Ґендерний дискурс і самореалізація журналісток у редакціях національних інтернет-видань

Напрямки та джерела дослідження ґендерного ресурсу в національній інтернет-журналістиці. Проблема формування суспільної свідомості українства через соціальні мережі та інтернет-видання з урахуванням специфіки ґендерного процесу. Стиль письма журналісток.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.03.2018
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґендерний дискурс і самореалізація журналісток у редакціях національних інтернет-видань

Вступ. Проблема ґендерної нерівності в інтернет-журналістиці України очевидна, хоча вже не така злободенна, як кілька років тому. За власними підрахунками авторки статті, у трьох найсолідніших, найбільш відвідуваних національних інтернет-порталах кількість жінок-журналісток уже сягає 45-48%, серед позаштатної автури ця цифра дещо нижча - від 40 до 45% і вже зовсім мало журналісток серед колумністів і блогерів. В принципі останній факт можна пояснити прагматичними чинниками: як відомо, колумністика у великих інтернет-виданнях зазвичай не оплачується, як не оплачуються і публікації блогерів. Виходячи із загальної статистики зайнятості жінок на роботі, в родині в умовах великого міста, можна зрозуміти, чому більшість професіоналок у журналістиці не береться писати безоплатно. Як і в будь-якому процесі, проблема ґендеру в журналістиці в інтернет-виданнях має досить своєрідний, до того ж дискусійний характер.

Так, приміром, часто наголошується на особливостях «жіночого стилю». Одразу виникає запитання: «А чи існує, власне, суто «жіночий стиль» викладу матеріалу? Причому проблему варто розглядати саме в аспекті нинішнього розвитку інтернет - журналістики. Історичний чи асоціативний ряд, екскурси в минуле століття можуть прислужитися лише як антагоністичне тло, оскільки ще навіть кілька десятиліть тому ми могли говорити про зважений, розсудливий, дещо емоційний і навіть ліричний стиль «жіночого письма». Нині політичні процеси настільки загострилися, соціальні конфлікти вирішуються, у буквальному сенсі цього слова, на полі бою, тож і жіноча журналістика набула принципово нових стильових ознак, іншої «драматургії», якщо характеризувати цим терміном весь корпус жіночої інтернет-журналістики України.

Проблемами жіночої журналістики в Україні, як друкованої, так і інтернет-журналістики, займаються відомі дослідниці: Н. Сидоренко, А. Волобуєва, В. Переде© Василенко К, 2016 рій, Т. Старченко, О. Сушкова та інші [1]. Вагомими в цій царині є останні дослідження М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової, присвячені проблемам ґендерного дискурсу в медіа [2]. Безперечно корисною для вітчизняних журналістів і журналісток стане оригінальна ґендерна абетка, підготовлена колективом авторів (С. Котова - Олійник, Б. Стельмах, О. Ярош) [3].

Твердження українського науковця В. Іванова про те, що: «…інформація є глобальною проблемою сучасності, тому що саме від неї залежить успішне функціонування суспільства. Крім того, інформаційна взаємодія різних груп людства - найважливіша форма соціальної взаємодії. Саме від цього залежить суспільний прогрес» [4], має методологічне значення для розуміння принципів і методів застосування ґендерної політики в сучасних медіа, зокрема електронних. Саме «інформаційна взаємодія різних груп людства» - найскладніше з точку зору методології завдання, без вирішення якого продуктивність української журналістики не буде повною.

Методи дослідження. Під час написання статті використаний історико-порівняльний метод дослідження. Особливо інтенсивно цей метод використовувався у вступному розділі та на початку роботи. З огляду на відносно недавню історію появи й існування інтернет-порталів в Україні, використання цього методу було обмежено. Збільшено частку порівняльного аспекту. Зауважимо, що авторка статті намагалася порівнювати тексти, стиль викладу тощо максимально толерантно, з урахуванням специфіки діяльності колег-редакторів та видавців національних інтернет-порталів. Широко використано метод моніторингу, що є природним для прагматичних за своєю суттю наукових публікацій. У статті використані дані соціології, але значною мірою - внутрішнього редакційного анкетування власне інтернет-порталів. Метод герменевтики був доречним у випадках, коли піддавалось аналізу питання адекватності сприймання читачами тексту, підготовленого журналісткою; наскільки текст повно передав ідею авторки тощо. За допомогою методу герменевтики була поставлена проблема власне особливої специфіки інтернет-текстів.

