Тематика журналів "Vogue" і "Harper’s Bazaar"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Тематика журналів «Vogue» і «Harper's Bazaar»

Н. Михайлів

Львів, Україна

Анотація

В статті у світлі теоретичних положень, які стосуються тематики, проаналізовано тематику журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar”, встановлено генезу існуючих тематик, запропоновано класифікацію тематик журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar” на синтетичні та універсальні та досліджено деякі закономірності авторського створення нових тем.

Ключові слова: тематика; тема; проблематика; журнал.

Annotation

Постановка проблеми

Актуальність статті полягає у тому, що під сучасну пору в медійному полі ротується значна кількість матеріалу на теми, які не сприяють індивідуальному та колективному утвердженню. Протиставити їм можна ті, яким властиво формувати в людини позитивний і ясний погляд на світ, заохочувати її плекати свою особистість й довколишнє середовише, вносити власну лепту в збереження планети безпечним для людини місцем. “Vogue” і “Harper's Bazaar” (видання США) послідовно долають стереотип «модних журналів», постаючи медійним майданчиком для розмаху інтелекту і духу, утвердження прав людини й Краси. Вивчення розгорнутих у виданнях тем дозволяє не лише встановити сучасні проблеми й орієнтири суспільства з найбільшим досвідом оцінієтворчості, але й науково формалізувати останній, засвоїти і перейняти позитивні тенденції.

Мета статті в тому, щоб виявити закономірності існування чинних та формування нових тематик у ЗМК на прикладі журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar” (США). З мети випливають завдання:

1) окреслити теоретичний бекґраунд понять «тема» і «тематика», класифікацію останніх;

2) вивчити тематику журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar”;

3) дослідити генезу тем, які висвітлюються на сторінках досліджуваних часописів;

4) напрацювати авторську класифікацію тем журналів “Vogue” і «Harper's Bazaar»;

5) з'ясувати закономірності появи нових тем.

Теоретичне підґрунтя дослідження: гранично вичерпна класифікація тем, яку описав В. Халізев; підхід до досліджуваної проблеми з позиції тематичного стовбура з відгалуженнями, який змалювала Т. Хоменко; положення літературознавства, які стосуються предмету дослідження. Дедуктивною опорою для розуміння теми обрано її визначення, сформульоване В. Здоровегою, новаторськими і водночас близькими до істини постають міркування вченого щодо генезису теми; продовження міркувань В. Здоровеги - ваги інтуїтивного компоненту в творчому пошуку знаходимо в працях Г. Чевозерової та Н. Сапригіної. Проблемі нашого часу в негармонійній взаємодії людини зі світом можна протиставити нову тему зміни парадигми розвитку в бік ідеалу гармонійного розвитку, слушно означену Й. Лосем.

Методологічна основа дослідження. У вивченні емпіричної бази - примірників та інтернет-версій журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar” (США) - застосовано метод спостереження; в знаходженні спільних тематик обох видань - порівняльний метод; визначення тематики як головного щодо сукупності тем, генералізація підходів до розуміння теми вимагали узагальнення. В розкладенні тематики на окремі теми використано метод аналізу; у відмежуванні від ознак теми, нехарактерних для журналістського твору - абстрагування; об'єднання тем до кожної з тематик здійснювалось за допомогою синтезу. З'ясування того, що тематика постає формальним словесним виразом сукупності однорідних тем відбулося шляхом застосування методу формалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Найбільш генералізований поділ підходів до розуміння теми твору зводиться до літературно-лінгвістичного і субстанційного. Літературно-лінгвістичний підхід виявляє себе в теоретико-літературних та мовознавчих студіях. В теорії літератури «темами йменують найбільш суттєві компоненти художньої структури, аспекти форми, художні прийоми»; у лінгвістичному підході до теми розкриваються її мовно-технічні канони, закономірності побудови. В основі ж субстанційного підходу лежать три компоненти - ґенеза, глибинний зміст і перспектива теми. Валідність останнього підходу випливає з властивості теми поставати не лише наскрізною ниткою твору, яка «організує елементи твору, надаючи їм того чи іншого художньо-змістового імпульсу, створюючи свого роду програму їхнього художнього розвитку» Хализев, В.Е. (2004), Теория литературы: Учебник, Высшая школа, Москва, 405 с., с. 49. Галич, О.О. (Ред.) (2008), Теорія літератури: Підручник, Либідь, Київ, 488 с., с. 128., але й імплікувати сенси. Цю філософічну властивість теми відзначають і літературознавці, тісно пов'язуючи тему із проблематикою Галич, О.О. (Ред.), зазначена праця, с. 129., що засвідчує сенсотворну функцію теми.

