Структурно-семантичні особливості сучасного американського молодіжного сленгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Донбаський державний педагогічний університет»

Горлівський інститут іноземних мов

КУРСОВА РОБОТА

за темою: “ Структурно-семантичні особливості сучасного американського молодіжного сленгу ”

Виконала: студентка

4 курсу, 416 А групи,

Веденьєва Ганна Сергіївна

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

Л. А. Вінарєва

Горлівка 2014



ВСТУП

Лінгвістика останніх двадцяти років активно переключилася з вивчення писемної мови на дослідження і аналіз безпосереднього живого спілкування, бо «безпосереднє усне мовне спілкування продовжує залишатися найважливішою сферою функціонування мови», так як «розмовна мова - це в певному сенсі мінімальна система національної мови, філогенетично і онтогенетично первинна система, найважливіша за діапазоном суспільної та індивідуальної значущості»[Скребнев].

Актуальність теми. Існують різні думки про роль сленгу в лінгвістиці і різні підходи до вивчення даного мовного пласта. Сленг розвивається і змінюється дуже швидко. Його використовують у різних сферах діяльності, має свої особливості і надає якусь свіжість і жвавість мови. Зі сленгом ми стикаємося постійно, і для того щоб розуміти все сказане, ми повинні бути добре знайомі з даним поняттям і зі словами, які є сленгом.

Об'єкт дослідження - поняття сленгу, американський молодіжний сленг. американський молодіжний сленг лінгвістика

Предмет дослідження - структурні та семантичні особливості англійського сленгу.

Мета дослідження: дослідити особливості студентського сленгу в сучасній англійській мові.

Метою роботи є вивчення особливостей англійського сленгу.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

1) простежити історію розвитку сленгу і визначити статус сленгу в сучасній англійській мові;

2) розглянути різні види сленгу, привести приклади вживання сленгізмів;

3) розглянути функціонування сленгу в англійській мові.

Структура і зміст роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, після кожної з яких даються висновки, висновків, списку використаних джерел.



РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СЛЕНГУ ТА ЙОГО РОЛЬ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

1.1 Сленг як явище в сучасній лінгвістиці

Питання історії формування сленгу і його походження хвилювали не одне покоління вчених в лінгвістиці. Відповідно до результатів великої кількості проведених досліджень, виникнення сленгу як особливого пласта лексики відносять до моменту появи і становлення так званої розмовної норми мови, розвиваючись і оформляючись протягом століть у мовній стихії сленг, поряд з іншими мовними шарами, які перебувають на периферії літературної норми. На проблему виділення або не виділення сленгу з ряду інших як поняття і як терміна у вітчизняних мовознавців існує кілька точок зору.

Г. Менкен стверджує, що сленг - категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г.Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими «тривалість життя» одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж «безславно» гинуть, ледь з'явившись на світ [Менкен].

Е. Патрідж і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм[Патрідж].

Дж. Грінок і Г. Кіттрідж охарактеризували сленг наступним чином: «сленг - мова-бродяга, який тиняється в околицях літературної мови і постійно намагається пробити собі дорогу в найвишуканіше суспільство»[ Дж. Грінок і Г. Кіттрідж].

Сленг, за Маковським, - історично складена лінгвосоціальна норма, яка реалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично й функціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантика сленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгу не обов'язково використовуються для створення стилістичного ефекту [Маковский].

Сленг, за В. А. Хом'яковим, - це відносно стійкий для певного періоду, широко уживаний, стилістично маркований (знижений) лексичний пласт, - компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідний за своїми джерелами, ступеня наближення до літературного стандарту, що володіє пейоративною експресією[Хомяков].

Зовсім інше трактування пропонується в "Словнику лінгвістичних термінів" О.С.Ахматової: Сленг - розмовний варіант професійного мовлення; елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до цієї групи осіб, набувають цих мовах особливе емоційно-експресивне забарвлення[Ахматова].

Також термін Сленг трактується як слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять у повсякденному житті[Скребнев].

Найбільш детально висловився з приводу дефініції терміну "сленг" автор словника сленгу Р. Спірс. Він зазначає, що термін "сленг" спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім слову "кент"(cant). З роками "сленг" розширює своє значення і в даний час включає в себе різні види не літературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова[Спірс].

Таким чином, можна констатувати, що, при всій популярності (а може бути, саме завдяки їй) "сленг" в даний час термінологічною точністю не володіє.

Проте, наведені вище точки зору дозволяють якось узагальнити його найбільш істотні властивості.

1 . Сленг - це не літературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературної англійської (Standard English) - з погляду вимог сучасної літературної норми.

2 . Сленг - це лексика, що виникає та вживається насамперед в усній мові .

3 . Сленг - це емоційно забарвлена лексика .

4 . Залежно від сфери вживання сленг можна підрозділити на загальновживаний (General Slang) і маловідомий спеціальний (Special Slang) .

5 . Сленг - це жива, рухлива мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни суспільства.

Але ми дотримуємося до точки зору Селіванової О. О., яка вважає, що сленг - це не літературна, ненормована і не кодифікована додаткова лексична система, яка представляє експресивно-оцінні, найчастіше стилістично знижені позначення загальновідомих понять і належить певній соціальній субкультурі; різновид соціолекту соціально-маркованої лексики певної суспільної групи (професійної, вікової та ін.) у межах національної мови[Селіванова, с. 666].

