Особливості ідеологізації контексту "Кіно-газети" (1930)

Размещено на http://www.allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ІДЕОЛОГІЗАЦІЇ КОНТЕКСТУ «КіНО-ГАЗЕТИ» (1930)

Г.Я. Холод,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри зв'язків

із громадськістю та журналістики,

Київський національний університет

культури і мистецтв, м. Київ

Детально висвітлено два напрями ідеологізації контенту «Кіно-газети»: утвердження кіно як засобу боротьби проти ворожих класових елементів та інформаційне протистояння ідеологічно небезпечним зарубіжним і вітчизняним фільмам. Під час аналізу інформаційних матеріалів з'ясовано засоби ідеологізації контенту, зокрема використання цитат Сталіна, фотографій, контрастного шрифтового оформлення, негативно маркованих лексем для моделювання образу зовнішнього та внутрішнього ворогів.

Ключові слова: ідеологізація, «Кіно-газета», ворожі класові елементи, кінопродукція зарубіжного виробництва.

ідеологізація кіно газета контент

Детально освещаются два направления идеологизации контента «Кино-газеты»: утверждение кино как способа борьбы против вражеских классовых элементов и информационное противостояние идеологически опасным зарубежным и отечественным фильмам. Во время анализа информационных материалов определены способы идеологизации контента, в частности использование цитат Сталина, фотографий, контрастного шрифтового оформления, негативно маркированных лексем для моделирования образа внутреннего и внешнего врагов.

Ключевые слова: идеологизация, «Кино-газета», вражеские классовые элементы, кинопродукция зарубежного производства.

The article examines in depth two ideologization areas of the content of the «Cinema- newspaper»: the assertion of cinema as a way to fight against the enemy class elements and information warfare against ideologically dangerous foreign and national films. Ideologization ways of the content have been identified; in particular, the use of Stalin's quotes, pictures, contrasting font design, negatively marked tokens to simulate the internal and external image of the enemy.

Key words: ideologization, «Cinema-newspaper», hostile class elements, foreign production of films.

Постановка проблеми

У 1930-х рр. в УРСР відбувалося становлення тоталітарного режиму, результатом чого була ідеологізація контенту радянської преси. Вищезгаданий процес у статті «Мовні засоби ідеологізації образу людини в українській радянській пресі 20-40 рр. ХХ ст.» дослідила Г. Демура, акцентувавши на специфіці формування тогочасної гендерної політики в українських засобах масової інформації. Брак ґрунтовних наукових праць, у яких висвітлювалася б означена тема, і необхідність цілісного відображення процесу ідеологізації в радянський період, зокрема встановлення кореляції між контентним наповненням спеціалізованої преси про кіно в 1930 р. та політичними процесами, що відбувалися в країні, зумовили написання цієї статті.

Мета статті -- з'ясувати особливості ідеологізації контенту «Кіно-газети» за 1930 р., зокрема детально висвітлити два її напрями: утвердження кіно як засобу боротьби проти ворожих класових елементів, інформаційне протистояння ідеологічно небезпечним зарубіжним і вітчизняним фільмам.

Досягнення поставленої мети сприятиме виявленню засобів ідеологізації, які використовувалися в спеціалізованій українській радянській пресі про кіно, зокрема «Кіно-газеті» за 1930 р.

Виклад основного матеріалу дослідження

У «Кіно-газеті» (19281932), у якій порушувалися проблеми кіноосвіти, кіновиробництва, видавництва «Укртеакіновидав», вивчення кіноглядача, організації й діяльності ТДРФК, 1930 р., ідеологізація контенту відбувалася в декількох напрямах: утвердження кіно як засобу боротьби проти ворожих класових елементів; інформаційне протистояння ідеологічно небезпечним зарубіжним і вітчизняним фільмам; висвітлення процесів індустріалізації, кінофікації; констатація необхідності підвищення обороноспроможності держави. У цій статті увагу приділено висвітленню двох перших позицій.

