Аналітичні продукти бібліотек як засіб консолідованого представлення інформаційного сегмента партійних засобів масової комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 027.021:004.77-024.11:323

Аналітичні продукти бібліотек як засіб консолідованого представлення інформаційного сегмента партійних засобів масової комунікації

Андрій Потіха,

наук. співроб. відділу політологічного аналізу СІАЗ Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

У статті висвітлено основні напрями діяльності провідних вітчизняних бібліотек у формуванні консолідованого інформаційного ресурсу, у тому числі з використанням партійних засобів масової комунікації. При цьому звертається увага на певну тенденційність партійних видань і необхідність більш ретельного підходу до відбору та аналізу публікацій партійних засобів масової комунікації. Водночас акцентовано увагу на роботі інформаційно-аналітичних служб, які активно використовують інформацію партійних видань при підготовці аналітичних матеріалів щодо суспільно-політичної ситуації в Україні. бібліотека інформаційний комунікація

Ключові слова: бібліотеки, інформаційний ресурс, партійні засоби масової комунікації, інформаційно-аналітичні служби.

The article describes the main directions of leading national library activities to form consolidated resource information, including the use alternative means of mass com-munication. Besides great attention is paid to party mass communication means which not only monitor events and inform the user, but often construct media reality. Attention is drawn to a certain tendency of party publications and the necessity for more careful approach to the selection and analysis of party mass communication publications, representing the views of corresponding political party and its leaders. It is emphasized that information about the events cannot be complete without using alternative information sources, including party mass communication means. At the same time attention is focused on the work of information-analytical services which use actively the information of party publications in preparing analytical of socio-political situation in Ukraine.

Keywords: libraries, information resource, party mass communication, information- analytical services.

В статье освещаются основные направления деятельности ведущих отечественных библиотек по формированию консолидированного информационного ресурса, в том числе с использованием партийых средств массовой коммуникации. При этом обращается внимание на определенную тенденциозность партийных изданий и необходимость более тщательного подхода к отбору и анализу публикаций партийных средств массовой коммуникации. Одновременно акцентируется внимание на работе информационно-аналитических служб, которые активно используют информацию партийных изданий при подготовке аналитических материалов об общественно-политической ситуации в Украине.

Ключевые слова: библиотеки, информационный ресурс, партийные средства массовой коммуникации, информационно-аналитические службы.

Актуальність теми зумовлена тим, що на сьогодні гостро постало питання збереження та систематизації інформації, представленої в мережі Інтернет. Зокрема, це стосується матеріалів інформаційного сегмента партійних засобів масової комунікації (ЗМК), оскільки саме вони стають тією джерельною базою, за якою можна дослідити процес партійного будівництва кожної політичної партії окремо та трансформації партійної системи України в цілому.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу головних тенденцій та найбільш характерних особливостей, які є специфічними для функціонування партійних засобів масової комунікації, розкрити сутність підготовки аналітичних продуктів бібліотек як засобу консолідованого представлення інформаційного сегмента партійних ЗМК.

Варто зазначити, що в умовах значного збільшення кількості різно-манітної інформації зростає роль бібліотек у вивченні та підготовці консолідованого інформаційного продукту з використанням інформації партійних ЗМК. З кожним роком бібліотеки дедалі більше приділяють уваги не лише збереженню наявних документних ресурсів, а й всебічному пошуку, аналізу, узагальненню інформації та наданню користувачам консолідованого аналітичного продукту. Серед інформаційних ресурсів, матеріали яких використовують в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотечних структур, можна виділити інформацію партійних засобів масової комунікації, які відіграють важливу роль у процесі становлення демократичного суспільства, представляючи альтернативний погляд на сучасні реалії.

Над проблемою функціонування ЗМК, зокрема партійних видань, їхніми особливостями ефективно працювали, створивши методологічне підґрунтя, як зарубіжні науковці, зокрема П. Лазарсфельд, Р. Мертон, так і українські вчені, зокрема В. Різун і В. Шкляр. Деякі питання діяльності ЗМІ були опрацьовані Т Приступенком та О. Порфімовичем.