Сленг зазвичай відносять до соціальних діалектів. Діалект - це територіальна, тимчасовий або соціальний різновид мови, що вживається більш-менш обмеженою кількістю людей і що відрізняється за своїм ладом (фонетики, граматики, лексемного складу і семантикою) від мовного стандарту, який сам є соціально найбільш престижним діалектом. Мовний стандарт - зразкова, нормалізована мова, норми якої сприймаються як «правильні» і загальнообов'язкові та, які протиставляються діалектам і просторіччям. Будь який діалект реалізується в тій чи іншій мовній кількості. У соціолінгвістичній літературі мовний колектив зазвичай розглядають як вихідну клітинку соціолінгвістичного аналізу, у зв'язку з чим нерідко нерівномірно змішуються запозичені з зарубіжної літератури терміни «мовна спільність» (linguistic community) і «мовна спільність» (speech community)[ Зенинина].

Соціальні діалекти - це варіанти (різновиди) мови, якими користується та чи інша соціальна спільність чи група людей. Соціальні діалекти містять у собі цілий ряд генетично, функціонально і структурно різних явищ:

1. Професіональні діалекти, тобто різновид соціального діалекту, що об'єднує людей однієї професії чи одного роду занять;

2. Жаргони (арго), тобто діалекти, що складаються з більш-менш довільно обираних, видозмінюються і поєднуваних елементів одного або декількох природних мов і приємним (зазвичай в усному спілкуванні) окремої соціальною групою з метою мовного відокремлення, відділення від інших частин цієї мовної спільності, іноді в якості таємних мов.

Можна відзначити такі різновиди американського сленгу, як:

а ) «зворотний сленг» («bасk slang»), наприклад: yob замість boy;

б) «центральний сленг» («central slang»), наприклад: ilkem замість milk, utchker замість catch;

в) «римуються сленг» («rhyming slang»), наприклад: artful dodger замість lodger;

г) так званий «medical Greek», наприклад: douse - hog замість house - dog, to poke a smike замість to smoke a pipe і т.п.

Всі ці види псевдосленгу використовуються виключно з метою зробити мову тієї чи іншої соціальної групи незрозумілим для непосвяченого. Для жаргону характерно не тільки спотворення існуючих слів мови, а й численні запозичення, зовнішній вигляд яких нерідко модифікується таким чином, що вони нічим не відрізняються від інших лексем даної мови[Зенинина].

Багато дослідників вважають сленг антиподом, так званої літературної мови. Він частково ототожнюється з жаргоном, а частково з розмовною мовою.

Крім того, ряд авторів розглядає сленг як вульгарну, злодійську мову, якої слід уникати і який, отже, приречений на відмирання; інші ж, навпаки, вважають сленг ознакою життя, розвитку, оновлення мови.

Нерідко сленг розглядається в так званому «психологічному аспекті». Сленг розуміється як якийсь продукт індивідуального мовотворення представників окремих соціальних та професійних груп. Він є мовним виразом суспільної свідомості людей, що належать до тієї чи іншої середовищі.

Відоме положення В. Гумбольдта про те, що «бачення світу», використання та інтерпретація мови у представників певних соціально-професійних угрупувань не збігаються повністю з «Баченням світу» і володінням мовою на рівні всього мовного колективу, відіграє велику роль в широкому поширенні цієї концепції [Маковский].

1.2 Загальний та спеціальний сленг

В.Г. Вілюман, довгі роки займаючись проблемою сленгу, в стислих тезах сформулював деякі його особливості, зокрема автор запропонував розрізняти два види сленгу:

а) загальний сленг - образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови;

б) спеціальний сленг - слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [Вилюман].

Загальний сленг має ряд рис, що відрізняються, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних англістів. Ці риси слід враховувати, щоби запобігти суб`єктивних тверджень. Назвемо основні:

1) загальний сленг (ЗС далі) широко розповсюджений і зрозумілий для всіх соціальних верств населення;

2) має яскраво виражений емоційно-оцінковий характер з домінуванням експресивної функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);

3) ЗС відносно стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку;

4) ЗС не однорідний по своєму генетичному складу, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);

5) неоднорідний по ступеню наближення до фамільярно-розмовної мов, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя;

6) ЗС іноді має фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості;

7) відрізняється генетично та функціонально від спеціального сленгу (кента, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [Вилюман].

Вокабуляр загального сленгу в якійсь мірі можуть поповнюватись за рахунок жаргонізмів та професіоналізмів. Багато з них знаходяться наче між загальним сленгом та спеціальним сленгом, інші можуть входити і в соціальні жаргони і в професійні говори. Вірогідно, якась частина не літературної лексики та фразеології знаходиться в деяких розмитих кордонах, на неї не можна наклеїти якийсь визначений ярлик.

В.А. Хомяков запропонував більш розгорнуте визначення термінів «загальний» та «спеціальний» сленг:

Загальний сленг - це відносно стійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженою емоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто представляє насміх над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншими умовностями і авторитетами.

Загальні сленгізми відрізняються від лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної якості: від жартівливо-іронічної та невимушеної експресії повсякденного до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Треба зазначити, що етико-стилістичне зниження якісно відрізняється від лайливої і непристойної експресії: слова не сприймаються як вульгаризми, але додають мові колорит фамільярності, хоча існують особливі випадки, коли багато що залежить від сфери вживання того або іншого слова, ускладненого «контекстною семантикою» [Хомяков].

