Блоги Ольги та Анатолія Шаріїв як інструмент формування громадської думки

Феномен блогінгу як процес втілення новітніх журналістських практик. Причини популярності блогів Анатолія і Ольги Шаріїв як інструменту формування громадської думки, зокрема, у період Майдану, початку війни на Сході України, політичних скандалів, виборів.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2020
Размер файла 23,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Блоги Ольги та Анатолія Шаріїв як інструмент формування громадської думки

Замковий А. В., Гусак Н. А., Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

Розглянуто феномен блогінгу як процесу втілення новітніх журналістських практик, проаналізовані причини популярності блогів Анатолія і Ольги Шаріїв як інструменту формування громадської думки, зокрема, у період Майдану, початку війни на Сході України, політичних скандалів та президентських виборів у 2019 р. Результати дослідження мають практичне значення і можуть бути використані для подальшого вивчення блогосфери.

Ключові слова: блогінг; цензура; інтернет-журналістика; традиційні ЗМІ; YouTube; Шарій; соціальні мережі.

Вступ

Постановка проблеми. У зв'язку зі складною політичною ситуацією та відвертою заангажованістю з боку більшості засобів масової інформації, у «думаючої» частини аудиторії цих ЗМІ виникає потреба в отриманні даних із так званих альтернативних джерел. За останні роки цими джерелами стали блоги, які досить швидко почали називати «індивідуальною журналістикою», а стрімкий розвиток блогосфери та популярність, яку отримують блогери завдяки можливості впливати на свою аудиторію, дозволяють з певною долею умовності навіть прирівнювати блогерів до представників ЗМІ.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед українських дослідників до вивчення феномена блогосфери як інструменту соціокультурної трансформації зверталися Л. Городенко [1], Ю. Половинчак [2]. Сайти соціальних мереж, блоги, мікроблогігн як виміри сучасного політичного дискурсу досліджував А. Янченко [3]. Дослідниця О. Філатова [4] займалася питанням співвідношення блогів із традиційною журналістикою. На її думку, блоги і традиційні ЗМІ є взаємопов'язаними, а блоги стали для журналістів ще одним унікальним джерелом інформації, де обговорюються найактуальніші новини.

Мета статті. Визначити та науково обґрунтувати особливості блогосфери як сучасного засобу впливу на свідомість та формування громадської думки на прикладі двох схожих за тематикою блогів.

Об'єкт дослідження. Аудіовізуальні та текстові блоги, що викладаються на відеохостинг YouTubeта у соціальних мережах.

Методи дослідження. У блогерських ресурсах було проаналізовано їх зміст. За допомогою порівняльного методу були виявлені спільні та відмінні риси у характерах матеріалів, риториці. Також було визначено рівень впливу та ефективності блогів на різних інтернет-платформах. Метод аналізу сприяв вивченню окремих компонентів задля формування цілісної картини.

Результати й обговорення

блог майдан вибори

За останні роки блогосфера демонструє активні темпи зростання. Сьогодні вона є однією з найбільш динамічних у Всесвітній Мережі. Зокрема, широкої популярності в інтернет-аудиторії набули політичні блоги.

Цей феномен пояснюється досить просто. Можливість вільного висловлювання - це одна із тих унікальних можливостей, яку кожному надає Інтернет. У Мережі свобода слова значно більша, ніж та, яку забезпечує будь-який, навіть по-справжньому незалежний засіб масової інформації. Відповідно, ця особливість блогінгу привертає увагу значної аудиторії. Відповідно, зараз ми маємо змогу говорити про те, що блогери набули тієї ваги, яку колись приписували «четвертій владі», тобто традиційній журналістиці.

Межа між блогосферою і професійними засобами масової інформації поступово зникає. Газети, журнали, телебачення і радіо почали публікувати огляди блогів і запрошувати популярних блогерів як коментаторів або експертів. Як пише дослідник Д. Колезєв у своїй роботі «Журналістика і блогінг: взаємодія та взаємовплив», блогери мають високий рівень комунікабельності і є відкритими для журналістів. А завдяки комунікаційним можливостям інтернету, зв'язатися із блогерами можна дуже легко і оперативно [5].

