Функціональна специфіка районної преси (на прикладі газети Петропавлівського району "Степова зоря")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональна специфіка районної преси (на прикладі газети Петропавлівського району "Степова зоря")

Москаленко Н.О.,

Кирилова О.В.

Сучасна регіональна друкована преса України являє собою самобутнє явище, яке, з одного боку, містить певні риси радянської медіасистеми, а з іншого - має непогані перспективи щодо ефективного функціонування в умовах сьогоднішніх трансформацій національного інформаційного простору. Функціональні особливості районної газети дотепер вирізняються на тлі дигитальних та конвергентних процесів, актуалізованих в останні десятиліття у секторі національних ЗМК. Масові періодичні видання, представлені в регіонах, продовжують зосереджувати власні зусилля на виданні друкованої версії газети, вважаючи онлайн-варіанти вторинними і, у більшості випадків, не вартими суттєвої уваги. Газети продовжують вести досить вдалі передплатні кампанії, листування з читачами, рекламну діяльність здебільшого у секторі приватних оголошень. На матеріалі районної газети Петропавлівського району Дніпропетровської області "Степова зоря" вивчено трансформації редакційної формули регіональної преси у залежності з об'єктивними змінами умов функціонування даного сектора. Емпіричною базою виступила добірка газети з 1968 по 2018 р. При цьому аналізувався не лише журналістський контент видання, а і специфіка організації роботи редакції у різні часи, ідеологічна складова журналістської роботи, рекламна діяльність тощо. преса газета друкований

Ключові слово: газета; районна преса; "Степова зоря"; редакційна політика видання; функції районної газети.

Вступ

Постановка проблеми. Проголошення незалежності України наклало відбиток на розвиток місцевої преси. Починаючи з 1991 р. районна періодика постійно знаходиться у стані конкурентної боротьби з загальнонаціональною пресою. Завдяки необхідності постійно реагувати на трансформації інформаційного "районка" зберегла і деякі первинні риси, і набула нових якостей. Залишаючись подекуди єдиним каналом масової комунікації, районні газети користуються неабияким попитом серед певної аудиторії. Читачу цікаво шукати відповіді на болісні питання, починаючи від аграрної, пенсійної, медичної, освітньою реформ і закінчуючи конфліктними побутовими ситуаціями власної вулиці. Досконало розуміючись на проблематиці регіону, знаючи не лише перелік нагальних питань, а і шляхи їх вирішення, районні засоби масової інформації мають переваги перед національною пресою.

Актуальність теми полягає у дослідженні питання значимості місцевої друкованої преси. Тоталітарний режим сприяв появі системи районних газет у першій половині ХХ ст. Читач волів знати, що відбувається на місцевому рівні, а не тільки в країні та світі. У газетах відображався дух того часу, коли розвивався стаханівський рух, історія перших п'ятирічок тощо. Саме ці умови сприяли популярності місцевої преси. Залишившись як спадщина радянської медіасистеми, районні видання у ХХІ ст. поступово почали пристосовуватися до вимог сучасного національного інформаційного простору. Зміни у законодавстві, економічні та суспільні трансформації, технологічні новації вимусили по-іншому ставитися до функціонування регіональної періодики. Залишаючись найкомпетентнішим експертом у царині місцевої проблематики, районні газети вибороли право, відповідаючи на запити читачів здебільшого предпенсійного або пенсійного віку, не брати участі у технологічних перегонах, і, облишивши поза увагою сучасні вимоги до менеджменту видань, працювати за давнім звичаєм з невеликими коригуваннями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Детальна наукова розробленість тематики регіональної радянської преси безсумнівна. Цим питанням у різін часи займалися А. Алєксєєв, В. Секерін, Л.В. Чернявська, Л. Шункова, А.О. Андрієнко, В. Чекмишева та ін. Сучасні трансформації системи районних газет України аналізуються у працях І. Паславського, О. Вільчинського, В. Гандзюка, І. Кравціва, ^пченко тощо. При цьому у науковому дискурсі наявний аналіз регіональної преси Сумщини, Чернігівщини, Тернопільщини, Волині, Вінниччини, Івано-Франківщини. Діяльність районних газет Дніпропетровщини потребують системного осмислення з боку науковців.

Мета статті - виокремити функціональну специфіку районної преси Дніпропетровщини на прикладі районної газети "Степова зоря" Петропавлівського району з урахуванням трансформації її редакційної формули у період 1968-2018 рр.

Методи дослідження. Районна газета "Степова зоря" була заснована 1930 р. на теренах Петропавлівського району. Спочатку видання мало назву "За більшовицькі колгоспи". У 1940 р. газету перейменовано у "Петропавлівську зорю", у 1952 - у "Степову зірку", а з 1968 р. видання виходить під "шапкою" "Степова зоря".

Після проголошення Незалежності України засновником газети стала Петропавлівська райдержадміністрація, що суттєво сприяло трансформації інформаційної політики видання. Наклад у 2010-ті рр. становив до 2 000 примірників, періодичність - один раз на тиждень (по суботах), поширення - за передплатою. А от обсяг реклами збільшився: під оголошення відвели цілу шпальту. На першій сторінці друкувалися важливі інформаційні повідомлення районної ради та районної адміністрації. Періодично публікувалися звернення представників влади до громадян, уривки з промов. У газеті велося листування з читачами, включаючи відповіді працівників державних служб на запитання дописувачів. Третя сторінка була присвячена комерційній рекламі та вітальним матеріалам. Суттєво погіршилася якість журналістських текстів, газета працювала під тиском місцевої влади, втративши поступово довіру у читачів, що, у свою чергу, призвело до скороченню накладу.