Досліджуючи тему на стику означених наук, а також психології, евристики, культурології, журналістикознавець зосереджує увагу на ознаках теми, які характерні власне для журналістського твору. На відміну від діалогу письменник-читач у творах літератури, діалог журналіст-читач більш гнучкий, мобільний та різновекторний, а тематика журналістських виступів більш диверсифікована. «В тематичному сенсі особливо необхідна глибина і ґрунтовність володіння матеріалом, компетентність в тій сфері, якою займається кореспондент» Мисонжников, Б.Я. (Ред.) (2012), Журналистика: введение в специальность: Учеб пособие, Филол. ф-т СПбГУ, Спб, 215 с., с. 52.. Т. Хоменко зазначає, що «тема твору - основа, на якій кріпиться твір і якій підпорядковані всі логічні судження». На цій статичній опорі автор формулює думки, здійснює умовиводи, вибудовує підтеми. Тему учена метафорично зображує «розгалуженим деревом, кожна «гілочка» якого - своя підтема, яка живиться соками єдиного стовбура - теми» Хоменко, Т.М. (2008), Проповідництво і сучасна публіцистика: Монографія, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 136 с., с. 74.. Теми формують тематику - сукупність основної й усіх узалежнених від неї побічних тем одного твору, а також сукупність тем, що їх розробляє в ряді творів автор Лесин, В.М., Пулинець, О.С. (1971), Словник літературознавчих термінів, Радянська школа, Київ, 485 с., с. 418., а в нашому випадку видання.

Засоби масової комунікації є динамічними виразниками тем, назрілих: з причини їх болісності (теми війни, корупції, побутової злочинності, еко- і техногенних катастроф, перелік яких не є вичерпним і генерується щоденно-подієво); в зв'язку з суспільним поступом (інноваційні цифрові та медичні технології, нові відкриття, космос). «Кожен етап суспільного розвитку зумовлює появу нової тематики» Лесин, В.М., Пулинець, О.С. (1971), зазначена праця, с. 418., яку також каталізує народження незнаних досі проблем: «Не дозволяйте коронавірусу домінувати у вашому житті? Аманда Клутс не мала вибору» Ruiz, M. (2020), “Don't Let Coronavirus Dominate Your Life? Amanda Kloots Didn't Have a Choice”, Vogue, «Як ви ходите на побачення серед коронавірусу?» Taylor, E. (2020), “How Do You Date Amid the Coronavirus?”, Vogue.

Нову категорію тем виокремив Й.Лось - «тему зміни парадигми розвитку в бік ідеалу гармонійного розвитку», матеріали з якої «щораз частіше вміщує оцінієтворча преса світу, доречно допасовуючи у систему аргументації думки, ідеали, випрацювані століттями й тисячоліттями речниками усіх народів» Лось, Й.Д. (2014), Перспективи світоглядної публіцистики: Навчальний посібник, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 294 с., с. 177. Здоровега, В.Й. (2008), Теорія і методика журналістської творчості: Підручник, ПАІС, Львів, 276 с., с. 71..

