Німецькі прізвища Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. МЕЧНИКОВА

УДК 811 - 112. 2' 373.2

НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА ЗАКАРПАТТЯ

Спеціальність: 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

ГОЛОВЧАК Наталія Іллівна

Одеса - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент МЕЛІКА Георгій Іванович, Ужгородський національний університет, доцент кафедри німецької філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ТАPАНЕЦЬ Валентин Григорович, Одеський pегіональний інститут деpжавного управління Української Академії державного управління при

Президентові України, професор кафедри української та іноземних мов кандидат філологічних наук ЯЦЮК Іван Ярославович, Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, викладач кафедри німецької філології

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра германської філології, м.Київ

Захист відбудеться “26” вересня 2003 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65026, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано”14” серпня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М.

АНОТАЦІЯ

Головчак Н.І. Німецькі прізвища Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2003.

Дисертацію присвячено аналізу прізвищ німецького населення Закарпаття, які фіксуються в офіційних письмових джерелах у 1723 - 1999 рр.. У роботі визначено етимологічний склад 1930 прізвищ, носіями яких у XVIII - XX ст. були представники німецького населення Закарпаття. Основну увагу зосереджено на прізвищах з німецьким етимоном, зокрема, пояснено допрізвищеву семантику їх твірних основ, визначено антропонімний коефіцієнт лексико-семантичних груп, виділено вузькодіалектну, реґіонально поширену лексику в базових основах, визначено структурно-словотвірні особливості прізвищ та проаналізовано їх графічні варіанти. прізвище етимон семантика антропонімний

Ключові слова: прізвище, антропонім, антропосистема, особове імґя, апелятив, топонім, етимологія, семантика, графічний варіант.

SUMMARY

Holovchack N.I. Germanic surnames of Zakarpattia. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Sciences in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages. Odessa Ilia Mechnikov National University, Odessa, 2003.

The thesis deals with the analysis of the Germanic population surnames of Zakarpattia fixed in 1723-1999 official sources. The etymological composition of 1930 surnames has been specified. The research focuses on 1480 surnames with Germanic etymologies and describes the presurname semantics of their productive stems, inbestigates the specific dialectal and regional vocabularies in their basic stems, studies both structural and wordforming peculiarities of the surnames and their graphic variants.

Keywords: surname, antroponym, antroposystem, personal name, appellative, toponym, etymology, semantics, graphic variant.

АННОТАЦИЯ

Головчак Н.И. Немецкие фамилии Закарпатья.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2003.

Диссертация посвящена анализу фамилий немцев Закарпатья, зафиксированных в официальных документах 1723 - 1999 гг. Материалом анализа послужили 1930 фамилий, носителями которых в указанный период были представители немецкого населения Закарпатья.

Во введении излагаются цели и задачи исследования, научная новизна, актуальность, теоретическая и практическая значимость исследования, характеризуются источники фактического материала, подана краткая историческая справка о поселении немцев в Закарпатье и названо ученых, изучавших языковые вопросы немцев Закарпатья, в том числе и их антропонимию.

В разделе „История и современное состояние немецкой антропонимики. Теоретические основания изучения немецких фамилий“ охарактеризовано историю становления немецкой антропонимики. Особое место отведено достижениям немецкой антропонимики в разноаспектном изучении немецких фамилий.

В разделе „Этимологический состав фамилий немецкого населения Закарпатья“ проанализирована языковая принадлежность фамилий немцев ХVIII-XX вв., определены и обоснованы причины появления в составе фамилий немецкого населения иноязычных элементов, а также установлен состав фамилий, принадлежащих другим этимологическим группам. Исследование показало, что состав фамилий немцев Закарпатья неоднородный: ? 78% составляют немецкие фамилии, ? 12,5% - славянские, ? 5,5% - венгерские, ? 1% - фамилии других языковых принадлежностей, ? 2% фамилий неясной этимологии и ? 1% спорной языковой принадлежности. Немецкие фамилии проявляют четкие фонологические, лексические и словообразовательные региональные признаки, которые позволили выделить такие лингвогеографические группы: 1) верхненемецкую; 2) западносредненемецкую; 3) восточносредненемецкую; 4) нижненемецкую и 5) восточнофризского побережья Северного моря. Наиболее численной является группа верхненемецких фамилий, наименее представлены нижненемецкие и фамилии фризской прибрежной области.

Анализируя иноязычные антропонимы, приходим к выводам, что главными причинами появления ? 22% иноязычных фамилий, носителями которых являются закарпатские немцы являются: а) совместное проживание на общей территории и б) межнациональные браки. Этимологический анализ фамилий немцев Закарпатья имеет существенное значение для определения взаимодействия разных антропонимических систем в условиях мультилингвального пространства.

В разделе „Графические варианты немецких фамилий Закарпатья“ уделяется внимание анализу графической вариантности немецких фамилий, которая наблюдается в документах на венгерском, чешском, украинском и русском языках, установлению основных причин вариантности. Графические варианты немецких фамилий Закарпатья являются следствием неточной письменной транскрипции немецкой фонетики и транслитерации орфографии средствами заимствующего языка, что обусловлено стремлением приспособить иноязычный антропоним к соответствующей языковой среде. В архивных документах 1723-1999 гг. часто встречаются разные письменные варианты одной и той же фамилии. Разногласие в письменной передаче немецких фамилий венгерским, чешским, русским и украинским языком возникали из-за: 1) отсутствия в заимствующих языках некоторых букв и буквосочетаний немецкого алфавита, а именно д, ei, ai, eu, ey, ie, Я, sch, tsch, и их неадекватная замена средствами этих языков; 2) особенности немецких диграфов ck, dt, ng, pf, tz, которые упрощались при написании венгерским, чешским, украинским или русским алфавитом; 3) несоответствия немецкого звукового значения букв s и z звуковому значению в венгерском и чешском языках; 4) запись немецких фамилий на слух лицами, некомпетентными в орфографических правилах немецкого языка и принципах транслитерации; 5) неосведомленность в орфографии официального языка лиц, осуществляющих запись.

