Стан наукового дослідження конституційного курсу на європейську та північноатлантичну інтеграцію України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан наукового дослідження конституційного курсу на європейську та північноатлантичну інтеграцію України

Гора Микола Ігорович аспірант, кафедра конституційного права, відділ докторантури та ад'юнктури, Національна академія внутрішніх справ

Анотація

Стаття присвячена аналізу наукових праць, які стосуються інтеграційних процесів, що відбуваються в Україні на шляху до членства в Європейському Союзі, і як наслідок інтенсифікації розвитку правової держави та громадянського суспільства в Україні. Опрацюванню теорії та досвіду роботи з цього питання. Пошуку шляхів розв'язання проблем пов'язаних з інтеграційним процесом.

Метою статті є дослідження стану наукового дослідження конституційного курсу на європейську та північноатлантичну інтеграцію України.

В роботі зазначено, що розбудова та розвиток суспільства європейських стандартів в Україні є одним із головних завдань періоду незалежності та самопроголошення, власне, від його реалізації залежить досягнення важливої мети - членства в Європейському Союзі.

Акцентовано на тому, що здійснення інтеграції, перш за все, пов'язане з якісними перетвореннями всередині кожного елемента, що входить до системи, що підіймає її на якісно новий рівень.

Змістом статті визначено, що інтеграція України в європейський простір, безперечно, забезпечить можливість повноцінного створення «внутрішнього європейського ринку» науково-технічних розробок, вільного обміну знаннями, результатами досліджень, формування єдиної загальноєвропейської політики розвитку основних напрямків розвитку науки й техніки в європейських країнах, розширення масштабів і масштабів досліджень, підвищення конкурентоспроможності та практичного використання наукових розробок.

Задля реалізації євроінтеграційної політики з урахуванням глобальних, регіональних і локальних політико-правових викликів і ризиків, Україна протягом останніх десятиліть розвинула вагоме нормативно-правове підґрунтя. Попри це в роботі зазначено, що дві основні концепції системної роботи суб'єктів права щодо подальшого вдосконалення нормативного поля євроінтеграції - упорядкування реального механізму реалізації євроінтеграційних перетворень у практиці національної держави.

В статті акцентується увага на тому, що сьогодні європейська інтеграція України відбувається в умовах широкомасштабного російського втручання. Війна, розв'язана державою-агресором, з одного боку, засвідчила готовність українців відстоювати незалежність своєї країни, шляхом її європейського розвитку, згуртувала українську націю та посилила суспільну підтримку руху до Європейського Союзу.

Зауважено також, що відносини Україна-ЄС багато в чому залежать від світової ситуації. Тому складні та непередбачувані глобальні процеси, явища та кризові виклики тією чи іншою мірою впливають на внутрішню ситуацію в Європейському Союзі та Україні, а також на якість і темпи євроінтеграції.

Ключові слова: наукове дослідження, конституційний курс, Європейський Союз, європейська інтеграція, північноатлантична інтеграція, громадянське суспільство.

Abstract

State of scientific research of the constitutional course on the European and North Atlantic integration of Ukraine

Hora Mykola Ihorovych Postgraduate, Department of Constitutional Law, Department of Doctoral Studies and Adjunct Studies, National Academy of Internal Affairs

The article is devoted to the analysis of scientific works related to the integration processes taking place in Ukraine on the way to membership in the European Union, and as a result of the intensification of the development of the rule of law and civil society in Ukraine. Development of theory and work experience on this issue. Finding ways to solve problems related to the integration process.

The purpose of the article is to study the state of scientific research on the constitutional course on the European and North Atlantic integration of Ukraine.

The work states that the development and development of a society of European standards in Ukraine is one of the main tasks of the period of independence and self-proclamation, in fact, the achievement of an important goal - membership in the European Union - depends on its implementation.

Attention is focused on the fact that the implementation of integration, first of all, is connected with qualitative transformations within each element included in the system, which raises it to a qualitatively new level.

The content of the article determines that the integration of Ukraine into the European space will undoubtedly provide the opportunity to fully create an "internal European market" of scientific and technical developments, free exchange of knowledge, research results, the formation of a unified European policy for the development of the main directions of the development of science and technology in European countries, expansion scope and scale of research, increasing competitiveness and practical use of scientific developments.

