Структурно-семантичне наповнення й комунікативно-прагматичні характеристики новинних заголовків сучасної німецькомовної преси

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурно-семантичне наповнення й комунікативно-прагматичні характеристики новинних заголовків сучасної німецькомовної преси

Цимбаліста М. М.

Анотація

Статтю присвячено аналізу комунікативно-прагматичних характеристик заголовків німецькомовних медіатекстів як продуктів журналістської творчості. Особлива увага приділяється структурно-семантичній організації новинних заголовків. Безпосереднім об'єктом дослідження є новинні заголовки сучасних журналістських матеріалів, опубліковані у виданнях “Der Spiegel”, “Sьddeutsche Zeitung”, “Die Zeit”, а також розміщені в мережі Інтернет на офіційних сайтах вказаних видань. Матеріалом для вивчення слугували 600 заголовків, дібраних шляхом суцільної вибірки.

Важливу роль у роботі присвячено вивченню функціонального призначення заголовків. У статті проаналізовано лексико-семантичні групи новинних заголовків, зокрема, проведено дослідження заголовків на використання авторами стилістичних фігур, а також визначено їх організаційно-смислові форми й особливості побудови.

Важливе місце відведено способам та засобам увиразнення газетних / журнальних заголовків. семантичний заголовок медіатекст

Заголовок виступає єднальною ланкою між автором та читачем у комунікаційному процесі. За кожним заголовком і текстом статті стоїть мовна особистість автора, його спосіб мислення, сприйняття світу, інтелектуальний рівень тощо.

Автор, створюючи газетну / журнальну статтю, свідомо обирає специфічні мовні знаки задля вирішення свого комунікативного наміру. Реалізації цього наміру сприяють різнорівневі мовні засоби: лексичні, семантичні, синтаксичні.

Встановлено, що для новинних заголовків характерні такі ознаки, як інформаційна насиченість, лаконічність, точність, об'єктивність викладу, ясність висловленої думки, простота форми, клішованість, а також експресивність, сенсаційність, оригінальність.

Для привернення уваги читачів автори використовують у заголовках різні стилістичні фігури. Заголовки рясніють архаїзмами, неологізмами, запозиченими словами, сленгіз- мами, жаргонізмами тощо. Зафіксовано частотне використання фразеологічних зворотів та абревіатур.

Ключові слова: новини, газетні заголовки, прагматика, комунікація, семантика.

Постановка проблеми. В умовах сучасного інформаційного простору комунікативно-прагматична роль газетного / журнального новинного заголовка, безсумнівно, зростає. Заголовки покликані керувати увагою читача, підвищувати інтерес до різноманітних проблем сучасного суспільства. Саме від заголовка залежить, чи прочитає читач статтю, чи відкладе убік. У той же час новинні заголовки мають емоційне забарвлення, характеризуються виразністю, експресивністю висловлення, що збуджує читацький інтерес, привертає увагу. Чим якіснішим буде структурно-семантичне наповнення заголовка, тим більша імовірність того, що журналістський матеріал не залишиться поза увагою.

Газетні / журнальні новинні заголовки зазнають постійних змін в організаційній побудові, що не може не впливати на поглиблення інтересу дослідників до вивчення структури, семантики і прагматики газетної / журнальної мови. Особлива увага лінгвістів до новинних заголовків зумовлена ще й такими причинами: 1) зростаючою роллю публіцистичного стилю в сучасному суспільстві і тими радикальними змінами, яких він зазнав протягом останніх десятиліть; 2) підвищенням комунікативно-прагматичної значущості заголовка в умовах сучасного інформаційного простору; 3) недостатньою вивченістю багатьох специфічних особливостей семантики заголовка у співвідношенні зі структурними елементами висловлення, зокрема, проблеми взаємодії різних функцій новинних заголовків, їх прагматичного впливу на адресата, співвідношення заголовка й підзаголовка тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, пов'язані з вивченням специфіки тексту заголовка, неодноразово привертали увагу лінгвістів. На початку ХХІ століття дослідники виявляють глибокий інтерес до вивчення газетних заголовків. Багато вчених (І.В. Арнольд, З.Д. Блисковський, Л.Ф. Грицюк, І.В. Біляк, О.П. Божко, Л.О. Коробова, О.М. Кулаков, І.В. Фоменко, Г.Г Хазагеров, Е.О. Лазарева, А.М. Коваленко, М.Ю. Доценко та інші) особливу увагу приділяють проблемам типізації та класифікації новинних заголовків, їхній структурі, синтаксичним та функціональним особливостям, семантиці, стилістичній специфіці. Низку робіт (А.М. Коваленко, Н.В. Леонова, С.В. Ляпун) присвячено проблемі вивчення ролі заголовка як репрезентанта тексту. В центрі уваги багатьох дослідників (Е.Г Різель, І.С. Стам, Л.Ф. Грицюк, Л.О. Ноздріна, О.М. Траченко, Н.Л. Волкогон, Б.А. Зільберт, Л.А. Манькова, О.А. Ляпіна) знаходиться розгляд проблеми співвідношення заголовка та основного тексту. Аналіз наукової літератури свідчить про незгасаючий інтерес лінгвістів до проблеми заголовка і необхідність подальшого глибокого дослідження особливостей новинних заголовків.