В разделе „Семантика производящих основ немецких фамилий Закарпатья и их структурно-словообразовательные типы“ уделено внимание анализу немецких фамилий, количество которых составляет 1520 антропонимических единиц. В частности, в диссертации определена предфамильная семантика производящих основ немецких фамилий, проанализированы их лексико-семантические и словообразовательные особенности, выделена узкодиалектная и устаревшая лексика, заложенная в базовых основах исследуемых антропонимов. Нами установлено, что производящими основами немецких фамилий Закарпатья послужили апеллятивные обозначения лица (968, ? 65%), германские и христианские личные имена (324, ? 22%) и топонимы (188, ? 13%). Семантический анализ немецких антропооснов позволяет установить характерные особенности самобытности немецкого народа, расширить знания о лексическом составе немецкого языка периода становления фамилий, восстановить картину жизни немецкого общества XII - XVI вв. В работе предлагается исследование немецких фамилий с точки зрения первичной семантики производящих основ, тогда как традиционная немецкая антропонимика классифицирует их по параметру мотива номинации.

Основными словобразовательными типами немецких фамилий являются лексико-семантический, суффиксальный, флексионный, словосочетание и стяжение основ.

Ключевые слова: фамилия, антропоним, антропосистема, личное имя, апеллятив, топоним, этимология, семантика, графический вариант.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю вивчення національних антропонімійних систем, у нашому випадку тої німецької, яка вже протягом тривалого часу функціонує в іномовному просторі, за відсутності комплексного дослідження прізвищ німецького населення Закарпаття. Фіксація німецьких антропонімів, простеження їх змін у кількісному та якісному відношеннях, а також вивчення багатства їх твірних основ належить до невідкладних завдань ономастів. Дослідження німецьких прізвищ Закарпаття розкриває засоби і способи ідентифікації особи в іномовному середовищі, розширює знання про лексичний склад німецької мови, який став прізвищетворчою базою, проливає світло на матеріальне і духовне життя німецького суспільства періоду становлення прізвищ та на ступінь взаємодії кількох антропонімійних систем у багатомовному просторі.

Проаналізований фактичний матеріал збагачує здобутки як регіональної української ономастики, так і знання в цій галузі мовознавства загалом. Дослідження прізвищ німців Закарпаття є актуальним ще з огляду на міграційні процеси: з кінця 80-х років ХХ ст. із Закарпаття відбувається масовий виїзд німців у ФРН, в Угорщину, інші країни Заходу і США. Разом з ними “виїжджають” і власні назви, які містять інформацію не тільки про німецький етнос у Закарпатті, але й про реґіон загалом. Може статися, що письмово зафіксовані антропоніми залишаться єдиним джерелом дослідження німецького етносу на Закарпатті, який у 1921 році ще нараховував 7386 осіб, що проживали у 33 населених пунктах; у 40-х роках ХХ ст. в області проживало близько 15 000 німців, а нині усього 3500.

Звґязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри німецької філології Ужгородського національного університету “Мова німецького населення Закарпаття в інтеретнічному просторі” (№ державної реєстрації 0194И - СШ 526).

Основна мета полягає у встановленні національномовної належності базових основ прізвищ німців Закарпаття та визначенні допрізвищевої семантики твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття, в дослідженні способів їх творення, в аналізі впливу української, російської, угорської та чеської мов на графічну форму досліджуваних антропонімів.

Поставленою метою мотивується виконання таких конкретних завдань:

1) зібрати фактичний матеріал - прізвища, носіями яких у 1723-1999 роках зафіксовані особи німецької національності;

2) вивчити етимологічний склад твірних основ прізвищ;

3) простежити лінгвогеографічні особливості прізвищ із німецьким етимоном;

4) зґясувати причини появи прізвищ з ненімецьким етимоном у німців Закарпаття;

5) проаналізувати графічну варіантність німецьких прізвищ Закарпаття;

6) визначити частки онімічної та апелятивної лексики в німецькому прізвищетворенні;

7) визначити апелятивні основи, відбиті в прізвищах;

8) встановити іменні основи, які мотивували німецькі прізвища Закарпаття;

9) виділити топооснови в лексичній базі німецьких прізвищ Закарпаття;

10) виділити реґіонально-характерну, вузькодіалектну лексику в апелятивних базових основах;

11) простежити антропонімний коефіцієнт лексико-семантичних груп у прізвищетворенні;

12) визначити структурно-словотворчі типи аналізованих антропонімів.

Обґєктом дослідження є всі прізвища німецького населення Закарпаття з німецьким етимоном у тих формах, у яких вони зафіксовані письмово протягом 266 років (з 1723 по 1999 роки). До 1930 прізвищ, носіями яких у названий період були закарпатські німці, входять не тільки німецькі, а й іншомовні (українські, чеські, угорські та інші). Предметом дослідження є етимологічний склад прізвищ німців Закарпаття та лексико-семантичні особливості, структурно-словотворча будова і графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття. Вибір обґєкта дослідження пояснюється відсутністю комплексного дослідження німецьких прізвищ на Закарпатті.

Джерельною базою антропонімного матеріалу послужили письмові документи XVIII - XX ст., у яких зафіксовані прізвища закарпатських німців, передусім списки німецьких переселенців, укладені А. Мюллером, А. Пфренцінгером, А. Сасом, Ф. Штангліцою. Значну кількість прізвищевих назв почерпнуто із наукових праць В. Билаї, М. Клаубе, Т. Легоцького, А. Цаунера, а також монографії Г. Меліки. Найбільше фактичного антропонімного матеріалу почерпнуто у Державному архіві Закарпатської області з переписних книг 1921 року (фонд 849, опис 1), господарських книг населених пунктів, у яких компактно проживали німці (фонд 10, опис 1, 2, 3, 6, 9; фонд 1369, опис 1; фонд 1552, опис 1, 5), із церковних та загсових реєстраційних книг про народження, шлюб та смерть. Усі ці джерела містять цінну інформацію для антропонімічних досліджень про імена і прізвища дорослих і дітей, нерідко й додаткові засоби ідентифікації особи. Немало прізвищ зібрано експедиційним шляхом. Цінним джерелом фактичного матеріалу служили також надгробні написи на кладовищах населених пунктів Закарпаття, у яких зафіксовано мешканців німецької національності. Деякі приклади почерпнуто з опосередкованих джерел (реєстраційних документів ВВІРу Закарпатської області про дозвіл виїзду за кордон 1968 - 1986 рр., публікацій у німецькомовній пресі та з літератури історичного змісту).

Теоретичною базою аналізу є наукові засади німецьких і українських учених, теоретичні положення, викладені в науковій літературі ономастів різних країн.

