Теорія культивування: ретроспекція та сучасність

І.М. Гірман прес-секретар Європейської солідарності на Львівщині

Мета статті - аналіз теорії культивування та особливостей її реалізації в сучасних медіа.

Методологія дослідження. У дослідженні використано історичний метод для аналізу інформації про дослідження теорії культивування крізь призму телебачення, порівняльний - для аналізу особливостей теорії на телебаченні та у нових медіях; аналізу та синтезу - для виявлення особливостей функціонування теорії культивування в умовах сучасних засобів масової комунікації; опитування - для отримання інформації від потенційної цільової аудиторії, на яку відбувається вплив; контент-аналіз - для визначення тематичного наповнення новинної передачі «ТСН. Тиждень» та інтернет-видання «Українська правда» за 2021 - початок 2022 р.

Результати. Процес інформатизації став настільки глобальний, що перетворив інформацію на один з найважливіших інструментів влади та управління. Сучасний світ - це «світ масмедіа» наділений механізмом самовідтворення та саморегуляції. ЗМІ впливають на світ об'єктивної реальності, не просто відображаючи його, а й конструюючи на свій власний розсуд.

Ще декілька десятків років тому телебачення було основним об'єктом дослідження Дж. Гербнера, проте зараз «нові медіа» зацікавлюють більше, оскільки персоналізують середовище в інтернеті для кожного користувача за індивідуальними вподобаннями за допомогою фільтрів та функціїтаргету. Через таку алгоритмічну систему з поля зору зникає будь-яка інша інформація, яка, можливо, не є серед інтересів та вподобань. Таким чином, зникає можливість отримувати альтернативну інформацію і віртуально формується реальність, у якій існує лише те, чим цікавився реципієнт раніше. Через це багатьом людям розуміння реальних подій дається надзвичайно важко, адже під час отримання об'єктивної інформації може відбутися «наштовхування» на створену фільтрами у свідомості реальність.

Новизна. Описано особливості реалізації теорії культивування у сучасних медіа, нові алгоритми впливів на цільову аудиторію, які виявилися набагато ефективнішими, ніж телевізійні. Адже саме через інформаційну бульбашку сугестивний вплив може бути набагато сильнішим в інтернеті, ніж на телебаченні. Для того, щоб максимально уникнути «filter bubble», потрібно: постійно шукати різну інформацію, цікавитися публікаціями з різними (бажано категорично протилежними) точками зору щодо певних питань, при потребі використовувати для пошуків різні ключові слова та різні хештеги, також можна використовувати браузери, які не записують поведінкові дані.

Практичне значення. Викладені результати можуть стати в нагоді як журналістам- практикам, так і викладачам.

Ключові слова: теорія культивування, медіа, ЗМІ, ЗМК, медіаманіпуляцІЇ, маніпуляції, сугестія, інформаційна бульбашка, вплив.

Bilohrats Kh., Hirman I. Cultivation Theory: Retrospection and Modernity

The purpose of the article is to analyze the cultivation theory and its features of its implementation in modern media.

Research methodology. The research used the historical method to analyze information about the study of cultivation theory through the prism of television and the comparative method to analyze the features of the theory on television and in new media. The methods of analysis and synthesis were used to identify the peculiarities of the cultivation theory functioning in the conditions of modern mass communication. Also, in order to obtain information from the potential target audience that is being influenced, a survey method was used. The content analysis to determine the thematic content of the «TSN. Tyzhden» news programme and the «Ukrainska Pravda» online media for 2021 - early 2022 was used.

Results. The process of informatization has become so global that it has turned information into one of the most important tools of power and management. The modern world is a «world of mass media» endowed with a mechanism of self-reproduction and self-regulation. Mass media influence the world of objective reality not only by reflecting it, but also by constructing it at their own discretion.

A few dozen years ago, television was the main object of research for J. Gerbner, but now «new media» are more interesting, because they personalize the Internet environment for each user according to individual preferences with the help of filters and the target function. Due to such an algorithmic system, any other information that may not be among interests and preferences disappears from the field of view. In this way, the possibility of receiving alternative information disappears, and a virtual reality is formed, in which there is only what the recipient was interested in before. Because of this, it is extremely difficult for many people to understand real events, because when they receive objective information, they may «bump» into the reality created by the filters in their minds.

In order to find out whether the recipients are aware of the influence of mass communication on their consciousness, 179 people were interviewed. Many respondents indicated that they are significantly influenced by the information they receive from their sources, also, almost half of them are aware that through mass media and communication there is a suggestion regarding certain events, and as a result, it cultivates views and can significantly influence world perception.

Novelty. Features of the cultivation theory's implementation in modern media are described, as well as are new algorithms of influence on the target audience, which turned out to be much more effective than television ones. Because of this information bubble, the suggestive influence can be much stronger on the Internet than on television. In order to avoid the «filter bubble» as much as possible, recipients should: constantly search for different information, be interested in publications with different (preferably categorically opposite) points of view on certain issues, and if necessary, use different keywords and different hashtags for searches, use browsers that do not record behavioral data.

Practical significance. The research results can be useful for both practicing journalists and educators.