Питання теоретичного осмислення інформаційно-аналітичної діяль-ності, визначення її понять і напрямів стали предметом дослідження таких науковців, як В. Горовий, Т Гранчак, Л. Чуприна, О. Ворошилов, Н. Кушнаренко, В. Удалова, О. Кобєлєв, Г Покровська та ін.

Усі фахівці відзначають важливість достовірної і, головне, оперативної інформації, яка ґрунтується на аналізі різноманітних джерел, зокрема й партійних видань. Але, як зазначає Л. Чуприна, в умовах інтенсифікації інформаційного обміну, постійного розширення джерельної бази оперативної інформації, значної кількості інформаційних шумів, недостатніх практичних навичок користувача отримати необхідну інформацію досить складно, тим більше що користувачу потрібен не просто масив інформації, а тематична й хоча б частково структурована інформація в електронному вигляді, з якою можна одразу працювати [14, с. 46].

За висновком дослідника, саме бібліотека, яка в усі часи накопичувала, аналізувала, систематизувала, зберігала й надавала в користування інфор-мацію, здатна за умови її сучасної модернізації забезпечити такою інфор-мацією [Там само].

На важливості діяльності бібліотек в умовах зростаючого потоку інфор-мації наголошує Т. Гранчак. Зокрема, у своїй дисертаційній роботі вона зазначає, що діяльність бібліотеки із забезпечення рівного та вільного доступу до затребуваних суспільством інформації та знань сприяє затвер-дженню соціальної справедливості, зниженню соціальної напруженості в суспільстві. «Сьогодні бібліотека стає не лише повноправним суб'єктом інформаційного простору, а й активним учасником інформаційного виробництва. Вона не лише збирає та зберігає документовану інформацію і знання, а й бере участь у формуванні документного потоку, здійснює його аналітико-синтетичну обробку, систематизує, оцінює інформаційно- знаннєві ресурси та на їх базі створює нову затребувану суспільством, адаптовану під конкретні запити користувачів інформаційно-аналітичну продукцію» [4, с. 119-120].

Л. Присяжна також вважає, що бібліотеки мають можливість створювати свій інтелектуальний продукт, забезпечуючи своїм користу-вачам доступ до необхідної інформації. «На нинішньому етапі бібліотека, розробляючи власні технології обробки інформації, що використовується під час проведення наукових досліджень, організує на їхній основі власну синтезовану продукцію, яка може задовольнити інформаційні потреби владних структур» [11, с. 470].

Важливу роль у процесі підготовки консолідованої інформації віді-грають інформаційно-аналітичні служби бібліотек. Зокрема, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) діє саме в цьому напрямі й готова забезпечити користувачів необхідною інфор-мацією. При цьому використовуються різні джерела, інформація яких у процесі аналітико-синтетичної обробки консолідується. Як зазначає Н. Шаховська, «консолідовані дані - це отримані з декількох джерел та системно інтегровані різнотипні інформаційні ресурси, які в сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та становлять адекватну інформаційну модель проблемної області з метою її аналізу опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прий-няття рішень» [10, с. 74].

Інформація про перебіг подій не може бути повною без використання різноманітних джерел інформації, зокрема партійних засобів масової комунікації. Сучасні ЗМК, зокрема й партійні видання, не лише відсте- жують події та інформують користувача, а часто конструюють медіа- реальність. Тобто вони не просто відображають об'єктивну реальність, а пропонують власну версію подій, яка для багатьох людей стає основною.

З розвитком інформаційних технологій партійні лідери разом з колек-тивами партійних видань мають можливість збирати дані через інформа-ційні мережі та зберігати інформацію у вигляді банків даних, виробляти свою інформацію у вигляді книг, газет, журналів, сайтів тощо. Також вони часто створюють свої ЗМК як інформаційно-знакові системи, що стають творчим продуктом політичної партії та доступним для багатьох користу-вачів. Таким чином, у структуру масової комунікації були включені виробничі процеси, що лягли в основу виникнення інформаційної індустрії політичних партій. Разом з тим інформаційна індустрія політичних партій, яка сформувалася на основі розвинутої інформаційної діяльності, стає причиною важливих трансформацій у політичних процесах.