Спеціальний сленг як соціальна мовна мікросистема вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і структурою. Аналіз різних підходів до визначення сленгу і вивчення практичного матеріалу приводить до висновку, що сленгізми характеризуються різним ступенем стилістичного зниження і, отже, відносяться до різних лексико-стилістичних пластів. Крім того, велика частина сленгізмів функціонує в мові певних соціальних груп, і, навіть перейшовши в загальнонаціональне користування, сленгізм завжди несе в собі слід свого соціального походження. Спеціальний сленг -- це нестандартний лексикон певної соціальної групи, який може складатися зі стилістично різнорідної нестандартної лексики [Хомяков].

А.Д. Швейцер стверджує, що сленг підрозділяється на загальний і спеціальний залежно від сфери вживання. До загального сленгу ставиться просторічна лексика з яскраво вираженою емоціонально-оцінювальним забарвленням, широко розповсюджена в розмовному мовленні й не обмежена у своєму використанні рамками яких-небудь професійних або соціальних діалектів. Спеціальний сленг містить у собі не прийняті в літературній мові слова й вирази, що входять у спеціальну й професійну лексику, і різні жаргони[Швейцер].

С.Б. Флекснер справедливо відзначає, що будь-яка субкультурна група створює свою власну таємну мову й жаргон, що згодом може стати частиною загального сленгу. Кожний з нас належить до декількох таких груп, і всі ми користуємося власними таємними мовами й жаргонами [Флекснер].

Загальний і спеціальний сленг є двома сторонами одного й того ж шару розмовної лексики. При цьому зрозуміло, що в мові йде постійний односпрямований процес переходу найбільш популярних і яскравих слів спеціального сленгу різних соціальних підгруп у загальний сленг, що робить його ще більш різноманітним і колоритним.

С.Б. Флекснер звертає увагу на те, що загальний американський сленг походить з кентизмів, жаргонізмів і арготизмів (слів і виразів, властивим окремим підгрупам суспільства), чия популярність настільки висока, що вони входять у мовлення широкого кола людей. При цьому важливою характеристикою сленгу є те, що повністю зрозумілий він буває лише членам певної групи. Загальний сленг, на думку вченого, можна схематично представити як саму популярну частину спеціальних сленгів численних підгруп[Флекснер].

Сленг - це особливий периферійний лексичний пласт, що лежить як поза межами літературної розмовної мови, так і поза межами діалектів загальнонаціональної американської мови, що включає в себе, з одного боку, шар специфічної лексики та фразеології професійних говорів, соціальних жаргонів і арго злочинного світу, і, з іншого, шар широко поширеною і загальнозрозумілою емоційно - експресивною лексикою та фразеологією не літературної мови. Загальний сленг визначається як відносно стійкий для певного періоду, широко поширений і загальнозрозумілий шар лексики та фразеології в середовищі живої розмовної мови (іноді з фонетичними, морфологічними і синтаксичними особливостями), вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і ступеня наближення до літературної мови, що має яскраво виражений емоційно - експресивний оціночний характер, що представляє часто протест - насмішку проти соціальних, етично - естетичних, мовних та інших умовностей і авторитетів[Зенинина].

Загальний сленг, або просто сленг, знайшов широке розповсюдження і став зрозумілим для всіх соціальних верств населення, не викликаючи при цьому складності у тлумаченні і розумінні семантичного наповнення відповідних лексичних одиниць; він має яскраво виражений емоційно-оціночний характер з домінуванням експресивної функції над номінативною, що має на меті лише називати предмети чи явища, для чого покликана саме нейтральна лексика; загальний сленг відносно стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку; цей різновид сленгу є не однорідним по своєму генетичному складу, оскільки його формують різноманітні джерела (жаргони, арго, професіоналізми, варваризми тощо); він є неоднорідним за ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя; загальний сленг іноді має фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості; він відрізняється генетично та функціонально від спеціального сленгу (арго, жаргону)[Гальперин].

1.3 Історія виникнення та вживання сленгу

Сьогодні носіям мови й, відповідно, мові, якою вони спілкуються, властива більша рухливість, ніж раніше, зміни в мові відбуваються більш швидкими темпами, чим раніше. Різні групи й шари суспільства тісніше переплітаються й взаємодіють один з одним, що приводить до стирання границь між нормою й нестандартною мовою. Можна говорити про розширення норми, включення в неї того, що раніше було за її межами.

Зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною найбільш очевидно проявляється в широкому поповненні лексики та фразеології «стандартної» мови з розмовної лексики, особливо з не літературних розмовних джерел. Дослідники зазначають значне зростання розмовних елементів в літературних мовах [Зацний].

Мова розвивається, сфери дії мови приходять у постійне зіткнення і, як результат, слова з однієї сфери дії попадають в іншу й у ній асимілюються. Розмежувати різні види розмовного мовлення - завдання непросте: у стихії англійської розмовної мови, у якій сленг розвивається особливо плідно, важко відмежувати цей шар слів від суміжних з ним професіоналізмів, діалектизмів і вульгаризмів. Ці труднощі свідчать про постійні процеси руху й взаємодії цих лексичних шарів.

B.C. Матюшенков підкреслює, що для американського сленгу характерна проникність, і цим пояснюються розмиті межі між літературною англійською у США й різними «субстандартними» мовними утвореннями, наявність значного числа перехідних випадків, статус яких викликає дискусії серед лексикографів [Матюшенков].