Key words: cultivation theory, media, mass media, communication media, media manipulation, manipulation, suggestion, suggestive manipulation, information bubble, influence.

Bilohrats H., Hirman I. Teoria uprawy: retrospekcja i nowoczesnosc

Cel artykutu - analiza teorii uprawy oraz osobliwosci jej realizacji w nowoczesnych mediach.

Metodologia badania. W niniejszym badaniu zostafa wykorzystana metoda historyczna w celu analizy informacji o badaniach teorii uprawy poprzez pryzmat telewizji, metoda porownawcza - dla analizy osobliwosci teorii w telewizji i nowych mediach; analiza i synteza - w celu ujawnienia osobliwosci funkcjonowania teorii uprawy we wspofczesnych srodkach masowego przekazu; ankietowanie - dla uzyskania informacji od potencjalnego audytorium docelowego, na ktore jest wywierany wpfyw.

Wyniki. Proces informatyzacji staf siq tak globalny, ze przeobrazif informacji na jedno z najwazniejszych narzqdzi wfadzy i zarzqdzania. Wspofczesny swiat to jest «swiat mass mediow» wyposazony w mechanizm samoodtwarzania i samoregulacji. Srodki masowego przekazu wpfywajq na swiat obiektywnej rzeczywistosci, nie tylko jq odzwierciedlajqc, ale takze konstruujqc wedfug wfasnego uznania. Jeszcze kilkadziesiqt lat temu telewizja byfa gfownym obiektem badania George'a Gerbnera, jednak teraz wiqksze zainteresowanie wzbudzajq «nowe media», poniewaz one personalizujq srodowisko internetowe dla kazdego uzytkownika wedfug indywidualnych preferencji za pomocq filtrow i target opcji. Dziqki takiemu systemowi algorytmicznemu wszelkie pozostafe informacje, ktore mogq nie miescic siq w zainteresowaniach i preferencjach, znikajq z pola widzenia. Tym samym znika mozliwosc otrzymywania alternatywnych informacji i powstaje wirtualna rzeczywistosc, w ktorej znajduje sitylko to, czym odbiorca interesowaf siq wczesniej. Z tego wynika, ze wielu ludziom niezwykle trudno jest zrozumiec prawdziwe wydarzenia, poniewaz otrzymujqc obiektywne informacje moze siq wydarzyc «popychanie» na rzeczywistosc stworzonq poprzez filtry w umysle.

Aby dowiedziec siq, czy odbiorcy sq swiadomi wpfywu srodkow masowego przekazu na ich swiadomosc, przeprowadzono wywiady z 179 osobami. Wielu respondentow zauwazyfo, ze faktycznie wpfywajq na nich informacje, ktore oni otrzymujq ze swoich zrodef, a prawie pofowa z nich ma swiadomosc, ze za posrednictwem srodkow masowego przekazu i srodkow masowej komunikacji pojawia siq sugestia dotyczqca pewnych kwestii poruszanych w mediach, co w rezultacie kultywuje poglqdy i moze znaczqco wpfywac na postrzeganie swiata.

Nowosc. Wniniejszym artykule zostafy opisane osobliwosci realizacji teorii uprawy w nowoczesnych mediach, a takze nowe algorytmy wpfywow na audytorium docelowe, ktore okazafy siq znacznie skuteczniejsze, niz telewizyjne. Poniewaz akurat poprzez bankq informacyjnq sugestywny wpfyw moze byc znacznie silniejszy w Internecie, niz w telewizji. 2eby w najwiqkszym stopniu uniknqc «filter bubble», nalezy: stale wyszukiwac roznorodne informacje, interesowac siq publikacjami przedstawiajqcymi rozne (najlepiej kategorycznie przeciwstawne) punkty widzenia co do okreslonych zagadnien, w razie potrzeby do wyszukiwania stosowac urozmaicone sfowa kluczowe i hashtagi, a takze mozna wykorzystywac przeglqdarki, ktore nie rejestrujq danych behawioralnych.

Znaczenie praktyczne. Przedstawione wyniki mogq byc przydatne zarowno dla praktykujqcych dziennikarzy, jak i wykfadowcow.

Sfowa kluczowe: teoria uprawy, media, srodki masowego przekazu, srodki masowej komunikacji, manipulacje medialne, manipulacje, sugestia, banka informacyjna, wpfyw.

Вступ

Розвиток медіапростору в аспекті впливу на формування суспільної думки досяг свого апогею. Засоби масової комунікації - домінантна культурна зброя сьогодення та основний засіб пропаганди. ЗМК мають тотальний вплив на формування й закріплення масових установок, функціонування настрою суспільства. За допомогою процесу візуалізації вдається унаочнити конкретні повідомлення, висвітлити їх під потрібним ракурсом, впливаючи таким чином на думку аудиторії.

Інформація, що транслюється, культивує цілі концепції соціальних реальностей, формуючи бачення світу в реципієнтів. Такий потужний ефект медійного впливу на підсвідомість людей «вирощує» потрібні цінності та настрої. Нав'язування норм, звичок, моралі, релігії тощо змінює переконання людини, соціальних груп та цілих народів.

Для аналізу ретроспективних поглядів на теорію культивування було використано публікації відомих дослідників Дж. Гербнера, Л. Гроса, М. Маклюена.