Методи дослідження. Мета роботи і специфіка фактичного матеріалу визначають методи та конкретні прийоми дослідження. Провідним у цьому дослідженні є описовий метод і його основні прийоми інвентаризації та систематизації мовного матеріалу. При визначенні мовної приналежності антропонімів використовується метод етимологічного, при визначенні допрізвищевої семантики їх твірних основ - семантичного аналізів. Визначаючи шляхи антропонімізації використовуємо метод словотвірного аналізу. При аналізі графічної варіантності німецьких прізвищ та при визначенні антропонімного коефіцієнта семантичних груп у німецькому прізвищетворенні найширше використовуємо порівняльно-зіставний метод. При розкритті генези окремих антропооснов використовуємо порівняльно-історичний метод. При визначенні складу лексико-семантичних груп користуємося методом кількісного аналізу.

Наукова новизна дослідження. Уперше комплексно досліджено німецькі прізвища Закарпаття. У науковий обіг вводиться й аналізується значний обсяг (1520 німецьких прізвищ) не досліджуваного раніше антропонімного матеріалу. Прізвищевий фактичний матеріал є першою спробою укладення повного списку німецьких прізвищ Закарпаття. Нетрадиційним є підхід до аналізу німецьких антропонімів у порівнянні до їх трактування в німецькій ономастичній літературі, а саме пояснення допрізвищевої семантики твірних основ прізвищ, їх лексико-семантична класифікація на категорії особових і неособових назв та їх поділ у межах цих категорій. У монографічних дослідженнях провідних німецьких ономастів (А. Баха, Й.-К. Брехенмахера, Ґ. Бауера, М. Горнунґ, М. Ґоттшальда, В. Зайбіке, К. Кунце, Г. Наумана, В. Флейшера, Е. Шварца та ін.) німецькі прізвища аналізуються переважно за мотивами номінації, що базується, здебільшого, на метафоризації та метонімізації. У роботі вперше досліджено вплив кількох офіційних мов на графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття. Досі ще не були опрацьовані названі джерела фактичного матеріалу з метою ономастичних досліджень.

Практичне значення. Матеріали та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці теоретичних і практичних проблем лінгвістики, зокрема при окресленні територіальних особливостей антропонімії України, для укладення словника прізвищ та антропонімних атласів України в цілому і Закарпаття зокрема. Дослідження може бути використане при написанні узагальнюючих розвідок з антропонімії національних меншин України. Воно доповнює і конкретизує історію формування і розвитку сучасного прізвищевого корпусу України. Прізвищевий інвентар німецького етносу дозволить простежити процеси взаємовпливу і взаємозбагачення різних антропонімних систем, які співіснують у просторі і часі. Зібраний і систематизований фактичний матеріал є важливою інформацією для лексикології, лінгвогеографії, вступу до германістики, історії мови. У твірних основах проаналізованих прізвищ відображено економічний, соціальний та побутовий устрій німецького народу у XII - XVI ст., його духовний світ, тому результати дослідження є вагомими для етнографії. Багатий прізвищевий матеріал уможливлює глибше, повніше і точніше відтворення історії німецької меншини Закарпаття, демографічних процесів усередині неї. Крім цього, новий прізвищевий матеріал може бути використаний при розробці вузівських спецкурсів з ономастики, дериватології, при викладанні курсу з народознавства.

Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійне наукове дослідження, в якому вперше на вичерпному антропонімному матеріалі вивчено німецькі прізвища Закарпаття XVIII-XX ст.

Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження обговорювалися на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету; засіданні кафедри німецької філології УжНУ (листопад 2002), засіданні кафедри німецької філології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (березень 2003). З тематики дисертації виголошені доповіді на науковому семінарі “Закарпаття в складі Чехословаччини. Проблеми відродження і національного розвитку” (Ужгород, 1998), Всеукраїнській ономастичній конференції “Історична і прикладна ономастика” (Кіровоград, 2001), ономастичному семінарі при Інституті української мови НАН України “Реґіональна ономастика в синхронії й діахронії” (Київ, 2002). Результати дослідження апробовані й у формі опублікованих матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції “Трансформація гуманітарної освіти” (Ужгород, 1998), Міжнародної наукової конференції “Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і словґянських мов (семантика й словотвір)” (Донецьк, 2001), Всеукраїнських науково-теоретичних граматичних читань - II (Донецьк, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 11 публікаціях (з них 4 у фахових виданнях).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (загальний обсяг 219 стор., з них 168 стор. тексту), списку літератури (303 позиції), умовних скорочень та алфавітного покажчика німецьких прізвищ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано основну мету й завдання роботи, визначено обґєкт та предмет дослідження, охарактеризовано джерельну базу, вказано на методи і прийоми аналізу, окреслено наукову новизну, практичне значення дисертаційного дослідження, подано коротку історичну довідку про поселення німців на Закарпатті, оглянуто праці, в яких ідеться про німецьку меншину на Закарпатті та її антропонімію.

У першому розділі, “Історія та сучасний стан німецької антропоніміки. Теоретичні засади вивчення німецьких прізвищ”, здійснено аналіз фахової літератури, охарактеризовано історію становлення німецької антропоніміки від її першопочатків і до наших днів. Основна увага звертається на здобутки німецької антропоніміки у плані різноаспектного дослідження німецьких прізвищ, докладніше опрацьовано основні теоретичні положення щодо вивчення німецьких прізвищ, викладені в монографіях німецьких ономастів А. Баха, Г. Балова, Ґ. Бауера, М. Ґоттшальда, К. Кунце, Г. Наумана, В. Флейшера. У цьому розділі подано також короткий огляд української антропоніміки з вказаної проблеми.

У другому розділі, “Етимологічний склад прізвищ німецького населення Закарпаття”, визначено частки прізвищ з німецьким та іншомовним етимоном у реєстрі прізвищ німців Закарпаття та визначено причини появи прізвищ ненімецькомовної належності. При етимологічному аналізі прізвищ закарпатських німців німецькими вважаємо прізвища, які походять від німецьких апелятивів та від власних особових німецьких імен (у тому числі і християнських), а також від німецьких топонімних назв, і містять (або не містять) німецькі прізвищетворчі форманти. Іншомовними (ненімецькими) вважаємо ті прізвища, які мають ненімецьку твірну основу, що не фіксується у лексикографічних довідниках давніших періодів і не отримала німецьких прізвищетворчих формантів.