Сучасний сленг постійно розвивається під впливом різних культур і нових технологій, створюючи різні варіанти сленгу від екстремального сленгу наркоманів до сленгу афро-американців.

Величезна кількість слів зародилося саме в якості сленгу. Наприклад, колись прикметник nice було сленгом, а сьогодні воно зрозуміло абсолютно кожному - «a nice day», «a nice time», «a nice hotel». Прикметник awful йде по тому ж шляху. «Awful sweet» або «awfully dear» все ще звучать як сленг, проте такі вирази, як «awful children» або «awful job» давно не є сленгом.

Газети роблять величезний вплив на появу сленгу. Репортери, письменники, редактори - саме ці люди створюють сленг. Нью Йорк - «штаб квартира» сленгу. Всі порушення і спотворення мови відбуваються саме тут на П'ятій Авеню, де норми Англійської мови жорстоко порушуються. Багато подій, що відбуваються в сучасному світі, є причиною появи нових сленгізмів. Через деякий час ці слова входять в загальне вживання в повсякденній мові, ті, хто їх використовує, забувають про те, що колись вони були сленгом.

Слід також зазначити, що для сленгу характерний широкий діапазон комбінаторики різних умов організації мовних елементів (позитивних чи негативних) і їх властивостей, можливостей їх сумісності або несумісності, перетину, розкладання, заміщення , накладення і перегрупування , а також порядку проходження мовних одиниць, їх ознак і зв'язків, включення в систему або виключення з неї. Такі комбінаторні процеси в сленгу є причиною най «несподіваних» значень і функцій однієї і тієї ж словоформи, зокрема в результаті розкладання однієї і тієї ж семантичної послідовності в межах декількох окремих лексем. Наприклад: амер. сленг chance - «відстань»; hump - «швидкість»; commission - «здоров'я», caution - «хороший», billiard - «стакан молока», to discuss - «пробувати їжу на смак». Таким чином, у сленгу особливо яскраво проявляються різні особливості мови, зазвичай непомітні в літературному стандарті [Маковский].

Велике значення для становлення та існування сленгу мають особливості індивідуального мовотворення мовця. Цікаво, що багато семантичні зміни та переосмислення вперше виникають на індивідуальному рівні і лише пізніше переходять в самі різні верстви мови і особливо в соціальні діалекти чи в усно-розмовну сферу. Те ж саме можна сказати і про багатьох нових лексемах, які ведуть свій початок в мові з новоутворень на індивідуальному рівні [Маковский].

Багато сленгізмів існували в мові ще до появи сленгу і продовжують існувати в родинних германських мовах і діалектах. Багато сленгізмів придбали своє специфічне значення завдяки еліпсису слів, пов'язаних з ними у словосполученні. Наприклад, значення сленгового слова to create «підняти шум, скандал» зобов'язане своїм походженням того, що воно часто вживалося в поєднаннях to create a disturbance, fuss [Маковский].

1. Підводячи підсумки, слід зазначити, що серед російських і зарубіжних вчених в даний час немає єдиної думки щодо самого терміну «сленг». Його межі досить розмиті.

2. Сленг є антиподом літературної мови. Сленгові слова мають явно виражене емоційне забарвлення.

3. Завдяки різній трактуванні сленгу авторами словників та спеціальних досліджень за останні двісті років, етимологія слова «сленг» також залишається досить спірним питанням.

4. Величезна кількість слів зародилося саме в якості сленгу. Таким чином, переміщення слів із сленгу в літературну мову - явище досить часте.

5. Сленг не існує в англійській мові ізольовано, а входить в його систему, утворюючи так звані мікроструктури. Таким чином, сленг не є характеристикою якогось певного класу суспільства, а, навпаки, в тій чи іншій мірі використовується всіма верствами суспільства.



РОЗДІЛ 2. ВИДИ СЛЕНГУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

2.1 Визначення молодіжного та студентського сленгів

Сленг утворює динамічну систему, що постійно розвивається. Зі зміною одного модного явища іншим старі слова забуваються, з'являються нові. Цей процес проходить дуже стрімко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилося і пішло в пасивний склад неймовірна кількість слів.

Основними причинами функціонування молодіжного сленгу протягом такого тривалого часу є те, що сленг - це відхід від буденності, гра, іронія, маска. Невимушений молодіжний сленг прагне піти від нудного світу дорослих, батьків, вчителів. Тому величезна кількість людей, школярів, студентів досить часто в своїй промові вживає сленг.

Молодіжний сленг подібний його носіям. Він різкий, голосний, зухвалий. Молодіжний сленг - це результат своєрідного бажання переінакшити світ на інший манер. Мова тут в даній своєї функції відображає внутрішні устремління молодих людей яскравіше, сильніше, ніж одяг, зачіски, спосіб життя. Також бажання молоді відрізнятися від дорослих і бути подібним своїм у молодіжному середовищі є важливою причиною функціонування сленгу у повсякденному мовленні молодих людей. Сленг робить мову більш короткою, емоційно виразною.

Молодіжний сленг має цілий ряд особливостей і відмінностей від інших наявних сленгів, наприклад професійних (лікарів, юристів, бухгалтерів та ін.), соціальних верств (злочинного світу, бомжів та ін.) і т.п. До їх числа, насамперед, можна віднести швидку мінливість молодіжного сленгу, це пояснюється тим, що не припиняється «прихід» в молодь підростаючих дітей і «відхід» з неї у доросле життя, які набувають статусу дорослих молодих людей, супроводжується постійно оновлюванням молодіжного сленгу.