Результати й обговорення. Українська ґендерна журналістика є явищем унікальним власне для країни, де фемінізм де-факто явище узаконене і на генному рівні закріплене у підсвідомості. У країні, де жінку поважають, ставляться до неї з повагою впродовж сотень років, однозначно, що й явище «жіночої» журналістики сприймається масовою свідомістю прихильно, із розумінням. Нагадаємо, що жіночій інтер - нет-журналістиці передувала власне пресова журналістика. не маючи змогу провести ґрунтовний історичний екскурс, нагадаємо, що в другій половині минулого століття саме жінки домінували в редакціях районних, міських і обласних газет України з об'єктивної причини: у п'ятдесяті-шістдесяті роки минулого століття істотно відчувалася нестача чоловіків-журналістів через страшні втрати у Другій світовій війні.

Однак, як показує особистий досвід авторки статті, інтернет-журналістика саме в ґендерному аспекті має свої принципові особливості, на яких необхідно одразу акцентувати увагу.

Перша і головна специфічна риса жіночої інтернет-журналістики полягає в розумінні того факту, що жінка-журналістка швидше за чоловіка вміє переключити свідомість, адекватно відреагувати на зміну в редакційній політиці, окремій публікації тощо. Річ у тому, що на відміну від пресової, інтернет-журналістика дозволяє «чистити», тобто правити матеріал, який уже вийшов в інтернет-простір. Це не означає, звісно, що хтось устиг зробити відповідну копію, щоб потім продемонструвати оригінал. Останнє часто трапляється в політичній журналістиці. Але коли потрібно внести правку в матеріал, переписати цілі блоки, змінюючи концепцію, жінки виявляються більш гнучкими, рішучими, а отже, їхні дії в інтернет-журналістиці можна кваліфікувати як професійніші.

Авторка статті підкреслює, що йдеться саме про видозміну журналістського твору, а не задум чи реалізацію. Тут не може бути об'єктивного аналізу в принципі, оскільки тоді б довелось аналізувати весь корпус матеріалів певної кореспондентки, порінявши їх із корпусом кореспондента-журналіста, що було б не етично, не професійно. Тому в цій статті ми констатуємо лише перевагу жінки-журналістки, оперативність і продуктивність її роботи у процесі журналістської правки.

Друга специфічна риса діяльності жінок-журналісток в інтернет-виданнях: опанування ними жанрів, які до цього були пріоритетними для чоловіків-журналістів. Особливо це виявляється під час висвітлення подій так званого АТО, а в редакційній практиці більшості інтернет-видань - «війни на Сході України».

Хрестоматійно відомі репортажі Лариси Рейснер - тепер не унікальний випадок висвітлення жінкою-репортером перебігу воєнних подій. У редакції буквально кожного українського інтернет-порталу є штатні чи позаштатні репортерки, які їдуть у район бойових дій, щоб написати журналістський матеріал. Причини такого оригінального трактування ґендерної філософії важко пояснити. Внутрішні розслідування, закриті опитування досить повно висвітлили причину подібних вчинків.

Серед мотивів поїздок жінок-журналісток у район бойових дій такі:

1. Бажання познайомитися зі справжніми мужчинами, захисниками. По можливості, створити сім'ю.

2. Бажання якомога повніше реалізувати себе в творчості. Війна, військові репортажі - викликають увагу і прихильне ставлення до авторки редактора. Можливість кар'єрного зростання.

3. «Мене туди тягне після першого разу». Мотивація дещо емоційна, але з подібним твердженням, проханням знову надати можливість відрядження «на війну» стикаються практично всі керівники інтернет-видань.

4. Необхідність помститися («За друга, чоловіка, брата»).

Остання мотивація є редакційною таємницею, вона не є публічною інформацією, проте не зважати на неї не слід. Із суто етичних міркувань вважаємо, що колись настане час і будуть оприлюднені імена українських жінок-журналісток, які не лише писали, а й стріляли в зоні АТО, порушуючи всі можливі закони журналістської етики.

Це - тема окремого розслідування, проте коли йдеться про ґендерну політику в царині журналістики, зокрема жінки-журналістки на війні, то варто починати з досвіду американського репортера Ернеста Гемінгвея і радянського Артема Боровика. Тобто саме чоловіки-репортери першими порушили основні канони професійної етики, взявши до рук зброю.