У «Кіно-газеті» за 1930 р. завдяки використанню в статтях «Роля кіна в ліквідації глитая, як кляси» [22], «Кіно на селі в боротьбі з глитайнею» (автор -- Гумовський) [5] лексем «куркуль», «глитай», фотографії з підписом «Куркулі навмисно псують свій реманент. Т. оператор Артем'єв» [11], фрази-орієнтира у формі цитати Сталіна («Тепер ми маємо достатню матеріальну базу для того, щоб ударити по куркулю, зламати його опір, ліквідувати його, як клясу й замінити його продукцію продукцією колгоспів і радгоспів» [24]), у якій використовується градація негативно маркованих інфінітивів (ударити, зламати, ліквідувати, замінити), поступово моделюється образ внутрішнього ворога, одним із засобів боротьби з яким є кіно.

Автор статті «Роля кіна в ліквідації глитая, як кляси», констатуючи швидкі процеси індустріалізації, колективізації, наголошує на важливості ідеологічного очищення селянства за допомогою активізації діяльності пролетарської громадськості, ТДРФК, кінофабрики ВУФКУ обов'язками якої є вчасне виготовлення необхідної кінопродукції та забезпечення її демонстрації.

З огляду на вступну частину статті, пафосність якої створюється завдяки використанню ідеологем («країна Рад» [22, с. 1], «соціалізм» [22, с. 1], «пролетаріат» [22, с. 1], «Союз Радянських Республік» [22, с. 1]), епітетів («нечуваними темпами» [22, с. 1], «сміливий виклик» [22, с. 1], «крицевих коней» [22, с. 1], «величезний колектив» [22, с. 1], «неосяжні земельні масиви» [22, с. 1]), персоніфікації («виростають велетні-заводи» [22, с. 1]), гіпербол («<...> які, руйнуючи одвічні межі, все більше зводять в один величезний колектив неосяжні земельні масиви Союзу Радянських Республік» [22, с. 1]), розміщення поруч зі статтею фотографії кадру з фільму «Зюдер-зе» голландського режисера Іориса Івенса, яка демонструє могутність індустріального світу (індустріальний пейзаж), є не тільки доречним за тематикою, а й підсилює ідеологічну значущість цієї статті. Зауважимо, що вищезгадана фотографія тематично пов'язана з інформаційним матеріалом «Вітаємо гостя! (До перебування в Києві відомого голянського режисера Іориса Івенса)», у якому повідомлено про виступи режисера в Києві, демонстрацію його фільмів, специфіку кінематографічної роботи в консервативній Голландії, інформаційне цькування митця через те, що під час зйомки фільму «Зюдер-зе» «НАСМІЛИВСЯ, ОБМИНУВШИ ІНЖЕНЕРІВ, ДИРЕКТОРІВ І ГОСПОДАРІВ-КАПІТАЛІС- ТІВ, показати на екрані ТІЛЬКИ РОБІТНИКІВ» [2, с. 1], і прагнення останніх дізнатися правди про Радянський Союз. Цікаво, що в цьому інформаційному матеріалі завдяки іншому шрифтовому оформленню, зокрема використанню всіх великих літер, виокремлено ті частини тексту, крім вищенаведеної, де йдеться про пряму мову робітників («ЇДЬ ДО РЕСПУБЛІКИ РОБІТНИКІВ І СЕЛЯН, І КОЛИ ВЕРНЕШСЯ, ТО НАМ ОБОВ'ЯЗКОВО РОЗКАЖЕШ ПРАВДУ, ТОМУ ЩО МИ НЕ ЙМЕМО ВІРИ ТИМ НАКЛЕПАМ НА ССРР, ЩО ЇХ ТАК СТАРАННО РОЗПОВСЮДЖУЮТЬ БУРЖУАЗНІ ТА СОЦІЯЛ-ДЕМОКРАТИЧНІ ГАЗЕТИ» [2, с. 1]), які потребували, на думку редакції, акцентологічного підсилення.

В. Гумовський у статті «Кіно на селі в боротьбі з глитайнею» [5, с. 1] закцентував на культурно-політичному та виховному чинниках кіно та важливості їх активного функціонування для боротьби з таким соціальним явищем, як куркульство.

Ознаменовуючи графічно виокремленою фразою-орієнтиром «Більшовицький засів розпочався!» [1, с. 1] динамізацію процесу колективізації, що повинна сприяти ліквідації ворожого класового елементу, редакція «Кіно-газети» на першій сторінці розмістила статтю «Проти перекручувань», у якій закцентовано на «перекручуванні партійної лінії в різних районах СРСР» [19, с. 1] під час проведення колективізації в селі, «на що дуже яскраво вказує у своїй статті т. Сталін, а також відозва ЦК ВКП (б)» [19, с. 1]. Зокрема, ішлося про порушення принципу добровільності, «бюрократичне декретування згори перебільшених цифрових даних» [19, с. 1], «примусове усуспільнювання мешкальних будівель, дрібної худоби» [19, с. 1], що призводять до дискредитації колективізації.