Молодіжний сленг нікому не нав'язується, він просто існує. І для того, щоб бути включеним до молодіжної спільноти, стати в ньому «своїм», молодій людині треба не тільки бути молодим за віком, але також і говорити мовою, властивому його віковій групі, а саме володіти і користуватися молодіжним сленгом. Цей сленг по-своєму кодує, зберігає і передає інформацію від одного молодика до іншого. Але оскільки молодь не існує поза суспільством і не представляє собою якогось монолітного єдності, то в її сленгу можна, подумки зробивши синхронний і діахронний зрізи, виділити різні пласти.

При синхронному зрізі ми розкриваємо сфери зайнятості молоді, поповнюють молодіжний сленг своєрідною лексикою. До них відносяться: школа, ПТУ, вузи, армія, неформальні молодіжні об'єднання, робота або гри на комп'ютерах, наркоманія, кримінал, музика ( шоу бізнес), спорт та ін. Даний перелік далеко не повний, але в загальних рисах він більш-менш адекватно відображає існуючу ситуацію. При цьому в кожному конкретному випадку слід робити корекцію на соціокультурні особливості, властиві тим чи іншим географічним місцевостям, тієї чи іншої етнічної групи.

Діахронний зріз демонструє, що до молодих людей належать і 15, і 20 і 25-річні. При цьому різні вікові групи використовують різну сленгових лексику, по-своєму кодуючи їй одні й ті ж смисли. Тому 19-річні часом говорять про сленговий оборот, використаний 16-річним: «Так ніхто з молодих взагалі не говорить!». І цьому 19-річному навіть в голову не приходить, що 16-річний підліток теж відноситься до молоді.

Оскільки кожне молоде покоління хоче відрізнятися і від «батьків», і від більш старших молодих людей, воно вводить в свій лексикон власне кодування загальновідомих понять, в результаті чого можна спостерігати, наприклад, перехід від часто використовуваного раніше слова «лихо» до слова «легко». В результаті за тим словам, які люди вживають у мові, можна визначити «з якого часу вони» [Сиротинина].

Молодіжний сленг - це один з функціональних стилів, до якого вдаються носії мови з відносно високим рівнем освіти тільки в певній ситуації спілкування. В інших ситуаціях вони користуються іншими стратами шкали стилів. Хіміки кажуть, що бруд - це речовина не на своєму місці (олійна фарба на рукаві піджака, чорнозем на паркеті). Поки молодіжний сленг використовується молодими, коли вони спілкуються між собою у невимушеній, неофіційній обстановці, ніякого «забруднення» не відбувається. Те ж стосується і мови художньої літератури: коли сленгізми входять до нього як елементи мовної маски персонажа, це не викликає ніякого протесту, якщо робиться з тактом і естетично умотивовано.

Молодіжний сленг є дуже цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежена не тільки певними віковими рамками, а й соціальними, тимчасовими, просторовими параметрами. Він функціонує в середовищі міської та сільської учнівської молоді та в окремих більш-менш замкнутих референтних групах. Як всі соціальні діалекти , він представляє той лексикон, який харчується соками загальнонаціональної мови, живе на його граматичному і фонетичному ґрунті . Потік цієї лексики ніколи не вичерпується повністю, він тільки часом міліє, а в інші періоди стає повноводним. Це пов'язано з історичним фоном, на якому розвивається мова.

Молодіжний сленг - незамкнута лексична система, яка взаємодіє з іншими соціальними діалектами, просторіччям, літературною мовою. Тому деякі слова можуть вживатися як в молодіжному сленгу, так і в інших системах мови.

Деякі лінгвісти, педагоги, психологи підкреслюють, що молодіжний сленг - паразитарний вид лексики, який засмічує мову. Він на їх думку, не грає суспільно корисну функцію, а забруднює літературну мову. «Дана точка зору невірна як при діахронному , так і при синхронний розгляд язика. Слід мати на увазі ту обставину, що ця сленгова лексика, відрізняючись образністю та емоційністю, збагачує мову експресивними засобами, сприяє тим самим здійсненню позитивної тенденції в мові»[Портянникова].

Студентський сленг - це нестандартний лексикон студентів і викладачів вищих навчальних закладів. Він є особливо плідним полем для соціолінгвістичного дослідження, так як породжує його середу володіє повним набором соціальних ознак, стимулюючих створення і розвиток соціолекту[Иванова].

Американський студентський сленг - є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально-вікової групи студентської молоді, що відображає її світогляд і ціннісні орієнтири і виконує комунікативну, номінативну, когнітивну, емотивно-експресивну, презентаційну, евфемістичну функції.

Студентський дискурс належить до різновидів дискурсу за характером комунікації та сферою використання.

Важлива відмінність спеціального студентського сленгу від інших груп ненормативної лексики в тому, що це відкрита, проникна система - з одного боку, а з іншого, - деякі одиниці студентського сленгу, набуваючи більшої популярності і розширивши сферу свого вживання, стають частиною загального сленгу[Дорда].

Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структури суспільства. У нім знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки американського суспільства. Одиниці студентського сленгу пов'язані з соціальною стратифікацією американського суспільства і його соціальною диференціацією - соціально-груповою, соціально-демографічною, віковою і так далі - і відображають життєву дорогу американця[Швейцер].

