Видавнича справа Італії, Іспанії, Швейцарії та Нідерландів

Аналіз сучасного книговидавничого ринку в Італії. Тенденції розвитку видавничої справи в Іспанії. Peter Lang Gmb як одне з провідних видавництв Швейцарії. Нідерланди і Фландрія як центр розвитку картографії у XVI ст. Річний оборот Reed Elsevier у 2008 р.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.06.2014
Размер файла 25,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут журналістики та соціальної комунікації

Кафедра видавничої справи, редагування та української філології

Реферат

На тему: «Видавнича справа Італії, Іспанії, Швейцарії та Нідерландів»

З дисципліни: «Історія світової видавничої справи»

Запоріжжя

2013

ВСТУП

Починаючи з минулого століття, обсяг випуску книжкової продукції у світі постійно зростав, а темпи збільшення виробництва і досі залишаються високими і стійкими.

Світове книговидання має в своєму розпорядженні добре розвинену видавничу систему, яка на сьогодні налічує майже 500 тис. видавництв та інших організацій по всьому світу, що виконують близькі за змістом функції. Близько чверті з них знаходяться в США. Великими видавничими системами володіють Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та ін. Світова видавнича система відрізняється не тільки своєю величиною, а й високою динамікою зростання. За останні 10 років, кількість видавництв збільшилася більш ніж утричі. Таке зростання видавничих структур обумовлюється, переважно, включенням в цю сферу діяльності середніх і дрібних підприємств, поряд з якими в кожній країні діють об'єднання - гіганти, що випускають левову частку продукції. Також на кількість організацій, що займаються видавничою діяльністю значно впливає зміна концептуального відношення до фінансових аспектів їх функціонування.

В умовах демократичної політичної системи та ринкової економіки, видавництва здебільшого ведуть свою діяльність незалежно від держави. Свобода видавничої діяльності постійно декларується як самими суб'єктами, так і різними професійними об'єднаннями видавців на всіх рівнях - від регіонального до світового.

З іншого боку, видавці багатьох країн потребують підтримки з боку держави, особливо при випуску так званих соціально значущих видів літератури, так чи інакше орієнтованих на задоволення потреб усього суспільства. Таким чином, відносини видавців з державою носять діалектично суперечливий характер, модуль якого зводиться до того, щоб залучення державних органів у проблеми видавничої спільноти обмежувалося протекціоністськими заходами, але не переходило меж творчої самостійності видавничих структур.

На сьогоднішній день існує дві форми державної підтримки книговидання: пряма і непряма. Під прямою підтримкою мається на увазі використання державних субсидій для розвитку книговидання в цілому, для здійснення окремих видавничих проектів, особливо що носять яскраво виражений національний характер, для підтримки книготорговельних фірм і бібліотек, а також для заохочення експорту книг, прав, видавничих і поліграфічних послуг. Системи прямої державної підтримки діють у Франції, Іспанії, Італії, Португалії, Швейцарії, Південній Кореї, Бразилії, Канаді тощо.

Під непрямою державною підтримкою, слід вважати ряд економічних заходів та чинних законодавчих актів, що передбачають спрощену систему оподаткування власне продуктів видавничої діяльності. Як наслідок - високоякісна поліграфічна продукція за доступною вартістю. Нижче розглянемо видавничу діяльність в окремих розвинених країнах.

1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО КНИГОВИДАВНИЧОГО РИНКУ В ІТАЛІЇ

Розглядаючи діяльність видавничих структур в Італії, слід зазначити, що країна з населенням удвічі менше російського, в 2010 р. продала книг приблизно на 3,3 млрд. євро, що на третину перевищує порівнюваний показник. У 2010 р. в Італії вийшло близько 58 тис. найменувань книг середнім тиражем 3600 примірників, з яких понад 60% становили новинки. Приблизно 36% видань припадає на художню літературу, 20% - нон/фікшн, до цієї категорії прийнято відносити інтелектуальну літературу, 15% - посібники та довідники, 15% - спеціальна література, 14% - дитячі книги. Та не дивлячись, на такі показники, кількість італійських видаваних найменувань повільно, але неухильно знижується - як наслідок економічної кризи попередніх років.