Характерною особливістю блогу є наявність зворотного зв'язку читача (фоловера) із автором. Ця можливість перетворює блог на середовище мережевого спілкування у режимі онлайн [4]. С. Ю. Волков та В. А. Нікітенко вважають, що у ХХІ ст. блоги як форма політичної комунікації є одним із найпопулярніших способів доведення інформації до населення, адже блог є носієм найактуальніших даних, а головною перевагою блогів над традиційними ЗМІ є швидкість «доставки інформації» аудиторії [6].

Дуже часто аудиторію цікавлять не факти і новини, а думки про них. І тут блоги виходять на передній план, адже традиційне телебачення, преса, або інтернет-видання часто заангажовані і дотримуються принципів редакційної політики, на кшталт «Про це ми говоримо/пишемо, а про це - ні». Зокрема, американський телерадіоведучий та політичний коментатор телеканалу NBCХ'ю Хевіт (HughHewitt) вважає, що зараз блоги кардинально змінюють суть традиційної журналістики, яка, в першу чергу, спирається на факт. На думку Хевіта, цікавий факт дозволяє створити новину для аудиторії. Блог, на відміну від принципів роботи телебачення, газет, або радіо робить ставку не на факт, а на персональну думку про нього. У трактуванні телевізійника це означає, що сьогодні «луна» стала важливішою за «голос» людини» [7].

Така однобока подача фактів, представлення думок без участі інших сторін діалогу, змушує одну частину аудиторії звертатися до різних ЗМІ, щоб скласти для себе повну картину того, що відбувається. Друга ж частина глядачів/читачів звертається по допомогу саме до блогерів.

Як зазначає Д. Колезєв, якщо журналіст будь-якого ЗМІ, що входить до певної медіагрупи, висловлюватиме думку, що суперечить загальній редакційній політиці, то йому доведеться зіштовхнутися із цензурою. Перевага незалежних або частково незалежних блогів проявляється у відсутності цензури та самоцензури [5].

Пік популярності окремих політичних блогів серед аудиторії пострадянських країн, в тому числі і в Україні, настав на межі 2013-2014 рр. Зокрема, у 2013 р. на YouTubeбув створений акаунт «Анатолій Шарій». Це ім'я українського журналіста сьогодні на слуху не лише у інтернет- аудиторії та інших журналістів, а й у представників влади в Україні. Принаймні, так вважає сам Анатолій.

За цей час канал Шарія набрав більше двох мільйонів фоловерів, а сумарна кількість переглядів його відеоблогів перевищує два з половиною мільярди. Із цими даними можна ознайомитися на порталі Socialblade.com[8]. Це була далеко не перша спроба українського журналіста займатися інтернет-діяльністю. Свій блог Анатолій почав вести у 2006 р., але тоді його канал було заблоковано «за розпалювання конфліктів та образи» на адресу політиків, вищої гілки української влади тощо.

У статті ми не плануємо висловлювати власне ставлення до особистості чи інтернет- діяльності Анатолія Шарія та його дружини Ольги Шарій. Ми досліджуємо лише контент, що випускається на цих ресурсах і ставлення до нього аудиторії.

Широкої популярності канал Анатолія Шарія набув після подій на Майдані Незалежності у Києві, коли журналіст почав коментувати резонансні події, що відбувалися в Україні взимку 2013-2014 рр. Серед основних тем відео Шарія - фальсифікація у ЗМІ, брехня на центральних українських телеканалах, обвинувачення їх у пропаганді та співпраці із адміністрацією президента. «Улюбленими» телеканалами Шарія у цьому плані є канали Прямий, 5 канал, 1+1 та 112. Окремі ефіри інформаційно-аналітичних програм потрапляють і в огляди Ольги Шарій.

Себе ж Шарій називав «борцем» із владою, через яку йому довелося терміново покинути Україну і шукати політичного притулку на території однієї з країн Європейського Союзу. За словами Шарія, він був об'єктом переслідування за свої журналістські розслідування, які він публікував, працюючи в українських виданнях (зокрема, «Сегодня», «Московский комсомолец», «Обозреватель»).

