Актуальні питання українсько-чеської торговельної справи (2000-2012 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

Актуальні питання УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ СПРАВИ (2000-2012 рр.)

Корсак Р. В.

кандидат історичних наук, доцент

Анотація

торгівельний співпраця чеський економічний

У статті у перше в українській історіографії розглядаються актуальні питання українсько-чеської торговельно-економічної співпраці в умовах розвитку трансформаційних процесів Центрально-Східної Європи (2000-2012 рр.). Серед цих проблем: заборгованість України перед ЧР за “Ямбурзькими” угодами та невирішеність питання проживання українських заробітчан в Чехії. В дослідженні віддано перевагу історичним методам дослідження: історико-генетичному, історико-порівняльному, історико-синтетичному, історико-діахронному, емпіричному аналізу тощо. Основу дослідження склали архівні матеріали, опубліковані документи та праці українських дослідників. Автор дійшов висновку, що й по сьогоднішній день ці важливі проблеми в українсько-чеській торговельно-економічній та політичній співпраці залишаються не вирішеними. Цьому заважають наступні чинники: 1). Нестабільна внутрішньополітична ситуація в Україні; 2). Низький рейтинг України на міжнародній арені; 3). Зовнішньополітична не визначеність України.

Ключові слова: Україна, Чехія, ЄС, громадяни України, Ямбурзька угода, українсько-чеські торговельно-економічні відносини,політична співпраця.

Annotation

Korsak R. V. candidate of historical sciences, professor, Uzhgorod National University

Actual questions of ukrainian-czech trade cooperation (2000-2012)

The article at first in Ukrainian historiography the comprehensive analysis of the Ukrainian-Czech trade and economic cooperation in the development process of transformation of Central and Eastern Europe (2000-2012). Among these problems: the debt of Ukraine to the Czech Republic for ".Yamburgskoye" agreements and unresolved issues of Ukrainian migrant workers stay in the Czech Republic. The study preferred historical research methods: historical-genetic, historical, comparative, historical and synthetic, historical and diachronic, empirical analysis and more. The basis of the study were archival materials, published documents and works of Ukrainian researchers. The author concluded that till today these important issues in Ukrainian-Czech trade and economic and political cooperation remain unresolved. This prevents the following factors: 1) The unstable political situation in Ukraine; Low rating of Ukraine in the international arena; 3) Foreign policy is not certainty.

Keywords: Ukraine, Czech Republic, EU, citizens of Ukraine, Yamburgskoye agreement, Ukrainian-Czech trade and economic relations, political cooperation.

Аннотация

Корсак Р. В. кандидат исторических наук, доцент Ужгородского национального университета

Актуальные вопросы украинско-чешского торгового сотрудничества (2000-2012 гг.)

В статье впервые в украинской историографии рассматриваются актуальные вопросы украинско-чешского торгово-экономического сотрудничества в условиях развития трансформационных процессов Центральной и Восточной Европы (2000-2012 гг.). Среди этих проблем: задолженность Украины перед ЧР “Ямбургским " соглашениями и нерешенность вопроса проживания украинских рабочих в Чехии. В исследовании отдано предпочтение историческим методам исследования: историко-генетическом, историко-сравнительном, историко-синтетическом, историко-диахронном, эмпирическом анализа и т.д. Основу исследования составили архивные материалы, опубликованные документы и работы украинских исследователей. Автор пришел к выводу, что и по сегодняшний день эти важные проблемы в украинско-чешском торговоэ-кономическом и политическом сотрудничестве остаются не решенными. Этому мешают следующие факторы: 1) Нестабильная внутриполитическая ситуация в Украине; 2) Низкий рейтинг Украины на международной арене; Внешнеполитическая не определенность.