In order to implement the European integration policy, taking into account global, regional and local political and legal challenges and risks, Ukraine has developed a strong regulatory and legal basis during the last decades. Despite this, the work states that the two main concepts of the systemic work of legal entities regarding the further improvement of the normative field of European integration are the streamlining of the real mechanism of implementation of European integration transformations in the practice of the national state.

The article focuses on the fact that today the European integration of Ukraine is taking place in the conditions of large-scale Russian intervention. The war unleashed by the aggressor state, on the one hand, proved the readiness of Ukrainians to defend the independence of their country through its European development, united the Ukrainian nation and strengthened public support for the movement towards the European Union.

It was also noted that Ukraine-EU relations largely depend on the world situation. Therefore, complex and unpredictable global processes, phenomena and crisis challenges to one degree or another affect the internal situation in the European Union and Ukraine, as well as the quality and pace of European integration.

Keywords: scientific research, constitutional course, European Union, European integration, North Atlantic integration, civil society.

Постановка проблеми

Процеси євроінтеграції та членства України в Європейському Союзі є головним інструментом реалізації національних інтересів, розбудови правової та демократичної держави, зміцнення наявний та запровадження нових механізмів функціонування громадянського суспільства в Україні за європейським зразком. Вступ України до Європейського Союзу є запорукою подальшого зміцнення позицій України на міжнародній арені.

Курс України на євроінтеграцію потребує якісних змін, динамічного інтеграційного поступу в європейський простір. Інтеграція України в європейський простір потребує розробки нових механізмів співпраці, зокрема: обміну випускниками закладів вищої освіти; розв'язання проблеми юридичного визнання сертифікатів українських закладів вищої освіти у країнах Європейського Союзу; створення умов для запобігання «витоку мізків» з нашої країни; адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу; підготовки фахівців, здатних захищати інтереси країни в складних умовах глобальної конкуренції; розробки сучасних підручників та навчальних посібників.

Необхідно зазначити, що зараз на порядку денному - адаптація національного законодавства до європейського правового простору, поглиблення інтеграції українського бізнесу на ринках ЄС, практичне запровадження «безвізу» у різних сферах, подальша інтеграція секторів тощо. Проведення базових реформ, передбачених угодою про асоціацію, а також імплементація пакета рекомендацій Європейської Комісії, що є передумовою для початку переговорів про вступ, сприятиме успішному просуванню України на європейському шляху.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значна увага приділяється інтеграції України в європейський простір, про що свідчать фундаментальні наукові праці таких вітчизняних вчених як В.П. Андрущенко, В.Г. Кремень, В.І. Луговий, М.З. Згуровський, М.Ф. Степко, Л.Й. Падулова та ін. Аналізуючи швидкість історичних та політичних змін, що відбуваються в європейській спільноті за останні десятиліття, варто звернути увагу на необхідність переоцінки сприйняття та позицій у відносинах Україна-Європа.

Багато вітчизняних вчених і політиків займаються науковими дослідженнями етапів руху України до Європейського співтовариства, її державної політики у сфері європейської інтеграції, а також комплексним дослідженням політичних та економічних наслідків для українського суспільства у зв'язку з розвитком нашої країни. Що стосується дослідників західноєвропейської спільноти з цього питання, то до них належать: Р. Дарендорф, Л. Кольковскі, Д. Коен, Л. Рестрепо, А. Селігман.

Мета статті - дослідити стан наукового дослідження конституційного курсу на європейську та північноатлантичну інтеграцію України.

Виклад основного матеріалу

Глобальні інтеграційні процеси сучасного світу є об'єктивною і закономірною тенденцією розвитку всіх сфер суспільного життя. Україна, як одна з найбільших європейських держав, стратегічно не може залишатися поза процесами сучасної цивілізації, що характеризуються такими поняттями, як багатополярність, глобалізація та взаємозалежність.

Розбудова та розвиток суспільства європейських стандартів в Україні є одним із головних завдань періоду незалежності та самопроголошення, власне, від його реалізації залежить досягнення важливої мети - членства в Європейському Союзі.

Розвиток нормативних засад європейської інтеграції виявляється насамперед у внесенні змін до чинної Конституції України. Модернізація конституції завжди призводить до фундаментальних змін у структурі суспільства, які закріплюються або створюються конституційними положеннями.

Відповідно, дані соціологічних настроїв громадян України з геополітичної точки зору переважно спрямовані на тісну співпрацю та подальшу інтеграцію з європейськими міжнародними структурами - Європейським Союзом та НАТО.