Дж. Хаммермейстр, Б. Брок, Дж. Сінгер, М. Морган та Дж. Шанаган у своїх дослідженнях описали особливості функціонування теорії на сучасному телебаченні, Дж. Домінік аналізував соціальні особливості масової комунікації, а Е. Парізер, В. Бахалі, А. Госвамі та інші науковці - інформаційну бульбашку («filter bubble»). Питання маніпулятивного впливу ЗМІ, основних теорій комунікації, впливу соцмереж на реципієнтів (зокрема питання сугестії) описано в працях В. Іванова, Дж. Брауна, Н. Кутузи, Н. Лігачової та інших авторів. Варто зазначити, що в наукометричних базах даних немає ґрунтовних досліджень про теорію культивування в сучасних інтернет-медіях та аналізу впливів на сучасну цільову інтернет-аудиторію.

Постановка завдання та методи дослідження

Мета статті - аналіз теорії культивування та особливостей її реалізації в сучасних медіа.

Завдання: проаналізувати функціонування теорії культивування в сучасних медіа; на основі проведених опитувань отримати інформацію стосовно усвідомлення медійною аудиторією впливу на неї засобів масової інформації; виявити найпопулярніші джерела інформування опитуваних та проаналізувати тематику публікацій деяких з них.

У дослідженні використано історичний метод для аналізу інформації про дослідження теорії культивування крізь призму телебачення, порівняльний - для аналізу особливостей теорії на телебаченні та у нових медіях; аналізу та синтезу - для виявлення особливостей функціонування теорії культивування в умовах сучасних засобах масової комунікації; опитування - для отримання інформації від потенційної цільової аудиторії, на яку відбувається вплив; контент-аналіз - для визначення тематичного наповнення новинної передачі «ТСН. Тиждень» та інтернет-видання «Українська правда» за 2021 - початок 2022 р.

Результати

Телебачення як рушійну силу засобів масової інформації досліджують уже понад пів століття. З початку його зародження в експериментальній формі до сьогодні чимало науковців намагаються визначити його місце та рівень впливу на суспільство серед інших засобів масової інформації. На відміну від друкарських засобів поширення інформації, телебачення зайняло свою стійку позицію щодо впливу на формування суспільної думки тільки в середині XX ст. Таким чином, на думку багатьох західних мислителів, з появою телевізійного простору виникає фактично нове суспільство, яке зазнає невідворотних змін у соціальних відносинах, основа яких - інформація [4; 13].

Згідно з твердженнями канадського соціолога й культуролога Г. Маклюена, з моменту виникнення телебачення стався процес доступності інформації всім й одразу. Людина втратила можливість будувати своє світосприйняття крок за кроком. Виник ефект зіштовхування просторових меж, інформації та часу. Через це зміст комунікації втрачає свою вагу, стаючи занадто випадковим та ситуативним, а методи, якими здійснюються такі процеси, набувають рис маніпуляцій свідомістю людей [12]. Таким чином, теорія комунікації, запропонована Г. Маклюеном, одна з перших спричинила посилений інтерес дослідників саме до електронних ЗМІ.

Таке тотальне втягнення людини в інформаційні процеси призвело до необхідності численних досліджень поняття «масових комунікації» соціологами, психологами, біхевіористами. За допомогою телебачення створено нове середовище, фактично починає існувати нова форма життєдіяльності людини. Один із перших дослідників зв'язку між телебачення та його впливом на масову комунікацію - американський учений Дж. Гербнер. Його основна теорія щодо впливу інформації, яка постійно транслюється через телебачення, на психологічний та моральний стан індивідуума дістало назву теорія культивування, або теорія вирощування.

До того моменту, поки отримала визнання як самостійна наукова концепція, вона існувала як складова широкого наукового проєкту Дж. Гербнера, а саме культурних показників (індикаторів) телебачення, роботу над яким було розпочато двома роками раніше, а саме в 1967 р. У цьому напрямі науковець аналізував кожне окреме повідомлення, яке транслювали. Таким чином, учений аналізував, через які конкретно культурні індикатори телебачення намагається спотворити сприйняття соціальної реальності в суспільстві. Серед них були виокремлені конкретні індикатори, які присутні в більшості шаблонів соціальних повідомлень, що транслюють та нав'язують нам через телебачення [8; 9].

Однак, незважаючи на широкий вибір телеканалів, учений наполягав на думці, що вміст всіх повідомлень які транслюють по телебаченню, створений за єдиною схемою. Послідовний набір таких повідомлень завжди однаковий та залишається незмінним. Таким чином, кількість різноманітних шоу зовсім не означає різноманітність інформації, а навпаки, схема залишається незмінною. Тому телебачення буде вирощувати та культивувати одне й те саме сприйняття реальності для різних соціальних прошарків населення [8; 16]. культивування медіа телевізійний

Робота над теорією вирощування розпочалась у 1969 р. й фактично виокремилась із ланки культурних показників, стала продовженням вивчення ефекту телебачення на середовище. Однак, якщо в попередні роки багато науковців вивчали такий вплив лише за допомогою лабораторних експериментів та аналізували лише його короткочасні наслідки на формування суспільної думки, Дж. Г ербнер взяв для аналізу ефект саме довготривалого впливу. За його словами, роль телебачення в житті кожної людини тільки збільшувалася, і частота того, як кожен індивідуум стикався з різними повідомленнями від медіа, активно зростала й досягала в середньому сімох разів за день. Таким чином, телебачення в минулому стало домінантним механізмом розповіді в суспільстві [8]. Проте станом на сьогодні можемо стверджувати, що активно й упевнено здобуває першість інтернет як джерело медій, соціальних мереж та інформації загалом.