На основі етимологічного аналізу встановлено, що прізвищевий склад німецького населення Закарпаття за період з 1723 по 1999 роки охоплював ?78% прізвищ з німецьким етимоном, ?12,5% - зі словґянським, ?5,5% - з угорським, ?1% прізвищ інших етимологій, ?2% прізвищ непрозорої етимології та ?1% - спірної етимології.

Серед прізвищ з німецьким етимоном вирізняємо 1480 таких, які однозначно є німецькими за походженням і твірні основи яких вдалося визначити у лексичному складі німецької мови XII - XVI ст. - періоду становлення німецьких прізвищ. Виділено 40 прізвищ (Auspitz, Demling та ін.), які виявляють фонетичні, лексичні чи структурно-словотворчі ознаки німецьких прізвищ, але семантику їх твірних основ нам не вдалося пояснити на основі лексики середньоверхньонімецького періоду, яка, власне, є базою творення німецьких прізвищ даного регіону.

Другий розділ складається з семи підрозділів. У першому підрозділі, “Лінгвогеографічна характеристика німецьких прізвищ”, спираючися на фонологічні, лексичні та словотворчі особливості прізвищ, класифікуємо німецькі прізвища Закарпаття. За основу взято класифікацію М. Ґоттшальда. З огляду на найвиразніші лінгвогеографічні критерії нами виділено такі мовно-географічні групи німецьких прізвищ Закарпаття: 1) верхньонімецьку; 2) західносередньонімецьку; 3) східносередньонімецьку; 4) нижньонімецьку та 5) прізвища східнофризького узбережжя Північного моря. Найпоширенішою є група верхньонімецьких прізвищ (Burger, Drucker, Forster, Grabner), що пояснюємо реґіональним походженням більшості закарпатських німців. Менше представлені західносередньонімецькі (Anger, Berg, Blech, Hinsburg), східносередньонімецькі (Fritscher, Junger, Langer, Lieber), нижньонімецькі (Ensen, Bettlen, Erben, Reints) та прізвища фризької прибережної області (Kraffa, Metta, Stoffa).

Другий підрозділ, “Прізвища з ненімецьким етимоном”, знайомить з обставинами, які призвели до появи у складі прізвищ закарпатських німців іншомовних елементів. Серед них найважливішіми були: а) суміжне проживання на спільній території та б) міжетнічні шлюби. У цьому підрозділі виділяємо такі пункти: “Словґянські прізвища”, “Угорські прізвища”, “Прізвища інших етимологій”, “Прізвища спірної етимології”, “Прізвища із затемненою етимологією”.

Широку представленість у прізвищевому складі німців словґянських прізвищ пояснюємо у пункті “Словґянські прізвища”, наголошуючи на питомій вазі українських - ?7% (Бабука, Баран, Бобаль, Волошин). Російських антропооснов у прізвищах закарпатських німців виділено всього декілька (Волкова, Зальотов, Роґозанова).

Західнословґянські прізвища, носіями яких є німці Закарпаття, - це, передусім, словацькі та чеські. Їх частка становить ? 5,5%. Поява цих прізвищ в антропоніміконі закарпатських німців зумовлена, насамперед, походженням частини німецьких переселенців, зокрема, ціпсерів зі Спішу, що в Словаччині, богемців, що з Шумави у Чехії, та судетських німців. Німецьке населення проживало на тих словґянських територіях упродовж століть, наслідком чого стало взаємопроникнення антропонімних систем. На момент поселення німців на цих територіях вони ще не мали усталених прізвищ, тому пізніше ними могли стати вже словацькі або чеські лексеми. У прізвищевому складі закарпатських німців зафіксовано такі словацькі та чеські прізвища, як Антонік, Беранек, Блазник, Боднарік, Брабунек та ін.

У пункті “Угорські прізвища” розглядаємо прізвища, які виводяться з лексичної бази угорської мови, як, наприклад, Андялоші, Балог, Бігарі, Вароді, Йоні, Кіш та ін. Однією з причин, яка зумовила частку угорських прізвищ в антропоніміконі закарпатських німців, є історичний факт примусової мадяризації прізвищ, підтвердженням чого слугують архівні документи, фрагменти з яких наводимо.

Прізвища, які складають мізерну частку (? 1%) у прізвищевому складі закарпатських німців (а це румунські Ардалан, Драгула, Молдашел та італійські Капелярі, Комінотто, Опіярі), визначено в пункті “Прізвища інших етимологій”.

У пункті “Прізвища спірної етимології” наводимо приклади тих антропонімних одиниць, які не піддаються однозначній інтерпретації на основі лексичного складу конкретної мови (Бласко, Бунда, Бурч, Ковач та ін.). До цієї групи відносимо і словґянські прізвища з суфіксом -скі/-ський.

Ряд прізвищ, національномовну приналежність яких не вдалося встановити (Візаус, Вікук, Вімерцл, Гашут, Кнембел, Шуxа та ін.), розглянуто в пункті “Прізвища із затемненою етимологією”.

Третій розділ, “Графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття”, присвячено аналізу письмових варіантів німецьких прізвищ, які виникли внаслідок їх передачі мовами, що певний час були офіційними у реґіоні, - угорською, чеською, російською, і нинішньою державною мовою - українською. Різні письмові варіанти німецьких прізвищ виявляємо вже у списках переселенців. Німецькі ономасти пояснюють цю варіантність територіально-діалектними особливостями виникнення прізвищ, тривалим мовним становленням та фіксацією у різних письмових нормах. Щоб розрізнити німецькі графічні варіанти прізвищ від тих, які зґявились під впливом написання угорською, чеською, українською чи російською мовами, за першооснову беремо форми написання, які зафіксовані у німецьких і ненімецьких джерелах.

При аналізі графічних варіантів німецьких прізвищ виділяємо такі основні фактори значних розходжень у письмовій передачі цих прізвищ угорською, чеською, українською та російською мовами: 1) відсутність у приймаючих угорській та чеській мовах деяких літер та буквосполучень німецького алфавіту, а саме д, ei, ai, eu, ey, ie, Я, sch, tsch, та їх неадекватна заміна засобами приймаючої мови. При написанні українською (російською) мовами діяла необхідність використовувати транслітерацію; 2) особливість німецьких диграфів ck, dt, ng, pf, tz, які спрощувалися при написанні прізвищ угорським, чеським, українським чи російським алфавітом; 3) невідповідність німецького звукового значення літер s та z до звукового значення цих літер в угорській чи чеській мовах; 4) запис німецьких прізвищ на слух особами, некомпетентними в орфографічних правилах німецької мови та принципах транслітерації (здебільшого ці особи не володіли німецькою мовою); 5) необізнаність з орфографією офіційної мови осіб, які здійснювали записи цими мовами в документах. Внаслідок цього одні й ті ж фонетичні та орфографічні форми німецького прізвища передавалися по-різному засобами приймаючої мови. Наприклад, прізвище Seiler - Szeiler, Szбjler, Zбjler, Szailer, Зайлер, Сайлєр.