У контексті боротьби з капіталістичними елементами особливої актуальності набула проблема підготовки та проведення весняної засівної кампанії, розкриттю специфіки якої присвячені статті «На поготові (весняно-засівна кампанія на екрані)» [14], І. Жива «Будемо готові! (Києвська Кіно-фабрика до весняної посівкампанії)» [7],

О. М. «Хто зриває роботу? (До весняної засівкампанії)» [16], «Ідуть лінією найменшого опору поглиблюють кустарництво!» [9], О. «День колективізації та врожаю» [15], Робсількор «Небезпека... Село потрібних до засів кампанії фільмів своєчасно не має» [21], «На жнивах з кінопересувкою» [13], «Ударним порядком» [25].

У цих статтях розкрито такі аспекти вищезгаданої проблеми, як необхідність політизації засівної кампанії й організації потужної інформаційної підтримки (кіно, преса, зокрема «Кіно-газета») [14], несинхронізація кіно й політичних процесів [7], недоцільний перегляд київською кінофабрикою затвердженої тематики фільмів, невиконання нею планів виготовлення інформаційного продукту, призначеного для засівкампанії [16], неврахування специфіки глядацької аудиторії [13], недостатнє технічне забезпечення демонстрації фільму через повільне виробництво проекційної апаратури на Одеському механічному заводі [9], необхідність організації знімальних груп для роботи на селі [25], формальність існування ТДРФК, відсутність у фільмах аналізу процесу колективізації, зображення гострої класової боротьби [15], низька якість фільмів («здебільшого вони наспіх склеєні із архівного кадротечного матеріялу (стара хроніка)» [21, с. 1]; «<...> фільми одноманітні, сірі, непереконливі» [21, с. 1].

На необхідності роз'яснювальної роботи на селі щодо ухвал ХІ та XVI партійних з'їздів, активізації підготовки Українфільму (кол. ВУФКУ) та кіногромадськості до сівби й забезпечення демонстрації відповідних фільмів наголошено в статті «За більшовицькі темпи в хлібозаготівлі й осінній сівбі» [8].

Рубрики «Кіно-газети» за 1930 р., зокрема «Що показувати на екранах під час засівної кампанії» [28], «Готуються до засівкампанії» [4], «Фільми до весняної засівкампанії, що їх виготовили кінофабрики ВУФКУ» [26], де розміщено інформацію про фільми, присвячені колективізації, були критеріями ступеня підготовки кіновиробництва до весняної засівної кампанії.

Для привернення уваги до статей використано контрастне шрифтове оформлення (жирне та світле за насиченістю накреслення) частин заголовка [9], заголовка й підзаголовка [21], використання фраз-орієнтирів у формі цитат із промов Сталіна й партійного діяча Мікояна («Партія поставила перед нами завдання повернутися з цілковитою перемогою з хлібозаготівлі (з промови т. Мікояна на зборах комуністів, мобілізованих на село)») [17], а також виділення в статтях жирним накресленням частин тексту. У статті В. Масіча «Кіноробота в районах масової колективізації (На обговорення)» [12] таким чином увиразнено його аргументи щодо позитивних наслідків кінофікаційної самостійності колгоспів, а в нарисі «Ідуть лінією найменшого опору -- поглиблюють кустарництво!» [9] -- причини відставання в кінофікації села.

У статті «За більшовицькі темпи в хлібозаготівлі й осінній сівбі» [8] завдяки виділенню жирним накресленням створюється міні-текст, який передає основну думку макротексту.

Контент «Кіно-газети» за 1930 р. насичений інформаційним протистоянням ідеологічно небезпечним зарубіжним (переважно бойовикам) і вітчизняним фільмам. Воно репрезентується як категоричним осудженням демонстрації інформаційного продукту, що негативно впливає на формування естетичних смаків радянських глядачів, так і популяризацією політосвітніх фільмів вітчизняного виробництва.