Телебачення було найвидовищнішим засобом комунікації в XX ст. У ньому вдалося поєднувати одночасно як звуки, так і образи в динаміці. Це спрямовано, перш за все, на емоції людини. Так званий ефект присутності в телебаченні дає змогу глядачу ототожнювати власне «Я» з персонажами та дійовими героями певного фільму й телепрограми. Отже, реалізується так званий механізм наслідування, або іншими словами - навіювання [8]. Такого ж ефекту зараз досягає й відеоінформація, яку завантажують у мережу, проте її наслідки можуть бути набагато агресивнішими, оскільки дуже часто поширюють неперевірену інформацію, в якій не дотримано журналістських стандартів та професійної етики, а в багатьох випадках це відбувається навмисне (ідеться про так звані ІПСО).

Згідно із запропонованою науковцем концепцією, час, проведений людиною будь-якого віку за переглядом різних телепрограм, прямо вливає на його сприйняття фізичного світу згідно з тими параметрами, які транслюються та зображені [6]. Варто сказати, що інтернет зараз теж дуже популярний, й ефект використання може бути набагато згубнішим [1], оскільки окрім медійної інформації є багато меседжів, через які в користувачів може погіршуватися самопочуття, самооцінка тощо.

В одній зі своїх основних наукових праць під назвою «Аналіз культивування. Огляд» Дж. Гербнер писав, що сучасний спосіб інформування людей через телебачення ніщо інше, як єдина маркетингова стратегія. За словами науковця, телебачення було створене з метою продавати та переконувати нас у тому, що саме та з якою метою необхідно купувати. Таким чином, культурне середовище, в якому ми проживаємо та під впливом якого формуємо свої вподобання, став побічним ефектом маркетингових стратегій світових компаній. За підрахунками, 100 найбільших рекламодавців США оплачували дві третини всієї мережі телебачення. Гігантські транснаціональні компанії разом із Міністерством культури контролювали основну частину створення та розподілу реклами, формуючи масову думку (mainstream) [8]. Таким чином, учений створив новий термін, який зберігає своє сенсове навантаження до сьогодні.

Явище «mainstream» - це результат впливу продуктів телебачення на глядачів, відносна спільність поглядів та цінностей, скультивованих ним. Культура культивує соціальні відносини суспільства. Мейнстрим визначає його домінантну течію. Таким чином, ТБ гомогенізує різні погляди та зближує різних глядачів [9].

Також ученим було проведено ряд опитувань різних осіб, метою якого було виявити, як телебачення впливає на світосприйняття конкретних подій людьми різної статті, віку, соціального статусу залежно від кількості годин, проведених за переглядом телебачення. У результаті опитувані були поділені на дві групи - «важких» та «легких» глядачів. Як показали дослідження, люди, які проводили за переглядом телебачення п'ять і більше годин, сприймали та ототожнювали досвід, побачений на екрані, зі своїм, незважаючи на об'єктивну абсурдність події. «Легші» глядачі більше спирались на власний життєвий досвід та використовували особисті твердження, отримані з процесу власної життєдіяльності. Таким чином, була сформована нова особливість у теорії культивування - явище резонансу [7]. Фактично за допомогою наукового експерименту було доведено, що система повторюваних образів і уявлень протягом перегляду тривалого часу призводить до засвоєння певних уявлень як культурної норми.

Як і в кожної наукової концепції, є прибічники та критики. Основними аргументами щодо «сумнівності» теорії культивування та її результатів є недостатнє дослідження причино- наслідкового зв'язку між телебаченням та поведінкою «важких» глядачів, а також під сумнів ставиться сам процес збору даних, проведений Дж. Гербнером.

Однак, чимало відомих науковців сучасності погоджуються з теорією культивування та активно продовжують її вивчення. Серед них варто виділити американських соціологів та психологів М. Моргана, Дж. Шанахана, Дж. Хамермейстер, Б. Брок. Зокрема, Дж. Хамермейстер та Б. Брок, професори Університету східного Вашингтону, погоджуються з твердженням, що на сьогодні проведено недостатньо наукових експериментів, пов'язаних із дослідженням впливу телебачення на поведінку індивіда. У їх науковій праці під назвою «Життя без телебачення? Теорія культивування і загальні характеристики психосоціального здоров'я осіб, які не дивляться ТБ» описано спробу дослідити психоемоційний стан людей, які не переглядають ТБ, та їхні психосоціальні характеристики. У результаті дослідження всі опитувані були поділені на три категорії: «вільні від перегляду», «помірні глядачі» (до 2 годин на день) та «залежні глядачі» (2 та більше години за переглядом ТБ). У результаті встановлено, що група менш залежних глядачів не дуже схильна до діагнозів депресії, харчового порушення, відчуття покинутості, незадоволеності життям, заниженої самооцінки [10].

