Жанрова своєрідність графічної журналістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Жанрова своєрідність графічної журналістики

Подано змістовні характеристики сучасної графічної журналістики з урахуванням нових тенденцій у ЗМІ, розширенням функціональних завдань синтетичних жанрів у сучасному інформаційному просторі. Закцентовано увагу на проблемних аспектах співіснування близьких понять «comics journalism», «graphic journalism», «documentary comics». На прикладі інтернет-видань, сайтів, окремих творчих доробків зарубіжних авторів-коміксарів наведено жанроутворюючі характеристики відповідної журналістики на сучасному етапі.

Об'єктом дослідження обрано 9 серій коміксу американського журналіста Джо Сакко «Палестина». Доведено приналежність твору до новітнього журналістського жанру - графічного репортажу. Для цього виокремлено основні риси класичного журналістського репортажу, шляхом аналізу та порівняння досліджено реалізацію автором у графічному романі «Палестина» журналістських вимог до звичайного репортажу. Показано переваги невербальних, зображувальних інструментів, запозичених із коміксу, у досягненні авторської мети.

Репортажність, емоційність, соціально-політична загостреність проблематики визначені як ключові характеристики графічної журналістики. Результати роботи можуть бути використані у подальших розвідках напрямку комікcної комунікації та жанрової типології сучасних ЗМК.

Вступ

змістовий графічний журналістика

Постановка проблеми. ЗМІ все частіше використовують графіку для передачі найрізноманітнішої інформації. Це дозволяє споживачу зменшити витрати часу на ознайомлення з потрібною інформацією - візуальний контент швидше потрапляє у свідомість реципієнта, легше засвоюється та запам'ятовується. Зазвичай графічні елементи доповнюють тексти інформаційних та аналітичних журналістських жанрів. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. з'явилися великі за обсягом графічні твори, створені на основі реальних подій. Вони представлені у вигляді коміксів, графічних замальовок, репортажів, романів. Такі зразки називають «комікс-журналістикою», «графічною журналістикою», найчастіше ставлячи між ними знак рівності (в англомовному науковому просторі вони також синонімічні - «comics journalism» або «graphic journalism»). «Офіційний статус» і наукове визнання графічна журналістика отримала після публікації твору Джо Сакко «Палестина» (1996-2001 рр.) [1] та активної дискусії навколо нього. У 1996 р. роман «Палестина» став лауреатом «Американської книжної премії» (The American Book Awards а видання «The Comics Journal» поставило твір на 27 місце рейтингу «100 коміксів століття».

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Визначення професії graphic journalist автори сайту archcomix представили у вигляді коміксу з 17 панелей (кадрів). Не протиставляючи графічну журналістику коміксній, у традиційній для жанру сугестійній і візуалізованій формах представлені наступні ознаки: журналіст-коміксар досліджує та розслідує (research + investigate) історії традиційно, але подає їх як комікс, а не як власне чистий текст, фото або відео. До обов'язкових прийомів графічної журналістики блогери відносять: interviews, oral testimonies, visual explainers, drawing "objectively", narrative data visualization (інтерв'ю, усні свідчення, візуальні пояснення, відтворення об'єктивності, візуалізований виклад даних) [2]. Активне обговорення засадничих принципів графічної журналістики після публікації роману Д. Сакко відбулося спочатку на сторінках журналістикознавчих та популярних журналів («The Columbia Journalism Review», «The International Journal Of Comics Art»), згодом - у книгах і наукових роботах культурологів і комунікативістів (D. Vanderbeke [3], N. Vilen [4] та ін.). У полі інтересів сучасних дослідників - історія виникнення та подальша генеза графічної журналістики, міжжанрові дифузійні методи її втілення.

Мета статті - на прикладі графічного роману Джо Сакко «Палестина» довести його приналежність до новітнього журналістського жанру графічного репортажу.

Об'єкт дослідження - графічний роман Джо Сакко «Палестина».

Методи дослідження. Розуміючи під графічною журналістикою складний процес поєднання документального (реальні події та факти, очевидцем яких виступає автор), журналістського (інтерв'ю зі свідками та учасниками, стилістика репортажу) літературного (форма роману з 9 новел) та, власне, коміксного (об'єктивована візуалізація, послідовний ряд зображень), застосування одного методу дослідження бачиться неперспективним. На основі структурного аналізу та синтезу ми виокремили репортажність як сутнісну основу графічної журналістики. Аналізуючи роман «Палестина», зосередилися на інтенціональних характеристиках інтерв'ю, мовностильових та зображальних особливостях коміксної журналістики.

Першим термін «graphic journalism» широко популяризував американо- мальтійський журналіст і художник Джо Сакко, автор відомого графічного твору «Палестина». Д. Сакко назвали засновником жанру графічної журналістики, а його романи-комікси - класичними прикладами новітнього напрямку, хоча дослідники праформи репортажної зображальності та графічного сторітелінгу (термін N. Mickwitz) вбачають її ознаки і в перших циклах малюнків англійських міських газет ХІХ ст., і в біографічних та історичних коміксах, політичних стріпах та циклах карикатур.