Негативна динаміка книжного виробництва охоплює практично всі жанри - від художньої літератури для дорослих, до шкільних підручників. Протягом останніх років падає попит на довідкову літературу і традиційні для Італії художні ілюстровані видання. Підтвердженням цьому свідчать неодноразові виступи Президента Асоціації книговидавців Італії - Марко Полілло, в яких він детально зупиняється на висвітленні негативних явищ видавничої справи. За його словами, кількість прекрасно виданих художніх альбомів, якими так була відома Італія, значно знижується, оскільки людей, які можуть дозволити собі викласти 150 євро за художній альбом стає все менше. Відповідно падає тираж, росте собівартість, збільшується роздрібна ціна - виходить замкнуте коло.

Та є й інші тенденції, наприклад, нестабільна економічна і політична ситуація провокує інтерес до книг з економіки, політики, аналізу сучасних подій і цей сегмент незначно, але зростає. Самим успішним жанром, що не тільки утримав, але і зміцнив свої позиції (зростання на 4% по обороту) стала дитяча література - ніша виявилася найбільш стійкою до коливань попиту. Втім, хороші показники пояснюються швидше доступністю цін у роздробі, тому що і в цьому секторі спостерігається спад виробництва як за найменуваннями (майже на 2%), так і за тиражами (13,7%). І все ж діти і підлітки в Італії читають більше, ніж середньостатистичний італієць майже на 15%, а це означає, що новітні ґаджети поки не стали загрозою для дитячого читання.

З 7009 зареєстрованих в Італії видавництв на ринку активно працює близько 1600. Більшість з них, що відповідають за 90-92% ринку, входять в Асоціацію книговидавців Італії. Центром книговидання в країні є Мілан. Тут розташовані офіси менеджерів книжкового ринку. У Римі, другій столиці видавничого бізнесу, сконцентровані малі та середні видавництва. З 50 найбільших у світі видавничих груп, 7 мають італійське походження: De Agostini Editore, Res Libri, Gruppo Gems, Mondadori, Feltrinelli Librerie, Feltrinelle і Giunti Group. Чотири з них відповідають за 60% італійського ринку книг.

На відміну від багатьох європейських країн і США, торгівля в Італії не відділена від виробництва, і кожна група має власну дистрибуцію, а часто і власні книжкові магазини. Інтереси невеликих видавництв обслуговують оптовики, найбільший з яких Messaggerie Italiane.

На традиційну книготоргівлю припадає приблизно 45-50 % всіх роздрібних продажів, проте всередині цієї категорії бізнес зміщується в бік мереж, а незалежні книжкові магазини вимушено закриваються. Втім, ситуація незабаром може стабілізуватися. При серйозному лобіюванні з боку Італійської асоціації книговидавців з 1 вересня 2011 р. в країні набув чинності закон «Levi Law». Названий на честь сенатора від Демократичної партії, який підготував і провів цей закон, він встановлює коридор у розмірі 15% (в роздрібній продажі можна дисконтувати книги). Обговорення закону почалося 4 роки тому, і по ньому було досить важко досягти консенсусу. Окремі видавці наполягали на введенні фіксованої ціни на книгу для кінцевого споживача, мережі вважали, що потрібно збільшити розмір коридору. Та фактично новий закон допоміг зберегти невеликі книжкові магазини від розорення. Адже тим, чий основний бізнес продаж книг, важко конкурувати з супермаркетами, які можуть дозволити знизити ціну на бестселер на 35-45%, заробляючи на продажі продуктів харчування.

Ще 10 років тому майже чверть з книжкових найменувань становили переклади іноземних авторів. Зараз тільки кожна п'ята книга в країні - переклад. На тлі загальноекономічної кризи видавці ретельніше оцінюють ризики, воліючи ставити на бестселери. Навіть у дитячому сегменті, який у 2008 р. майже на половину складався з переказів, їх кількість знизилася на 9%.

Задля пропагування вітчизняних книжок в Італії проводять багато ярмарків, презентацій та інших розважальних заходів, на яких організатори звертають увагу потенціальних покупців на вигідні новинки книжкового ринку.