Класик львівської школи журналістикознавства В. Здоровега дефініціював тему як «певне коло життєвих явищ і пов'язаних з ними проблем». За аналогією з буттєвою полігранністю напрошується висновок щодо відповідної властивості й елементів структури цього кола. Його широчінь й деталізованість інтегрує класифікація тем, яку сформулював В. Халізев. Це, по-перше, онтологічні антропологічні універсали, по-друге, локальні культурно-історичні явища, по-третє, феномени індивідуального життя в їх самоцінності. З онтологічних антропологічних універсалій випливають «вічні теми» хаосу й космосу, руху і нерухомості, життя та смерті. Цим началом охоплюється й антропологічний аспект художньої діяльності: відчуженість і причетність, гординя й смиренність, лібідо, надепохальні ситуації (праця й дозвілля, будні і свята, мир і війна) Хализев, В.Е., зазначена праця, с. 50-51.. До цього ж блоку належить й тематика зміни парадигми розвитку до ідеалу гармонійного розвитку, адже істинної гармонії можна досягти в зіставленні життєвих порухів з універсальними началами, Божественним.

У вересневому номері журналу “Harper's Bazaar” за 2018 рік вміщено проблемну статтю із назвою «Настав час для всього», авторства сучасної американської письменниці Наомі Кляйн. Наріжна тема публікації - необхідність «фундаментальної перебудови цінностей», яка «поверне напрям історії» та «створить суспільство, в якому кожну особу цінують однаково». Не вглиблюючись у механізм цієї перебудови, письменниця побіжно окреслює дві тенденцій, які можна розглядати як його конструктивні рудименти. Перша: інфоприводи на кшталт загибелі афро-американців від зброї в руках полісменів чи вбивство 17-річного Трейвона Мартіна через відсутність контролю за зброєю «не просто раптово ввійшли в моду» і є не тільки «скороминущими захопленнями, які просувають у центр уваги», відтак «нам потрібно бути уважними». В такий спосіб авторка відзначає людську здатність і навіть схильність до відокремлення реальної дисгармонії від роздмуханої з метою заповнення інформаційного поля. Модель просування інфоприводів «програшна», вважає мислителька, «і добрими новинами є те, що багато людей зараз це розуміє». Друга: «замість змагатися - за висвітлення в медіа, ротацію в соціальних медіях й фінансування - сьогоднішні організатори-початківці наполягають на поглибленні зв'язків між рухами» Klein, N. (2018), “Timesup for everything”, Harper's Bazaar, issue 3666, p. 346.. Поверненню напряму історії має передувати фундаментальна зміна парадигми ЗМК. Передумови цієї зміни вбачаємо, по-перше, в беззаперечній властивості людини до виділення сенсів. По-друге, в потугах соціальних інститутів - громадських організацій та ЗМІ, які пробуджують відчуття дисгармонії і напрацьовують шляхи до гармонійного життя. Своєю чергою, перебудову цінностей письменниця розглядає як крок, інструмент майбутніх глобальних трансформацій, цілком підвладних сучасній людині.

Тема зміни парадигми розвитку в бік ідеалу гармонійного розвитку має близьку перспективу стати вічною темою. Перегляд нинішньої масової концепції соціального буття здатен вберегти світ від гуманітарних та політичних конфліктів - злиднів, війн, дискримінацій, та екокатастроф.

Відмінним від тематики хаосу і космосу є тематичне начало, що закарбовує культурно-історичну реальність в її багатоплановості: риси народів, націй, географічних регіонів, специфіки менталітетів, традицій Хализев, В.Е., зазначена праця, с. 52.. «Водночас, - зазначає В. Халізев, - у творах мистецтва відчутне повітря світової культури, дає про себе знати інтерес письменників до буття різних народів, країн, регіонів. Так, в літературі вкорінений жанр подорожей до чужих земель, рисами котрого в якійсь мірі володіє вже гомерівська «Одісея» Хализев, В.Е., зазначена праця, с. 53-54.. У “Vogue” привертає увагу стаття, автори якої - сімейна пара зі США, впродовж трьох місяців мандрували довкола своєї країни. Подружжя успішних бізнесменів з двома дітьми оселилося у житловому причепі, відмовившись від «безпечного затишного дому в час, коли він був і нашим притулком...». Мандрівний досвід пари також складають «кемпінгування в Синайській пустелі, у Галілеї чи поруч з нашими улюбленими ваді (сухі долини з крутими схилами в пустелях Північної Африки та Аравії - прим. Н.М.) на Мертвому морі». Останніми роками тематика подорожей набуває нових звучань: нівелювання усталеності, прагнення до відчуження, свідомого переміщення себе до зони некомфорту з метою духовного і ментального оновлення. Причина криється у прагненні людини «уникнути тотальної форми організації життєвого простору, яка репресивно впливає на самобутність особи...” Сафонік, Л. (2016), Буттєвість сенсу людського життя: Монографія, ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 350 с., с. 274..