Але, з огляду на сучасні реалії, однією з перешкод розвитку суспільства, спрямованого на європейську та північноатлантичну інтеграцію, в Україні є значні прогалини в теоретико-методологічних засадах через недостатню дослідженість цих елементів. Європейське співтовариство вже зробило певні кроки вперед у цьому відношенні. Модель реалізації «процвітаючої держави» відсунула дослідження концепції громадянського суспільства на другий план, оскільки взяла на себе ряд завдань, які були притаманні їй у минулому.

Тому для України зараз надзвичайно важливо якнайшвидше змінити свій імідж одного з регіонів колишнього Радянського Союзу на світовій арені та досягти авторитету незалежної європейської держави. Є.Дурнов, Ю.Сокур упевнені, що цього можна досягти лише в процесі реалізації головного національного інтересу України - відродження та зміцнення її країни, повного відтворення демократії та ринкових засад сучасної національної економіки, та формування самоідентифікації її громадян як громадян України [3].

У вітчизняній практиці державного будівництва проєвропейський вектор розвитку був вишколений на рівні Основного Закону лише на 27-му році незалежності країни. Після закінчення чотирирічного періоду після укладення угоди про асоціацію положення про орієнтацію зовнішньополітичного курсу на всебічне зближення з Європейським Союзом було офіційно внесено до Конституції України.

Так, на початку 2019 року за ініціативи Президента України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на досягнення повноправного членства України в Європейському Союзі та Північноатлантичному договорі) від 7 лютого 2019 року № 2680-VIII.

У результаті зазначених нововведень було доопрацьовано преамбулу Конституції України, яка визначає європейську ідентичність українського народу та незворотність європейської траєкторії України. Це положення було включено до конституційного тексту у зв'язку з тим, що в преамбулі Угоди про асоціацію зазначено, що Україна, розвиваючи відносини з Європейським Союзом, декларує свою європейську ідентичність і поділяє спільні цивілізаційні цінності.

Можливість України бути у спільноті цивілізованих демократичних країн - членів Північноатлантичного альянсу сприятиме здійсненню комплексних реформ у секторі безпеки та оборони, щодо цивільного контролю та демократичного нагляду, у боротьбі з корупцією, підвищення стабільності та підтримання міжнародної та регіональної безпеки. Україна поступово наближає свої стандарти до стандартів альянсу, що є необхідною умовою членства в НАТО.

Основним акцентом політики держави у сфері євроатлантичної інтеграції є забезпечення безпеки та добробуту людей як центрального питання національної безпеки.

Пріоритетні завдання в рамках реалізації політики євроатлантичної інтеграції України щорічно визначаються у річних національних планах під егідою Комітету Україна-НАТО, підписаних Президентом України, які є ключовим інструментом досягнення Україною необхідного критерії членства в НАТО.

Україна мала дуже успішний рік у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції та продовжить йти стратегічним шляхом, визначеним і закріпленим у конституції, до набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.

Переважна більшість українського суспільства підтримує курс на повноправне членство України в Європейському Союзі та НАТО, розуміючи, що це головна запорука побудови демократичної правової держави та забезпечення її безпеки. Північноатлантичний вибір зумовлений європейською цивілізаційною ідентичністю України, її тісними й тривалими стосунками з членами європейської та євроатлантичної спільнот, що базуються на спільних цивілізаційних цінностях [4].

Західні партнери принаймні позитивно сприйняли чітку позицію Києва, але не гарантують швидкого вступу та набуття членства в Євросоюзі, наполягаючи на необхідності змін в самій Україні зсередини. Така позиція Європейського Союзу цілком виправдана, враховуючи геополітичне положення України, інтереси, які цей Союз декларує щодо країн Східної Європи.

Тому виникає потреба у якіснішому аналізі впливу суспільних настроїв України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції на ефективність реалізації сучасної зовнішньої політики України в напрямку максимального зближення зі структурами Заходу.

Варто зауважити, що статус кандидата може мати ще один важливий вимір для розвитку країни, а саме кадровий вимір та зменшення наслідків «витоку мізків», який зараз відбувається в Україні. Повномасштабна російська агресія спричинила безпрецедентний потік українців за кордон, переважно до країн ЄС, оскільки війна триває, працездатні українці поступово знаходять роботу, заповнюючи досить мізерний ринок праці ЄС, а діти йдуть до шкіл чи вишів [10].

