Угода про Асоціацію Україна - ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Угода про асоціацію Україна - ЄС



В умовах глобалізації все більшого значення набуває інтеграція України до світового простору, що відбувається шляхом активного налагодження співпраці багатостороннього та двостороннього арактеру. Угода про Асоціацію з Європейським Союзом сьогодні відіграє вагоме значення для економіки держави та має неабиякий вплив на усі без виключення сектори економіки та аграрний зокрема.

Європейський Союз сьогодні є однією із потужних світових спільнот, до складу якого входить 28 країн-членів: Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди (починаючи з 01/01/1958), Данія, Ірландія, Великобританія (починаючи з 01/01/1973), Греція (приєдналась 01/01/1981), Португалія, Іспанія (вступили 01/01/1986), Австрія, Фінляндія, Швеція (починаючи з 01/01/1995), Кіпр, Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія (приєдналися 01/05/2004), Болгарія, Румунія (вступили 01/01/2007), Хорватія (починаючи з 01/07/2013). Територія ЄС складає 3 949 227 км2, а населення 507,88 млн. чол. https://europa.eu/european-union

Цілі створення та розвитку ЄС є багатогранними та ґрунтуються на поєданні інтересів усіх країн-членів (рис. 1).

асоціація європейський союз угода

Рис. 1 Цілі Європейського Союзу

За показниками розвитку економіки ЄС є одним із найпотужніших гравців світового ринку. ВВП ЄС у 2015 році складав € 14 600 млрд. (ВВП на душу населення - 37,8 тис. дол). Торгівля ЄС з рештою світу становить близько 20% світового експорту та імпорту. ЄС є одним із трьох найбільших гравців міжнародної торгівлі, поряд з США та Китаєм. https://europa.eu/european-union

Процес укладання Угоди про Асоціація між Україною та ЄС був тривалим, про що свідчить хроніка відносин з ЄС:

-- Декларація ЄС щодо України.

-- Перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні.

-- Підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні.

-- Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

-- Перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських Співтовариствах.

-- Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Радою Міністрів ЄС прийняла план дій щодо України.

-- Перший Саміт Україна-ЄС (Київ), підписано угоду між Європейським Співтовариством по вугіллю та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами.

-- набуття чинності угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства в ЄС, прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 852 про запровадження механізму адаптації законодавства України до ЄС. Другий саміт Україна-ЄС (Відень).

-- Третій саміт Україна-ЄС (Київ), ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до СОТ, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

-- Четвертий саміт Україна-ЄС (Ялта).

-- П'ятий саміт Україна-ЄС (Копенгаген).

У квітні 2004-го року на саміті Україна-ЄС євро-очікування України були підірвані у зв'язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від ради міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.

-- Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.

-- саміт ЄС-Україна, Хельсінкі.

-- саміт ЄС-Україна, Київ.

5 березня 2007 -- розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

-- Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС, саміт ЄС-Україна (Евіан).

Вересень 2008 -- під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.

7 травня 2009 -- Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство»

16 червня 2009 -- під час засідання Ради з питань співробітництва Україна -- ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна -- ЄС».

25 лютого 2010 -- Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС.

2011 -- саміт ЄС-Україна, Київ.

2013 -- саміт ЄС-Україна, Брюссель. На саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.

21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, внаслідок цього по всій території країні виникли масові демонстрації, проти призупинення процесу євроінтеграції. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій взяли участь понад мільйон людей.

21 березня 2014 року у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

27 червня 2014 року -- Президент України Петро Порошенко підписав другу (економічну) частину Угоди про асоціацію з ЄС.

16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України (у вигляді телемосту технологією Skype).

З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію.

23 лютого 2017 Верховна Рада ратифікувала Угоду між Урядом України і Європейським Союзом про участь України у програмі COSME.

27 червня 2014 року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що Угода про асоціацію є початком вступу України в ЄС. Того ж дня Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле заявив, що він вірить у майбутнє членство України в ЄС.



Рис. 2. Цілі Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС Джерело: розроблено автором за http://www.kas.de/wf/doc/kas 32048- 1522-13-30.р0Ш2091213495

У 2014 році Європейський союз та Україна підписали Угоду про Асоціацію (УА), що являє собою новий етап у розвитку європейсько - українських договірних відносин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Після підписання політичної частини Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною на саміті Україна - ЄС 21 березня 2014 року обидві сторони підписали економічну частину угоди 27 червня 2014 року.



Рис. 3. Базові відомості про Угоду про асоціацію між ЄС та Україною

З 1 листопада 2014 року набуло чинності часткове застосування деяких частин Угоди про Асоціацію, а саме: щодо поваги до прав людини, основних свобод та верховенства права; політичного діалогу та реформ; правосуддя, свободи та безпеки; економічної співпраці та співпраці в таких галузях, як охорона навколишнього середовища, інфраструктура та сільське господарство; фінансової співпраці. 15 грудня 2014 року відбулося перше засідання Ради з питань асоціації. Угода про Асоціацію містить положення про Глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ).

ГВЗВТ забезпечить Україні умови для модернізації її торговельних відносин та для економічного розвитку шляхом відкриття ринків та поступової ліквідації митних тарифів та квот, та всеохоплюючого процесу гармонізації законів, норм та правил у різних сферах, пов'язаних із торгівлею. Це створить умови для приведення ключових секторів економіки України у відповідність до стандартів ЄС. Економічна частина Угоди про асоціацію частково діє з 1 січня 2016 року. Політична асоціація та економічна інтеграція Угода про асоціацію буде новим етапом у розвитку договірних відносин Україна-ЄС, який передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію, і відкриває шлях до подальших прогресивних перетворень. Угода про асоціацію забезпечує спільне підтримання тісних і тривалих відносин на основі спільних цінностей у повній відповідності до демократичних принципів, верховенства права, належного державного управління, прав і основоположних свобод людини.