Одиниці студентського сленгу увібрали в себе не тільки жаргонізми маргінальних груп, але і є одним з найпотужніших каналів їх популяризації та асиміляції в загальному сленгу та - в окремих випадках - у розмовній лексиці літературної мови. Студентський сленг є одним з джерел поповнення лексики американського варіанту літературної мови та одним з елементів американської культури. Мовні процеси, що розгортаються в студентському сленгу буквально на наших очах, роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження над мовними змінами в соціальному контексті.

Студентський сленг являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічної літературі ця мовна підсистема зазвичай включається в спеціальний сленг, протиставлюваний загальному сленгу, що входить до загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, об'єднує колективи його носіїв внутрішньо груповими зв'язками. С.Б.Флекснер вважає молодь найбільш активним елементом , що формує американський сленг[Флекснер].

Розглянемо деякі особливості студентського сленгу. Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць.

Встановлення на розмову, невимушеність, знання людей один одного, різні ситуації сприяють проникненню в мову молоді тих лексичних одиниць, формально - змістовні характеристики яких не порушують обстановки невимушеності. Вони не актуальні для офіційного спілкування. Це знижені дублети - синоніми (типу roaddog, dude, boogerhead = chap, pal, fellow, bud(dy), guy, chum, mate, friend, associate - «товариш, приятель, друг, компаньйон» тощо) або власне сленгізми . До цієї категорії слів також належать такі одиниці, як: wench, gooey = girlfriend - «подружка, кохана дівчина»; bank, yen, duckets, spent, bones, benjamin, loot = money - «гроші; бабки, зелені»; buttons = remote control device for TV - «пульт дистанційного керування для TV»; posse, dogpack, tribe, crew = one's circle of friends - «коло друзів»; to bum = ask - «просити»; buzz crusher = killjoy = «зануда, людина, що отруює задоволення іншим, буркотун»; to jack = to steal - «красти, поцупити»; to jet, jam = to leave, to go - «йти»: jammed = upset, irritated - «засмучений, роздратований»; janky = unattractive, not stylish - «непривабливий»; jewels = a very nice pair of shoes - «красива пара туфель»; to kill, kari = to make fun of - «підсміюватися»; to lunch = to go crazy - «звихнутися». Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, яка являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійної конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону. Наприклад, сленгове bacon і police - поліцейські; beef і problem - розбіжність, проблема; buffalo chick і fat female - товста жінка, mule with a broom і a very ugly girl - дуже негарна дівчина; business class і fat, too large to fit in a normal - sized seat - занадто товстий, щоб розміститися на звичайному сидінні; dark side і the student neighborhood - студентський район, seed і offspring, child - син, дитина; dome і one's head, skull - голова; fruit і a looser, stupid person - дурень; Death Star і Social Science Building at UCD - будівля громадських наук в Каліфорнійському університеті в Девісі та багато інших[Спірс]. Як видно з вищенаведених прикладів, в освіті цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос.

Студентський сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп і групових жаргонів і арго і, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Наприклад, метафоричне вираження jump on the grenade - досл. кидатися на гранату, означає розважати некрасиву дівчину, щоб дати можливість своєму другові розважатися з її красивою подругою; walk of shame, утворене за аналогією з walk of fame (алея слави) - повернення на самоті додому на очах у всіх сусідів після нічного рандеву; false messiah - щось або хтось, що сприймаються як щось не виправдовує очікувань; commodore - від морського звання командувач з'єднанням кораблів, але після метафоричного перенесення означає «повільно працюючий комп'ютер»; communist - дурний, поганий; da nazzis - людина, вбрана владою, що перериває вечірку і т.д.

Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах що користуються популярністю груп, службовців для них поведінковим орієнтиром; так, чимало жаргонізмів було почерпнуто з лексикону наркоманів: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat - марихуана; to get one's johny, blaze (on), burn, pull tubes, play monopoly - курити марихуану; el, reefer (з лексикону Black English), spliff - сигарети з марихуаною; fiend - знаходитися в залежності від марихуани; hypertweaked - залежний від кокаїну; blew out - що знаходиться в стані сп'яніння або порушення під впливом марихуани; geeka - що знаходиться в залежності від марихуани.

Студентська молодь ввела близько 30 % сленгізмів, які представляють собою лексику табу, що відноситься до сексуальної сфери. Велику групу студентського сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками (chill - розслабитися; have arms, chizzil - влаштувати вечірку; raize da roof - добре провести час і т.д.).

Вочевидь з вищенаведених прикладів, загальним для студентського сленгу, як і для інших його різновидів, є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньо групового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу. Цим, ймовірно, пояснюється переважання сленгізмів з домінантами наркотики, алкоголь, секс, у той час як сленгізми з домінантою «навчання» складають незначне число (1 %).

Як видно з вищесказаного, студентський сленг являє собою далеко не гомогенне освіту. Фактично він складається крім загальної частини з декількох мікросистем, специфічних для тієї чи іншої смислової категорії: сленг, що відноситься до загальновживаної лексиці; сленгові освіти, що описують людини (чоловіка / жінку); опис стану і відчуття людини (дуже часто після прийому алкоголю, наркотиків, різних станів стресу); гроші; автотранспортні засоби; одяг; соціальні відносини; емоції; спілкування; мораль і релігія; навчання.



2.2 Варіативність та мінливість американського молодіжного сленгу

Сленг має широкий діапазон вживання. Багато людей, а особливо молодь, використовує сленг у своєму мовленні тому, що хоче бути сучасною, стильною. Інші користуються сленгом як засобом спілкування, який має відтінок відвертості, неформальності, виражає товариськість і легкість у спілкуванні.

