Значення письма в історії суспільства та передумови його виникнення

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Академія внутрішніх військ МВС України

Факультет Філології

РЕФЕРАТ

З дисципліни: Вступ до мовознавства

На тему «Значення письма в історії суспільства та передумови його виникнення»

Виконала:

Студентка 162 групи

Таранова А.Ю.

Харків

2012



Зміст

Вступ

Й. Історія писемності

ЙЙ. Різновиди письма

1. Предметне письмо

2. Етапи та форми розвитку графічного письма

А) Піктографія

Б) Ідеографія

III. Шляхи спрощення письма

1. Лексичний шлях

2. Граматичний шлях

3. Фонографічний шлях

IV. Поняття та етапи розвитку фонографії

1. Складове письмо

2. Консонантне письмо

3. Буквено-звукове письмо

V. Поняття та предмет науки графіки

VI. Поняття,предмет та принципи орфографії

1. Фонетичний

2. Морфологічний

3. Історико - традиційний

4. Ідеографічний



Вступ

Я обрала саме цю тему, тому що вважаю, що питання, які я розглядаю в моїй роботі є цікавими,важливими та актуальними. Вже багато століть людина користується плодами писемності,але навряд чи хто-небудь ,окрім фахівців, серйозно замислювався над тим, наскільки важлива писемність для кожної окремої людини та для всієї цивілізації. На мою думку винайдення письма,без перебільшення, є другим ,після мови, найважливішим винаходом людства. З його появою людство нарешті змогло розвиватися далі. Воно отримало можливість передавати свої знання майбутнім поколінням,а покоління в свою чергу могло навчитись знанням пращурів та не створювати те ,що вже було створено.

Зараз ми мало замислюємося про саму історію письма,про те як воно взагалі з'явилося,про його перші види та про те,що саме нам дала його поява. Цим питанням й присвячена тема мого реферату.



Й. Історія писемності

Письмо виникло приблизно 6-8 тисяч років тому назад. Деякі вчені стверджують, що письмо було створено раніше ніж звукова мова, але на мою думку це твердження є доволі абсурдним. Якраз навпаки : між виникненням письма та писемністю минуло дуже багато часу. Тому що,якщо замислитись,про що саме могли писати люди,які не могли обмінюватися своїми почуттями та думками з іншими,які не могли описати чи назвати предмет? Все це дала їм поява мови,за допомогою якої перші люди могли якось говорити з іншими. Наприклад, попередити про небезпеку, встановити взаємовідносини. Письмо було створено в період більш складних відносин,коли з'явилася гостра необхідність передати інформацію віддаленим членам роду або іншим племенам,також для передачі значних подій,спостережень та знань своїм нащадкам.

Протягом багатого часу письмо з'являлось,змінювалось,кожен народ вигадував для себе більш зручний спосіб письма.

Найдавніші пам'ятки писемності -- записи віком близько 8 тис. років, виявлені на кістках тварин і панцирах черепах у провінції Хенань, Китай, в неолітичному поселенні. Їх вважають першими знаками писемності, на 2,5 тис. років древнішими, ніж клинописні записи знайдені в Месопотамії (біля 3,5 тис. до н. е.).



ЙЙ. Різновиди письма

1. Предметне письмо

Спершу з'явилося протописьмо або «предметне письмо».Ця система не відтворювала безпосередньо мовлення,а була лише нагадуванням, підсказкою для того, хто приймав повідомлення. Такі засоби інформації практикували різні племена вже в епоху неоліту (VIII--III тисячоліття до н.е.). Мнемонічним і символічним знаком міг бути предмет чи декілька предметів і ритуальні дії з ними. Такі способи спілкування збереглися й до наших днів. Наприклад, у індіанців Півнчної Америки передача томагавка означала оголошення війни,а спільне викурювання люльки, навпаки,оголошення миру. Також пам'ятки такого спілкування залишилися і в Україні. Наприклад, в обрядах сватання. Якщо наречена погоджувалася вийти заміж за хлопця, то пов'язувала сватів рушниками,а руку нареченого хустинкою. А якщо відмовлялась, то давала хлопцеві гарбуза. Звідки й пішли вислови гарбуза дістати, гарбуза з'їсти, які означають "відмову тієї, до кого сватаєшся; зазнавати невдачі". До предметів-символів можна віднести "хліб і сіль", певні квіти (в подарунок), а до мнемонічних -- пов'язаний на пам'ять вузлик на хустині. Рудиментами "предметного письма" можна вважати виставлені на вітрині хлібної крамниці хлібо-булочні вироби, підвішений чобіт біля входу у взуттєву майстерню тощо.