М. Морган та Дж. Шанахан продовжили науковий розвиток теорії вирощування у взаємозв'язку з поняттями авторитаризму та політики. На їхню думку, телебачення стає масовою зброєю в політичних площинах керівних партій і їхніх лідерів [13]. Телебачення стало фактором культурної та політичної соціалізації [2]. На сьогодні до телебачення як масової зброї долучилися й соціальні мережі, адже саме через них можна здійснювати безпосередній вплив на потенційних реципієнтів.

ЗМІ продовжують активно розвиватись, проте ера телебачення починає втрачати нішу головної інформаційної та культурної зброї, віддаючи першість так званим «новим медіасередовищам», до яких належить мережа інтернет. Комп'ютеризація суспільства, технологічний розвиток - усе це культивує швидкі зміни в просторі отримання та споживання інформації.

Дж. Сінгер писав, що, досліджуючи теорію культивування в галузі журналістики, науковці зосереджувалися на процесі «передачі» інформації реципієнтам, а також, навіть попри технічний прогрес, зробити точний аналіз дискретних змінних теорії дуже важко [15]. Також автор стверджував, що, згідно з твердженнями науковців, збільшення використання цифрових технологій зменшує довіру до інших людей і соціальних інститутів, зменшує участь у суспільстві, і «ніколи не було виявлено ефекту культивування; багато результатів свідчать про мінімальний і навіть помірно позитивний вплив» [15, с. 9]. З останнім твердженням неможливо погодитися, адже сугестія на цільову аудиторію медіа (також і в соціальних мережах) за допомогою «культивування» необхідних тем, а також інтернет-алгоритму бульбашки фільтрів створює навколо реципієнта певну «реальність», де відбувається постійний вплив.

Дослідження мережевого простору України констатують високу залученість наших громадян до комунікації через інтернет, особливо серед молоді. Таким чином, мережеві ЗМК виконують важливі соціальні функції, впливаючи на соціальні, політичні, ціннісні орієнтири. Структура інтернету функціонує за схемами «від індивіда до мас», «від мас до індивіда», «від мас до мас». Тобто традиційна схема, як у телебачення щодо поширення інформації від активного суб'єкта до пасивного масового об'єкта, не працює. Навпаки, інформація, отримана з інтернету, має диференційований характер.

На відміну від телебачення, «нові медіа» намагаються максимально персоналізувати інтернет для кожного, щоб інформація якомога більше відповідала індивідуальним уподобанням. Таким чином, за допомогою фільтрів та функції таргету, що присутні як у соціальних мережах, так і в інтернет-просторі загалом, починають показувати персонально користувачам тільки ту інформацію, яка може їх зацікавити. Тобто спеціальні алгоритмічні фільтри відстежують, які сторінки людина вподобала, за ким стежить, і пропонують найбільш схоже до перегляду. Таким чином, порушується баланс стосовно вибору інформації, і користувач потрапляє в так звану «інформаційну бульбашку». Про таку бульбашку фільтрів («filter bubble») заговорили у 2010 р. Вона виникає за допомогою алгоритмів вебсайтів, пошукових систем та соціальних мереж. Залежно від попередніх дій у мережі, алгоритм обирає ту інформацію, з якою скоріше за все користувач знову буде взаємодіяти. Щільність інформаційної бульбашки буде залежати від того, які джерела інформації та в якій кількості людина використовує, на що «клікає», а що оминає.

Через таку алгоритмічну систему з поля зору зникає будь-яка інша інформація, яка, можливо, не є в колі інтересів та вподобань. Таким чином, зникає можливість розширювати світогляд, а також можливість змінити думку про щось, зрозуміти іншу позицію. Виникає відчуття, що певна вузька точка зору панує в усіх та всюди. Ніби вся стрічка новин у соціальних мережах та пошуковиках віддзеркалює життя та вподобання решти світу. Через це багатьом людям розуміння реальних подій дається надзвичайно важко, адже під час отримання об'єктивної інформації може відбутися «наштовхування» на створену фільтрами у свідомості реальність.

Сучасний дослідник ефекту інформаційної бульбашки Е. Парізер у своїй книзі «За стіною фільтрів. Що приховує від вас інтернет?» описує приклад роботи алгоритмів [14]. Декілька різних людей у пошуковій системі google ввели одне й те саме слово. Однак, кожному з них пошукова система запропонувала висвітлення цього слова зовсім у різних аспектах. Хтось отримав політичну інформацію, хтось розважальну. Таким чином, можна зрозуміти наскільки різне бачення світу спроможні змоделювати онлайн-ресурси.