У сучасній українській політичній інтернет-журналістиці, що може бути порівняна із бойовими діями на Сході, про ґендерну політику потрібно також говорити в досить несподіваних, антагоністичних аспектах. Серед них головне: яким чином і якою мірою може використовувати професійну інформацію жінка-репортер, яка поставила собі завданням досягнення власної політичної мети? В українському політикумі, особливо в політичному спектрі 2015-2016 рр., є досить багато жінок-депутатів, які раніше були журналістками. Але парадокс полягає в тому, що депутатками вони стали саме завдяки професії інтерв'юера, репортера тощо.

Мусимо констатувати наслідок, не обговорюючи етичні принципи. Однак при нагоді зазначимо, що принцип об'єднання журналістики й політики не дуже відрізняється від «принципу» об'єднання політики й бізнесу. Останнє завжди приводило до вагомих втрат у різних соціумах, у різні часи. Проте в українських реаліях саме принцип поєднання журналістики й політичної діяльності став, по суті, дихотомічним.

Загальновідомим є ставлення до інформації кількох журналістських шкіл, що сформувалися на основі суспільної свідомості, історичного досвіду, культурних реалій тощо. Перший принциповий підхід: суто прагматичне висвітлення події, без коментаря. Цей підхід сформувався під час громадянської війни у Сполучених Штатах Америки і ним досі керується найбільше інформаційне агентство світу Ассошіейтед Прес.

Інший підхід у ставленні до опрацювання інформації, який умовно можна назвати «європейським»: опрацювання, тлумачення і коментар інформації власне журналістом.

Екстраполюючи обидва підходи до розуміння поняття «інформація», її трактування на політичні події в Україні, поставимо запитання, яке можна буде опрацьовувати й науково осмислювати лише через певний час: «Наскільки етично пояснювати, тлумачити, інтерпретувати певні події громадсько-політичного життя жінкою-журналісткою, якщо вона поставила за мету досягнення політичної кар'єри?». Враховуючи, що останнє, восьме скликання Верховної Ради України дало прецендент значного зростання жінок-депутатів, які починали свою творчу кар'єру в редакціях, в тому числі інтернет-видань, можемо говорити про системність, навіть - поступову методичність процесу.

Не маючи на меті розглядати питання ґендеру в сучасній українській політиці, зазначимо, що політики-журналістки проявляють значну громадянську активність, подекуди порівняну лише з активністю чоловіків-журналістів, яких теж було обрано досить багато.

Виступи жінок-журналісток - народних депутаток в українському парламенті більш емоційні, жінка завжди справляє враження яскравістю метафоричного ряду, вдало підібраними асоціаціями, несподіваними порівняннями. Дається взнаки більш детальна розробка в минулому архітектоніки газетно-журнальної подачі, публікації в інтернет-виданні тощо. Журналістки із народних депутатів уміло користуються прийомами, які умовно назвемо «жіночою естетикою», а також основним принципом ґендерства в сучасній українській політичній журналістиці: «Не можна чіпати жінку-журналістку, це викликає негативне сприйняття в соціумі, може призвести до дискредитації політичного діяча чи групи діячів, які спричинили це соціальне зло».

Факт побиття журналістки Тетяни Чорновіл викликав не лише збурення в українському соціумі, а й був одним із мотивів помсти влади Януковича під час Революції Гідності. (Зараз ідеться про моральне об'єднання журналісток, які, знехтувавши своїми політичними поглядами, виступили на захист Чорновіл, а саме підтримавши її у своїх виступах під час Революції Гідності. - К.В.) В будь-якому випадку, останніми роками можна з абсолютною впевненістю констатувати антагонізм ідеї Ж. Бодріара, згідно з якою (йдеться про західну цивілізацію. - К.В.): «Ми стали транссексуалами, як ми стали трансполітичними, індиферентними, андрогенними та гермафродитними істотами, які поєднують у собі різноманітні ідеології, ми носимо, знімаємо і знову одягаємо різноманітні маски, без того, щоб мати в голові чітке уявлення про сексуальне і політичне» [5, с. 34].