Цікавий факт "предметного письма" описав грецький історик Геродот (V ст. до н.е.). Скіфи послали персам жабу, мишу, птаха і п'ять стріл. Жерці перського царя Дарія "прочитали" це "послання" так: "Якщо ви, перси, не

вмієте літати, як птахи, стрибати по болотах, як жаби, і ховатися під землею, як миші, ви всі будете знищені нашими стрілами". Розгадуючи це "послання", перси враховували й те знання "контексту", хто такі скіфи, який у них спосіб життя, як вони воюють тощо.

Усі наведені факти -- приклади мнемонічного і символічного "письма". Також була та подекуди є умовна сигналізація,де деякі речі нічого не виражають,проте використовуються, як умовні знаки. Наприклад, перуанське вузликове письмо кіпу й ірокезьке черепашкове письмо вампум.

Письмо кіпу -- паличка з різнокольоровими шнурками з вузликами. Зміст передають кольорами шнурків і кількістю та формою зав'язаних на них вузликів.

Письмо вампум -- це пояс або жезл із прикріпленими до нього різними за кольором і розміром черепашками.Інформацію передають порядком розташування, способом поєднання і кольором черепашок. Зрозуміло, що стороння людина не прочитає такого послання, бо про значення такого письма необхідно попередньо домовитися.[М.П.Кочерган «Всуп до мовознавства» стр.166].

Отже, «предметним письмом» можна передавати дуже прості та невеликі за обсягом повідомлення,вказівки або сигнали. Для того, щоб передавати складнішу інформацію, людство вигадало новий спосіб - графічне письмо.

2. Етапи та форми розвитку графічного письма

1)Піктографія

Графічне письмо - це вид письма, пов'язанний з використанням малюнків,букв та цифр.

Етапи графічного письма:

Піктографія

Ідеографія

Піктографія - це відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або їх послідовності (малюнкове письмо) . [М.П.Кочерган «Всуп до мовознавства» стр.166]

Характеристика:

Складається з одного або декілька знаків - піктограм.

За піктограмою не закріплена конкретна одиниця мови, тому її можна прочитати як слово,його синонім,словосполучення,одне або декілька речень.

Не пов'язана з алфавітом,не потрібне вміння читати або писати.

Значний недолік полягає в тому,що абстрактний зміст дуже важко розшифрувати.

Перші зразки піктографічного письма належать до епохи палеоліту. Хоча вчені стверджують, що чітко розрізнити живопис палеоліту від піктографії дуже важко.

Деякі піктографічні малюнки збереглися до нашого часу на стінах скель та печер, на кістках та рогах тварин. Цікаво те , що в індіанців Америки, аборигенів Африки і Австралії піктографія була поширена аж до 20 ст.

Я наведу декілька прикладів піктограм: «Щоденник ескімоса-мисливця» і «Звернення індіанців до конгресу США».

Якщо розшифрувати «Щоденник», то можна зрозуміти, що мисливець пішов на полювання,там здобув 2 шкури звіра,полював на моржа та потім там заночував.

Розшифрувати «Звернення індіанців» складніше. Вчені переклали цю піктограму так: племена журавля,3 куниць ,морської людини і морського кота доручили вождю племені журавля звернутись до конгресу США з проханням дати дозвіл в район нижніх 3 рік. Щоб передати зміст цього повідомлення, автор піктограми використав багато різноманітних способів.