В умовах складної ситуації в нашому суспільстві ЗМК мають можли-вість залучати широкі кола громадян до обговорення ідей, різноманітних, інколи радикальних, пропозицій. Преса, радіо й телебачення вже давно організовують безпосередню участь своєї аудиторії в широких дискусіях. Нині широко використовується Інтернет. На своїх сайтах політичні партії розміщують інформацію для роздумів, матеріали дискусій тощо. Усі бажаючі можуть узяти участь в обговоренні різноманітних проблем. Виборці ж отримують можливість спілкуватися з представниками державних органів, громадських організацій, політичними діячами. Це допомагає краще орієнтуватися в політичних відносинах, оцінювати діяльність нових політичних утворень. Проте вплив ЗМК значно нівелю-ється тоді, коли аудиторія усвідомлює, у чиїх інтересах цей вплив здій-снюється.

Отже, ЗМК забезпечують процес комунікації між політичними елітами, експертами, коментаторами та аудиторією. Вони впливають на політичне життя суспільства не тільки тоді, коли свідомо стають на захист певних політичних інтересів, а й завдяки своєму доступу до масової аудиторії, спроможності бути каналом поширення інформації для інших політичних суб'єктів. ЗМК політичних партій мають можливість замовчувати або відповідним чином інтерпретувати політично важливі події. Значна частина аудиторії розуміє, що ЗМК політичних партій служать саме цій політичній партії, яку вони представляють. Політики впливають на зміст інформації, застосовуючи різні схеми та пропонуючи користувачам своє бачення подій, використовуючи стереотипи мислення пересічних громадян.

На думку У Ліппмана, сучасне життя повне строкатості й поспіху. Крім того, дуже часто люди, пов'язані один з одним життєво важливими стосунками, відокремлені один від одного значною відстанню. Тому, вгледівши у якоїсь людини знайому рису, властиву певному типу, ми заповнюємо відсутню інформацію про неї за допомогою стереотипів, що містяться в нашій свідомості [8, с. 104].

Деякі зарубіжні фахівці зазначають, що ЗМК, а особливо ті, які підпо-рядковані інтересам власника видання, для своєї популяризації викорис-товують конфліктні ситуації. Конфлікт привертає увагу глядачів, слухачів і читачів преси. І чим більший конфлікт, тим більша аудиторія, а великі аудиторії - це великий політичний та фінансовий успіх ЗМІ. Таким чином, часто в інтересах медіа не лише повідомити про конфлікт, а й значно його перебільшити. І, як вважають фахівці, чим це буде ефективніше, тим більше уваги до цієї інформації, до цього засобу інформації [18].

Разом з тим інформація подається таким чином, щоб це було вигідно виключно тій політичній силі, яка замовляє подібну інформацію. За словами фахівців, часто повідомлення подаються дозовано, щоб негативна інформація, яка може зашкодити зацікавленим особам, не доходила до користувача інформації [16].

Ми можемо це бачити на прикладі протистояння політичних сил «лівого» й «правого» спрямування. В Україні останнього часу це - насам-перед ВО «Свобода» та КПУ, які постійно оприлюднюють інформацію, спрямовану на дискредитацію своїх опонентів. Якщо проаналізувати ряд публікацій на сторінках партійних видань, то можна зробити висновок, що вони не допомагають стабілізації ситуації в країні, а, навпаки, деста-білізують. Зокрема, статті на сторінках видань КПУ: «Петр Симоненко: в Украине установилась национал-фашистская диктатура» [12], «Александр Голуб: В отношении Крыма США и ЕС привычно прибегли к политике “двойных стандартов”» [3], «Петр Симоненко: Демократия у нас сегодня в маске и с дубинкой в руках» [13] тощо. У свою чергу «свободівці», які виступають з нападками на КПУ, намагаються ще й «зачепити» росіян. Наприклад: «Кубанська молодь: будемо чекати визвольну Українську армію на землі сонячної Кубані» [7], «У Донецьку російські “гості” напали на мирну демонстрацію, але отримали гідну відсіч» тощо [15].

Усі ці особливості партійних видань враховують працівники інфор-маційно-аналітичних служб при підготовці консолідованого продукту, використовуючи велику кількість різноманітних джерел, які допомагають спростувати чи підтвердити інформацію, оприлюднену партійними ЗМК.