Структура німецьких мас-медійних текстів в останні десятиліття зазнає істотних змін, що зумовлює підвищений інтерес до її всебічного вивчення. Як відомо, ЗМІ, намагаючись охопити найширше коло читачів, вдаються до стилістичних хитрощів, семантичного увиразнення висловлення. Застосування тих чи інших стилістичних прийомів, елементів експресивності, способів виразності формує специфіку самого заголовка. Сучасний газетний заголовок, виступаючи в ролі передтекстового елемента, поєднує в собі низку функцій і здатний забезпечувати прагматичні ефекти різних типів. Водночас прагматичний аспект вивчення специфіки новинного заголовка, його маніпулятивного впливу залишається одним із маловивчених. Дослідження заголовка, його смислового відтворення є важливим з погляду з'ясування ступеня його інформативності, вивчення семантичних особливостей та комунікативно-прагматичної спрямованості.

Метою статті є аналіз структурно-семантичної організації новинних заголовків та їх комунікативно-прагматичних особливостей на прикладі сучасних німецькомовних публіцистичних матеріалів. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

розглянути структурно-семантичні особливості заголовка і встановити їх співвідношення зі структурними схемами заголовкового висловлення;

дослідити взаємозв'язок заголовка та підзаголовка газетної / журнальної статті, виявити специфіку їх прагматичного впливу на адресата, проаналізувати комунікативно-прагматичну сутність заголовка.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні беззаперечним є той факт, що газетний заголовок зокрема як основний елемент структури статті створюється з певною ціллю. Мета автора газетної статті - викликати зацікавленість аудиторії і бажання прочитати його статті. Безумовно, за кожним заголовком і текстом статті стоїть мовна особистість автора, його бачення тієї чи іншої ситуації (події не завжди висвітлюються об'єктивно), спосіб мислення, сприйняття світу, інтелектуальний рівень тощо. Заголовок - це можливість з першого погляду дати читачеві уявлення про зміст цілого тексту, про його тему і про те, чи варте подальше прочитання статті. На важливій ролі заголовка наголошує Е.О. Лазарева: «Заголовок є першим сигналом, що спонукає нас читати матеріал або відкласти газету. Передуючи тексту, заголовок експлікує певну інформацію про зміст публіцистичного твору. Разом з тим заголовки газетної шпальти, газетного номера мають емоційне забарвлення, збуджують читацький інтерес, привертають увагу. Дослідження психологів виявили, що близько вісімдесяти відсотків читачів надають увагу лише заголовкам» [3, с. 122].

Зважаючи на наявність у мові значної кількості засобів вираження того самого змісту, можна стверджувати про можливість їх вільного варіювання залежно від конкретного наміру автора. Враховуючи те, як заголовок співвідноситься з компонентами змісту тексту та яку функцію виконує, можна стверджувати про наявність у газетних заголовках власних прагматичних завдань. Необхідною умовою досягнення прагматичного ефекту є знання відповідної комунікативної ситуації. Прагматичне варіювання мовних засобів ґрунтується на їх здатності виражати додаткові відтінки значення залежно від особливостей структури та семантики. Згідно з А.М. Коваленком «як дієвий засіб прагматичного впливу на адресата заголовок виступає показником прагматичної природи тексту та впливає на його інтерпретацію. Основний прагматичний зміст заголовка полягає в тому, що він використовується як засіб привернення читацького інтересу» [1, с. 15-16].

Яскраво виражена прагматична функція новинного заголовка реалізується у статті німецького видання “Der Spiegel”

(26.07.2019) під назвою “British Airways fliegt wieder nach Kairo”, розміщеною на фоні яскравої картини літака; заголовок слугує свого роду анонсом і повинен за задумом редакційного колективу привернути увагу читачів. Підзаголовок статті “Nach einwцchiger Unterbrechung” вказує на певний проміжок часу. Реалізується також рекламна функція заголовка і функція створення позитивних емоцій у читача. Слід зазначити, що автори німецьких журналів / газет з метою посилення інформативної та прагматичної (рекламної) функцій заголовка виділяють його також не менш помітним підзаголовком.