Вищезгадані тенденції репрезентуються фразами-орієнтирами («Профспілки надто мало уваги приділяють роботі клюбних кіноекранів, недооцінюючи вагу фільмів, як засобу для організації мас. Переведімо в життя ленінську пропорцію. Ми голосуємо за кіно-театр політосвітніх фільмів. Геть кіно-халтуру з клюбів» [20], «Кіно-продукція -- важливий чинник політично-виховної роботи. Проти ідеологічних збочень, за присутність форми!» [10]), які переважно є тематичними маркерами інформаційних матеріалів, поданих до них.

У статті В. Л. «Чим ВУФКУ годує робітників!» [3], заголовок якої активізує асоціацію «інформаційний продукт -- їжа», автор критично оцінив діяльність прокатної частини ВУФКУ, категорично висловився щодо запропонованих нею медіатекстів («Парижанка», «Людина під чужим ім'ям»), називаючи їх «закордонним барахлом», і закликав кардинально змінити ситуацію («Злочинному ставленню до роб. Клубів прокатної частини ВУФКУ треба вже покласти край» [3, с. 5]). Ще один недолік діяльності ВУФКУ відзначив М. Густавцев у статті «На захист кіна (Думки на дозвіллі)» [6] -- низький рівень промоції «радянських ідеологічно-витриманих картин» [6, с. 2], відсутність спеціальних видань, у яких було б розміщено інформацію про «зміст картини, спрямовання її, <...> методи роботи режисера, завдання картини <...>» [6, с. 2].

Проблему ідеологічно неякісної та шкідливої («Кіно замість знаряддя й пропаганди соц. будівництва об'єктивно обертається на рупор або нейтральної, або ворожої ідеології» [23, с. 2]) вітчизняної продукції, що виникає в результаті намагання режисерів «подавати» [23, с. 2] важливі соціальні процеси крізь «призму кохання, родини тощо» [23, с. 2], порушено в статті Б. Сушицького «Обивательщина активізується. » на прикладі аналізу фільмів («П'ять наречених» -- «показ громадянської війни в аспекті долі «п'ятьох дівчат»» [23, с. 2]; «Експонат з паноптикуму» -- недооцінювання класового ворога; «Тобі дарую» -- відсутність мотивації вчинків представників молодого покоління, які зрадили революцію; «Охоронець музею» -- зведення масштабів революції до «рямок індивідуального конфлікту» [23, с. 2]; «Ступати заважають» -- відсутність детального розкриття такого соціального явища, як шкідництво; «Вітер з порогів» -- «Значіння Дніпрельстану затушковане індивідуальним сприйняттям старого лоцмана» [23, с, 2]; «Дві жінки» -- схематизм у моделюванні образу радянської жінки), ідеологічні хиби яких зазначено вище.

Висновки

Під час аналізу інформаційних матеріалів «Кіно-газети» за 1930 р. з'ясовано таке.

1. В інформаційних матеріалах, де є згадка про колективізацію та роль кіно в активізації цього процесу, за допомогою негативно маркованих лексем і фотографій на підтвердження деструктивних дій куркулів моделюється образ внутрішнього ворога.

2. В інформаційних матеріалах, присвячених висвітленню процесу засівної кампанії, для акцентологічного підсилення заголовків, підзаголовків, ідеологічно важливих частин використовується контрастне шрифтове оформлення.

3. У «Кіно-газеті» за 1930 р. деякі фрази-орієнтири репрезентовані у формі цитат Сталіна.

4. Інформаційні матеріали, у яких висвітлюється якість зарубіжних та ідеологічно шкідливих вітчизняних фільмів, містять категоричні судження й критичні оцінки, репрезентовані негативно маркованою лексикою.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з детальним вивченням інших напрямів ідеологізації контенту «Кіно-газети» за 1930 р.

Список використаних джерел

1. Більшовицький засів розпочався! (фраза-орієнтир) // Кіно-газета. -- № 8 (38)--9 (39). -- С. 1.

2. Вітаємо гостя (До перебування в Києві відомого голянського режисера Іориса Івенса) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 6 (36). -- С. 1.

3. В. Л. Чим ВУФКУ годує робітників! / В. Л. // Кіно-газета. -- 1930. -- № 16 (46). -- С. 5.

4. Готуються до засів кампанії (рубрика) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 6 (36). -- С. 1.

5. Гумовський В. Кіно на селі в боротьбі з глитайнею / В. Гумовський // Кіно-газета. -- 1930. -- № 24 (54). -- С. 1.