Протягом 90-х років ХХ ст. політичні партії поширювали інформацію переважно за допомогою друкованих видань, які надходили до бібліотек і там зберігаються в бібліотечних фондах. Зокрема, з 1991 по 2002 р. до фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського надходило понад 270 найменувань друкованих видань різних політичних партій. Усі ці друковані видання доступні для користувача й можуть бути ґрунтовно вивчені та використані при підготовці наукових й аналітичних робіт.

Починаючи з 2002 р., кількість друкованих видань, які надходили до бібліотек, значно зменшилася. Недостатнє фінансування бібліотек спричинило скорочення замовлень на партійну пресу. У свою чергу лідери політичних партій переорієнтувалися на електронні ЗМК, створюючи свої сайти та електронні версії газет. Виникла проблема обробки й збереження інформації, яка надходить до користувача через Інтернет і постійно змінюється. Інформаційно-аналітичні служби бібліотек намагаються оперативно відслідковувати й зберігати інформацію, яку поширюють політичні партії. Працівники Служби інформаційно- аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ при підготовці консолідованих аналітичних матеріалів використовують інформацію партійних ЗМК. Усі ці матеріали зберігаються в базі даних СІАЗ. Діяльність партійних структур в усіх регіонах України узагаль-нювалася в щотижневику «Політичні партії в демократичному процесі», який видавався СІАЗ у 2012 р. При цьому широко використовувалася інформація партійних ЗМК. Тривалий час СІАЗ видає бюлетень оперативної інформації електронних видань «Резонанс», на сторінках якого висвітлюються події, які відбуваються в Україні та за її межами. У рубриці «Політика» значне місце приділяється політичним процесам за участі політичних партій та їхніх лідерів. Крім того, на сторінках «Резонансу» друкуються аналітичні матеріали, присвячені діяльності політичних партій. Лише за 2013 р. і І квартал 2014 р. було опубліковано 18 таких аналітичних оглядів, які представлені в електронному вигляді в онлайн-доступі на сайті інформаційно-аналітичних підрозділів НБУВ (www.nbuviap.gov.ua).

Водночас сьогодні працівники бібліотеки не мають можливості повністю вивчати та зберігати всю інформацію, яку поширюють політичні партії через ЗМК.

Також існує проблема з вивченням друкованих видань, які поширю-ються лише під час виборчої кампанії. Ці видання, на відміну від звичайних, розповсюджуються спеціально найнятими для цієї роботи студентами, штатними агітаторами, безробітними, часто - працівниками держустанов. Але характерною рисою таких партійно-політичних видань України «є їх відверта приреченість на швидке вмирання» [1].

Разом з тим варто звернути увагу на заангажованість партійних видань. Адже на сучасному етапі в нашій країні більшість партійних видань існують як засоби масової пропаганди та агітації, за допомогою яких ті чи інші політичні сили формують суспільну думку. При цьому часто використовуються методи маніпуляції. Слід зазначити, що тема маніпуляції є невід'ємною частиною взаємовідносин між політичними партіями, владою, ЗМК і суспільством. Саме за посередництва або навіть під керівництвом медіа суспільство перетворилося на «аудиторію», а згодом на «публіку», яка звикла відчувати на собі маніпулятивний вплив ЗМК.

Як підкреслюють американські соціологи П. Лазарсфельд і Р. Мертон, ті, хто контролює погляди та переконання в нашому суспільстві, вдаються менше до фізичного насильства та більше до масового навіювання, маніпуляції свідомістю. Об'єктом такої маніпуляції є політична свідомість суспільства [17].

Деякі зарубіжні фахівці вважають, що ЗМК, впливаючи на свідомість людей, часто створюють ілюзію дійсності, яка сприймається по-різному. При цьому значна частина споживачів інформації лише частково довіряють ЗМК, які використовують недостовірну інформацію. Разом з тим якщо засоби масової інформації мають вплив на людей, то вони продовжуватимуть формувати масову свідомість [19].

На думку О. Кайкової, один із міфів про ЗМК побудований на уявлен-нях, що вони функціонують на засадах демократії, згідно з якою деякі з них виживають або вмирають з волі аудиторії. «Але насправді це - культурна олігархія, що управляється в інтересах рекламодавців» [6, с. 19].