Широкий спектр галузевого співробітництва. Амбітна та новаторська Угода - це чітко визначений спосіб використання динаміки відносин між Україною та ЄС для підтримки основних реформ, відновлення і зростання економіки, здійснення державного управління і галузевого співробітництва у більш ніж 30 сферах, таких як енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, співпраця у сфері промисловості та малого і середнього бізнесу, соціальний розвиток і захист, рівноправ'я, захист прав споживачів, освіта, навчання і молодіжна політика, а також культурне співробітництво.

Торгівля і суміжні питання (ГВЗВТ). Тісніша економічна інтеграція завдяки ГВЗВТ стане потужним стимулом до економічного зростання країни. Для цього планується наблизити законодавство, норми та стандарти України до ЄС. Як основний елемент Угоди про асоціацію ГВЗВТ створюватиме можливості для бізнесу в ЄС і в Україні та сприятиме економічній модернізації й інтеграції з ЄС. Це має привести до підвищення стандартів продукції, кращого обслуговування громадян і, найголовніше, готовності ефективно конкурувати на міжнародних ринках.

Мобільність. Угода визнає важливість запровадження, коли для цього прийде час, безвізового режиму для громадян України, якщо будуть наявні умови для належного врегульованого та безпечного руху громадян.

На першому засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС 15 грудня 2014 р. сторони домовилися актуалізувати Порядок денний асоціації Україна - ЄС (див. рисунок).

Рис. Програмні документи у сфері євроінтеграційної політики України

Порядок денний асоціації (ПДА) - це практичний інструмент відносин Україна - ЄС, який був розроблений сторонами на заміну Плану дій Україна - ЄС відповідно до домовленостей, досягнутих під час саміту Україна - ЄС у Празі (вересень 2008 р.), з метою підготовки умов і сприяння ефективній імплементації положень майбутньої Угоди про асоціацію.

Зміст Угоди про асоціацію Угода про асоціацію між Україною та ЄС налічує 1200 сторінок і складається з таких частин:

У Преамбулі викладено найважливіші аспекти відносин між ЄС і Україною, зокрема й прагнення до тісних і тривалих відносин. Хоча Преамбула має необов'язковий вступний характер, вона містить значущі посилання на спільні цінності та визначає рамки всієї Угоди. Преамбула також містить такі елементи:

Посилання на спільні цінності, на які спирається ЄС, а саме, демократію, повагу до прав і основоположних свобод людини та верховенство права, які поділяє Україна.

Посилання на визнання України європейською державою, що має спільну історію та спільні цінності з країнами-членами ЄС.

Посилання на євроінтеграційні прагнення України. ЄС вітає європейський вибір України, у тому числі зобов'язання побудувати сталу демократію та ринкову економіку.

Визнання залежності політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС від стану реалізації Угоди про асоціацію, а також успіхів України у забезпеченні дотримання спільних цінностей, наближення до ЄС у політичному, економічному та правовому аспектах.

Розділ І: Загальні принципи визначає загальні принципи, які створять основу для внутрішніх і зовнішніх процедур Асоціації між ЄС та Україною, а саме:

дотримання принципів демократії, прав і свобод людини, верховенства права;

забезпечення дотримання принципів суверенності та територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, а також боротьби з розповсюдженням зброї масового знищення.

Ключовими елементами підтримування та розширення відносин між ЄС і Україною, які утворюватимуть основу таких відносин, є принципи вільної ринкової економіки, належного державного управління, боротьби з корупцією та різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом, сприяння сталому розвитку та ефективним багатостороннім контактам.

Розділ ІІ: Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво і зближення у сфері зовнішньої політики і політики безпеки передбачає посилення політичного діалогу і співробітництва між ЄС і Україною з огляду на поступового зближення у сфері Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Спільної політики безпеки та оборони. Розділ ІІ охоплює такі питання як цілі політичного діалогу, діалог і співробітництво щодо внутрішніх реформ, а також зовнішню політику та політику безпеки. Угода передбачає низку форумів для проведення політичного діалогу: Самміт Україна-ЄС буде найвищим рівнем політичного діалогу. На міністерському рівні діалог здійснюватиметься у рамках Ради з питань асоціації. Політичний діалог, поміж іншого, буде спрямовано на: о поглиблення політичної асоціації, підвищення ефективності й рівня наближеності у сфері політики та безпеки; о сприяння міжнародній стабільності й безпеці на основі ефективних багатосторонніх відносин; о посилення співробітництва і діалогу з питань міжнародної безпеки та кризового управління, зокрема для реагування на глобальні та регіональні виклики і ключові загрози; о посилення орієнтованого на результат і практичного співробітництва для досягнення миру, безпеки і стабільності на європейському континенті; о підвищення рівня поваги до демократичних принципів, верховенства права і належного державного управління, прав і основоположних свобод людини, у тому числі права національних меншин, недопущення дискримінації людей, які належать до національних меншин, і поваги до різноманіття, а також сприяння посиленню внутрішніх політичних реформ.

Окрему статтю Розділу ІІ присвячено Міжнародному кримінальному суду із закликом до співпраці між ЄС і Україною у забезпеченні миру та міжнародної справедливості шляхом ратифікації та впровадження Римського статуту Міжнародного кримінального суду і його відповідних інструментів.

Розділ ІІІ: Юстиція, свобода і безпека стосується таких питань як верховенство права та повага до прав людини, захист персональних даних, співробітництво у сфері міграції, надання притулку та прикордонного контролю, поводження з робітниками, мобільність робочої сили. рух осіб, відмивання грошей і фінансування тероризму, співпраця у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, боротьба зі злочинністю та корупцією, співробітництво у боротьбі з тероризмом, а також співпраця у галузі права.