Хвиляста коротка лінія від очей журавля вперед -- звернення до конгресу, а лінія, яка йде від голови журавля до озер, указує на предмет прохання. Одностайність племен передана тим, що голови і серця всіх шести зображених істот з'єднані лініями з головою й серцем уповноваженого -- журавля.

Історії відомі декілька народів,які створили розвинуті системи піктограм. Серед них система нсібіді в Західній Африці, «жіноче письмо» юкагирів на півночі Азії, система індіанського племені делаварів, рукописи ацтеків.

Піктографія використовується і в наш час. Наприклад,як засіб спілкування в дорожніх символах (та знаки,які розраховані на іноземців (міжнародний телефон,зображення прибиральниці або офіціантки в готелях) тощо.

2)Ідеографія

Ідеографія - це письмо графічними знаками, що позначають поняття.

Одиницею ідеографії є ідеограма, або логограма. Це писемний знак, який позначає слово або його корінь. Ці знаки виглядають як своєрідні схематичні малюнки. Ними можна передавати поняття конкретних істот і предметів, дієслівні або абстрактні поняття,які асоціюються з зображенням.

Якщо порівняти піктограму та ідеограму, то мі побачимо,що ідеограма:

Досить повно передає зміст повідомлення, незалежно від його абстрактності.

Передає словесний склад та слово порядок

Складається з строго фіксованих та стійких зображень.

Людство перейшло від піктографії до ідеографії, бо виникла гостра потреба передати те,що не має наочності та не піддається малюнковому зображенню.

В цій системі кожен знак може передавати будь-яке слово в будь-якій граматичній формі у межах поняттєвих асоціацій,викликаних зображенням.

Наприклад,знак «ноги» можна розшифрувати як: «ходити», «стояти», «приносити», але не може позначати «ступня», «підошва», бо для цього є інші знаки.

На відміну від піктографії вже можна говорити про систему письма,яка характеризується постійним складом знаків.

Одним із різновидом ідеографії є ієрогліфи (від гр. «священні письмена»).

Ієрогліфи-це ідеографічні знаки, в зображеннях яких зберігається деяка символічна подібність із зображуваним предметом.

Ієрогліфи виникли через потребу людства передавати складніші за змістом і довші за розміром тексти. З їх появою виникла проблема алфавіту та навчання письму та читанню, тому що щоб прочитати їх необхідно було знати значення ієрогліфів,що виникли в середовищі,яке розробило та деякий час користувалося ними.

До ідеографічного письма належить шумерське (IV --І тис. до н.е.), еламське (XXIII -- IV ст. до н.е.), єгипетське (XXX ст. до н.е. -- V ст. н.е.), хеттське (XV-- VII ст. до н.е.), китайське (з XIII або XV ст. до н.е.), майя (IV-XVI ст.), ацтецьке (до XVI ст.), ще не розшифровані пам'ятки острова Пасхи (XIV--XIX ст.).

Недоліком ідеографічної системи в тому,що в системі дуже багато знаків,які дуже складно вивчити. Так наприклад китайська писемність складається з 60 тис. ієрогліфів (у широкому вжитку 5 тис.)Навіть омоніми передаються різними символами ,хоч морфологічний склад та звучання в них однакове.

В наш час ідеографія широко використовується в системі дорожніх знаків

(5"зиґзаґ", х "перехрестя", ! "небезпечна дорога"), в картографії, топографії, математиці і математичній логіці,хімії,шахах. Використання ідеограм в цих сферах зумовлено їх точністю,лаконічністю та між народністю. Носії різних мов їх розуміють але озвучують по-різному.



III. Шляхи спрощення письма

З часом через розвиток суспільства та розширення використання письма виникла проблема його спрощення.