З огляду на вищенаведену цитату акцентуємо на проблемі, що, на нашу думку, найближчим часом стане однією із головних, до вирішення яких зможуть долучитися жінки-журналістки, жінки-політики. йдеться про політичну діяльність уряду, який, пішовши на хибні вимоги західних колег, примусив Верховну Раду, а за нею уряд України ухвалити низку рішень, що стосуються не лише узаконення діяльності сексменшин, а й до певної міри, пропаганду самого факту їх існування. Теорія мультикультуралізму, як і теорія легалізації одностатевих шлюбів, не сприяла, як відомо, підвищенню народжуваності у західноєвропейських країнах, починаючи із п'ятдесятих років минулого століття.

Україна тим часом зазнає катастрофічних втрат у людському потенціалі на Сході країни, втрачає робочі руки на Заході, де молодь масово емігрує до Польщі, Італії, Іспанії. Перепис населення проводився давно, але за суто редакційними джерелами авторка статті стверджує, що нині населення України не перевищує 41,8 млн осіб, з яких 15 млн - люди пенсійного, тобто не репродуктивного віку. За таких умов зробити перший крок: де-факто не лише легалізувати сексменшини, а й готуватися до другого: легалізувати одностатеві шлюби, як це вже зроблено в більшості країн Європи, - явний злочин проти українського суспільства.

Спостерігаємо поки що поодинокі виступи громадських інституцій проти цього процесу [6]. Проте, виходячи із загальної тенденції розвитку подій, проаналізувавши думку колег-журналісток, депутаток, провівши закриті соціологічні дослідження соціологічною службою LB.ua, стверджуємо, що найяскравіше ґендерна солідарність може виявитися в цьому питанні.

Висновки та перспективи. Ґендерні тенденції в українському інтернет-просторі - тема не лише актуальна, а й удячна, естетично довершена. Все більше жінок-журналісток, часто використовуючи суто специфічну форму подачі матеріалів, активно візуалізуючись в електронних ЗМК, впливають на формування суспільної свідомості. Процес цей незворотний, проблема жіночого начала в людській цивілізації, мотивація чоловічих вчинків під впливом жінки - проблема надзвичайно актуальна в сучасній Україні, збуреній революційними подіями й фактичною війною на Сході. Інтернет-видання надають унікальні можливості необмеженого розширення ґендерних тенденцій, а жінки-журналістки активно цьому сприяють.

Стаття обговорена на засіданні редакційної колегії інтернет-порталу LB.ua. Основні теоретичні положення реалізуються в журналістській практиці творчих працівників видання.

Література

журналістка інтернет гендерний

1. Маєрчик М. Гендер для медій / М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманова. - Київ: Критика, 2013. - 220 с.

2. Котова-Олійник С. Гендерна абетка для українських медіа: [посібник] / С. Котова-Олійник, Б. Стельмах, О. Ярош. - Л.: Волинська мистецька агенція «Терен», 2013. - 50 с.

3. Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики: [навч. посіб.] / В.Ф. Іванов. - К.: Центр Вільної Преси, 2010. - 258 с.

4. Бодрийар Ж. Забыть Фуко / Ж. Бодрийар. - СПб.: Владимир Даль, 2000. - 90 с.

5. Вчені б'ють на сполох: на Україну чекають масштабні проблеми через нову «гендерну» політику уряду [Електронний ресурс] // Національний Український Євангелічний Альянс.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Прецедентні феномени як один із виявів інтертекстуальності. Ідіостиль електронного ЗМІ, його порівняння зі стилем друкованого видання. Прецедентні ситуації, висловлювання й імена, особливості їх використання в текстах інтернет-видання "Online-Експрес".

    дипломная работа [102,3 K], добавлен 24.05.2015

  • Типологія літературно-художніх видань в Інтернеті. Особливості змісту літературних видань українського сегменту Інтернету. Аналіз електронної версії україномовного паперового видання "Всесвіт" та онлайн-газети "Друг читача"; їх цільове призначення.

    дипломная работа [76,2 K], добавлен 24.07.2014

  • Жанрові особливості огляду преси, специфіка роботи над жанром. Мережа Інтернет як засіб оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Періодичні видання, на сторінках яких найчастіше друкують огляд преси, структура матеріалів огляду.

    статья [12,6 K], добавлен 11.12.2011

  • Місце новин в мережевих виданнях та на сторінках друкованих видань. Характеристика новинних матеріалів на прикладі видань "Українська правда" та "Донецкие новости". Характеристика різних новинних матеріалів онлайнового видання "Українська правда".