Ключевые слова: Украина, Чехия, ЕС, граждане Украины, Ямбургские соглашения, украинско-чешские торгово-экономические отношения, политическое сотрудничество.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні державні кордони України спонукають український Уряд до вироблення такої геополітичної стратегії, яка враховує політичний досвід та об'єктивні реалії сучасної доби. Торговельна співпраця з Чеською Республікою є пріоритетним напрямом зовнішньоекономічної політики України. Українсько-чеські торговельно-економічні відносини не є предметом широкого кола спеціальних наукових досліджень. Серед праць можна виділити дослідження О. Цуп [10], П. Федурця [9] та О. Гетьманчука [8], в яких розглядаються політичне співробітництво України і Чехії та деякі проблеми економічної співпраці. Тому в даній публікації уперше в українській історіографії робиться спроба дослідити актуальні та не вирішені питання українсько-чеської торговельно-економічної співпраці наприкінці ХХ початку ХХІ ст.

Серед найважливіших політичних і економічних проблем, які постійно перебували в полі зору Міністерства закордонних справ обох держав з 2000 р. були питання, пов'язані з відстеженням ситуації і здійсненням максимально можливого позитивного впливу на процеси, що відбуваються в середовищі громадян України, які тимчасово або постійно проживали в Чеській Республіці. Підписана в 1996 році міжурядова українсько-чеська угода "Про взаємне працевлаштування громадян України та ЧР '', що вступила в силу на початку 1997 р, для України встановлювала квоту в 30 тисяч робочих місць. Але протягом першого півріччя 2000 р. до ЧР здійснювався масовий неконтрольований приїзд значної кількості громадян України. за неофіційними даними ця кількість коливалася від 100 до 200 тисяч осіб, які скористалися безвізовим в'їздом до Чеської Республіки по туристичних ваучерах або приватних запрошеннях. Більшість з них незаконно працевлаштовують чеськими роботодавцями. Часто такі працівники, опинившись на території ЧР, потрапляли в руки злочинних посередницьких структур, які влаштовували їх на роботу у чеського роботодавця за умови виплати тільки 1/3 справжнього щомісячного заробітку, який становив менше 100 дол. США [1, с. 14; 2, с. 8-9].

Посольством України неодноразово вносилися пропозиції щодо спрощення механізму реалізації даної угоди. Після прийняття нового Закону "Про перебування іноземців на території ЧР" від 30.11.1999 р. значно ускладнилася можливістю тримання робочої візи громадянами України, бажаючих легально працевлаштуватися в ЧР. Відповідно до положень цього Закону, оформлення робочих віз на працевлаштування іноземців в ЧР покладалося на консульські установи Чехії за кордоном, а процедура їх оформлення, за умови подання всіх необхідних документів, тривала до шести місяців. Існуюче на 2000 р. становище справ навколо реалізації угоди "Про взаємне працевлаштування громадян України та ЧР '', без зустрічних позитивних зусиль з боку чеської сторони щодо спрощення оформлення робочих віз на працевлаштування в ЧР громадян України, ставило під сумнів доцільність існування такої угоди. Тому за ініціативи Посольства і Мінпраці України для поліпшення стану реалізації згаданої Угоди в листопаді 2000 р. було розроблено декілька варіантів внесення змін до проекту нових принципів організаційно-технічного забезпечення її реалізації. Зокрема, була вивчена реальна ситуація з отриманням офіційних дозволів на працевлаштування в ЧР, розподіл функцій роботодавця, працівника, посередника в працевлаштуванні при оформленні документів, внесено пропозицію спростити і прискорити виконання процедури надання робочих віз [1, с. 14].