Існують 3 шляхи спрощення письма:

Лексичний

Граматичний

Фонографічний

1. Лексичний шлях

Суть полягає в тому, що для скорочення кількості ієрогліфів використовують 2 знаки. Цим шляхом пішла писемність Китаю. Наприклад,поєднання символів що позначають собаку і рот, означає "говорити", дитину і рот -

"кричати",ієрогліфи жінка і дитина означають "любити", чоловік і дитина -"оберігати", місяць і сонце -- "світлий". Інколи використовується повторення двох однакових знаків (редуплікація): дерево і дерево -- "ліс".

Але цей шлях є неефективним для мов у яких є префікси,суфікси та закінчення.

2.Граматичний шлях

Суть цього шляху полягає в тому,що для коренів залишають їх ієрогліфи,а для префіксів,суфіксів та закінчень використовують додаткові.

Цей шлях підходить для мов з афіксами та закінченнями. Він не дуже ефективний через велику кількість коренів.



3.Фонографічний шлях

Суть полягає в використанні для позначення частин довгих слів письмові знаки для коротших слів.

Через деякий час спеціалізація знаків для передачі певних звукосполучень призвела до появи першого алфавіту,який складався з 24 знаків для окремих приголосних та 21 знака для сполучень приголосних.



IV. Поняття та етапи розвитку фонографії

Фонографія - це різновид письма ,в якому графічні знаки позначають звуки.

Цей тип письма передає мову не тільки в її граматичній будові, а й в фонетичному звучанні. Фонографічне письмо є найпродуктивнішим. Він виник на основі ідеографічного письма.

3 етапи розвитку фонографії:

Складове письмо

Консонантне письмо

Буквено-звукове письмо

1.Складове письмо

Це письмо ще називають силабічним (від гр. «той, що стосується складу слова).

Найдавнішим складовим письмом було шумерське пізнішого періоду (3 тис. р. до н.е.), близьким до нього -ассиро-вавилонське. Складовою була й та синайська (давньосемітська) писемність, що розвинулася в другій половині II тисячоліття до н.е. з єгипетських ієрогліфів і налічувала майже 100 знаків. На основі цієї писемності виробилося декілька форм фінікійського письма.Суто складовим є давньоіндійське письмо деванагарі, яке існує з VII ст. Застосовувалося в санскриті, нині ним пишуть ті, хто користується мовами гінді, маратхі, непалі, мунда, гонді та ін. Деванагарі складається з 50 знаків:13 для голосних і дифтонгів, 33 складових знаків і 4 допоміжних. Складовими є також арабське та ефіопське письмо, японське письмо кана та корейське письмо кунмун.

Цикавий факт, що в українському алфавіті також є деякі елементи силабічного письма. Це букви я,ї, ю, є, які позначають відповідні склади [ja], [ji], [jy], [je].

2. Консонантне письмо

Далі фонографії розвивали фінікійці.Саме вони бувами позначали приголосні,які виражали лексичне значення коренів, а голосні, які чергуються в корені між приголосними для вираження граматичних значень, позначали діакритичними знаками.

Отже, усі види алфавітного письма формувалися на основі давньосемітського фінікійського буквеного консонантного, або квазіалфавітного, письма, яке використовували у Фінікії, Палестині та Карфагені з XIII ст. до н.е. до початку н.е. У класичному фінікійському алфавіті було 22 знаки, які фіксували мовлення за звуковим способом і легко та швидко запам'ятовувалися. Букви були введені в алфавіт. Кожна буква мала назву, яка відповідала звичайному слову мови, що починалося з цієї букви: алеф

"бик", бет "дім", далет "двері", вав "цвях", йод "рука",каф "долоня", мем "вода", нун "риба", пе "рот", реш "голова", шін "зуб" та ін.

Через те, що в цьому алфавіті букви позначаються лише приголосними, цей тип письма й назвали консонантним.

3. Буквено-звукове письмо

Цей тип письма започаткували давні греки в VIII ст. до н.е. Запозичивши букви у фінікійців, вони стали позначати ними не тільки приголосні, а й голосні. Для цього використали фінікійські букви А, Е, І, О, що позначали такі приголосні, яких не було в грецькій мові, а також увели деякі власні букви -- іжицю (v) та омегу (Q, со). На відміну від фінікійців греки стали писати зліва направо і відповідно обернули зображення букв (q -- р, 3 -- Е).