Як відомо, читач спочатку проглядає назви публіцистичних матеріалів, і тільки потім починає читати той текст, заголовок якого його вразив, найбільше зацікавив. Задля реалізації своєї мети автор публікації застосовує низку лінгвістичних механізмів. У такий спосіб він прагне привернути увагу читача, затримати її і досягнути своєї цілі: прочитання всього матеріалу. Отже, можна стверджувати, що маніпуля- тивний вплив заголовка є достатньо переконливим. Про це свідчить також розміщений на шпальті німецького журналу заголовок “Eine sehr mдchtige, sehr komplizierte, sehr reiche Dynastie” [4] (19.07.2019), який містить низку лексичних одиниць оцінного характеру - епітети, які впадають в очі. Прочитавши заголовок статті, читач повинен, з точки зору автора, зацікавитися долею відомої династії. Сама форма газетного заголовка та його підзаголовка “Crazy Rich Asians” спонукають читача сконцентрувати свою увагу на історії династії та прочитати всю статтю.

Відповідно до комунікативної мети автора заголовок повинен відповідати змісту публікації. При цьому заголовок виступає єднальною ланкою між автором та читачем у комунікаційному процесі.

Задля реалізації комунікативного завдання текст заголовка наповнюється новим семантичним змістом. При цьому структура заголовка публіцистичного матеріалу будується різними способами і містить різнопланові прийоми синтаксичної побудови, водночас структура всієї заголовної конструкції визначається функціями, які вона виконує. Оскільки заголовок є складовою частиною усього тексту публікації, то безсумнівним є той факт, що він повинен узгоджуватися з цілим текстом в структурно-семантичному і прагматичному напрямах.

Характерно, що в заголовках часто використовуються речення з субстантивованою структурою, наприклад: “Vom Leben als Produkt des Krieges” [5] (24.07.2019), “Angriff der Superhornisse” [5] (19.07.2019), “Einigkeit und Rap und Freiheit” [5] (18.07.2019), “Die Weltherrschaft der Mдdchen” [6]

, “Schule mit Rassismus” [6] (24.07.2019).

Також дуже часто заголовки виражаються у формі дієслівних структур: “Von Sцder lernen” [6] (31.07.2019), “Sich selbst riskieren”

(21.07.2019), “Schцner scheitern” [5] (31.07.2019), “Geschichte versenken“ [4] (11.07.2019), “Gekommen, um zu bleiben“ [5]

. При цьому варто зауважити, що автори дуже часто (55% із досліджених заголовків) використовують повну дієслівну структуру: “Ganz frьher war alles besser” [6] (31.07.2019).

Велику групу складають заголовки-питання, яким властивий інтригуючий ефект. Цим заголовкам властивий високий ступінь виразності: “Wie weit kann ich diese neue Technologie ausreizen?” [5] (21.07.2019), “Ist das noch Wetter oder schon Krise?” [5] (26.07.2019), “Wirklich alles inklusive?” [5] (01.08.2019), “Bambus statt Plastik - ist das die Lцsung?” [6]

. Очевидно, що подібні заголовки відповідають важливим вимогам жанру новинних текстів - вони не тільки інформують аудиторію, а й виконують комунікативну функцію, оптимізуючи тим самим сприйняття всього тексту.

Питальні, спонукальні, окличні речення в заголовках привертають особливу увагу, зацікавлюють, додають змісту експресії: “Tod durch Billigfleisch?” [4] (12.10.2019), “Explodierende Karren? Von wegen!” [5] (01.08.2019), “Aufnehmen, Polizei!” [6] (01.08.2019).

Увагу аудиторії стимулюють і вигуки, вставні слова: “Ach, Herr Verkehrsminister” [5] (01.08.2019), “Wipp, wipp, hurra” [5]

. Використання вигуків у заголовках пояснюється тим, що ця незмінна частина мови «слугує для вираження різних почуттів і емоцій, а також може мотивувати; кожний вигук має певний зміст і є миттєвою реакцією на якесь явище, подію тощо» [2, с. 45]. Оскільки «вигуки здатні виражати радість, захоплення, страх, огиду, жаль» [2, с. 45], до їх вживання вдаються автори, щоб привабити якомога більше читачів.