Серед тем для огляду Шарій обрав і події, що відбувалися в Росії. Зокрема, критикував діяльність політика Олексія Навального, що планував балотуватися на пост президента РФ. Також Шарій регулярно оглядав події, що відбувалися в окупованих Донецьку і Луганську, аналізував ситуацію на лінії фронту. Однак висвітлювати такі теми блогер припинив. За неофіційною інформацією, сталося це через те, що Шарія звинуватили у перекручуванні інформацію та умисному підборі респондентів. У середньому за день на каналі «Анатолій Шарій» може вийти 3-4 відео, де блогер аналізує, наприклад, інтерв'ю певних політиків, виступи Президента, роботу журналістів, яких називає «пропагандистами».

Найбільш активна фаза діяльності Шарія розгорнулася під час президентських виборів та передвиборчої кампанії в Україні 2019 р. Головна теза ледь не кожного відео - нинішня влада повинна піти. Бажано - опинитися на лаві підсудних. Також одіозний блогер Шарій дав старт «акції» «Постав питання Президенту», у ході якої заохочував простих людей, своїх потенційних глядачів, ставити питання Петру Порошенку під час його виступів. Переважно Президенту ставилося одне запитання: «Чому Ви переслідуєте Анатолія Шарія?».

Таку «акцію» Шарій запустив через те, що в Україні на нього почали «активно відкривати кримінальні провадження». При цьому, як стверджує сам Шарій, майже усі вони були відкриті через неіснуючі правопорушення. Протягом усього президентства Порошенка Анатолій Шарій виступав із критикою його діяльності, зокрема дій щодо врегулювання подій на Сході України, піару на цих подіях, на сумнівних успіхах і досягненнях, які або не були такими, або були здійснені попередниками Порошенко. У відповідь на критику, за словами самого Шарія, адміністрація Президента почала проводити кампанію з дискредитації журналіста, залучаючи, зокрема, Марка Фейгіна, який поширював брехливі відомості про кримінальне переслідування Шарія в Євросоюзі. Крім того, адміністрація, нібито, подала запит у корпорацію Google, вимагаючи розголосити місце проживання авторів декількох каналів, серед яких був і Анатолій Шарій.

Ставлячи чинній владі такі питання, блогер намагався показати, як Президент та його оточення ставляться до свого ж народу. Часто людей, що ставили провокаційні питання, силоміць відводили подалі від Президента або привселюдно били. Усі ці випадки фіксувалися на відео, які поширював Шарій на своєму каналі. Як компенсацію, блогер виплачував постраждалим 15 тисяч гривень.

Окремо варто зазначити діяльність Шарія у період передвиборчих перегонів. Лейтмотивом ледь не кожного відео блогера є твердження про те, що Петро Порошенко має програти вибори і після поразки діючого президента «варто перекривати аеропорти і вокзали». На початку передвиборчої кампанії, котру проводили кандидати на пост президента України, Шарій відкрито заявив, що голосуватиме за О. Вілкула - кандидата від «Опозиційного блоку». Шарій неодноразово агітував українців голосувати за цього кандидата і записував інтерв'ю з Вілкулом, підкреслюючи дружбу із ним. Зараз, коли ЦВК оприлюднила фінальні підрахунки голосів можна зробити висновок про те, що мільйонна аудиторія Шарія, не зробила високий рейтинг Вілкулу. Щоправда, левова частина аудиторії Шарія проживає у Російській Федерації і, напевно, не могла проголосувати через закриття виборчих дільниць на території країни- агресора.

Під час другого туру виборів Шарій не відійшов від своїх тверджень про необхідність зробити усе, аби Порошенко не став президентом вдруге. Тоді у відео Анатолія Шарія почала з'являтися різного роду агітація за Володимира Зеленського. Після перших результатів екзитполу Шарій випускає відео, де говорить, що така перевага у голосах Зеленського над Порошенко є перемогою його і аудиторії каналу.

Причина популярності і такої кількості переглядів та «фідбеку» від аудиторії блогера невідома. На цей рахунок вибудовуються різні теорії, у тому числі і конспірологічні. Зокрема, припускається, що Шарій є «проектом Кремля», а більша частина аудиторії є «ботами». Цим пояснюється і феноменальна кількість переглядів відеороликів за перші години з моменту їх виходів і, відповідно, появі окремих відео Шарія у розділі «Тренди» на YouTube, що дозволяє привернути увагу живих користувачів Інтернету до подібного контенту.