Проте В. Бахалі й А. Госвамі, ґрунтовно досліджуючи питання фейкових новин, довіри, теорії культивування в нових медіа, зробили висновки: хоча платформи соціальних мереж усе ще можуть пропонувати різні способи, за допомогою яких може процвітати поляризація (наприклад, передаючи хибні враження про розмір крайніх політичних таборів у суспільстві або пропонуючи хороші структури можливостей для процесів саморадикалізації в індивідуумі), ізольовані ефекти рекомендаційних алгоритмів на поляризацію здаються досить обмеженими [5]. Інші автори у своїй статті «Розділені за Алгоритмом? (Обмежений) вплив рекомендацій щодо новин, заснованих на змісті та настроях на афективну, ідеологічну та уявну поляризацію» погоджуються з отриманими раніше результатами й пишуть про те, що їхні дослідження доповнюють усі ті, які вже опубліковані раніше [11]. У соціальних мережах тематичні повідомлення здебільшого обмежуються для користувача тільки тими, якими він цікавився раніше, тому й виникає поляризація інформації, на яку звичайні реципієнти не зважають.

Світові соціальні мережі за допомогою своїх алгоритмів отримують одразу багато різних можливостей: персональні дані користувачів (вік, стать, місце проживання), «http-cookie» відслідковують поведінкові дані, дублюють цю інформацію при повторному відвідуванні сайтів. Звичайно, використовувати ці дані можуть по-різному: пропонуючи рекламу, публікації і, звичайно, утворюючи навколо користувача інформаційну бульбашку [14].

Для того, щоб не потрапити у «filter bubble», потрібно:

- постійно шукати різну інформацію;

- цікавитися публікаціями з різними (бажано категорично протилежними) точками зору щодо певних питань;

- при потребі використовувати для пошуків різні ключові слова та різні хештеги;

- також використовувати браузери, які не записують поведінкові дані.

Потрапляючи в бульбашку фільтрів, користувач неминуче опиниться під впливом навіювання щодо певних питань. За допомогою сугестії здійснюється вплив на свідомість індивіда, який має на меті змінити стан або ставлення до чого-небудь, спроба спрямувати людину до певних дій [3]. Телебачення досить часто використовує сугестивний вплив, який виступає як один із найнебезпечніших інструментів маніпуляції поведінкою людини. Навіювання спрямоване не до логіки глядача і його здатності мислити, аналізувати та оцінювати певну ситуацію чи річ, а до готовності сприйняти розпорядження, наказ, пораду й відповідно до команди - діяти. Зокрема, варто зазначити, що навіювання може бути як гетеросугестія та аутосугестія. Самонавіювання належить до свідомого саморегулювання, навіювання собі певних уявлень, почуттів та емоції. В інтернет-джерелах інформації цей спосіб впливу на цільову аудиторію використовують набагато активніше, ніж на телебаченні, оскільки можна застосовувати різноманітні інструменти впливу, які побудовані на алгоритмах пропонування інформації реципієнту.

Якщо перефразувати Дж. Гербнера, то ЗМК були створені для того, щоб продавати та переконувати. Вони створювались певними конгломератами з метою отримати доступ до суспільної думки та впливати на неї, формуючи ту суспільну реальність, яка потрібна їхнім власникам. Як ми бачимо, у кожній телевізійній продукції, зокрема, у рекламі, телешоу, новинах тощо, використовують різні методи маніпулювання свідомістю споживачів інформації.

Для того, щоб дізнатися, чи усвідомлюють реципієнти вплив ЗМІ та ЗМК на їхню свідомість, було опитано потенційну цільову аудиторію. Опитування проведено до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р., загальна кількість опитаних - 179 осіб.

Стать та вік. В опитувані взяло участь трохи більше жінок (54%), ніж чоловіків (46%). Щодо віку, то від 16 до 24 років - 75%, від 25 до 35-19%, від 36 до 50-6%, понад 50 років - 1%. Варто зазначити, що більшість опитаних - особи підліткового, молодого та зрілого віку, а це саме ті реципієнти, які найчастіше користуються інтернетом для отримання різної інформації.

Щодо кількості ЗМІ, які опитуваний переглядає та з яких джерел отримує найбільше інформації, отримано такі відповіді. Як показують результати, найбільший відсоток, а саме 35,7% опитуваних, отримують інформацію з 1-2 джерел, 28,1% - з 2-3 джерел, 23,4% - з 3-4 джерел, і найменша кількість, а саме 17,5%, отримують інформацію з 4 і більше каналів засобів масової інформації. Таким чином, середня кількість джерел, з яких українець щоденно отримує інформацію, переглядає новини, становить 2-3. Тільки 17,5% переглядають 4 і більше джерел, проте це не означає, що реципієнти отримують різнобічну інформацію, у якій дотримано всіх стандартів журналістики, оскільки це можуть бути однотипні ЗМІ, які публікують схожі матеріали.

Стосовно популярності різноманітних видів ЗМІ та ЗМК отримано такі дані. Серед 179 опитуваних найбільший відсоток - це користувачі інтернет-мережі Телеграм - 27%, трохи менше користувачів таких соціальних мереж, як Фейсбук - 17%, Інстаграм - 15%, Ютуб та різноманітні інформаційні сайти ділять між собою позначку в 14%, найменша кількість належить таким медіа, як радіо. Варто зазначити, що саме в телеграмі дуже часто поширюють найбільшу кількість інформаційних фейків, також до джерел з новинною інформацією з неправдивими медіаповідомленнями належать і названі соціальні мережі, що, без сумнівів, впливає на формування громадської думки.