Існує висока ймовірність того, що значна кількість цих іммігрантів зможе інтегруватися в Європейський Союз до нормалізації безпекової ситуації в Україні. Тому статус кандидата, а отже перспектива членства та майбутнього вільного пересування людей стає важливою гарантією того, що українці захочуть повернутися до країни. А діти, які здобули освіту в Євросоюзі, шукатимуть роботу в Україні, а не плануватимуть залишатися «на Заході» (бо Україна також буде вважатися частиною Євросоюзу, а отже, «Заходу») [10].

Україна має достатні політичні та правові передумови для повноцінної інтеграції до Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору - право на інтеграцію до Європейського Союзу для України закріплено у статті 49 Договору про Європейський Союз, де зазначається, що будь-яка європейська країна, що поважає спільні принципи, може претендувати на членство в Союзі [8].

Приналежність України до західної цивілізації відображена як в угоді про асоціацію з визнанням нею європейських прагнень і європейського вибору України, так і в рішенні Бухарестського саміту НАТО 2008 року про підтвердження майбутнього членства України в цій організації [9].

Інтеграція України до Європейського співтовариства, а згодом і членство в Європейському Союзі зовсім не означає автоматичного створення та функціонування нової моделі громадянського суспільства та правової держави в Україні в цілому.

Насправді проблема полягає в тому, що громадянам України необхідно самостійно за допомогою зовнішніх, міжнародних і внутрішніх факторів побудувати модель місцевого європейського суспільства з усіма супутніми ознаками та складовими, чим практично довести свою прихильність до Європи, демонструючи готовність до реальних змін і реформ у нашій країні.

Інтеграція України в європейський простір, безперечно, забезпечить можливість повноцінного створення «внутрішнього європейського ринку» науково-технічних розробок, вільного обміну знаннями, результатами досліджень, формування єдиної загальноєвропейської політики розвитку основних напрямків розвитку науки й техніки в європейських країнах, розширення масштабів і масштабів досліджень, підвищення конкурентоспроможності та практичного використання наукових розробок.

Правове забезпечення євроінтеграційних процесів на найвищому конституційному рівні створює передумови для форсайту (сценарного прогнозування) політико-правового та соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах формування моделі державотворення під впливом європейських стандартів.

Наступною важливою реалією розвитку наукових досліджень засад європейської інтеграції України є оновлення документів, що регламентують планування процесу імплементації положень угоди про асоціацію, до національної практики державотворення.

Так, після укладення Угоди про асоціацію 17 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України ввів у дію Постанову № 847 «Про реалізацію Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейське співтовариство з атомної енергії та його держави-члени, з іншого боку» [7]. Документ визначив план заходів щодо поетапного впровадження Угоди про асоціацію в національну практику розбудови держави до 2017 року.

План включав 28 розділів і 92 пункти, які встановлювали комплекс організаційно-правових заходів, реалізація яких забезпечувала перетворення в правовій, безпековій, економічно-виробничій, культурній та інших сферах. Важливим і вагомим елементом у процесі виконання угоди про асоціацію стало визначення факторів, відповідальних за реалізацію конкретних заходів плану.

Здійснення інтеграції, перш за все, пов'язане з якісними перетвореннями всередині кожного елемента, що входить до системи, що підіймає її на якісно новий рівень. Відповідно до співвідношення науково-дослідної роботи та навчання була побудована певна структура, яка стала основою нової інтегрованої освіти. Після визначення спрямованості, складу та форми процесу інтеграції розробляються механізми інтеграції, тобто певні зв'язки та відносини, які створюються між інтегрованими об'єктами на основі принципів інтеграції.

Європейська інтеграція України відбувається в умовах широкомасштабного російського втручання. Війна, розв'язана державою-агресором, з одного боку, засвідчила готовність українців відстоювати незалежність своєї країни, шляхом її європейського розвитку, згуртувала українську націю та посилила суспільну підтримку руху до Європейського Союзу.

З іншого боку, це активізувало двосторонні процеси євроінтеграції, надало нової якості політиці Брюсселя на українському напрямку, змусило переглянути підходи та пріоритети у сфері безпеки. Водночас війна, під час якої Україна зазнала величезних людських і фінансово-економічних втрат, вплинула на характер просування до об'єднаної Європи, зумовила особливості «військової» євроінтеграції [2].

