубліковано значну кількість наукових робіт, присвячених питанням інноваційного розвитку України. Дослідженням питання займалися І. Матюшенко, М. Макаренко, А. Новікова, О. Котлубай, М. Денисенко, В. Геєць, О. Волкова, К. Михайличенко, О. Білоконь та ін.

Мета статті - визначити та проаналізувати шляхи міжнародних підходів до інноваційного розвитку України.

Виклад основного матеріалу. З проголошенням незалежності нашої держави та переходом від планово-розподільчої директивної системи господарювання до ринкових відносин розпочалось становлення підприємництва як основної форми господарювання в сучасних умовах. Паралельно з цим у підприємців з'явився об'єктивний та усвідомлений інтерес до розвитку інноваційної діяльності, а в обдарованих людей - до інтелектуального бізнесу. Це було викликано зміною в суспільстві відношення до головного носія праці, яким ставала сама людина та її свідомість.

Нова роль знань в сучасному суспільстві обумовлена цілою низкою причин та факторів, що мають місце в економічному житті.

Відбуваються швидкі зміни, пов'язані з глобалізацією та невизначеністю ризиків. Стає більш чітко вираженою тенденція до зростання швидкості процесів та скороченню їх життєвих циклів. Швидко змінюються як вимоги клієнтів, так й сили, що спрямовують конкуренцію в нове русло. Виграшні стратегії минулих років в конкурентному середовищі сьогодні ведуть до поразки. При цьому швидкість змін настільки велика, що здібності до них стають істотною перевагою в конкурентній боротьбі. Будь-яка інноваційна діяльність при веденні підприємництва та бізнесу повинна завершуватися комерційною реалізацією.

Виділення знань як основного засобу виробництва дозволить їх носіям отримувати достойну матеріальну винагороду, пропорційну їх індивідуальному вкладу в суспільний прогрес. Обсяг знань, втілених виробником в певний товар або послугу стає для споживача важливим фактором престижності володіння та виокремлює індивідуальність людини.

Все викладене обумовлює необхідність переходу до економіки знань. Здійснюється перехід від матеріального виробництва до переважного створення нематеріальних цінностей - знань та інформації.

Прошарок справжніх професіоналів та фахівців, що займаються переважно розумовою працею, повинен зайняти головне місце в структурі найма на роботу. Значно збільшуються витрати на придбання знань та інформації. При цьому збільшуються доходи від їх використання та розповсюдження.

Зараз за індексом інтелектуальних активів Україна знаходиться на 44 місці в світі і має індикатори, наближені до середніх європейських.

За індексом перспективності розвитку Україна займає 41 місце, що пов'язано з високим рівнем корупції, низькими витратами на дослідження та інноваційний розвиток країни, а також незначним рівнем їх державної підтримки.

Все це свідчить, що в країні існує великий дефіцит знань. Трикратне відставання України від Європи за витратами держави на дослідження і інновації закладає зростаючу тенденцію з подальшого поглиблення відставання від розвинутих держав в економіці, науці та технологіях.

Україна зі своєю переважно низько-технологічною, ресурсно- та енергетично витратною промисловістю практично вичерпала себе як постачальник дешевої робочої сили в розвинуті країни.

Якісна вища освіта з жорсткими вимогами до студентів повинна зіграти вирішальну роль в стійкому розвитку країни.

В сучасних умовах економічного та політичного стану України в першу чергу необхідно спрямувати весь інтелектуальний потенціал країни на формування режиму жорстокої економії у всіх без виключення галузях та сферах діяльності. Далі повинен відбутися поступовий перехід до розвитку імпортозамінного виробництва і тільки після цього можливий перехід до експортноорієнтованої економіки. Комерційна наука повинна стати основним джерелом розвитку національної економіки.

Саме такий підхід дозволить Україні здійснити потужний ривок у своєму соціальному та економічному розвитку. Міжнародне співробітництво в галузі наукових досліджень і технологій повинно стати одним з центральних складових частин зовнішньої політики держави. В останні роки таке співробітництво суттєво розширювалося та глибшало. Україна співпрацює з багатьма країнами світу як на державному рівні, так і на рівні бізнес-сектору.