6. Густавцев М. На захист кіна (Думки на дозвіллі) / М. Густавцев // Кіно-газета. -- 1930. -- № 5 (35). -- С. 2.

7. Жив І. Будемо готові! (Києвська Кіно-фабрика до весняної посівкампанії) / І. Жив // Кіно-газета. -- 1930. -- № 5 (35). -- С. 1.

8. За більшовицькі темпи в хлібозаготівлі й осінній сівбі // Кіно-газета. -- 1930. -- №22 (52). -- С. 1.

9. Ідуть лінією найменшого опору, поглиблюють кустарництво! // Кіно- газета. -- 1930. -- № 16 (46). -- С. 2.

10. Кінопродукція -- важливий чинник політично-виховної роботи. Проти ідеологічних збочень, за присутність форми! (фраза-орієнтир) // Кіно- газета. -- 1930. -- № 16 (46). -- С. 6.

11. Куркулі навмисно псують свій реманент. Т. оператор Артем'єв (фотографія) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 11 (41). -- С. 2.

12. Масіч В. Кіноробота в районах масової колективізації (На обговорення) / В. Масіч // Кіно-газета. -- 1930. -- № 16 (46). -- С. 3.

13. На жнивах з кінопересувкою // Кіно-газета. -- 1930. -- № 21 (51). -- С. 1.

14. На поготові (весняно-засівна кампанія на екрані) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 3 (33)-4 (34). -- С. 1.

15. О. День колективізації та врожаю / О. // Кіно-газета. -- 1930. -- № 29 (59). -- С. 1.

16. О. М. Хто зриває роботу? (До весняної засівкампанії) / О. М. // Кіно-газета. -- 1930. -- №6 (36). -- С. 2.

17. Партія поставила перед нами завдання повернутися з цілковитою перемогою з хлібозаготівлі (із промови т. Мікояна на зборах комуністів, мобілізованих на село) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 22 (52). -- С. 1.

18. Пахомов Підтягніться! / Пахомов // Кіно-газета. -- 1930. -- № 6 (36). -- С. 2.

19. Проти перекручувань // Кіно-газета. -- № 8 (38)--9 (39). -- С. 1.

20. Профспілки надто мало уваги приділяють роботі клюбних кіно-екранів, недооцінюючи вагу фільмів, як засобу для організації мас. Переведімо в життя ленінську пропорцію. Ми голосуємо за кіно-театр політосвітніх фільмів. Геть кіно-халтуру з клюбів (фраза-орієнтир) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 5 (35). -- С. 2.

21. Робсількор Небезпека... Село потрібних до засів кампанії фільмів своєчасно не має / Робсількор // Кіно-газета. -- 1930. -- № 7 (37). -- С. 1.

22. Роля кіна в ліквідації глитая, як кляси // Кіно-газета. -- №6 (36). -- С. 1.

23. Сушицький Б. Обивательщина активізується. / Б. Сушицький // Кіно-газета. -- 1930. -- № 18 (48). -- С. 2.

24. Тепер ми маємо достатню матеріальну базу для того, щоб вдарити по куркулю, зламати його опір, ліквідувати його, як клясу, й замінити його продукцію продукцією колгоспів і радгоспів (фраза-орієнтир) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 6 (36). -- С. 2.

25. Ударним порядком // Кіно-газета. -- 1930. -- № 6 (36). -- С. 1.

26. Фільми до весняної засівкампанії, що їх виготовили кінофабрики ВУФКУ (рубрика) // Кіно-газета. -- 1930. -- № 7 (37). -- С. 1.

27. Хто зриває роботу? // Кіно-газета. -- 1930. -- № 6 (36). -- С. 2.

28. Що показувати на екранах під час засівної кампанії (рубрика) // Кіно- газета. -- 1930. -- № 3 (33)-4 (34). -- С. 1.

References

1. Bilshovytskyi zasiv rozpochavsia! (fraza-oriientyr) // Kino-hazeta. -- № 8 (38)--9 (39). -- S. 1.

2. Vitaiemo hostia (Do perebuvannia v Kyivi vidomoho holianskoho rezhysera Iorysa Ivensa) // Kino-hazeta. -- 1930. -- №6 (36). -- S. 1.