На початку 1990-х рр. Джо Сакко два місяці перебував на західному березі ріки Йордан і в секторі Газа - досліджував політично складну та емоційно напружену ситуацію в регіоні. Він їздив окупованими територіями, відвідував табори біженців, зустрічався з жертвами обстрілів та поліцейського свавілля. Мандруючи, робив нотатки та замальовки, використовуючи свої навички карикатуриста та політичного репортера,

брав чисельні інтерв'ю у палестинців та ізраїльтян. Результат - графічний роман «Палестина» - синергія методів репортажу та мистецтва графіки.

Графічний роман «Палестина» об'єднує дев'ять історій. У центрі - тема ізраїльсько-палестинського конфлікту. Сакко робить акцент на історії та важкому становищі палестинського народу, його побуті, історіях окремих особистостей. Зображені сцени передані драматично. Активний голос автора представлено врізами та закадровими ремарками (записи «до теми» наче на окремих листах). Сакко використовує коміксовий стиль у зображенні реальних подій і героїв - прості за технікою чорно-білі малюнки, які виразно передають портрети людей, деталізують події, об'єкти, ландшафт тощо. Такий кольоровий мінімум, обраний автором, надає графічному твору ще більшої документальності, залучає читача, підкреслює емоційність зображених подій, їх ніби нотатковий характер: герої, «думки на полях», поліфонія голосів - панелі змінюються швидко.

«Палестина» відповідає вимогам класичного журналістського репортажу. Ми бачимо послідовне відтворення події - поїздка Сакко до Ізраїлю представлена хронологічно - починаючи з його приїзду та закінчуючи від'їздом. Наочність досягається власне зображеннями, які створюють цілісну яскраву картину, насичену деталями, відтворенням особистостей, їхні зовнішності, вчинків і реплік.

Більшість ілюстрацій представляють діалоги автора з героями «Палестини» (на таке цікаве поєднання «голосів» роману звернули увагу N. Vilлn), а також діалоги власне палестинців. Коміксному стилю Сакко притаманна увага до візуальних деталей: автор прискіпливо описує все, що трапляється на його шляху - починаючи від деталізації у зображенні таборів біженців та сільських вуличок і закінчуючи жахливими ритуалами та традиціями у заварюванні чаю.

Джо Сакко винайшов своєрідний формат, що поєднав у собі риси чернетки, щоденника (з їхньою непевністю, відсутністю чіткої композиції і зв'язного сюжету) з живими замальовками реалій, які представлені численними зустрічами автора з жертвами ізраїльських солдатів, депортованими старцями, ув'язненими, матерями, що втратили дітей, приреченими та каліками, які сподіваються на одужання. їхні розповіді схожі між собою і, малюнок за малюнком, зливаються в єдину картину чужих страждань, читати (дивитись) яку стає дедалі важче. Унікальність формату полягає й у тому, що для зображення та передачі атмосфери суцільного болю та приниження автор використовує коміксовий, а подекуди й шаржовий стиль графіки, який швидко, з перших сторінок, занурює читача в оповідь.

Сакко реалізував журналістські репортажні функції в тій мірі, в якій йому вдався ґрунтовний графічний роман про безправних жертв Палестини. Як і в звичайному репортажі, тут немає місця ані реконструкції, ані ретроспекції, ані творчому вимислу. Читач знає місце, час, дійових осіб і самого автора. Саме через його сприйняття ми бачимо кожну подію, людину, з якою він спілкується. Уся картина цілком подається як переживання Джо Сакко, що надає «Палестині» додаткової переконливості. Образ автора трохи розгублений, проте самовідданий і відчайдушний, присутній чи не з перших сторінок. Його худорлява постава в пошарпаній шкірянці, окуляри, гумор - усе це одразу викликає читацьку довіру.

Висновки

Коміксна журналістика стає не тільки предметом наукового осмислення, а й потужним і перспективним форматом. Графічна журналістика поступово інтегрується в сучасний медіапростір, «захоплюючи» не тільки художньо-публіцистичні жанри, а й інформаційні (подієві) та аналітичні. Яскравим прикладом синергії журналістики, графічного мистецтва та літератури є роман «Палестина» Джо Сакко. Автор дотримався усіх необхідних для класичного журналістського репортажу вимог, посиливши та увиразнивши свій задум за допомогою візуальних інструментів, запозичених у коміксу.

Література

1.Sacco, J. (2001), Palestine, Fantagraphics Books, Seattle, Washington, 285 p.

2.Archcomix.com (2018), "What is comics journalism?", available at: http://www.archcomix.com/ comicsjoumalism1.html (accessed 25 May 2018).

3.Vanderbeke, D. (2010), "In the Art of the Beholder: Comics as Political Journalism", in Comics as a Nexus of Cultures: Essays on the Interplay of Media, Disciplines and International Perspectives (Eds. M. Berningen, J. Ecke, G. Haberkorn), McFarland & Company, North Carolina, and London, 298 p.

4.Vilen, N. (2016), "Panels Framing the Reality: Joe Sacco's Palestine and the Deconstruction of Objectivity in Comics Journalism", available at: https://tampub.uta.fi/bitstream/handle/10024/99000/ gradu07319a.pdf?sequence=1 (accessed 25 May 2018).

Размещено на Allbest.ru