Постійне зростання вартості досліджень та скорочення державного фінансування підштовхує університети на наукові установи до пошуку додаткових джерел фінансування. В багатьох університетах України працюють офіси з міжнародних зв'язків, призначені відповідальні за розвиток міжнародного наукового співробітництва, започатковано створення спільних старт-ап компаній та інше. Безпосередній діалог науковців з вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ та підприємств, зустрічі молодих вчених та студентів різних країн стають важливою передумовою для подальшого розвитку продуктивних багатосторонніх наукових зв'язків.

Участь України в науковому міжнародному співробітництві охоплює всі рівні - від особистих наукових контактів і участі колективів фахівців в міжнародних наукових проектах до співробітництва на міждержавному рівні.

У 2014 році Україна залучилася до програми Європейського співтовариства з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», яка віддзеркалює прагнення забезпечити розвиток нових ідей, економічне зростання та робочі місця на майбутнє. Програма стане ключовим інструментом впровадження флагманської ініціативи зі створення Інноваційного Союзу у відповідності до Постанови Європарламенту щодо Інноваційного Союзу від 12 травня 2011 року. Програма «Горизонт 2020» об'єднує всі існуючі програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій, включаючи «Рамкову програму з досліджень», «Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій» і діяльність Європейського Інституту Інновацій та Технологій [1].

Програма зосереджує фінансування на трьох різних, взаємодоповнюючих пріоритетах, що відповідають пріоритетам, визначеним в програмі «Європа 2020» та Інноваційним Союзом.

Напрямок зазначеної Програми «передова наука» підвищить рівень досконалості європейської наукової бази та підтримає стабільний потік досліджень світового рівня для забезпечення довготривалої конкурентоспроможності Європи. Будуть підтримані найкращі ідеї, розвиток талантів в Європі, надано науковцям доступ до пріоритетної дослідницької інфраструктури. це зробить Європу привабливим місцем для найкращих учених у світі. Ця частина програми буде:

- підтримувати найбільш талановитих та креативних осіб та їхні групи, які займаються передовими дослідженнями на передньому краї науки, базуючись на успіху діяльності Європейської Ради з наукових досліджень;

- фінансувати співпрацю в дослідженнях для відкриття нових та перспективних областей наукових досліджень та інновацій через підтримку майбутніх та новітніх технологій;

- забезпечувати дослідників відмінними можливостями для навчання та кар'єрного зростання за допомогою акцій фонду Марії Склодовської-Кюрі;

- забезпечувати підтримку європейської дослідницької інфраструктури світового класу (включаючи електронну інфраструктуру), до якої матимуть доступ усі науковці в Європі та за її межами [1].

Розділ Програми «Лідерство у промисловості» спрямований на те, щоб зробити Європу більш привабливим місцем для інвестицій у наукові дослідження та інновації (включаючи екологічні інновації) шляхом заохочення діяльності на замовлення бізнесу. Цей напрямок забезпечить потік основних інвестицій в ключові промислові технології, надасть європейським компаніям максимальні можливості подальшого розвитку, забезпечуючи їх достатнім рівнем фінансування, та допоможе інноваційним малим та середнім підприємствам вирости до ведучих світових компаній. Ця частина програми забезпечить лідерство у передових промислових технологіях за допомогою спеціальної підтримки інформаційно-комунікаційних технологій, нанотехнологій, розробки нових матеріалів, біотехнології, передових технологічних процесів та космічних технологій, забезпечуючи також підтримку перехресних дій для використання сукупних переваг об'єднання кількох ключових передових технологій. Буде надано широку підтримку використанню інновацій в малих і середніх підприємствах.

Напрямок Програми «Лідерство у промисловості» повинен зміцнити промисловість та конкурентоспроможність, виконуючи такі особливі задачі:

- стимулювання європейського лідерства у промисловості за допомогою наукових досліджень, технологічних розробок, демонстрацій та інновацій у передових галузях: інформаційно-комунікаційні технології, нанотехнології, новітні матеріали, біотехнології, передові виробничі технології, космічні технології;

- покращення доступу до ризикового фінансування для інвестицій в дослідження та інновації; підвищення рівня та кількості інновацій у малих та середніх підприємствах.