Сленгові слова і вислови емоційно забарвленні і часто вживаються в переносному значенні. Сленг - це частина лексики, яка надто швидко змінюється. Якщо слово або вислів втрачає новизну, на зміну йому приходить новий сленгізм. Це альтернативна лексика. Він не може існувати в минулому, він постійно оновлюється. Його життя коротке і має сумнівну репутацію. Він або осідає в мові, або ж його забувають. Американський сленг традиційно вбирає будь-яке яскраве слово, яке потрапило до нього [Береговская].

Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх, фамільярних стосунках [Фурса].

Сленг старий як світ. На цьому наголошує видатний мовознавець, фахівець зі сленгу та укладач спеціального словника Ерік Патрідж. Сленг був і в грецькій, і в латинській мовах - адже люди завжди залишалися людьми, вони завжди намагалися оживити мовлення, прикрасити його образними слівцями та висловами, змінити незрозумілі «вчені» офіційні слова. Більшість американських письменників віддали данину сленгу. Його неможливо ігнорувати, інакше описувані персонажі втратять свою життєвість [Жирмунский].

За віковим параметром традиційно виділяються мова молоді та мова більш дорослого покоління. Сучасні молодіжні жаргони США охоплюють студентський сленг, сленг підлітків - прихильників сучасних музичних напрямків репу та хіп-хопу серед інших схильностей та уподобань.

Молодіжний сленг є одним із джерел поповнення лексики американського варіанта англійської мови й одним з елементів американської культури. Мовні процеси, що розгортаються у молодіжному сленгу роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження над мовними змінами в соціальному контексті [Клименко].

У чому ж полягає відмінність молодіжного сленгу від інших сленгів? Сленгові слова служать для спілкування людей з однаковою віковою категорією, при цьому вони використовуються як синоніми до англійських слів, відрізняючись від них емоційною забарвленістю.

Вважається, що молодіжний сленг повинен стати об'єктом пильної уваги вчених-мовознавців, адже, як свідчать приклади інших жаргонних систем, спеціальна лексика іноді пронизується в літературну мову і залишається там на довгі роки [Клименко].

Як ми бачимо, молодіжний сленг допомагає сьогоднішній молоді висловити свої почуття, емоції, думки.

Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу. Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів. Проте є деякі слова та ідіоматичні вирази, притаманні певному регіону. Треба зауважити, що при використанні сленгових слів та виразів треба чітко дотримуватися стилістичних правил та норм.

Загальновідомо, що емоційність сленгу може виражатися шляхом створення неологізмів, які проявляють відому стійкість, переходячи в інші стилістичні пласти (наприклад, rentals = parents - батьки; digethead або tool - той, хто багато працює з комп'ютером, brainiac - інтелігентний студент; floppy disc - зубрила; iron pimp - шкільний автобус; metal mouth - підліток, що носить металевий протез для виправлення зубів, і т.д. Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мова молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні: awesome, bomb, biggity / diggity, bommy, boss, brad , chounch, coolarific, doke, dope, fantabulous, 42, groovycool, killer і т.д. Негативну конотацію мають прикметники : bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety і т.д.

Випускники середніх шкіл, потрапляючи в університети, в процесі комунікації намагаються долучитися відразу ж до студентського мови, його нестандартної лексики, щоб не відрізнятися від своїх товаришів по спільній навчальній діяльності. Американський студентський сленг - як і мова будь певної соціальної чи професійної групи людей - служить засобом інтимної комунікації, прискорює мова і взаєморозуміння студентів і додає їх мови емоційне забарвлення.

Слова сленгу студенти США найчастіше вимовляють з іронією або сарказмом; змінюючи інтонацію, можна тим самим повністю змінити значення слова і таким чином продовжити життя слова у своєму лексиконі. Наприклад, фраза Oh, that`s groovy може звучати радше як насмішка, ніж комплімент чи похвала.

Звичайно, при вживанні сленгізмів в усній комунікації є вікові відмінності серед людей; так, молодші люди використовують у своїй промові cool в значенні «класний, хороший, прикольний».

Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. При цьому збагачується скарбниця лексичних засобів мови [Федорова].

Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають «дурний», «ідіот», зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником «The Longman Register of New Words»: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [Mencken]. В українській мові на прикладі «Словника сучасного українського сленгу» можна простежити наступні синоніми слова «дурний», «ідіот», зібрані за період 1998-2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [Sledd].

Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному та студентському сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [Береговская].

Сленгові слова і вислови емоційно забарвленні і часто вживаються в переносному значенні. Сленг - це частина лексики, яка надто швидко змінюється. Якщо слово або вислів втрачає новизну, на зміну йому приходить новий сленгізм. Це альтернативна лексика. Він не може існувати в минулому, він постійно оновлюється. Його життя коротке і має сумнівну репутацію. Він або осідає в мові, або ж його забувають.

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [Антрушина].

Так, при розгляді молодіжного сленгу чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, американського, так і для українського молодіжного сленгу.



2.3 Порівняльний аналіз використання американського молодіжного сленгу з українською мовою

Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами. Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виник популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіпі; пізніше з'явився жаргон панків [Потятинник]. Для України визначальним для вивчення не літературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало прийняття незалежності [Бондаренко]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [Скворцов].