Найбільша виставка-ярмарок Італії проходить в Турині в травні. П'ятиденний захід привертає експонентів з багатьох країн світу і збирає більше 350 тис. відвідувачів. Тут, як на менш масштабній виставці малих видавництв в Римі (у грудні), проводиться безліч презентацій, зустрічей з авторами, читань, дискусій. Обидві виставки розраховані на широку публіку і дають гарні продажі. Суто професійний майданчик для торгівлі ліцензіями - широко відома міжнародна виставка дитячої літератури в Болоньї.

Практично кожна провінція Італії проводить власний літературний фестиваль. Кожен місяць року відзначено якою-небудь літературною подією. Наприкінці травня поетів і письменників приймає Рим. Фестиваль триває близько місяця, презентації, дебати і читання будуються навколо єдиної наскрізної теми. З 2010 р. на фестивалі представляють свої твори фіналісти найпрестижнішої літературної премії Італії - Стрега (Strega Prize). Премія вручається щорічно, починаючи з 1947 р. і її лауреатами ставали в різні роки Чезаре Павезе, Наталія Гінзбург, Альберто Моравіа, Умберто Еко, Паоло Джордано. У червні фестиваль «Море книг» (Mare dei libri) або «Фестиваль читаючої молоді» приймає Ріміні. А вересень - час зустрічі авторів і читачів у Мантуї, батьківщині Вергілія. Особливістю письменницьких зустрічей, концертів, вистав є те, що тут, як і в Римі, вони проходять в історичній архітектурі Мантуї: у внутрішніх дворах палаців, в садах і на площах.

Літературний і комерційний успіх книг відзначається і іншими престижними преміями: Кампьелло (Campiello), Багутта (Bagutta) і премією книгопродавців Банкарелла (Bancarella).

2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ В ІТАЛІЇ

Іспанія дещо відрізняється від решти європейських країн. Дотримуючись в цілому загальноєвропейського шляху розвитку медіаринку, вона має низку унікальних рис.

Населення Іспанії становить 44,7 млн. чоловік, з яких 40,7 млн. є іспанцями, а 4 млн. - іноземними резидентами. Згідно політичній структурі, країна розділена на 17 автономних областей, і кожна з них стає все більш політично незалежною.

Завдяки своїм природним та історичним особливостям, Іспанія займає друге місце в світі за кількістю туристів - 45 млн. осіб щорічно. Саме цей фактор приваблює іноземних інвесторів, що відкривають свої філіали у різних галузях - в тому числі і видавничій. Та попри це, вітчизняним видавничим групам іноземні конкуренти поки що ніяк не перешкоджають.

До провідних іспанських видавничих груп належать: Анайя (100 видавництв) - навчальна, довідкова, професійна, ділова література; Асеан (Oshean) - каталонська видавнича група; Santillana - відділення найбільшої іспанської медіагрупи Prisa (газета El Paнs та ін.) Спеціалізується в основному на шкільних підручниках і художній літературі. В Іспанії до групи входять такі великі видавництва, як Taurus, Alfaguara, Aguilar та ін.; Planeta - найбільша іспанська видавнича група. Заснована в 1949 р. Працює в різних сферах масових ЗМІ. На книги припадає 56% загального оберту видавничої продукції. В Іспанії групі належать видавництва Planeta, Grandes Publicaciones, Destino, Seix Barral, Temas de Hoy, Minotauro, Infantil y Juvenil, Booker, Ariel. Група представлена також практично у всіх країнах Латинської Америки - в Аргентині, Мексиці, Колумбії, Венесуелі, Чилі, Уругваї, Еквадорі.

В 2012 році, на урочистому відкритті міжнародної книжкової виставки LIBER, що відбулася в Барселоні, відповідальним комітетом Міністерства освіти, культури і спорту Іспанії було представлено розгорнуту доповідь. В ній добре висвітлювалась ситуація, що склалася у видавничому сектору даної країни. Так, було зазначено, що загальний видавничий оберт впав минулого року більш ніж на 4%, що в цілому склало 2,77 млн. євро. На 5,3% скоротилося загальне число виданих томів - до 286 мільйонів екземплярів на рік. Кількість перекладної літератури, в тому числі fb2 книги, скоротилося на 21,1%. Найсильніше (на 6,9 %) скоротилася видання навчальної літератури. Як і раніше, провідну роль на ринку відіграють приватні видавництва, частка їхньої продукції складає 92,8%. Найбільша кількість літератури видається в Каталонії і Мадриді.