У рамках Угоди про асоціацію ЄС та Україна зобов'язуються посилити діалог і співробітництво з питань міграції, надання притулку та прикордонного контролю. Угода визнає важливість запровадження, коли для цього прийде час, безвізового режиму для громадян України, якщо будуть наявні умови для належного врегульованого та безпечного руху громадян.

Відображено зобов'язання щодо боротьби з організованою злочинністю та відмиванням грошей, скорочення пропозиції та попиту на заборонені наркотичні засоби й посилення співробітництва у боротьбі з тероризмом. Заявлено про бажання посилити соціально-культурні контакти.

Розділ ІУ: Торгові та суміжні питання. Тісніша економічна інтеграція у рамках ГВЗВТ буде потужним стимулом для економічного зростання країни. Як основний елемент Угоди про асоціацію, ГВЗВТ створюватиме можливості для бізнесу в ЄС і в Україні та сприятиме реальній економічній модернізації та інтеграції з ЄС. Цей процес має сприяти підвищенню стандартів продукції, кращому обслуговуванню громадян і, найголовніше, готовності ефективно конкурувати на міжнародних ринках.

Розділ IV Угоди про асоціацію щодо ГВЗВТ присвячено торгівлі та суміжним питанням. Передбачено, що глибока та всеохоплююча зона вільної торгівлі стане інструментом економічної інтеграції.

У поєднанні з широким процесом наближення законодавства до стандартів ЄС ГВЗВТ забезпечить подальшу економічну інтеграцію у внутрішній ринок Європейського Союзу. Це означає ліквідацію майже всіх тарифів і бар'єрів у сфері торгівлі товарами, надання послуг і здійснення інвестицій (особливо в енергетичній галузі). Коли Україна прийме відповідні правила ЄС, останній надасть доступ до ринків, наприклад, у таких галузях як державні закупівлі чи важка промисловість. ГВЗВТ забезпечить сприятливий клімат для економічних відносин між Україною та ЄС. Будуть створені нові торгові та інвестиційні можливості, стимулюватиметься конкуренція. Усе це є життєво важливим для реструктуризації та модернізації економіки. Що стосується наслідків скасування митних зборів після підписання ГВЗВТ, то, як показує досвід, ця короткострокова втрата повністю окупиться збільшенням доходів, які держава матиме від непрямих податків, які сплачуватимуть компанії, що використовуватимуть нові можливості ринку, а також загальним поліпшенням економічної ситуації. На додаток до коштів міжнародних фінансових організацій ЄС надавав або надаватиме підтримку бюджетних витрат на правові та інституційні реформи у пов'язаних з торгівлею сферах. ГВЗВТ забезпечить зниження тарифів, завдяки чому суб'єкти підприємницької діяльності з обох сторін зможуть економити приблизно 750 млн. євро на рік (за умови скасування більшості мит).

Розділ V: Економічне та галузеве співробітництво. Розділ V містить 28 глав, що стосуються енергетичної співпраці, макроекономічного співробітництва, управління державними фінансами, оподаткування, статистики, екології, транспорту, співробітництва у космічній сфері, науково - технічної співпраці, промислової політики та політики підприємств, видобувної та металургійної промисловості, фінансових послуг, корпоративного права, корпоративного управління, бухгалтерського обліку й аудиту, інформаційного суспільства, аудіовізуальної політики, туризму, сільського господарства та розвитку сільських районів, рибальства і морської політики, річки Дунай, захисту прав споживачів, співробітництва у сфері зайнятості, соціальної політики та політики рівних можливостей, охорони здоров'я, освіти, навчання і молоді, культури, спорту і фізичної активності, громадянського суспільства, транскордонного та регіонального співробітництва, участі у проектах і програмах європейських агенцій на основі поступового наближення законодавства України до правил ЄС, а також, де доцільно, до міжнародних норм і стандартів. http://parlament.org.ua/upload/docs/final_1.pdf

Особливий інтерес з точки зору аграрної політики складає розділ, який визначає питання розвитку сільських територій.

Питання розвитку сільських територій регулюються переважно положеннями Глави 17 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» (статті 403-406), яка міститься в розділі V Угоди «Економічне та галузеве спів- робітництво». Сторони розглядають питання розвитку сільських територій у тісному зв'язку з такими питаннями економічного характеру, як процес, що супроводжує розвиток сільськогосподарського виробництва чи є його наслідком.

Стаття 404 містить перелік із десяти напрямів, за якими Сторони здійснюють співпрацю у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій. Більша частина з них визначають загальний інструментарій здійснення співпраці:

сприяння взаємному розумінню політик у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій (пункт «а»);

посилення адміністративних спроможностей на центральному та місцевому рівнях щодо планування, оцінки та реалізації політики (пункт «Ь»);

обмін знаннями та найкращими практиками щодо політики розвитку сільських територій з метою сприяння економічному добробуту сільських громад (пункт <^»);

поширення знань шляхом проведення навчальних та інформаційних заходів (пункт «Б>);

посилення гармонізації з питань, які обговорюються в рамках міжнародних організацій (пункт «Ь>);

обмін найкращими практиками щодо механізмів підтримки політики у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій (пункт «і»).

Потрібно зазначити, що найбільш важливим напрямом є адміністративна спроможність або здатність місцевих органів використовувати наявні інструменти співробітництва та залучати фінансову допомогу.

Ця логіка ґрунтується на досвіді ЄС з цього питання, в якому питання розвитку сільських територій характеризуються як «другий стовп» Спільної сільськогосподарської політики ЄС.