З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки ми займаємось дослідженням молодіжного сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні молодіжному сленгу.

Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження наведемо декілька прикладів:

Амер. сленг	Укр. сленг
air head	порожня голова; балда, вавка в голові
brain dead	безмозкий, нездатний думати; дуплятор, одоробло, товстолобий
clam	помилка; глюк, прокол
dodo	дурень; аут, дурбелик
have a belfry	бути розумним; бути грамотним
mind-boggling	дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний
rack one's brain	думати; напружувати мозок

Характерною рисою сленгу є його національна забарвленість. Це виявляється, зокрема, в тому, що в різних регіональних варіантах можуть бути використані різні позначення навіть для спільних понять. Так, наприклад, відмінними виявляються в різних регіональних варіантах англійської мови сленгові еквіваленти стилістично нейтрального літературного слова girl - «дівчина». В англійському сленгу дівчина це chick, у американському doll, а в австралійському sheila [Иванова]. (Звичайно, наведеними словами не обмежуються сленгові засоби передачі цього поняття). Специфічні особливості національного життя також можуть зробити необхідним наявність у сленгу національної мови позначень для реалій даної країни.

Серед причин використання англійських слів у мові враховуються:

· за допомогою запозичених англійських слів можна передавати один одному інформацію так, що оточуючі тебе викладачі, батьки або необізнані не зрозуміють, про що йде мова;

· англійські запозичення часто використовуються на радіо та телебаченні;

· англійські слова звучать дуже незвично.

· деякі слова звучать коротше, ніж українські слова з аналогічним значенням.

У молоді є кілька сфер спілкування, в яких найчастіше використовується англійська сленг:

· сфера навчання

· сфера дозвілля

· сфера побуту

· сфера міжособистісних відносин

· технічна сфера

Перша розглянута сфера - це сфера навчання.

У цій області можна почути такі фрази як:

· Он ваш Тічер йде. - У нас не Тічер, а Тічка.

· У моєму житті все ОК, скоро буде холідей;

§ найменування факультетів: деп (від department) - Ти на якому депе вчишся?;

§ назви предметів і дисциплін: інгліш (перенесення з жаргону школярів від English) - англійська мова - На інгліш йдеш? - Ще не знаю.

§ суб'єкт, суб'єкти (від subject) - загальна назва для всіх предметів - Ну які суб'єкти будемо мучити цього року?

У сфері ж дозвілля ви можете почути зовсім інші словосполучення, наприклад: я піду solo middle або у нього високий level, так само можна почути відмінний music и т. д.

У наступній же сфері молодь вживає більшу кількість сленгових фраз - ця сфера міжособистісних відносин. Чого тільки коштує слово love або mother with father, так само часто чуються такі слова як: friend, like, kill, battle, kiss. Міжособистісні відносини:

Ш френд, френди (від friend) - друг, дружити;

Ш лавіть (від love) - любити;

Ш лайків (від like) - любити, подобатися (Ти хоч кого-небудь лайків?);

Ш мітингувати (від meet) - зустрічатися, дружити;

Ш кісоваться, киця (від kiss) - цілуватися; З'ясування стосунків , розбирання :

Ш кіпіш (від keep) - скандал (Прибери сигарети, а то комендант кіпіш влаштує);

Ш бетл (від battle) - бійка, битися (Підемо на бетл подивимося);

Вокатива - назви членів сім'ї повністю представлені запозиченнями з англійської мови.

Так , батьки іменуються :

Ш Паренте, парентси (від parents),

Ш олди (від old) - старики,

Ш фазер - мазер (від father, mother): Не поїду до тебе в гості. Твої фазер - мазер знову з розпитуваннями про моїх олдів приставати будуть;

Ш мати - мазер, Мавера, Мовер (від mother)

Ш батько - фавер, фазер (від father): Мого Фазера краще не чіпати, а то весь вечір про політику вантажити буде;

Ш грандпаранти (від grandparents) - бабуся з дідусем: Знаєш, як я своїх грандпарантов люблю. Вони мені все дозволяють;

Ш дядько - Анкл, юнкл (від uncle);

Ш тітка - анти (від aunt): У мене племінник народився. - Ну, тепер ти анти Наташа;

Ш брат - Бразер, брадер (від brother)

Ш сестра - систер, систем (від sister)

Наступна ж сфера, сфера побуту, це сама вживана сфера у всіх соціальних групах. Майже на кожному кроці ми чуємо такі слова як: mp3, DVD, відюшнік, телек.

ь Спун, спунчік (від spoon) - ложка;

ь тейбл (від table) - стіл;

ь Софик (від sofa) - диван;

ь Тівіком (від TV set) - телевізор;

ь ФРІДЖ, фріджік (від fridge) - холодильник;

ь дівідішнік (від DVD- player) - DVD плейер;

ь сідішнік, Сидяга (від CD player) - СD плейер.

Наприклад: Що ви гостям не раді? А чому тоді тейбл не накритий? Не можу я жити без телека; Дай щось подивитися по дівідішніку.

Остання сфера - це технічна сфера. У ній ми чуємо такі фрази як:

o кіборда, борда або борд (від keyboard ) - клавіатура;

o маус, Мауса, або МАУЗЕ (від mouse) - комп'ютерна миша;

o вінда, Віндовоз, віндовскій, віндозе, Віндоуз, віндуза, віндузи і т.п. Комп'ютерна операційна система Microsoft Windows і все, що має до неї відношення;

...