У полі другого тематичного начала перебуває й політика, в яку традиційно заангажовані “Vogue” і “Harper's Bazaar”. Несподівано нового звучання у “Harper's Bazaar” набула тема расизму - вустами Мішель Обами шляхом звинувачення в ньому Д. Трампа Betancourt, B. (2020), “Michelle Obama Calls Out Trump for Being “Morally Wrong” and Racist in a New Address”, Harper's Bazaar. У той же час, вторинність політичної тематики щодо універсальної закономірна аналогічно до того, як суспільне життя базується на універсальних началах: Правді, Добрі, Справедливості, над котрими людина надбудувала політичні і соціальні відносини, намагаючись надати останнім універсальної форми, по суті ж відколюючи їх від універсального первня. У статті “Harper's Bazaar” «Меланія Трамп відмовляється від негативної реакції на розлуку з дітьми в таємних плівках» йдеться про здійснений влітку 2018 року запис негласної розмови першої леді США з її подругою і «старшою радницею» Стефані Вінстон Волкофф, в якій дружина Президента США начебто вимушено, через необхідність стояти на боці чоловіка, «не каже достатньо і не робить достатньо там, де вона є» у справі тисяч дітей-мігрантів, яких розлучили з їх сім'ями на південному кордоні США внаслідок політики роз'єднання мігрантів Sanches, Ch. (2020), “Melania Trump Brushes Off Child Separation Backlash in Secret Tapes”, Harper's Bazaar. Універсальний, Священний тандем «мати-дитина», який покликана плекати кожна людська спільнота у всі часи, за будь-яких обставин, а ЗМК, у свою чергу, надавати резонансу в контексті універсальної цінності - Любові, яка переростає у іншу універсальну цінність - Красу, в статті штучно витісняють до політичного контексту.

В тематиці карбування історичної реальності перебуває й сучасність автора - «свого роду художня зверхтема» з тенденцією «створювати широкі художні панорами і при цьому звертатися до найбільш нагальних питань свого часу» Хализев, В.Е., зазначена праця, с. 54.. В досліджуваних виданнях це права жінок, меншин, тоталізація життєвого простору, екологічні проблеми Землі. Осягнена людиною згубність споживацького підходу до світу зумовлює пошук шляхів зупинитись, устами мислителів, письменників і публіцистів вона декларує прагнення зробити себе нешкідливою для природи та інших людей.

Третім тематичним началом в концепції В. Халізева постає авторська індивідуальність Хализев, В.Е., зазначена праця, с. 56.. Сягаючи корінням в листи головних редакторів перших опінієтворчих видань США, персональний журналізм продовжує розкриватися й на сторінках “Vogue” і “Harper's Bazaar”. Нерідко саме в його рамках дістає означення тема видання: «Надання жінкам прав» - «від нашої статті про безпрецедентну хвилю жінок-кандидаток, які балотуються на посади у листопаді до історії, яка деталізує боротьбу за те, аби вшанувати пам'ять про визначних жінок в історії у формі статуеток...» Bailey, G. (2018), Editor's Letter, Harper's Bazaar, issue 3667, p. 45.. На прикладі зазначеного примірника спостерігаємо конденсацію його статей довкола єдиної теми. В наступному номері головна редакторка “Harper's Bazaar” Г Бейлі констатує, що «немає нічого моднішого за відважну жінку», означуючи номер «відважним» Bailey, G. (2018), Editor's Letter, Harper's Bazaar, issue 3668, p. 49.. Застосувавши метод узагальнення приходимо до висновку про притаманність виданню когерентності, де теми («відваги», «надання прав» тощо) постають «стовбурами», а розкриті в статтях окремого номеру видання проблеми - «гілочками єдиного дерева - теми».