Пункт «Ь> статті набуде чинності після завершення ратифікації Угоди про асоціації та набуття нею чинності Водночас перелік також включає пріори- тетні напрямки змістовного розвитку сільського господарства та сільських територій, яких зобов'язуються дотримуватися Україна та ЄС в рамках реалізації Угоди про асоціацію:

заохочення розвитку сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва, з урахуванням необхідності захисту навколишнього середовища і тварин, зокрема шляхом поширення застосування методів органічного виробництва й використання біотехнологій (пункт «с»);

покращення конкурентоспроможності сільськогосподарської галузі та ефективності і прозорості ринків, а також умов для інвестування (пункт «е»);

сприяння інноваціям шляхом проведення досліджень та просування системи дорадництваЗ до сільськогосподарських виробників (пункт «g»);

заохочення політики якості сільськогосподарської продукції (пункт «j»).

Очікується, що наповнення цих пріоритетних напрямків конкретним змістом відбуватиметься шляхом поступового здійснення Україною наближення законодавства до актів законодавства ЄС, перелік яких визначено у Додатку XXXVIII до Угоди (ст. 405 Угоди). Визначені в цьому додатку акти ЄС стосуються таких блоків питань: політика якості, органічне фермерство, генетично модифіковані зернові, біорозмаїття, стандарти торгівлі рослинами, насінням рослин, продуктами, отриманими з рослин, фруктами та овочами, стандарти торгівлі живими тваринами та продуктами тваринництва.

При цьому важливо відзначити, що Угода не встановлює конкретних строків, протягом яких Україна повинна буде виконати свої зобов'язання щодо поступового наближення свого законодавства по конкретних секторах чи продуктах, визначених в Додатку XXXVIII. У даному випадку під системою дорадництва (в тексті Угоди англійською мовою вжито термін «extension services») розуміється застосування наукових досліджень та запровадження нових знань у галузі сільськогосподарського виробництва, маркетингу, охорони здоров'я та бізнес-студій шляхом освіти фермерів. http://parlament.org.ua/upload/docs/final_1.pdf

Розділ VL Фінансове співробітництво і боротьба з шахрайством. Європейський Союз і країни-члени ЄС залишаються найбільшим донором України: починаючи з 1991 року, допомога, забезпечена лише Європейським Союзом, становить понад 3 млрд. євро. В самому лише 2015 році допомога Україні становила 200 млн. євро. Це частина зобов'язань, взятих на себе ЄС та міжнародними фінансовими інституціями, з надання більш ніж 12 млрд. євро для підтримки макро-стабілізації економіки та реформ в Україні.

Україна зможе отримати переваги від фінансової допомоги ЄС завдяки існуючим механізмам та інструментам фінансування для досягнення цілей Угоди про асоціацію. Майбутні пріоритетні сфери фінансової допомоги ЄС Україні будуть визначені у відповідних індикативних програмах, що відображатимуть узгоджені ЄС і Україною пріоритети політики. Індикативні суми допомоги враховуватимуть потреби України, можливості галузі та стан проведення реформ.

Допомога ЄС реалізовуватиметься у тісному співробітництві та координації з іншими країнами-донорами, організаціями-донорами та міжнародними фінансовими організаціями, а також відповідно до світових принципів ефективності допомоги. Інвестиції міжнародних фінансових організацій можуть бути збільшені за допомогою Інвестиційного фонду сусідства, в якому має право брати участь Україна. Цей Фонд покликаний мобілізувати додаткові кошти для покриття інвестиційних потреб України на розбудову транспортної та енергетичної інфраструктури, забезпечення охорони навколишнього середовища і вирішення соціальних питань (наприклад, будівництво шкіл або лікарень).

Угода передбачає, що ЄС і Україна застосовуватимуть ефективні заходи для недопущення шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, а також боротьбу з ними.

Розділ VU: Інституційні, загальні та прикінцеві положення Угода про асоціацію передбачає спеціальне інституційне утворення для відносин ЄС та України.

На найвищому рівні проводитиметься Самміт ЄС-Україна, що забезпечуватиме діалог найвищого рівня і платформу для зустрічей президентів.

На міністерському рівні діалог проходитиме у рамках Ради з питань асоціації, яка зможе проводити зустрічі у будь-якому форматі. Рада з питань асоціації буде уповноважена приймати обов'язкові до виконання рішення.

Рис. 4. Інституційна система взаємодії ЄС і України Джерело:

Допомогу Раді з питань асоціації у виконанні її обов'язків надаватиме Комітет з питань асоціації, у рамках якого буде створено підкомітети з галузевого співробітництва. На зустрічах в особливому форматі Комітет з питань асоціації розглядатиме конкретні питання ГВЗВТ.

Угода про асоціацію передбачає і парламентську співпрацю, зокрема, шляхом створення Парламентського комітету з питань асоціації, який забезпечить майданчик для зустрічей та обміну думками депутатів Європейського парламенту та Верховної Ради України.

Угода про асоціацію також сприятиме проведенню регулярних зустрічей з представниками громадянського суспільства. Для цього буде створено Платформу громадянського суспільства, яка матиме змогу надавати рекомендації Раді з питань асоціації. Для забезпечення належного виконання текст Угоди містить такі загальні та кінцеві положення:

Одне з ключових положень, на яке спирається Угода про асоціацію, визначає засади поступового наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС. Встановлюються конкретні строки для узгодження українського законодавства з відповідним законодавством ЄС, які коливаються у межах від 2 до 10 років після набуття Угодою чинності.

Угода передбачає концепцію динамічного зближення, оскільки законодавство ЄС не є статичним і постійно розвивається. Тому процес наближення матиме динамічний характер, а його темп повинен відповідати основним реформам в ЄС, але пропорційно здатності України реалізовувати таке наближення.