Окремо Програма передбачає реалізацію напрямку «Суспільні виклики». Цей напрям відповідає пріоритетам політики в рамках стратегії «Європа 2020» та викликам, які стають перед громадянами Європи та інших країн світу. Підхід, що базується на викликах, об'єднає ресурси та інформацію з різних областей, технологій та дисциплін, включаючи соціальні та гуманітарні науки. Це дозволяє охопити діяльність від наукових досліджень до виходу на ринок з новим напрямком зосередження на діяльності, пов'язаній з інноваціями, такій як створення експериментальних установок демонстраційних засобів та випробувальних стендів. Цей напрям дозволяє встановити зв'язки з діяльністю за програмою «європейське інноваційне партнерство» [1].

Напрямок Програми «Суспільні виклики» повинен зробити внесок, розвиваючи наукові дослідження, технологічні розробки, проводячи демонстраційні та інноваційні акції, спрямовані на такі цілі:

- покращення здоров'я та самопочуття протягом всього життя;

- забезпечення достатнього постачання безпечними та високоякісними харчовими продуктами та іншими продуктами завдяки розвитку систем виробництва сировини з раціональним використанням ресурсів;

- перехід до надійних, стійких та конкурентоздатних енергетичних систем, зважаючи на зростаючий дефіцит ресурсів, потреби в енергії та кліматичні зміни;

- створення європейської транспортної системи, яка забезпечить раціональне використання ресурсів, буде екологічно безпечною, безперешкодною та безпечною на користь громадян, економіки та суспільства;

- створення економіки, яка раціонально використовує ресурси та пристосовується до змін клімату, і забезпечення стабільного постачання сировини для задоволення потреб населення світу в межах природних ресурсів планети;

- стимулювання інноваційних та безпечних європейських суспільств, що надають всім рівні можливості, у контексті безпрецедентних перетворень та зростання глобальної взаємозалежності [1].

До структури Програми також входять:

- «Високі стандарти діяльності та збільшення кількості учасників» (Spreаdmg excellence and widening participation);

- «Наука з суспільством та для суспільства» (Science with and for Society);

- «Європейський інститут інновацій та технологій» (European institute of Innovation and Technology, EIT);

- «Неядерні дослідження об'єднаного науково-дослідного» (Non-clear direct of the Joint Research Centre, JET).

В той же час на сьогодні в Україні інноваційний розвиток унеможливлюється цілою низкою існуючих проблем та факторів. Серед них основною є, за словами директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, невисока ефективність державного управління, яка гальмує в тому числі і реалізацію проектів Світового банку в Україні. В інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня» директор зазначила, що портфель інвестицій Світового банку в Україні великий, вони фокусуються в таких сферах як охорона здоров'я, соціальна допомога, житлові субсидії, енергетика, дороги та водовідведення. Далеко не всі проекти, за її словами, рухаються так швидко, як хотілося б. За словами С. Кахконен, проблема, як правило, полягає в неефективному управлінні. «Відповідальні за реалізацію проектів міністерства в Україні, на жаль, працюють дуже повільно і неефективно. Підписання договорів на виконання тих чи інших робіт суттєво затягується, відтак, гальмується і реалізація проектів в цілому». Представник Світового банку вважає, що уряду слід звертати більше уваги на темпи та якість втілення міжнародних проектів. «Насправді високопосадовці можуть прискорювати та покращувати їх реалізацію, мають важелі впливу, тож можуть сприяти цим процесам. Крім того, не варто забувати й про суто технічну оптимізацію всіх процесів. Я кажу про перехід до використання електронних систем, наприклад для закупівель чи електронної вибірки коштів за програмами» [2].

В контексті реформ, які здійснюються в Україні протягом останнього періоду, з метою адаптації усіх сфер суспільного життя, у тому числі й інноваційного розвитку, до вимог та стандартів Європейського Союзу, уряд України 05 квітня 2017 року прийняв постанову щодо створення правових основ з започаткування діяльності Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

За словами Міністра освіти та науки України Лілії Гриневич «Національна рада буде основним стратегічним органом реформування науки та інновацій в Україні, який буде очолювати Прем'єр- Міністр Уряду за посадою. Під його керівництвом Нацрада об'єднає лідерів наукового співтовариства та представників усіх ключових гравців на цьому полі» [3].

Однією з головних функцій Національної Ради стане підготовка пропозицій щодо:

- формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;

- розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;

- пріоритетів такого розвитку та заходів щодо їх реалізації;

- інтеграції української науки до світового наукового і європейського дослідницького наукового простору з урахуванням національних інтересів;

- систем незалежної експертизи державних цільових наукових і науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових закладів, присудження наукових ступенів та присвоєння наукових звань.