Темі відваги притаманний надчасовий, надпросторовий і надсуспільний характер («Відвага п'є мед, а страх отруту» - українська приказка); з одного боку, вона пролягає «над» текстом (надтекстовий характер теми) й статтями номеру. Якість - виняток, відвага постає на межі людської екзистенції, випливає з духовної міці й оснащує нею водночас. З іншого боку, глянець розкриває одвічну тему під небом сучасності, де на неї падає світло проблеми боротьби жінок, меншин, темношкірих громадян за свої права (внутрішньотекстовий характер теми), поповнюючи «стовбур» одвічної теми. синтетичний універсальний vogue harper bazaar

Про «тематичну зосередженість журналів» згадує В. Шкодін. Вона ґрунтується на специфічних соціально-психологічних ознаках жіночої аудиторії: «Жінки наділені інтуїцією, «швидким ритмом душевного життя». В їх розпорядженні завжди є запас «готових суджень», аналогій, який полегшує розуміння та оцінку будь-якого нового факту... Жінка в порівнянні з чоловіком менш схильна в будь-чому виявляти ініціативу, їй не під силу «натиск на світ», але зате вона володіє більшою стійкістю за натиску світу на неї» Шкондин, М.В. (Ред.) (2009), Типология периодической печати, Учеб. пособие, Аспект Пресс, Москва, 236 с., с. 158-159..

Надтекстовий характер тем і забезпечує її універсальність - актуальність, конструктивність, дієвість у будь-яку епоху, у будь-якому місці, за будь-яких обставин. У рамках “Vogue” і “Harper's Bazaar”, окрім означеної теми відваги, вічно живої тематики Краси, такими темами є: захист прав людини, плекання власної особистості, відновлення внутрішньої рівноваги. Нарешті, «і в мережевій, і в офф-лайновій журналістиці присутні практично усі теми, що мають принаймні якийсь стосунок до моди: це і історії Домів, і творчі біографії кутюр'є, і новинки моди, і конкурси молодих модельєрів, і багаточисельні покази (особливо детально висвітлюються тижні Високої моди і прет-а-порте), модельний бізнес тощо» , - пише К. Маркелов у праці «Журналістика моди» Маркелов, К.В. (2002), Журналистика моды: программа, учебное пособие, Институт международного права и экономики имени А.С. Грибоедова, Москва, 38 с.. Тематика моди, на наше переконання, пролягає на стику тем Краси, мистецтва та прогресу, імплікуючи ознаки трьох. У полі тем жіночих часописів тема моди є вічною.

Щодо природи тематик, то в той час коли тема, як зазначав В. Здоровега, формується з задуму, який є першою стадією її народження Здоровега, В.Й. (2008), зазначена, праця, с. 76., то проблема формування тематики як сукупності тем наділена значно глибшим змістом. Визнаючи, що тематика утворюється шляхом розгортання однієї й тієї ж теми у текстах впродовж тривалого часу, спробуємо відшукати генезу цього процесу. «Текст існує довкола і надтекстового екстралінгвістичного фону, відтак, не може розглядатися як незалежна вища комунікативна одиниця», - зазначає В. Чернявська Чернявская, В.Е. (2009), Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердис- курсивность: Учебное пособие, Книжный дом «Либроком», Москва, 248 с., с. 12.. В такому разі лише сукупності текстів, які утворюють певну тематику, недостатньо для того, аби прослідкувати генезу її формування і перспективи трансформації. Аналогічне засвідчується континуальністю, надчасовим і надпросторовим характером тем, їх заснованістю на вічних потребах в гармонії й зростанні. Відвага, Краса, Добро, саморозвиток, гармонія - теми формуються немовби «зверху вниз», як задані a priori задля подальшої експлікації ЗМК.