Що стосується діяльності його дружини, яку Шарій часто згадує і у своїх відеороликах (щоправда, називаючи Ольгу своєю «однофамільницею»), то відеоблогером вона стала відносно нещодавно, а саме - з березня 2018, коли було створено канал «Ольга Шарій» [9]. На сьогодні канал має понад 300 тис. фоловерів та 53 млн сумарних переглядів. Висловимо припущення, що таким чином подружжя Шаріїв вирішило охопити не лише чоловічу, а й жіночу аудиторію, яка також переглядає YouTube. Можливо, це спроба розповісти про більшу кількість подій, хоча інколи Анатолій та Ольга висловлюють думку стосовно одних і тих самих питань. Зазвичай блогери акцентують увагу на різних моментах, навіть якщо розглядають одне і те саме питання.

Зокрема, останній закон про мову, котрий підтримала Верховна Рада, розглядався на обох каналах. Риторика однакова. Мовляв, таким чином депутати від політичних фракцій, які знаходяться під контролем, поки що чинного Президента, розділяють країну та не несуть практичної користі. Анатолій Шарій робив акцент на тому, хто з депутатів агітував голосувати за цей закон, Ольга наголошувала, що закон буде поширюватись на тих, хто мешкає в Україні, у той час як діти народних обранців спокійно житимуть у «цивілізованих Великій Британії, або США». Назву відео Ольги Шарій має відповідну: «Баранов - украинизировать. Своих детей - англоизировать».

Також об'єктом «нападків» подружжя Шаріїв став український журналіст Дмитро Гордон. На думку Анатолія та Ольги Шарій, Гордон дуже часто змінює власну позицію з тих, чи інших питань і дуже швидко «перевзувається», якщо цього вимагає політична, або соціальна ситуація.

Варто зазначити, що одним лише блогом на YouTubeдіяльність Анатолія та Ольги Шаріїв не обмежується. Подружжя має інформаційний ресурс під назвоюsharij.net.Ольга є головним редактором сайту. За даними аналітичних платформ, середня відвідуваність цього інформаційно-аналітичного сайту - понад 169 тис. читачів за день [10].

У 2017 р. Ольга та Анатолій Шарії вступили до Європейського Союзу журналістів і отримали журналістські посвідчення міжнародного зразка. Таким чином, виданняsharij.netє офіційним зареєстрованим засобом масової інформації та може мати власних кореспондентів, які, зокрема, працюють в Україні і дають можливість Шарію отримувати інформацію безпосередньо на місці.

Активну діяльність блогери також, ведуть у соцмережах - Facebook, Twitter, ВКонтакте. Соцмережі є для них допоміжною платформою, адже інколи зробити текстовий допис значно легше, ніж записувати та монтувати відеоблог.

Що стосується аудиторії цих блогерів, то варто сказати, що обидва канали охоплюють як чоловічу, так і жіночу частину аудиторії. Середній вік аудиторії Шаріїв - 20-45 років. Переважна частина проживає в Україні та Росії.

Якщо говорити про можливість впливати на аудиторію в більш ніж три мільйони осіб, то можна сказати, що Анатолій Шарій майстерно володіє достатньо потужними важелями впливу. Згадаймо акцію про запитання до Петра Порошенка. За словами Шарія, таким чином йому та глядачам вдалося зірвати так званий «Томос-тур» Порошенко, коли Президент планував об'їхати всі області України, аби показати священний документ про автокефалію й утворення Православної Церкви України українському народу.

Висновки

Політичний блогінг - відносно нове та недостатньо досліджене явище у громадській і політичний комунікації. Головною особливістю блогосфери сьогодні є прихильність аудиторії. Аудиторія блогерам довіряє, прислухається до їх слів, та отримує від них інформацію як з альтернативного або ж додаткового джерела.

На сьогодні одним із найпопулярніших за рівнем переглядів є відеоблоги Анатолія Шарія та його дружини Ольги Шарій. До самих персон авторів можна ставитись по-різному. Утім, важко заперечувати феномен підйому та впливу на маси таких одіозних діячів Інтернету. І саме це заслуговує на подальше детальне вивчення їхньої діяльності.