Щодо того, які телеканали найчастіше переглядають чи з яких сайтів отримують новини, отримано такі дані. Серед 179 опитуваних лідерами телебачення є телеканали «1+1», «СТБ», «Україна»; менше переглядають канали «24», «Еспрессо», «Hromadske». Майже 25% надали інформацію, що не дивляться телебачення взагалі або навіть не мають телевізора вдома - 17,4% опитуваних. Серед сайтів, з яких отримують найбільше новин, лідерську позицію займають «BBC», «Українська права», «Hromadske» - відсоткове співвідношення в рівних частинах по 10%. Майже 20% опитуваних не запам'ятовують назви каналів, отримавши новини з різноманітних телеграм-каналів.

Щодо періоду дня, коли найчастіше переглядають різноманітні ЗМІ та ЗМК, то найпопулярніший час перегляду - ввечері, йому віддали перевагу 47% опитуваних, на другому місці ранок - 26%, та 19% належить проміжку часу обід.

Висновки

За допомогою телебачення десятки років відбувається медійний вплив на цільову аудиторію, культивуючи певні цінності та світогляд, проте зараз за першість з телебаченням змагаються інтернет-ресурси й соціальні мережі. На сьогодні саме мережа має більше інструментів та алгоритмів впливу на користувачів, адже, коли користувачі потрапляють у «filter bubble», на них легко можна впливати різноманітними сугестивними методами, «вирощуючи» саме те, що вигідно комусь. Багато опитуваних зазначили, що на них суттєво впливає інформація, яку вони отримують зі своїх джерел, також майже половина з них усвідомлює, що через засоби масової інформації та комунікації відбувається сугестія щодо певних подій, як наслідок, це культивує погляди й може суттєво впливати на світосприйняття.

Для тематичного аналізу було обрано телеканал «1 + 1» та інтернет-видання «Українська правда», оскільки їх часто дивляться та читають респонденти. Результати дослідження вказують на те, що вибрані медіа публікують у відсотковому співвідношенні тематично майже однакову інформацію, проте необхідно зазначити, що в журналістських матеріалах телепередачі «ТСН. Тиждень» присутня деколи не виправдана сенсаційність і розважальність, що без сумнівів, впливає на цільову аудиторію цього телеканалу.

Список використаної літератури

1. Браун Дж. Як соціальні мережі впливають на наш настрій, сон, психічне здоров'я і стосунки. BBC Future. 2018. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-42693578 (дата звернення: 02.03.2023).

2. Іванов В. Ф. Основні теорії масової комунікації та журналістики / за наук. ред. В. В. Різуна. Київ: Центр Вільної Преси, 2010. 258 с. URL: https://www.aup.com.ua/uploads/TMbook.pdf (дата звернення: 02.03.2023).

3. Кутуза Н. В. Сугестія і маніпуляція: спільні й відмінні ознаки різновидів (видів) комунікативного впливу. Записки з українського мовознавства. 2017. Т. 2. № 24. С. 178-188.

4. Лігачова Н., Черненко С., Іванов В., Дацюк С. Маніпуляції на ТБ. Маніпулятивні технології в інформаційноаналітичних телепрограмах українського телебачення: моніторинг, рекомендації щодо захисту від впливу та запобігання застосуванню. Принципи відкритої редакційної політики телеканалів. Київ: Телекритика ; Інтерньюз-Україна, 2003. 218 с. URL: https://cutt.ly/ TgTrWIR (дата звернення: 04.11.2022).

5. Bharali B., Goswami A. L. Fake News: Credibility, Cultivation Syndrome and the New Age Media. Media Watch. 2018. № 9 (1). P. 118-130.

6. Dominick J. R. Social Effects of Mass Communication. The dynamics of mass communication: Media in the digital age. McGraw-Hill Higher Education. 2011. P. 442-466.

7. Gerbner G., Gross L. The world of television: Towards cultural indicators. URL: https://web.asc. upenn.edu/gerbner/Asset.aspx?assetID=18 (date of request: 24.02.2023).

8. Gerbner G. Cultivation Analysis: An overview. 1998. URL: CultivationAnalysis_AnOverview.pdf (date of request: 24.02.2023).

9. Gerbner G., Gross L., Morgan M., Signorielli N. Living with the television: the dynamics of the cultivation process. URL: https://web.asc.upenn.edu/gerbner/Asset.aspx?assetID=1644 (date of request: 24.02.2023).

10. Hammermeister J., Brock B. Life Without TV? Cultivation Theory and Psychosocial Health Characteristics of Television-Free Individuals and Their Television-Viewing Counterparts. URL: http://cultivationanalysisrtvf173.pbworks.com/f/Cultivat1.pdf (date of request: 24.02.2023).

11. Ludwig K., Grote A., lana A., Alam M., Paulheim H., Sack H., Weinhardt C., Muller P. Divided by the Algorithm? The (Limited) Effects of Contentand Sentiment-Based News Recommendation on Affective, Ideological, and Perceived Polarization. Social Science Computer Review. 2023. P. 1-23.

