Щодо походження мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЩОДО ПОХОДЖЕННЯ МОВ

Крок за кроком, по - своєму, світ рухається шляхом, і не порахувати зупинок, що залишились позаду. Для когось гармонія - атрибут природи, знання людства, віра в Бога, вічні питання і пошуки відповідей.

Мова - це світ людини, це пошуки шляхів возвеличення і очищення, морального і фізичного здоров'я. Передові ідеї світової науки, праця філософів, лінгвістів, мовознавців Заходу і Сходу дають нам величезні знання про появу і розвиток мов. Багато українських вчених (О. Потебня, О. Мельничук, Ю. Мосенкіс, К. Корунець, М. Кочерган, Ю. Карпенко) присвятили свої праці вивченню походження мов, визначили свої теорії і продовжують сперечатися в пошуках істини.

Ми намагаємось осмислити і розібратися в теорії походження мови, яка нам найбільш близька, і хочемо розкрити її і довести можливість на її існування. Вивчивши різні теорії, ми вирішили описати свій погляд на походження мови, взявши за основу теорію божественного її походження.

Зацікавлення феноменом мови почалося приблизно 6000 років тому, і зумовлено було виникненням писемності в Месопотамії, де жерці намагалися систематизувати основи шумерської мови; та створенням ієрогліфів у Давньому Єгипті. Вже тоді в багатьох писемних джерелах зазначалося, що «боги» навчили людей мові, дали їм знання; турбувалися про них і захищали. Жерці, розуміючи причетність Вищого Розуму в житті людства, називали їх «посланцями Неба». Великі мислителі і історики, такі як Гесіод та Геродот, науково обґрунтували ці свідоцтва шляхом історичного і порівняльного методів дослідження.

Одні філософи античності (Геракліт, Продік, Антисфен і Платон) схилялися до думки, що мова постала природним шляхом, тобто назви речей зумовлені самими речами. Інші ж (Демокріт, Аристотель, Діодор Сицилійський) схилялися до іншого твердження, що мова виникла штучним шляхом. Таким чином, ці теорії мають або біологічне, або соціальне забарвлення.

Сьогодні ж у мовознавчій науці існує багато гіпотез, тим чи іншим шляхом запозичених з античності. Такими є: 1) Звуконаслідувальна (Лейбніц, Гумбольт); 2) Вигукова (Штейнталь, Потебня); 3) Соціального договору (Сміт, Руссо); 4) Суспільних регуляторів (Енгельс) і багато інших. Вивчаючи їх, ми дійшли до висновку, що вони мають багато суперечностей, але ні в якому разі не дають чіткої та логічної відповіді на питання походження мови. Так, звуконаслідувальну гіпотезу прийняти неможливо, бо: 1) слів, утворених від наслідування дуже мало; 2) вони не мають нічого спільного із найуживанішими словами. Вигукова теорія теж безпідставна, тому що 1) згідно з нею мова є винятково випадковим явищем; 2) не можна зводити мову лише до експресивної функції. Гіпотезу соціального договору можна заперечити хоча б таким фактом: щоб домовитися , необхідно вже мати мову.

Гіпотезу Енгельса неможливо довести, бо 1) не пояснюється, як нечленороздільні крики мавп перетворилися у людські слова; 2) цей експеримент жодного разу, за всю історію людства не повторився.

Щодо античної біологічної теорії, то, згідно з дослідами вчених, в людині є так званий «ген мови», закладений в неї Творцем; і існуючий тільки в людині на відміну від інших істот. Це, в свою чергу доводить тезу про те, що людина створена Богом. Із вітчизняних мовознавців цю теорію підтримує Ю. Овчинников. А видатний лінгвіст В. Гумбольт стверджував: «Мова - не тільки зовнішній засіб спілкування людей у суспільстві; вона закладена в природі самих людей і необхідна для розвитку їх духовних сил та формування світогляду». Бог дав людині гнучкий механізм мови,який має здатність розвиватися, пристосовуючись до різних змінних потреб людини.

Також, цей погляд підтверджує теорія моногенезу, згідно з якою всі мови походять з однієї прамови. Ця теорія пов'язана з релігійним вченням і зараз підтримується багатьма лінгвістами. Одним з перших її висловив А. Тромбетті, а прихильниками є німець Бернгард Розенкранц, американець Моріс Сводеш, росіяни В. Іванов, О. Леонтьєв, М. Марр, українці О. Мельничук, Ю. Мосенкіс. Протилежною є теорія полігенезу, яка пов'язана з ідеєю з декількох різних центрів виникнення людини, а отже й мови. Таким чином, теорія моногенезу збігається із релігійним визначенням про те, що Бог створив людство в одному місці і розселив потім народи по всій Землі. Раніше це відкидалося науковцями, але завдяки дослідам різних вчених з етнографії, історії, археології і лінгвістики з'явилися нові сильні аргументи на користь цієї думки. мова походження спорідненість гіпотеза

Найбільше це доводить генеалогічна класифікація мов. Згідно з нею, кожна мова походить від однієї прамови, і, як наслідок, мови мають спільну основу і споріднену структуру. Виокремлюються мовні сім'ї - сукупності мов. їх налічується близько 200, найпоширенішими з яких є: індоєвропейська, китайсько-тибетьська, афразійська, тюркська, фінно-угорська, андо-екваторіальна тощо. У результаті ґрунтовного порівняльно-історичного вивчення різних мов, виявлено глибинні генетичні зв'язки між мовами, які традиційно зараховують до різних сімей. Нині вже давно встановлено спорідненість тюркських, монгольських та тунгусо-маньчжурських мов, які об'єднують в одну алтайську сім'ю. Вважається, що до неї належали корейська та японська мови. З'ясовано також, що дравідські мови мають генетичні зв'язки з фінно-угорськими.

Вітчизняні і зарубіжні лінгвісти, зокрема Ілліч-Світіч, науково обґрунтували спорідненість 6 мовних сімей: індоєвропейської, афразійської, фінно-угорської, дравідської, алтайської і об'єднали їх у величезну ностратичну надсім'ю. Отже, завдяки праці лінгвістів все більше окреслюється вирішення проблеми походження мов від первинної прамови, яка в свою чергу, і була створена Богом.

Ми вважаємо, що в мовах закладена величезна сила, непереможна енергія, символіка Бога-Творця, який дає i забирає. Мова відкриває людям істину про Бога, закони, реальну природу людини. В ній полягає сутність свободи, самореалізації , а також «призначення людини». Так, Бог створив наш світ, а чому Він створив його таким, а не інакшим, залишається великою божественною тайною недоступною людському розуму.

Література

1.Ю.О. Карпенко. Вступ до мовознавства. - К.: «Академія»,2006. - 336с.

2.М.П. Кочерган. Вступ до мовознавства. - К.:ВЦ «Академія»,2008. - 336с.

3.А.А. Реформатский. Введение в языкознание. - М.,1983. - 437с.

4.Б.В. Якушин. Гипотеза о происхождении языка. - М.,1984. - 288с.

5.В.М. Иллич-Світич. Опыт сравнения ностратических языков:

Сравнительный словарь. - М., 1971 - 1984. - 496с.

6.Ю.Л. Мосенкис. Сравнение языков разных надсемей и проблема языкового моногенеза. - К., 1997. - 180с.

Размещено на Allbest.ru