У цьому розділі виділено три підрозділи, в кожному з яких описано принципи та закономірності передачі німецьких антропонімів угорською, чеською, українською (російською) мовами. Описані графічні варіанти виникли внаслідок пристосування німецьких прізвищ до нового мовного оточення.

Найбагатшу письмову варіантність викликали записи німецьких прізвищ угорським алфавітом, що зумовлене довготривалим пануванням (з XVII ст.) Австрійської монархії і 50-літнім перебуванням Закарпаття у складі Австро-Угорської монархії, за якої офіційною мовою у реґіоні була угорська, а отже, всі документальні записи велися по-угорськи. Літери і буквосполучення, невідомі угорському алфавіту, замінювались угорськими відповідниками, наприклад: д - e: Jдger ? Jeger, Klдckl ? Kleckl, ei ? бj: Pfeifer ? Pfбjfer; eu > oj, aj: Neuhofer > Nojhofer, Neumann > Najmann; ie > i: Riemer > Rimer; ch > h: Цsterreicher ? Цszterajher; pf > f: Pfister > Fister та ін. Нерідко одна й та ж німецька літера по-різному передавалася, наприклад, Я ? s, ss, sz: KeЯler ? Keszler, Kesler, StrauЯ ? Strauss, Strausz та ін.

Нетривалий (з 1919 по 1939 р.) вплив (у порівнянні з угорською) чеської мови на графічну форму німецьких прізвищ зумовив менш численну варіантність. Чужі і невластиві чеському алфавіту літери та буквосполучення замінювалися відповідними чеськими, наприклад, sch ? љ: Schneider ? Љnajder, tsch › и: Ebertsch › Eberи, w > v: Werner > Verner, д ? e: Gдltner ? Geltner; ц ? o: Gцbl ? Gobl; ь? u: Bьttner ? Buttner та ін. Чеські офіційні документи частіше, ніж угорські, зберігають німецьку графічну форму. В опрацьованих джерелах антропонімного матеріалу чехословацького періоду наявні і змішані письмові варіанти німецьких прізвищ, які містять графеми різних мов: Schwarz > Schvarc, Schweiger ? Љveiger, WeiЯ ? Wбjzs.

Труднощі при письмовому відтворенні німецьких прізвищ українською чи російською мовами полягали, насамперед, у застосуванні різних алфавітів - латинського і кириличного. При передачі точної графічної форми прізвища втрачалася його звукова форма, тому що орфографічні правила німецької, української та російської мов нетотожні. Записи свідчать про неадекватність передачі німецьких прізвищ українською чи російською мовами, що простежується у багатьох випадках. Наприклад, ei > ай, ей: Eiben > Айбен, Ейбен; au > ау, ав: Auer > Авер, Ауер; eu > ой, оу, оє, йе: Feuer > Фойер, Фоєр, Leutner > Леутнер, Лойтнер; z > з, с, ц: Ponitz > Понітз, Понітс, Поніц та ін.

У четвертому розділі, “Семантика твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття та їх структурно-словотворчі типи”, розкриваємо допрізвищеву семантику базових основ 1480 німецьких прізвищ Закарпаття та аналізуємо структурно-словотворчі особливості цих антропонімів.

Аналіз семантики твірних основ вказує, що в основі німецьких прізвищ Закарпаття лежать: 1) апелятивні означення особи, 2) германські та християнські імена, 3) топоніми. Онімна та апелятивна лексика неоднаково представлена у твірних основах аналізованих прізвищ, зокрема, переважають прізвища, базові основи котрих є апелятивами, таких - 968 ( ?65%), меншу за чисельністю групу - 324 (? 22%) - утворюють відіменні прізвища, відтопонімні утворення складають 188 (? 13%) антропонімних одиниць.

Лексико-семантичний аналіз німецьких прізвищ ускладнювався полісемією та омонімією прізвищевих твірних основ: семантика окремих прізвищ може бути відіменною, відтопонімною чи відапелятивною. Наприклад, прізвище Milder можна тлумачити від: 1) германського імені Mildbrecht, 2) ойконіма Milda та 3) апелятива „mild“. З огляду на це вказані кількісні показники можуть зазнавати корегувань. Для достовірності тлумачення семантики твірної основи потрібно знати історичний, політичний, культурний, мовний та економічний розвиток тої місцевості, звідки походить прізвище. Ми у цьому дослідженні при встановленні семантики твірної основи виходимо з таких принципів: 1) при подвійній чи потрійній мотивації віддаємо пріоритет тій, яка є характерною для групи верхньонімецьких прізвищ; 2) виділяємо верхньонімецькі лексеми; 3) вичленовуємо твірну основу, яка містить прізвищетворчі форманти, характерні для верхньонімецьких прізвищ.

Аналізуючи структурно-словотворчу будову німецьких прізвищ Закарпаття, спираючися на класифікації А. Баха, К. Кунце та Ґ. Бауєра, виділяємо такі структурно-словотворчі типи німецьких прізвищ Закарпаття: лексико-семантичні утворення, суфіксальні, флективні, композитні утворення, а також прізвища прийменниково-суфіксального типу та, утворені стягненням основ.

Четвертий розділ обґєднує такі підрозділи: “Відапелятивні основи”, “Відіменні основи”, “Відтопонімні основи”.

У підрозділі “Відапелятивні основи” визначаємо семантику апелятивів, які закладено у твірних основах німецьких прізвищ Закарпаття на доантропонімному рівні, та аналізуємо шляхи їх антропонімізації.

Апелятиви, які лягли в основу досліджуваних прізвищ, часто є полісемічними та омонімічними. Наприклад, твірна основа прізвища Steiger може означати: 1) stоger ? штейгер, гірничий майстер, який наглядає за роботою, 2) stоger ? розпусник, 3) steic, steige - крута вулиця, обривисте узгірґя, 4) stоc, stоg - стежка. Будь-яке із наведених значень могло стати базовим для прізвища, але яке ж конкретно - сьогодні важко довести. І професійні назви, і позначення місця проживання, і характеристика поведінки широко представлені в твірних основах німецьких прізвищ Закарпаття. У цьому випадку мотивацію найменування можна лише припускати в певних межах.