    курсовая работа [54,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Засоби масової інформації: сутність, функції, права, обов’язки. Дослідження основних проблем функціонування сучасних ЗМІ (преси, радіо, телебачення). Особливості книговидання в Україні. Результати використання глобальної інформаційної мережі Інтернет.

    курсовая работа [26,3 K], добавлен 25.11.2010

  • Ознайомлення із сучасною інформаційною системою, засобами масової інформації та комп'ютерними інформаційними системами. Сучасні ЗМІ, з яких більшість людей отримує інформацію. Зручність видачі друкованої продукції та передачі інформації через Інтернет.

    презентация [9,5 M], добавлен 21.05.2017

  • Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.

    курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014

  • Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.

    курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013

  • Трактування терміну "навчальне видання". Типологічна характеристика навчальних видань. Роль і значення навчальної літератури. Предметна область навчальних видань. Види навчальних видань за характером інформації. Читацька адреса навчальної літератури.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 22.12.2010

  • Поняття засобів масової інформації як звернення до масової аудиторії, доступності суспільству, корпоративного змісту виробництва і розповсюдження інформації. Преса, телебачення та Інтернет-видання. Особливості професійної діяльності в кінематографі.

    презентация [4,6 M], добавлен 21.04.2012

  • Особливості інформаційних та аналітичних журнальних видань і газет. Аналіз періодичних електронних видань "Сегодня", "Факты и комментарии", "Дзеркало тижня", "Комсомольская правда", "Українська правда". Помилки текстових повідомлень та їх класифікація.

    реферат [32,3 K], добавлен 15.10.2014

  • Суть і структура свідомості. Характеристика суспільної, масової та індивідуальної свідомості та їх взаємодія. Дослідження впливу засобів масової комунікації на свободу вибору й самовизначення людини. Природа громадської думки, як стану масової свідомості.

    курсовая работа [85,0 K], добавлен 22.04.2011

  • Документальні джерела інформації, предметно-речова галузь, людина, державні організації, інформаційні агенції, Інтернет, спеціалізовані сайти для журналістів, інтерв'ю, масове опитування і анкетування, спілкування журналістів між собою, спостереження.

    курсовая работа [30,7 K], добавлен 30.10.2010

  • Актуальність використання електронних посібників у процесі інформатизації суспільної діяльності. Їх використання в системі підтримки навчального процесу. Основні формати електронного видання. Структурні елементи електронних посібників як політексту.

    дипломная работа [88,0 K], добавлен 03.02.2012

  • Передумови появи україномовних періодичних видань. Становлення української преси, цензурні утиски щодо українських газет та журналів. Мовні питання на сторінках періодичних видань. Фонди національної бібліотеки: надходження газетних і журнальних видань.

    дипломная работа [106,4 K], добавлен 17.11.2009

  • Сутність та розвиток періодичних видань, їх загальна специфіка. Видова та типологічна класифікація сучасної періодики, вимоги до них на теренах України. Вплив новітніх технологій на розвиток періодичних видань та шляхи їх подальшого удосконалення.

    курсовая работа [191,9 K], добавлен 02.02.2014

  • Класифікація основних видів аматорських медіа. Аналіз відеоблогів перших осіб іноземних держав і України, оцінка їх впливу на формування громадської думки. Застосовування комунікативних методів, відеосервісів та інтернет-технологій у політичній боротьбі.

    статья [27,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Класифікація і типологізація видань. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань. Поділ видань на книжкові, журнальні, листові. Класифікація ізографічних документів. Листівка як вид пропагандистської продукції. Призначення художньої репродукції.

    курсовая работа [39,5 K], добавлен 26.05.2012

  • Вивчення видів візуалізації. Дослідження розвитку візуалізації в Інтернеті. Помилкові уявлення про зображення. Аналіз плюсів та мінусів використання зображення в Інтернет-текстах. Тематика спілкування у Фейсбуці. Вплив зображення на поведінку людини.

    курсовая работа [5,9 M], добавлен 16.05.2015

  • Еволюція сучасних глянцевих видань: соціальні ефекти. Роль особистості редактора в тематичному наповненні журналу: перехід від сімейного до літературного видання. Суттєві зміни цінностей сучасної жінки на сторінках "Cosmopolitan". Вплив журналу на молодь.

    дипломная работа [461,6 K], добавлен 23.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.