3. V. L. Chym VUFKU hoduie robitnykiv! / V. L. // Kino-hazeta. -- 1930. -- №16 (46). -- S. 5.

4. Hotuiutsia do zasiv kampanii (rubryka) // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 6 (36). -- S. 1.

5. Humovskyi V. Kino na seli v borotbi z hlytaineiu / V. Humovskyi // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 24 (54). -- S. 1.

6. Hustavtsev M. Na zakhyst kina (Dumky na dozvilli) / M. Hustavtsev // Kino-hazeta. -- 1930. -- №5 (35). -- S. 2.

7. Zhyv I. Budemo hotovi! (Kyievska Kino-fabryka do vesnianoi posivkampanii) / I. Zhyv // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 5 (35). -- S. 1.

8. Za bilshovytski tempy v khlibozahotivli y osinnii sivbi // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 22 (52). -- S. 1.

9. Idut liniieiu naimenshoho oporu pohlybliuiut kustarnytstvo! // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 16 (46). -- S. 2.

10. Kinoproduktsiia -- vazhlyvyi chynnyk politychno-vykhovnoi roboty. Proty ideolohichnykh zbochen, za prysutnist formy! (fraza-oriientyr) // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 16 (46). -- S. 6.

11. Kurkuli navmysno psuiut svii remanent. T. operator Artemiev (fotohrafiia) // Kino-hazeta. -- 1930. -- №11 (41). -- S. 2.

12. Masich V. Kinorobota v raionakh masovoi kolektyvizatsii (Na obhovorennia) / V. Masich // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 16 (46). -- S. 3.

13. Na zhnyvakh z kinoperesuvkoiu // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 21 (51). -- S. 1.

14. Na pohotovi (vesniano-zasivna kampaniia na ekrani) // Kino-hazeta. -- 1930. -- №3 (33)-4 (34). -- S. 1.

15. O. Den kolektyvizatsii ta vrozhaiu / O. // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 29 (59). -- S. 1.

16. O. M. Khto zryvaie robotu? (Do vesnianoi zasivkampanii) / O. M. // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 6 (36). -- S. 2.

17. Partiia postavyla pered namy zavdannia povernutysia z tsilkovytoiu peremo- hoiu z khlibozahotivli (iz promovy t. Mikoiana na zborakh komunistiv, mo- bilizovanykh na selo) // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 22 (52). -- S. 1.

18. Pakhomov Pidtiahnitsia! / Pakhomov // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 6 (36). -- S. 2.

19. Proty perekruchuvan // Kino-hazeta. -- №8 (38)--9 (39). -- S. 1.

20. Profspilky nadto malo uvahy prydiliaiut roboti kliubnykh kino-ekraniv, ne- dootsiniuiuchy vahu filmiv, yak zasobu dlia orhanizatsii mas. Perevedimo v zhyttia leninsku proportsiiu. My holosuiemo za kino-teatr politosvitnikh filmiv. Het kino-khalturu z kliubiv (fraza-oriientyr) // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 5 (35). -- S. 2.

21. Robsilkor Nebezpeka... Selo potribnykh do zasiv kampanii filmiv svoie- chasno ne maie / Robsilkor // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 7 (37). -- S. 1.

22. Rolia kina v likvidatsii hlytaia, yak kliasy // Kino-hazeta. -- № 6 (36). -- S. 1.

23. Sushytskyi B. Obyvatelshchyna aktyvizuietsia... / B. Sushytskyi // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 18 (48). -- S. 2.

24. Teper my maiemo dostatniu materialnu bazu dlia toho, shchob vdaryty po kurkuliu, zlamaty yoho opir, likviduvaty yoho, yak kliasu y zaminyty yoho produktsiiu produktsiieiu kolhospiv i radhospiv (fraza-oriientyr) // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 6 (36). -- S. 2.

25. Udarnym poriadkom // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 6 (36). -- S. 1.

26. Filmy do vesnianoi zasiv kampanii, shcho yikh vyhotovyly kinofabryky VUFKU (rubryka) // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 7 (37). -- S. 1.

27. Khto zryvaie robotu? // Kino-hazeta. -- 1930. -- № 6 (36). -- S. 2.

28. Shcho pokazuvaty na ekranakh pidchas zasivnoi kampanii (rubryka) // Kino- hazeta. -- 1930. -- № 3 (33)-4 (34). -- S. 1.

Размещено на Allbest.ru