Трохи пом'якшує ситуацію збільшення (на 5,38 %) експорту іспанської літератури, що досяг рекордних показників в 482 мільйони євро. Основна частина надходить до країн Європейського Союзу, Америку, а також іспаномовних країн - Мексику, Аргентину, Чилі. Вартість обсягу експорту до Латинської Америки склав 167 мільйонів євро. У 2012 році був зафіксований і найменший тираж книги за останні роки - 1345 примірників. Однак, у той час, як кількість друкованих видань скорочується, значно збільшилося число видань цифрових, на 43 % і ця тенденція зберігається.

3. ВИДАВНИЧА СПРАВА ШВЕЙЦАРІЇ

Швейцарія є багатомовною країною з великою кількістю діалектів. Зосередження в одному соціумі (тобто в єдиній швейцарській державі) чотирьох національних мов, кожна з яких виявляє складну структуру «станів» внаслідок діалектного різноманіття і наявності нормованих національних літературних мов, створює тут своєрідну мовну ситуацію.

У відповідності з основним етнічним складом (германошвейцарці, франкошвейцарці, італошвейцарці, ретороманці) національними мовами тут визнані чотири - німецька, французька, італійська, ретороманська, з яких перші три, кожна у своїх територіальних межах, є офіційними адміністративними мовами країни. При цьому жодна з них не виступає як загальноприйнята мова. Незважаючи на те що німецька мова за своїм поширенням займає панівне становище, вона не має ніяких функціональних переваг перед іншими державними мовами.

Всі вищезазначені фактори впливають на специфічний розвиток швейцарської видавничої справи.

Одним з провідних видавництв Швейцарії вважається Peter Lang GmbH. Воно було засновано 1970 року у Франкфурті-на-Майні швейцарським видавцем Петером Лангом. 1977 року, в результаті низки перетворень, видавництво почало називатись Peter Lang AG, а його штаб-квартира перемістилась у Берн. Нині філії видавництва розміщуються в Берліні, Брюсселі, Франкфурті-на-Майні, Нью-Йорку, Оксфорді й Відні.

Видавництво публікує літературу переважно англійською, німецькою та французькою мовами. Основним ринком видавництва є університетські бібліотеки Європи та Північної Америки.

У ранньому періоді своєї історії видавництво спеціалізувалось на публікації докторських дисертацій та інших академічних матеріалів німецькою з метою задоволення потреб німецьких та австрійських науковців. Згодом видавництво розширило свій діапазон і почало випускати літературу переважно англійською. Нині за кількістю найменувань Peter Lang посідає одне з перших місць у світі.

Також в Швейцарії знаходиться велика філія видавничої групи Springer, що належить інвестиційному фонду Cinven & Candover. Один з найбільших в світі виробників наукової, технічної та медичної літератури. Видає 1450 наукових журналів і випускає 5 тис. книжкових новинок на рік. Має філії та відділення у 20 країнах.

Окрім цього, в Швейцарії повноцінно функціонують понад 129 видавництв, найуспішніші з них: Kinderbuchfonds, С. Karger AG, Bohem Пресс AG, Карл-Huter-Verlag GmbH, Stдmpfli Verlag AG, ES Verlag, Lenos Verlag та ін.

В Швейцарії доволі часто відбуваються презентації, ярмарки та промо-акції на яких представляються книжкові новинки. Найважливішою подією є щорічний книжковий ярмарок, що проходить в Женеві. В 2014 році він відбудеться з 30 квітня по 4 травня. Організатори не припиняють дивувати новими концептуальними підходами до книжкових презентацій і завжди готують для відвідувачів багато цікавого.

книговидавничий ринок картографія швейцарія

4. ІСТОРІЯ КНИГОДРУКУВАННЯ В НІДЕРЛАНДАХ

У XVI -XVII ст. надзвичайно посилився ареал розповсюдження книг у світі. Книгодрукування міцно утвердилася у всій Європі, а купці, місіонери, просто шукачі пригод рознесли його по далеких заморських країнах.