У досліджуваних сучасних німецьких ЗМІ спостерігається репрезентація таких тропів, що прагматично маркують заголовок:

Епітети (представлені у 62% заголовків) надають образно-оцінну характеристику предметові, привертаючи увагу читача: “Der falsche Gandhi” [4] (17.05.2019), “Anmoderierte Apokalypsen” [5] (27.07.2019), “Die denkfaule Gesellschaft” [5] (01.08.2019), “Dummes deutsches Geld” [6] (04.07.2019), “Unglaubliche Zeiten” [4] (21.07.2019).

Повтори (5%) виконують структурно-організаційну і стилістичну (емоційно-експресивну) функції: “Halb Schwein, halb Mensch - darum geht es gar nicht” [6] (01.08.2019), “So vage. So genial” [4] (21.07.2019), “Happy, happy, happy, happy, happy, happy birthday” [5] (22.07.2019).

Порівняння зустрічається у 8% заголовків сучасних німецьких ЗМІ “Nie klingen Opern so wild und so zart wie bei Teodor Currentzis” [5] (27.07.2019), “Die Welt als Frauengefдngnis” [5]

, “Wie Trдnen im Regen“ [5] (24.07.2019), “Vom Leben als Produkt des Krieges” [5] (24.07.2019).

Для посилення виразності змісту часто використовується оксиморон: “Diese schцne, heillos verlorene Welt“ [5]

. Автори намагаються змусити читача ознайомитись зі змістом статей, насичуючи заголовки метафорами (4%). С.А. Кропіна та О.А. Лазебна вважають, що «подібні номінації виділяються незвичністю поєднання основ, служать засобами вираження схвалення і/або несхвалення, засобами сатири, іронії» [2, с. 44-45]. На нашу думку, саме тому автори часто вдаються до їхнього використання в заголовках, з метою зробити їх більш атрактивними.

В 11% заголовків майорять перифрази. Деякі з них досить складно декодувати, не прочитавши публікацію. Так, у статті “Mann der tausend Augen” [5] (07.07.2019) йдеться про долю легендарного кінопродюсера Артура Браунера, у статті “Zu schцn, um zu weinen” [5] (14.07.2019) - враження про концерт Monsta X., у статті під заголовком “Wenn es einmal passiert, kann es immer wieder kommen” [5] (13.07.2019) - про хворобу Ангели Меркель, у статті “Die Dьrre trifft den deutschen Wald im Herzen”

(27.07.2019) - про вимирання дерев у зв'язку з посухою.

Новинні заголовки надзвичайно різнобарвні як за своєю структурою, так і за семантичним вмістом. Автори статей намагаються вразити читача яскравим емоційно-експресивним наповненням заголовка. Підтвердженням цього є використання різноманітних стилістичних фігур:

Антитеза в сучасних новинних заголовках зустрічається досить часто (30%): “Glanz oder gar nicht” [5] (03.06.2019), “Das iPhone schwдchelt, aber das Geschдft lдuft” [6] (31.07.2019), “Ich bin fleiЯig, du bist faul” [6] (29.07.2019).

Емоційність у заголовкових висловленнях посилює й еліпс: „Sich dem Rechtsradikalismus stellen - mit der Kraft der Vernunft” [5] (20.07.2019), „Sampling ist gestattet - manchmal“ [5] (29.07.2019).

Газетні заголовки-словосполучення з трансформованими фразеологічними одиницями зустрічаються рідко (3%): “Altes Eisen, rostfrei” [5] (21.07.2019) (Alte Liebe rostet nicht); “Man weiЯ, dass man nichts weiЯ“ [5] (26.07.2019) (Ich weiЯ, dass ich nichts weiЯ).

Слід зауважити, що для заголовків характерне частотне використання абревіатур: “Dafьr gibt Niedersachsen VWs MilliardenbuЯgeld aus“ (VW - Volkswagen) [5] (21.07.2019), “Indigene in Ecuador: Aufstand gegen den IWF” (IWF - Internationaler Wдhrungsfond) [4] (13.10.2019).

Автори сучасних заголовків часто приваблюють аудиторію популярними англіцизмами: “Game over, Flachzange!” [6]

, “Sorry Leben, bin am Arbeiten!” [6] (28.05.2019).

Стилістичну, евфонічну, семантичну функції виконує рима, яка також зустрічається у назвах статей (2%): “Man verschiebt erst das Sagbare, und damit dann das Machbare” [5] (18.07.2019). Співзвуччя посилює зміст, надає заголовку музикальності.

Чітко окреслену прагматичну спрямованість медіа-на- зві надає іронія, представлена у 10% заголовків: “Ist schon Matriarchat?” [5] (23.07.2019) - у даному випадку йдеться про трьох жінок-політиків: Ангелу Меркель, Урсулу фон дер Ляй- єн, Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

Графіка відіграє не останню роль у прагматиці газетного / журнального заголовка (7%). Чим більший розмір шрифту, яким набрано заголовок, тим швидше читач зверне на нього увагу. Новинні заголовки та підзаголовки німецьких газет і журналів відокремлюють від основного тексту додатковим інтервалом, використовується напівжирний шрифт.