Іншу групу тем видання, навпаки - конституюють відповідно до згаданої вище надбудови над універсальною тематикою і відповідно до суспільного запиту. Ці теми синтетичні, часто дискретні, виникають із соціально-політичного ладу та його проблем. У «Vogue» і «Harper's Bazaar» це фемінізм, вибори, носіння зброї, захист прав темношкірих громадян. Окремі з них стали темами-феноменами, перманентно прорісши з історії і кількісного параметру, набули континуальності і майже універсалізувалися, до прикладу, тема фемінізму. Схематично формування обох категорій тем можна зобразити у вигляді двох ліній: висхідного і низхідного напрямів (схема 1).

Як і текст, універсальна тематика існує насамперед в надтекстовому комунікаційному полі. Це можна пояснити тим, що, «комунікативна діяльність і продукти цієї діяльності - тексти співвідносяться з певною ментальною сферою, яка зосереджує у собі всі відповідні знання». З цієї точки зору тематика є мовно оформленим узагальненим позначенням сукупності знань: про Красу, Відвагу, Добро, права людини, Правду... В питанні формування нових тематик виходимо з того, що аналогічно до уверсалізації теми самоутвердження жінки (фемінізму) та кристалізації в наш час нової універсальної тематики - зміни парадигми розвитку до ідеалу гармонійного розвитку, існує перспектива появи й інших вічних тематик.

Схема 1. Тематики і теми журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar” (США) за ґенезою формування

Ключ до розуміння механізму з'явлення останніх вбачаємо в наукових міркуваннях В. Здоровеги: «Зародження задуму, визрівання теми, формулювання проблеми та ідеї журналістського твору нелегко формалізувати, логічно проаналізувати. Навіть найпростіший акт творення - процес досить складний. Самому авторові журналістського твору часто важко розкласти його по окремих поличках. Тут неминучий елемент інтуїтивного, підсвідомого» Здоровега, В.Й., зазначена праця, с. 76.. Безспірним суб'єктом генерування цього елементу, відтак і створення нових тем, найактуальніші з яких в майбутньому можуть стати тематиками, є творча людська одиниця - через максимальну сенсабільність до дисгармонії. Н. Сапригіна дійшла висновку щодо принципової значущості позасвідомих сигналів про проблеми суспільства, які надходять власне креативникам, які працюють зі словом: «Вирішальними у прагненні письменника до прогресу є емоційні сигнали про соціальне неблагополуччя, котрі письменники отримують як сензитивні особистості на підсвідомому рівні, і реакція на них як прагнення змінити ситуацію на краще» Сапрыгина, Н.В. (2012), Психолингвистика художественного текста: коммуникация автора и читателя: Монография, Астропринт, Одесса, 336 с., с. 224.. Відтак, статус людської сили, здатної бути рушієм світового політичного, соціального, економічного, культурного та іншого прогресу в теорії традиційно відведено журналістам-публіцистам. Ведучи мову про системний аналіз у журналістиці, існування «особливої сфери системної проблеми, доступної лише інтуїтивному сприйняттю» відзначає і Г Чевозерова. Однак це не прирікає теми лише на раптову й непередбачувану появу, а журналіста на самі осяяння, адже «інтуїція, підкріплена знаннями, і наукова творчість відіграють в системному аналізі суттєву, а часом вирішальну роль, постаючи джерелом зародження нових ідей і способів розкриття системних протиріч» Чевозерова, ГВ. (2013), Основы теории журналистики. Часть 2. Онтологические принципы и гносеологические основы журналистики: Учебное пособие, изд-во ТГУ, Тольятти, 267 с., с. 102.. Рецепт ефективної креації сформулював ще український мислитель, речник універсальних цінностей Добра, Правди й Краси М. Шлемкевич: «Справжня творчість поєднує живий, ірраціональний зміст почувань і раціональну форму, життя і закон, свободу і порядок» Шлемкевич, М. (1957), «Знати і любити», Листи до приятелів, вересень, ч. 9 (55 - P.V), с. 2.. Деонтологічну природу генерування тем Т. Хоменко змальовує так: «Кожний проповідник торкається тих «гілочок», які найбільше близькі йому як особистості. Набір гілочок, як набір хромосом, визначає манеру церковного пастора» Хоменко, Т.М., зазначена праця, с. 30.. Суттєву роль відіграє тяжіння, любов журналіста до теми, світу, людей, здатність прогледіти проблему й плекати авангард духу, внутрішню свободу (у протилежному випадку він буде не в змозі згенерувати її у тексті).