Одним із найбільш дієвих засобів впливу на аудиторію, що використовує Шарій, є його «викриття фейків» на телебаченні. Кожне нове відео він присвячує аналізу певної події. Варто зазначити, що більшу частину своїх слів Шарій ілюструє публічною інформацією - демонструє уривки новинєвих сюжетів, публічних виступів політиків. Як правило, це інформація, узята із відкритих джерел - новинні сайти, різного роду реєстри або відео від очевидців певної події. Саме цей фактор цілком здатний впливати на загальний рівень довіри та прихильності аудитори блогера. Оперування фактами, а не лише емоціями чи власними припущеннями, дозволяє умовно прирівнювати блоги Анатолія Шарія до повноцінних засобів масової інформації. Блоги подружжя Шаріїв - це надзвичайно потужний інструмент впливу на свідомість пересічної людини, що цікавиться політикою. А враховуючи, що таких людей на канал лише одного Анатолія Шарія підписано понад два мільйони, то можемо говорити про його YouTube-канал як додаткове джерело інформації для великої кількості інтернет-користувачів та про сучасний феномен політичного блогінгу, який активно використовується для формування громадської думки і має високий ступінь довіри аудиторії.

Список використаних джерел

1. Городенко Л.М. Нові медіа: журналістика чи комунікація? Current issues of mass communication.2013. Issue 14. С. 65-69. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmk_2013_14_15 (дата звернення: 28.04.2019).

2. Половинчак Ю.М. Особливості аналізу соціальних медіа як дискурсивного простору. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/konferenciya/konf_lviv/Polovunchak.pdf(дата звернення: 28.04.2019).

3. Янченко А. Соціальні медіа як елементи політичної комунікації. Політичний менеджмент. 2013. № 1. С. 153-163.

4. Филатова О.Г. Блоги и СМИ, гражданская и традиционная журналистика: соотношение понятий. URL: https://cyberleninka.ru/artide/n/blogi-i-smi-grazhdanskaya-i-traditsionnaya-zhumalistika-sootnoshenie-ponyatiy(дата звернення: 28.04.2019).

5. Колезев Д.Е. Журналистика и блоггинг: взаимодействие и взаимовлияние. Известия Уральского государственного университета. 2010. Сер. 1. Проблемы образования, науки и культуры. N 1 (71). С. 31-40.

6. Волков С.Ю., Никитенко В.А. Блоггинг как форма политической коммуникации. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/blogging-kak-forma-politicheskoy-kommunikatsii(дата звернення: 28.04.2019).

7. Hewitt H. Blog: understanding the information reformation that's changing your world. Tennessee : Nelson books, 2005. 256 р.

The main idea of the article is to study the activities of Ukrainian political Internet bloggers who can express their point of view on various issues for a sufficiently large audience.

The activities of Anatoly and Olga Sharij) were analyzed. Both of them actively lead their blogs on YouTube. The total audience of these bloggers is more than 2.3 million users only on YouTube. The scientific novelty of the paper lies in the insufficient number of similar research materials concerning the features of the development of modern blogging.

The results of the study are of practical importance, since they can be used for further study of the blogosphere and bloggers as journalists of the 21st century. According to our forecasts, the development of blogging and its effectiveness will all happen at a faster pace.

Keywords: blogging; blogger; media censorship; Internet journalism; traditional media; Facebook; YouTube; Twitter; Sharij; social networks.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Класифікація основних видів аматорських медіа. Аналіз відеоблогів перших осіб іноземних держав і України, оцінка їх впливу на формування громадської думки. Застосовування комунікативних методів, відеосервісів та інтернет-технологій у політичній боротьбі.

    статья [27,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Масова комунікація як основне середовище, в якому функціонують інститути PR. Вплив на громадськість через канали комунікації та за допомогою засобів масової інформації. Механізм комунікаційного процесу (на прикладі розважальної програми "Танцюють всі!")

    контрольная работа [17,7 K], добавлен 09.11.2015

  • Особливості функціонування преси, радіо і телебачення в Україні як самостійної індустрії, спрямованої на формування громадської думки, національної політичної свідомості населення з використанням організаційно-технічних комплексів передачі інформації.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.01.2017

  • Місце громадської думки у масовій свідомості. Механізми ведення інформаційно-психологічних війн, основні форми та стратегія їх впливу на масову свідомість. Використання інформаційно-психологічних впливів США на різних етапах збройного конфлікту з Іраком.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 27.01.2013

  • Розгляд інформаційної політики Росії в Україні. Особливості російсько-українського інформаційного простору та його складові. Комплексне вивчення впливу російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні та визначення факторів його ефективності.