Для перевірки виконання встановлених зобов'язань Угода містить спеціальні положення щодо здійснення моніторингу, який у цьому контексті означає контроль застосування і реалізації Угоди про асоціацію. Це означає здійснення постійного оцінювання стану виконання і реалізації заходів та зобов'язань, передбачених Угодою. Процес моніторингу є особливо важливим для ГВЗВТ, оскільки його позитивний результат буде передумовою подальшого відкриття ринків для українських гравців.

Моніторинг включатиме оцінку наближення законодавства України до законів ЄС (і там, де доцільно, до міжнародних інструментів) відповідно до Угоди про асоціацію.

Угода передбачає і механізм вирішення спорів, який використовуватиметься, якщо якась зі сторін не виконає свої зобов'язання. У частині ГВЗВТ передбачений додатковий обов'язковий механізм вирішення спорів, пов'язаних з торгівлею, у вигляді спеціального протоколу, який спирається на традиційний спосіб вирішення спорів у рамках СОТ.

Строк дії Угоди про асоціацію між ЄС і Україною необмежений. Водночас протягом п'яти років сторони проведуть комплексний аналіз досягнення цілей Угоди.

Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Угода про асоціацію між Україною та ЄС (далі - Угода) передбачає запровадження Глобальної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (далі - ГВЗВТ) та спрямована на зменшення і скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність до правил та регламентів ЄС із метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

У додатках до Угоди повністю описано тарифне регулювання торгівлі між Україною та ЄС.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;

запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;

спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності. http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/ua-eu-association

Щодо аграрної продукції, то тут в рамках Угоди передбачені наступне тарифне регулювання:

01. ЖИВІ ТВАРИНИ - Усі експортні мита на живі тварини були скасовані в рамках Угоди.

Імпорт м'яса ВРХ, свинини регулюється за допомогою тарифних квот.

Баранина або козлятина. На козлятину свіжу, охолоджену або морожену діє нульова ставка експортного мита. Що стосується баранини, то мито відсутнє на таку продукцію: туші та половини туш ягнят свіжі охолоджені або морожені; інша баранина свіжа, охолоджена або морожена. Для баранини, що не ввійшла до переліку, діє тарифна квота та ввізні мита для обсягів, які експортувалися поза квотою.

*М'ясо коней, віслюків, мулів або лошаків свіже, охолоджене чи морожене. Для цієї продукції діє нульова ставка експортного мита.

Субпродукти їстівні ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків, мулів або лошаків, свіжі, охолоджені чи морожені. Вивізне мито на ці продукти відсутнє.

* М'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці. На більшість товарів цієї групи діє тарифна квота в розмірі 16-20 тис. т основної та 20 тис. т додаткової квоти.

03. РИБА І РАКОПОДІБНІ, МОЛЮСКИ ТА ІНШІ БЕЗХРЕБЕТНІ Ввізне мито для експорту до Європейського Союзу цієї групи товарів відсутнє.

Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджу вальних речовин / з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин. Маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір та інші ферментовані або сквашені (бактеріальними заквасками) молоко та вершки, згущені або незгущені, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизовані чи не ароматизовані з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао. Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока; молочні пасти діє тарифна квота.

Яйця птиці в шкарлупі, свіжі, консервовані або варені - діє тарифна квота.

Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продукти, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, в іншому місці не зазначені з 2016 року діє 0% ставка ввізного мита.

Сири всіх видів і кисломолочний сир. З 2016 року на всю продукцію з цієї підгрупи діє 0% ставка ввізного мита.

Крім того на основі Асоціації поширеним є використання тарифних квот. Тарифна квота - це дворівневий митний тариф, пов'язаний з кількістю товару, при якій, задану кількість товару можна експортувати/імпортувати за «пільговою», або «нульовою» ставкою мита протягом певного періоду часу («ставка мита в межах квоти»). Після заповнення обсягів тарифної квоти, можна продовжувати експортувати/імпортувати продукт без обмежень, але платити більш високу тарифну ставку («ставка мита поза квотою»). Адміністрування тарифних квот ЄС здійснюється виключно Європейським Союзом (відповідними директивами Європейської Комісії) за двома принципами:

* «перший прийшов - перший обслуговується» - оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається в залежності від наявності невикорис- таного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів. При чому, першим оформлюється той товар, супровідні документи якого прийшли першими.

* імпортного ліцензування - імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального Директорату Європейської Комісії «Аграрні питання та розвиток сільської місцевості». При цьому існують обмеження в часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот. Встановлення безмитних тарифних квот до Європейського Союзу передбачено для 36-ти видів това рів. Причому, за 4-ма видами встановлено додаткові обсяги



Таблиця

Таблиця 2

Тарифні квоти для деяких видів аграрної продукції, заплановані на 2016-2022

Продукція	Роки	Відхилення 2022 до 2016 (+,-)
	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
Молоко, вершки, згущене молоко та йогурти	8 000	8 333,33	8 666,66	9 000	9 333,33	9 666,66	10 000	2 000
М'ясо птиці та напівфабрикат и з м'яса птиці	16 000	16 666,7	17 333,3	18 000	18 666,7	19 333,3	20 000	4 000
Вершкове масло та молочні пасти	1 500	1 750	2 000	2 250	2 500	2 750	3 000	1 500
ЯЙЦЯ	1 500	1 750	2 000	2 250	2 500	2 750	3 000	1 500
МЕД	5 000	5 166,67	5 333,33	5 500	5 666,67	5 833,33	6 000	1 000

МОЛОКО, ВЕРШКИ, ЗГУЩЕНЕ МОЛОКО ТА ЙОГУРТИ Дія тарифної квоти поширюється на коди підгруп 0401, 0402 та 0403 (деталь - ніше в таблиці). Обсяг квоти для ввезення з України до ЄС встановлено в розмірі 8 000 т. на рік із поступовим збільшенням упродовж 5-ти років до 10 000 т.