Це саме стосується й політичних партій та їхніх лідерів, які є заснов-никами партійних видань і фінансують їх. Враховуючи те, що сучасні телекомунікативні технології роблять усю світову спільноту легко- оглядовою, справляється враження, що з «поля зору» не випускається жодна подія, використовуючи символи та продукуючи власні соціальні конструкти, представники політичних партій мають можливість маніпу-лювати свідомістю потенційних користувачів інформації. Як зазначає О. Дащаківська, «звернення політичних лідерів до громадян має особис- тісний характер, оскільки відбувається в умовах індивідуальної взаємодії між ними за допомогою ЗМК» [5].

Політична ситуація віддзеркалюється в суспільстві, спираючись на основні інформаційні потоки країни. Бажання бути поінформованим у суспільства зростає разом зі стрімкістю розвитку подій у політичній сфері. Заполітизованість громадян України говорить про нестабільність у суспільстві, тому політична ситуація є незмінним предметом уваги різних верств населення. Від політичної ситуації також залежить, яким чином взаємодіятиме соціум із владою, за допомогою яких ЗМІ.

В умовах стрімкого перебігу подій та необхідності прийняття відпо-відних рішень державними структурами існує значна потреба в отриманні державними органами влади змістовної консолідованої інформації, яку можуть запропонувати інформаційно-аналітичні служби бібліотек. Адже бібліотеки використовують не лише власні фонди, а й активно залучають додаткову інформацію, яка дає змогу всебічно розкрити актуальну тему й запропонувати необхідні інформаційні продукти користувачам.

Зазначені інформаційні продукти можуть включати згруповані за певними темами списки літератури, доповнюватися аналітичними та іншими матеріалами, статтями провідних фахівців з різних галузей знань, резуль-татами проведених досліджень тощо.

Як зазначає І. Мелюхін, інформаційно-аналітичні служби та підрозділи створюються з метою прийняття соціально значущих управлінських рішень в усіх центрах інформаційної інфраструктури, де концентруються, переробляються потужні інформаційні потоки. Інформаційна аналітика, використовуючи можливості, надані цими службами, активно оперуючи їхніми інформаційними продуктами й послугами, виконує насамперед завдання змістовного перетворення інформації, функціонально перети-наючись у цьому сенсі з науковою й управлінською діяльністю [9, с. 12].

О. Ворошилов також наголошує на важливості діяльності інформаційно-аналітичних служб та акцентує увагу на активізації діяльності бібліотек з інформаційно-аналітичного забезпечення сфери державного управління. За його словами, інформаційно-аналітична робота бібліотек «сприяє підвищенню ефективності управлінської діяльності через налагодження зворотного суспільного зв'язку з демократичними інститутами, зростання впливу громадян на події суспільного життя» [2, с. 223].

Отже, в сучасних умовах існує досить складна система, у якій динаміку її розвитку переважно визначають не самі політичні процеси та явища, а інформація про них, точніше, інтерпретація цієї інформації учасниками комунікації. Така роль інтерпретації в процесі політичної комунікації зумовлена, головним чином, політичною ситуацією, яка впливає на формування загальносвітової політичної системи.

У таких умовах зростає роль інформаційно-аналітичних служб. Врахо-вуючи те, що інформаційні продукти бібліотек розроблені на основі аналітико-синтетичного перетворення первинної інформації, вони є вагомим результатом інформаційно-аналітичної діяльності та мають новітню, ретельно розроблену, структуру та всебічно наповнюються різноманітною інформацією. Аналіз публікацій є важливою складовою інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек, спрямованої на оптимі- зацію не лише державного управління, а й конкретного бібліотечного соціального інституту зокрема, що особливо важливо в сучасних умовах, за існуючих фінансових і матеріально-технічних обмежень.

Список використаних джерел

1. ВасиленкоМ. Специфіка впливу партійно-політичних видань України на формування суспільної моралі [Електронний ресурс] / М. Василенко // Електронна бібліотека Інституту журналістики. - Режим доступу: http:// joumlib.univ.kiev.ua. - Назва з екрана.

2. Ворошилов О. Удосконалення наукового супроводу суспільних перетворень в Україні інформаційно-аналітичними підрозділами бібліотек (з досвіду СІАЗ НБУВ) / О. Ворошилов // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2010. - Вип. 26. - С. 222-229.