За неофіційними даними протягом 2001 р. в чеські органи від громадян України надійшло 4413 таких заяв. До того часу статус біженця Чеською Республікою було надано тільки трьом громадянам України - одному спортсмену, який пізніше став виступати за чеську збірну, і двом етнічним чехам. За неофіційними даними в 2002 р. в ЧР знаходилося більше 100 тис. Українців, більшість з яких тут знаходилася нелегально з метою працевлаштування. В ЧР існує закон про легальне працевлаштування, але механізм отримання такого працевлаштування дуже складний. Відповідно до закону ЧР "Про перебування іноземців на території Чеської Республіки" робочу візу слід було оформити через консульські установи ЧР. Ті з українців, які в'їхали в ЧР по туристичним або приватними візами і працевлаштувалися, переходили на нелегальне становище. Чеські підприємці використовували недосконалість місцевого законодавства і брали на роботу нелегалів. Це забезпечувало їм додаткові доходи за рахунок занижених зарплат і уникнення страхування робітників. Деякі з громадян України на території ЧР скоїли різні правопорушення. На червень 2002 р. 256 громадян України перебували під слідством, а 335 - відбували покарання. Більшість з них відбували шестимісячне покарання за порушення паспортно-візового режиму, а 13 - під слідством за підозрою у вбивстві [3, с. 10; 4, 12-13].

Проблема українських громадян в Чехії залишалася актуальною і в наступні роки. Дані статистичного бюро Чехії свідчать, що в 2004 р. в країні перебувало 78 тис. Українською, з них тільки 13 тис. Мали дозвіл на постійне проживання. За експертними оцінками, в Чехії без візового дозволу проживало 200-300 тис. українських нелегальних працівників. При цьому лише в 20042005 рр. українські діаспорні організації та Посольство України в Чехії почали реалізовувати кілька проектів з працевлаштування українських заробітчан, процедури оформлення документів на перебування в країні і т. п. [5, с.8; 6, с. 20].

Чехія протягом наступних років залишалася однією з найбільш відкритих держав-членів ЄС в питаннях працевлаштування громадян України. За офіційними даними Посольства Чехії в Україні (2010 р.), в Чеській Республіці жили і працювали близько 135 тисяч українських громадян, але за неофіційною інформацією реальна цифра була значно більшою через неможливість обліку даних нелегальної міграції [15, с. 291].

Протягом 2000-2012 рр. Україна входила в число 15 країн, громадяни яких найчастіше приїжджали до Чехії. За інформацією чеського посольства в Україні, тільки в 2009 р. було видано 92000 туристичних віз. За неформальними рейтингом, чеське посольство входить до п'ятірки найбільш лояльних дипломатичних установ з обслуговування громадян України [13, с. 148; 14, с.347;]. Таким чином, питання про працевлаштування українських громадян в Чехи залишається відкритим і сьогодні.

Протягом 2000-2012 рр. проблемним питанням у двосторонніх відносинах залишалась відсутність з боку української сторони конкретних дій по виконанню зобов'язань передбачених “Ямбурзькими угодами”. Відповідно до міжурядової Угоди, яка вступила в силу в 1999 р, Україна визнала борг на суму 79170000 умовних розрахункових одиниць (еквівалент 1247 млн м³ природного газу). Серед країн, причетних до "Ямбурзької угоди" (Україна, Росія, Казахстан), питання погашення заборгованості було не вирішено тільки Україною. У 2004 р. відбулося чергове загострення проблеми у зв'язку з проведенням виборів до Європарламенту, які пройшли в Чехії. Ще напередодні правлячі чеські соціал-демократи, щоб залучити додаткові кошти в економіку країни, почали наполегливо, на всіх зустрічах вищого рівня, ставити питання повернення боргу. Використовувався і мовчазний тиск, через що в попередній період був згорнутий політичний діалог на вищому рівні. Ця проблема неодноразово піднімалася в контексті діяльності міжурядової українсько-чеської Комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Так, за результатами її 8-го засідання (1416.04.2004 р.) сторони домовилися в місячний термін вивчити питання погашення заборгованості української сторони у вільно конвертованій валюті [11, с. 189; 12, с. 206]. Фактично до 2004 р. боку вели затяжний переговорний процес щодо джерел погашення заборгованості. Певні надії на врегулювання проблеми з'явилися у чеської сторони після прийняття Україною закону, яким Кабінету Міністрів України дозволялося в 2004 р. проводити погашення заборгованості перед Чеською Республікою у грошовій або товарній формі за рахунок коштів, передбачених на погашення державного боргу України. Крім цього, Мінфін України підписав з українською фірмою "Арта Інвестиційні Партнери" Меморандум, згідно з яким міністерство не заперечувало проти придбання фірмою в Чехії "Ямбургського" боргу. У цьому контексті було проведено ряд українських-чеських переговорів, але погасити заборгованість у 2004 р. не вдалося [5, с. 23-24].