У заголовках часто вживаються назви популярних мистецьких картин, відомих великій аудиторії. Наприклад, заголовок “Wird Lashana Lynch die neue 007-Agentin?” [5] (16.07.2019) відразу привертає увагу любителів кіно.

Проведений аналіз показує також, що підзаголовку належить особлива роль: він є додатковим засобом привернення уваги читача, концентрації його уваги на найголовнішому в змісті статті, оскільки підзаголовок фокусує в собі в кількох словах, в короткій і стислій формі основний зміст статті, служить його узагальненням. Так, наприклад, із заголовка “Ein optisches Update - aber sonst?” [5] (16.07.2019) відразу не можна зрозуміти, про що йтиметься у статті. Проте тут допомагає підзаголовок: “Animationsmusical “Der Kцnig der Lцwen”, і одразу все стає зрозумілим.

У результаті аналізу газетного заголовкового матеріалу сучасних мас-медіа були виявлені такі лексико-стилістичні засоби, як метафори, метонімії, перифрази, фразеологізми, розмовна і піднесена лексика, що свідчить про багатство та різноманітність форм мовного вираження.

Висновки

Отже, заголовок є одним із найважливіших компонентів успішної мас-медійної публікації. Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що газетні / журнальні заголовки характеризуються комунікативною насиченістю та інформативним навантаженням. Під час творення заголовка автор, зважаючи на зміст тексту, підбирає такі мовні засоби, які здатні вплинути на читача з відповідним ефектом: спантеличити його або здивувати, забезпечуючи таким чином успішність всієї публікації і впевненість в тому, що дана стаття буде прочитаною. Автор, створюючи ту чи іншу газетну / журнальну статтю для певної аудиторії, свідомо обирає специфічні мовні знаки задля вирішення свого комунікативного наміру. Реалізації цього наміру сприяють різнорівневі мовні засоби: лексичні, семантичні, синтаксичні. Дослідження заголовка з погляду його функціонально-смислової організації показує, що вміст заголовка залежить також і від його інформативності, прагматичної спрямованості та лексико-граматичних особливостей. Саме для новинних заголовків характерні інформаційна насиченість, лаконічність, точність, об'єктивність викладу, ясність висловленої думки, простота форми, клішованість.

Аби зробити заголовок помітним та інтригуючим, автори статей вдаються до різних хитрощів. Так, для привернення уваги у заголовках використовуються різні стилістичні фігури, а також архаїзми, неологізми, запозичені слова, сленгізми, жаргонізми тощо. Частотним є також використання фразеологічних зворотів та абревіатур. Уживаються різнопланові синтаксичні виразні засоби: номінативні речення, повтор, перелічення, еліпс, інверсія; семасіологічні фігури: епітет, метафора, метонімія, перифраза, іронія, алюзія, гіпербола; стилістичні прийоми: порівняння, паралелізм, антитеза, риторичне запитання, оксиморон тощо.

Задля привернення уваги до своїх матеріалів автори вдаються до вживання у заголовках речень, що відрізняються за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні речення) та за своєю структурою: простих (односкладних: номінативних, дієслівних; двоскладних: поширених, непоширених), складних (безсполучникових, сполучникових, складносурядних, складнопідрядних з підрядними реченнями різних типів).

Для ідеального заголовка характерними вважаємо такі ознаки: лаконічність, інтрига, максимальна інформативність, експресивність, оригінальність, сенсаційність, структурна завершеність.

Подальше вивчення структури, семантики і прагматики новинних заголовків зумовлене дослідженням питання їх впливу на сприйняття матеріалу з використанням організова- но-смислових форм, які можуть включати в себе як самостійні (повнозначні), так і службові (неповнозначні) частини мови. Цікавим видається також проведення зіставного аналізу реалізації прагматичного потенціалу заголовків німецькомовних та україномовних газет і журналів.

Література

Коваленко А.М. Заголовок англомовного журнального мікротек- сту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к. філол. н. за спец. 10.02.04 - «Германські мови». Київ. нац. лінгв. ун-т. Київ, 2002. 19 с.

Кропіна С.А., Лазебна О.А. Оцінність як текстотвірний складник публіцистики (на матеріалі сучасної німецької мови) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Вип. 39. Т. 2. Одеса: «Гельветика», 2019. С. 43-46. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v39/part_2/12.pdf.

Размещено на Allbest.ru