ЯЙЦЯ Дія тарифної квоти поширюється на коди підгрупи 0407, 0408 та 3502 (деталь- ніше в таблиці). Яйця та альбуміни мають обсяг основної квоти в розмірі 1 500 т/ рік (у перерахунку на кількість яєць) із поступовим збільшенням упродовж 5-ти років до 3 000 т/рік. Додаткова квота в розмірі 3 000 т/рік застосовується для продукції 0407 00 30 (яйця птиці в шкаралупі, свіжі, консервовані або варені, не для інкубації).

МЕД Дія тарифної квоти поширюється на підгрупу 0409. Тарифна квота для безмитного ввезення меду з України до ЄС складає 5 000 т/рік із поступовим збільшенням упродовж 5-ти років до 6 000 т.

При перевищення обсягів тарифної квоти базова ставка мита для меду становить 17,3%. ЧАСНИК Дія тарифної квоти поширюється на код 0703 20

Розмір квоти складає 500 т/рік. Після заповнення квоти, ставка мита складає 9,6% та додатково сплачується 120 Євро/ц продукції. Збільшення розміру цієї квоти не передбачається.

Крім того діє ряд нетарифних регуляторів. Експорт України до ЄС має відповідати цілому ряду регуляторних вимог - від загальної безпечності харчової продукції до контролю за забруднювачами в харчовій продукції.

Контроль за залишками ветеринарних медичних препаратів у тваринах та продуктах тваринного походження, призначених для споживання людиною Продуктами, що підпадають під контроль, є: корови, вівці, кози, свині й тварини родини конячих, птиця, аквакультура, молоко, яйця, м'ясо кролика, м'ясо диких та одомашнених тварин і мед.

Контроль за залишками пестицидів у продуктах рослинного й тваринного походження, призначених для споживання людиною З метою забезпечення високого рівня захисту споживачів імпорт рослинних і тваринних продуктів або їхніх частин, призначених для споживання людиною, де можуть бути присутні залишки пестицидів, дозволяється лише за дотримання гарантій, встановлених законодавством ЄС щодо контролю наявності хімічних речовин та їхніх залишків у живих тваринах, продуктах тваринного й рослинного походження

Контроль за забруднювачами харчових продуктів Для забезпечення високого рівня захисту інтересів споживачів імпорт продовольчих товарів до Європейського Союзу має відповідати законодавству ЄС, спрямованому на забезпечення безпечності харчового продукту та відсутність забруднювальних речовин у ньому. У ході різних етапів виробництва, пакування, транспортування чи зберігання, чи навіть у результаті забруднення навколишнього середовища забруднювальні речовини можуть потрапити до харчових продуктів (у тому числі, фруктів та овочів, м'яса, риби, круп, спецій, молочних продуктів тощо).

Контроль здоров'я живих тварин Перевірки дотримання медичних вимог щодо умов здоров'я людей і тварин, призначених для запобігання поширенню хвороб серед населення або домашньої худоби. Ці умови в основному включають у себе:

Загальні умови здоров'я тварин та правила запобігання й контролю стосовно деяких інфекційних захворювань.

Вимоги захисту тварин.

Розведення тварин та їхній генетичний матеріал також підпадають під дію певних зоотехнічних положень Директиви № 94/28/ЄС11.

Для будь-якої імпортованої тварини, що пройшла контроль здоров'я і залишається в межах території ЄС, повинно бути визначено призначення відповідно до положень, викладених у законодавстві ЄС для різних видів.

Контроль здоров'я продукції тваринного походження, призначеної для споживання людиною Імпорт продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною, повинен відповідати санітарним вимогам із дотримання умов здоров'я людей і тварин, що призначені запобіганню поширення хвороб серед населення або домашньої худоби.

Контроль здоров'я продукції тваринного походження, не призначеної для споживання людиною Поставки до Європейського Союзу продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, повинні відповідати загальним умовам здоров'я населення і тварин, спрямованим на забезпечення високого рівня здоров'я і безпеки з метою уникнення поширення інфекційних захворювань, які є небезпечними для худоби або людей.

Контроль здоров'я харчової продукції нетваринного походження Імпорт харчових продуктів нетваринного походження до Європейського Союзу повинен відповідати загальним умовам і специфічним положенням, призначеним для запобігання ризику для здоров'я населення і захисту інтересів споживачів. Застосовуються такі правила:

Загальні правила гігієни харчових продуктів відповідно до Регламенту (ЄС) № 852/200431;

Загальні умови, що стосуються забруднювальних речовин у харчових продуктах;

Спеціальні положення стосовно генетично модифікованих продуктів харчування й нових видів харчових продуктів згідно з Регламентом (ЄС) № 1829/200332;

Загальні умови приготування харчових продуктів. Коли проблеми

гігієни, що можуть становити серйозну небезпеку для здоров'я людини, виникають або поширюються на території третьої країни, Європейська влада може призупинити імпорт з усієї третьої країни або її частини чи прийняти тимчасові захисні заходи щодо харчових продуктів, залежно від серйозності ситуації.

Виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Завдання та заходи на виконання Угоди та інших зобов'язань у сфері європейської інтеграції визначені в таких основних програмних та організаційних документах Уряду:

План пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, спрямованих на проведення реформ у сферах, що є ключовими для виконання Угоди, а також передбачають безпосередні завдання щодо виконання Угоди;

План заходів з імплементації Угоди на 2014-2017 роки, яким передбачено близько 490 коротко- та середньострокових завдань в усіх сферах співпраці між Україною та ЄС, визначених Угодою.

План заходів з імплементації IV розділу «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею» Угоди на 2016-2019 роки, яким передбачено близько 140 коротко- і середньострокових завдань у сфері торгівлі.