3. Голуб Александр: В отношении Крыма США и ЕС привычно прибегли к политике «двойных стандартов» [Електронний ресурс] // Комуністична партія України : веб-сайт. - 2014. - 13.03. - Режим доступу: http://www.kpu.ua. - Назва з екрана.

4. Гранчак Т. Ю. Бібліотека в системі політичної комунікації : дис. ... д-ра наук із соц. комунікацій / Т Ю. Гранчак. - К., 2012. - 438 с.

5. Дащаківська О. Маніпуляція як легітимаційна технологія [Елект-ронний ресурс] / О. Дащаківська // Мережа аналітичних центрів України. - Режим доступу: http://www.mtellect.org.ua/index.php?lang=u&theme_ id=0&material_id71. - Назва з екрана.

6. Кайкова О. В. Політична ситуація та процеси маніпуляції масовою свідомістю суспільства / О. В. Кайкова // Наук. записки Інституту журна-лістики : наук. зб. / за ред. В. В. Різуна ; КНУ ім. Т Шевченка. - К., 2011. - Т 44. - Лип. - верес. - 162 с.

7. Кубанська молодь: будемо чекати визвольну Українську армію на землі сонячної Кубані [Електронний ресурс] // Свобода : газета ВО «Свобода». - № 244. - 2014. - 13-19 берез. - Режим доступу: http:// svoboda-files.info. - Назва з екрана.

8. Липпман У. Общественное мнение / У Липпман ; [пер. с англ. Т В. Барчунова, под ред. К. А. Левинсон, К. В. Петренко]. - М. : Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. - 384 с.

9. Мелюхин И. Информационно-аналитическая деятельность как она есть / И. Мелюхин // Информационные ресурсы России. - 1999. - № 1. - С. 11-14. - Режим доступа: http://it-claim.ru/Library/Books/SC/articles. - Загл. с экрана.

10. Шаховська Н. Методи опрацювання консолідованих даних за допомогою просторів даних / Шаховська Н. // Пробл. програмув. - 2011. - № 4. - С. 72-84.

11. Присяжна Л. Бібліотечно-інформаційні продукти як складова інформаційноїінфраструктуриекономічноїсфериУкраїни / Л. Присяжна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2013. - Вип. 36.- С. 469-481.

12. Симоненко Пётр: В Украине установилась национал-фашистская диктатура [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.kpu.ua - 2014. - 11.03. - Загл. с экрана.

13. Симоненко Пётр: Демократия у нас сегодня в маске и с дубинкой в руках [Электронный ресурс] // Комуністична партія України : веб-сайт. - 2014. - 12.03. - Режим доступа: http://www.komunist.com.ua. - Загл. с экрана.

14. Чуприна Л. Оперативна інтернет-інформація як чинник розвитку інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек України (ХХ - початок ХХІ ст.) : дис. ... канд. наук із соц. комунікацій / Л. Чуприна. - К., 2013. - 248 с.

15. У Донецьку російські «гості» напали на мирну демонстрацію, але отримали гідну відсіч [Електронний ресурс] // Сайт ВО «Свобода». - 2014. - 5.03. - Режим доступу: http://www.svoboda.org.ua. - Назва з екрана.

16. Carruthers, Susan L. The Media at War. New York: St. Martin's Press. -

2000. - 206 р.

17. Lazarsfeld P. Mass Communication, popular taste and organized social action. Bryson, (ed.) The Communication of Ideas [Electronic resource] / P. Lazarsfeld, R. Merton. - N. Y. : Harper and Brothers. - Mode of access: box.jisko.net/d/b3 b9 b33 d. - Title from the screen.

18. Schaffert, Richard W. The Media's Influence on the Public's Perception of Terrorism and the Question of Media Responsibility. Media Coverage and Political Terrorists. - N. Y. : Praeger Publishers. - 1992. - Р. 61-79.

19. The Public and the National Agenda: How People Learn about important issues [Electronic resource] / by Wayne Waynta. New Jersey 1997 (123 р.). - Mode of access: http://books.google.com.ua/books?id=Zf3 Blcx2 jdIC&prints ec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false. - Title from the screen.

Размещено на Allbest.ru