Результати і перспективи подальших досліджень і публікацій

Основними результатами дослідження є:

1) проведення класифікації тематик журналів “Vogue” і “Harper's Bazaar”;

2) виявлення значного прояву універсальної тематики на сторінках видань, зокрема, перспективно нової вічної тематики - зміни парадигми розвитку у бік гармонійного розвитку;

3) встановлення основних суб'єктивних засад формування нових тематик.

В надтекстовому комунікаційному полі існує багато невирішених і неозвучених проблем. Теоретичний рівень їх пізнання збагатить науку, оснастить практику, сприятиме індивідуальній і світовій гармонії.

Висновки: Особливою категорією тематик є універсальна, осередком для розкриття якої постають журнали “Vogue” і “Harper's Bazaar”, заглиблюючись у теми Відваги, Добра, турботи про світ і Краси. На відміну від синтетичних, універсальні теми не можна вигадати заново, однак можливо та доцільно їх розкривати, деталізувати, оновлювати звучання у ритмі сучасності. Паралельно видання експлікують синтетичні тематики і теми (політика, носіння зброї), які є надбудовами над універсальними, поява яких зумовлена суспільним розвитком і окремі з яких мають тенденцію універсалізуватися.

Посилення тенденції до ентропії й зростання проблем людства створюють плацдарм для поповнення ряду універсальних тематик, і однією з майбутніх може стати тематика гармонізації відносин людини зі світом. Тематика (універсальна у більшій мірі) зосереджується й формалізується словесно, однак існує здебільшого в надтекстовому комунікаційному полі. Головне завдання журналіста, який прагне сформувати нову тему, яка «працює» - виявити власну схильність до роботи над певною проблемою, працювати над власним духом, залучити позасвідомі сигнали про соціальні неблагополуччя і послуговуватись раціональним інструментарієм розкриття винайдених тем.

Список літератури

1. Галич, О.О. (Ред.) 2008, Теорія літератури: Підручник, Либідь, Київ, 488 с.

2. Здоровега, В.Й. (2008), Теорія і методика журналістської творчості: Підручник, ПАІС, Львів, 276 с.

3. Лесин, В.М., Пулинець, О.С. (1971), Словник літературознавчих термінів, Радянська школа, Київ, 485 с.

4. Лось, Й.Д. (2014), Перспективи світоглядної публіцистики: Навчальний посібник, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 294 с.

5. Маркелов, К.В. (2002), Журналистика моды: программа, учебное пособие, Институт международного права и экономики имени А.С. Грибоедова, Москва, 38 с.

6. Мисонжников, Б.Я. (Ред.) (2012), Журналистика: введение в специальность: Учеб пособие, Филол. ф-т СПбГУ, Спб, 215 с.

7. Сапрыгина, Н.В. (2012), Психолингвистика художественного текста: коммуникация автора и читателя: Монография, Астропринт, Одесса, 336 с.

8. Сафонік, Л. (2016), Буттєвість сенсу людського життя: Монографія, ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 350 с.

9. Хализев, В.Е. (2004), Теория литературы: Учебник, Высшая школа, Москва, 405 с.

10. Хоменко, Т.М. (2008), Проповідництво і сучасна публіцистика: Монографія, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 136 с.

11. Чевозерова, Г.В. (2013), Основы теории журналистики. Часть 2. Онтологические принципы и гносеологические основы журналистики: Учебное пособие, изд-во ТГУ, Тольятти, 267 с.

12. Чернявская, В.Е. (2009), Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность: Учебное пособие, Книжный дом «Либроком», Москва, 248 с.

13. Шкондин, М.В. (Ред.) (2009), Типология периодической печати, Учеб. пособие, Аспект Пресс, Москва, 236 с.

14. Шлемкевич, М. (1957), «Знати і любити», Листи до приятелів, вересень, ч. 9 (55 - PV), с. 2.