Плани імплементації актів законодавства ЄС. Плани імплементації прийнято з метою детального планування завдань щодо імплементації актів законодавства ЄС, визначених Угодою про асоціацію та Планом заходів з її імплементації. В цілому прийнято 37 розпоряджень Кабінету Міністрів України про схвалення 150 планів імпле- ментації 219 актів законодавства

ЄС. Наталія Гнидюк, Святослав Павлюк Наближення законодавства України до права ЄС відповідно до Угоди про асоціацію: між правовими зобов'язаннями та аналізом політики? / Наталія Гнидюк, Святослав Павлюк // Європейський інформаційно-дослідницький центр.

Рис. Процес виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС

За період з 1 грудня 2016 року по 1 листопада 2017 року Україна мала імплементувати зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію та наблизити власне законодавство до законодавства ЄС у десяти сферах, що становлять сукупно 86 зобов'язань щодо імплементації нормативних актів ЄС:

Технічні бар'єри у торгівлі - 5 зобов'язань

Митні питання та сприяння торгівлі - 2 зобов'язання

Енергетика - 13 зобов'язань

Оподаткування - 1 зобов'язання

Навколишнє середовище - 10 зобов'язань

Транспорт - 19 зобов'язань

Діяльність компаній - 6 зобов'язань

Захист прав споживачів - 14 зобов'язань

Соціальна політика - 12 зобов'язань

Громадське здоров'я - 4 зобов'язання

Найбільш успішно імплементація зобов'язань відбувалась у двох сферах: технічні бар'єри у торгівлі (в частині рамкового законодавства) енергоефективність будівель. Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання (1 грудня 2016 -1 листопада 2017) // Офіс зв'язку українських аналітичних центів у Брюсселі. -

Найбільш вагомими аспектами з токи зору аграрної політики є дослідження виконання угоди щодо технічних бар'єрів, та сільського господарства.

Згідно з Статтею 56 Глави 3 «Технічні бар'єри у торгівлі» Розділу IV «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею» Угоди про асоціацію Україна має забезпечити відповідність з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС та дотримуватися принципів і практик, викладених у діючих регламентах ЄС. Для цього потрібно:

імплементувати відповідні положення acquis ЄС;

здійснити необхідні адміністративні та інституційні реформи з метою укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА);

запровадити ефективну та прозору адміністративну систему.

Рис. Процес виконання норм щодо технічних барєрів в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Введені в дію закони:

«Про загальну безпечність нехарчової продукції» (від 02.12.2010 р. № 2736-УІ) - імплементує положення Директиви 2001/95/ЄС;

«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (від 02.12.2010 р. № 2735-VI) - Регламент (ЄС) 765/2008, Директива 2001/95/ЄС, Рішення 768/2008/ЄС;

«Про акредитацію органів з оцінки відповідності» (від 17.05.2001 р. № 2407-Ш) - Регламент (ЄС) 765/2008;

«Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» (від 19.05.2011 р. № 3390-УТ) - Директива 85/374/ЄЕС;

«Про стандартизацію» (від 05.06.2014 р. № 1315-УП) - Регламент (ЄС) 1025/2012;

«Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (від 15.01.2015 р.№ 124-УШ, набрав чинності 10.02.2016 р.) - Рішення 768/2008/ЄС;

«Про метрологію та метрологічну діяльність» (від 05.06.2014 р. № 1314-УП, набрав чинності 01.01.2016 р.) - Директива ОІМЬ D1. Прийняті постанови Уряду: * «Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності» (від 13.01.2016 р. №95) - Рішення 768/2008/ЄС;

«Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил і умов його нанесення» (від 30.12.2015 р. № 1184) - Рішення 768/2008/ЄС;

«Про затвердження спеціальних вимог до призначених органів з оцінки відповідності» (від 13.01.2016 р.№ 56) - Рішення 768/2008/ЄС. Прийняті нормативні акти регулюють питання системи стандартизації, метрології, акредитації, а також оцінки відповідності та ринкового нагляду.

Пріоритетним завданням на 2018 рік залишається ухвалення Верховною Радою двох законопроектів (№6235 та №5450-1), які необхідні в рамках підготовки до підписання Угоди АСАА. Крім того, залишилося невиконаним завдання адаптації до права ЄС вимог щодо внутрішніх перевезень небезпечних товарів (Директиви 2008/68/ЄС від 24 вересня 2008р.).

Для цього необхідне прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів» (№7387).

У сфері сільського господарства виконання угоди та імплементація законодавста відбуваються більш повільними темпами.

За 2017 рік досягнуто наступного прогресу щодо виконання положень Угоди, зокрема:

наказом Мінагрополітики № 705 від 28.12.2017 р. внесено зміни до

наказу Мінагрополітики № 157 «Вимоги до продуктів з какао та шоколаду» від 13.07.2016 (зареєстровано в Мін'юсті за № 688/28818), яким

імплементовано Директиву 2000/36/ЄС стосовно продуктів з какао та шоколаду, призначених для споживання людиною;

імплементовано Директиву Ради 2001/111/ ЄС про певні види цукру, призначені для споживання в їжу (згідно Наказу Мінагрополітики № 592 «Вимоги до видів цукрів, призначених для споживання людиною» (зареєстровано в Мін'юсті за № 1434/31302)). 21 грудня 2017 року ВРУ прийняла Закон «Про безпечність та гігієну кормів», який 16.01.2018 підписано Президентом й набуває чинності через два роки з дня його опублікування. Серед іншого цей Закон імплементує положення Регламенту № 382/2005, що встановлює детальні правила застосування Регламенту Ради (ЄС) № 1786/2003 про спільну організацію ринку сухих кормових культур.

Водночас, з метою імплементації Регламенту Ради 834/2007 розроблено проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (реєстр. № 5448). Наразі законопроект знаходиться на опрацюванні комітеті ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин.