Задля реалізації євроінтеграційної політики з урахуванням глобальних, регіональних і локальних політико-правових викликів і ризиків, Україна протягом останніх десятиліть розвинула вагоме нормативно-правове підґрунтя. Попри це слід визначити дві основні концепції системної роботи суб'єктів права щодо подальшого вдосконалення нормативного поля євроінтеграції - упорядкування реального механізму реалізації євроінтеграційних перетворень у практиці національної держави.

Адміністрування, а також постійне вдосконалення правової бази для подолання глобальних політичних ризиків та економічних загроз, які можуть виникнути у зв'язку з поступовою імплементацією положень Угоди про асоціацію.

У цьому контексті надзвичайно важливим має бути попередній розрахунок форсайту (сценарного прогнозування) політико-правового та соціально-економічного розвитку українського суспільства та створення регуляторних структур ефективності відповідних процесів.

Тому актуальним поставленим завданням науки національного права є розробка наукових пропозицій щодо подальшого розвитку нормативних засад європейської інтеграції України з урахуванням вимог часу та реальних очікувань українського суспільства.

Висновки

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що відносини між Європейським Союзом та Україною вже дають певні позитивні результати в контексті забезпечення демократичного та європейського розвитку країни. Європейська інтеграція є основним і постійним пріоритетом у зовнішній політиці України, а подальший розвиток і поглиблення відносин між Україною та Європейським Союзом здійснюються за принципами політичної асоціації та економічної інтеграції.

Конституція України визначає, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з учасниками міжнародного співтовариства відповідно до визнаних принципів і норм міжнародного права.

Відносини Україна-ЄС багато в чому залежать від світової ситуації. Тому складні та непередбачувані глобальні процеси, явища та кризові виклики тією чи іншою мірою впливають на внутрішню ситуацію в Європейському Союзі та Україні, а також на якість і темпи євроінтеграції.

Тому, не зупиняючись на здобутках у сфері євроінтеграції в Україні, наголосимо, що є шанс провести глибокі реформи, коли йдеться про розвиток та становлення українського суспільства європейського зразка.

інтеграційний європейський союз агресія

Література

1. Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки: Постанова Кабінету Міністрів від 2 липня 2008 р. № 594. Офіційний вісник України. 2008. № 49. Ст. 1584.

2. Україна-ЄС: шлях до політичної асоціації. Київ: Центр Разумкова, 2021. С.25-27.

3. Засади співробітництва України з Європейським Союзом (Офіційна інформація представництва України у Європейському Союзі).

4. Геополітичні та геоекономічні зміни, формовані під впливом російської агресії, та оновлення місця України у світовому просторі. Київ: Центр Разумкова, 2022.

5. Батаренко А.О. Проблеми та перспективи європейської інтеграції України. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. 2014. № 1. С. 34-37.

6. Малик Я., Киричук І. Залуцький І. Європейський Союз. Львів, 2006. 610 с.

7. Сльозко О. Європейський вибір України в контексті інтеграції в ЄС. Україна у світовому економічному просторі. Київ: Таксон, 2008. С. 63-81.

8. Договір про Європейський Союз.

9. Бухарестський саміт НАТО 2008.

10. Війна в Україні: кількість біженців досягла 3,8 млн людей.

References

1. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi tsilovoi prohramy informuvannia hromadskosti z pytan yevropeiskoi intehratsii Ukrainy na 2008-2011 roky: Postanova Kabinetu Ministriv vid 2 lypnia 2008 r. № 594. [On the approval of the State target program for informing the public on issues of European integration of Ukraine for 2008-2011: Resolution of the Cabinet of Ministers of July 2 2008? No. 594] (2008). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official. release of Ukraine, 49. Art. 1584 [in Ukrainian].

2. Ukraina-YeS: shliakh do politychnoi asotsiatsii [Ukraine-EU: the path to political association] (2021). Kyiv: Tsentr Razumkova. 25-27. [in Ukrainian].

3. Zasady spivrobitnytstva Ukrainy z Yevropeiskym Soiuzom (Ofitsiina informatsiia predstavnytstva Ukrainy u Yevropeiskomu Soiuzi) [Principles of cooperation of Ukraine with the European Union (Official information of the representation of Ukraine in the European Union)] [in Ukrainian].