Після роздержавлення ситуація в газеті змінилася на краще. Комунікація з читачами вийшла на новий рівень. Аналіз публікацій, порівняння показників зміни кількості передплатників та накладу, вивчення обсягів рекламних оголошень за останні 5 років допоміг визначити пріоритетні напрямки розвитку редакційної формули районної газети "Степова зоря".

Результати й обговорення

Як було зазначено, перші газети місцевого рівня (районні) в Україні було запроваджено у 20-30-х рр. ХХ ст. Саме у той час створено перші районні газети по всій території Радянського Союзу. "Районка" залишалася провідним засобом інформації та органом пропаганди, так як колгоспні газети не мали тривалого існування. Яскравим прикладом творення інформаційної політики районної газети є загальновідома публікація газеті "Правда" від 31 жовтня 1935 р. під назвою "Районною газетою треба керувати": "... більшість районних газет у теперішньому їх вигляді не задовольняє вимогам, які висувають до них зараз і партія, і мільйони читачів... замість свіжої, повнокровної, всеосяжної інформації районні газети підносять читачеві черству скоринку неоперативних статей і заміток, замість нових думок - повторення задів, замість яскравої розповіді та демонстрації - казенний вигук" (цит. за [1, p. 223]).

К.С. Радіонцева зауважує, що "творчі ресурси місцевої пресі завжди були великими. На різних етапах свого розвитку локальна преса вміло використовувала їх. Залежно від завдань, які стояли перед нею, вона то зверталася до кореспонденції і нарису, щоб розповісти про світ життєвих проблем і виконати організаторську функцію, то концентрувалася на певної тематики суспільно-політичного характеру, втілюючи пропагандистський початок" [2, p. 9].

У Петропавлівському музеї історії зберігся випуск газети "За більшовицькі колгоспи" (тогочасна назва "Степової зорі") за 1937 р. Видання мало висвітлювати створення та розвиток колгоспів, про що свідчать і назви публікацій: "Весні - бойову зустріч", "Здобудемо нові перемоги у боротьбі за 7-8 сталінських мільйонів пудів зерна!". Якісні журналістські матеріали рідко траплялися у газеті того часу. Вона нагадувала скоріше пропагандистську листівку, а не справжнє періодичне друковане видання.

Періодичність газети у другій половині ХХ ст. становила 3 рази на тиждень по вівторках, четвергах та суботах. У роздрібному продажу ціна газети складала 3 копійки. Обсяг - 2 друкованих аркуша формату А 3. У 1968 р. наклад видання становив 16 000 примірників. Щодо керівного складу редакції газети, то у різні часи її очолювали О. Вілянський, І. Голубничий, Г. Волинкін, О.Кавун, С. Аксьонова. Контент видання у 1970-ті рр. створювали 10 журналістів при штатному розкладі на 15 посад. Газета тих часів була націлена на розмови з читачем, що дозволяло вирішувати нагальні питання безпосередньо на шпальтах у тематичних блоках "Зоотехнік радить", "Калинонька", "Життя колгоспу", "Передовики", "Агроном рекомендує", "Наші люди", "Люди сільгоспуправління". Традиційною була телепрограма. Рекламні оголошення від приватних осіб зводилися до мінімуму і займали менше чверті шпальти газети.

1990 р. став на той час вирішальним для місцевої преси. Після проголошення незалежності України видання поступово перейшло в комунальну власність, а потім статус громадсько-політичної газети відповідно до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" змінено на тижневик Присамарського краю, що дало поштовх збільшенню тиражу. Засновником газети став колектив редакції районної газети "Степова зоря". Також розширенню популярності видання сприяла поява місцевої тематики на шпальтах газети. Періодичність не змінилася - один раз на тиждень по суботах. Тираж видання на 2018 р. складає 2 700 примірників. Зміни у наповненні газети після роздержавлення наведені у діаграмах 1 і 2.

Діаграма 1. Тематичне наповнення газети "Степової зорі" до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації

Діаграма 2. Тематичне наповнення газети "Степової зорі" після прийняття Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації

Як видно, тематична складова газети зазнала суттєвих змін е порівнянні з минулими роками. Зменшилась кількість матеріалів щодо питань політики. Збільшилася частка висвітлення подій пов'язаних з суспільством. Люди, які прославляють Присамарський край трудовими досягненнями, займаються творчою діяльністю, гідні аби потрапити на шпальту газети. Реклама пов'язана суто зі сільським господарством: продаж худоби, городини, техніки. Можна вважати, що остання трансформація редакційної формули газети - головна причина збільшення тиражу газети, інтересу читацької аудиторії та підвищення рівня конкурентоспроможності видання (див. діаграму 3)

Діаграма 3. Доля газети "Степова зоря" серед інших видань регіону

Висновки

Проведене дослідження показало, що головною функцією районної газети "Степова зоря" є висвітлення актуальних питань місцевої тематики. Аналізоване видання ігнорує національні та міжнародної новини, зосереджуючись на місцевих подіях, розміщуючи їх у рубриках "З життя району", "Ювілей", "З місця подій", "Актуальне інтерв'ю", "Стосується кожного". У газеті переважають публіцистичні тексти. Великою популярністю користується інтерв'ю, яке підвищує довіру до журналістської публікації.

Традиційно на шпальтах газети оприлюднюється інформація про діяльність місцевих державних установ. Публікації з цієї тематики представлена не лише у певних рубриках, а і матеріалах редакції (так, наприклад, колонка головного редактора розповідає про бюджет району та його реалії життя регіону). Ефективність даного підходу доводить збільшення накладу видання після появи низки подібних публікацій на 10 %.

References