Апелятивні основи, які стали базою творення німецьких прізвищ, зафіксованих у Закарпатті, ділимо на дві групи: nomina personalia та nomina impersonalia, хоча німецькі ономасти традиційно групують апелятивні основи прізвищ за семантичними полями, обґєднуючи особові і неособові апелятиви. Ми надаємо перевагу особовому значенню і орієнтуємося, в першу чергу, на допрізвищеву семантику твірної основи у верхньонімецьких діалектах та на значення, яке максимально відповідає традиційним принципам номінації.

У категорії прізвищ nomina personalia, яка нараховує 638 антропонімних одиниць ( ? 66% відапелятивних прізвищ), розрізняємо 6 лексико-семантичних груп, які називають людину за 1) її заняттям, професією, різними видами діяльності (325, ? 51%) Bauer, Fleischer, Gerber, Schrцder, Wagner; 2) її внутрішніми та зовнішніми ознаками (160, ? 26%) Ehrlich, Lang, Lustig, Schef, Zierer, 3) за місцем проживання (104, ? 16%) Auer, Berger, Hofer, Pfitzner, Tanner; 4) етнічним походженням (26, ? 4%) Bayer, Deutsch, Sachs, Schwab, 5) соціальним становищем (13, ? 2%) Bischof, Graf, Kцnig; 6) спорідненістю та свояцтвом (10, ? 1%) Brudermann, Freund, Mutter. Оскільки у німецькомовному просторі поширеність і чисельність різних груп прізвищ є територіально зумовленою і названі лексико-семантичні групи різняться своїм кількісним складом, то закономірною вважаємо нерівну презентованість базових основ у них. Кожній лексико-семантичній групі присвячено окремий пункт, який за чисельною презентованістю поділено на підпункти.

У твірних основах, які називають заняття, професію та інші види діяльності, ми виділяємо: а) основи, які позначають сільськогосподарські професії (39, ? 12%): Ackermann, Drescher, Feldmann, Grasler, Hettler, Ruber, Schдfer, Winzer; б) основи, які позначають лісогосподарські професії, мисливство та рибальство (20, ? 6%): Brenner, Fischer, Forster, Hacker, Holzmann, Jдger, Scheinthauer; в) основи, які позначають виготовлення продуктів харчування (29, ? 9%): Beck, Breuer, Fleischer, Kockel, Mьller, Schmalzer, Speiser; г) основи, які позначають текстильне ремесло (23, ? 7%): Bortner, Hдubner, Hьttner, Keppler, Nдder, Schneider, Tucher, Weber, Ziechermann; ґ) основи, які називають виробництво та обробку шкіри (13, ? 4%): Gerber, Lederer, Pelzer, Riemer, Schuhmacher, Strecker; д) основи, які позначають професії, повґязані з металодобуванням та обробкою (переробкою) металу (30, ? 9%): Bauerschmied, Bleier, Schlosser, Schmiedle, Zinner; е) основи, які позначають обробку та переробку дерева (27, ? 8%): Drachsler, Binder, Schreiner, Stuller, Tischler, Zimmermann), є) основи, які називають будівельні професії (8, ? 2%): Glaser, Klebner, Maurer, Teigler, Ziegler; ж) основи, які називають реалії лікування, догляд за зовнішністю, догляд за свійськими тваринами (10, ? 3%): Arzt, Baader, Krдuter, Scherer;з) основи, які називають торговців (30, ? 9%): Handler, Kaufmann, Kramer, Menger, Nusser; і) основи, які називають перевізників (8, ? 2%): Flossmann, Kornheitzler, Schiffmann, Wassermann; й) основи, які називають військові професії та зброярів (9, ? 3%): Hauptmann, Reismann, Schьtzer; к) основи, які називають музикантів та мандрівних комедіантів (11, ? 3%): Fedeler, Geiger, Leier, Singer, Springer; л) основи, які називають адміністративні, громадські посади та церковних служителів (44, ? 13%): Kanzler, Kestner, Kirchner, Oberleiter, Rat, Scholz, Specktermann; м) основи, які називають правове та майнове становище у суспільстві (12, ? 4%): Benkner, Hausmann, Krдger, Lechner; н) основи, які називають інші види діяльності (12, ? 4%): Buchdrucker, Feuermann, Lerner, Renner.

Словотворчий аналіз прізвищ цієї групи доводить, що апелятиви на позначення професій та споріднених їм назв найчастіше антропонімізувалися переосмисленням значення без будь-яких структурних змін, тобто семантичним шляхом (Bauer, Hettler, Metzger, Nдder, Schneider та ін.). Таких прикладів ? 91%. Перший компонент композитних утворень, яких ? 7%, індивідуалізує відпрофесійні позначення особи - Gerstmeier, Gutwirt, Lahmbauer. Суфіксальні деривати - Kockel, Schmiedle, Schцlzel та Strцml містять демінутивні суфікси, прізвище Meisels вважаємо флективним утворенням. Прізвище Schmiedsen кваліфікуємо як утворене стягненням основ.

Аналіз допрізвищевої семантики базових основ німецьких прізвищ Закарпаття, які вказують на професію чи рід занять, виявив, що це, переважно, верхньонімецькі лексеми, на зразок “Baumann“, “Beck”, „Drachsler“ та ін. У твірних основах прізвищ виявлено і лексику, яка властива іншим територіальним діалектам, як північнонімецьке “Piltzer”, рейнське “Schmitz”, нижньонімецьке “Schrцder” та ін.

Невичерпна кількість і багатство форм властиві для прізвищ, які характеризують людину за її вдачею та зовнішністю. Як свідчить антропонімний матеріал, оточення здатне охарактеризувати індивіда з найрізноманітніших точок зору - фізіологічної, психологічної, моральної, інтелектуальної. З огляду на це, відапелятивні прізвища, мотивовані основами, які називають внутрішні або зовнішні ознаки денотата, поділяємо на кілька підгруп, водночас зауважуючи, що деякі характеристики людини важко однозначно віднести до конкретного тематичного ряду. Причиною цього є полісемія та омонімія прізвищевих основ. Семантика твірної основи не дає інформації про мотив виникнення прізвища, а це означає, що можливий і інший класифікаційний розподіл ілюстративного матеріалу, який ми включили у назви за внутрішніми властивостями людини (86, ?54%) та за її зовнішніми ознаками (74, ?46%).