Передбачається також, що Національна рада буде заслуховувати та оцінювати звіти головних розпорядників бюджетних коштів, які здійснюватимуть наукову та науково-технічну діяльність. На підставі цього Нацрада буде надавати уряду рекомендації щодо формування державного бюджету - визначення загальних обсягів фінансування науки та його розподіл між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень.

Для повноцінного запуску діяльності Нацради залишився один крок - сформувати його персональний склад, який буде затверджено Урядом. Нацрада буде складатись з двох комітетів - Наукового та Адміністративного, які матимуть однаковий кількісний склад.

Склад Наукового комітету буде сформовано на конкурсних засадах спеціально створеним згідно європейській практиці Ідентифікаційним комітетом з питань науки. До його складу вже увійшли 9 провідних вчених, 3 із яких - представники вітчизняної науки, 6 - іноземні вчені.

Склад Адміністративного комітету буде сформовано на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук і національних галузевих академій наук,

Київської міської та обласних державних адміністрацій, крупних наукомістких підприємств, наукових установ та вищих навчальних закладів.

Цікаво, що вже 6 квітня 2017 року, на наступний день після прийняття Урядом цього рішення, у Києві відбулось відкриття першої частини інноваційного парку UNIT.City на території колишнього мотоциклетного заводу. Анонсовано, що протягом 4 років інвестиції в проект складуть 200 млн. дол. США.

За словами засновників парку, він стане окремою екосистемою, містом у місті, де українські новатори зможуть оновлювати економіку країни та її технологічний уклад.

Суть проекту - створення на території площею в 25 га у Києві технологічного кластеру, який буде залучати технологічні та інноваційні компанії, стартапів та підприємців. Їх синергія з акселератами та інкубаторами, лабораторіями та офісами інвестиційних фондів, а також освітніми проектами дозволить створювати нові продукти та продавати їх на вітчизняному та міжнародному ринках [4]

Україна взяла курс на євроінтеграцію в усіх суттєвих сферах економічного, політичного та соціального життя держави. При цьому всіма нами, суспільними прошарками та керівництвом держави повинні бути сприйняті, впроваджені та реалізовані на практиці існуючі в провідних європейських країнах стандарти, норми, підходи та критерії до основних процесів суспільного розвитку.

Провідне місце в умовах конкурентних викликів сучасності повинен займати підтверджений практикою, своїми економічною ефективністю та соціальною спрямованістю міжнародний підхід до інноваційного розвитку вітчизняної економіки, направлений не на проїдання ресурсів та марнування історичного часу, а на створення засад майбутньої високотехнологічної, індустріально розвинутої європейської держави.

Входження України в міжнародні інноваційні проекти дозволить відповідати цілям сприяння економічному розвитку та боротися з соціальними викликами. Значно спрощується фінансування завдяки спрощенню структури програми, скорочення бюрократичної тяганини завдяки простій схемі відшкодування витрат, запровадженню «єдиного підходу» для всіх учасників. Інтегруються дослідження та інновації завдяки забезпеченню безперешкодного та узгодженого фінансування від ідеї до виходу на ринок. Збільшується підтримка інновацій та діяльності, наближеної до ринку, що веде до прямого економічного стимулювання. З'являються можливості зосередитися на розвитку бізнес-можливостей з акцентом на «суспільних викликах». У нових учасників та молодих перспективних науковців з'являється більше можливостей для просування своїх ідей та одержання фінансування.

міжнародний інноваційний науковий політика

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Пріоритети програми Горизонт 2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/assets/Horizont_2020 /HORIZON2020priorities.pdf.

2. Самаєва Ю. С. Кахконен: Це сором, якщо надані нами кошти не будуть освоєні // Дзеркало тижня. - 2017. - № 13. - С. 1.

3. Тиравский В. Украинской наукой и технологиями будет заниматься новый орган власти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/ukrainskoj-naukoj-i- tekhnolohij ami -budet-zanimatsj a-novyj -orhan-vlasti-3839357.

4. Дубенский Д. Первый крупный резидент парка - компания TCDC [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://hubs.ua/starter/hmel-nitskij-nameren-vlozhit-200-mln-v-otkry-ty-j-v-kieve-innovatsionny-j -park-unit-city- 107032.html.

Размещено на Allbest.ru