Отже, у 2017 Україна виконала низку зобов'язань щодо:

встановлення правил пакування базового, сертифікованого насіння для продажу та умов його реалізації на ринку;

дерегуляції у сфері сертифікації кормових культур;

затвердження порядку способів обробки фруктової сировини для виробництва соків та деяких подібних продуктів, призначених для споживання людьми.

Наближення законодавства України до права ЄС.

Співробітництво між сторонами Угоди передбачає зближення вітчизняної аграрної політики та законодавства з відповідними нормами ЄС, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності, насамперед, трудо - і капіталомістких видів української агропродовольчої продукції, 60-95% виробництва якої зосереджено в малих і середніх господарствах. Для цього необхідно:

підтримання процесу стандартизації такої продукції; - переорієнтація програм державної підтримки на малі та середні господарства; - сприяння об'єднанню зазначених господарств на кооперативних засадах для формування власних продуктових ланцюжків з виходом на національний та євро- пейський ринки;

інституалізація міжпрофесійних організацій в агропродовольчому комплексі для вирівнювання можливостей впливу всіх учасників агропродовольчих ринків на процеси обміну і розподілу сільгосппродукції. У сфері заміщення імпортних агропродовольчих товарів і ресурсів сільгоспвиробництва на ринку України варто сконцентруватися на:

пришвидшенні розвитку виробництв агропродовольчої продукції, частка імпорту якої у внутрішньому споживанні є невиправдано високою (насамперед фруктів, тепличних овочів)

для економії валютних коштів та забезпечення потреб внутрішнього ринку за рахунок зростання виробничого потенціалу вітчизняного товаровиробника;

розширенні потужностей переробки сільськогосподарської продукції, яка має імпортні аналоги (передусім овочевої та плодоягідної, зерна), що сприятиме зростанню виробництва й експорту продукції поглибленої переробки, скороченню її імпорту, збільшенню зайнятості, повнішому використанню регіональних продовольчих сировинних ресурсів;

залученні іноземного капіталу до створення виробництв з випуску в Україні новітніх видів сільгосптехніки (зокрема, тракторів, зерно - та картоплезбиральних комбайнів, техніки для ощадливого обробітку ґрунту) та засобів захисту рослин, що дозволить знизити їх ціну і, відповідно, собівартість аграрної продукції, підвищити її конкурентоспроможність та зменшити валютні витрати;

стимулюванні розвитку селекційної діяльності та племінного тваринництва з метою скорочення обсягів імпорту відповідного високопродуктивного насіннєвого і племінного матеріалу.

З метою наближення вітчизняної практики підтримки розвитку економічної діяльності в неаграрній сфері на селі до норм ЄС потрібно внести поправки до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» в частині закріплення частки коштів відповідних бюджетів, що спрямовуються через Український фонд підтримки підприємництва, винятково для підтримки розвитку мікро- та малого підприємництва на селі.

Для забезпечення зближення національної системи технічного регулювання для продовольчого ринку з європейською необхідно подолати виклики і проблеми, що постали або не були повністю розв'язані у цій сфері.

Владним структурам необхідно:

увести в дію понад десяток законопроектів України, у т.ч. ключовий - «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин»;

розділити вимоги ГОСТ і ДСТУ ГОСТ на обов'язкові (закріпити в ТР) та добровільні (закріпити в національних стандартах);

розробити плани проведення робіт зі стандартизації (щодо перегляду ГОСТ і розроблення ТР, включаючи «законсервовані», й безпечності продукції);

віднайти кошти на фінансування проведення робіт зі стандартизації;

привести у відповідність з вимогами гармонізованих національних та міжнародних стандартів і провести акредитацію понад 300 ООВ;

для гарантування еквівалентності (єдності) результатів випробувань та їх- нього взаємного визнання необхідно підписати MRA між НААУ та ILAC. Бізнесу ж необхідно впровадити НАССР на 4,8 тис. переробно - харчових підприємствах.

Необхідно впровадити мінімальні вимоги базових програм, гнучкі або спрощені процедури, що еквівалентні ризику й засновані на підходах і принципах НАССР, на 44 тис. підприємницьких структурах у первинному виробництві (сільське, лісове та рибне господарство). З них: - середні - близько 2,6 тис. підприємств та близько 0,3 тис. ФОП; - МП (без мікропідприємств) - близько 4,5 тис. підприємств і близько 1 тис. ФОП, а також мікропідприємства (до 10 зайнятих і ФОП) - відповідно, близько 10 тис. і майже 25 тис. З огляду на низький рівень доходів населення України виникають виклики для споживчого ринку внаслідок імплементації директив ЄС із оподаткування алко- гольних напоїв і тютюнових виробів.

З метою запровадження європейських підходів до фінансового забезпечення державних інвестиційних проектів в Україні пропонується:

змінити структуру та склад об'єктів державного інвестування (доповнити об'єкти державної власності об'єктами, створення яких співфінансуватиметься державою і приватними інвесторами);

регламентувати порядок здійснення державних інвестицій у процесі реалізації інвестиційних проектів, віднесених до національних пріоритетів;

запроваджувати кредитний механізм у процес державного інвестування, а також співфінансування для активізації співпраці з приватними інвесторами. Імплементація європейського законодавства дозволить підвищити ефективність витрачання державних коштів, які виділяються на державну допомогу; забезпечити прозорість процесу її надання та підзвітність щодо її використання перед суспільством; створити рівні конкурентні умови для ведення бізнесу. Для імплементації європейських правил Україні насамперед необхідно переорієнтувати державну допомогу з підтримки окремих галузей та підприємств на горизонтальні цілі - підтримку інноваційних та екологічних проектів, вирівнювання регіональних дисбалансів, створення нових підприємств та напрямів виробництва.

...