Під час третього засідання міжурядової українсько-чеського Змішаної Комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва в м. Київ 17-18 вересня 2009 р. сторони досягли домовленості про проведення до кінця року двосторонніх консультацій з вивчення взаємоприйнятних варіантів погашення українською стороною заборгованості за "Ямбурзька угодами". У листопаді 2009 р було погоджено місце та строки проведення цих переговорів, а саме - м. Прага, 16 грудня 2009 р. Однак у зв'язку з неприбуттям в Прагу експертів української сторони переговори були перенесені на інший термін.

Перебуваючи у безвихідному становищі "Ямбурзька" проблема дещо послаблювалося черговими намірами її вирішення так і не будучи усуненою аж до 2014 року.

У результаті історико-методологічного аналізу українсько-чеського торговельно співробітництва протягом 2000-2012 рр. можна зробити висновок про те, що на українсько-чеську співпрацю протягом 20002012 рр. суттєво впливало питання трудового працевлаштування громадян України в Чеській Республіці та невирішеність „Ямбурзької” заборгованості перед Чехією з боку України. Необхідно підкреслити, що ці питання залишаються не розв'язаними у двосторонніх відносинах й досі. Цьому заважають наступні чинники: 1). Нестабільна внутрішньополітична ситуація в Україні; 2). Низький рейтинг України на міжнародній арені; 3). Зовнішньополітична не визначеність України.

Список використаної літератури

1. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва у 2000 р. // Справа № 23/456 від. 2612.2000р. 17 с.

2. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва за 2001 р. // Справа № 10 від 27.06.2001 р. 30 с.

3. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва у 2002 р. // Справа № 19/42 від. 24.12.2002 р. 37 с.

4. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва у 2003 р. // Справа № 21/51 від 25.12.2003. 38 с.

5. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва за 2004 р. // Справа № 20 від 20.06.2004 р. 40 с.

6. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеській Республіці в частині торговельно-економічного співробітництва за 2005 р. // Справа № 123 від 19.12.2005 р. 50 с.

7. Матеріали до звіту про роботу Посольства України у Чеські Республіці за 2006 р. в частині торговельно-економічного співробітництва // Справа № 12/36 від 6.07.2006 р. 18 с.

8. Гетьманчук О. Україна - Чехія: дружимо поза ЄС [Текст] // Дзеркало тижня. 2005. № 23. С. 5.

9. Федурця В. П. Система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків у Чеській Республіці: досвід організації для України [Текст]: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Ужгород: УжНУ, 2006. 20 с.

10. Цуп О. В. Чеська Республіка і Україна в міждержавних відносинах кінця ХХ - початку XXI ст. [Текст]: автореф. дис.... канд. іст. наук: 07.00.02 / О. В. Цуп ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Л., 2009. 20 с. укр.

11. Zprava o zahranicnipoliticeCR zarok 2006 // MZV CR. Bilaterilnivztahy Ceskerepubliky,2007. 474 s.

12. Zprava o zahranicnipoliticeCR zarok 2007 // MZV CR. Bilaterilnivztahy Ceskerepubliky, 2008. 482 s.

13. Zprava o zahranicnipoliticeCR zarok 2008 // MZV CR. Bilaterilnivztahy Ceskerepubliky, 2009. 440 s.

14. Zprava o zahranicnipoliticeCR zarok 2009 // MZV CR. Bilaterilnivztahy Ceskerepubliky, 2010. 610 s.

15. Zprava o zahranicnipoliticeCR zarok 2010 // MZV CR. Bilaterilnivztahy Ceskerepubliky, 2011. 397 s.

Размещено на Allbest.ru