12. McLuhan M. Understanding Media: The Extensions Of Man. 2014. URL: https://designopendata. files.wordpress.com/2014/05/understanding-media-mcluhan.pdf (date of request: 24.02.2023).

13. Morgan M., Shanahan J. Television and the Cultivation of Authoritarianism: A Return Visit From an Unexpected Friend. URL: https://scholarworks.umass.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1046&context=communication_faculty_pubs (date of request: 24.02.2023).

14. Pariser E. The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You. New York: Penguin Press, 2011.

15. Singer J. Transmission Creep: Media Effects Theories and Journalism Studies in a Digital Era. Journalism Studies. 2016. № 19 (2). P. 209-226.

16. Thayer L. An Institutional Approach to Mass Communications Research. URL: https://web.asc. upenn.edu/gerbner/Asset.aspx?assetID=302 (date of request: 24.02.2023).

References

1. Braun, Dzh. (2018). Yak sotsialni merezhi vplyvayut na nash nastriy, son, psykhichne zdorovya i stosunky [How social media affects our mood, sleep, mental health and relationships]. BBC Future. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-42693578 [in Ukrainian].

2. Ivanov, V. F. (2010). Osnovni teoriyi masovoyi komunikatsiyi ta zhurnalistyky [Basic theories of mass communication and journalism]. Kyiv: Tsentr Vilnoyi Presy. Retrieved from https://www. aup.com.ua/uploads/TMbook.pdf [in Ukrainian].

3. Kutuza, N. V. (2017). Suhestiya i manipulyatsiya: spilni y vidminni oznaky riznovydiv (vydiv) komunikatyvnoho vplyvu [Suggestion and manipulation: common and distinctive features of varieties (types) of communicative influence]. Zapysky z ukrayinskoho movoznavstva, 2, 24, 178-188 [in Ukrainian].

4. Lihachova, N., Chernenko, S., Ivanov, V., & Datsyuk, S. (2003). Manipuliatsii na TB. Manipuliatyvni tekhnolohii v informatsiinoanalitychnykh teleprohramakh ukrainskoho telebachennia: monitorynh, rekomendatsii shchodo zakhystu vid vplyvu ta zapobihannia zastosuvanniu. Pryntsypy vidkrytoi redaktsiinoi polityky telekanaliv [Manipulations on TV. Manipulative technologies in information- analytical television programs of Ukrainian television: monitoring, recommendations for protection against influence and prevention of use. Principles of open editorial policy of TV channels]. Kyiv: Telekrytyka; Internyuz-Ukrayina. Retrieved from https://cutt.ly/ TgTrWIR [in Ukrainian].

5. Bharali, B., & Goswami, A. L. (2018). Fake News: Credibility, Cultivation Syndrome and the New Age Media. Media Watch, 9 (1), 118-130 [in English].

6. Dominick, J. R. (2011). Social Effects of Mass Communication. The dynamics of mass communication: Media in the digital age. McGraw-Hill Higher Education, 442-466 [in English].

7. Gerbner, G., & Gross, L. (1975). The world of television: Towards cultural indicators. Retrieved from https://web.asc.upenn.edu/gerbner/Asset.aspx?assetID=18 [in English].

8. Gerbner, G. (1998). Cultivation Analysis: An overview. Retrieved from CultivationAnalysis_ AnOverview.pdf [in English].

9. Gerbner, G., Gross, L., Morgan, M., & Signorielli, N. Living with the television: the dynamics of the cultivation process. Retrieved from https://web.asc.upenn.edu/gerbner/Asset.aspx?assetID=1644 [in English].

10. Hammermeister, J., & Brock, B. (2005). Life Without TV? Cultivation Theory and Psychosocial Health Characteristics of Television-Free Individuals and Their Television-Viewing Counterparts. Retrieved from http://cultivationanalysisrtvf173.pbworks.com/f/Cultivat1.pdf [in English].

11. Ludwig, K., Grote, A., Iana, A., Alam, M., Paulheim, H., Sack, H., Weinhardt, C., & Muller, P. (2023). Divided by the Algorithm? The (Limited) Effects of Contentand Sentiment-Based News Recommendation on Affective, Ideological, and Perceived Polarization. Social Science Computer Review, 1-23 [in English].

12. McLuhan, M. (2014). Understanding Media: The Extensions Of Man. Retrieved from https://designopendata.files.wordpress.com/2014/05/understanding-media-mcluhan.pdf [in English].

13. Morgan, M., & Shanahan, J. (2017). Television and the Cultivation of Authoritarianism: A Return Visit From an Unexpected Friend. Retrieved from https://scholarworks.umass.edu/cgi/ viewcontent.cgi?article=1046&context=communication_faculty_pubs [in English].

14. Pariser, E. (2011). The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You. New York: Penguin Press [in English].

15. Singer, J. (2016). Transmission Creep: Media Effects Theories and Journalism Studies in a Digital Era. Journalism Studies, 19 (2), 209-226. doi: 10.1080/1461670X.2016.1186498 [in English].

16. Thayer, L. An Institutional Approach to Mass Communications Research. Retrieved from https://web.asc. upenn.edu/gerbner/Asset.aspx?assetID=302 [in English].

Размещено на Allbest.ru