Розвиток друкарства у Фландрії і Нідерландах пов'язано з видавничою діяльністю Плантена і Ельзевірів. У першій половині XVI в. половина всіх друкарень і видавництв, діючих у Фландрії і Нідерландах, була зосереджена в Антверпені. Втім, заслуговують згадки друкарні в Брюсселі, Девентере, Лейдені. У другій половині XVI в. в книгодрукуванні Фландрії та Нідерландів домінували підприємства Плантена, а в XVII ст. - Ельзевірів. Особлива заслуга Ельзевірів в тому, що вони зробили книжку доступною і затвердили на книжковому ринку малоформатні видання.

Велика свобода друку в Нідерландах привела сюди вчених і літераторів з інших країн. У зв'язку із зростанням єврейських та вірменських колоній в голландських містах виникли осередки друкарства на цих мовах. Перша єврейська друкарня виникла в 1528 р., а незабаром після цього виникли друкарні в Амстердамі, Гаазі. Іноді випускали книги на високому поліграфічному рівні. Прикладом таких книг може служити амстердамська єврейська Біблія (1579). З 1660 р. було налагоджено видання вірменських книг.

У XVI - XVII ст. в Нідерландах з'явилися два нових напрямки:

1) Оскільки голландці були хорошими мореплавцями, у них добре розвивалася видання карт, атласів;

2) Розквіт живопису привів до поширення книжкової графіки, до випуску книг, цілком складених з ілюстрацій. Прикладом таких видання є видрукувана в Амстердамі Ремером Фістера книга «Ляльки для душі», яка містила 180 гравюр Клааса Янзсоона Фістера.

У середині XVI ст. Нідерланди і Фландрія стають центром розвитку картографії. Там починають працювати такі фахівці, як Герард Меркатор, Авраам Ортелій, Віллем Янсзоон Меркатор.

Герард Меркатор (справжнє прізвище Кремер, 1512-1594 рр.) вважався найбільшим картографом після Птолемея. Головна праця його життя - «Атлас світу». Меркатор першим ввів в ужиток слово «атлас», що означає збори карт в одній книзі. На фронтисписі цієї книги був зображений Атлант, що тримає на плечах земну кулю. Перший том книги вийшов в 1585 р., а другий - в 1595 р.

Друг і головний конкурент Герарда Меркатора був Авраам Ортелій (1527-1598 рр.) Він став відомим в 1564 р., коли видав карту світу. У ті часи ніхто не розпорядженні відомостями про обрисах Північної Америки, а йому вдалося приблизно точно зобразити їх. Антарктида була зображена у вигляді величезного материка, що становить одне ціле з Австралією. Цей передбачуваний материк Ортелій назвав «Terra Australis nondum cognita» («Ще невідома південна земля»).

У 1570 р. він видав атлас «Театр кола земного», який містив 53 карти і покажчик бібліографічних джерел, що містить посилання на 87 картографів і географів. Саме завдяки цьому вказівником історії стали відомі деякі імена картографів, які були загублені, наприклад, Антанас Відасе.

На початку XVII ст. центр публікацій карт перемістився з Антверпена і Лейдена в Амстердам. Тут були широко відомі батько і син Хондіуси. Головний їхній конкурент був Віллем Янсзоон Блау (1571-1638 рр. ), Який навчався математики, астрономії та ін. наук у самого Тихо Браге.

В 1596 р. Блау налагодив виробництво глобусів, вимірювальних інструментів.

У 1600 р. відкрив самостійне підприємство. У 1635 р. видає «Театр кола земного, або Новий атлас », двотомне малоформатне видання, що містить більше двохсот карт. Тексти в цій книзі були надруковані на латині, голландською, французькою, німецькою мовами. За це видання уряд Нідерландів присвоїло йому титул «картенмаккер республіки». Після його смерті його сини (Корнелій і Іон) продовжили його заняття. У 1665 р. під їх видавництвом вийшов 12 томний «Великий атлас, або Космографія», яка включила 337 карт. Ця книга вважається шедевром картографічного мистецтва. У 1672 р. в результаті пожежі сімейне підприємство було знищено.