Грецьке письмо цілком можна назвати великим культурним досягненням людства. Греки дали нам перший буквено-звуковий алфавіт, який став основою латинського в VI ст. до н.е. (нині це найпоширеніший алфавіт), слов'янського (кирилличного) в IX ст., арамейського. Ще тоді римляни, захопивши Грецію, переробили її алфавіт. Далі римський алфавіт або латиницю запозичили всі романо - германські народи, фінни, угорці, естонці, латиші, литовці, албанці та деякі слов'яни (поляки, чехи, словаки, хорвати, словенці, лужичани).

Майже 75 відсотків населення Землі користується буквено-звуковим письмом.

Графічний аспект письма вивчає наука-палеографія (від гр. palaios "древній" і grapho "пишу").



V. Поняття та предмет науки графіки

письмо писемність графіка фонографія

Є 2 визначення поняття «графіка»:

сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків);

розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками.

Алфавіт складають букви певної мови.

Алфавіт - це сукупність букв якогось фонографічного письма, розташованих у історично встановленому порядку.

Відомі ще синонімічні назви алфавіту -- азбука (перші букви кирилиці аз і буки) та абетка (перші букви українського алфавіту а і бе).

На Землі існують 4 сім'ї алфавітів:

латинська (30%). (До неї належать 70 алфавітів: 30 європейських,20 азіатських та 20 африканських)

слов'янська (10 %)

арабська (10 %)

індійська (20 %)

Ідеальний алфавіт повинен мати стільки букв, скільки є звуків у мові, причому кожна графема (буква) повинна позначати тільки один звук, а кожен звук - мати одну графему. Однак ідеальних алфавітів немає. Це пояснюється тим, що, по-перше, 24 буквами грецького і 25 латинського алфавітів неможливо передати усі звуки сучасних мов; по-друге, в усіх мовах відбуваються фонетичні зміни, а орфографія залишається традиційною (в англійській мові 46 фонем,але 26 букв). Цю суперечність якоюсь мірою усуває складовий принцип графіки (в українській мові немає спеціальних букв для м'яких приголосних, однак вони позначаються голосними я, ю, є, і, які йдуть після них). Але й складовий принцип не може розв'язати всіх проблем графіки, тому доводиться вдаватися до нововведень.

За співвідношенням зі звуками букви бувають:

1) однозначні: рос. ц, ш (вони завжди позначають тверді звуки [ц] і [ш]);

2) двозначні: укр. п, б, в, т, д, н, с, з, л, р (позначають тверді й м'які звуки);

3) які позначають два звуки: я, ю, є, ї

4) які не позначають жодного звука: укр. ь, рос. ъ, ь.



VI. Поняття,предмет та принципи орфографії

Існує 2 визначення поняття «орфографії»:

система однакових історичноскладенних написань, яку використовують в писемному мовленні;

розділ мовознавства, який вивчає й опрацьовує систему правил, що забезпечують однакові написання.

Принципи орфографії:

фонетичний

морфологічний

історико - традиційний

ідеографічний

Орфографічні принципи визначають вибір одного написання там, де є орфограми, тобто там, де можливі два чи більше різних написань. На основі цих принципів установлюються орфографічні правила.

1.Фонетичний принцип

Суть полягає в тому, що слова пишуться так, як і вимовляються.

Наприклад, за цим принципом в українській та російській мові пишуться префікси з- і с-.Фонетичний принцип характерний для білоруської,

сербської та хорватської орфографій.

2.Морфологічний принцип

Суть цього принципу полягає в однаковому написанні однієї й тієї самої морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції.

За морфологічним принципом пишуться слова, де однакове написання морфем зберігається,незважаючи на вимову.Наприклад,такі слова,як боротьба, сміється, братський. У російській мові за цим принципом, який, до речі, є в ній основним, пишуться слова, що закінчуються на приголосний (род, друг, дуб), префікс с-,ненаголошені голосні, буквосполучення стн, стл, здн, рдц у коренях слів типу счастливый, поздно, сердце.