Лексико-семантичну групу назв за внутрішніми властивостями людини поділяємо на 4 тематичні підгрупи: а) назви особливостей характеру та поведінки (69, ?80%): Ehrmann, Flink, Gramm, Greiner, Gut, Lдrmer; б) назви, які окреслюють ставлення до інших (10, ?12%): Grob, Knauer, Leit, Schender; в) найменування розумових здібностей (6, ?7%): Klug, Schьle, Tor, Weiser; г) назви особливостей мовлення (1, ?1%): Gдltner.

Допрізвищева семантика твірних основ прізвищ цієї лексико-семантичної підгрупи свідчить, що німецька мова періоду становлення прізвищ відзначалася багатством синонімічної лексики, яка називала внутрішні якості людини. Наприклад, для позначення плаксія вживалися лексеми: Graner, Greiner, Greinmeister, для номінації скандальної особи - Kreismann, Lдrmer, Rumpel і т.ін. Базою аналізованих прізвищ є, в основному, верхньонімецькі лексеми, як, наприклад, „mock“, „noll“, „schmoll“ та ін.

Німецькі прізвища Закарпаття, мотивовані основами на позначення зовнішності людини, поділяємо на 8 лексико-семантичних підгруп з огляду на первинну семантику твірних основ, яка окреслює: а) зріст, вагу, поставу (22, ?30%): Dorr, Fett, Klein, Langermann; б) фізичні вади (7, ?9%): Schiller, Schrammer; в) охайність, вродливість (10, ?13%): Fein, Sдuberlich, Schick; г) особливості волосся, рис обличчя (9, ?12%): Bartlos, Kraus, Ruchmann; ґ) вік (8, ?11%): Hach, Jung, Kerl; д) колір обличчя, волосся, тіла (8, ?11%): Braun, Grohmann, WeiЯ; е) фізичні характеристики (8, ?11%): Gogger, Knister, Link; е) інші властивості (2, ?3%): Barer, Krankner.

Переважну більшість (114, ?71%) прізвищ від основ, які називають внутрішні та зовнішні ознаки особи, утворено лексико-семантичним способом (Gut, Lustig, Stark, Taub). До них зараховуємо й атрибутивні назви типу Junger, Langer, Lieber, які можна інтерпретувати і як патронімні утворення із суфіксом -er: Langer < Lang, і як лексико-семантичні, які являють собою флективну форму прикметника. Оскільки у німецькій ономастиці поширеним способом творення прізвищ від основ на позначення певних людських особливостей вважається безсуфіксний, то і ми вважаємо їх такими. Значно меншу групу (41, ?26%) прізвищ становлять суфіксальні деривати з суфіксом -еr (Gдltner, Greiner, Lдrmer, Listner), -mаnn (Hochmann, Hьbschmann, Kurzmann), -l,-le (Fettl, Hachle, Memmel, Scherzel), -ing (Kerling). Рідко (5, ?3%) утворювалися прізвища, мотивовані основами на позначення людських якостей, шляхом словоскладання (Langermann, Liebeskind, Nothelfer).

104 прізвища із списку німецьких прізвищ Закарпаття мотивовані основами, які вказують на територіальну ознаку розміщення житла. Це, здебільшого,топоапелятиви, які називають рельєф, тип ландшафту, їхні прикметні ознаки. Проте семантичний аналіз базових основ не дозволяє нам у конкретному випадку однозначно стверджувати, що це топоапелятив, бо у німецькомовному просторі відносно численною є група топонімів (найчастіше це ойконіми) типу Aue, Berg, Burg, Feld(e), Stein, Thal і інші. Тому, класифікуючи твірні основи, спираємося на первісне значення базових лексем та на лексикографічні довідники, у яких домінуючим здебільшого є топоапелятивне значення.

Лексичну групу на позначення топографічних понять складають, головним чином, верхньонімецькі лексеми, типові, передусім, для баварських та австрійських земель, на зразок „Bichel“, „Biehler“, „Gubel“ та ін.

У групі цих прізвищ виділяємо такі семантичні підгрупи: 1) основи, які характеризують ландшафт (53, ?49%):Auer, Ebner, Taler, Wiesmann;'2) основи, які характеризують рослинний світ навколо помешкання (18, ?17%): Birkner, Hager, Rittner; 3) основи, які називають місце розташування помешкання (10, ?12%): Ecker, Mauerstдtter, Untersteiner; 4) основи, які називають будови, шляхи, площі, вулиці, огорожі (23, ?21%): Bauhofer, Platzer, Poitinger.

У базових основах прізвищ від топоапелятивів лежать вузькодіалектні топографічні апелятиви, які не фіксуються у словниках сучасної літературної німецької мови, наприклад “Duf(f)t“, „Kel(l)“, „Siep“ на позначення болота.

Аналіз словотворчої будови цих прізвищ виявив суфіксальні (Bichler, Deninger, Lahner, Teller та ін.), композитні (Mauerstдtter, Neuhofer, Oberbichler та ін.) та флективні моделі (Eiben) і лексико-семантичні утворення (Landsmann, Ober). Прізвище Untersteiner позначаємо як прийменниково-суфіксальне утворення.

У семантиці 26 твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття виділено позначення сусідніх німцям національностей (Hollдnder, Schweizer, Unger) та німецькомовних етнічних народностей (Bayer, Bцhmt, Freese).

У словотворчому аспекті основну частку складають лексико-семантичні утворення (Deutsch, Pohl, Unger), прізвища Frankl, Frдnkl та Freschl є суфіксальними моделями з демінутивним -l. 13 прізвищ мотивовано лексемами на позначення соціального становища. Вони є прозорими з огляду на їх допрізвищеву семантику (Diener, Fьrst, Kaiser).

Це прізвища виключно лексико-семантичного способу творення.

Семантична група із загальним твірним значенням “родинні стосунки” охоплює всього 10 прізвищ, наприклад, Brudermann, Schwager, Zwillinger.

У цій групі домінують лексико-семантичні утворення.