15. Bailey, G. (2018), Editor's Letter, Harper's Bazaar, issue 3667, p. 45.

16. Bailey, G. (2018) Editor's Letter, Harper's Bazaar, issue 3668, p. 49.

17. Betancourt, B. (2020), “Michelle Obama Calls Out Trump for Being “Morally Wrong” and Racist in a New Address”, Harper's Bazaar.

18. Haim, D., Gilinsky, J. (2020), “Why We Moved into an Airstream to Drive Across America in 2020”, Vogue

19. Klein, N. (2018), “Timesup for everything”, Harper's Bazaar, issue 3666, p. 346.

20. Sanches, Ch. (2020), “Melania Trump Brushes Off Child Separation Backlash in Secret Tapes”, Harper's Bazaar.

21. Taylor, E. (2020), “How Do You Date Amid the Coronavirus?”, Vogue.

22. Ruiz, M. (2020), “Don't Let Coronavirus Dominate Your Life? Amanda Kloots Didn't Have a Choice”, Vogue

References

1. Halych, O.O. (Ed.) (2008), Theory of literature: manual, Lybid, Kyiv, 488 p.

2. Zdoroveha, V.Y. (2008), Theory and methodology of journalistic creativeness: manual, PAIS, Lviv, 276 p.

3. Lesyn, V.M., Pulynets, O.S. (1971), Dictionary of literary terms, Radianska shkola, Kyiv, 485 p.

4. Los, J.D. (2014), The perspectives of worldview publicistics: manual, LNU named after Ivan Franko, Lviv, 294 p.

5. Markelov, K.V. (2002), Fashion journalism: the program and the manual, Institute of international law and economy named after A.S. Hryboedov, Moscow, 38 p.

6. Mysonzhnykov, B.Ya. (Ed.) (2012), Journalism: introduction to the speciality: manual, Faculty of Phylosophy of Sankt Petersburg's National University, Sankt Petersburg, 215 p.

7. Sapryhina, N.V. (2012), Psycholinguistics of artistic text: communication of author and reader: monograph, Astroprynt, Odessa, 336 p.

8. Safonik, L. (2016), Beingness of sense of human life: monograph, LNU named after Ivan Franko, Lviv, 350 p.

9. Khalyzev, V.E. (2004), Theory of literature: manual, Vysshaia shkola, Moscow, 405 c.

10. Khomenko, T.M. (2008), Preaching and the modern publicistics: monograph, LNU named after Ivan Franko, Lviv, 136 p.

11. Chevozerova, G.V. (2013), Foundations of theory of journalism. Part 2. Ontological principles and epistemological foundation of journalism: manual, Publishing house of TNU, Tolyatti, 267 p.

12. Chernyavskaya, V.E. (2009), Linguistics of the text: multicoding, intertextuality: manual, Book house “Librokom”, Moscow, 248 p.

13. Shkodin, M.V. (2009), Typology of periodicals: manual, Aspekt Press, Moscow, 236 p.

14. Shlemkevych, M. (1957), “To know and to love”, Letters to friends, September, P.9 (55 - PV), p. 2.

15. Bailey, G. (2018), Editor's Letter, Harper's Bazaar, issue 3667, p. 45.

16. Bailey, G. (2018) Editor's Letter, Harper's Bazaar, issue 3668, p. 49.

17. Betancourt, B. (2020), “Michelle Obama Calls Out Trump for Being “Morally Wrong” and Racist in a New Address”, Harper's Bazaar

18. Haim, D., Gilinsky, J. (2020), “Why We Moved into an Airstream to Drive Across America in 2020”, Vogue

19. Klein, N. (2018), “Timesup for everything”, Harper's Bazaar, issue 3666, p. 346.

20. Sanches, Ch. (2020), “Melania Trump Brushes Off Child Separation Backlash in Secret Tapes”, Harper's Bazaar

21. Taylor, E. (2020), “How Do You Date Amid the Coronavirus?”, Vogue

22. Ruiz, M. (2020), “Don't Let Coronavirus Dominate Your Life? Amanda Kloots Didn't Have a Choice”, Vogue

Размещено на allbest.ru