На відміну від російської орфографії, де переважає морфологічний принцип написання, українська орфографія ґрунтується на двох принципах -- фонетичному і морфологічному.

3. Історико - традиційний принцип

Він полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість, тобто слова пишуться так, як вони писалися колись, хоч таке написання не відповідає ні звучанню слова, ні його морфемній структурі.

До традиційних написань в українській мові належать написання я, ю, є, ї, щ на позначення двох звуків, збереження подвоєння приголосних в іншомовних власних назвах (Голландія, Руссо, Уатт), написання без подвоєння іншомовних загальних назв (каса, клас, колектив) та написання є та и в ненаголошених позиціях (левада, леміш, лиман, кишеня).

Також традиційне написання є й у російській мові. До них належать написання и після твердих шиплячих (жизнь,ширь, цирк), м'якого знака після твердих шиплячих у іменниках III відміни й у формах другої особи однини теперішнього часу та формах другої особи однини і множини наказового способу дієслів (рожь, мышь, пишешь, ешь, режьте), закінчень -ого, -его в родовому відмінку однини прикметників, порядкових числівників та деяких займенників чоловічого і середнього роду (доброго, пятого, его, моего).

Дуже багато традиційних написань у французькій мові, а для англійської орфографії історико-традиційний принцип є основним (knight "лицар" і night "ніч" вимовляються однаково [nalt],однак пишуться по-різному, і саме так, як вимовлялися і писалися в XIV ст.).



4.Ідеографічний принцип

Ідеографічний або символічний принцип опирається на смислові відмінності подібних написань.

Цим принципом обґрунтовується також різне написання прийменника з іменником і ононімічних прислівників (до дому і додому, на зустріч і назустріч, з боку і збоку), написання малої букви в загальних назвах і

великої у власних (віра і Віра, любов і Любов, орел і місто Орел), а також написання займенників ви і Ви (з великої букви Ви пишеться у випадку підкресленої шанобливості).

У російській мові диференційним принципом визначаються написання ожёг (дієслово) й ожог (іменник), плачь (наказова форма дієслова) і плач (іменник).

У німецькій мові на цьому принципі ґрунтується написання з великої букви всіх іменників.

Отже, орфографія має особливе соціальне значення. Вона торкається інтересів усього суспільства і тому є предметом постійної уваги і турботи мовознавців,які займаються питаннями культури мовлення.



Висновки

Письмо виникло приблизно 6-8 тисяч років тому назад.

Спершу з'явилося протописьмо або «предметне письмо». Ця система не відтворювала безпосередньо мовлення,а була лише нагадуванням, підсказкою для того, хто приймав повідомлення.

Графічне письмо - це вид письма, пов'язанний з використанням малюнків,букв та цифр.

Етапи графічного письма: Піктографія та Ідеографія.

Піктографія - це відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або їх послідовності (малюнкове письмо)

Ідеографія - це письмо графічними знаками, що позначають поняття.

Існують 3 шляхи спрощення письма: Лексичний,Граматичний та Фонографічний

Фонографія - це різновид письма ,в якому графічні знаки позначають звуки.

3 етапи розвитку фонографії: Складове письмо,Консонантне письмо, Буквено-звукове письмо

Графіка - це сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків) або розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками.

На Землі існують 4 сім'ї алфавітів: латинська, слов'янська, арабська та індійська

Орфографія - це система однакових історичноскладенних написань, яку використовують в писемному мовленні або розділ мовознавства, який вивчає й опрацьовує систему правил, що забезпечують однакові написання.

Принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико - традиційний, ідеографічний



Список літератури

Кочерган М.П. «Вступ до мовознавства» Київ 1998

Білецький А.О. «Про мову і мовознавство» Київ 1997

Карпенко Ю.О. «Вступ до мовознавства» Київ 1992

Размещено на Allbest.ru

...