Прізвища категорії nomina impersonalia є значно менш численними - усього 330 прізвищ, що складає ? 34% від загальної частки прізвищ, твірними основами яких є апелятиви. Прізвища, мотивовані неособовими назвами, виникали внаслідок метафоричного вживання лексем, які позначають дійсні реалії оточення, для називання відповідної особи. Лексична база цих прізвищ відображає ставлення людини до навколишнього світу, а також її смаки, симпатії, уподобання. За первісною семантикою їх твірних основ nomina impersonalia класифікуємо за 9 лексико-семантичними групами. Кожна з них відрізняється різною продуктивністю на антропонімному рівні: 1) назви знарядь праці, предметів побуту, їх частин та інших виробів (76, ? 23%): Bank, Gabel, Spiegel та ін.; 2) назви тварин (60, ? 18%): Entel, Karp, Schmetterling та ін.; 3) назви рослин, їх частин та плодів (47, ? 14%): Apfel, Baumli, Gerstl та ін.; 4) назви абстракцій (42, ? 13%): Feier, Glanz, Kampf та ін.; 5) назви рельєфу, різновидів ландшафту, шляхів сполучення (38, ? 12%): Finster, Steg та ін.; 6) назви анатомічних понять (20, ? 6%): Daum, Faust, Knoch та ін.; 7) назви явищ природи і різних часових понять (16, ? 5%): Abendel, Mдrz та ін.; 8) назви одягу, взуття, прикрас (21, ? 6%): Atlas, Pelz, Stiefel та ін.; 9) назви видів їжі та продуктів харчування (10, ? 3%): GrieЯ, Schuppl, Wein та ін. Всередині лексико-семантичних груп виділяємо детальніші класифікаційні розряди.

Підрозділ “Відіменні німецькі прізвища Закарпаття” присвячено опису прізвищ, базовими основами яких є особові власні імена (германські та християнські). Відіменні прізвища закарпатських німців є переконливою ілюстрацією антропонімійного багатства німецької мови і дають можливість відтворити структурні типи особових імен, які побутували серед німців ХІІ-XVI ст.

На час становлення німецьких прізвищ особовими іменами виступали германські та християнські за походженням імена.

Семантичний аналіз твірних основ відіменних прізвищ, виділених нами, показує, що продуктивність окремих германських імен, які відзначаються антропонімійним коефіцієнтом у прізвищетворенні, різна. Вона залежить від двох факторів: від популярності імені та кількості його варіантів. Антропонімний коефіцієнт кожного особового імені визначаємо на основі кількісного складу мотивованого ним прізвищевого гнізда.

Серед германських імен, які стали базою творення аналізованих прізвищ, є ряд таких, від яких утворено по кілька прізвищ, а є й такі, що стали базою творення лише одного прізвища. Найбільше прізвищеве гніздо належить імені Heinrich. Його варіанти лягли в основу 15 прізвищ. Heinsl, Heinz, Hensel та ін. Чисельні прізвищеві гнізда мотивовані іменами Adalbert, Dietrich, Friedrich, Gerhard, Konrad, Walter. Водночас 69 германських імен (Aginbrecht, Alfhard, Helmold та ін.), що складає ? 64%, виявилися непродуктивними у німецькому прізвищетворенні, вони дали лише по одному прізвищу.

Основи германських імен, закладені у прізвищах німецького населення Закарпаття, представлені такими структурними типами: 1) повні безсуфіксні; 2) короткі безсуфіксні; 3) усічено-суфіксальні; 4) повні та короткі флективні та 5) композити. Продуктивними в утворенні німецьких прізвищ є суфіксальні усічені іменні основи (Abisch, Fricker, Helm, Rick, Seidel та ін.). Найбільш продуктивною моделлю в групі суфіксальних усічених основ є короткі іменні основи із суфіксом -er та його похідними -ler, -ner: Alber < Adalbert, Dinzler < Degenhart, Gцttler < Gottfried та ін. В аналізованих прізвищевих основах нами не виявлено повних суфіксальних форм.

Негерманські імена, які стали базою творення німецьких прізвищ Закарпаття, відзначаються низьким антропонімним коефіцієнтом за винятком імен Christian, Johann, Matthias, Nikolaus та Peter, які мотивували ? 41% прізвищ, що пояснюємо їх популярністю та багатством варіантів у період становлення прізвищ. У той же час 37 імен (August, Florian, Michael, Sebastjan, Theodor та ін.) мотивували лише по одному прізвищу.

Словотворчий аналіз цих німецьких відіменних прізвищ показує, що негерманські імена підлягали тим самим структурним змінам, що й германські, тому при їх дослідженні дотримуємося тих самих критеріїв, тобто виділяємо такі структурно-словотворчі типи: 1) повні безсуфіксні, 2) повні суфіксальні, 3) короткі безсуфіксні, 4) короткі суфіксальні, 5) короткі флективні та 6) композити. Найчастіше з цих структурно-словотворчих типів представлені короткі суфіксальні - 34 (? 39%: Kцbel, Kratzl, Pцschl та ін.) та короткі безсуфіксні форми - 31 прізвище (? 36%: Alb, Mach, Petsch, Wohl та ін.). Прізвища Holzkopl (пор. Koppe < Jakob) та Mьhlhans (пор. Hans < Johann) кваліфікуємо як композити. У групі прізвищ від негерманських особових імен не виявлено суфіксальних утворень з -ing та -inger і повних флективних форм.

У підрозділі “Відтопонімні основи” аналізуємо прізвища, твірною базою яких стали топонімні назви. Структурні типи твірних основ німецьких відтопонімних прізвищ Закарпаття дають змогу відтворити ті способи найменування особи за місцем її походження, які діяли в німецькомовному просторі у період становлення прізвищ. Структурний аналіз твірних основ дозволяє виділити такі моделі: 1) топонім без формантів: Basel, Brandenburg, Epstein (83, ? 43%), 2) топонім + суфікс -er: Albertsberger, Apfeldцrfer, Eisdцrfer (89, ? 48%), 3) топонім + суфікс -mann: Fullmann, Kielmeier, Kцlmann (6, ? 4%). Суфікс -mann був синонімічним за значенням суфіксу -er у основах цього типу і служив для утворення відтопонімних прикметників у нижньонімецьких діалектах, 4) топонім + суфікс -inger: Zellinger (1, ? 0,5%), 5) топонім + суфікс -sch: Kцlsch (1, ? 0,5%).

Усі топоніми, які лягли в основу німецьких відтопонімних прізвищ Закарпаття, належать до німецькомовного простору, за винятком кількох, наприклад, Friedberg, що у Шумаві (Чехія), або Saatz, що в Судетах.