    дипломная работа [80,7 K], добавлен 05.01.2011

  • Характеристика громадської думки як об'єкту впливу засобів масової комунікації. Аналіз участі телебачення в політичній маніпуляції, використання вербалізації та нейролінгвістичного програмування. Вивчення основних методів і техніки регулювання іміджу.

    дипломная работа [186,5 K], добавлен 23.05.2012

  • Виявлення рівня довіри читачів до блогів. Основні переваги і недоліки друкованих засобів масової інформації, блогів та їх популярність серед аудиторії. Відмінність між журналістами та блогерами, міра їх відповідальності перед державою і суспільством.

    статья [23,2 K], добавлен 22.02.2018

  • Суть і структура свідомості. Характеристика суспільної, масової та індивідуальної свідомості та їх взаємодія. Дослідження впливу засобів масової комунікації на свободу вибору й самовизначення людини. Природа громадської думки, як стану масової свідомості.

    курсовая работа [85,0 K], добавлен 22.04.2011

  • Загальна характеристика мас-медіа, становлення фонографічної музики. Аналіз характеристик музики як інструменту формування масової свідомості в українському контексті, розробка шляхів та рекомендацій щодо вдосконалення політики у музичній сфері.

    курсовая работа [67,5 K], добавлен 05.03.2012

  • Ступінь впливу засобів масової інформації на аудиторію, процес формування суспільної думки та методи маніпулювання нею. Місце преси в усіх суспільних сферах життя. Релігійна спрямованість діяльності масової інформації, її методи та оцінка ефективності.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 23.06.2009

  • Проблеми професійної етики та моралі у журналістиці. Етичний кодекс журналіста як засіб забезпечення свободи слова. Сутність інформаційної війни. Особливості пропагандистських технологій російських мас-медіа під час війни з тероризмом на Сході України.

    дипломная работа [530,8 K], добавлен 26.06.2015

  • Розгляд типології логічних помилок в районних друкованих журналістських виданнях. Основні причини виникнення розповідного алогізму, ламаної метафори, плеоназму, амфіболії, заміни понять. Описання методики літературного редагування та правки текстів.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 06.06.2011

  • Телебачення в незалежній Україні. Фінансова самостійність телеканалів, монополісти вітчизняного ринку реклами, незалежна журналістська позиція. Ситуація виборів, процес комерціалізації телебачення України, реклама та рейтинг. Роль державного телебачення.

    статья [22,2 K], добавлен 06.12.2010

  • Історія розвитку суспільно-політичного щотижневика "Дзеркало тижня", поява у ньому політичної спрямованості. Роль суспільно-політичних видань у демократичному суспільстві та становленні громадянської думки. Демократичність і "свобода слова" видання.

    курсовая работа [40,7 K], добавлен 24.10.2010

  • Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.

    курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014

  • Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.

    статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009

  • Формування набору характеристик публіцистичних текстів. Аналітичний звіт, кореспонденція, інтерв'ю. Анкетування. Визначення функцій жанру. Публікації, виконані в жанрі листа. Концепції видання. Різні жанри журналістських та літературних творів.

    контрольная работа [30,1 K], добавлен 09.02.2009

  • Історичне формування терміна "культура". Загальні принципи діяльності ЗМІ в сфері культури. Жанрова розмаїтість журналістських текстів. Діяльність журналіста в просторі культури. Етапи пошуку інформації в загальнодоступних і закритих джерелах.

    курсовая работа [72,3 K], добавлен 29.01.2010

  • Визначення понять полеміки, дискусії, диспуту. Характеристика найбільш ефективних полемічних прийомів. Особливості втілення полемічного тексту в ток-шоу і друкованих ЗМІ. Конкретизація форм аргументації та аргументативних помилок в полемічних публікаціях.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 18.12.2011

  • Место и роль "Эхо Москвы" в системе российского радиовещания. Краткий анализ деятельности информационно-аналитической программы "Своими глазами" на радиоканале, её главные преимущества и недостатки. Составление творческого портрета ведущей Ольги Бычковой.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 15.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.