У 1643 р. німець Людвіг фон Зіген, що жив в Голландії, удосконалюючи поглиблену гравюру на міді, винайшов спосіб, названий їм мецо-тинто, або чорною манерою. Цей спосіб застосовувався в основному для виготовлення та тиражування портретних гравюр.

Саме вищезазначені історичні аспекти сформували добрий фундамент для подальшого розвитку видавничої справи в Нідерландах.

Цікаво, що й через сотні років прізвище Ельзевірів асоціюється тільки з видавничою діяльністю, адже сьогодні Elsevier - це одна з найбільших видавничих компаній світу, яка щорічно випускає близько чверті всіх статей, що видаються у наукових журналах. Заснована у 1880 році в Амстердамі (Нідерланди). Свою назву носить від прізвища родини Ельзевір. Тепер належить до видавничого холдингу Reed Elsevier.

Річний оборот у 2008 році холдингу Reed Elsevier становив понад 26 млрд. доларів США. Elsevier є провідним у світі комерційним видавцем науково-технічної інформації, випускає понад 2000 наукових журналів і надає доступ до 9,5 мільйонів наукових статей на своєму електронному інтернет-порталі ScienceDirect.

Серед інших потужних видавничих груп Нідерландів, які складають добру конкуренцію іншим, слід виділити: Wolters Kluwer, Lexis Nexis, Elsevier Science, Wolters Kluwer Legal, Tax & Regulatory Europe, Wolters Kluwer Health та ін.

ВИСНОВОК

На сучасному етапі розвитку видавничої справи в різних європейських країнах можна побачити подібні тенденції, що об'єднують усі видавництва. По-перше - це перехід майже всіх видавничих груп у приватну власність, по-друге - ставлення видавців до кінцевих продуктів видавничої справи як до комерційно вигідних проектів. Що викликає вклад доволі великих фінансових інвестицій в розвиток цієї індустрії. Конкуренція з боку новітніх комп'ютерних технологій також змушує всіх власників видавничих структур пристосовуватися до нових видавничих форматів. Якщо дивитися на світові тенденції, стає цілком зрозумілим те, що крупні видавничі групи йдуть шляхом гармонійної співіснування з новими технологіями, намагаючись якнайшвидше адаптуватися до них і вилучити найбільшу користь з тісної співпраці. Про це свідчать нові формати електронних книг, журналів, газет тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бородіна М. А., Кузьмич Н. Г. Лінгвістична ситуація в Швейцарії і проблема мовного союзу // Романо-германські мови і діалекти єдиного ареалу. - 1977. - С. 6-24.

2. Голованова Г.А. Засоби масової інформації США, ФРН, Франції, Іспанії, Північних країн Європи в 1995 р. // Вісник Московського університету. Сер. 10. Журналістика. 1996. N5. С.20-62.

3. Гофман Н.Д. Типологія італійських тижневиків і деякі особливості щотижневої друку // Вісник Московського університету. Сер.10. Журналістика. 1998. N 4-5 С. 98-110. С.109-121.

4. Домашнєв А. І. Мовна ситуація в Швейцарії // Мова і діалекти Швейцарії. - Л.: Наука, 1990.

5. Засурський Я.М. Засоби масової інформації Великобританії, Франції, Італії, Польщі, ПАР в 1995 р. // Вісник Московського університету. Сер. 10. Журналістика. 1996. N4.С. 75-86.

6. Ленський Б.В. Сучасна вітчизняна та закордонна видавнича справа: конспект лекцій [електрон.ресурс] / МДУП.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поліграфія та видавнича справа як взаємодія технічного прогресу і соціального розвитку. Технологія книгодрукування, етапи розвитку конструкції книги - від рукописних кодексів до використання ЕОМ і лазерних променів; тенденції у виконанні елементів книг.

    реферат [43,2 K], добавлен 22.11.2010

  • Видавнича діяльність, історія її розвитку та сучасні проблеми. Головні завдання документознавства. Дослідження видавничої сфери українського суспільства в умовах кризи. Характеристика і практичні аспекти документування видавничої діяльності видавництва.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 16.01.2012

  • Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.

    статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009

  • Історія виникнення писемності. Передумови друкарства: друкування за допомогою штампів. Друкований аркуш, виготовлений методом ксилографії. Початок історії книгодрукарства. Розвиток процесів друкування в XVIII-XIX ст. Друкарська машина Вільяма Буллока.

    презентация [2,6 M], добавлен 10.06.2014

  • Перші роки в Кракові. Перші відомості про видавничу діяльність Швайпольта Фіоля. Соціально-політичні та економічні витоки виникнення першої слов’янської типографії кирилівського шрифта. Основний етап розвитку видавничої діяльності Швайпольта Фіоля.

    реферат [24,1 K], добавлен 26.08.2012

  • Зміст Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел, написаного під керівництвом Дідро та Д'Аламбера. Значення французької енциклопедії у розвитку ідей Просвітництва в Європі; її поширення в Німеччині, Іспанії, Росії. Випуск Панкуком двотомного індексу.

    презентация [8,3 M], добавлен 16.09.2013

  • Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.

    курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Вибух у розвитку електронних медіа. Розвиток журнальної періодики. Тенденції українського журнального ринку. Альтернатива журнальній друкованій періодиці. Журнальна періодика у Вінниці та сучасна ситуація на ринку масових популярних журналів.

    реферат [72,8 K], добавлен 27.06.2013

  • Історичні передумови появи та розвитку телебачення в Росії, Україні, США. Зародження сучасного електронного телебачення. Етапи історії появи та розвитку звукового відео. Принцип побудови телевізійного звукового тракту. Перспективи розвитку звукорежисури.

    дипломная работа [92,4 K], добавлен 11.11.2012

  • Коректура як етап редакційно-видавничої підготовки, в якому виправляють помилки у відбитках з комп’ютерного складання, історія розвитку даного процесу в видавничій справі, значення. Аналіз шкоди помилок в дитячих виданнях, необхідність їх виправлення.

    реферат [9,4 K], добавлен 27.09.2010

  • Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011

  • Молодіжна журналістика як медійне явище. Сучасні тенденції розвитку регіональних ЗМІ. Студентські редакції в Україні. Тематика дитячих шкільних газет. Контент-аналіз кіровоградського літературно-мистецького журналу "шTOPOR". Авторська концепція видання.

    научная работа [224,7 K], добавлен 08.07.2014

  • Етимологія, історія появи і розвитку слова "редактор". Обов’язки і роль його у редакційно-видавничому процесі, комп’ютерній діяльності, програмуванні. Редагування редактором авторського оригіналу до перевтілення його в конкретний вид видавничої продукції.

    доклад [12,6 K], добавлен 16.04.2014

  • Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.

    курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013

  • Створення перших рукописних книг. Правові засади і методичні вади стандартизації у видавничої справи. Використання обкладинки для змістовних повідомлень. Нормативне впорядкування і вдосконалення бібліотечних та інформаційних технологічних процесів.

    курсовая работа [194,8 K], добавлен 12.06.2011

  • Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010

  • Розгляд сучасного стану та перспектив розвитку технологій з опрацювання текстової інформації: системи обробки тексту, стан програмно-технічних засобів обробки текстів. Аналіз та вибір способу друку. Термальна технологія з додатковою обробкою пластин.

    курсовая работа [106,1 K], добавлен 13.06.2013

  • Ознайомлення з провідними журналами Великобританії. Визначення основної тематики їх написання. Характеристика процесу розвитку радіомовлення Великобританії. Дослідження історії створення та аналіз розвитку Британської телерадіомовної корпорації.

    курсовая работа [634,7 K], добавлен 14.11.2021

  • Візуалізація інформації за допомогою різноманітних методик і технік фотоінтерв'ю інтерв'юванню, коли питаннями і стимулами для відповідей респондента слугують фотографії. Аналіз історії розвитку цього методу та сучасні тенденції його застосування.

    статья [24,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Раціоналізація суспільства як необхідна умова його розвитку. Теорія політичної модернізації та етапи її розвитку. Вплив засобів масової інформації на процеси демократизації. Особливості та напрямки функціонування ЗМІ в Україні, перспективи їх розвитку.

    дипломная работа [93,7 K], добавлен 10.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.